За 10 місяців 2022 року зафіксовано 14 622 ДТП з постраждалими. Це на 28% менше, ніж за відповідний період торік.
– Найменше ДТП з постраждалими зафіксовано у березні — 566. Це у 2,5 раза менше за відповідний період торік.
– У квітні кількість ДТП подвоїлася — й з того часу стабільно зростає. Наприкінці весни та на початку літа різниця між показниками 2022 та 2021 була суттєвою: в 1,5-2 рази. Проте вже у жовтні розрив складає лише 11%;
– Після масованих обстрілів у жовтні ДТП з постраждалими значно не збільшились — +4% за місяць.
Топ-3 регіонів за кількістю ДТП не змінилась. Проте першість перехопила Львівська область (1458), далі — Дніпропетровська (1354), а ось Київ втратив свою багаторічну першість та посів третє місце (1130).
Кількість ДТП з постраждалими зменшилась в усіх областях України, окрім Вінницької. Найменше всього ДТП з постраждалими, як і раніше, у Чернівецькій та Закарпатській областях — 306 і 362 відповідно.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/autocrash-10-22
– Найменше ДТП з постраждалими зафіксовано у березні — 566. Це у 2,5 раза менше за відповідний період торік.
– У квітні кількість ДТП подвоїлася — й з того часу стабільно зростає. Наприкінці весни та на початку літа різниця між показниками 2022 та 2021 була суттєвою: в 1,5-2 рази. Проте вже у жовтні розрив складає лише 11%;
– Після масованих обстрілів у жовтні ДТП з постраждалими значно не збільшились — +4% за місяць.
Топ-3 регіонів за кількістю ДТП не змінилась. Проте першість перехопила Львівська область (1458), далі — Дніпропетровська (1354), а ось Київ втратив свою багаторічну першість та посів третє місце (1130).
Кількість ДТП з постраждалими зменшилась в усіх областях України, окрім Вінницької. Найменше всього ДТП з постраждалими, як і раніше, у Чернівецькій та Закарпатській областях — 306 і 362 відповідно.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/autocrash-10-22
Кількість кримінальних проваджень про рейдерство зменшилась у більш ніж 5 разів за 10 місяців 2022 у порівнянні з відповідним періодом торік.
Так, за за цей час торік було зафіксовано 614 проваджень, цьогоріч — 120 справ. Більшість цих справ було зареєстровано за літо та початок осені 2022 року.
– 66 проваджень (більше половини) — за підробку документів для проведення державної реєстрації бізнесу та фопів (стаття 205-1 ККУ);
– 33 — за протидію господарської діяльності (стаття 206 ККУ);
– 19 — за протиправне заволодіння майном (стаття 206-2 ККУ).
Утричі зменшився відсоток справ, що доходять до суду. Якщо торік це було 36% від загальної кількості облікованих проваджень, то цьогоріч — лише 12%.
Переважно до суду доходять справи за підробку документів (13 проваджень з 14). За статтею про протиправне заволодіння майном жодної справи у 2022 році до суду не дійшло.
Директор департаменту Офісу протидії рейдерству Віктор Дубовик вважає, що зменшення кількості справ щодо рейдерства в 2022 році пов'язано із переліком швидких технічних та юридичних заходів, прийнятих державою на початку вторгнення. Зокрема, мова про закриття реєстрів, обмеження доступу реєстраторів та обмеження проведення реєстраційних дій на підставі довіреності.
Експерт зазначає, що доступ до системи реєстрації був лише у тих державних реєстраторів, яких раніше не блокували на строк більше 3-х місяців чи не анулювали доступу через порушення. Це стало додатковим запобіжником від незаконних атак на власність та бізнес.
На сьогодні більшість реєстраційних дій дозволено, але для певних встановлені нові особливості роботи, аби запобігти незаконним реєстраційним діям.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/raiders-10-22
Так, за за цей час торік було зафіксовано 614 проваджень, цьогоріч — 120 справ. Більшість цих справ було зареєстровано за літо та початок осені 2022 року.
– 66 проваджень (більше половини) — за підробку документів для проведення державної реєстрації бізнесу та фопів (стаття 205-1 ККУ);
– 33 — за протидію господарської діяльності (стаття 206 ККУ);
– 19 — за протиправне заволодіння майном (стаття 206-2 ККУ).
Утричі зменшився відсоток справ, що доходять до суду. Якщо торік це було 36% від загальної кількості облікованих проваджень, то цьогоріч — лише 12%.
Переважно до суду доходять справи за підробку документів (13 проваджень з 14). За статтею про протиправне заволодіння майном жодної справи у 2022 році до суду не дійшло.
Директор департаменту Офісу протидії рейдерству Віктор Дубовик вважає, що зменшення кількості справ щодо рейдерства в 2022 році пов'язано із переліком швидких технічних та юридичних заходів, прийнятих державою на початку вторгнення. Зокрема, мова про закриття реєстрів, обмеження доступу реєстраторів та обмеження проведення реєстраційних дій на підставі довіреності.
Експерт зазначає, що доступ до системи реєстрації був лише у тих державних реєстраторів, яких раніше не блокували на строк більше 3-х місяців чи не анулювали доступу через порушення. Це стало додатковим запобіжником від незаконних атак на власність та бізнес.
На сьогодні більшість реєстраційних дій дозволено, але для певних встановлені нові особливості роботи, аби запобігти незаконним реєстраційним діям.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/raiders-10-22
opendatabot.ua
Рейдерство у війну: як в українців «віджимають» майно/бізнес та чи доходять справи до суду — Опендатабот
Чи стали менше «захоплювати» бізнеси та майно після великого вторгнення?
Як український бізнес переживав блекаути?
Робота:
▫️ нових вакансій за місяць поменшало на 4%. Важливо: торік падіння за листопад склало 8%;
▫️ побільшало вакансій у свіжозвільненій Херсонській області;
▫️ активно росте пошук працівників у Донецькій, Миколаївській, Харківській та Івано-Франківській областях.
У Work.ua зазначили, що бізнес адаптується до нових умов: попри блекаути та проблеми з комунікаціями, вже наступного дня після обстрілів активність роботодавців практично відновлюється. А роботодавці привертають увагу потенційних працівників "старлінками та світлом".
Наразі на сайті відкрито 49 083 вакансій. Загалом у жовтні з'явилось 417 579 резюме.
ІТ:
▫️ компанії опублікували 16 338 вакансій. Це на 1280 менше, ніж у жовтні. Натомість вакансій для кандидатів з досвідом 5+ навіть побільшало. У топі затребуваності — Java девелопери, DevOps та Node.js фахівці. (@djinni_official)
Бізнес:
▫️ було зареєстровано понад 14,5 тисяч фопів та 2,6 тисячі нових компаній.
▫️ Кількість активних кафе та ресторанів по Україні скоротилася на 5%, а їх обіги — на 14%. (Poster)
▫️ За місяць кількість актів у сервісі Вчасно зросла на 13%, а договорів — на 26%.
