В ефірі телемарафону на телеканалах «Прямий», «espreso.tv» та «5 канал»подякував тим, хто пам’ятає, що насправді означає День Гідності і Свободи.

Влада, на жаль, забула, як важливо не втрачати гідність. Для них не існує цього свята. Але український народ не дозволить скасувати День Гідності і Свободи. У нас на генетичному рівні присутня відмінність від того, що відбувається у Росії і Білорусі. Ми інші. Бо ми дуже високу ціну заплатили за наше право бути незалежними, за наше право бути європейцями.

Дуже добре пам’ятаю день 21 листопада 2013 року. Тоді українці вийшли не змінювати владу, не вимагати підвищення рівня життя. Вони вийшли на вулиці, бо були не згодні з тим, що у них забрали право рухатися в Європу, право вважати себе європейським народом.

Громадянин Зеленський не розуміє, наскільки важливою була Революція Гідності. Тому що він у той час виступав у Москві. І реванш розпочався, коли він прийняв рішення на прохання Путіна звільнити «беркут». Бо звільнення «беркуту» — це не просто гуманітарний акт по відношенню до певних осіб, це руйнація можливості встановити замовників вбивств.

Реванш отримав продовження: обшуки в музеях, волонтери і добровольці, запроторені за ґрати… Для «зеленої» влади важливий символ жорсткого і брутального удару по Революції Гідності. Бо це є наш стратегічний вибір майбутнього у ЄС і НАТО — як гарантія неповернення до Російської імперії.

Наскільки незворотніми є процеси реваншу? На жаль, маю констатувати: поки що точка неповернення не пройдена. Точкою неповернення буде членство України у НАТО і ЄС.

Дякую 70% українців, які, незважаючи на навалу фейкових новин, на дискредитацію європейського напрямку твердо переконані, що майбутнє України — у Європейському Союзі, що безпека України, особливо після агресії РФ — тільки у НАТО. Це є потужне щеплення від радянського отруєння нашої нації довжиною у 70 років. І як би важко не було, наша нація одужає. Ми переможемо, незважаючи ні на що.

https://fb.watch/1TNtTEpcjO/

7 років з початку Революції Гідності — події, яка, здавалося б, остаточно визначила європейський шлях України і згуртувала націю навколо ідеалів свободи і демократії.

Але, вимушений констатувати, ця боротьба ще далека від завершення. Ми знову маємо об’єднуватися, щоб захистити майбутнє України. Ганебне звільнення «беркутів» з лави підсудних на вимогу Путіна, зняття заочного арешту з Януковича, недавні обшуки у Музеї Небесної Сотні, порушення кримінальних справ проти лідерів Майдану за нібито «державний переворот» — влада Зеленського вкотре дослівно повторює офіційну риторику Кремля. Усе це — явні ознаки наступу Антимайдану, реваншу проросійських сил і справжнє знущання над подвигом Героїв Небесної Сотні. І це — погроза збанкрутілої влади кожному з мільйонів активних учасників Революції Гідності.

Але Революція Гідності ставила на меті дещо більше, ніж зміну влади. Тоді українці зробили ціннісний вибір, який не під силу зрозуміти ані Януковичу, ані Зеленському.

Українці народжені жити вільними. Ми стоїмо на варті власної свободи. Ми не зрадимо нашу гідність. Ми збережемо права і свободи людини, українську мову та ідентичність, наш європейський вибір.

З Днем Гідності і Свободи, дорогі українці! Ми переможемо! Слава Україні!

Сьогодні професійне свято відзначають Десантно-штурмові війська – еліта еліт Збройних сил України.

Для всіх українців ви – Герої, які без вагань пішли боронити східні кордони України та продовжуєте захищати і зараз. Битва за Савур-Могилу та Карачун, героїчна оборона Донецького та Луганського аеропортів, боротьба за звільнення та утримання стратегічно важливих об'єктів і населених пунктів – все це назавжди увійшло в історію України.

Пишаюся тим, що три роки тому ми поклали край традиції святкування за радянсько-російським календарем. Та встановили свято новостворених Десантно-штурмових військ ЗСУ у день їх небесного покровителя – Архистратига Михаїла.

