Час від часу бачу в повідомленнях і коментарях одну й ту саму ситуацію: людині банк блокує рахунок, вона чує фразу «це через фінмоніторинг» – і робить висновок, що це зробила Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг).

Хочу чітко пояснити різницю.

Фінмоніторинг у банку і Державна служба фінансового моніторингу України – це різні речі.

Банк сам перевіряє операції клієнтів.
Сам оцінює ризики.
Сам може попросити документи.
І саме банк приймає рішення – зупинити операцію. 

У більшості випадків блокування – це рішення банку.

Що робить Держфінмоніторинг?

Ми отримуємо інформацію від банків, аналізуємо її, працюємо з реєстрами і міжнародними партнерами.

Якщо бачимо ознаки можливого злочину – передаємо матеріали правоохоронним органам. У разі наявності підстав блокуємо видаткові фінансові операції.

Тому якщо рахунок заблоковано – перше, що треба зробити, це звернутися до банку.

У березні 2026 року Держфінмоніторинг зупинив фінансові операції на понад 28 млн грн на рахунках так званих «дропів».

Хто це такі?

Простими словами, «дропи» – це люди, чиї банківські картки та рахунки використовують для переказу чужих грошей. Іноді люди йдуть на це свідомо, іноді навіть не до кінця розуміють, у що втягуються. Але саме через такі рахунки часто проходять кошти в незаконних схемах.

Фактично «дропи» стають чужими руками для виведення, переказу і маскування грошей.

Щоб цьому протидіяти, Держфінмоніторинг ще з 2025 року посилив роботу в цьому напрямі: разом із банками збирає та аналізує інформацію про підозрілі операції, а частину процесів автоматизував, щоб швидше бачити підозрілі схеми.

Результат є не лише за один місяць.

Із серпня 2025 року до Бюро економічної безпеки України вже передано матеріали щодо фінансових операцій на понад 31 млрд грн.

У час війни це вже давно не просто питання банківського контролю. Це питання фінансової безпеки держави. Бо гроші не повинні працювати на злочинні схеми.

Одна з українських платіжних систем вперше зупинила фінансові операції на сотні тисяч гривень. 

Цікаво, що це платіжна система компанії з ТОП-100 платників податків – тобто гравця, чия поведінка задає тон не лише у бізнесі, а й у ставленні до правил фінансового ринку.

Поки що це радше поодинокі випадки в країні, але сам факт важливий. Це означає, що платіжні системи активізують моніторингову роботу та реагують на підозрілі транзакції.

Для ринку це хороший сигнал. Бо фінмоніторинг має працювати не лише в банках. Особливо з огляду на те, що платіжні системи можуть використовуватися дропами як обхідний шлях для проведення сумнівних операцій.

Те, що такі кейси вже з’являються, – результат послідовної роботи Держфінмоніторингу, Мінфіну та НБУ.

Цьогоріч Держфінмоніторинг спільно з СБУ виявили ознаки масштабної схеми з виведення грошей, виділених на військово-тактичні товари – зокрема засоби РЕБ та супутнє обладнання. 

Що встановили: після надходження бюджетного фінансування кошти швидко перекидалися далі – на ФОПів, які працюють лише 1-3 місяці, фіктивні компанії та структури без реальних можливостей щось постачати.

У цій справі вже проаналізовано понад 1,5 млрд грн.

Для виведення коштів використовувалися різні інструменти: змінювали призначення платежів, проганяли кошти через транзитні компанії, концентрували перекази у короткий час, а далі намагалися виводити гроші в готівку. При цьому в окремих учасників – мінімальні податки при великих оборотах.

Також перевіряються і зовнішньоекономічні операції – зокрема за участі компаній з країн ЄС та Азії. У фокусі – можливе завищення вартості імпорту, використання підконтрольних нерезидентних структур і виведення коштів за кордон під виглядом оплати товарів або послуг.

Частину операцій уже заблоковано. Йдеться про десятки мільйонів гривень.

Тут важливо називати речі своїми іменами: коли гроші, які мали працювати на оборону країни, намагаються вивести в тінь, це удар не лише по бюджету. Це удар по безпеці держави.

Схема до попереднього тексту.

Постійна взаємодія з правоохоронними органами дає результат: узагальнені матеріали Держфінмоніторингу все частіше стають основою кримінальних проваджень.

Зокрема, за ст. 209 КК України – легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

За І квартал 2026 року вже маємо 32 кримінальних проваджень. Для порівняння: за весь 2022 рік таких було 63, за 2024-й – 69, за 2025-й – 134.

Тобто лише за перші три місяці цього року вже майже половина від річного показника 2022 року і фактично піврічний рівень окремих минулих років.

І це не просто статистика. Це показник того, що аналітична робота має практичне продовження: матеріали не залишаються в межах службового опрацювання, а переходять у площину реальних кримінальних проваджень.