▫️ Кількість покупок в інтернет-магазинах збільшилась майже в 1,5 раза до лютого. (Хорошоп)
▫️ За місяць купівлі зд квитків збільшились на 12% (@railwaybot).
▫️ Міжнародні резерви України в іноземній валюті та золоті зросли на 2,7 млрд доларів.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/business-in-war-november
Робота:
▫️ нових вакансій за місяць поменшало на 4%. Важливо: торік падіння за листопад склало 8%;
▫️ побільшало вакансій у свіжозвільненій Херсонській області;
▫️ активно росте пошук працівників у Донецькій, Миколаївській, Харківській та Івано-Франківській областях.
У Work.ua зазначили, що бізнес адаптується до нових умов: попри блекаути та проблеми з комунікаціями, вже наступного дня після обстрілів активність роботодавців практично відновлюється. А роботодавці привертають увагу потенційних працівників "старлінками та світлом".
Наразі на сайті відкрито 49 083 вакансій. Загалом у жовтні з'явилось 417 579 резюме.
ІТ:
▫️ компанії опублікували 16 338 вакансій. Це на 1280 менше, ніж у жовтні. Натомість вакансій для кандидатів з досвідом 5+ навіть побільшало. У топі затребуваності — Java девелопери, DevOps та Node.js фахівці. (@djinni_official)
Бізнес:
▫️ було зареєстровано понад 14,5 тисяч фопів та 2,6 тисячі нових компаній.
▫️ Кількість активних кафе та ресторанів по Україні скоротилася на 5%, а їх обіги — на 14%. (Poster)
▫️ За місяць кількість актів у сервісі Вчасно зросла на 13%, а договорів — на 26%.
▫️ Кількість покупок в інтернет-магазинах збільшилась майже в 1,5 раза до лютого. (Хорошоп)
▫️ За місяць купівлі зд квитків збільшились на 12% (@railwaybot).
▫️ Міжнародні резерви України в іноземній валюті та золоті зросли на 2,7 млрд доларів.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/business-in-war-november
opendatabot.ua
Як український бізнес переживав блекаутний листопад? - Про життя бізнесу в блекауті — Опендатабот
Бізнес у блекауті: винахідливі роботодавці, попит на айтішників з досвідом 5+ років та просідання обігів кафе. Кількість опублікованих вакансій на IT-фахівців поменшала, але досвідчених співробітників все ж таки не вистачає.
За 11 місяців 2022 року в Україну ввезли на 28% електрокарів більше, ніж за відповідний період минулого року: 11 700 проти 9 130.
Торік, в середньому, в Україну ввозили 830 електрокарів на місяць. В перший місяць вторгнення рф кількість імпортованих авто скоротилась до 195 авто. Натомість вже у квітні збільшилась удвічі й відтоді поступово зростала.
"Сплеск" ввезень електроавто зафіксовано в серпні. Тоді кількість електрокарів за місяць зросла у понад 2 рази — до 1540 авто.
Топ-3 електрокари, які купують українці:
▫️ Nissan Leaf лідує, як й торік. У 2022 році було ввезено 2 154 авто — 18% від усіх ввезених електрокарів за період.
▫️ На другому місці Volkswagen ID.4 — 1 142 авто. Це 10% від загальної кількості електрокарів.
▫️ Tesla Model 3 посіла третю позицію. У 2022 році було ввезено 784 автівок. Це майже 7% від загальної кількості імпортованих електрокарів.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/electrocars-11-22
Торік, в середньому, в Україну ввозили 830 електрокарів на місяць. В перший місяць вторгнення рф кількість імпортованих авто скоротилась до 195 авто. Натомість вже у квітні збільшилась удвічі й відтоді поступово зростала.
"Сплеск" ввезень електроавто зафіксовано в серпні. Тоді кількість електрокарів за місяць зросла у понад 2 рази — до 1540 авто.
Топ-3 електрокари, які купують українці:
▫️ Nissan Leaf лідує, як й торік. У 2022 році було ввезено 2 154 авто — 18% від усіх ввезених електрокарів за період.
▫️ На другому місці Volkswagen ID.4 — 1 142 авто. Це 10% від загальної кількості електрокарів.
▫️ Tesla Model 3 посіла третю позицію. У 2022 році було ввезено 784 автівок. Це майже 7% від загальної кількості імпортованих електрокарів.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/electrocars-11-22
Станом на 24 лютого 2022 року в Україні існувало 8 797 церков патріархату країни-агресора.
Наразі лише 212 релігійних громад офіційно перейшли до Православної церкви України — це близько 2% від загальної кількості церков Української православної церкви Московського патріархату.
Незадовго до нападу рф в Україні набули чинності зміни до ЗУ “Про свободу совісті та релігійні організації", згідно з якими церкви та інші релігійні установи мали показати свої зв'язки з країною-агресором у назві. В протилежному випадку установа примусово отримає відповідну позначку у своїй назві в ЄДР.
До цього моменту приналежність до УПЦ МП офіційно була позначена у назвах лише у 23 релігійних громад. Відтоді 56 релігійних установ примусово отримали нові офіційні найменування у ЄДР — “РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ НЕ ВКАЗАЛА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ ДО РОСІЙСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ)”. Повний перелік можна подивитись на спеціальній сторінці Опендатабота — Реєстр церков московського патріархату — https://opendatabot.ua/open/russian-church
Важливо, що наразі неможливо точно підрахувати повну кількість релігійних громад УПЦ МП в ЄДР. Єдине, що дає змогу ідентифікувати ту чи іншу релігійну установу — це назва: організації Київського патріархату мають відповідну вказівку в назві. Якщо ж у назві установи зазначено «Українська православна церква» без уточнення патріархату, то вона пов'язана з УПЦ МП.
Наразі лише 212 релігійних громад офіційно перейшли до Православної церкви України — це близько 2% від загальної кількості церков Української православної церкви Московського патріархату.
Незадовго до нападу рф в Україні набули чинності зміни до ЗУ “Про свободу совісті та релігійні організації", згідно з якими церкви та інші релігійні установи мали показати свої зв'язки з країною-агресором у назві. В протилежному випадку установа примусово отримає відповідну позначку у своїй назві в ЄДР.
