Держфінмоніторинг спільно з правоохоронцями виявив багаторівневу схему з ознаками розтрати бюджетних коштів, виділених на закупівлю безпілотників для потреб оборони.

Йдеться про понад 800 млн грн, направлених на рахунки фірм-прокладок, які далі за короткий час розходилися по кількох напрямках: масові виплати на фізосіб, зокрема дропів, перекази на компанії-посередники, залучені до імпортних операцій, і прогін через компанії з ознаками конвертаційного центру.

Через ці ланки оформлювали навіть імпорт одягу, взуття, парфумерії – тобто були операції, які не мали жодного стосунку до реальної закупівлі БпЛА.

Фактично йдеться про схему, через яку кошти на потреби оборони розпорошувалися через фірми-прокладки, дропів і фіктивний імпорт. А це вже може свідчити не лише про розтрату, а й про пряме перешкоджання законній діяльності Сил оборони України.

Держфінмоніторинг зупинив видаткові операції за рахунками учасників схеми. Матеріали передано правоохоронцям.

На підставі матеріалів фінансової розвідки на рахунки учасників схеми вже накладено арешт.

Досудове розслідування триває.

Результати першого кварталу 2026 року показують, що фінансова розвідка дедалі точніше відпрацьовує ризикові напрямки.

До правоохоронних органів передано 694 матеріали – утричі більше, ніж торік за аналогічний період.

У напрямі податкових злочинів показники зросли особливо відчутно: 269 матеріалів, що у шість разів більше, ніж у І кварталі 2025 року. Зокрема у фокусі дропи, “скрутки”, конвертаційні центри та дроблення бізнесу.

Загалом за три місяці виявлено фінансові операції на 101,7 млрд грн, що вдвічі більше показника за І кварталі 2025 року. 

Це означає, що фінансова розвідка працює системніше, а правоохоронці отримують більше матеріалів для притягнення злочинців до відповідальності.

Держфінмоніторинг спільно з правоохоронцями виявив шахрайську схему за участю благодійної організації, зареєстрованої в Україні.

Люди та бізнес переказували кошти як благодійну допомогу цій організації. Далі гроші перераховувалися на контрагентів, пов’язаних із дроп-схемами та обготівковуванням. Йдеться про понад 12 млн грн.

Є також окремий епізод із ввезенням елітного авто як гуманітарної допомоги. Згодом його зареєстрували на особу, чиї доходи не відповідали вартості такого автомобіля.

Усе це свідчить про незаконне використання гуманітарної допомоги та відмивання коштів.

Найгірше, що гроші, які люди переказували, щиро сподіваючись підтримати військових, могли так і не дійти до тих, хто справді їх потребував.

Підтримка військових надзвичайно важлива, але довіряти варто тим фондам та ініціативам, які працюють прозоро і регулярно звітують.

На жаль, механізм, який мав би працювати для чесного бізнесу, використовують і учасники схем. У фокусі – зловживання з бюджетним відшкодуванням ПДВ.

Один із кейсів – ланцюг із трьох компаній, через який, за даними фінансової розвідки та БЕБ, штучно сформували податковий кредит, заявили ПДВ до відшкодування і далі легалізували сотні мільйонів гривень.  

Підставою для цього стала сільгосппродукція невстановленого походження – без підтверджень реального придбання, вирощування чи транспортування.

У результаті на цих операціях сформували понад 185 млн грн від’ємного значення ПДВ і заявили їх до бюджетного відшкодування.

І це лише один приклад. Зараз Держфінмоніторинг окремо фокусується на цьому напрямі. Тому в наступних дописах трохи детальніше розповім, як фінансова розвідка виявляє такі схеми.

Держфінмоніторинг спільно з правоохоронцями виявив транснаціональну шахрайську схему. Людям обіцяли оформити документи європейського зразка, брали гроші,  але послуг фактично не надавали.

Через рахунок однієї з підконтрольних компаній пройшло близько 1 млн євро.

Щоб приховати походження коштів і вивести їх далі, учасники використовували конвертаційні центри та компанії за кордоном. Видаткові операцій за рахунком компанії, яка фігурує у справі зупинено.

