Перевантажені фури руйнують українські дороги, які останні роки активно ремонтувались. Тому по всій країні було встановлено майже півсотні комплексів “Зважування в русі” (Weigh-in-Motion). Це система датчиків, які вмонтовані в асфальтне покриття та розміщені на рамці, що встановлена над дорогою. Пристрої на ходу зчитують вагу, габарити та номерний знак транспортного засобу і передають інформацію до бази даних. 

Нині тестується система відправки перевізникам повідомлень про накладені штрафи від кількох сервісів, зокрема вiд Опендатабота. Поки що цi повідомлення є ознайомчими. Коли система повноцінно запрацює, перевізники зможуть дізнаватися через смартфон про фіксацію їхніх порушень і нараховані штрафи.

Квітень встановив місячний рекорд смертності за останні 3 роки: померла 68 621 людина — на 48,5% бiльше, нiж у квiтнi 2020 року, коли було 46 223 смертей.

Найбільше на смертність впливає ковід, показники якого динамічно зростають місяць від місяця. У квiтнi вiн забрав 12 545 життiв. 

Крiм ковiду у традиційному топі причин смертей — серцево-судиннi хвороби, зокрема інфаркти та інсульти — 39 314, а також онкологiя — 6 169, хвороби органiв дихання — 2734 (зокрема грип та пневмонiя — 2313), та нещасні випадки —  2 164.

За перші 4 місяці поточного року в Україні померла 242 671 людина. Це на 47 384 смертей більше, ніж за січень-квітень 2020-го, коли померло 195 287 осіб. Отже, смертність населення перевищила рівень минулого року на 24%.

Дані про смертність — це база для прийняття рішень держави та громади. Дані Держстату досі запізнюються майже на два місяці, й ми не можемо реально оцінити масштаби смертності в Україні на даний момент.

Роковини камер з атофіксацією ПДР: як змінилась кількість аварій в країні? 

Рік тому на дорогах України з’явилися камери автофіксації — спочатку у Києві, потім на дорогах державного значення. Одним із завдань цього нововведення було зменшення кількості ДТП — нiбито водії, знаючи, що за ними спостерігають камери, будуть пильніше дотримуватися ПДР.

В Києві, дійсно, міра мала успіх: за рік кількість порушень знизилась. Якщо за перший місяць було 425 тисяч штрафів, то зараз це число не перевищує 112 тисяч. Проте аварій тількипобільшало. 

Водночас держбюджет поповнився на 259 598 532 грн від зафіксованих камерами порушень.

Попри загальний ріст, ДТП з постраждалими та загиблими поменшало. Втiм, цей тренд спостерігається в усіх областях України, а не тільки там, де встановлені камери.

Щоб підключити сповіщення про штрафи за порушення ПДР, надішліть боту @OpenDataUABot номер авто, натисніть кнопку “Перевірити штрафи за порушення ПДР” та надішліть ІПН власника автівки.

3849 порушень за 9 днів — такі перші підсумки тесту WiM-станцій, вмонтованих в дорожнє полотно і визначаючих перевантаження далекобійних фур. Станцiї почали роботу в Українi з 16 червня. Iнформацiя про вiдповiднш порушення вже доступна на порталі відкритих даних, до того ж скоро перевізники зможуть дізнаватися про фіксацію їхніх порушень і нараховані штрафи через сервiс “Опендатабот”.

До осені система контролю буде працювати в тестовому режимі — з відправкою порушникам ознайомчих повідомлень, але без без начислення реальних штрафів. Втiм, оцінити її ефективність можна вже сьогоднi: за загальним підрахунком, якби штрафи реально виписувалися власникам фур протягом перших 9 пробних днів, то це обійшлося б їм в 131 801 000 гривень.

Подробицi й мапу розташування WiM-станцій на українських дорогах дивіться за посиланням в першому коментарі.

НБУ та Опендатабот запустили сервіс по боротьбi з незаконними діями колекторів

Відтепер понад 2,5 млн користувачів Опендатабота @OpenDataUABot можуть отримати інструкцію щодо спілкування з колекторами та направити скаргу до НБУ у випадку, якщо права права боржника порушують. Для цього натисніть кнопку “Допомога” в головному меню бота та оберіть “Як захиститися від колекторів”.

З березня в Україні вступив у дію закон, що регламентує роботу колекторських агенцій та відповідальність за порушення етичних норм. Проте не всі колектори дотримуються цього закону: за цей рік вже зафіксовано 3142 письмові скарги і 8258 усних звернень до контакт-центру щодо неетичної поведінки колекторів.