До цього моменту приналежність до УПЦ МП офіційно була позначена у назвах лише у 23 релігійних громад. Відтоді 56 релігійних установ примусово отримали нові офіційні найменування у ЄДР — “РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ НЕ ВКАЗАЛА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ ДО РОСІЙСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ)”. Повний перелік можна подивитись на спеціальній сторінці Опендатабота — Реєстр церков московського патріархату — https://opendatabot.ua/open/russian-church
Важливо, що наразі неможливо точно підрахувати повну кількість релігійних громад УПЦ МП в ЄДР. Єдине, що дає змогу ідентифікувати ту чи іншу релігійну установу — це назва: організації Київського патріархату мають відповідну вказівку в назві. Якщо ж у назві установи зазначено «Українська православна церква» без уточнення патріархату, то вона пов'язана з УПЦ МП.
opendatabot.ua
Церкви московського патріархату
Церкви московського патріархату — Опендатабот
Кількість "самоволок" у листопаді зросла, натомість дезертирів поменшало
У листопаді відбувся сплеск відкриття нових кримінальних проваджень за самовільне залишення військової частини або місця служби. Лише за місяць кількість проваджень зросла у 2,6 рази. Натомість проваджень про дезертирство значно поменшало.
Скільки було відкрито проваджень у листопаді та за якими статтями:
◽️за статтею 407 ККУ “Самовільне залишення військової частини або місця служби” — 1619 проваджень. Для порівняння: у попередні 3 місяці, в середньому, відкривалось 625 справ на місяць.
◽️за статтею 408 "Дезертирство" кількість облікованих справ зменшилась майже на чверть (23%) у порівнянні з минулими місяцями. Так, у листопаді було відкрито 275 проваджень, а за попередні 3 місяці, в середньому, відкривалося 355 справ на місяць.
Загалом від початку року зареєстровано 2 887 справ за статтею про дезертирство. Лише 5% або 135 справ за цей час дійшли до суду.
Кількість проваджень про самоволки майже удвічі більша. Від початку року було відкрито 5306 проваджень, до суду дійшли лише 22% або 1165 з них.
Наразі на підписі у Президента України знаходиться законопроєкт №8271, що передбачає посилення відповідальності військовослужбовців за вчинення військових злочинів та правопорушень. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний @CinCAFU наполягає на важливості посилення покарання за такі злочини.
"Армія тримається на дисципліні. І якщо прогалини в законодавстві не забезпечують її дотримання, а “відмовники” можуть сплатити штраф, розмір якого становить до десяти відсотків бойових виплат, або отримати покарання з випробуванням, це несправедливо.
Більше того і це ключове, оголені ділянки фронту змушені закривати собою інші військовослужбовці, що призводить до збільшення втрат особового складу, територій та мирних людей на них. Часто втрачені позиції доводиться відновлювати штурмовими діями дуже дорогою ціною".
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/deserters-november
У листопаді відбувся сплеск відкриття нових кримінальних проваджень за самовільне залишення військової частини або місця служби. Лише за місяць кількість проваджень зросла у 2,6 рази. Натомість проваджень про дезертирство значно поменшало.
Скільки було відкрито проваджень у листопаді та за якими статтями:
◽️за статтею 407 ККУ “Самовільне залишення військової частини або місця служби” — 1619 проваджень. Для порівняння: у попередні 3 місяці, в середньому, відкривалось 625 справ на місяць.
◽️за статтею 408 "Дезертирство" кількість облікованих справ зменшилась майже на чверть (23%) у порівнянні з минулими місяцями. Так, у листопаді було відкрито 275 проваджень, а за попередні 3 місяці, в середньому, відкривалося 355 справ на місяць.
Загалом від початку року зареєстровано 2 887 справ за статтею про дезертирство. Лише 5% або 135 справ за цей час дійшли до суду.
Кількість проваджень про самоволки майже удвічі більша. Від початку року було відкрито 5306 проваджень, до суду дійшли лише 22% або 1165 з них.
Наразі на підписі у Президента України знаходиться законопроєкт №8271, що передбачає посилення відповідальності військовослужбовців за вчинення військових злочинів та правопорушень. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний @CinCAFU наполягає на важливості посилення покарання за такі злочини.
"Армія тримається на дисципліні. І якщо прогалини в законодавстві не забезпечують її дотримання, а “відмовники” можуть сплатити штраф, розмір якого становить до десяти відсотків бойових виплат, або отримати покарання з випробуванням, це несправедливо.
Більше того і це ключове, оголені ділянки фронту змушені закривати собою інші військовослужбовці, що призводить до збільшення втрат особового складу, територій та мирних людей на них. Часто втрачені позиції доводиться відновлювати штурмовими діями дуже дорогою ціною".
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/deserters-november
opendatabot.ua
Кількість «самоволок» у листопаді зросла, натомість дезертирів поменшало — Опендатабот
По більшості справ ще не винесено вироки
Прибуток українських банків впав у 5 разів за неповний рік
За 10 місяців 2022 року прибуток українських банків скоротився більш ніж в 5 разів.
Банки заробили лише 11 млрд грн, натомість торік за цей період було 58 млрд грн.
З 67 банків в Україні майже третина — 21 банк — завершили період зі збитками у 19 млрд грн. Загальний прибуток банків з "плюсовим" балансом за 10 місяців склав 30 млрд грн.
Частка державних банків у загальному прибутку — найбільша. За рік їх відсоток збільшився до 62,5%. Частки банків з іноземним капіталом скоротилися до 26%, а банків із приватним капіталом — з 18% до 11,5% у 2022 році.
У якому становищі банки зараз?
◽️ першість утримує Приватбанк з прибутком у 17,8 млрд грн. Це на 33% менше, аніж торік. Але загалом саме частка Привату складає 59% прибутку усіх банків з додатнім капіталом.
◽️ Укргазбанк, Альфа-банк, Укрексімбанк — наразі мають великі збитки і замикають рейтинг банків за прибутковістю.
◽️ Деякі банки покращили свої показники у порівнянні з відповідним періодом торік. Так, прибуток Укрсиббанку у 2022 році становить 2,62 млрд грн проти 1,22 млрд грн тогоріч. А Сітібанк збільшив свій прибуток на 36% і заробив 1,9 млрд грн проти 1,4 млрд грн у 2021 році.
З 16 банків з іноземним капіталом лише 9 вийшли в "плюс" за результатами десяти місяців роботи. Загальний прибуток цієї групи фінустанов складає 7,9 млрд грн. Цікаво, що левова частка — 89% або 7 млрд грн — припадає на третину з них: Укрсиббанк (2,6 млрд грн), Райффайзен (2,5 млрд грн) та Сітібанк (1,9 млрд грн).
Загальний прибуток банків з приватним капіталом з додатнім балансом за 10 місяців склав 3,46 млрд грн. Більш ніж третину — 36% або 1,26 млрд грн — заробив Універсал банк.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/banks-in-war-october
За 10 місяців 2022 року прибуток українських банків скоротився більш ніж в 5 разів.
Банки заробили лише 11 млрд грн, натомість торік за цей період було 58 млрд грн.
З 67 банків в Україні майже третина — 21 банк — завершили період зі збитками у 19 млрд грн. Загальний прибуток банків з "плюсовим" балансом за 10 місяців склав 30 млрд грн.
Частка державних банків у загальному прибутку — найбільша. За рік їх відсоток збільшився до 62,5%. Частки банків з іноземним капіталом скоротилися до 26%, а банків із приватним капіталом — з 18% до 11,5% у 2022 році.
