𝗣𝗠𝗗𝗼𝗰
256 subscribers
26 photos
107 links
Управління проєктами. Системи та Офіси УП. Документування та стандарти. Навчання.
Download Telegram
Всі рисунки ISO 21511 “WBS” відтепер українською
ДСТУ ISO 21511 “Ієрархічні структури робіт для управління проєктами та програмами” містить найбільшу кількість рисунків серед всієї родини стандартів ISO 21500. В нас довго не доходили руки сісти та перекласти українською всі ці набутки кращих традиції проєктного менеджменту.
https://pmdoc.ua/iso/iso21511
🔥3
До речі, подивіться стандарт. Там є навіть незвичайні 2D та 3D WBS-ки.
🔥1
Опубліковано PDF-файл ДСТУ ISO 21506 “Словник” для коментарів
Згідно з ДСТУ 1.7 “Правила прийняття міжнародних нормативних документів” ми опублікуємо всі попередні версії стандартів ISO серії 21500 в PDF-форматі для отримання коментарів.
Сьогодні ми віддаємо вам ДСТУ ISO/TR 21506 (лінк внизу тексту).
Роботу над перекладом головних документів з управління проєктами ми розпочали ще 2 роки тому, і почали саме з перекладу термінології – Лексикону PMI, Словнику ISO та Глосарію PMBOK. Тому що саме завдяки загальної термінології можна піднятись на перший рівень зрілості в управлінні проєктами.
Це була складна і цікава волонтерська робота. Було задано бажані правила перекладу термінології:
1. Одне слово перекладаємо одним словом.
2. Перекладаємо саме з англійського по змісту і сенсу, не підглядаючи, як це було перекладено російською.
3. Прямий та зворотній переклади співпадають.
4. Термін зручно читати, зручно вимовляти.
5. При декількох термінах, вибирати той, що вже використовується в індустрії чи найбільш близький до англійського.
6. Проведена звірка зі стандартами ДСТУ та тлумачним словником.
Деякі слова перекладалися просто і швидко, наприклад, саме project. Але частина слів організувало нам засідки… Наприклад, як перекласти deliverable? Чи outcome та output? Чи capacity та capability?
Дуже довго, проходячи через багато холі-варів, слово deliverable залишалось “результатом, що постачається”. Анатолій Савін навіть бісився і сварився з командою – “Хоча, з точки зору українського правопису, це цілком правильно, але ж не говоримо ми “дитина, що всралася”, а говоримо просто “всрата дитина”.
Цікаві ідеї підкинув Сергій Потапов. Він запропонував перекладати output як “набуток”, а outcome як “здобуток”. А за цім і для deliverable знайшлося слово “доробок”. Згідно тлумачного словнику, доробок – це те, що зроблене або створене ким-небудь. А згідно словнику ISO 21506, deliverable – це елемент, що має бути створений під час проєкту. І в нас все почало сходитись.
Але найкраще з перекладених нами слів – це benchmarking. Згідно ISO 21506 – це порівняння продуктів, процесів та практик із відповідниками для ідентифікації передових практик, генерації ідей для покращення та надання основи для вимірювання продуктивності. І ми знайшли слово “взорування”! Взорувати – це брати за взірець, наслідувати кого-, що-небудь або орієнтувати на когось, щось.
Українську мову багато років принижували і наші вороги, та і ми самі. Але настав час зануритись в глибини мови та почати використовувати українськи терміни в професійному середовищі.
Більш того, ми вже почали постачати унікальні слова та їх смисли всьому світові. Наприклад, в англійської мові з’явилось слово “bavovna” що означає explosion somewhere in russia or occupied territories of Ukraine.
Ну, й обіцяний лінк на ДСТУ ISO/TR 21506:2022 “Управління проєктами, програмами та портфелями — Словник”, який визначає терміни, що використовуються в галузі управління проєктами, програмами та портфелями. Документ може використовуватися будь-яким типом організації, включаючи державні та приватні, будь-якого розміру чи сектора, а також під будь-який тип проєкту, програми чи портфоліо за рівнем складності, розміру чи тривалості: https://pmdoc.ua/iso/iso21506
❤2
Опубліковано PDF-файл ДСТУ ISO 21500 “Контекст та концепції” для коментарів
Згідно з ДСТУ 1.7 “Правила прийняття міжнародних нормативних документів” ми опублікуємо попередню версію другого стандарту ISO серії 21500 в PDF-форматі для отримання коментарів – ДСТУ ISO 21500 (посилання внизу тексту).