Зараз понад 2 млн українців знаходяться в реєстрі боржників. За рік їх кількість зросла на 18%.

На що найчастіше скаржаться українці — за посиланням у першому коментарі.

Щоб прискорити і здешевити процес стягнення боргiв, колектори, ломбарди, кредитні організації та деякі банки все частіше звертаються до нотаріусів і отримують від них так званий виконавчий нотаріальний напис — документ, за допомогою якого можна заблокувати рахунки неплатника і накласти арешт на його майно. Сьогодні це питання набуває особливої ​​актуальності, оскільки з 6 липня банки почнуть автоматично блокувати рахунки клієнтів на вимогу сторонніх кредиторів.

У Єдиному державному реєстрі боржників вже значиться 390 755 виконавчих проваджень, вiдкритих у такий засіб.

Втiм, нотаріальний напис легко оскаржується в суді: у 2018-му роцi було 2923 скасувань, у 2020-му — вже 5772, тобто за два роки цей покажчик збільшився в два рази.

Бум на українських робітників за кордоном: у червні кількість пропозицій з працевлаштування зросла у 1,7 разів!

На наших трудових мігрантів чекають у Польщі, Чехії, Німеччині, Литві та Латвії. Правда, здебільшого пропонують робітничі вакансії: сантехніків, електриків, зварювальників та різноробочих.

Проте не всі країни так радо приймають українських трудових мігрантів робітничих спеціальностей. Зокрема, у Німеччині здебільшого затребувані кваліфіковані професіонали та легально влаштуватися на робітничу спеціальність доволі важко. Це саме стосується й Чехії.

Це можна побачити й за цифрами: так, за даними Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, за весь 2020 рік у Польщі було видано 1.8 млн робочих запрошень, а у Чехії — 150 тисяч. Крім того, протягом останніх п’яти років помітна тенденція на скорочення міграційного сальдо в Німеччині.

Більше подробиць та думки експертів — у першому коментарі.

Тренд на екологічні авто набирає обертів: за останні 6 років українці придбали 27732 електрокари. Майже половина — 49% від усіх ”електричок” в Україні — це Nissan Leaf. У топ 3 також потрапили Tesla та Chevrolet.

Крім того, що електрокари більш екологічні та їх “прогодування” коштує дешевше, попиту посприяли спеціальні пільги для розмитнення таких авто. Наразі 95% електрокарів було придбано за кордоном та розмитнено в Україні. Так, вартість акцизу за розмитнення авто з електричним двигуном — 1 євро за кіловат/годин. Таким чином навіть власники автівок з потужними акумуляторами сплатять у казну від 20 до 100 євро та від 3% до 5 % від митної вартості авто у Пенсійний фонд.

Для порівняння, вартість розмитнення п’ятирічного японця з бензиновим двигуном об’ємом 2 літри коштуватиме близько 3500 доларів.

Чи більшатиме електрокарів на дорогах України — питання часу та розвитку інфраструктури.

Діліться власними думками та, можливо, й досвідом у коментарях.

В Україні майже вдвічі збільшилась кількість справ проти батьків за неналежне виховання дітей.

Так, за статтею 184 у травні минулого року було відкрито 556 справ, а вже за рік їх кількість збільшилась в 1,7 разів — до 925 справ у травні 2021.
Експерти вважають, що такий сплеск — це наслідок карантину та дистанційного навчання, коли діти залишаються самі у той час, коли батьки на роботі, безпосередньо держава не може забезпечити належне виховання дітей в таких умовах.

Майже половину від порушень, скоєних дітьми або за їх участю, складають крадіжки. Друге місце посідає паління.

Наразі за Законом України за правопорушення, скоєні дітьми або за їх участю, відповідальність несуть батьки чи люди, що виконують цю функцію. Вони підпадають під штрафи від 850 до 5100 гривень.

Як вважаєте, чи справді різкий сплеск пов’язаний з карантином чи просто таким справам стали приділяти більше уваги? Діліться думками у коментарях.

Згідно зі статистикою “Укрзалізниці”, в цьому червні було продано в 4 рази більше залізничних квитків на популярні напрямки, ніж в минулому. Втім, поточний показник все ще на 40% менше від кiлькостi квиткiв, проданих у червнi 2019-го.

За даними сервісу RailwayBot, рейтинг найпопулярніших напрямків 2021-го очолює "Київ — Івано-Франківськ". За результатами 2019-го року даний напрямок був на п'ятому місці, а у 2020-му навіть не потрапив до п'ятірки лідерів. В цілому топ-5 першого півріччя виглядає так:

Київ — Івано-Франківськ (15% від загальної кількості куплених квитків)
Київ — Львів (14%)
Дніпро — Київ (14%)
Львів — Київ (12%)
Київ — Харків (11%)

Найчастіше квитки на поїзди купуються українцями в середу і четвер, найбільшим попитом традиційно користуються місця з 13-го по 18-е в середині вагонів, а найпопулярніші номери вагонів — 4-й і 3-й.