У якому становищі банки зараз?
◽️ першість утримує Приватбанк з прибутком у 17,8 млрд грн. Це на 33% менше, аніж торік. Але загалом саме частка Привату складає 59% прибутку усіх банків з додатнім капіталом.
◽️ Укргазбанк, Альфа-банк, Укрексімбанк — наразі мають великі збитки і замикають рейтинг банків за прибутковістю.
◽️ Деякі банки покращили свої показники у порівнянні з відповідним періодом торік. Так, прибуток Укрсиббанку у 2022 році становить 2,62 млрд грн проти 1,22 млрд грн тогоріч. А Сітібанк збільшив свій прибуток на 36% і заробив 1,9 млрд грн проти 1,4 млрд грн у 2021 році.
З 16 банків з іноземним капіталом лише 9 вийшли в "плюс" за результатами десяти місяців роботи. Загальний прибуток цієї групи фінустанов складає 7,9 млрд грн. Цікаво, що левова частка — 89% або 7 млрд грн — припадає на третину з них: Укрсиббанк (2,6 млрд грн), Райффайзен (2,5 млрд грн) та Сітібанк (1,9 млрд грн).
Загальний прибуток банків з приватним капіталом з додатнім балансом за 10 місяців склав 3,46 млрд грн. Більш ніж третину — 36% або 1,26 млрд грн — заробив Універсал банк.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/banks-in-war-october
opendatabot.ua
Прибуток українських банків упав у п’ять разів за 10 місяців — Опендатабот
За 10 місяців 2022 року прибуток українських банків скоротився більш ніж у 5 разів. Загальний прибуток банків із «плюсовим» балансом за 10 місяців склав 30 млрд. грн. Частка державних банків у загальному прибутку – найбільша.
Різниця між кількістю українців, що виїхали та не повернулись з-за кордону за 11 місяців поточного року, складає 2 211 615 осіб. Блекаути та терористичні обстріли РФ збільшили кількість українських біженців на 2%.
Як змінювалась ситуація:
◽️ кількість українців, що виїхали та ще не повернулись, вперше за 5 місяців зросла у жовтні. Тоді кількість людей, що виїхали за кордон, перевищила суму тих, хто повернувся додому на 16,3 тисячі осіб. У листопаді кількість тих, хто виїхав, зросла ще на 43%.
◽️ Загалом, від початку масованих обстрілів інфраструктури, кількість українців, що виїхали та ще не повернулися додому, зросла на 2%.
◽️ Через блекаути та бомбардування виїхало 14% від кількості українців, що повернулися за останні 5 місяців.
У Кабміні прогнозують, що у 2023 році додому повернеться близько 1,8 млн біженців.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/blackouts-and-refugees
Як змінювалась ситуація:
◽️ кількість українців, що виїхали та ще не повернулись, вперше за 5 місяців зросла у жовтні. Тоді кількість людей, що виїхали за кордон, перевищила суму тих, хто повернувся додому на 16,3 тисячі осіб. У листопаді кількість тих, хто виїхав, зросла ще на 43%.
◽️ Загалом, від початку масованих обстрілів інфраструктури, кількість українців, що виїхали та ще не повернулися додому, зросла на 2%.
◽️ Через блекаути та бомбардування виїхало 14% від кількості українців, що повернулися за останні 5 місяців.
У Кабміні прогнозують, що у 2023 році додому повернеться близько 1,8 млн біженців.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/blackouts-and-refugees
11 росіян отримали візи в Україну після початку повномасштабного вторгнення
З липня в Україні офіційно запрацював візовий режим з РФ. Відтоді 11 громадян країни-агресора отримали візи та офіційно в'їхали до країни.
Перша віза громадянину РФ для вʼїзду в Україну була видана вже у липні. Загалом, за даними Міністерства закордонних справ, у 2022 році закордонними дипломатичними установами України громадянам РФ для в’їзду в Україну було видано 11 віз:
◽️ в липні – 1;
◽️ у серпні – 4;
◽️ у вересні – 6.
З липня в Україні офіційно запрацював візовий режим з РФ. Відтоді 11 громадян країни-агресора отримали візи та офіційно в'їхали до країни.
Перша віза громадянину РФ для вʼїзду в Україну була видана вже у липні. Загалом, за даними Міністерства закордонних справ, у 2022 році закордонними дипломатичними установами України громадянам РФ для в’їзду в Україну було видано 11 віз:
◽️ в липні – 1;
◽️ у серпні – 4;
◽️ у вересні – 6.
Податкова служба запланувала перевірити 2551 компаній та 1461 фопа у 2023 році. Додатково заплановано перевірку сплати ЄСВ та військового збору: у великого бізнесу — 9, у середнього — 85, у малих — 232.
97% плана-графіка на 2023 рік складають платники податків, перевірки яких не були проведені у 2022 році та ті бізнеси, що, за результатами їх звітності у поточному році, мають високі ризики несплати податків.
Згідно з законом, високий ризик проведення перевірок мають компанії:
◽️ у яких рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50%, ніж у середньому по галузі;
◽️ що мають відносини з контрагентами, які знаходяться в розшуку або ліквідовані — якщо сума операцій більша за 5% від усього обсягу операцій, але не менша за 100 тисяч грн;
◽️ про які є інформація щодо ухилення від оподаткування;
◽️ які мають ознаки фіктивності;
◽️ реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;
◽️ стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів;
◽️ які знаходяться в розшуку;
◽️ які визнані банкрутами.
Важливо, що згідно з Податковим Кодексом строки проведення документальних планових перевірок зупинені “до припинення або скасування воєнного стану”.
Адвокат Яків Воронін пояснює, що не слід плутати публікацію плану-графіка планових перевірок і їх фактичне проведення. У випадку, якщо б ДПС не опублікувала план-графік у встановлений законом строк, то не змогла б провести перевірки навіть після скасування у 2023 мораторію на перевірки. Згідно з меморандумом, який Кабмін підписав з МВФ, скасування мораторію на проведення податкових перевірок має відбутися з 1 липня.
Дізнатися, чи заплановані перевірки щодо вашого бізнесу або партнерів, можна безкоштовно в Опендатаботі. Для цього надішліть боту код компанії. Якщо бізнес є у плані — відповідна інформація з'явиться у картці компанії.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/dps-audits-2023
97% плана-графіка на 2023 рік складають платники податків, перевірки яких не були проведені у 2022 році та ті бізнеси, що, за результатами їх звітності у поточному році, мають високі ризики несплати податків.
Згідно з законом, високий ризик проведення перевірок мають компанії:
◽️ у яких рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50%, ніж у середньому по галузі;
◽️ що мають відносини з контрагентами, які знаходяться в розшуку або ліквідовані — якщо сума операцій більша за 5% від усього обсягу операцій, але не менша за 100 тисяч грн;
◽️ про які є інформація щодо ухилення від оподаткування;
◽️ які мають ознаки фіктивності;
◽️ реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;
◽️ стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів;
◽️ які знаходяться в розшуку;
◽️ які визнані банкрутами.
