Результат, як тотальна руйнація центральної осі вистави, через одне важливе непотрапляння, яке руйнує всю конструкцію… Знаєте, коли серце не б’ється, то легені не врятують. І це особливо боляче на тлі потужнішого касту навколо, в якому доволі професійно працює кожен у своєму образі. ПАРАДОКС, бо вистава, то витвір естетики, а центральний герой, провал. Це боляче, бо потенціал вистави був космічний.
І так, я був здивований, дізнавшись після вистави, що це студент майстерні Мойсеєва. Бо поруч стоїть студент тієї ж майстерні, Камалов, і контраст між їх рівнями настільки відчутний, що виникає питання: чи справді система точно бачить потенціал? Навички можна підтягнути, але фундамент, той самий потенціал або є, або нема. І тут його не вистачило.
А фраза з вистави: «Ти станеш символом всього мистецтва» у той момент прозвучала майже моторошно. Двозначне риторичне питання закралось в моїй голові, кому вона адресована ? Герою чи акторові, тобто тому, хто не витримує центральної ролі ? Бо символом мистецтва може стати тільки той, хто здатен нести його вагу, а все інше ж веде мистецтво в нікуди.
Але ж давайте вже до підсумку. Оскар Вайлд для мене, як компас.
Мірило смаку, філософії життя та внутрішньої чесності. І ось парадокс цього вечора: Гладушевський створює красу високого рівня, потужну форму та сміливий концепт нестандартний для нашого театру, але центральна роль переводить усе у болісне «майже». І можливо навіть не через відсутність старання, а через фундаментальне непотрапляння.
Минула майже доба, а я досі перебуваю між враженням і спустошенням.
Так, головний персонаж зруйнував серцевину. Так, це боляче і дисонує з усією величезною естетичною роботою навколо. Але водночас, такої режисерської сміливості, такого концептуального рішення сьогодні майже не побачиш. Гладушевський створив феномен, який міг би стати подією листопада, і став би нею за однієї ключової корекції.
Бо герої Вайлда - не для всіх, а Доріана Грея можуть грати одиниці з одиниць. Ця роль або підносить актора, або знищує.
І вчора, на жаль, вона обрала другий шлях.
І так, я був здивований, дізнавшись після вистави, що це студент майстерні Мойсеєва. Бо поруч стоїть студент тієї ж майстерні, Камалов, і контраст між їх рівнями настільки відчутний, що виникає питання: чи справді система точно бачить потенціал? Навички можна підтягнути, але фундамент, той самий потенціал або є, або нема. І тут його не вистачило.
А фраза з вистави: «Ти станеш символом всього мистецтва» у той момент прозвучала майже моторошно. Двозначне риторичне питання закралось в моїй голові, кому вона адресована ? Герою чи акторові, тобто тому, хто не витримує центральної ролі ? Бо символом мистецтва може стати тільки той, хто здатен нести його вагу, а все інше ж веде мистецтво в нікуди.
Але ж давайте вже до підсумку. Оскар Вайлд для мене, як компас.
Мірило смаку, філософії життя та внутрішньої чесності. І ось парадокс цього вечора: Гладушевський створює красу високого рівня, потужну форму та сміливий концепт нестандартний для нашого театру, але центральна роль переводить усе у болісне «майже». І можливо навіть не через відсутність старання, а через фундаментальне непотрапляння.
Минула майже доба, а я досі перебуваю між враженням і спустошенням.
Так, головний персонаж зруйнував серцевину. Так, це боляче і дисонує з усією величезною естетичною роботою навколо. Але водночас, такої режисерської сміливості, такого концептуального рішення сьогодні майже не побачиш. Гладушевський створив феномен, який міг би стати подією листопада, і став би нею за однієї ключової корекції.
Бо герої Вайлда - не для всіх, а Доріана Грея можуть грати одиниці з одиниць. Ця роль або підносить актора, або знищує.
І вчора, на жаль, вона обрала другий шлях.
10👍72💯22🤩20😍18🔥16🥰15❤13❤🔥10😭1
Forwarded from Чорний лотос
Тк мій курс в Акторській школі «Фенікс» базується на знайомстві студентів з сучасною українською драматургією, випускна вистава цього року також буде саме за нею!