Проваджень за різними статтями багато. Але саме ст. 209 КК України – одна з найскладніших, бо йдеться про легалізацію злочинних доходів і приховування їхнього реального походження. Тому динаміка саме за цією статтею особливо показова.

Міжнародна діяльність фінансової розвідки – це про реальний вплив на фінансову безпеку і доступ до інформації, без якої неможливо розкрити сучасні транскордонні схеми.

Чому це важливо
У сфері фінансових злочинів транскордонний елемент давно не виняток: кошти можуть проходити через різні юрисдикції, компанії, рахунки й офшори.

Що вже вдалося
Попри серйозний супротив, призупинення членства рф у FATF залишається чинним. Європейський Союз включив росію до переліку юрисдикцій високого ризику, а це вже прямий інструмент фінансового тиску.

Як розширюється міжнародна співпраця
Держфінмоніторинг посилює мережу взаємодії з іноземними партнерами: підписано 5 нових меморандумів з підрозділами фінансової розвідки Ісландії, Сейшельських Островів, Багамських Островів, Британських Віргінських Островів та Островів Теркс і Кайкос. Окремо – угода зі Швейцарією, перший за 25 років двосторонній документ про прямий обмін фінансовою розвідінформацією між Україною та Швейцарією.

Практичний рівень взаємодії
Лише в межах Egmont проведено понад 50 двосторонніх зустрічей для посилення обміну фінансовою розвідкою. До слова, у 2025 році Держфінмоніторинг направив сотні запитів та спонтанних повідомлень до підрозділів фінансової розвідки у понад 60 країн.

Що це дає на практиці
Саме така взаємодія дає змогу виявляти та блокувати кошти, пов’язані з протиправною діяльністю, у тому числі бюджетні кошти, які спочатку привласнюються, а потім легалізуються через складні транскордонні схеми.

Стратегічний результат
Важливим результатом стало лідерство у проєкті MONEYVAL з дослідження загроз війни. Разом із ГУР та СЗР Держфінмоніторинг зробив усе, щоб донести міжнародним партнерам реальний масштаб загроз з боку рф і необхідність жорсткої реакції на міжнародних майданчиках.

Що посилює аналітику
Ще один важливий напрям – доступ до нових джерел інформації, зокрема платних баз даних, які вже інтегруються в аналітичну роботу. А це напряму впливає на якість матеріалів, які передаються правоохоронним органам.

Міжнародна робота фінансової розвідки – це не про присутність. Це про те, щоб у схем залишалося дедалі менше «сліпих зон», а в держави дедалі більше інструментів для дії.

Держфінмоніторинг спільно з СБУ виявив ознаки схеми привласнення благодійних коштів, виділених у межах міжнародної гуманітарної програми.

Гроші від міжнародної організації перераховувалися благодійній організації, зареєстрованій в Україні, для допомоги людям, які постраждали від війни. А це майже 20 млн грн, з яких понад 18 млн грн були використані не за призначенням.

Кошти переказувалися на рахунки ФОПів і фізичних осіб нібито за товари, оренду та послуги, а далі розпорошувалися через p2p-перекази. Значну частину транзакцій проводили на суми, граничні з пороговими для фінансового моніторингу – до 400 тис. грн, намагаючись уникнути уваги до операцій. 

Примітно, що окремі фігуранти зареєстровані та здійснюють діяльність на тимчасово окупованій території, є пособниками окупантів, причетні до терористичної організації «ДНР». Одна з фігуранток є матір’ю засновника та директора цієї благодійної організації в Україні, який також очолює аналогічну структуру в рф.

Тож, кошти, які мали піти на підтримку людей, стали частиною схеми виведення через мережу ризикових операцій. І це не просто про можливі фінансові зловживання. Привласнювати гроші, які мали йти людям, що постраждали від війни – окремий рівень цинізму.

Для рієлторів, бухгалтерів і податкових консультантів фінмоніторинг – це не про нові перепони в роботі.

По суті, все про базові речі:

▪️стати на облік у Держфінмоніторингу, 
▪️знати свого клієнта, 
▪️працювати з урахуванням ризиків і повідомляти про підозрілі операції там, де цього вимагає закон.

Саме ці фахівці у своїй щоденній роботі часто першими бачать тривожні сигнали: 

▪️дивне походження коштів, 
▪️нестикування в документах, 
▪️нетипову поведінку клієнта,
▪️сумнівну логіку угоди.

Тому важливо, щоб механізми взаємодії із системою фінмоніторингу були простими, зрозумілими та робочими. Зокрема через Е-кабінет.

Головне зараз – допомогти ринку правильно зайти в систему, розібратися з процедурами і без зайвих помилок привести роботу у відповідність до вимог.