Важливо, що згідно з Податковим Кодексом строки проведення документальних планових перевірок зупинені “до припинення або скасування воєнного стану”.
Адвокат Яків Воронін пояснює, що не слід плутати публікацію плану-графіка планових перевірок і їх фактичне проведення. У випадку, якщо б ДПС не опублікувала план-графік у встановлений законом строк, то не змогла б провести перевірки навіть після скасування у 2023 мораторію на перевірки. Згідно з меморандумом, який Кабмін підписав з МВФ, скасування мораторію на проведення податкових перевірок має відбутися з 1 липня.
Дізнатися, чи заплановані перевірки щодо вашого бізнесу або партнерів, можна безкоштовно в Опендатаботі. Для цього надішліть боту код компанії. Якщо бізнес є у плані — відповідна інформація з'явиться у картці компанії.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/dps-audits-2023
opendatabot.ua
Понад 4 тисячі бізнесів у переліку планових перевірок Податкової — Опендатабот
Чи можливі перевірки під час воєнного стану?
Нотаріуси посвідчили 224 тисячі договорів з нерухомості за 9 місяців 2022 року. Це у 2,7 рази менше, аніж торік.
Ситуація на ринку нерухомості:
◽️28% угод стосується купівлі-продажу квартир і житлових будинків. У 2021 році їх частка складала 36%;
◽️38% угод — купівля-продаж земельних ділянок або паїв. Торік їх частка складала 31%.
Купівля квартир та житлових будинків у 2022 впала майже у 3,5 рази: з 218 тисяч до 63 тисяч угод. Провальним виявився ІІ квартал 2022 року: з квітня по травень було укладено лише 9,4 тисячі договорів.
Ситуація з купівлею-продажем земельних ділянок та паїв краща: кількість угод за 2022 рік скоротилась лише удвічі. Якщо за три квартали минулого року було посвідчено 183 тисячі договорів, то цьогоріч — лише 85 тисяч. У другому кварталі кількість угод впала до 11 тисяч.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/realty-in-war-2
Ситуація на ринку нерухомості:
◽️28% угод стосується купівлі-продажу квартир і житлових будинків. У 2021 році їх частка складала 36%;
◽️38% угод — купівля-продаж земельних ділянок або паїв. Торік їх частка складала 31%.
Купівля квартир та житлових будинків у 2022 впала майже у 3,5 рази: з 218 тисяч до 63 тисяч угод. Провальним виявився ІІ квартал 2022 року: з квітня по травень було укладено лише 9,4 тисячі договорів.
Ситуація з купівлею-продажем земельних ділянок та паїв краща: кількість угод за 2022 рік скоротилась лише удвічі. Якщо за три квартали минулого року було посвідчено 183 тисячі договорів, то цьогоріч — лише 85 тисяч. У другому кварталі кількість угод впала до 11 тисяч.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/realty-in-war-2
Менше дітей, проте більше шлюбів: підсумки 11 місяців 2022 року
На 30% менше дітей зареєстрували за 11 місяців 2022 року у порівнянні з відповідним періодом 2021. Ймовірно, це пов'язано з тим, що частина дітей була народжена за кордоном та їх поява ще не була посвідчена в українських держустановах.
Загалом за неповний 2022 рік народилося 195 тисяч маленьких українців. Хлопчиків та дівчат народжується майже порівну: 51,5% хлопчиків та 48,5% дівчат. Гендерний розподіл майже не змінився: 51,5% хлопчиків у 2022 проти 51,52% у 2021.
А ось кількість нових родин зросла на 5% у порівнянні з відповідним періодом 2021 року. "Весільний бум" припав на березень та квітень: на початку великої війни шлюбів укладалося у півтора рази більше, ніж зазвичай. Лідерами за кількістю новостворених родин були прифронтові області. Загалом за 11 місяців 2022 року було укладено майже 210 тисяч шлюбів.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/birth-and-marriage-2022
На 30% менше дітей зареєстрували за 11 місяців 2022 року у порівнянні з відповідним періодом 2021. Ймовірно, це пов'язано з тим, що частина дітей була народжена за кордоном та їх поява ще не була посвідчена в українських держустановах.
Загалом за неповний 2022 рік народилося 195 тисяч маленьких українців. Хлопчиків та дівчат народжується майже порівну: 51,5% хлопчиків та 48,5% дівчат. Гендерний розподіл майже не змінився: 51,5% хлопчиків у 2022 проти 51,52% у 2021.
А ось кількість нових родин зросла на 5% у порівнянні з відповідним періодом 2021 року. "Весільний бум" припав на березень та квітень: на початку великої війни шлюбів укладалося у півтора рази більше, ніж зазвичай. Лідерами за кількістю новостворених родин були прифронтові області. Загалом за 11 місяців 2022 року було укладено майже 210 тисяч шлюбів.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/birth-and-marriage-2022
Тренди економічного фронту у грудні
Робота:
◽️-3% вакансій за місяць. Найбільш затребуваними лишаються менеджери з продажу, продавці-консультанти, бухгалтери, водії та кухарі.
◽️У топ-5 регіонів, де найбільше шукають працівників, третій місяць поспіль потрапляють Київська, Львівська, Дніпропетровська, Одеська та Івано-Франківська області.
◽️Активно ростуть вакансії у прифронтових областях. Топ вакансій не відрізняється від загального переліку затребуваних працівників по країні.
попри блекаути, дистанційна робота все ще залишається на другому місці за затребуваністю.
◽️Станом на початок 2023 року на сайті відкрито 45 347 вакансій, у грудні опубліковано 371 209 резюме — це на 6% менше, аніж було у цей період торік. (Workua)
◽️Компанії у грудні опублікували 12 386 вакансій в сфері ІТ. Це на 32% менше, ніж у листопаді. Востаннє стільки пропозицій про пошук фахівців було лише у вересні 2020. (Djinni)
Бізнес:
◽️У грудні було зареєстровано понад 14,6 тисяч фопів та 3 тисячі нових компаній. Загалом за весь 2022 рік було зареєстровано 203 тисячі фопів та 33,4 тисячі компаній.
◽️Обіги закладів громадського харчування зросли і перевищили показники лютого. У порівнянні з лютим у грудні працювало 70% закладів, їх обіги склали 105% від довоєнного часу. Середній чек в закладах виріс від 19% до 49% у порівнянні з торішніми показниками. Найбільше виручка те середній чек зросли у фастфудів. (Poster)
◽️Кількість покупок в інтернет-магазинах зростає. В останні тижні грудня українці робили в 1,6 разів більше покупок у порівнянні з показниками до великого вторгнення. (Хорошоп)
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/business-in-war-december
Робота:
◽️-3% вакансій за місяць. Найбільш затребуваними лишаються менеджери з продажу, продавці-консультанти, бухгалтери, водії та кухарі.
