Тренд на екологічні авто набирає обертів: за останні 6 років українці придбали 27732 електрокари. Майже половина — 49% від усіх ”електричок” в Україні — це Nissan Leaf. У топ 3 також потрапили Tesla та Chevrolet.

Крім того, що електрокари більш екологічні та їх “прогодування” коштує дешевше, попиту посприяли спеціальні пільги для розмитнення таких авто. Наразі 95% електрокарів було придбано за кордоном та розмитнено в Україні. Так, вартість акцизу за розмитнення авто з електричним двигуном — 1 євро за кіловат/годин. Таким чином навіть власники автівок з потужними акумуляторами сплатять у казну від 20 до 100 євро та від 3% до 5 % від митної вартості авто у Пенсійний фонд.

Для порівняння, вартість розмитнення п’ятирічного японця з бензиновим двигуном об’ємом 2 літри коштуватиме близько 3500 доларів.

Чи більшатиме електрокарів на дорогах України — питання часу та розвитку інфраструктури.

Діліться власними думками та, можливо, й досвідом у коментарях.

В Україні майже вдвічі збільшилась кількість справ проти батьків за неналежне виховання дітей.

Так, за статтею 184 у травні минулого року було відкрито 556 справ, а вже за рік їх кількість збільшилась в 1,7 разів — до 925 справ у травні 2021.
Експерти вважають, що такий сплеск — це наслідок карантину та дистанційного навчання, коли діти залишаються самі у той час, коли батьки на роботі, безпосередньо держава не може забезпечити належне виховання дітей в таких умовах.

Майже половину від порушень, скоєних дітьми або за їх участю, складають крадіжки. Друге місце посідає паління.

Наразі за Законом України за правопорушення, скоєні дітьми або за їх участю, відповідальність несуть батьки чи люди, що виконують цю функцію. Вони підпадають під штрафи від 850 до 5100 гривень.

Як вважаєте, чи справді різкий сплеск пов’язаний з карантином чи просто таким справам стали приділяти більше уваги? Діліться думками у коментарях.

Згідно зі статистикою “Укрзалізниці”, в цьому червні було продано в 4 рази більше залізничних квитків на популярні напрямки, ніж в минулому. Втім, поточний показник все ще на 40% менше від кiлькостi квиткiв, проданих у червнi 2019-го.

За даними сервісу RailwayBot, рейтинг найпопулярніших напрямків 2021-го очолює "Київ — Івано-Франківськ". За результатами 2019-го року даний напрямок був на п'ятому місці, а у 2020-му навіть не потрапив до п'ятірки лідерів. В цілому топ-5 першого півріччя виглядає так:

Київ — Івано-Франківськ (15% від загальної кількості куплених квитків)
Київ — Львів (14%)
Дніпро — Київ (14%)
Львів — Київ (12%)
Київ — Харків (11%)

Найчастіше квитки на поїзди купуються українцями в середу і четвер, найбільшим попитом традиційно користуються місця з 13-го по 18-е в середині вагонів, а найпопулярніші номери вагонів — 4-й і 3-й.

З початку року у Єдиному реєстрі боржників Україні з'явилося понад 700 тисяч нових боргів. Переважно це борги перед банками та кредитними організаціями, стягнення коштів на користь держави й штрафи за порушення ПДД.

Найшвидше зростають такі категорії заборгованостей:

- стягнення коштiв, тобто борги фізичних осіб за кредитами, а також перед компаніями і організаціями — кількість таких боргів зросла на 20.4% за півроку (+244 тисячi боргiв);
- заборгованість з оплати комунальних послуг — зростання на 21.2% за півроку (+73 тисячi боргiв);
- борги у справах про адміністративні правопорушення — зростання на 19.6% (+158 тис. боргiв).

Загалом з початку 2021 кількість українців в ЄРБ зросла майже на 15%.
 
Потрапляння до ЄРБ загрожує боржнику забороною на виїзд з країни; блокуванням грошей на рахунках в банках та забороною відкривати нові рахунки; забороною на продаж і покупку авто та нерухомості; стягненням заборгованості з усіх офіційних доходів.

За 2021-й рік в Українi зафіксовано 466 нових рейдерських атак. По більшості із них рішення в суді ще не прийнято.

З кiнця весни загальна динамiка не змінилася: наразi в Украiнi кожен день стається щонайменше по два рейдерських захоплення.


Щороку в країні фіксують все більше порушень. З 2015-го року їх кількість збільшилася в 3 рази. Так, в 2015-му було зафіксовано лише 290 справ щодо рейдерства, а у 2020-му — вже 849, й тенденція на збільшення зберігається.

Найчастіше в суді розглядаються справи про рейдерство, що стосуються статті 205 Кримінального кодексу — підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фопів. Із 348 справ 2021-го року про підроблення документів до суду дійшло 169.