Можу з упевненістю сказати, що український народ під надійним захистом «марунових беретів». Рішучих, сміливих, сильних волею та незламних духом бійців. Пишаюся вашим «братством перших» і бажаю вам завжди повертатися без втрат з найскладніших завдань. Нехай ваш Ангел охоронець оберігає вас та ваші родини.

Зі святом, «єноти»!
Слава десантникам! Слава Україні!

Коли ми зустрічалися з японським прем’єр-міністром Абе Сіндзо, то відзначили, що ми далеко знаходимося на планеті, але у нас є спільний сусід – це Росія. Це – джерело нестабільності, і я впевнений, ця ситуація є просто неприйнятною. Ви праві, ми маємо боротися проти агресії, як можемо, адже кожного року вона посилюється. Ми маємо аналізувати новий список санкцій, ми маємо розуміти, що треба продовжувати боротися проти агресії РФ.

Про це сказав під час пленарної онлайн сесії Міжнародної безпекової конференції у Галіфаксі на тему «Перетворення демократичного світопорядку».

Щиро вдячний за запрошення на Міжнародний безпековий форум у Галіфаксі. Для мене велика честь і приємність бути в колі однодумців та сприяти безпечному майбутньому нашого демократичного світу. Зараз світ переживає період складних викликів, але жоден вірус не зможе зупинити нас у реалізації наших цілей та переконань.

Під час онлайн-включення на пленарній сесії Форуму я наголосив, що питання Криму та Донбасу — це не лише виклик суверенітету та територіальної цілісності України, але і виклик системі глобальної безпеки. Адже вперше за 75 років після створення ООН ядерна країна порушила міжнародне право, захопила частину території іншої країни і намагається підірвати систему глобальної безпеки після Другої світової війни.

Як результат, маємо тисячі жертв російської агресії, жахливу ситуацію з економікою та правами людини на окупованих територіях Криму та Донбасу. Що допомагало Україні протидіяти агресору протягом останніх 6 років? По-перше, Путін не чекав такої рішучої реакції світу на підтримку України. Він вважав, що повториться ситуація з Грузією 2008 року, коли вже через півроку ніби всі забули про Південну Осетію та Абхазію. А натомість: ми отримали потужну реакцію, унікальну солідарність міжнародного співтовариства з Україною, Росію вигнали з «Групи 8».

Ми побачили дуже ефективну політику міжнародних санкцій проти Росії. Я переконаний, що санкції працюють і це — дієвий інструмент захисту міжнародного права. Ми разом притягнули Росію до відповідальності у міжнародних судових інстанціях, зокрема за фінансування тероризму, за дискримінацію, за агресію проти України біля Керченської затоки. Важливо, що Росія отримує покарання за вчинений злочин. І це стало можливим за сприяння наших міжнародних партнерів — США, Європейського Союзу, НАТО, країн Групи Семи, інших демократичних країн світу.

І я впевнений, що потужна світова єдність та солідарність — це надійна зброя проти триваючої агресивної політики Російської Федерації на міжнародній арені.

https://fb.watch/1WpTbv8VCT/

Щиро вітаю з переконливою і заслуженою перемогою Олександра Третяка у другому турі на виборах міського голови у Рівному!

Величезне дякую всій рівненській команді за фантастичну роботу! Вдячний всім виборцям, які зробили свідомий вибір на користь нашого кандидата!

Процес визнання української автокефалії православним світом незворотній!

Священний Синод Кіпрської Церкви підтримав рішення свого Предстоятеля Блаженнішого Архієпископа Хризостома II про визнання автокефалії Православної Церкви України. Таким чином було де-юре завершено процедуру визнання нового – автокефального – статусу Української Церкви зі сторони Кіпрської Православної Церкви, яка була розпочато раніше.

Низький уклін львів'янам за особливо високий рівень підтримки «Європейської Солідарності» на виборах до обласної та міської Рад. Дякую тим, хто у першому та другому турах підтримав Олега Синютку. Спасибі усім, хто виявив небайдужість і взяв участь у голосуваннях.

Наша політична сила поважає вибір громади. Воля виборців — закон для політиків.

Перше, що зараз мають зробити обидва табори — завершити виборчу кампанію. І приборкати емоції, які вирують кілька останніх днів. Одні, на жаль, ухвалили хоча й законне, але поспішне рішення. А інші, на жаль, намагаються розіграти роль жертви.