◽️У топ-5 регіонів, де найбільше шукають працівників, третій місяць поспіль потрапляють Київська, Львівська, Дніпропетровська, Одеська та Івано-Франківська області.
◽️Активно ростуть вакансії у прифронтових областях. Топ вакансій не відрізняється від загального переліку затребуваних працівників по країні.
попри блекаути, дистанційна робота все ще залишається на другому місці за затребуваністю.
◽️Станом на початок 2023 року на сайті відкрито 45 347 вакансій, у грудні опубліковано 371 209 резюме — це на 6% менше, аніж було у цей період торік. (Workua)
◽️Компанії у грудні опублікували 12 386 вакансій в сфері ІТ. Це на 32% менше, ніж у листопаді. Востаннє стільки пропозицій про пошук фахівців було лише у вересні 2020. (Djinni)
Бізнес:
◽️У грудні було зареєстровано понад 14,6 тисяч фопів та 3 тисячі нових компаній. Загалом за весь 2022 рік було зареєстровано 203 тисячі фопів та 33,4 тисячі компаній.
◽️Обіги закладів громадського харчування зросли і перевищили показники лютого. У порівнянні з лютим у грудні працювало 70% закладів, їх обіги склали 105% від довоєнного часу. Середній чек в закладах виріс від 19% до 49% у порівнянні з торішніми показниками. Найбільше виручка те середній чек зросли у фастфудів. (Poster)
◽️Кількість покупок в інтернет-магазинах зростає. В останні тижні грудня українці робили в 1,6 разів більше покупок у порівнянні з показниками до великого вторгнення. (Хорошоп)
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/business-in-war-december
opendatabot.ua
203 тисячі фопів за рік, ріст покупок в інтернет-магазинах та середнього чеку у кафе: дайджест грудня — Опендатабот
Як працює бізнес під час великої війни?
Як змінилось життя українських пенсіонерів від початку повномасштабної війни?
Географія:
за неповний 2022 рік кількість пенсіонерів скоротилася на 114 878 осіб. Майже половина від скорочення — 56 563 осіб — припадає на Донецьку (-37 361) та Харківську (-19 202) області.
Станом на початок жовтня найбільше пенсіонерів мешкає в Дніпропетровській області — 891 тис, в Донецькій — 751 тис., у Києві — 746 тис. та у Харківській області — 729 тис. осіб.
Розмір виплат:
◽️ середня пенсія зросла на 14% — до 4 539,36 грн за 9 місяців 2022 року;
◽️ найвищі виплати, в середньому, отримують кияни — 6231,49 грн. На другому місці мешканці Донецької області — 5 749,01 грн, на третьому — Луганська: 5 309,44 грн. Найменша середня пенсія у Тернопільській області — 3 490,32 грн.;
◽️ виплати менше 3000 грн отримують 39% пенсіонерів — або ж 4,1 мільйони осіб. За неповний рік кількість пенсіонерів, що отримують такі виплати, скоротилася на 10%.
8,2 мільйони або 77% українських пенсіонерів отримують виплати через банк. За рік їх кількість зросла на 7%. Здебільшого перевагу надають державним банкам: Приватбанк - 53%, Ощадбанк - 37%.
Станом на початок жовтня в Україні нараховується 10 726 239 пенсіонерів, з яких 6,5 мільйонів жінок (60,8%) та 4,2 мільйони чоловіків (39,2%).
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/pensions-in-war-2
Географія:
за неповний 2022 рік кількість пенсіонерів скоротилася на 114 878 осіб. Майже половина від скорочення — 56 563 осіб — припадає на Донецьку (-37 361) та Харківську (-19 202) області.
Станом на початок жовтня найбільше пенсіонерів мешкає в Дніпропетровській області — 891 тис, в Донецькій — 751 тис., у Києві — 746 тис. та у Харківській області — 729 тис. осіб.
Розмір виплат:
◽️ середня пенсія зросла на 14% — до 4 539,36 грн за 9 місяців 2022 року;
◽️ найвищі виплати, в середньому, отримують кияни — 6231,49 грн. На другому місці мешканці Донецької області — 5 749,01 грн, на третьому — Луганська: 5 309,44 грн. Найменша середня пенсія у Тернопільській області — 3 490,32 грн.;
◽️ виплати менше 3000 грн отримують 39% пенсіонерів — або ж 4,1 мільйони осіб. За неповний рік кількість пенсіонерів, що отримують такі виплати, скоротилася на 10%.
8,2 мільйони або 77% українських пенсіонерів отримують виплати через банк. За рік їх кількість зросла на 7%. Здебільшого перевагу надають державним банкам: Приватбанк - 53%, Ощадбанк - 37%.
Станом на початок жовтня в Україні нараховується 10 726 239 пенсіонерів, з яких 6,5 мільйонів жінок (60,8%) та 4,2 мільйони чоловіків (39,2%).
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/pensions-in-war-2
opendatabot.ua
Найвищі пенсії у киян, а найбільше пенсіонерів мешкає у Дніпропетровській області — Опендатабот
Як змінились виплати українським пенсіонерам від початку повномасштабної війни?
Експорт товарів та послуг впав майже на третину за неповний рік
За 11 місяців 2022 року експорт товарів та послуг впав на 29% — з 73.2 млрд $ до 52.2 млрд $ у порівнянні з показниками 2021 року. Найбільше скоротився експорт товарів — -34%, експорт послуг на -11%. У порівнянні з минулим роком частка експорту послуг збільшилась з 22% до 28%.
ІТ стало єдиною сферою експорту, яка виросла за 11 місяців
Як змінювалась ситуація у секторі:
◽️ у листопаді ІТ-сегмент виріс на 8% за місяць;
◽️ за 11 місяців ІТ-сектор заробив на експорті на 7% більше, ніж за відповідний період торік: 6.6 млрд $ проти 6.2 млрд $;
◽️ сегмент ІТ в експорті товарів та послуг збільшився з 8% торік до 13% у 2022;
◽️ частка ІТ складає майже половину (45%) всього експорту послуг. Для порівняння, у 2021 цей показник сягав 37%.
За 11 місяців цього року дохід від експорту ІТ-послуг навіть перевищив дохід від однієї з основних прибуткових галузей експорту — експорту металів — майже на 1 млрд $.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/itexport-11-22
За 11 місяців 2022 року експорт товарів та послуг впав на 29% — з 73.2 млрд $ до 52.2 млрд $ у порівнянні з показниками 2021 року. Найбільше скоротився експорт товарів — -34%, експорт послуг на -11%. У порівнянні з минулим роком частка експорту послуг збільшилась з 22% до 28%.
