𝗣𝗠𝗗𝗼𝗰
256 subscribers
26 photos
107 links
Управління проєктами. Системи та Офіси УП. Документування та стандарти. Навчання.
Download Telegram
♟ Управляєте проєктами? Час вийти на міжнародний рівень.

Академія PwC відкриває реєстрацію на інтенсивний курс pm.Praxis — прикладне управління проєктами за стандартом PMI.

Це не теорія заради теорії. Це 2 дні структурованої практики, після яких ви матимете готовий план реального проєкту і системне розуміння того, як керувати командою, бюджетом і ризиками — незалежно від методології.

Програма охоплює:
🔸 PMBOK Guide 8th Edition: нові принципи й домени виконання
🔸 Waterfall та Agile-підходи: Scrum, Kanban, інструменти Jira/Trello/Asana
🔸 Ініціація, планування, контроль і закриття проєкту
🔸 Управління стейкхолдерами та командою (включно з емоційним інтелектом)
🔸 AI-інструменти у проєктній роботі

Курс підходить для: проєктних менеджерів, team-лідів, операційних керівників та всіх, хто відповідає за результат проєкту.

📅 15–16 червня | Формат: онлайн live-сесія

🔗 Детальніше про програму: https://www.pwc.com/ua/uk/services/corporate_trainings/project-management-pmi.html
❤2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Бувало таке: презентацію треба показувати вже зараз, слайди готові, але вони іншою мовою? 😬
Завантажуєш файл у ШІ-перекладач — і починається класика: форматування їде, частина тексту ламається, терміни перекладені абияк, без урахування професійного глосарію.

Ми зробили PowerPoint Translator, який працює інакше. Що він вміє:
- використовує чіткий глосарій;
- перекладає тільки потрібний вміст: слайди, коментарі, таблиці, діаграми;
- перевіряє слайди після перекладу;
- зберігає вже опрацьовані слайди, щоб не втратити прогрес у великих презентаціях у разі збою.

Швидкість: приблизно 5 слайдів за 1 хвилину.
Вартість токенів: орієнтовно $1 за 1000 слайдів.

Поки що текст на растрових зображеннях не перекладається. Але це вже питання окремої гілки нод і дорожчої ШІ-моделі. Тобто за потреби можна доростити рішення й до перекладу тексту всередині картинок — зі збереженням самих зображень.
🔥11
Jira Planner забирає на себе частину функцій проєктної команди

Atlassian відкрив ранній доступ до Jira Planner. Він бере сиру ідею, уточнює обсяг / обмеження / критерії успіху, використовує контекст репозиторіїв і Teamwork Graph, створює єдиний план та специфікацію, а потім розкладає їх на таски Jira із залежностями, віхами та критеріями прийняття для подальшого виконання ШІ-агентами.

Подробиці: https://www.atlassian.com/blog/jira/introducing-jira-planner
👍7❤2
Управління проєктами у Департаменті розвитку систем озброєнь та технологій МОУ
Наказом №297 затверджено Положення про Департамент розвитку систем озброєнь та технологій МОУ. У документі прямо записано, що Департамент здійснює «програмний і проєктний менеджмент, моніторинг та контроль» оборонних цільових програм, програм і проєктів розвитку систем озброєнь та технологій; також за ними закріплені трирічне планування оборонних закупівель, контроль графіків НДДКР, програми життєвого циклу та ризик-орієнтоване забезпечення якості.

Положення варте детального розбору як актуальний український приклад інституціоналізації управління програмами та проєктами у розвитку оборонного потенціалу - https://mod.gov.ua/diyalnist/normativno-pravova-baza/nakaz-mou-vid-20-08-2026-297-pro-zatverdzhennya-polozhennya-pro-departament-rozvitku-sistem-ozbroyen-ta-tehnologij-ministerstva-oboroni-ukrayini
👍7❤2
ISO готує окремий міжнародний стандарт для AI в управлінні проєктами