Цікаво, що це вже другий стандарт під номером 21500. Першу версію ISO розробила ще в 2007 році, але випустили тільки в 2012-му. Тоді він звався “Настанови щодо управління проєктами” і стосувався тільки управління проєктами та був єдиним серед стандартів ISO щодо управління проєктами. Він був дуже обрізаною копією PMBOK 4-го видання, але надавав загальні вказівки, пояснював основні принципи та належні практики з управління проєктами на дійсно міжнародному рівні.
ISO не планувала розвивати ціле сімейство стандартів з управління проектами, тому зараз маємо казуси, наприклад, ISO 21501 – це “Визначення розподілу частинок за розміром”, а ISO 21507 – це “Землерийні машини. Вимоги до неметалевих паливних баків”.

Але потім було прийнято рішення щодо розробки стандартів по всіх напрямках управляння проєктами, програмами, портфелями, врядування ними, а також додаткових стандартів з важливих аспектів планування та контролю, як то WBS та EVM. Отже ISO почав випускати купу нових стандартів и оновив цей. Тема управління проєктами отримала новий номер 21502, а номер 21500 закріпили за загальним документом, що визначає контекст організацій та основоположні концепції для здійснення управління проєктами, програмами та портфелями. Цьому документі також наведено настанови для організацій щодо впровадження та вдосконалення управління проєктами, програмами та портфелями, використовуючи стандарти ISO серії 21500. Цей документ можна застосовувати до більшості організацій, зокрема державних та приватних, незалежно від розміру та типу організації. Його також можна застосовувати до будь-якого проєкту, програми чи портфеля незалежно від рівня складності, розміру чи тривалості.

Качайте PDF. Чекаємо на ваші коментарі, зауваження та пропозиції: https://pmdoc.ua/iso/iso21500
Тут ви можете підтримати розробку українських стандартів з управління проектами: https://pmdoc.ua/product/ua_docs_support
👍1
Опубліковано PDF-файл ДСТУ ISO 21502 “Управління проєктами” для коментарів
Згідно з ДСТУ 1.7 ми публікуємо попередню версію третього і головного стандарту з серії ISO 21500 в PDF-форматі для отримання коментарів – ДСТУ ISO 21502 “Настанови щодо управління проєктами” (посилання внизу тексту).

Два минулі стандарти (21506 та 21500) ми приймаємо методом “перекладу”. Тобто йдемо найскладнішим шляхом узгоджень та прийняття. Це може зайняти досить багато часу, що ми навіть не розраховуємо на остаточне прийняття цих стандартів цього року. Але прийнявши Словник і встановивши Контекст та Концепції, ми отримаємо базові документи для спрощеного прийняття всіх інших стандартів сузір’я 21500.
Що стосується стандарту ДСТУ ISO 21502 з управління проєктами, та всіх інших стандартів цієї серії, то ми тут схитрили і приймаємо ці нормативні документи методом “передруку”, тобто в англійської версії, з робочим перекладом українською в якості національного додатку. Такий підхід вимагає від нас тільки узгодження стандарту по формі (титул, колонтитули, зміст, тощо), а по суті зауваження можуть бути, але ми можемо відкласти їх виправлення на потім, коли будемо приймати нову версію методом “перекладу”.