ІТ стало єдиною сферою експорту, яка виросла за 11 місяців
Як змінювалась ситуація у секторі:
◽️ у листопаді ІТ-сегмент виріс на 8% за місяць;
◽️ за 11 місяців ІТ-сектор заробив на експорті на 7% більше, ніж за відповідний період торік: 6.6 млрд $ проти 6.2 млрд $;
◽️ сегмент ІТ в експорті товарів та послуг збільшився з 8% торік до 13% у 2022;
◽️ частка ІТ складає майже половину (45%) всього експорту послуг. Для порівняння, у 2021 цей показник сягав 37%.
За 11 місяців цього року дохід від експорту ІТ-послуг навіть перевищив дохід від однієї з основних прибуткових галузей експорту — експорту металів — майже на 1 млрд $.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/itexport-11-22
opendatabot.ua
ІТ стало єдиною сферою експорту, яка виросла за 11 місяців 2022 року — Опендатабот
Загалом експорт товарів та послуг впав майже на третину
Кількість злочинів росте, натомість до суду доходить все менше проваджень
Генеральна прокуратура (@pgo_gov_ua) у 2022 році зафіксувала сплеск злочинності майже за всіма "найпопулярнішими" статтями.
Шахрайство, стаття 190 ККУ
У 2022 році зареєстровано понад 32 тисячі справ про шахрайство. Це найвищий показник за останні 4 роки. Загалом кількість облікованих проваджень за статтею 190 ККУ зросла на 34%. Натомість частка справ, переданих на розгляд до суду, скоротилася вдвічі — з 34% до 18%.
Викрадення авто, стаття 289 ККУ
Кількість облікованих проваджень про угони авто зросла з 2,8 тисяч до 4,1 тисячі. Варто зазначити, що цей показник стрімко виріс лише у порівнянні з "ковідним" 2021 роком.
Але до суду доходять не всі: кількість справ за статтею 289 ККУ, направлених на розгляд, скоротилася майже утричі: з 54% у 2021 до 19% у 2022 році.
Квартирні крадіжки, стаття 185 ККУ
Чи не єдина стаття Кримінального Кодексу, за якою ситуація покращилась — це квартирні крадіжки.
Кількість облікованих проваджень за статтею 185 ККУ зменшилась у 2022 році у понад 2 рази. Тогоріч майже кожна друга справа про квартирну крадіжку потрапила в суд. Для порівняння, у 2021 році частка справ, що доходили до суду, становила 39%.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/crimes-in-war
Генеральна прокуратура (@pgo_gov_ua) у 2022 році зафіксувала сплеск злочинності майже за всіма "найпопулярнішими" статтями.
Шахрайство, стаття 190 ККУ
У 2022 році зареєстровано понад 32 тисячі справ про шахрайство. Це найвищий показник за останні 4 роки. Загалом кількість облікованих проваджень за статтею 190 ККУ зросла на 34%. Натомість частка справ, переданих на розгляд до суду, скоротилася вдвічі — з 34% до 18%.
Викрадення авто, стаття 289 ККУ
Кількість облікованих проваджень про угони авто зросла з 2,8 тисяч до 4,1 тисячі. Варто зазначити, що цей показник стрімко виріс лише у порівнянні з "ковідним" 2021 роком.
Але до суду доходять не всі: кількість справ за статтею 289 ККУ, направлених на розгляд, скоротилася майже утричі: з 54% у 2021 до 19% у 2022 році.
Квартирні крадіжки, стаття 185 ККУ
Чи не єдина стаття Кримінального Кодексу, за якою ситуація покращилась — це квартирні крадіжки.
Кількість облікованих проваджень за статтею 185 ККУ зменшилась у 2022 році у понад 2 рази. Тогоріч майже кожна друга справа про квартирну крадіжку потрапила в суд. Для порівняння, у 2021 році частка справ, що доходили до суду, становила 39%.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/crimes-in-war
opendatabot.ua
Кількість злочинів росте, натомість до суду доходить все менше проваджень — Опендатабот
За рік повномасштабної війни злочинність «розправила» крила
Протягом 2022 року в Україну ввезли 534 866 автівок. Це на 60% менше, аніж у 2021 році.
Найбільшу кількість авто ввезли у травні-червні, коли діяли пільгові ставки на розмитнення. Так, у травні було ввезено 94 тисячі авто, а у червні — 103 тисячі. З 1 липня, коли нульові ставки припинили дію, імпорт автомобілів знизився.
Нульові ставки розмитнення мали допомогти людям, що залишилися без автівок внаслідок збройної агресії РФ, придбати недорогу машину — найчастіше це автівки, що вже були у вживанні. Крім того, нульове розмитнення мало здешевити закупівлю волонтерами авто для ЗСУ.
Побічним результатом стало зростання середнього віку авто, що ввозиться в Україну, аж на 2 роки. Так, середній вік ввезених в 2022 в Україну авто сягнув 12,3 років. Це найвищий показник за останні 10 років. У 2022 році 67% ввезених уживаних машин старше 10 років.
Побутує думка, що таке старішання автопарку українців негативно відбивається на безпеці на дорогах. Проте за даними Національної поліції, за весь 2021 рік через керування несправним транспортним засобом зафіксовано 58 ДТП. Це 0,2% від загальної кількості аварій в країні за рік.
Топ-3 затребуваних легкових автівок в Україні в 2022 році:
1. VOLKSWAGEN
2. RENAULT
3. FORD.
Серед вантажних авто найчастіше ввозили RENAULT, MAN та DAF.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/auto-import-2022
Найбільшу кількість авто ввезли у травні-червні, коли діяли пільгові ставки на розмитнення. Так, у травні було ввезено 94 тисячі авто, а у червні — 103 тисячі. З 1 липня, коли нульові ставки припинили дію, імпорт автомобілів знизився.
Нульові ставки розмитнення мали допомогти людям, що залишилися без автівок внаслідок збройної агресії РФ, придбати недорогу машину — найчастіше це автівки, що вже були у вживанні. Крім того, нульове розмитнення мало здешевити закупівлю волонтерами авто для ЗСУ.
Побічним результатом стало зростання середнього віку авто, що ввозиться в Україну, аж на 2 роки. Так, середній вік ввезених в 2022 в Україну авто сягнув 12,3 років. Це найвищий показник за останні 10 років. У 2022 році 67% ввезених уживаних машин старше 10 років.
Побутує думка, що таке старішання автопарку українців негативно відбивається на безпеці на дорогах. Проте за даними Національної поліції, за весь 2021 рік через керування несправним транспортним засобом зафіксовано 58 ДТП. Це 0,2% від загальної кількості аварій в країні за рік.
Топ-3 затребуваних легкових автівок в Україні в 2022 році:
1. VOLKSWAGEN
2. RENAULT
3. FORD.
Серед вантажних авто найчастіше ввозили RENAULT, MAN та DAF.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/auto-import-2022
opendatabot.ua
Авто-2022: в Україну ввезли понад півмільйона авто, а їх середній вік сягнув 12 років — Опендатабот
Як повномасштабна війна вплинула на ринок авто в Україні?