Рішення ж львів'ян мудре: буде влада, і буде опозиція, як це і має бути за демократії.

І обом слід якомога швидше забезпечити старт новообраного місцевого самоврядування на благо Львівської об'єднаної територіальної громади. А команда «Європейської Солідарності» готова підставити плече ще й на рівні Верховної Ради.

Слава Львову, слава Україні!

На IV Українському Жіночому Конгресі Марина закликала підтримати жінок, які найбільше потерпають від наслідків пандемії: це і медики, і мами з дітьми, і освітяни, і представниці малого та середнього бізнесу.

Реформи децентралізації та інклюзивної освіти, ініційовані нашою командою, дали можливість жінкам широко реалізувати свої права. Саме децентралізація сприяла проведенню у всіх регіонах України місцевих виборів з урахуванням гендерної квоти. Так, зокрема, до нового складу Київської міської ради долучилися 39 жінок-депутаток, що вдвічі більше ніж минулого скликання. Марина висловила сподівання, що новообрані депутатки займуть свою активну позицію у вирішенні київських проблем, яких зараз дуже багато, особливо через епідемію коронавірусу, з урахуванням гендерного питання.

Адже жінка — це і лікар, і медична сестра, а ми маємо забезпечити медперсонал системами індивідуального захисту, тестами і необхідним обладнанням. Має бути до кінця вирішений алгоритм, як нашим педагогам надавати знання дітям в умовах епідемії, коли ми постійно перебуваємо в очікуванні повного локдауну, а система дистанційного навчання на державному рівні ще не запроваджена. Від цього залежить і працевлаштування, і соціальна підтримка мам, які будуть змушені наглядати за своїми дітьми вдома і не вийдуть на роботу. Марина також згадала про багатостраждальний малий і середній бізнес, який потерпає від заборон вихідного дня. Уже з першого засідання нового скликання Київської міської ради Марина обіцяла підняти усі ці питання для їх спільного вирішення.

Радий, що «Європейська Солідарність» продовжує бути тією політичною силою, яка послідовна у відстоювання європейських принципів, одним із яких є гендерна рівність. Це яскраво демонструє і наша фракція у Верховній Раді, серед якої засновниці Українського Жіночого Конгресу https://fb.watch/1-pwFqZWLK/

«Радянський геноцид в Україні був не просто випадком масового вбивства, але саме випадком геноциду, знищення не лише окремих людей, але й усієї культури та нації», — такий висновок зробив Рафаель Лемкін, автор самого терміну «геноцид», один з тих, хто добився прийняття Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

Голодомор-геноцид українського народу, влаштований та ретельно спланований Кремлем, — один з найбільших злочинів ХХ століття. Винищення цілого народу лише за те, що вони українці… За те, що вже самим фактом усвідомлення себе окремим народом ставлять під загрозу існування імперії.

Протягом десятиліть за одне лише згадування про Голодомор можна було заплатити роками неволі. Повне знищення і якнайскоріше забуття — те, що жадав Сталін. Та в тисячах і тисячах українських родин згадували імена загиблих родичів. Україна вижила та зберегла власну пам’ять. Саме ця пам’ять нині допомагає нам засвоювати трагічні уроки минулого, чесно розповідати про них всьому світові і боронити своє майбутнє.

Завтра о 16 годині моя родина разом із мільйонами українців по всьому світу запалить свічку на своєму підвіконні в пам'ять про закатованих голодом українців у 1932-1933 роках.

Прошу, приєднуйтесь і ви. Україна пам’ятає…

Щойно з митниці ми отримали перші 12 кисневих концентраторів.

Ви пам’ятаєте, що відразу по завершенню виборів на початку листопада я обіцяв, що ми зробимо все можливе, для того, щоб якнайшвидше привести їх в Україну. Нам на це вистачило 3 тижні, владі не вистачило 9 місяців. Але благодійники, як завжди, приходять на допомогу.

Перші 4 кисневих концентратори поїдуть до Рівненської області, і до цього долучилася родина Луценків, за що хочу висловити їм окрему подяку. Решта поїде до Київської, Тернопільської, Львівської області, і так ми будемо щотижнево відправляти апарати у регіони України. І до кінця року плануємо отримати ще більше 40 кисневих концентраторів — кожен на два ліжка.