Під час аналізу зʼясувалося, що один із засновників іноземної компанії пов’язаний зі спецслужбами рф.  

Відповідні матеріали передали правоохоронцям. Тривають слідчі дії.

Держфінмоніторинг спільно з правоохоронцями виявив організовану схему, де оборонні кошти перетворювали на готівку для незаконного збагачення.

Йдеться про підприємство, яке отримало державні кошти на ремонт і обслуговування військової техніки для ЗСУ.

На папері – закупівля запчастин і матеріалів.
Фактично – перекази на фіктивні компанії, транзит через «конвертаційний центр» і виведення грошей у готівку.

Через цю схему відмито майже 580 млн грн. Держфінмоніторинг заблокував десятки рахунків, пов’язаних із фінансовими операціями учасників схеми.

Окремий показовий епізод – мережа фіктивних фірм. Частина їхніх «директорів» проживає на тимчасово окупованих територіях і підтримує російську агресію. А деякі нібито іноземні засновники, за даними з Польщі, взагалі виявилися вигаданими особами.

Правоохоронці провели понад 40 обшуків. Вилучили документи, техніку, готівку та автомобілі. Сімом учасникам повідомлено про підозру, п’ятьох затримано. Усім підозрюваним обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Держфінмоніторинг і надалі працює з правоохоронними органами, щоб такі схеми не залишалися в тіні, а гроші, призначені для оборони, не осідали в кишенях ділків.

У сучасній цифровій економіці віртуальні активи стали важливим елементом фінансової, культурної та технологічної екосистеми. Вони мають різне призначення і можуть виконувати низку функцій залежно від контексту використання.

Основні типи віртуальних активів включають:

▪️Засіб платежу. Найпоширеніше використання віртуальних активів — як цифрової валюти. Наприклад, біткоїн, Ethereum або стейблкоїни використовуються для розрахунків за товари й послуги як у цифровому середовищі, так і в реальному світі. Їхня популярність зростає завдяки швидким транзакціям, низьким комісіям і децентралізації.

▪️Інвестиційний інструмент. Багато користувачів розглядають криптовалюти та токени як об'єкти для інвестування. Їх купують з метою отримання прибутку в майбутньому, подібно до акцій, облігацій або золота. Крім того, існують токенізовані активи, що представляють частку в реальному майні чи бізнесі.

▪️Цифровий товар. Деякі віртуальні активи мають функцію товару або ресурсу в ігровому середовищі або метавсесвітах. Це можуть бути внутрішньоігрові валюти, скіни, предмети, будівельні матеріали тощо, які мають певну цінність для користувача.

▪️Витвір мистецтва (NFT). Невзаємозамінні токени (NFT) є новим видом цифрових активів, які засвідчують право власності на унікальний цифровий об'єкт — зображення, відео, музику, вірші тощо. Вони широко використовуються в цифровому мистецтві, колекціонуванні та культурному середовищі.

▪️Азартна гра або засіб розваги. Деякі віртуальні активи створюються або використовуються в контексті ігор з елементами випадковості або гейміфікованих платформ. Наприклад, токени в блокчейн-іграх можуть давати змогу вигравати інші активи, брати участь у змаганнях або лотереях.

▪️Форма участі в глобальній корпорації (DAO). Через володіння певними токенами користувачі можуть брати участь у децентралізованих автономних організаціях (DAO). Це своєрідні цифрові корпорації, де власники токенів мають право голосу в управлінні проєктом, прийнятті стратегічних рішень та розподілі ресурсів.

Віртуальні активи є багатофункціональним інструментом, що може виступати одночасно і платіжним засобом, і об’єктом інвестування, і цифровим продуктом.

У зв’язку з активним розвитком цифрових технологій та зростанням обсягів операцій із віртуальними активами, зокрема криптовалютами, виникає необхідність їх системної класифікації на державному рівні за характерними ознаками, функціональним призначенням та ризиками.

