Щиро вітаю Марусю Звіробій у нашій команді!

На з’їзді «Європейської Солідарності» Маруся публічно заявила, що вона прийняла рішення офіційно оформити стосунки з партією і приєдналася до нашої славної когорти.

Українська волонтерка, контрактниця ЗСУ, інструктор навчального центру Десантно-штурмових військ, вона стане кандидаткою від нашої партії на довиборах народного депутата у 87-му окрузі на Івано-Франківщині. Офіційно виборчий процес ще не стартував, однак її кандидатуру підтримують і партійці, і ветеранські організації, добровольці, які є в нашій команді.

«Ніхто крим нас! Завжди перші!», — впевнений, це військове гасло, яким Маруся керується в житті, надасть рішучості і наснаги у боротьбі за можливість опікуватися Надвірнянщиною і боронити державу на вищому рівні!

Щиро вітаю з Днем народження талановитого актора і режисера, людину з великим серцем — Ахтема Сеітаблаєва.

Ви творите справжнє мистецтво, яке не залишає байдужими глядачів як в Україні, так і по всьому світу.

Дякую за величезний внесок в українське культурне розмаїття, за мужність і стійкість громадянської позиції. Дякую за те, що де б не були, ви кажете на повний голос: Мій дім — Крим, а Крим — це Україна!

Kelecek yılda Bağçasarayda 🇺🇦

Щиро вітаю військовослужбовців Сухопутних військ ЗСУ з професійним святом!

Ви — надійна опора нашої незалежності. Символом впевненості в наших силах, взірець стійкості, честі та гідності.

Вічна пам'ять всім військовослужбовцям, які віддали своє життя за незалежну Україну.

Честь і слава воїнам-сухопутникам! Слава Україні!

Прекрасна новина з Вашингтону, де погоджено надання Україні чергової щорічної безпекової допомоги, включно із збільшенням підтримки летальною зброєю!

Це саме той шлях, яким і треба йти з тим, щоб відбивати апетити російського агресора щодо України. Для української влади зараз ключовим є продемонструвати і забезпечити справжній прогрес України на шляху реформ у секторі безпеки і оборони.

Щиро вдячний сенатору Робу Портману за проактивну позицію на підтримку нашої держави на засадах багаторічної стратегії зміцнення Збройних сил України та консолідації трансатлантичного фронту єдності і солідарності з Україною!

Вітаю легендарну 95 окрему десантно-штурмову бригаду ЗСУ з 28-річницею створення.

Немає жодної сторінки в сучасній історії ЗСУ, де б не йшлося про десантників та їхні подвиги. Вони прославилися в боях з російським агресором за гору Карачун та Савур-могилу, в обороні Донецького аеропорту. Героїчно боролися за звільнення та утримання стратегічно важливих об’єктів і населених пунктів: Слов’янська, Лисичанська, Краматорська, Рубіжного, Сєверодонецька, Бахмута та багатьох інших.

Безпрецедентним є серпневий рейд 2014 року 95-ї бригади тилами російсько-терористичних військ. Наші хлопці завдали тяжких втрат агресору та сплутали його плани.

Зі святом, житомирські «єноти»! Дякую за захист української землі!

Сьогодні свій день народження святкує незламний поборник правди і справжній патріот Ахтем Чийгоз. На долю вірного сина кримськотатарського народу випало багато випробувань, які може з гідністю пройти лише сильна і мудра людина. Пишаюся тим, що поруч маю такого надійного друга і однодумця.

Здоров'я і сил, Ахтем-ага! Многая літа!

Я уважно стежу за справою генерала Назарова. Розумію її моральну і правову складність. Відчуваю суспільний резонанс. Поділяю і біль рідних українських воїнів, які загинули на борту ІЛ-76. Їх убив Путін. Більше того, він і далі збирається воювати з Україною.

Переконаний, у російському Генштабі потирають руки — відповідальність за російський злочин перекладено на українського генерала. Ідеальний варіант для агресора. А вагнерівців, серед яких були і ті, хто безпосередньо причетний до збиття літаків, російські «кроти» в офісі президента України повернули Путіну. За лічені години до того, як ті мали опинитись в руках українського правосуддя.

