Forwarded from АрміяINFORM
Активна фаза «Сі Бриз – 2021»: багатонаціональні сили берегової компоненти провели операцію зі стабілізації у кризовому регіоні🔹Деталі тут:➡️https://armyinform.com.ua/2021/07/aktyvna-faza-si-bryz-2021-bagatonaczionalni-syly-beregovoyi-komponenty-provely-operacziyu-zi-stabilizacziyi-u-kryzovomu-regioni/
Пам'ятаєте майнінг-ферму, що СБУ викрила в Вінниці??
Це виявилась ІТ компанія, що на PlayStation 4 Slim прокачували АІ ігрових процесів. Майнити кріпту на ПС4 - нерентабельно, а в самого Вінницяобленерго ще з 9 липня висить заява, що ніхто в тих приміщеннях не вкрав електроенергію.
В мене два питання:
Нахіба взагалі СБУ влазить в електроенергію?
Нахіба ті чорти розвалили все, що видно на фото?
Це виявилась ІТ компанія, що на PlayStation 4 Slim прокачували АІ ігрових процесів. Майнити кріпту на ПС4 - нерентабельно, а в самого Вінницяобленерго ще з 9 липня висить заява, що ніхто в тих приміщеннях не вкрав електроенергію.
В мене два питання:
Нахіба взагалі СБУ влазить в електроенергію?
Нахіба ті чорти розвалили все, що видно на фото?
#MH17
Я добре пам'ятаю той день, 17 липня 2014 року. Вже йшов Бог зна який день обстрілів. Ми стояли біля терикону шахти Капітальна-Должанський. Прямо під териконом - кордон з росією, а кожен вечір починався з обстрілів з території тієї ж дири на карті світу.
Ми постійно спостерігали, як снаряди летіли через нас, по табору двох батальйонів 72 бригади, а після евакуації російського селища під териконом - почали знімати і нас з того терикону...
Ми бігали, ховались, але не залишали терикон. Телефони включались тільки щоб самому подзвонити, додому чи на штаб батальйону.
День, 17 липня 2014 року застав мене під териконом, на схилі з української сторони. Чому саме там був - не пам'ятаю. Десь в обід міг спуститись поспати під дерево, щоб не така спека була, тому що окрім літа - навколо був повністю чорний терикон використаної руди... Спати спускались на нашу сторону, бо арті важче попасти на український схил терикону - всі снаряди летіли з росії, тому тільки український схил рятував. З території України, звісно, ніхто не стріляв по нам...
І от я включаю телефон, щоб подзвонити додому, спитати як справи, сказати, що живий. І чую - хтось кричить, що росія все, її зараз задавлять, напевно скоро війна закінчитися. Біжу дуже швидко і карабкаюсь по «балконах» до вершини терикону, щоб там телефон ловив нашу мережу, а не мокшанську.
Включив. Сотні смс. Перші слова - тримайтесь, скоро все закінчиться, росія сама себе поховала.
Дзвоню додому - я живий, що там по новинах??
РОСІЯ ЗБИЛА ЛІТАК!! СКОРО РОСІЯ І ВІЙНА ЗАКІНЧАТЬСЯ, СКОРО ПОВЕРНЕТЕСЬ ДОДОМУ!!
Я поняття не мав про який літак йде мова, і чого росія його збила, така гонорова. Я не мав води, бензину і досить патронів - я хотів повернути усіх живими додомів...
В голові все закрутилось, забилось серце, з'явились сили в руках, навколо все меркне.
ВІЙНА, закінчиться на днях, поїдемо додому.
Залишимо Донбас, живими, на конях...
І раптом усі думки, що склались чомусь в риму розбиває звук. Тихенький знак наче бензопилки, але десь високо в небі - ми вже всі знали цей звук. Ми вже знали, що через декілька секунд після появи безпілотника над нами - розпочнеться обстріл...
Але як же так? Вони ж збили міжнародний літак, все має закінчитись, їх мають покарати і в нас має закінчитись війна!?