Володимире Олександровичу, ви кажете, що зараз країна стоїть перед дилемою: а кому ж допомагати? Чи малому і середньому бізнесу, який ви кинули у прірву і знищили ще локдауном весною. Чи людям, які залишилися без кисню, без ліків, без ліжок, сам-на-сам з одною з найстрашніших хвороб. Я хочу вам відповісти: не треба питати у дитини, кого вона найбільше любить: тата чи маму, бо і на людей, і на малий та середній бізнес 8 тисяч гривень — це не допомога, це і на одну зарплату не вистачить.

Потрібні гроші, яких у вас немає. Які ви розікрали з вашим «Великим крадівництвом», забравши у місцевого самоврядування, науки, культури, освіти. Разом з вашим оточенням поклали у кишеню до 40% виділених коштів, забравши їх з коронавірусного фонду.

І зараз виявляється, що вам нема де взяти гроші, окрім як у Міжнародного валютного фонду. І ще ведете дискусії, а чи варто брати ці гроші? Чи не дуже жорстко вони вимагають наведення порядку у країні? Я хочу наголосити, що у світі багато країн, які живуть без грошей МВФ: вони виходять на ринок, бо їм довіряють, і на комерційній основі залучають кошти для фінансування бюджету. А зараз найдешевші гроші за всю історію в світі, які надрукували, щоб подолати пандемію. Але ви їх не візьмете, бо вам ніхто не довіряє. А для того, щоб вам знову повірили, треба відновити антикорупційну інфраструктуру, відновити електронне декларування, яке було створене нашою командою, і ще велику кількість речей, бо ви втратите і гроші, і безвіз, і все інше.

Але я твердо переконаний, що разом ми подолаємо і війну, і агресію, і пандемію, і економічну кризу, і конституційну кризу, все, куди намагається нас завести влада. Щотижнево ми відправлятимемо кисневі концентратори в регіони України. Я щасливий, що ці машинки врятують життя сотень українців.

https://fb.watch/20-epvymjw/

Сьогодні ми молимося за душі мільйонів ненароджених і знищених. Згадуємо синів і дочок найродючіших українських земель, що були жорстоко вбиті голодом, організованим людожерським комуністичним режимом.

Попри намагання Кремля знищити наш волелюбний народ, Україна вижила та зберегла власну пам’ять. Бо правду не стерти, не знищити. Ми добре знаємо, що історична відповідальність за Голодомор 1932-33 років лежить на Російській Федерації як правонаступниці СРСР, і той злочин не має терміну давності. Росія знову, як і сто років тому, розгорнула агресію проти України, щоб повернути її в імперію. У Кремлі знову ненавидять і бояться вільної європейської України. Але вони вже не зможуть повернути колесо історії у зворотному напрямку.

Ми пам‘ятаємо! Ми сильні!

Вічна пам'ять жертвам Голодомору!

Вічна пам'ять усім, хто віддав життя за свободу і незалежність України!

Вдячний усім українцям, які приєдналися до акції «Запали свічку», зберігаючи пам‘ять про жертв страшного злочину Кремля проти нашого народу — Голодомору-геноциду 1932-33 років.

У цей скорботний день я згадую, що наша команда брала участь у прийнятті великої кількості законів, які відіграли величезну роль у державотворенні України, — загалом їх більше 600. Це — закони про децентралізацію, безвіз, європейський вектор розвитку країни. Окремим рядком у цьому списку стоїть закон, прийнятий 28 листопада 2006 року, про увічнення пам‘яті Голодомору і визнання Голодомору геноцидом українського народу. У розвиток цього був прийнятий закон про декомунізацію, розкриття злочинів імперії, що дозволяло нам робити важливий внесок у формування держави.

Важливість роботи з розкриття історичної правди неможливо перебільшити. Це — правда про те, як Україна рятувалася від імперії і яку роль вона відіграла у знищенні українського народу. Мільйони українців з небес благали, щоб правда про їх вбивство, про геноцид проти всієї нації нарешті стала відома на весь світ. Дуже важливо, що із 2014 по 2019 роки велика кількість держав, зусиллям наших дипломатів і політиків, нашої діаспори визнали Голодомор геноцидом українського народу. Світ дізнався правду.