Людські життя понад усе, це беззаперечно. Але справа Назарова — це прецедент, який може мати далекосяжні наслідки для обороноздатності країни.

Триста років українці чекали на автокефалію власної церкви. Може навіть більше тисячі років з часів Хрещення українці мріяли про незалежну Церкву.

Якби за 5 років мого президентства не було б безвізу, не було б Угоди про асоціацію, не було б антикорупційної інфраструктури, не було б децентралізації, не було б армії, а було б лише одне — Томос про автокефалію, а Томос — це об’єднання і створення Православної Церкви України, я би дуже пишався тим, що це вдалося.

Наголошую, що до останнього церковні структури України не були залучені у переговори, бо у них не було міжцерковних контактів. Бо російська церква, яка зараз так «піклується» про єдність світового православ’я, виходила лише з одним меседжем: «Тут — канонічні, а там — не канонічні. Тут — правильні, там — розкольники». І байдуже, що 70% українців належать до цієї церкви. Вони казали, що це — розкольники, а це є тавро. Це спроба позбавити найбільшу європейську націю права на свій шлях до Господа! І спроба не перша. І саме в цих умовах сталося диво.

Мене багато хто відмовляв від цього, казали: не ставте все на отримання Томосу. Бо це візантійці. Вони завжди століттями брехали Україні. Але я сказав: Ні! Ми маємо велику любов до України з боку Вселенського Патріарха і велику віру в Бога.

5 довгих років тривали великі переговори. І коли Його Всесвятість мене запитав під час мого спілкування з членами Синоду Вселенського Патріархату, скільки років буде потрібно, щоб зібрати підписи ієрархів церков, які об’єднуються, я відповів, що тиждень. А скільки місяців потрібно буде, щоб проголосувати рішення парламенту і підтримати звернення від світських осіб? Я сказав, що доба. Він спитав, звідки в мене такий оптимізм. На що я відповів: Наш український народ 300 років чекав цього кроку від вас, Ваше Всесвятосте.

Скільки разів здавалося, що втрачені усі можливості! Скільки разів екзархи збиралися від’їжджати з України і брати перерву на 5 чи 10 років! Скільки казали, що позиція якогось ієрарха неподоланна, і що Україна ще не готова! І скільки довгих і важких розмов в мене, як у Президента, було з Його Всесвятістю! Рівно два роки тому, коли я мав приїхати до Святої Софії, мені зателефонував Ростислав Павленко і сказав: «Поки що не їдьте. Криза. Вони не домовилися». А на вулиці перед Софією стояли 50 тисяч людей і молилися.

Врешті-решт всі молилися, вірили і прагнули, що це відбудеться. І з Божою допомогою це відбулося — народилася єдина автокефальна помісна Православна Церква України.

Про це розказав в ефірі токшоу «Зворотній відлік» на «UA: Перший»

https://fb.watch/2nxYI_NPJn/

Моя позиція як голови політичної сили «Європейська Солідарність» уже багато місяців висловлюється під час пікетування і блокування судових засідань членами нашої фракції з вимогою негайно відпустити Андрія Антоненка, Яну Дугарь, Юлію Кузьменко, які запроторені за ґрати без будь-яких підстав. Лише на підставі пресконференції, у якій незаконно брав участь Зеленський, де було оголошено про розкриття справи Павла Шеремета.

Це ж саме стосується і генерала Назарова. Замість того, щоб надати матеріали в Міжнародний кримінальний суд, який прийняв надзвичайно важливе для України рішення щодо прийняття до розгляду справи про злочини на території України з боку російських збройних сил, вони засуджують українського генерала. Це — божевілля.

Я абсолютно переконаний у політичному характері справи Сергія Стерненка. Я не хочу втручатися в правосуддя, але те, що зараз по відношенню до Сергія порушується закон — це абсолютно очевидно. Маємо визнати: або ми керуємося помстою, або принципами верховенства права.