Справи, що пов’язані з 206 статтею — протидія господарській діяльності та протиправне заволодіння майном — до суду майже не доходять. Із 118 справ до суду дійшли лише три.

У травні в Україні померло вiд рiзних хвороб 57 293 людини — на 16,5% менше, нiж у квiтнi, коли було 68 621 смертей.

Знизилася смертність майже від усіх стандартних причин, включаючи хвороби органів дихання. Показники ковіда, що показали різке зростання на початку весни, у травнi помітно впали: 6327 померлих — це вдвiчi менша чисельнiсть, ніж в попередньому місяці. Хоч і все ще вдвічі більша, ніж у лютому.

На сьогоднi в Украiнi вакцинований приблизно кожен десятий українець. Щеплення вiд ковiду вже отримала, повнiстю або частково, 4 399 756 людина (зокрема, 2 843 897 осiб отримали одну дозу, а 1 555 859 — двi, тобто є повнiстю вакцинованими).

Всього за перші п'ять місяців 2021 року вiд рiзних хвороб в Україні померло 299 964 особи — на 25% більше, ніж за той же період минулого року, коли було 239 967 смертей.

99% перевірених декларацій чиновників містили ознаки недостовірної інформації — чи, простіше, неправди.

У 2019 році Національного агентства з питань запобігання корупції виявило 1469 недостовірних декларацій — це найбільша цифра за останні чотири роки. Для порівняння, у 2018 році році було виявлено 469 недостовірних декларацій, а у 2017 — 141, перевірки декларацій за 2020 рік тривають досі.

З 2022 року під відповідальність за недостовірне декларування можуть потрапити декларанти, що подадуть звіт вже за цей рік.

Як вважаєте, яку відповідальність мають нести чиновники за брехню у деклараціях?

Доповнено: НАЗК повідомило про неточності у переданих ними даних. Наразі очікуємо на нову інформацію. Щойно Опендатабот отримає офіційні дані, ми повідомимо про це.

Відтепер покупець нерухомості в Україні зможе моніторити в автоматичному режимі змiни в техніко-економічних показниках (ТЕП) новобудови, де вiн придбав квартиру.

Така можливість з'явилася завдяки тому, що Міністерство регіонального розвитку підтримало пропозицію Опендатабота про публікацію реєстру будівельної діяльності згідно з міжнародними принципами відкритих даних.
Ранiше в даних реєстру, що публікуються на Єдиному порталі відкритих даних, не були доступнi ТЕП будівельних об'єктів з інформацією про етажність, загальну площу та кількість квартир в новобудові.
Вiдомо, що у деяких забудовників ці показники можуть змінюватися з часом — наприклад, добудовуються додатковi поверхи. Як результат, зростання кількості мешканців знижує якість та вартість нерухомості.

Теперь, коли ТЕП стали доступні, розробники сервісів відкритих даних отримали можливість автоматизувати вiдcтежування внесених туди змiн й iнформувати про це покупців квартир.

Опендатабот перевірив за допомогою пошукача Бабуся, наскільки глибоко проникли фемінітиви в документообіг. У пошук за судовим реєстром були задані слова як з юридичної сфери ("прокурорка"), так і більш загального порядку ("директорка").

Аналіз документів за останні роки показує, що кількість фемінітивів у них впевнено зростає.

Найпопулярнішими в 2020-му році виявилися "позивачка" (171124 згадок) й "відповідачка" (84712 згадок).

За ними слідують "секретарка" (4019), "працівниця" (716), "прокурорка" (661) та "адвокатка" (659).

Половина з цих слів — "секретарка", "прокурорка" та "адвокатка" — вперше стали згадуватися в реєстрі у 2019-му роцi, коли з'явився закон про нові правила українського правопису.

Фемінітивам не обов'язково закінчуватися на "ка", проте саме це закінчення виявилося найбільш затребуваним. Інші варіанти приживаються гірше: наприклад, "адвокатеса" зустрічається в 4 рази рідше "адвокатки", а "адвокатиня" зовсім відсутня.

Кожна третя перевірка Держпраці закінчується виявленням порушення трудового законодавства. Найчастіша причина порушення — неоформлені робітники. За виявлення незареєстрованих трудових відносин перша та третя групи спрощеної системи оподаткування отримують попередження. А для решти суб’єктів штраф становить 10 мінімальних зарплат — 60 000 грн за кожного працівника.

Так, за результатами 10429 рейдів у 2020 році накладено штрафів на 314,6 млн грн — з них наразі сплачено близько 10% — 34,1 млн грн. Цього року Держпраці запланували вдвічі більше перевірок — отже, кількість виявлених порушень також має зрости.

