🐷 Окупанти шукали нашу позицію — тепер шукають свої кінцівки 😏

🔴 У більшості випадків малі штурмові групи окупантів висуваються без чіткого плану. Їхнє керівництво дає настанови на кшталт: "до того дерева", "до тієї посадки", "до того укриття, а далі закріплюйтеся" 🤡

🔥 Після фіксації ворожого руху, на їхню ліквідацію вилітають оператори БПЛА 4-го батальйону оперативного призначення "Сила Свободи" Бригади "Рубіж". Їхній план, на відміну від окупантів, чіткий і зрозумілий — зупинити просування групи в наш бік.

🔹 У цій підбірці ви можете відчути різницю між двома принципами роботи: "Піти кудись, не знаючи куди" та "Знайти і знешкодити" 🫡

💥 Оператори 14-го окремого полку БпАК Сил безпілотних систем продовжують полювати за пріоритетними цілями ворога.

🔥 Цього разу в результаті злагодженої роботи аеророзвідників групи “Сірко” та операторів ударних БпЛА на Курському напрямку було виявлено та уражено російський ЗРК “Тор”.

🔴 Ворожий комплекс двічі намагався збити ударний БпЛА полку, а після невдачі – покинути скомпрометовані позиції. Проте система захоплення цілі українського дрона спрацювала краще за ППО росіян вартістю в десятки мільйонів доларів.

🔹 У війні технологій зарозумілий мисливець дуже швидко сам стає здобиччю.

💥 ⁨Бійці СБС знищили рідкісний РЕБ противника

🎯 На одному з напрямків фронту оператори 424 батальйону Svarog Сил безпілотних систем виявили та знищили експериментальний російський комплекс радіоелектронної боротьби «КОП-2» («Комплекс обнаружения и подавления – 2»)

🔴 Цей зразок – чергова спроба противника знайти ефективну протидію українським БПЛА. «КОП-2» сканує ефір у широкому діапазоні, виявляє частоту, на якій працює дрон, і намагається заглушити його потужним сигналом. Це дорога та рідкісна техніка, яку окупанти застосовують для прикриття важливих об'єктів – наприклад, установок ППО.

🔹 Проте в реальному бою «КОП-2» не витримав зустрічі з операторами батальйону Svarog. Перше їхнє точне влучення вивело обладнання з ладу, а наступне – повністю знищило комплекс.

🇺🇦 СБС: На крок попереду!

🔥“Примари” ГУР в небі над Донбасом: ліквідація ворожих комплексів ППО триває

🔰 Воїни спецпідрозділу ГУР МО України “Prymary” продовжують системно послаблювати російську протиповітряну оборону. Тепер – на Донецькому напрямку.

🎥На відео – кадри ураження дороговартісної техніки окупаційних військ.

💥Під точні удари дронів спецпризначенців потрапили:

▪️ три радіолокаційних станції “подльот 48Я6-К1”;

▪️ дві радіолокаційні станції “ніобій-СВ”;

▪️ дві пускові установки комплексу “С-300В”

▪️ радіолокаційна станція “П-18”.

⚔️Збройна боротьба триває!

🇺🇦 Слава Україні!

Треба відмітити, що всі ці РЛС бачать на сотні кілометрів в глиб нашої території. І стоять до сотні кілометрів від ЛБЗ. Тому знищення таких ДУЖЕ пріоритетних цілей, та ще й на таких відстанях керованими дронами - дуже крута робота!

✊Успішний рейд: спецпризначенці ГУР знищили трьох кадирівців у глибокому тилу противника

🔴 Бійці підрозділу ГУР МО України “Легіон “Свобода Росії” влаштували успішну засідку на бойовиків росгвардійського підрозділу “ахмат” поблизу села Велика Білозерка.

🤫17 липня воїни Легіону непомітно подолали понад 30 кілометрів углиб тимчасово окупованої Запорізької області, знищили ціль і без втрат повернулися із завдання.

🔥 Унаслідок підриву автомобіля було ліквідовано трьох “ахматівців”. Також під час операції здобуто інформацію про логістику, техніку та командні пункти ворога.