До речи, на відміну від PMBOK, цій стандарт дуже чітко пов’язує управління проєктом з операційною діяльність організації – до життєвого циклу проєкту додано до-проєктні і після-проєктні заходи, а також нагляд за проєктом з боку організації. В цілому життєвий цикл проєкту включає:
1. До-проєктні заходи (організація-спонсор)
2. Нагляд за проєктом (організація-спонсор)
3. Спрямування проєкту (спонсор)
4. Ініціація проєкту (керівник проєкту)
5. Контроль за проєктом (керівник проєкту)
6. Управління поставкою (відповідальні за пакети робіт)
7. Закриття чи припинення проєкту (керівник проєкту)
8. Після-проєктні заходи (організація-спонсор)
Також в цьому стандарті описана проста і чітка рольова модель (дивіться курсивом в дужках), та оргструктура, що виключає конфлікт інтересів.
Окремо стандарт виносить “практики управління”, це щось на кшталт областей знань в PMBOK, але тут чітко підкреслюють, що це саме “менеджерські практики”, які можна використовувати для проєкту, а можна для програм, портфелів, чи операційної діяльності в організації. Ці практику управління для проєкту включають:
1. Планування (розробка та моніторинг плану)
2. Управління вигодами (виявлення, аналіз, моніторинг та підтримка вигод)
3. Управління обсягом (визначення, контроль і підтвердження обсягу)
4. Управління ресурсами (планування організації проєкту; створення і розвиток команди; управління командою; планування, управління і контроль фізичних і матеріальних ресурсів)
5. Управління розкладом (оцінювання тривалості операцій; розробка і контроль розкладу)
6. Управління вартістю (оцінювання витрат; розробка бюджету; контроль вартості)
7. Управління ризиками (виявлення, оцінювання, обробка та контроль ризиків)
8. Управління обставинами (виявлення та розв’язання обставин)
9. Контроль змін (створення структури управління змінами; виявлення, оцінювання, планування реалізації, реалізація та закриття запитів на зміни)
10. Управління якістю (планування, забезпечення та контроль якості)
11. Залучення стейкхолдерів (виявлення та залучення стейкхолдерів)
12. Управління комунікаціями (планування комунікацій; поширення інформації; моніторинг впливу комунікацій)
13. Управління організаційними та суспільними змінами (визначення потреби у змінах; здійснення організаційних та суспільних змін)
14. Звітність (планування звітності; управління звітністю; доставлення звітів)
15. Управління інформацією та документацією (визначення, якою інформацією слід керувати; зберігання та пошук інформації та документації)
16. Закупівлі (планування закупівель; оцінка та вибір постачальників; адміністрування та закриття контрактів)
17. Засвоєні уроки (виявлення і поширення уроків)

Качайте PDF. Чекаємо на ваші коментарі, зауваження та пропозиції: https://pmdoc.ua/iso/iso21502
👍2❤1
Опубліковано PDF-файл ДСТУ ISO 21503 “Управління програмами” для коментарів
Згідно з ДСТУ 1.7, публікую попередню версію четвертого стандарту з сузір’я ISO 21500 в PDF-форматі для отримання коментарів – ДСТУ ISO 21503 “Настанови щодо управління програмами” (посилання внизу тексту).

Як і ДСТУ ISO 21502, цій стандарт ми приймаємо методом “передруку”, тобто в англійської версії, з робочим перекладом українською в якості національного додатку.

Мета програми – це постачання кінцевих результатів та реалізація вигід, які узгоджуються зі стратегічними та оперативними цілями організації, які неможливо реалізувати у разі управління окремими проєктами. Якщо ви працюєте “в довгу” і вам треба реалізовувати взаємопов’язані проєкти протягом досить тривалого часу (роки) – то цей стандарт для вас.