Наразі за перші півроку інспектори з праці виписали штрафів на сумму 99,4 млн грн, з них сплачено 23,1 млн грн.

За що інспектори Держпраці можуть оштрафувати бізнес та у якому обсязі — читайте за посиланням у першому коментарі.

У кожній 6 перевіреній декларації чиновники допускають серйозне порушення — а саме “забувають” повідомити про кошти на суму від 237 тисяч гривень. Кримінальна відповідальність чекає на посадовців, що не задекларували кошти у сумі понад 593 тисячі гривень.

Решта порушень або неточностей у звітах посадовців — це не подані вчасно або взагалі декларації, неповідомлення про суттєві зміни майнового стану та несуттєві помилки й одруківки.

Загалом за останні 4 роки Національне агентство з питань запобігання корупції виявило порушення у 2499 деклараціях — це 96% від загальної кількості проведених повних перевірок.

Історія: минулого тижня Опендатабот опублікував новину про декларації чиновників, базовану на відповіді НАЗК на наш запит. Після виходу новини НАЗК звернулося до нас з уточненими даними, зокрема, додавши до них інформацію про кількість перевірок, здійснених у 2020 році. Таким чином, цифра знайдених помилок та недостовірностей зменшилася з 99% до 96%.

З 14 липня вступив у дію новий закон, який регламентує роботу колекторів.

Отримайте захист від незаконних дій колекторів, завдяки спільному сервісу Опендатабота та НБУ — https://t.me/OpenDataUABot?start=redirect_map_collectors

2513 українців померли в 2020-му році від інтоксикації внаслідок передозування спиртних напоїв, а також вiд випадкових отруєнь, причиною яких часто стає так званий "палений" (сурогатний) алкоголь. Це чотирикратне падiння в порівнянні з показниками 16-річної давності.

У 2005-му році від перепою і "паленки" пішли з життя 10 216 чоловік. Надалі смертність, викликана цими причинами, неухильно знижувалася: якщо в середині нульових алкоголем кожен день фатально труїлося в середньому по 28 громадян, то тепер — по 7.

У сумі за 16 минулих рокiв алкогольна інтоксикація вбила 81 447 осіб. Серед причин смерті, що традиційно пов'язуються з випивкою, більше життів за цей час забрала тільки серцева недостатність — сумарно 85 203 смертей від алкогольної кардіоміопатії.

У першому кварталі 2021-го року від алкогольних отруєнь вже померло 580 українців.

На 7,2% зменшився загальний борг фопiв зі сплати єдиного соціального внеску. Якщо на початку року 769 053 фопiв були винні державі 12,5 млрд гривень, то станом на липень — 11,6 млрд.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — це відрахування на загальнодержавне соціальне страхування. Щомісячні виплати ЄСВ є обов'язковими для кожного фопа, незалежно від того, до якої групи той належить.

Бiльша частина фопiв — 49,35% — має заборгованості від 10 до 100 тисяч гривень. Боржники ж із сумами понад 100 000 гривень становлять лише 0,15% від загальної кількості.

З початку 2021 роки кількість фопів в в Україні зросла на 57 509: в січні їх налічувалося 1 900 012, а зараз — 1 957 521.

Якими темпами зростав борг фопiв в минулі роки, невідомо, оскільки до початку 2021-го Державна податкова служба не вважала ЄСВ податком і не публікувала інформацію про нього у форматі відкритих даних. З лютого 2021, однак, дані про заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску викладаються щомісяця.

У сiчнi почали діяти норми закону, згідно з якими постачальники послуг зобов'язані обслуговувати і надавати інформацію державною мовою. За півроку до Секретаріату Уповноваженого iз захисту української мови надiйшло 2126 повідомлень про порушення закону.

Найчастiше громадяни скаржилися на iнтернет-магазини й веб-сайти з надання послуг — 32% повідомлень, а також на бiзнес у сферi обслуговування — 24%.

Найбільше скарг було у сiчнi — 647. В наступнi мiсяцi їх чисельнiсть впала в 3 рази, але знову підросла до 327 в липні, коли набула чинності низка нових норм закону. Цi норми стосуються книговидання, туризму, телебачення та кіноіндустрії.

Як звітує Уповноважений iз захисту української мови, за результатами цих сигналiв розпочато 95 перевiрок, з яких завершено вже 55, при цьому зафіксовані факти порушень у 51 суб'єкта. 13 порушникам винесено попередження. За повторне протягом року порушення їм буде виписаний штраф у розмірі 5100-6800 грн.

Середня зарплата фопа-лікаря на місяць у 2020 році становила 46 тисяч гривень. Мовиться про фопів-лікарів, які почали працювати з Національною службою здоров’я і обслуговувати пацієнтів за державною програмою медичних гарантій. Здебільшого це — сімейні лікарі.