🔊 Легіон “Свобода Росії” звертається до представників усіх народів, пригноблених москвою, а також до військовослужбовців окупаційних військ: ваші життя для кремлівського командування — розхідний матеріал.

🔥 Теорія великого вибуху по-донбаськи, або народження наднової! 💥

Вчора і сьогодні Усік з нічною атакою перекрили більшість інформаційного простору. Навіть більше фейки про Дюбуа та розмародерений магазин на Лукянівці. Але треба трохи подивись на територію ворога. І треба переносити туди увагу всіх, півнів в тому числі.

Акцентую, що через колосальну перевагу півнів у "людях" - ми знищуємо їх менше, ніж вони роблять нового поповнення. Так. Скільки б ми за добу не знищили - цього всеодно мало. Тому вони й мають просування.

Але це зовсім інша ситуація з технікою, особливо спеціальною та специфічною. Дороговартісна - означає важко замінна, особливо по термінах.

І тут підрозділ Химери, Головного управління розвідки - проводить вже третю операцію по знищенню такої техніки!

Перші дві були в Криму, і ми тоді вперше побачили і дізнались нові спроможності наших дронів, які за дуже багато кілометрів - спокійно і керовано знищують цілий ряд РЛС, які ворог використовує для повітряного контролю. В більшості - на нашій території.

Вчорашня операція знову додала в список знищених РЛС різних діапазонів - Противник, Польот, Каста (перша і друга), Ніобій СВ та декілька РЛС сімейства Небо.

Метрові РЛС (за діапазоном) дуже великі, далеко бачать, але мають великі похибки. Така ж найстаріша, яку вразили за три рази - радянська П-18. У нас до речі, є дуже крутий проапгрейддений аналог власного виробництва ;)

Дециметрові - набагато менші, меньше дальність виявлення та супроводження, але дуже велика точність за можливість слідкувати за дуже швидкими цілями.

Знищені пускові установки ЗРК С-300В напевно були бонусом, тому що третя операція націлена саме на РЛС. І не просто РЛС власних С-300/400, а саме великі РЛС радіотехнічних військ.

Висновки.
Три операції - це вже стабільність. І стабільно в півнів вирізають очі. Так, в них вони не в одиничному екземплярі, але їх завжди не вистачає. А з такими операціями - ще й вікна можливостей у нас з'являться. І не тільки по ЛБЗ - а й, наприклад, постійні завади польотам цивільній авіації. Плани Ковьор мають бути по всьому оркостану, а кожен півень має страждати не менше нас.

Тому, після ще декількох таких операцій (а нагадую, що цих три операції з величезною кількістю РЛС за останні декілька тижнів - ми ніколи не робили) має бути щось грандіозне. Просто так півням очі не вирізають ;)

Просто писані роками становлення успішних країн правила - не стимул для нашого розвитку та роботи на перемогу...

Лана Зеркаль:

Історія з НАБУ – це про українськи граблі. Граблі, на яких українськи еліти танцюють, наспівуючи пісню про європейські цінності та знищуючи свою репутацію і можливість побудови успішної країни заради контрольованої безкарності для обраних.

Успішних демократичних країн, що стало розвиваються, не так багато. І всі вони мають три спільні чинники:

- Перший – еліти пишуть закони для себе та розповсюджують їх дію на інших. Тобто правила однакові для всіх без винятку.

- Другий – стабільність інститутів не залежить від зміни їхніх очільників. Наприклад, політичні партії та громадські організації створюються не під одну особу.

- Третій – і, насправді, ключовий з них – колективний контроль еліт за інструментами насильства. Це означає, що контроль за діяльністю правоохоронних органів не має бути сконцентрований в один руках. Цей принцип забезпечує баланс в системі стримувань та противаг.

Як це працює в демократичних країнах, ми мали змогу нещодавно переконатися на прикладі президента Південної Кореї Юн Сок Йоля, який під гаслами “захисту від антидержавних сил” намагався ввести в країні військовий стан, акумулювати контроль над силовими структурами й армією в своїх руках та нівелювати роль парламенту. Результат – імпічмент і звинувачення екс-президента у державній зраді. І для Південної Кореї – це не випадковість. Починаючи з 1987 року, девять президентів країни перебували під кримінальними переслідуваннями за корупцію та перевищення повноважень, і тільки двом з них вдалося уникнути судових вироків. Вироки отримали не тільки екс-президенти, але й більшість людей з їхнього “кола довіри”: міністри, радники, лояльні до влади представники великого бізнесу і навіть родичі.