Дякую всім, хто надає свої коментарі до чернеток стандартів ISO 21500. Ви розумієте що ми зараз з вами робимо? Ми переводимо всю країну одразу на третій рівень зрілості в управлінні проєктами, програмами та портфелями.
Трохи теорії: Організаційна зрілість в управлінні проєктами поділяється на чотири основні рівні:
- Рівень I: У професійній діяльності встановлено та використовується професійна мова управління проєктами. Що означає однакове розуміння та використання понятійного апарату та глосарію управління проєктами усіма учасниками проєктів.
- Рівень II: Співробітники та організації, що беруть участь у проєктах, вміють самостійно управляти нескладними проєктами та/або ефективно працювати в командах управління комплексними проєктами.
- Рівень III: Створено пакет процедурно-регламентуючої документації, що формалізує методологію управління проєктами. Ця методологія вбудована у систему бізнес-процесів організації.
- Рівень IV: Встановлені та застосовуються інструменти сталого розвитку – взорування, реінжиніринг бізнес-процесів, система управління якістю (з використанням базових процесів управління проєктами ISO10006 або ISO21500).

Качайте PDF. Чекаємо на ваші коментарі, зауваження та пропозиції: https://pmdoc.ua/iso/iso21503

P.S. Тут ви можете підтримати розробку українських стандартів з управління проєктами: PMDoc.ua/product/UA_Docs_Support
👍1
Якщо ви розробляєте або просуваєте якісь продукти і послуги з управління проєктами, програмами та портфелями - ІТ-системи, книги, тренінги, семінари, тощо... варто вже замислитись, чи відповідають вони стандартам ISO серії 21500?
Стандарти ISO 21500 не є обов'язковими, тому не буде жодної сертифікації фахівців чи організацій. Але чим раніше всі побачать, що ваші продукти та послуги відповідають ДСТУ, тим більше ймовірність держзамовлень на них.
Я вважаю, що новини, сторінки, пости щодо ваших продуктів та послуг можна супроводжувати повідомленнями щодо їх відповідності до стандартів ДСТУ ISO 21500, типу "ISO21502 Ready".

За посиланням https://pmdoc.ua/iso є всі актуальні логотипи стандартів для вашої зручності. Ліворуч українською, праворуч англійською. Клік на лого відкриває векторний логотип.
До речі, хто може взяти на себе дизайн логотипів "Відповідає ISO"? Треба 8 штук. Робота волонтерська, тобто безкоштовна.
Ось приклади, але це "колгосп", а треба якісно, щоб від простого погляду на таке лого хотілося покращити свої продукти, та підняти рівень відповідності.
Опубліковано PDF-файл ДСТУ ISO 21504 “Управління портфелями” для коментарів
Публікуємо попередню версію п’ятого стандарту з сузір’я ISO 21500 в PDF-форматі для отримання коментарів – ДСТУ ISO 21504 “Настанови щодо управління портфелями” (посилання внизу тексту).
Як і стандарти ДСТУ ISO 21502 та 21503, цій стандарт ми приймаємо методом “передруку”, тобто в англійської версії, з робочим перекладом українською в якості національного додатку.

В розмовах з проєктними менеджерами я часто чую, що програма – це дуже великий проєкт, а портфель – це дуже-дуже велика програма. Але це не так, бувають програми з бюджетом в 10 тис. $, і проєкти на сотні мільйонів доларів.
Програма – це коли ви працюєте “в довгу” і вам треба реалізовувати взаємопов’язані проєкти протягом досить тривалого часу (роки). Мета програми – це реалізація вигід, на відміну від проєктів, які витрачають ресурси організації задля створення доробку або іншого кінцевого результату.
А портфель – це коли ви працюєте “в широку” і вам треба реалізовувати багато проєктів з найефективнішим використанням обмежених ресурсів організації. Мета портфелю – це правильний розподіл ресурсів організації для кращої реалізації стратегічних цілей організації.

