Засновника видання “Українська правда” Георгія Гонгадзе вбили 26 років тому. Ця гучна справа стала початком подій, наслідки яких Україна досі відчуває. Ми спробуємо реконструювати останні години життя журналіста в нашій окремій телеграм-групі.

Підписуйтесь, щоб слідкувати за подіями 2000 року. Пізніше тут будуть інші проекти, які зможете вибрати в тому числі і ви.

Для початку ми розберемося, чому представники керівництва України вирішило вбити журналіста.

Гонгадзе не був святим, як його зараз прийнято зображувати. Він жив у дуже специфічні часи, які й стали причиною його смерті.

В 1997 році Георгій починає романтичні стосунки з журналісткою Оленою Притулою. В тому ж році його дружина Мирослава народила йому двох доньок-близнючок.

Мирослава казала, що була в курсі цього. Гонгадзе і Притула часто їздять до США на журналістські програми, бувають у Вашингтоні. Саме там у них і виникла ідея йти в інтернет. Ідею їм начебто підказали американські колеги в грудні 1999 року.

Грошей у ті часи не вистачало. Київські зарплати журналістів у декілька сотень доларів були космічними за українськими мірками. Інші тоді заробляли часто по 30–50 доларів щомісяця. Доводилося шукати кошти на проект будь-де. Гонгадзе постійно позичав гроші у колег і знайомих.

Цього не вистачало. Влітку 2000 року декілька журналістів звільнилось з УП через брак грошей. Були чутки, що вони переживали за свою безпеку, оскільки за Георгієм тоді вже стежили.

Щоб заробити грошей, Гонгадзе працював і в штабі одіозної Наталії Вітренко, яка відбирала голоси у конкурентів Кучми, і співпрацював із медіа Олександра Мороза, просив гроші у Євгена Марчука. У 2000 році допоміг виграти вибори мера Вінниці протеже Порошенка — Ваховському.

Але цих грошей усе одно не вистачало. На допомогу прийшов Михайло Бродський. Власник обмінників і «Киевских ведомостей», а також близька людина кримінального авторитета Володимира Кисіля. Він почав регулярно давати гроші на розвиток «Української правди».

Інший епізод, вже влітку, з приводу передруку на УП статі одного російського видання. Гонгадзе запостив на “Українській правді” матеріал про те, що син голови СБУ Леоніда Деркача Андрій може стати наступним президентом.

Нібито, метою цього матеріалу було посіяти ворожнечу між Кучмою і Деркачем.

Липень 2000 року. Леонід Кучма і голова його Адміністрації Володимир Литвин вже конкретно обговорюють Гонгадзе. Кучма добре знає журналіста, який ходив на його брифінги.

Після Гонгадзе мали вирішити питання з іншим незручним журналістом - Олегом Ляшком

У вересні група Олексія Пукача продовжує стежити за Георгієм Гонгадзе. Вони планують викрасти журналіста ввечері 15 вересня.

Полковник Пукач тоді працює в Головному управлінні МВС столиці. Керує кримінальним пошуком. Є одним з надійних «орлів» міністра Кравченка, який довіряє тому важливі завдання.

Станом на вечір 15 вересня ми можемо відтворити весь ланцюжок подій, який привів до вбивства журналіста.

Якщо вірити нардепам Тарасу Стецьківу і Миколі Рудьковському, то Володимир Литвин погано ставився до Гонгадзе через його роман з Оленою Притулою.

Нібито вона подобалася Литвину, а той не хотів ділити її з Гонгадзе. ЗМІ пишуть про роман журналістки і політика в 90-х.

Притула приїхала підкорювати Київ із Криму. Знання мов дозволяло їй співпрацювати з іноземними інформагентствами і грантодавцями.

Також у 90-х вона співпрацювала з Адміністрацією президента України, працюючи в «Інтерфакс». Це дозволило їй отримати у 1999 році звання «Заслужений журналіст України». Саме в ті роки АП очолював Володимир Литвин.

Нібито, ревнуючи Притулу до Гонгадзе, Литвин і почав приносити роздруківки з «нішевого» сайту Кучмі.

Кучма гнівно на це відреагував і передав Кравченку наказ стежити за Гонгадзе. Коли журналіст виявив стеження, то написав відкритий лист генпрокурору Михайлу Потебеньку.

Це розізлило Кучму, який тоді вже був не в дуже гарних стосунках з Кравченком, і той його вилаяв.

Нагадаємо, що Кучма перестав довіряти Кравченку, коли дізнався, що той вимірює свій політичний рейтинг і планує стати президентом, якщо вірити нашому джерелу.

Кравченко вимістив злість на Пукачу і наказав його вбити.

Підлеглий Кравченка вирушив у центр Києва 15 вересня 2000 року, щоб викрасти й убити журналіста.

Мало хто знає, але в червні 2000 року група Олексія Пукача вже викрадала, вивозила в ліс і катувала журналіста.

Це був Олексій Подольський. Він також був опозиційним до Кучми, який не терпів критики.

Його не стали вбивати. Жорстоко побили і погрожували.

Акція Кучмі сподобалася, якщо вірити плівкам Мельниченка.

За цією ж схемою планували діяти по Гонгадзе

Звичайний суботній ранок. Гонгадзе прокидається у своїй квартирі на вулиці Червоноармійській (нині — Велика Васильківська).

Він проводжає дружину, доньок і няню Любов Степанчук на семінар у Пущі Водиці. Там також буде його друг Євген Глібовицький.

Гонгадзе телефонує Притулі, і вони домовляються об 11:00 зустрітися з журналістом В'ячеславом Піховшеком.

Піховшек тоді — один із найвпізнаваніших політичних журналістів країни. Він веде головне політичне ток-шоу країни — «Епіцентр». Іноді туди він запрошує Гонгадзе, якому про популярність Піховшека можна тільки мріяти.

Піховшек фігурує також у плівках Мельниченка.

Гонгадзе запізнюється на зустріч із Піховшеком у його офісі. Деталі розмови невідомі, але, за словами Мирослави, Гонгадзе вийшов у хорошому настрої. Він обіцяв розповісти про розмову ввечері.

Мирослава Гонгадзе телефонує чоловікові, щоб повідомити, що вона забула ключі від квартири. Це означає, що Георгію треба повернутися додому і зустріти дружину приблизно о 23:00. Заночувати в Олени Притули він не зможе.

Гонгадзе і Притула вийшли з офісу і попрямували до ресторану «Тадж». Вони там були частими клієнтами, тому могли записувати свої борги в зошит. Там журналісти повечеряли.

Гонгадзе і Притула їдять кавуни. Це дуже важлива деталь. Один із кавунів журналіст забирає додому, щоб порадувати дружину.

Георгій вийшов із квартири, щоб придбати корм для кішки Олени. За її словами, він міг піти в найближчий магазинчик, де продавався цей товар.

Пукач влаштував допит Гонгадзе. Питав про війну в Грузії на початку 90-х, у якій брав участь журналіст. Полковник міліції всю дорогу звинувачував Гонгадзе у шпигунстві на користь США.

Гонгадзе благає хоча б передати ключі Мирославі, але Пукач не хотів цього чути. В районі Одеської площі авто зупинилося. Він наказав водієві, а саме Поповичу, змінити номерні знаки. Авто попрямувало в бік Одеської траси.