Держфінмоніторинг спільно з правоохоронцями виявив транснаціональну шахрайську схему. Людям обіцяли оформити документи європейського зразка, брали гроші,  але послуг фактично не надавали.

Через рахунок однієї з підконтрольних компаній пройшло близько 1 млн євро.

Щоб приховати походження коштів і вивести їх далі, учасники використовували конвертаційні центри та компанії за кордоном. Видаткові операцій за рахунком компанії, яка фігурує у справі зупинено.

Під час аналізу зʼясувалося, що один із засновників іноземної компанії пов’язаний зі спецслужбами рф.  

Відповідні матеріали передали правоохоронцям. Тривають слідчі дії.

Держфінмоніторинг спільно з правоохоронцями виявив організовану схему, де оборонні кошти перетворювали на готівку для незаконного збагачення.

Йдеться про підприємство, яке отримало державні кошти на ремонт і обслуговування військової техніки для ЗСУ.

На папері – закупівля запчастин і матеріалів.
Фактично – перекази на фіктивні компанії, транзит через «конвертаційний центр» і виведення грошей у готівку.

Через цю схему відмито майже 580 млн грн. Держфінмоніторинг заблокував десятки рахунків, пов’язаних із фінансовими операціями учасників схеми.

Окремий показовий епізод – мережа фіктивних фірм. Частина їхніх «директорів» проживає на тимчасово окупованих територіях і підтримує російську агресію. А деякі нібито іноземні засновники, за даними з Польщі, взагалі виявилися вигаданими особами.

Правоохоронці провели понад 40 обшуків. Вилучили документи, техніку, готівку та автомобілі. Сімом учасникам повідомлено про підозру, п’ятьох затримано. Усім підозрюваним обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Держфінмоніторинг і надалі працює з правоохоронними органами, щоб такі схеми не залишалися в тіні, а гроші, призначені для оборони, не осідали в кишенях ділків.

У сучасній цифровій економіці віртуальні активи стали важливим елементом фінансової, культурної та технологічної екосистеми. Вони мають різне призначення і можуть виконувати низку функцій залежно від контексту використання.

Основні типи віртуальних активів включають:

▪️Засіб платежу. Найпоширеніше використання віртуальних активів — як цифрової валюти. Наприклад, біткоїн, Ethereum або стейблкоїни використовуються для розрахунків за товари й послуги як у цифровому середовищі, так і в реальному світі. Їхня популярність зростає завдяки швидким транзакціям, низьким комісіям і децентралізації.

▪️Інвестиційний інструмент. Багато користувачів розглядають криптовалюти та токени як об'єкти для інвестування. Їх купують з метою отримання прибутку в майбутньому, подібно до акцій, облігацій або золота. Крім того, існують токенізовані активи, що представляють частку в реальному майні чи бізнесі.

▪️Цифровий товар. Деякі віртуальні активи мають функцію товару або ресурсу в ігровому середовищі або метавсесвітах. Це можуть бути внутрішньоігрові валюти, скіни, предмети, будівельні матеріали тощо, які мають певну цінність для користувача.

▪️Витвір мистецтва (NFT). Невзаємозамінні токени (NFT) є новим видом цифрових активів, які засвідчують право власності на унікальний цифровий об'єкт — зображення, відео, музику, вірші тощо. Вони широко використовуються в цифровому мистецтві, колекціонуванні та культурному середовищі.

▪️Азартна гра або засіб розваги. Деякі віртуальні активи створюються або використовуються в контексті ігор з елементами випадковості або гейміфікованих платформ. Наприклад, токени в блокчейн-іграх можуть давати змогу вигравати інші активи, брати участь у змаганнях або лотереях.

▪️Форма участі в глобальній корпорації (DAO). Через володіння певними токенами користувачі можуть брати участь у децентралізованих автономних організаціях (DAO). Це своєрідні цифрові корпорації, де власники токенів мають право голосу в управлінні проєктом, прийнятті стратегічних рішень та розподілі ресурсів.

Віртуальні активи є багатофункціональним інструментом, що може виступати одночасно і платіжним засобом, і об’єктом інвестування, і цифровим продуктом.

У зв’язку з активним розвитком цифрових технологій та зростанням обсягів операцій із віртуальними активами, зокрема криптовалютами, виникає необхідність їх системної класифікації на державному рівні за характерними ознаками, функціональним призначенням та ризиками.