ISO/DIS 21520 Project, programme and portfolio management — Artificial intelligence — Concepts, applications, and implications перейшов на стадію міжнародного DIS-ballot, що триватиме до 27 вересня. Чернетка вже охоплює AI-врядування, асистентів, агентів, та застосування ШІ в плануванні, створенні розкладів, управлінні вартістю, ризиками, вигодами, ресурсами, контроль змін та більшості інших функцій описаних у стандартах ISO серії 21500.
Це перша спроба ISO формалізувати використання AI у якості повноцінного стандарту для проєктної практики.
На скільки вона буде вдалою? Подивимось згодом. Але структура документа точно може стати каркасом для AI-governance у PMO.
❤5🔥1
38 років тому PMBOK пішов у школу

"Пішов у школу" у буквальному значенні — 1 вересня 1988 року PMBOK став офіційною основою для сертифікаційних іспитів та для перегляду офіційних програм вищої та післядипломної освіти.
Ви справедливо можете запитати, як це могло статися у 1988 році, коли PMBOK Guide — 1st Edition вийшов лише у 1996 році?
Але мало хто знає про існування версій PMBOK 1983 та 1987 років.
Версія 1987 року мала майже ту саму структуру знань, якою ми досі користуємося.
Управління проєктами там визначалося як мистецтво управління та координації людських та матеріальних ресурсів протягом усього життєвого циклу проєкту за допомогою сучасних методів управління для досягнення заздалегідь визначених цілей щодо обсягу, якості, часу та вартості, а також задоволеності учасників.

"Мистецтво управління"...
Колись проєктні менеджери вважалися митцями :)
👍6
Microsoft Project Online входить у фінальний місяць існування

30 вересня Project Online буде остаточно виведено з експлуатації, після чого проєкти та пов’язані дані в сервісі стануть недоступними. Microsoft не пропонує повної заміни «один до одного»: основними напрямами переходу є Planner, Project Server Subscription Edition та, для складніших сценаріїв, Dynamics 365 Project Operations.
Це операційний ризик для організацій із PWA, міжпроєктними залежностями, звітністю Power BI та власними інтеграціями. Частину портфельних можливостей доведеться перебудовувати на Dataverse, Power Apps, Power Automate та Power BI.

Якщо Project Online ще використовується - діяти треба негайно: зробіть резервну копію даних, перевірку інтеграцій і завершуйте міграцію.
😢4🔥1
Провал ШІ-трансформації Meta дав рідкісний набір цифр про зворотний бік ШІ-продуктивності

Reuters на основі десятків внутрішніх документів і понад 20 джерел реконструювала Project Organizational Transformation (OT) — спробу Meta радикально скоротити команди та передати значну частину роботи ШІ-агентам. Внутрішні показники виявили парадокс:
- зміни коду зросли на 220%, але зміни, що дійшли до користувачів як нові або поліпшені функції, — лише на 36%;
- великі технічні та безпекові інциденти зросли на 40%, а час на їх усунення — до 70%.
Meta підтвердила існування Project OT і відмовилася від другої хвилі масштабного скорочення. Масове впровадження агентів збільшило виробіток, але одночасно створило додаткову переробку, інциденти та організаційний опір.
👍5
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5
LLM-ку навчили конструювати власні правила календарного планування

Новий препринт Jingyu Luo, Mario Vanhoucke та José Coelho застосував велику мовну модель не для написання плану текстом, а для автоматичного створення правил пріоритезації робіт у задачі календарного планування з обмеженими ресурсами. Під час навчання модель створює й удосконалює правила за результатами їх перевірки; найкраще правило потім застосовується до нових проєктів уже без виклику ШІ. В експериментах такі правила перевершили класичні правила пріоритетів і генетичне програмування за порівнюваного обсягу пошуку.
Це інший напрям використання ШІ в управлінні проєктами, де ШІ створює новий алгоритм планування, який потім працює детерміновано та може бути перевірений. Попередня рецензована робота тієї ж дослідницької групи вже показала, що автоматично створені правила можуть узагальнюватися на великих та емпіричних проєктах. Нове дослідження поки не пройшло рецензування.
❤4
Мадяр показав, що військова трансформація може управлятися як проєкт із цілями, метриками та швидким масштабуванням