Так працює судова система та верховенство права, коли політичні еліти дотримуються принципів єдиних правил для всіх та колективного контролю над силовими інструментами. Тоді навіть статус очільника держави не позбавляє тебе від відповідальності перед законом.

Результат – мрія будь-якого українського президента. ВВП країни – 1,8 трильйона доларів, ВВП на душу населення – 34 тисячі доларів. Країна входить у топ-3 держав світу за інвестиціями в R&D – понад 4,5% ВВП.

Тепер повернемося в Україну… Ніщо інше не могло би так швидко та без торгу об’єднати “Слуг”, ОПЗЖ і БЮТ, як розуміння того, хто є спільним ворогом. НАБУ та САП.

Нам може не подобатися продуктивність роботи НАБУ та САП, їхні підходи до ведення розслідувань чи кадрової політики. Але позбавлення цих органів незалежності не вирішує цих проблем.

Ефективність антикорупційних або будь-яких інших правоохоронних органів, контроль над якими зосереджений в одних руках, має лише один сенс: працювати саме на ці руки. І тоді це вже не про європейські цінності, а про нові українські цінники.

Валерій Пекар:

Отже, давайте розбиратися, що вчора сталося. Спробую бути настільки стислим, наскільки можливо, хоча це зашкодить точності формулювань, але точність можна додати згодом, як буде час.

Останні 11 років в Україні діяла неписана угода щодо того, щоб не ліквідовувати здобутки Революції Гідності — передусім курс в Європу. Поки ця угода діяла, кожній владній команді пробачали чимало речей, бо зберігалося головне. Знаючи про особливу чутливість європейських партнерів до питання корупції у верхніх ешелонах влади та незалежності антикорупційних органів, значна частина суспільства сприйняла вчорашні події як розворот від європейського курсу. А це те, на чому тримається вся країна, — на мрії про європейське, а не російське майбутнє.

Зауважу, що про юридичні тонкощі можна сперечатися, але це не має сенсу. Здоровий глузд каже: незалежність розслідувачів — це відсутність політичного контролю з боку тих, кого вони розслідують, інакше все перетворюється на фарс. Нагадаю, формування антикорупційної інфраструктури не було завершено — не вистачило голосів для внесення змін в Конституцію. Також зауважу, що до роботи антикорупційних органів були численні претензії. Але все це не має значення, бо другорядне. Ця справа соціально-політична, а не юридична.

Швидке ухвалення закону з численними порушеннями регламенту Верховної Ради, тиском на членів Парламенту, негайним підписанням в умовах, коли найважливіші для оборони країни та наповнення бюджету закони не підписуються місяцями, виглядала як крок до створення авторитарного режиму, як дії в напрямку наближення до росії. (Я вже не кажу про те, що народні депутати – фігуранти розслідувань вчора голосували, маючи явний конфлікт інтересів.)

Отже, в очах значної частини суспільства був порушений соціальний договір. Зі свого боку, люди відчули себе вільними від своєї частини соціального договору — не критикувати владу, обмежувати себе самоцензурою, не вступати у протистояння, розуміючи надзвичайні виклики для країни та відсутність виборів на горизонті.

Очевидно, що антиєвропейські та авторитарні тенденції наростали поступово й спостерігалися вже певний час. Їх всі бачили, але діяв цей неписаний соціальний договір. Це створило ілюзію, що суспільного спротиву нема, і вело до накопичення помилок. Критична маса врешті сформувалася, і планка впала.

Як завжди буває в українській новітній історії, жабку варили повільно, але жабка в якийсь момент усвідомила, що відбувається, й вистрибнула.

Вчорашні події показали, що активна частина суспільства, усвідомлюючи ризики спротиву у час воєнного стану, не вважає себе більше зв’язаною самообмеженнями. Багатотисячні мітинги у Києві та інших великих містах були стихійними й непідробними. Так звучить Майдан, так звучить голос невдоволених громадян, в яких забирають майбутнє.