І це далеко не верхня межа: так, лікарі-фопи з Кіровоградщини стали рекордсменами та заробляли в минулому році приблизно 82 тис. грн на місяць. трохи відстають виплати у Києві — 58 тисяч на місяць та на Миколаївщині — 68 тис. грн на місяць.

224 мільйони гривень загалом заробили лікарі-підприємці, які почали працювати з Національною службою здоров’я і обслуговувати пацієнтів по державній програмі медичних гарантій.

Що це за програма та в яких областях найбільше фопів уклали угоду з НСЗУ — читайте за посиланням у першому коментарі.

Віддалена робота “не зайшла”: за рік після старту карантину працівників повертають до офісів. Такого висновку ми дійшли, проаналізувавши дані кількох великих сервісів з пошуку роботи — Jooble, ОЛХ.Робота та Work.ua.

Так, у квітні 2020 віддалена робота фігурувала у 7-8% від загальної кількості вакансій. Це вдвічі більше, ніж таких робочих місць пропонується зараз. Більш того, з початку літа 2021 року зафіксовано загальний ріст кількості пропозицій для роботи з фізичною присутністю на робочому місці — на 25% у червні.

У топ-5 щасливчиків, яким найчастіше пропонують працювати із домашнього офісу, потрапили:
IT, комп'ютери, інтернет — 35% вакансій
ЗМІ, видавництво, поліграфія — 30%
Дизайн, творчість — 27%
Культура, музика, шоу-бізнес — 27%
Логістика, склад, зовнішня економічна діяльність — 24%

Як вважаєте, чи є шанс у віддаленої роботи прижитися на теренах України? Діліться своїми думками та, можливо, й власним досвідом у коментарях.

За підробку довідок про проходження тесту на ковід винесено перший судовий вирок.

На початку року заміжня безробітна жителька Волинської області організувала незаконний бізнес. Друкуючи на принтері "ковідні" довідки з реквізитами лабораторії ТОВ "Медлаб", вона ставила на них підроблений штамп і підпис неіснуючого лікаря, фотографувала й пересилала замовникам через месенджер Viber. З лютого по березень жінка виготовила таким чином понад 40 документів, які знімали з їх володарів необхідність перебування на самоізоляції.

Шахрайка недовго залишалася непоміченою: її незаконну діяльність припинили і вже через три місяці винесли вирок за статтею 358 КК України — три роки умовно.

Відповідальність передбачається не тільки за виготовлення, а й за використання завідомо підробленого документа. Людина, спіймана з "липовою" довідкою, може бути покарана:

— штрафом до 850 грн
— арештом на строк до 6 місяців
— обмеженням волі на строк до двох років.

На кожного іноземного мігранта в Україну припадає 12 українців, які виїхали з країни.

За останні 6 років новими громадянами України стали понад 40 тисяч іноземців. В той же час виїхало 500 тисяч.

Найчастіше новими громадянами України стають жителі колишніх радянських республік. В топі — Російська Федерація, Молдова, Азербайджан, Вірменія, Узбекистан.

Окрім мігрантів з колишніх радянських республік громадянами України прагнуть стати жителі В’єтнаму, Сирії, Афганістану, Угорщини, Туреччини.

Проте кількість жителів, які стали новими громадянами України, не компенсує відтік українців. З 2010 року кількість виїжджаючих постійно перебільшує в’їжджаючих на територію країни.

У цьому році, щойно відкрили кордони, відтік громадян досяг свого рекорду — за півроку різниця між тими, хто в'їхав та виїхав, склала 580 тис. осіб. Схожі показники були лише в 2014-му — тоді різниця становила 650 тис. осіб.

У червні в Україні померло вiд рiзних хвороб 49 077 людей — на 14% менше, нiж у травнi, коли було 57 293 смертi. Для порівняння — в червні 2020 року загальна смертність склала 43396 осіб.

Знизилася смертність від половини найбільш поширених причин, включаючи хвороби органів дихання. Показники ковіда, що продемонстрували різке зростання на початку весни i подвiйне падiння у травнi, продовжують знижуватись: 1762 померлих — це майже в 4 рази менша чисельнiсть, ніж в попередньому місяці, коли було 6327 смертей, i найнижчий показник у цьому роцi.

На сьогоднi в Украiнi отримав щеплення вiд ковiду, повнiстю або частково, приблизно кожен восьмий українець. Загалом вакциновано 5 108 074 особи, з яких більше половини — 3 192 128 — вже отримали двi дози.

Всього за перше півріччя 2021 року вiд рiзних хвороб в Україні померла 349 041 особа — на 21,5% більше, ніж за той же період минулого року, коли було 287 010 смертей.

Подробиці за посиланням: https://opendatabot.ua/analytics/death-in-june