Частина 1. Алгоритмічний аналіз

ПДВ-відшкодування має працювати для чесного бізнесу. Але цим механізмом часто намагаються скористатися і в схемах. Через компанії-оболонки, фіктивний експорт, маніпуляції з імпортом і штучний податковий кредит.

Тому Держфінмоніторинг посилив аналітику на цьому напрямі.

Ми створили алгоритм, який постійно перевіряє компанії, що заявляють ПДВ до відшкодування.

Алгоритм дивиться не лише на саму заявку, а й на фінансову поведінку компанії:

▪️чи переказує вона кошти ризиковим контрагентам;
▪️чи повідомляли банки про підозрілу діяльність таких контрагентів;
▪️чи мають ці операції ознаки податкових злочинів;
▪️які в компанії доходи та податкове навантаження;
▪️коли відкрито рахунок і в якому банку.

Центральний елемент таких схем — фіктивний експорт або маніпуляції з імпортом. Наприклад: товар імпортують або просто оформлюють у документах. Далі він може продаватися всередині країни за готівку, а на папері нібито лежати на складі.

Так компанія накопичує великий податковий кредит, але не показує реальних продажів і податкових зобов’язань. Потім заявляє ПДВ до відшкодування.

Саме такі ризикові моделі алгоритм дозволяє бачити системно.

У наступній частині допису розкажу, як ця аналітика переходить у спільну роботу з БЕБ.

Україна вже живе в криптореальності — мільйони користувачів, транзакції без кордонів, великі гроші й великі ризики.

Але міф про повну анонімність крипти давно не працює. Фінансова розвідка вже відстежує криптотранзакції, встановлює зв’язки між гаманцями та допомагає правоохоронцям розкривати схеми.

Про це детальніше розповів у блозі на Liga.net

Схема мала не лише внутрішній, а й міжнародний контур. Фінансова розвідка виявила операції з облігаціями та міжнародну складову, які могли ускладнювати рух коштів і маскувати реальних вигодоотримувачів.

За даними слідства, схема працювала через кредити без належного забезпечення і без реальної господарської мети. Підконтрольні компанії отримували гроші банку, а далі проганяли їх через ланцюг юридичних і фізичних осіб.

На папері — договори та звичайні фінансові операції.
По суті — виведення кредитних ресурсів банку і маскування їхнього походження.

За 10 років у межах цього розслідування Держфінмоніторинг передав правоохоронцям понад 70 матеріалів.

Колишньому бенефіціару повідомлено про підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах, вчиненому у складі організованої групи. Санкція статті — до 12 років позбавлення волі.

Частина 2. Алгоритм взаємодії з БЕБ

У Частині 1 ми вже розповідали про алгоритмічний аналіз Держфінмоніторингу: систему, яка постійно перевіряє компанії, що заявляють ПДВ до відшкодування.

Тепер про наступний рівень: посилену взаємодію з БЕБ, яка дозволяє швидко відпрацьовувати ризикові кейси. Від аналітичного виявлення ризиків — до оперативного блокування коштів і подальших процесуальних рішень.

Один із перших результатів — блокування майже 6 млн грн ПДВ-відшкодування, яке компанія-«оболонка» вже отримала з бюджету.

Але наша ціль працювати на випередження.

І вже є результат: заблоковано рахунки групи компаній-«оболонок» на майже 55 млн грн. Це дозволило запобігти розкраданню ще близько 190 млн грн бюджетних коштів.

Мета цієї взаємодії проста: швидше бачити ризик, швидше блокувати кошти, а як результат — захищати бюджет.

Держфінмоніторинг проаналізував дані банків та інформацію БЕБ і виявив схему в секторі паливно-мастильних матеріалів.

У ній працювали 14 фігурантів – фактично тіньовий фінансовий сервіс для групи компаній.

Через «фіктивні» та «транзитні» підприємства вони допомагали:

▪️легалізувати доходи;
▪️ухилятися від податків;
▪️приховано переводити безготівкові кошти в готівку.

Після аналізу операцій Держфінмоніторинг зупинив видаткові операції на рахунках усіх фігурантів.

Результат – понад 50 млн грн заблоковано до того, як кошти пішли далі по схемі.