З початку року у Єдиному реєстрі боржників Україні з'явилося понад 700 тисяч нових боргів. Переважно це борги перед банками та кредитними організаціями, стягнення коштів на користь держави й штрафи за порушення ПДД.

Найшвидше зростають такі категорії заборгованостей:

- стягнення коштiв, тобто борги фізичних осіб за кредитами, а також перед компаніями і організаціями — кількість таких боргів зросла на 20.4% за півроку (+244 тисячi боргiв);
- заборгованість з оплати комунальних послуг — зростання на 21.2% за півроку (+73 тисячi боргiв);
- борги у справах про адміністративні правопорушення — зростання на 19.6% (+158 тис. боргiв).

Загалом з початку 2021 кількість українців в ЄРБ зросла майже на 15%.
 
Потрапляння до ЄРБ загрожує боржнику забороною на виїзд з країни; блокуванням грошей на рахунках в банках та забороною відкривати нові рахунки; забороною на продаж і покупку авто та нерухомості; стягненням заборгованості з усіх офіційних доходів.

За 2021-й рік в Українi зафіксовано 466 нових рейдерських атак. По більшості із них рішення в суді ще не прийнято.

З кiнця весни загальна динамiка не змінилася: наразi в Украiнi кожен день стається щонайменше по два рейдерських захоплення.


Щороку в країні фіксують все більше порушень. З 2015-го року їх кількість збільшилася в 3 рази. Так, в 2015-му було зафіксовано лише 290 справ щодо рейдерства, а у 2020-му — вже 849, й тенденція на збільшення зберігається.

Найчастіше в суді розглядаються справи про рейдерство, що стосуються статті 205 Кримінального кодексу — підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фопів. Із 348 справ 2021-го року про підроблення документів до суду дійшло 169.

Справи, що пов’язані з 206 статтею — протидія господарській діяльності та протиправне заволодіння майном — до суду майже не доходять. Із 118 справ до суду дійшли лише три.

У травні в Україні померло вiд рiзних хвороб 57 293 людини — на 16,5% менше, нiж у квiтнi, коли було 68 621 смертей.

Знизилася смертність майже від усіх стандартних причин, включаючи хвороби органів дихання. Показники ковіда, що показали різке зростання на початку весни, у травнi помітно впали: 6327 померлих — це вдвiчi менша чисельнiсть, ніж в попередньому місяці. Хоч і все ще вдвічі більша, ніж у лютому.

На сьогоднi в Украiнi вакцинований приблизно кожен десятий українець. Щеплення вiд ковiду вже отримала, повнiстю або частково, 4 399 756 людина (зокрема, 2 843 897 осiб отримали одну дозу, а 1 555 859 — двi, тобто є повнiстю вакцинованими).

Всього за перші п'ять місяців 2021 року вiд рiзних хвороб в Україні померло 299 964 особи — на 25% більше, ніж за той же період минулого року, коли було 239 967 смертей.

99% перевірених декларацій чиновників містили ознаки недостовірної інформації — чи, простіше, неправди.

У 2019 році Національного агентства з питань запобігання корупції виявило 1469 недостовірних декларацій — це найбільша цифра за останні чотири роки. Для порівняння, у 2018 році році було виявлено 469 недостовірних декларацій, а у 2017 — 141, перевірки декларацій за 2020 рік тривають досі.

З 2022 року під відповідальність за недостовірне декларування можуть потрапити декларанти, що подадуть звіт вже за цей рік.

Як вважаєте, яку відповідальність мають нести чиновники за брехню у деклараціях?

Доповнено: НАЗК повідомило про неточності у переданих ними даних. Наразі очікуємо на нову інформацію. Щойно Опендатабот отримає офіційні дані, ми повідомимо про це.

Відтепер покупець нерухомості в Україні зможе моніторити в автоматичному режимі змiни в техніко-економічних показниках (ТЕП) новобудови, де вiн придбав квартиру.

Така можливість з'явилася завдяки тому, що Міністерство регіонального розвитку підтримало пропозицію Опендатабота про публікацію реєстру будівельної діяльності згідно з міжнародними принципами відкритих даних.
Ранiше в даних реєстру, що публікуються на Єдиному порталі відкритих даних, не були доступнi ТЕП будівельних об'єктів з інформацією про етажність, загальну площу та кількість квартир в новобудові.
Вiдомо, що у деяких забудовників ці показники можуть змінюватися з часом — наприклад, добудовуються додатковi поверхи. Як результат, зростання кількості мешканців знижує якість та вартість нерухомості.