Важливо, що у вчорашніх подіях брала участь переважно молодь — ті люди, для яких Євромайдан є історією, легендою, які виросли в умовах впевненості в незмінності європейського курсу. Водночас приєдналися й інші покоління, було видно чимало ветеранів війни. Для старших ключовою думкою було: «Невже знову? Ну скільки ж можна?» (“I can’t believe I still have to protest this shit”). Для молодших ключові гасла були пов’язані з їхнім відчуттям, що в них забирають європейську й демократичну мрію й натомість підсовують російський авторитарний шлях («Україна не росія», «Мій батько загинув не за це» тощо).

Тонка грань самообмежень і самоцензури громадян вчора була перейдена. З іншого боку, влада обрала свою позицію: не слухати суспільство, йти на конфронтацію. Все це вже бувало, чим закінчиться, відомо.

Тепер поговоримо про типові заперечення з боку тих, хто критикує вчорашні протести.

По-перше, кажуть, що НАБУ і САП не заслуговують на такий захист. Це правда, до них чимало питань, і значна частина суспільства їх не любить. Але, підкреслю, протест був не за НАБУ і САП, а проти розвороту європейського вибору.

По-друге, кажуть, що учасники протестів не можуть юридично обґрунтувати свою позицію, не здатні вести юридичну суперечку про нюанси законопроєкту. Але й восени 2013 не так багато людей могло пояснити деталі Угоди про асоціацію з ЄС, яку відмовився підписувати Янукович.

По-третє, кажуть, що такі протести послаблюють країну й грають на руку Путіну. Безумовно. Але ще більше послаблюють країну та грають на руку Путіну титанічні крадіжки на оборонних закупівлях.

Четверте, кажуть, що патріотизм треба проявляти в лавах Сил оборони, а не в тилу. Це не так. Якщо в тилу не буде патріотизму, якщо країна сповзе в автократію та зійде з європейського курсу, то людям з фронту після перемоги просто не буде куди повертатися. Але головне — перемога в такому випадку стає просто недосяжною.

Справа не лише в тому, що демократія та європейський вибір більше відповідають цінностям і традиціям українського народу. Справа не лише в тому, що втрата демократії й європейського вибору означатиме марність всіх наших жертв, бо ми стали маленькою копією нашого ворога. Справа передусім в тому, що лише демократія та європейський вибір дають нам шанс на перемогу.

Маленька авторитарна країна ніколи не зможе перемогти велику авторитарну країну. Давид не має шансів проти Ґоліафа у симетричній війні. Наш шлях до перемоги — по-перше, асиметрична війна з використанням інноваційної сили вільного суспільства.

Другий важливий фактор, що робить перемогу можливою, — європейська підтримка в такому вигляді й обсязі, як підтримують ціннісно близького майбутнього члена союзу, який є частиною спільної системи безпеки, — а не в такому вигляді й обсязі, як підтримують буферну зону, завдання якої повільно стікати кров’ю, виграючи час.

Без цих двох речей поразка невідворотна.

Що буде далі? Нічого особливо помітного. Євросоюз продовжить надавати підтримку, попри все, бо зацікавлений передусім у своїй безпеці. Але робитиме це в режимі «допомога буферній зоні». Переговори по євроінтеграції загальмують, а потім і зовсім зупиняться, як це було з Туреччиною. Сторони звинувачуватимуть одна одну, але без ентузіазму, пояснюючи все цивілізаційними відмінностями («Україна не Європа»). Противники України всередині Євросоюзу святкуватимуть (вже святкують). Росіяни тиснутимуть сильніше, використовуючи тріщину між Україною та ЄС.

Так само у внутрішній політиці нічого особливо значного не відбуватиметься. Ключові корупційні справи зависнуть, страх перед покаранням зникне остаточно — отже, на фронті буде більше смертей, яких могло би не бути. Критика влади з боку суспільства наростатиме, самоцензура не діятиме, мораторій на публічні заходи фактично скасований. Вибуху не буде, але ніхто нічого не забуде. На майбутніх політичних амбіціях нинішньої команди можна поставити хрест — вони свідомо розірвали соціальний договір.