Але я встигаю лишень сказати в телефон, що мене викликає штаб, мені треба йти. Я не встиг сказати, що війна не закінчилась. Московським військам по барабану на той літак, а я брешу про штаб, бо до нього далеко, а я сам на кордоні. Що вже почув вихід чотирьох снарядів і розумію, що це по нам. Дрон висів чітко над нами, в білий день. Я встиг лише крикнути в рацію - ВИХОДИ, ПО НАМ!! І вже через десятки секунд реактивний звук прильоту снарядів, які перелетіли терикон і впали на поле з соняшниками. Не влучили, але треба далі бігти, бо твоє місце стояння вже відмічене і по тобі прицілились...
Мокшанам фіолетово на той збитий МН17, і війну на Донбасі вони просто так не закінчать. Я МІГ БИ ще раз нагадати, що на теперішній час живі ще сотні і тисячі воїнів, які на власні очі бачили обстріли українських військ з території мокшан та проходи військової техніки росії в Україну, але бачу, що владі це не потрібно для свідчень проти росії. Навіть в Вікіпедії написано ХТО збив літак МН17, а у нас він сам впав і це трагедія. Але у нас в другому місці трагедія, нажаль...
Я добре пам'ятаю той день, 17 липня 2014 року. Вже йшов Бог зна який день обстрілів. Ми стояли біля терикону шахти Капітальна-Должанський. Прямо під териконом - кордон з росією, а кожен вечір починався з обстрілів з території тієї ж дири на карті світу.
Ми постійно спостерігали, як снаряди летіли через нас, по табору двох батальйонів 72 бригади, а після евакуації російського селища під териконом - почали знімати і нас з того терикону...
Ми бігали, ховались, але не залишали терикон. Телефони включались тільки щоб самому подзвонити, додому чи на штаб батальйону.
День, 17 липня 2014 року застав мене під териконом, на схилі з української сторони. Чому саме там був - не пам'ятаю. Десь в обід міг спуститись поспати під дерево, щоб не така спека була, тому що окрім літа - навколо був повністю чорний терикон використаної руди... Спати спускались на нашу сторону, бо арті важче попасти на український схил терикону - всі снаряди летіли з росії, тому тільки український схил рятував. З території України, звісно, ніхто не стріляв по нам...
І от я включаю телефон, щоб подзвонити додому, спитати як справи, сказати, що живий. І чую - хтось кричить, що росія все, її зараз задавлять, напевно скоро війна закінчитися. Біжу дуже швидко і карабкаюсь по «балконах» до вершини терикону, щоб там телефон ловив нашу мережу, а не мокшанську.
Включив. Сотні смс. Перші слова - тримайтесь, скоро все закінчиться, росія сама себе поховала.
Дзвоню додому - я живий, що там по новинах??
РОСІЯ ЗБИЛА ЛІТАК!! СКОРО РОСІЯ І ВІЙНА ЗАКІНЧАТЬСЯ, СКОРО ПОВЕРНЕТЕСЬ ДОДОМУ!!
Я поняття не мав про який літак йде мова, і чого росія його збила, така гонорова. Я не мав води, бензину і досить патронів - я хотів повернути усіх живими додомів...
В голові все закрутилось, забилось серце, з'явились сили в руках, навколо все меркне.
ВІЙНА, закінчиться на днях, поїдемо додому.
Залишимо Донбас, живими, на конях...
І раптом усі думки, що склались чомусь в риму розбиває звук. Тихенький знак наче бензопилки, але десь високо в небі - ми вже всі знали цей звук. Ми вже знали, що через декілька секунд після появи безпілотника над нами - розпочнеться обстріл...
Але як же так? Вони ж збили міжнародний літак, все має закінчитись, їх мають покарати і в нас має закінчитись війна!?
Але я встигаю лишень сказати в телефон, що мене викликає штаб, мені треба йти. Я не встиг сказати, що війна не закінчилась. Московським військам по барабану на той літак, а я брешу про штаб, бо до нього далеко, а я сам на кордоні. Що вже почув вихід чотирьох снарядів і розумію, що це по нам. Дрон висів чітко над нами, в білий день. Я встиг лише крикнути в рацію - ВИХОДИ, ПО НАМ!! І вже через десятки секунд реактивний звук прильоту снарядів, які перелетіли терикон і впали на поле з соняшниками. Не влучили, але треба далі бігти, бо твоє місце стояння вже відмічене і по тобі прицілились...