Держфінмоніторинг окремо аналізує великі операції з готівкою.

У фокусі – не побутові покупки і не звичайні заощадження громадян, а великі суми, які використовують для придбання активів високої вартості: дорогої нерухомості, елітних авто та іншого майна преміального сегмента.

Для розуміння масштабу: умовно елітне авто за $100 000 – це понад 4,3 млн грн і близько 1,6 тисячі мінімальних пенсій. Тому, коли такі покупки оплачуються готівкою, питання походження коштів – не формальність, а необхідність.

Насамперед звертаємо увагу на випадки, коли вартість покупки не корелює з офіційними доходами, а джерело коштів потребує додаткового пояснення.

Окремий маркер ризику – внесення готівки через різні банки з повторним використанням одних і тих самих документів про доходи. Формально така довідка може пояснювати окрему операцію. Але фінансова розвідка аналізує не фрагмент, а повну картину: суми, періодичність, зв’язки між операціями та реальне походження коштів.

Постійно співпрацюємо в цьому напрямі з банками. 

Готівка сама по собі не є порушенням. Але якщо йдеться про значні суми для придбання дорогого майна, походження цих коштів має бути зрозумілим і підтвердженим.

Держфінмоніторинг у співпраці з СБУ системно викриває групи осіб, причетних до сприяння терористичній діяльності росії. Зокрема, нещодавно було розкрито схему використання українських SIM-карток у ворожих ударних БпЛА.

Масштаб схеми — десятки тисяч номерів і транзакцій. Лише в межах одного кейсу фінансова розвідка виявила понад 24 тисячі мобільних номерів і більш як 29 тисяч транзакцій на користь мобільних операторів.

Схема працювала так: група осіб в Україні організовувала купівлю та активацію SIM-карток, які згодом передавали російській стороні. Надалі ці картки використовували у ворожих БпЛА — для зв’язку, навігації та точнішого наведення дронів на українські міста, зокрема на житлові будинки, мирне населення та об’єкти критичної інфраструктури.

Після атак правоохоронці знаходять такі SIM-картки серед уламків збитих безпілотників.

Загалом через рахунки учасників схеми — зокрема ФОПів та фізичних осіб з ознаками так званих «дропів» — пройшло понад 60 млн грн. Частину цих коштів зловмисники використали для придбання нерухомості та елітних автомобілів.

За даними аналізу, один із кураторів групи перебував на території ЄС. Встановити фінансові зв’язки між учасниками вдалося завдяки співпраці з фінансовими розвідками європейських країн.

Дроп-схеми — це не «легкий підробіток», а готова інфраструктура для злочинів. Її використовують у шахрайстві, ухиленні від податків, легалізації коштів і фінансуванні протиправної діяльності.

Саме тому Держфінмоніторинг ще у 2025 році посилив цей напрям. Разом із банками служба збирає та аналізує дані про підозрілі операції, а частину процесів автоматизовано, щоб швидше бачити такі схеми.

Результат не лише в одному кейсі. З серпня 2025 року до БЕБ уже передано матеріали щодо дроп-схем із фінансовими операціями на понад 31 млрд грн. Лише за перший квартал 2026 року виявлено таких операцій на понад 14 млрд грн.

Робота триває системно: від аналізу дрібних транзакцій і діяльності «дропів» до встановлення організаторів та координаторів за кордоном.

Не погоджуйтеся на сумнівні пропозиції швидкого заробітку. Так можна не просто втратити гроші чи рахунок — а стати частиною схеми, яка допомагає російському терору.

Поки росія масовано атакує українські міста ракетами й дронами, фінансова розвідка разом із СБУ встановлює тих, хто всередині країни допомагає цій машині терору працювати.

Детальніше про це розповів в ефірі телемарафону «Єдині новини».

Увага: шахраї розсилають фейкові листи нібито від імені голови Держфінмоніторингу.

Держфінмоніторинг НЕ надсилає громадянам повідомлення з вимогою здійснити «технічний платіж», «завершальний переказ» чи будь-які інші платежі для розблокування, верифікації або отримання коштів.

Просимо не переходити за підозрілими посиланнями, не переказувати кошти та не передавати свої персональні чи банківські дані стороннім особам.

У разі отримання таких повідомлень — звертайтесь до правоохоронних органів та перевіряйте інформацію виключно через офіційні ресурси.