В інтерв’ю шведському суспільному мовнику SVT командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді пояснює успіх української моделі через управлінський підхід; сам SVT виніс одну з ключових тез інтерв’ю в окремий сюжет “Tänk som en projektledare” — «Думайте як керівник проєкту». Йдеться не лише про дрони, а про постановку вимірюваних цілей, організацію людей і ресурсів, постійний збір фактичних даних, швидке навчання, масштабування перевірених рішень та коригування системи за результатами.
Це рідкісний у світі масштабний практичний приклад, де проєктний підхід використовується для швидкої трансформації цілого роду військ у середовищі крайньої невизначеності. Публічна практика СБС підтверджує цю логіку: 100-денні цілі, єдина електронна система планування, аналізу, координації та звітності, автоматична верифікація результатів, вимірювання ефективності кожного екіпажу, засобу й боєприпасу та прозоре табло результатів.
СБС варто розглядати як український кейс управління надшвидкою організаційно-технологічною трансформацією: короткі горизонти планування, кількісні цілі, прозорі показники, швидкі цикли «результат → аналіз → зміна», масштабування лише перевірених рішень і постійний зв’язок між операційною результативністю та розподілом ресурсів.
🔥8
Ретроспектива

Папіруси з Ваді-ель-Джарф містять рахунки постачання та поденний журнал інспектора Мерера за кілька місяців. У ньому день за днем зафіксовано роботу команди, навантаження вапняку в Тура, перевезення водними шляхами до комплексу Великої піраміди, ночівлі та повторювані транспортні цикли; дослідники прямо відзначають методичну організацію й регулярність робіт. Це надзвичайно раннє свідчення систематичного оперативного обліку, логістичної координації та регулярної звітності у великому будівництві.
❤3🔥2
Україна перетворює оборонні закупівлі на замкнений цикл «бойовий результат → бюджет → наступний контракт»

Міноборони представило партнерам NATO свою модель: потреба фронту → технічні вимоги → прототип → випробування → доопрацювання → серійне виробництво, прямий зворотний зв’язок користувача з виробником і перерозподіл наступних контрактів за фактичною результативністю. Раніше запроваджена схема спрямовує 80% коштів на рішення, ефективність яких підтверджена бойовими даними, а 20% залишає для нових розробок і бойового випробування інновацій.

Це доволі рідкісний реальний приклад портфельної моделі, що свідомо поєднує масштабування дієвий рішень та фінансування експериментів де дані експлуатації використовує для наступного циклу розподілу ресурсів. єБали, DELTA та інші системи вже створюють вимірюваний контур зворотного зв’язку; однак показники результативності та швидкості, які наводить Міноборони, залишаються офіційними даними від самого власника системи, а не незалежною оцінкою її ефективності.
Джерело: https://mod.gov.ua/news/minoborony-predstavylo-partneram-z-nato-pidkhody-do-innovatsii-v-opk-ta-prozorykh-zakupivel
👍1🤔1
Очікуємо нового гравця на ринку корпоративного ПЗ для УП? Чи Bending Spoons просто скуповує відомі цифрові сервіси?

Bending Spoons уклала остаточну угоду про придбання Miro за вартістю підприємства $1,355 млрд; закриття очікується у IV кварталі після регуляторних погоджень. Miro має близько $600 млн річного регулярного доходу, майже 90% якого припадає на корпоративних клієнтів; лише тижнем раніше Bending Spoons завершила придбання Airtable, а в їх портфелі вже є Evernote.
Три значні інструменти спільної роботи, планування й організації робіт опиняються в портфелі одного активного покупця цифрових продуктів.

Далі цікаво, якою буде їх стратегія?
Якщо залишать окремими продуктами - можливі лише зміни ліцензування, інтеграцій, API, політик даних тощо.
Якщо будуть об'єднувати - клієнтам Miro та Airtable треба провести аналіз залежностей, критичних інтеграції і можливості експорту даних.
Але якщо вони підуть далі та куплять когось на кшталт Wrike, Planisware, а ще краще Planview... от тут на ринку з'явиться потужний конкурент для важковиків. Особливо, коли Microsoft тупіт і нічого не пропонує на заміну Project Online.