Частина 1. Алгоритмічний аналіз

ПДВ-відшкодування має працювати для чесного бізнесу. Але цим механізмом часто намагаються скористатися і в схемах. Через компанії-оболонки, фіктивний експорт, маніпуляції з імпортом і штучний податковий кредит.

Тому Держфінмоніторинг посилив аналітику на цьому напрямі.

Ми створили алгоритм, який постійно перевіряє компанії, що заявляють ПДВ до відшкодування.

Алгоритм дивиться не лише на саму заявку, а й на фінансову поведінку компанії:

▪️чи переказує вона кошти ризиковим контрагентам;
▪️чи повідомляли банки про підозрілу діяльність таких контрагентів;
▪️чи мають ці операції ознаки податкових злочинів;
▪️які в компанії доходи та податкове навантаження;
▪️коли відкрито рахунок і в якому банку.

Центральний елемент таких схем — фіктивний експорт або маніпуляції з імпортом. Наприклад: товар імпортують або просто оформлюють у документах. Далі він може продаватися всередині країни за готівку, а на папері нібито лежати на складі.

Так компанія накопичує великий податковий кредит, але не показує реальних продажів і податкових зобов’язань. Потім заявляє ПДВ до відшкодування.

Саме такі ризикові моделі алгоритм дозволяє бачити системно.

У наступній частині допису розкажу, як ця аналітика переходить у спільну роботу з БЕБ.

Україна вже живе в криптореальності — мільйони користувачів, транзакції без кордонів, великі гроші й великі ризики.

Але міф про повну анонімність крипти давно не працює. Фінансова розвідка вже відстежує криптотранзакції, встановлює зв’язки між гаманцями та допомагає правоохоронцям розкривати схеми.

Про це детальніше розповів у блозі на Liga.net

Схема мала не лише внутрішній, а й міжнародний контур. Фінансова розвідка виявила операції з облігаціями та міжнародну складову, які могли ускладнювати рух коштів і маскувати реальних вигодоотримувачів.

За даними слідства, схема працювала через кредити без належного забезпечення і без реальної господарської мети. Підконтрольні компанії отримували гроші банку, а далі проганяли їх через ланцюг юридичних і фізичних осіб.

На папері — договори та звичайні фінансові операції.
По суті — виведення кредитних ресурсів банку і маскування їхнього походження.

За 10 років у межах цього розслідування Держфінмоніторинг передав правоохоронцям понад 70 матеріалів.

Колишньому бенефіціару повідомлено про підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах, вчиненому у складі організованої групи. Санкція статті — до 12 років позбавлення волі.

Частина 2. Алгоритм взаємодії з БЕБ

У Частині 1 ми вже розповідали про алгоритмічний аналіз Держфінмоніторингу: систему, яка постійно перевіряє компанії, що заявляють ПДВ до відшкодування.

Тепер про наступний рівень: посилену взаємодію з БЕБ, яка дозволяє швидко відпрацьовувати ризикові кейси. Від аналітичного виявлення ризиків — до оперативного блокування коштів і подальших процесуальних рішень.

Один із перших результатів — блокування майже 6 млн грн ПДВ-відшкодування, яке компанія-«оболонка» вже отримала з бюджету.

Але наша ціль працювати на випередження.

І вже є результат: заблоковано рахунки групи компаній-«оболонок» на майже 55 млн грн. Це дозволило запобігти розкраданню ще близько 190 млн грн бюджетних коштів.

Мета цієї взаємодії проста: швидше бачити ризик, швидше блокувати кошти, а як результат — захищати бюджет.

Держфінмоніторинг проаналізував дані банків та інформацію БЕБ і виявив схему в секторі паливно-мастильних матеріалів.

У ній працювали 14 фігурантів – фактично тіньовий фінансовий сервіс для групи компаній.

Через «фіктивні» та «транзитні» підприємства вони допомагали:

▪️легалізувати доходи;
▪️ухилятися від податків;
▪️приховано переводити безготівкові кошти в готівку.

Після аналізу операцій Держфінмоніторинг зупинив видаткові операції на рахунках усіх фігурантів.

Результат – понад 50 млн грн заблоковано до того, як кошти пішли далі по схемі.