Качайте PDF. Чекаю на ваші коментарі, зауваження та пропозиції: https://pmdoc.ua/iso/iso21504
👍1
Інфографіка ISO 21500
🔥1
Мене черговий раз спитали, нахіба нам стандарти ДСТУ з управління проєктами?
Можна замість відповіді, я розкажу історію космічного апарату Mars Climate Orbiter?
В 1998 році NASA запустило місію по дослідженню марсіанського клімату. Через 9 місяців апарат прибув до Марса і повинен був видати гальмівний імпульс, щоб перейти на високо-еліптичну орбіту. У розрахунковий час апарат включив двигуни на гальмування, пройшов над поверхнею на висоті всього 57 км замість розрахункових 226 км і... згорів в атмосфері. Настільки велике відхилення було викликано курйозною помилкою фахівців місії: при розрахунках одна з груп використовувала британські одиниці вимірювання (фунт-сила), а інша — метричні одиниці (ньютон).
Тобто розумієте? Головний комп'ютер повідомляє двигунам "Гальмуємо на 10", маючи на увазі ньютони. А двигуни дають гальмівний імпульс на 10 фунтів, що в 4-5 разів більше. Після чого швидкості для виходу на орбіту не вистачило.
2007 році в NASA повністю перейшли на метричну систему.
👍2
Стандартизація - це встановлення положень для загального та неодноразового використання процесів задля досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Чому стандарти з управління проєктами важливі для України?
1. Це впорядкування термінології управління проєктами на рівні держави.
2. Це гармонізація української нормативної бази в сфері проєктного управління з міжнародною.
3. Це підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг з управління проєктами.
4. Це усунення перешкод у торгівлі (особливо в держ. замовленнях).
5. Це сприяння науково-технічному співробітництву (як в середині країни, так і міжнародного).
6. Це підвищення компетенцій та рівня зрілості в управлінні проєктами наших держ.установ.

Який в мене план? Дорожня карта по впровадженню зрілого управління проєктами на рівні держави:
1. Термінологія: Лексикон PMI (вже опубліковано), Словник ISO (в процесі прийняття), Глосарій Wikipedia (поступово правимо).
2. Найважливіші фреймворки: PMBOK (вже опубліковано), Scrum Guide, тощо. Тут ми займались тільки PMBOK, але збуджили інші проєктні та навколо-проєктні спільноти, і вони вже переклали або перекладають свої гайди.
3. Державні стандарти: Прийняття стандартів ISO 21500 в якості ДСТУ. Це робота на багато років. Завжди є чим допомогти.
4. Українськи шаблони: Розробка шаблонів документів PMBOK та ISO українською, щоб будь-хто міг швидко але грамотно заповнити будь-який документ. Тут робота ще тільки почалась, роботи багато.
5. Інфографіка та керівництва "УП з коробки": загальний зручний наочний довідник зі стандартів ISO21500. По типу як у SAFe. Теж тільки накидаю ідеї та роблю маленькі інтерактивні напрацювання. Тут взагалі дуже потрібна допомога.
6. Навчання для тих, хто навчає: Проведення серії семінарів для викладачів кафедр управління проєктами ВНЗ та керівників офісів реформ та проєктних офісів держустанов. Тут треба багато тренерів-волонтерів та зв'язки з ВНЗ і держустановами.
7. Сертифікації систем "ISO 21500 Ready": Добровільні сертифікати відповідальності корпоративних систем та стандартів до ДСТУ ISO 21500. Робота навіть не починалась.

Зараз ми знаходимось на 3-5 пунктах.
Якщо ви, так само як і я, маєте впевненість, що це допоможе нашої країні - долучайтесь. Ну, як мінімум, зробіть репост в свої групи.
👍2
Опубліковано PDF-файл ДСТУ ISO 21505 “Врядування” для ваших коментарів
Публікую попередню версію шостого стандарту з сузір’я ISO 21500 в PDF-форматі для отримання ваших коментарів – ДСТУ ISO 21505 “Настанови щодо врядування” (посилання в наступному пості).
Як і стандарти ДСТУ ISO 21502 та 21503, цій стандарт ми приймаємо методом “передруку”, тобто в англійської версії, з робочим перекладом українською в якості національного додатку.