Торік, ми випустили курс з виставою «Пʼять пісень Полісся», за пʼєсою однієї з моїх улюблених драматургинь Людмили Тимошенко! В співпраці з МАЛОЮ ОПЕРОЮ, замість одного показу, виставу показали 4 рази (+один показ на фестивалі) і, тк подія була повністю благодійна, зібрали непогану суму на військовий підрозділ.
Цього року я продовжую цей напрямок і сьогодні ми почали роботу над випускною виставою нового курсу, якою стане «Макарій із Вальгалли», за пʼєсою військового-ветерана Юрія Вєткіна. Пʼєса вже отримала визнання на українських драматургічних фестивалях, це зовсім «свіжий» матеріал, доволі некомфортний та незручний (так, там є мат, навіть, Аліна Сарнацька, треба будуть твої кейси по хейту;))… і дуже важливий. То ж, сподіваємось, представити його глядачам наприкінці січня!
Дякую Юрію Вєткіну за довіру, Театру Ветеранів, Максиму Курочкину, Максу Девізорову, Юрію Мацарському - за підтримку ветеранських текстів/висловлювань, та Олександру Єгорову - за продюсування цієї роботи.
Як і минулого року, всі кошти підуть на потреби одного з військових підрозділів, ми узгодимо всі деталі разом з драматургом.
P.S. Багато хто питає, чи буде ця вистава режисерські наша спільна з Іваном Шараном, як і спільний курс. Відповідь: ні. Бо Іван готує зі студентами вербатіум-виставу наприкінці грудня, а «Макарій…»- це вже буде моя частина!)
Всіх акторок/акторів вітаю з початком цікавої, але дуже складної роботи!
Торік, ми випустили курс з виставою «Пʼять пісень Полісся», за пʼєсою однієї з моїх улюблених драматургинь Людмили Тимошенко! В співпраці з МАЛОЮ ОПЕРОЮ, замість одного показу, виставу показали 4 рази (+один показ на фестивалі) і, тк подія була повністю благодійна, зібрали непогану суму на військовий підрозділ.
Цього року я продовжую цей напрямок і сьогодні ми почали роботу над випускною виставою нового курсу, якою стане «Макарій із Вальгалли», за пʼєсою військового-ветерана Юрія Вєткіна. Пʼєса вже отримала визнання на українських драматургічних фестивалях, це зовсім «свіжий» матеріал, доволі некомфортний та незручний (так, там є мат, навіть, Аліна Сарнацька, треба будуть твої кейси по хейту;))… і дуже важливий. То ж, сподіваємось, представити його глядачам наприкінці січня!
Дякую Юрію Вєткіну за довіру, Театру Ветеранів, Максиму Курочкину, Максу Девізорову, Юрію Мацарському - за підтримку ветеранських текстів/висловлювань, та Олександру Єгорову - за продюсування цієї роботи.
Як і минулого року, всі кошти підуть на потреби одного з військових підрозділів, ми узгодимо всі деталі разом з драматургом.
P.S. Багато хто питає, чи буде ця вистава режисерські наша спільна з Іваном Шараном, як і спільний курс. Відповідь: ні. Бо Іван готує зі студентами вербатіум-виставу наприкінці грудня, а «Макарій…»- це вже буде моя частина!)
Всіх акторок/акторів вітаю з початком цікавої, але дуже складної роботи!
❤6
Цьогоріч ми знову продовжуємо традицію, яка для нас має особливе значення. Вже вчетверте відбувається щорічна благодійна акція на підтримку дітей ветеранів, полеглих та полонених захисників Азовсталі та Маріуполя.
Ми щиро пишаємось тим, що маємо можливість дарувати цим дітям казку, увагу й відчуття турботи. У часи, коли дорослі змушені бути сильними, дітям особливо важливо залишатися дітьми. Саме заради цього ми щороку продовжуємо цю ініціативу, не як формальність, а як внутрішню потребу та вдячність нашим захисникам.
12.12 ми знову зібрались разом в стінах КНУ імені Тараса Шевченка, щоб створити простір тепла, світла і підтримки. Це не про гучні слова та промови, а про подію та атмосферу, в якій народжується довіра, про казкові моменти, що запам’ятовуються надовго.
Щира подяка нашим партнерам, які розділяють ці цінності та підтримують акцію. Ваша участь - це більше, ніж допомога, бо це прямий знак того, що ми рухаємось в одному напрямку: Narnia Party , KONTI, KAZKA, мережі кінотеатрів «Планета Кіно», БФ Бориса Колесникова, Новорічний сервіс, ЯМаріуполь.