Мокшанам фіолетово на той збитий МН17, і війну на Донбасі вони просто так не закінчать. Я МІГ БИ ще раз нагадати, що на теперішній час живі ще сотні і тисячі воїнів, які на власні очі бачили обстріли українських військ з території мокшан та проходи військової техніки росії в Україну, але бачу, що владі це не потрібно для свідчень проти росії. Навіть в Вікіпедії написано ХТО збив літак МН17, а у нас він сам впав і це трагедія. Але у нас в другому місці трагедія, нажаль...
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Гордість прямо підриває, коли Скабєєва так лісно відзивається про рідну 72 бригаду і 2014 рік, коли я там же творив історію нашої Бригади Чорних Запорожців :)
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Це, напевно, найвдаліше попадання літаком на відкритий вогонь!
Уряд призначив ексзаступника гендиректора “Укроборонпрому” та колишнього журналіста Мустафу Найєма заступником міністра інфраструктури України.
Яків Бриль
До першої десятки книжок світу за кількістю перекладів увійшли:
*
«Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері (понад 380 перекладів) − Франція;
«Пригоди Піноккіо» Карло Коллоді (понад 300 перекладів) − Італія;
«Пригоди Аліси в Країні див» Льюїса Керрола (понад 175 перекладів) − Англія;
«Казки» Ганса Крістіана Андерсена (понад 160 перекладів) − Данія;
«Заповіт» Тараса Шевченка (понад 150 перекладів) − Україна;
«Вигадливий ідальго Дон Кіхот з Ла Манчі» Мігеля де Сервантеса (понад 140 перекладів) − Іспанія;
«Шлях до щастя» Лафаєт Рон Хаббард (понад 112 перекладів) − США;
«Пригоди Тінтіна» Жоржа Проспера Ремі (понад 93 переклади) − Бельгія;
«Трагедія людини» Імре Мадаха (понад 90 перекладів) − Угорщина;
«Алхімік» Пауло Коельйо (понад 80 перекладів) − Бразилія;
*
Заповіт — всередині.
Це щодо всесвітньовідомої і неперевершеної російської літератури, на якій тримається вся людська культура взагалі і зокрема. Ви її бачите? Я — ні. А вона є.
А вона — є.
***
Довідково:
Дослідники склали перелік зі 195 країн і знайшли інформацію про книжки, що найбільше перекладали у кожній з них. До уваги взяли дані з найбільшого у світі бібліотечного онлайн-каталогу WorldCat і авторитетні джерела інформації. Не брали до уваги релігійні тексти та книжки, що переклали на менше, ніж 5 мов світу, — каже Сайт Української літературної газети.
До першої десятки книжок світу за кількістю перекладів увійшли:
*
«Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері (понад 380 перекладів) − Франція;
«Пригоди Піноккіо» Карло Коллоді (понад 300 перекладів) − Італія;
«Пригоди Аліси в Країні див» Льюїса Керрола (понад 175 перекладів) − Англія;
«Казки» Ганса Крістіана Андерсена (понад 160 перекладів) − Данія;
«Заповіт» Тараса Шевченка (понад 150 перекладів) − Україна;
«Вигадливий ідальго Дон Кіхот з Ла Манчі» Мігеля де Сервантеса (понад 140 перекладів) − Іспанія;
«Шлях до щастя» Лафаєт Рон Хаббард (понад 112 перекладів) − США;
«Пригоди Тінтіна» Жоржа Проспера Ремі (понад 93 переклади) − Бельгія;
«Трагедія людини» Імре Мадаха (понад 90 перекладів) − Угорщина;
«Алхімік» Пауло Коельйо (понад 80 перекладів) − Бразилія;
*
Заповіт — всередині.
Це щодо всесвітньовідомої і неперевершеної російської літератури, на якій тримається вся людська культура взагалі і зокрема. Ви її бачите? Я — ні. А вона є.
А вона — є.
***
Довідково:
Дослідники склали перелік зі 195 країн і знайшли інформацію про книжки, що найбільше перекладали у кожній з них. До уваги взяли дані з найбільшого у світі бібліотечного онлайн-каталогу WorldCat і авторитетні джерела інформації. Не брали до уваги релігійні тексти та книжки, що переклали на менше, ніж 5 мов світу, — каже Сайт Української літературної газети.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Що там, пацани? Твіттер живіший за всіх?))