Теперь, коли ТЕП стали доступні, розробники сервісів відкритих даних отримали можливість автоматизувати вiдcтежування внесених туди змiн й iнформувати про це покупців квартир.

Опендатабот перевірив за допомогою пошукача Бабуся, наскільки глибоко проникли фемінітиви в документообіг. У пошук за судовим реєстром були задані слова як з юридичної сфери ("прокурорка"), так і більш загального порядку ("директорка").

Аналіз документів за останні роки показує, що кількість фемінітивів у них впевнено зростає.

Найпопулярнішими в 2020-му році виявилися "позивачка" (171124 згадок) й "відповідачка" (84712 згадок).

За ними слідують "секретарка" (4019), "працівниця" (716), "прокурорка" (661) та "адвокатка" (659).

Половина з цих слів — "секретарка", "прокурорка" та "адвокатка" — вперше стали згадуватися в реєстрі у 2019-му роцi, коли з'явився закон про нові правила українського правопису.

Фемінітивам не обов'язково закінчуватися на "ка", проте саме це закінчення виявилося найбільш затребуваним. Інші варіанти приживаються гірше: наприклад, "адвокатеса" зустрічається в 4 рази рідше "адвокатки", а "адвокатиня" зовсім відсутня.

Кожна третя перевірка Держпраці закінчується виявленням порушення трудового законодавства. Найчастіша причина порушення — неоформлені робітники. За виявлення незареєстрованих трудових відносин перша та третя групи спрощеної системи оподаткування отримують попередження. А для решти суб’єктів штраф становить 10 мінімальних зарплат — 60 000 грн за кожного працівника.

Так, за результатами 10429 рейдів у 2020 році накладено штрафів на 314,6 млн грн — з них наразі сплачено близько 10% — 34,1 млн грн. Цього року Держпраці запланували вдвічі більше перевірок — отже, кількість виявлених порушень також має зрости.

Наразі за перші півроку інспектори з праці виписали штрафів на сумму 99,4 млн грн, з них сплачено 23,1 млн грн.

За що інспектори Держпраці можуть оштрафувати бізнес та у якому обсязі — читайте за посиланням у першому коментарі.

У кожній 6 перевіреній декларації чиновники допускають серйозне порушення — а саме “забувають” повідомити про кошти на суму від 237 тисяч гривень. Кримінальна відповідальність чекає на посадовців, що не задекларували кошти у сумі понад 593 тисячі гривень.

Решта порушень або неточностей у звітах посадовців — це не подані вчасно або взагалі декларації, неповідомлення про суттєві зміни майнового стану та несуттєві помилки й одруківки.

Загалом за останні 4 роки Національне агентство з питань запобігання корупції виявило порушення у 2499 деклараціях — це 96% від загальної кількості проведених повних перевірок.

Історія: минулого тижня Опендатабот опублікував новину про декларації чиновників, базовану на відповіді НАЗК на наш запит. Після виходу новини НАЗК звернулося до нас з уточненими даними, зокрема, додавши до них інформацію про кількість перевірок, здійснених у 2020 році. Таким чином, цифра знайдених помилок та недостовірностей зменшилася з 99% до 96%.

З 14 липня вступив у дію новий закон, який регламентує роботу колекторів.

Отримайте захист від незаконних дій колекторів, завдяки спільному сервісу Опендатабота та НБУ — https://t.me/OpenDataUABot?start=redirect_map_collectors

2513 українців померли в 2020-му році від інтоксикації внаслідок передозування спиртних напоїв, а також вiд випадкових отруєнь, причиною яких часто стає так званий "палений" (сурогатний) алкоголь. Це чотирикратне падiння в порівнянні з показниками 16-річної давності.

У 2005-му році від перепою і "паленки" пішли з життя 10 216 чоловік. Надалі смертність, викликана цими причинами, неухильно знижувалася: якщо в середині нульових алкоголем кожен день фатально труїлося в середньому по 28 громадян, то тепер — по 7.

У сумі за 16 минулих рокiв алкогольна інтоксикація вбила 81 447 осіб. Серед причин смерті, що традиційно пов'язуються з випивкою, більше життів за цей час забрала тільки серцева недостатність — сумарно 85 203 смертей від алкогольної кардіоміопатії.

У першому кварталі 2021-го року від алкогольних отруєнь вже померло 580 українців.