І надалі ми робитимемо все, щоб захищати цю правду. І дуже шкода, що в Україні вперше з 2014 року на державному рівні не відзначався День Гідності і Свободи. Шкода, що вперше на День Незалежності замість військового параду на святій Софіївській площі співали «шльопки». Дуже шкода, що сьогодні ми не бачимо президента під час акції «Запали свічку». Сподіваюся, це не є проявом політики «какая разница», що прийде розуміння, що Голодомор і відзначення його річниці — це не про минуле і не лише про злочин імперії. Це — про наше європейське майбутнє, яке точно не лежить в сфері інтересу російського окупанта.

Знаю, що не зважаючи на економічну, політичну, пандемічну, конституційну і всі кризи, до яких призвела влада, ми збережемо віру. І з Божою допомогою в Україні все буде добре. Бо з нами Господь і з нами правда.

https://fb.watch/227g9xDg0n/

У цей день, рівно 7 років тому на Вільнюському саміті «Східного партнерства» людина, обрана президентом України, вирішила піти супроти волі власного народу, проігнорувати суспільний консенсус щодо європейського майбутнього нашої держави та зрадити нас на користь Росії.

Відмова укласти Угоду про асоціацію з Євросоюзом – попри надзвичайні очікування більшості українців, та відверті загравання з Кремлем стали початком кінця режиму Януковича.

Патріотичний імунітет України тоді спрацював на відмінно і дотепер є чітким нагадуванням всім політичним силам в Україні.

«Уроки Вільнюсу» має пам'ятати кожен можновладець та політик, який пов’язує своє майбутнє із суверенною, незалежною, європейською Україною.

Особливо, якщо знову захочеться домовитись із Кремлем за спиною в українців, або продати європейські цінності та демократичне майбутнє української нації за кубометр газу, кіловат дешевої російської енергії чи токсичні кремлівські кредити.

Про всяк випадок завжди тримаю напоготові саме ту ручку, яку не наважився застосувати колишній злочинний режим у Вільнюсі, спробувавши звернути Україну з омріяного європейського та євроатлантичного інтеграційного шляху.

Вірю, що колись нею ми ще підпишемо домовленості про інтеграцію України і до ЄС, і до НАТО. Йдемо своїм шляхом!

7 років тому у ніч на 30 листопада на Майдані пролилася перша кров — звіряче побиття студентів «беркутом» стало моментом, після якого було зрозуміло, що немає вороття у минуле, що боротьба тільки починається. Режим Януковича перейшов останню межу. У відповідь мільйони українців вийшли на вулиці і показали силу, здатну рушити найавторитарніші режими. Бо владою в Україні є і буде народ.

Після кривавого побиття студентів нас чекали провокації і безчинства «беркуту» 1 грудня, облави на Автомайдан, нацьковування тітушок на протестуючих, вбивства Нігояна, Жизневського, Вербицького, спалення Будинку профспілок, штурми Майдану і розстріл Небесної Сотні. За право жити вільно та гідно Україна заплатила дійсно велику ціну….

Як нещодавно сказала мама Героя Небесної Сотні Романа Гурика: «Якщо зараз ми, дорослі, не виборемо незалежність для нашої країни, це прийдеться робити нашим дітям».

Нинішня спроба переписати історію, назвати Революцію Гідності «переворотом» — це теж злочин проти нашої незалежності і проти пам‘яті тих, хто ціною власного життя і здоров’я зупинив злочинців. Це і є реванш. І ми маємо його зупинити. Заради майбутнього України, заради минулих і прийдешніх поколінь.

Фото: Scanpix/AFP

«Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» — це питання стало визначальним етапом на шляху боротьби багатьох поколінь українців за право будувати вільну Україну. Тоді, у 1991, 90,32 % учасників референдуму проголосували «За», не залишивши жодних сумнівів у прагненні українців жити у незалежній державі.

Зараз, 29 років потому перед нами знову стоять серйозні виклики: триває російська агресія, у світі вирує пандемія, а нинішня влада проявляє повну безпорадність перед цими загрозами.

Та головним гарантом нашої незалежності були і залишаємося саме ми з вами — український народ. І я впевнений, ми, як і тоді, вистоїмо і відстоїмо наш вибір — власну свободу і незалежність.

На фото — мітинг у Києві 30 листопада 1991 року, який відбувся в переддень референдуму за незалежність України. На світлині, зокрема, прапори — України та тодішнього Європейського економічного співтовариства.