Усі п‘ять років президентства я боровся за панування принципів верховенства права. Через це були прийняті рішення щодо не запровадження надзвичайного стану, щодо прийняття закону про звільнення Донбасу і запровадження ООС, позиції щодо розбудови армії, укріплення спецслужб і майбутнього членства в ЄС та НАТО. А ми на сьогодні від членства в НАТО знаходимося далі, ніж у 2019, не зважаючи на зміни у Конституції, побудову відповідних структур. Ми зупинилися, а в окремих позиціях навіть зробили крок назад.

https://fb.watch/2nzJgFnChv/

Ваше Блаженство, Ваші преосвященства, Преосвященні владики, Всечесні отці, шановні брати і сестри, вірні нашої церкви, шановний український народе! Сьогодні ми відзначаємо великий день, коли два роки тому у древньому храмі Святої Софії відбулося чудо Господнє. Під час Об‘єднавчого собору була втілена мрія поколінь українців, за яку молилися 300 років Господу і просили, щоб він подав їм об‘єднану помісну Православну Українську Церкву.

Здається, два роки — це дуже коротка відстань, коли ми зможемо оцінити велич події, яка трапилася два роки тому. Але ми звертаємося до Господа з вдячністю, тому що за ці два роки, не зважаючи на численні випробування, які чекали нашу церкву, ми їх з честю пройшли. Бо знищення нашої церкви було елементом гібридної війни, бо ворог атакує нас не тільки на фронті. І боронять нас не тільки наші воїни, боронять нас молитви священиків, вірних нашої церкви.

Той факт, що ці два роки церква пройшла об‘єднаною, що мудрість Його Блаженства Митрополита Епіфанія, мудрість Його Високого преосвященства Макарія, Його Високого преосвященства Симеона і кожного з вас тоді, відбулося неймовірне. Вдячний Владиці Емануїлу за його віру та дипломатичним здібностям. Вдячний кожному ієрарху, який тоді протягом 24 годин поставив свій підпис у зверненні до Вселенського Патріарха з проханням надати Томос нашій Церкві — ні в кого не було жодних сумнівів. У той час, коли усі чекали, що це займе місяць.

Вдячний українцям, які два роки тому, 15 грудня з 9 ранку до 8 вечора за температури мінус 20 стояли на площі Святої Софії і молилися, щоб Господь подав мудрість учасникам Об‘єднавчого собору. Вдячний українцям по всьому світові, які мололися за це. І це стало можливим завдяки великій любові до України і великій вірі в Бога Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія, яку він демонстрував протягом трьох років переговорів.

Прямо перед цією нашою подією я мав розмову з Вселенським патріархом. Я дуже зрадів, що у відповідь на наші запрошення свого часу відвідати Україну, його Всесвятість мене запросив наступного року в Україну на зустріч, який сказав, що вона точно відбудеться.

Я дуже щасливий тому, що наша церква укріплюється. Я дуже щасливий тому, що ми вже маємо, окрім Томосу від його Всесвятості Вселенського Патріарха, рішення Еладської, Александрійської, Кіпрської Церкви. Це є величезна робота ваша, Вселенського Патріархату, наших дипломатів. Можу наголосити, що як тільки буде легше з пандемією, ми чекаємо ще рішень декількох церков.

Нехай ті, хто прагнув зупинити створення нашої церкви не сподіваються. Рух визнання світовим православ'ям нашої церкви точно не зупинити. Це стає можливим завдяки вам. Я уклінно кланяюсь.

Вітаю всіх з другою річницею нашого Об‘єднавчого собору, коли всі православні церкви України об'єдналися. Я вітаю з цим всіх українців і впевнений в тому, що це не просто подія церковного життя. Це величезна і важлива подія державотворення. Без єдиної помісної церкви України не може бути по-справжньому незалежної держави.

Я вітаю всіх, що Господь сподобив, щоб кожен з вас, кожен з нас став не просто свідком, а учасником цієї величезної події – створення нашої Церкви. Дуже дякую всім! Зі святом! З річницею!

https://fb.watch/2osI05bD1q/