Резонне питання – А навіщо нам ще й Врядування, якщо вже є управління проєктами, управління програмами, та управління портфелями? Що нам дає врядування? І взагалі, в чому різниця між “врядуванням” та “управлінням“? Врядування – це нагляд та затвердження фреймворку, функцій і процесів для надання вказівок і прийняття рішень. Управління – це визначення, планування та виконання діяльності для досягнення організаційних стратегічних та операційних цілей. Врядування – це відповідь на питання “Що?”, тобто рішення, вказівки, нагляд та забезпечення управління. А управління – це відповідь на питання “Як?”, тобто організація та виконання роботи. До речи, в PMI Practice Guide for Governance є класна картинка з поясненням різниці:
Вся справа в масштабах співпраці. Якщо нам треба керувати маленьким стартапом – буде один підхід, якщо середньою компанією – інший, якщо державною корпорацією – зовсім іншій.

На лекціях кафедри управління проєктами КНУБА нас вчили, що є 5 підходів управляння співпрацею в залежності від масштабу:
- Органічний. Це пряме управління однієї людини іншою. Це класно працює приблизно до 8-12 людей, а потім починаються проблеми. По-перше, в добі є всього 24 години, а, по-друге, закінчуються когнітивні здібності керівника (з усіма поговорити, всіх проконтролювати, запам’ятати що кому казав).
- Дивізіонний. Це поділення людей на департаменти та делегування повноважень керівникам цих департаментів. Такий підхід класно працює десь до 70-150 людей, а потім знов проблеми. Цього разу – це проблема зіпсованого телефону. Коли з’являється необхідність ділити підрозділи на підрозділи, починає губитись інформація і смисли завдань. Васал мого васала не мій васал.
- Бюрократичний. Як не дивно, на допомогу приходить бюрократія, а точніше документообіг. Якщо треба співпрацювати в більших масштабах – треба вводити положення о департаментах, посадові інструкції, стандарти, регламенти, накази, тощо. Щоб документи керували людьми, а не люді людьми. Кожне окреме завдання в такої системі спрощується та сповільнюється, але це надає можливість організувати роботу 1000-2000 людей. А потім з’являється нова перешкода – протиріччя документів один одному.
- Візіоний. Щоб вирішити цю проблему і перейти до співпраці ще в більших масштабах, треба задати візію та чітку стратегію. Всі документи, які протирічать візії та стратегії зникають, чи взагалі не розробляються. А інши документи всі працюють на єдину стратегію. З таким підходом можна організувати роботу десятків тисяч людей. Але і в нього є біда – велика кількість підлеглих дає відчуття великої влади, а якщо у різних впливових людей в організації виникають різні візії, які протирічать одна одної… все, приїхали.
- Місіонерський. Задля збільшення масштабу співпраці, потрібне активне (майже агресивне) нав’язування своїх ідей. Потрібні вмотивовані місіонери, євангелісти та політруки, які просувають ідею. Далі обмежень в кількості людей, що співпрацюють, немає, а є тільки одна перешкода – ресурсна база для існування цієї групи людей.

От і стандарти ISO разом нам описують всі підходи до співпраці, окрім місіонерського. Тім-лідінг для виконання окремих завдань та розвитку експертизи команди (мікро-менеджмент). Прожект-менеджмент для досягнення результату декількома командами (звідси всі ці WBS, OBS, PBS, RBS…). Програм-менеджмент для виконання великої кількості проєктів на довгої часової дистанції. Портфоліо-менеджмент для виконання великої кількості проєктів з обмеженою кількістю ресурсів. І врядування для організації всього цього зверху (макро-менеджмент).

Качайте PDF. Чекаємо на ваші коментарі, зауваження та пропозиції: https://pmdoc.ua/iso/iso21505
👍1