До речі, знаєте що значить "Bending Spoons"?
https://www.youtube.com/watch?v=uAXtO5dMqEI
🤔2🔥1
Цього дня, 64 роки тому — 12 вересня 1962 року
John F. Kennedy виступив у Rice University із знаменитою промовою 'We choose to go to the Moon". Мету Apollo він не поставив цього дня — висадку людини до завершення десятиліття Kennedy запропонував Конгресу ще у травні 1961 року. У Rice він зробив інше: публічно закріпив результат, строк і стратегічний пріоритет та прямо пояснив, що така мета має організовувати й вимірювати зусилля. Це майже еталонна демонстрація ролі чіткої програмної мети у мобілізації величезної системи.
Місячна програма Apollo була, напевно, самою зачущою програмою в історії людства та ще й добре керованою. Саме програми NASA надали нам найбільше сучасних підходів, методів та інструментів з управління програмами.
❤6🔥1👏1
ШІ шукає ризик ще до того, як команда внесла його до реєстру

У рецензованій статті Electronic Markets представлено працюючий багатоагентний прототип, який перетворює слабкі сигнали з неструктурованої проєктної комунікації на структуровані індикатори ризику з посиланням на первинний доказ і версією конфігурації. У контрольованому випробуванні на 150 синтетичних документах багатоагентна схема виявляла ризики повніше за одноразові виклики моделі (хоча автори прямо визначають зрілість як TRL 4 і не заявляють доведеної ефективності на живих проєктах).
ШІ вже готує реєстри ризиків за хвилини. Із-за того що це лише ймовірнісні події, ШІ це робить не гірше команди проєкту, але в сотні-тисячі разів швидше. Потенційна цінність тут не в генерації реєстру ризиків, а у виявленні передвісників, розсіяних по листуванню, протоколах і робочих повідомленнях.

Цікаво було б протестувати на архіві завершених проєктів: чи знаходить система ризик раніше за формальний реєстр, скільки створює хибних спрацювань і чи може показати доказ для кожного висновку. У когось є ретельно задокументовані архівні проєкти, якими можна поділитися?
🔥3
ШІ-контроль фактичного прогресу будівництва переходить від експериментів до великих контрактів

Buildots залучила $130 млн, довівши сумарне фінансування до $297 млн. Її система комп'ютерного зору зіставляє відео з будівельного майданчика з тривимірною моделлю та графіком, автоматично визначаючи фактичне виконання. Компанія повідомляє про використання більш ніж 100 великими організаціями, серед яких Intel, Digital Realty, Bouygues, HOCHTIEF, JE Dunn і Mortenson.

Якщо станеться перехід автоматизованого вимірювання фактичного прогресу від окремих випробувань до постійної системи проєктного контролю, це змінить галузь будівництва.
Ручний контроль факту виконання часто є перешкодою для надійного прогнозування в управлінні проєктами. І проблема навіть не в корупції або людських відносинах. Просто це займає час, робиться не в повному обсязі або не вчасно, а частіше факт спеціально "підкручують" щоб не дратувати керівництво, яке забороняє зсуви дедлайнів навіть у прогнозах.

Якщо ж ця технологія надійно і головне дешево запрацює - затримки оновлення, помилки визначення готовності робіт і здатність раніше виявляти майбутнє відставання графіка - можна буде вважати вирішеними питаннями.
👏2
Вбивця Project Online?

Ні, реальним вбивцею Project Online є сама Microsoft. Але ProjectLibre Cloud AI 2.0 заходить у нішу, яку Microsoft залишає після Project Online.

Компанія перевела свій продукт у доступну версію з методом критичного шляху, корпоративним управлінням ресурсами, портфельним вирівнюванням ресурсів, аналізом Монте-Карло, аудитом якості графіка за DCMA, освоєним обсягом, витратами, фактичним виконанням і ШІ-помічником. Окремо заявлено імпорт із Microsoft Project Online, Project Desktop і Primavera P6 зі збереженням логіки графіка, ресурсів, призначень і витрат. Тобто за два тижні до припинення Project Online на ринку з'являється ще один претендент на професійне календарно-портфельне управління.
Smartsheet дозволив ШІ створювати цілу систему управління проєктами одним викликом