Якщо ми наближатимемося до перемоги (внаслідок слабкості росії та сприятливого для нас ходу американо-китайських переговорів), то рухатимемося по давно описаному сценарію «Виграти війну, програти мир» (у коментарях посилання). Але більш ймовірно, що зовнішні обставини не будуть такими сприятливими. І тоді перед нами постане перспектива поразки. Доведеться відбиватися від неї більшою кров’ю, а це означає гірші шанси на післявоєнне відновлення.

Процес поступового сповзання країни до автократії та протидія цьому описані у двох чудових книгах: Едже Темелкуран «Як втратити країну» та Тімоті Снайдер «Про тиранію. 20 уроків ХХ століття».

Дякую всім, хто в Парламенті голосував «проти», утримався або ухилився від голосування. Розумію, але не виправдовую тих, хто голосував «за» під тиском; ви зробили жахливу помилку з поганими наслідками для себе і всіх нас і тепер будете пів життя її виправляти (краще почати виправляти вже сьогодні, і ви знаєте, як це зробити). Ганьба тим, хто вчора голосував «за» з радістю та завзято; вам цього не забудуть.

💥 Підрозділ угруповання Сил безпілотних систем знищив танки, РСЗВ та РЛС противника

🔥 Оператори прикордонного підрозділу «Фенікс» угруповання Сил безпілотних систем ефективно уражають техніку противника у своїй зоні відповідальності.

🔴 Зокрема, за допомогою ударних БПЛА було уражено танки та РСЗВ БМ-21 «Град». Попри спроби окупантів захистити техніку імпровізованими засобами («мангалами»), частину з неї знищено повністю, а інша зазнала серйозних пошкоджень і потребує тривалого ремонту.

🎯 Також бійці «Феніксу» виявили й знищили малогабаритну радіолокаційну станцію 1Л122 «Гармонь», призначену для виявлення повітряних цілей на відстані до 40 км і висоті до 10 км. Ця РЛС використовувалась в інтересах протиповітряної оборони противника.

🔹 Окремий напрям роботи підрозділу – порушення логістики росіян. Оператори виявили і знищили наземний роботизований комплекс (НРК), якими окупанти намагались доставляти боєкомплект до лінії зіткнення.

Ах ось воно що)))

🔥 4 БОП "Сила Свободи"☠️ - червень 2025.
Місяць минув - підбиваємо скромні підсумки:

▪️200 - 127

▪️300 - 17

▪️Полон - 2

▪️Крила - 9

▪️Мавіки - 31

▪️Пункт поповнення БК - 1

▪️Міномет - 1

▪️Авто - 1

🔹 Працювали обережно, з любов’ю.
Продовжуємо, поки є кого.

⚡️ Бійці 5 штурмової бригади спалюють та знищують все вороже: і дрони, і техніку, і міномети.

💥 Бійці бригади НГУ «Червона Калина» активно займаються дистанційним мінуванням за допомогою дронів. Усе тому, що росіяни дуже полюбляють м'ясні штурми — і підриватися на мінах.

💥 Б⁨ійці СБС вистежили та знищили артсистему та антенний комплекс противника⁩⁩

🔴 Противник встановив гаубицю «Мста-Б» в укритті та замаскував її. Однак це йому не допомогло: аеророзвідка 424-го батальйону «Svarog» Сил безпілотних систем, отримавши «засічку» від фахівців з контрбатарейної боротьби, оперативно виявила позицію, а пілоти ударних БПЛА двома точними ударами знищили засіб.

🔥 Не менш результативно бійці відпрацювали по антенному комплексу, який забезпечував окупантам радіорелейний зв’язок та передавання Wi-Fi-сигналу. Знищення подібних цілей – це удар по стабільному зв’язку противника на середніх та великих відстанях.

🎯 Також оператори вистежили вантажівку, що буксирувала гармату. Внаслідок точного удару російську техніку виведено з ладу.⁩

🔹 Якісна аеророзвідка у поєднанні з майстерністю пілотів ударних БПЛА – це те, що забезпечує воїнам «Svarog» перевагу над противником!⁩

🇺🇦 СБС: На крок попереду!