Окремо хочемо виразити вдячність Генеральному партнеру акції: АЗК «Авантаж-7» за багаторічне партнерство в рамках цієї акції, стабільну підтримку та відповідальну позицію про сімейні цінності, захисників України та їх дітей. Для нас важливо мати поруч такого партнера, який не просто долучається, а свідомо підтримує ініціативи, спрямовані на майбутнє українських дітей і країни.
Ми продовжуємо. Тихо, гідно і з вірою в те, що навіть маленька казка,може стати великою опорою для щасливого дитинства напередодні світлих свят.
А в понеділок, обовʼязко прозвітуємо детальніше ❤️
Ми щиро пишаємось тим, що маємо можливість дарувати цим дітям казку, увагу й відчуття турботи. У часи, коли дорослі змушені бути сильними, дітям особливо важливо залишатися дітьми. Саме заради цього ми щороку продовжуємо цю ініціативу, не як формальність, а як внутрішню потребу та вдячність нашим захисникам.
12.12 ми знову зібрались разом в стінах КНУ імені Тараса Шевченка, щоб створити простір тепла, світла і підтримки. Це не про гучні слова та промови, а про подію та атмосферу, в якій народжується довіра, про казкові моменти, що запам’ятовуються надовго.
Щира подяка нашим партнерам, які розділяють ці цінності та підтримують акцію. Ваша участь - це більше, ніж допомога, бо це прямий знак того, що ми рухаємось в одному напрямку: Narnia Party , KONTI, KAZKA, мережі кінотеатрів «Планета Кіно», БФ Бориса Колесникова, Новорічний сервіс, ЯМаріуполь.
Окремо хочемо виразити вдячність Генеральному партнеру акції: АЗК «Авантаж-7» за багаторічне партнерство в рамках цієї акції, стабільну підтримку та відповідальну позицію про сімейні цінності, захисників України та їх дітей. Для нас важливо мати поруч такого партнера, який не просто долучається, а свідомо підтримує ініціативи, спрямовані на майбутнє українських дітей і країни.
Ми продовжуємо. Тихо, гідно і з вірою в те, що навіть маленька казка,може стати великою опорою для щасливого дитинства напередодні світлих свят.
А в понеділок, обовʼязко прозвітуємо детальніше ❤️
🎄5🔥3❤2
Є партнерства, що вимірюються контрактами, а є ті, що вимірюються часом, турботою і спільними цінностями.
Наша співпраця з АЗК «Авантаж-7» триває не перший рік і щоразу вона має один і той самий сенс: підтримка дітей наших захисників, тих, чиї родини заплатили надто високу ціну за нашу свободу.
«Авантаж-7» — це більше, ніж мережа АЗК, а свідомий бренд, який велику частину свого прибутку направляє на соціальні проєкти, що говорить про надійність, системність і людську позицію. Авантаж-7 - це бізнес, який усвідомлює свою роль у суспільстві й обирає не збагачуватись в ці темні для всіх часи, а підставляти своє плече для найменших верств населення та підтримувати сімейні цінності впродовж років.
Ми щиро цінуємо цю співпрацю, бо вона про те, що нас обʼєднує: турботу, відповідальність і віру в майбутнє дітей тих, хто захищав і захищає країну.
Дякуємо АЗК «Авантаж-7» за те, що роками залишаєтесь поруч з українцями.
Наша співпраця з АЗК «Авантаж-7» триває не перший рік і щоразу вона має один і той самий сенс: підтримка дітей наших захисників, тих, чиї родини заплатили надто високу ціну за нашу свободу.
«Авантаж-7» — це більше, ніж мережа АЗК, а свідомий бренд, який велику частину свого прибутку направляє на соціальні проєкти, що говорить про надійність, системність і людську позицію. Авантаж-7 - це бізнес, який усвідомлює свою роль у суспільстві й обирає не збагачуватись в ці темні для всіх часи, а підставляти своє плече для найменших верств населення та підтримувати сімейні цінності впродовж років.
Ми щиро цінуємо цю співпрацю, бо вона про те, що нас обʼєднує: турботу, відповідальність і віру в майбутнє дітей тих, хто захищав і захищає країну.
Дякуємо АЗК «Авантаж-7» за те, що роками залишаєтесь поруч з українцями.
❤8