Smartsheet додав до свого MCP Server функцію create_workspace_assets: ШІ може за текстовим описом одним викликом створити поєднання робочих просторів, таблиць, інформаційних панелей, автоматизацій, звітів, форм, портфелів, проєктів і шаблонів.
Чому це важливо: це перехід від ШІ, який працює всередині готової PMIS, до ШІ, який сам конструює PMIS під заданий процес. Практичний ризик також зростає: помилкова інтерпретація вимог може тепер породити не один неправильний артефакт, а цілу взаємопов'язану систему.
Докладніше: https://developers.smartsheet.com/ai-mcp/smartsheet/changelog
👍2
Система управління проєктами Procore отримує «очі» на будівельному майданчику

Procore завершила придбання DroneDeploy приблизно за $845 млн. DroneDeploy тепер є дочірньою компанією Procore.
З'єднуючі системи обліку проєкту з фактичним фізичним станом об'єкта, Procore створює майбутній контур, у якому дрони, наземні роботи й камери постійно фіксують майданчик, а система зіставляє побачене з BIM-моделлю та графіком і виявляє відхилення. Угода вже завершена, але автоматичні дії за результатами такого аналізу поки залишаються заявленим напрямом інтеграції, а не підтвердженою загальнодоступною можливістю.
❤2👍2
Ретроспектива: Коли замовник завжди правий — аж поки не втручається фізика

У 1625 році шведський король Gustav II Adolf замовив новий військовий корабель Vasa. А далі почалося те, що знайоме багатьом сучасним проєктам: замовник продовжував уточнювати, що саме він насправді хоче. Корабель мав стати довшим, нести більше озброєння, отримати два гарматні яруси, важчі гармати й сотні декоративних скульптур. І бажано швидше — Швеція воювала, корабель був потрібен негайно. У сучасній термінології це назвали б неконтрольованими змінами вимог. У XVII столітті це називалося простіше: воля короля.
Найкраща частина історії сталася ще до першого плавання. Для перевірки остійності 30 моряків почали бігати з борту на борт. Після трьох проходів випробування довелося зупинити: Vasa розгойдувалася настільки, що могла перекинутися просто біля причалу. Результат випробування був, м'яко кажучи, не зовсім позитивним. Але король вимагав якнайшвидше вивести корабель у море, а повідомляти королю, що його найдорожчий корабель треба серйозно переробити, очевидно, не входило до переліку приємних кар'єрних можливостей. Адмірал Klas Fleming, який бачив випробування, лише пожалкував: «Якби Його Величність був удома».
10 серпня 1628 року Vasa вийшла у своє перше плавання. Легкий порив вітру нахилив перевантажений зверху корабель, вода пішла через відкриті нижні гарматні порти — і за кілька хвилин найдорожчий військовий проєкт Швеції опинився на дні Стокгольмської гавані.
Після катастрофи створили спеціальну комісію. Досить швидко стало зрозуміло, що проблема була в конструкції. Кораблебудівники відповіли приблизно найнеприємнішою для комісії фразою: ми побудували корабель за конструкцією, яку схвалив король. І тут розслідування зіткнулося вже не з кораблебудуванням, а з врядуванням: встановити першопричину було можна, а назвати відповідального — значно складніше. Vasa Museum прямо зазначає, що комісія не могла заплямувати ім'я короля; зрештою офіційно не покарали нікого, а найзручнішою мішенню залишився головний кораблебудівник Henrik Hybertsson, який на той час уже помер і заперечити нічого не міг.
Через майже 400 років Vasa залишається чудовим нагадуванням про роль замовника в проєкті. Замовник має право змінювати вимоги. Але кожна зміна має змінювати не лише вимоги — вона повинна запускати повторну перевірку всієї системи, строків, ризиків і технічної здійсненності. Дослідники навіть пишуть наукові статті на кшталт "Why the Vasa sank: 10 problems and some antidotes for software projects".
І ще один маленький урок: якщо випробування доводиться припинити, бо результат може перекинути ваш продукт ще біля причалу, можливо, наступною управлінською дією має бути не «продовжуємо за графіком».
Бо замовник, звичайно, може мати останнє слово. Але у фізики є право остаточного погодження :)
❤5