Разом із Мінфіном провели роз’яснювальну онлайн-нараду для рієлторів, бухгалтерів і податкових консультантів. Участь взяли понад 800 представників цих сфер.

Щоб система фінансового моніторингу справді працювала, мало правил і процедур. Потрібні люди, які вміють бачити ризики, виявляти схеми і діяти фахово. Саме тому підготовка кадрів тут має ключове значення.

У 2025 році в Академії фінансового моніторингу підвищили кваліфікацію понад 1,5 тисячі фахівців державного сектору та сфери первинного фінмоніторингу. Ще 170 людей долучилися до тематичних семінарів. 

Тут не вчать теорії заради теорії. У фокусі – те, що реально потрібне в роботі: фінансові розслідування, OSINT, пошук бенефіціарів, санкційні обмеження, ризики фінансування тероризму, виявлення незаконних фінансових потоків і протидія відмиванню коштів через торговельні операції.

Важливо, що Академія не окремий освітній простір, а частина живої професійної екосистеми. Вона об’єднує в одній професійній розмові державу, бізнес, міжнародних партнерів і громадський сектор. 

Окремий плюс – міжнародна складова. Академія інтегрує в українську практику європейські підходи і стандарти FATF, працює з партнерами на кшталт UNODC, Ради Європи, ОБСЄ, EU AML/CFT Global Facility, Expertise France, RUSI. Це про якість системи, яка розвивається не в ізоляції, а в постійному професійному діалозі з міжнародним середовищем.

Академія фінансового моніторингу сьогодні – це місце, де формується сильна професійна спільнота і де системно підсилюють здатність держави протидіяти фінансовим злочинам. І ця робота триває. 

Цьогоріч заплановано нові освітні заходів, тож долучитися можуть усі, кому це професійно важливо – графік навчання.

Держфінмоніторинг виявив схему з ознаками фіктивної зовнішньоекономічної діяльності з бурштином.

У 2024–2025 роках «Компанія А» одночасно імпортувала й експортувала необроблений бурштин майже на однакові суми – понад 40 млн грн. 

Реальних розрахунків не було. Ні за імпортом, ні за експортом.

Як  працювала схема: на папері оформлювався фіктивний імпорт, цим створювалась нібито законна історія походження бурштину, а далі вже нелегально видобутий в Україні камінь вивозився за кордон завдяки “намальованим” документам. 

Паралельно формується і фіктивний податковий кредит: при імпорті сплачується ПДВ, при експорті – 0%, а далі цей ресурс використовувався для мінімізації або відшкодування ПДВ.

Борги по імпорту й експорту, ймовірно, просто перекривалися заліком зустрічних вимог – без реального руху коштів. У підсумку бурштин вивезений, а доходи можуть залишатися за межами України.

Тобто в одній схемі одразу все:

▪️легалізація нелегального бурштину, 
▪️фіктивний ПДВ, 
▪️виведення грошей за кордон.

Відповідні матеріали передали правоохоронцям.

Держфінмоніторинг спільно з правоохоронцями виявив багаторівневу схему з ознаками розтрати бюджетних коштів, виділених на закупівлю безпілотників для потреб оборони.

Йдеться про понад 800 млн грн, направлених на рахунки фірм-прокладок, які далі за короткий час розходилися по кількох напрямках: масові виплати на фізосіб, зокрема дропів, перекази на компанії-посередники, залучені до імпортних операцій, і прогін через компанії з ознаками конвертаційного центру.

Через ці ланки оформлювали навіть імпорт одягу, взуття, парфумерії – тобто були операції, які не мали жодного стосунку до реальної закупівлі БпЛА.

Фактично йдеться про схему, через яку кошти на потреби оборони розпорошувалися через фірми-прокладки, дропів і фіктивний імпорт. А це вже може свідчити не лише про розтрату, а й про пряме перешкоджання законній діяльності Сил оборони України.

Держфінмоніторинг зупинив видаткові операції за рахунками учасників схеми. Матеріали передано правоохоронцям.

На підставі матеріалів фінансової розвідки на рахунки учасників схеми вже накладено арешт.

Досудове розслідування триває.

Результати першого кварталу 2026 року показують, що фінансова розвідка дедалі точніше відпрацьовує ризикові напрямки.

До правоохоронних органів передано 694 матеріали – утричі більше, ніж торік за аналогічний період.

У напрямі податкових злочинів показники зросли особливо відчутно: 269 матеріалів, що у шість разів більше, ніж у І кварталі 2025 року. Зокрема у фокусі дропи, “скрутки”, конвертаційні центри та дроблення бізнесу.

Загалом за три місяці виявлено фінансові операції на 101,7 млрд грн, що вдвічі більше показника за І кварталі 2025 року. 

Це означає, що фінансова розвідка працює системніше, а правоохоронці отримують більше матеріалів для притягнення злочинців до відповідальності.