Майже 1 млрд доларів задонатили в найбільші фонди країни
З моменту початку повномасштабної війни лише на рахунки НБУ та у три найбільші фонди країни задонатили понад 33,96 млрд грн. Йдеться про такі організації, як United24, Повернись живим та фонд Притули. На рахунки донатили як українці, так й іноземці.
Найбільший внесок — 15,8 млрд — було зібрано на рахунки НБУ за три місяці: з 24 лютого по 5 травня.
Як українці донатили:
◽️ United 24 за 8 місяців роботи, з травня по грудень, зібрав 8,6 млрд грн. 81% від суми (7 млрд гривень) фонд спрямував на ЗСУ. Понад 1,1 млрд гривень або 13% було направлено на медичну допомогу та 6% або ж 0,5 млрд грн — на відбудову країни.
Пік донатів на ЗСУ припав на липень — тоді українці пожертвували фонду 2,2 млрд грн.
◽️ Фонд Повернись живим з 24 лютого зібрав 5,6 млрд грн. Найбільшу суму — 1,6 млрд гривень — задонатили у березні. Відтоді, в середньому, фонд збирав близько 350 мільйонів гривень на місяць.
◽️ Фонд Притули від початку повномасштабного вторгнення РФ зібрав майже 4 млрд грн. У жовтні кількість пожертв зросла більш ніж утричі за місяць та сягла 658 мільйонів гривень.
Масовані обстріли росіян спричинили сплеск донатів на рахунки всіх трьох організацій.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/donats-2022
З моменту початку повномасштабної війни лише на рахунки НБУ та у три найбільші фонди країни задонатили понад 33,96 млрд грн. Йдеться про такі організації, як United24, Повернись живим та фонд Притули. На рахунки донатили як українці, так й іноземці.
Найбільший внесок — 15,8 млрд — було зібрано на рахунки НБУ за три місяці: з 24 лютого по 5 травня.
Як українці донатили:
◽️ United 24 за 8 місяців роботи, з травня по грудень, зібрав 8,6 млрд грн. 81% від суми (7 млрд гривень) фонд спрямував на ЗСУ. Понад 1,1 млрд гривень або 13% було направлено на медичну допомогу та 6% або ж 0,5 млрд грн — на відбудову країни.
Пік донатів на ЗСУ припав на липень — тоді українці пожертвували фонду 2,2 млрд грн.
◽️ Фонд Повернись живим з 24 лютого зібрав 5,6 млрд грн. Найбільшу суму — 1,6 млрд гривень — задонатили у березні. Відтоді, в середньому, фонд збирав близько 350 мільйонів гривень на місяць.
◽️ Фонд Притули від початку повномасштабного вторгнення РФ зібрав майже 4 млрд грн. У жовтні кількість пожертв зросла більш ніж утричі за місяць та сягла 658 мільйонів гривень.
Масовані обстріли росіян спричинили сплеск донатів на рахунки всіх трьох організацій.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/donats-2022
opendatabot.ua
Майже 1 млрд доларів зібрали найбільші фонди країни — Опендатабот
Йдеться про рахунки НБУ та фонди United24, Повернись живим, Фонд Притули
Спираючись на дані Кіберполіції, Опендатабот перевірив міф щодо "офісів" та "колцентрів" як благородних ошукувачів громадян РФ.
На жаль, від початку великої війни кількість звернень українців щодо телефонного шахрайства суттєво не зменшилась. Так, за 2021 рік надійшло 71 380 звернень, тоді як за 2022 рік — 69 996. Натомість, за даними прокуратури, кількість облікованих справ про шахрайство (стаття 190 ККУ) у 2022 році зросла на 34%.
Кіберполіція зазначає, що зловмисники «адаптують» свої схеми відповідно до ситуації в країні. Так, наприклад, після вторгнення РФ серед «послуг» з'явились псевдо евакуаційні перевезення.
Мережею рясніють оголошення щодо пошуку працівників в "затишні офіси". У Workua зазначають, що останнім часом активність цих шахраїв зашкалює. Лише за останні півроку модератори провели понад 25 тисяч блокувань. Більшість сумнівних публікацій модерують протягом першого дня, але до 1% шахрайських облікових записів з різних причин можуть пройти первинну перевірку та потрапити на Workua. Знаходити такі вакансії допомагають вже скарги шукачів.
Наприкінці 2022 року Кіберполіція спільно з колегами з європейського регіону викрила масштабне міжнародне угруповання, яке за схемою псевдоінвестування у криптовалюти та цінні папери ошукувало вкладників. Збитки від дій шахраїв сягають понад 200 мільйонів євро на рік.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/phone-scam-2022
На жаль, від початку великої війни кількість звернень українців щодо телефонного шахрайства суттєво не зменшилась. Так, за 2021 рік надійшло 71 380 звернень, тоді як за 2022 рік — 69 996. Натомість, за даними прокуратури, кількість облікованих справ про шахрайство (стаття 190 ККУ) у 2022 році зросла на 34%.
Кіберполіція зазначає, що зловмисники «адаптують» свої схеми відповідно до ситуації в країні. Так, наприклад, після вторгнення РФ серед «послуг» з'явились псевдо евакуаційні перевезення.
Мережею рясніють оголошення щодо пошуку працівників в "затишні офіси". У Workua зазначають, що останнім часом активність цих шахраїв зашкалює. Лише за останні півроку модератори провели понад 25 тисяч блокувань. Більшість сумнівних публікацій модерують протягом першого дня, але до 1% шахрайських облікових записів з різних причин можуть пройти первинну перевірку та потрапити на Workua. Знаходити такі вакансії допомагають вже скарги шукачів.
Наприкінці 2022 року Кіберполіція спільно з колегами з європейського регіону викрила масштабне міжнародне угруповання, яке за схемою псевдоінвестування у криптовалюти та цінні папери ошукувало вкладників. Збитки від дій шахраїв сягають понад 200 мільйонів євро на рік.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/phone-scam-2022
opendatabot.ua
Телефонних шахрайств у повномасштабну війну не поменшало — Опендатабот
Як шахрайські схеми адаптуються до нових українських реалій?
Як "ловили" та засуджували колаборантів, посібників та виправдовувачів руського миру у 2022 році: підсумки року від Генпрокуратури
◽️ Державна зрада
Після вторгнення РФ очікувано відбувся сплеск кількості справ за статтею про державну зраду. Так, у березні кількість облікованих проваджень за цією статтею зросла майже у 10 разів за місяць — до 359 справ. Пік протримався до квітня й відтоді кількість зареєстрованих справ поступово меншала. У грудні було зареєстровано 17 справ.
Загалом за весь рік було зареєстровано 1957 проваджень за статтею про державну зраду. До суду дійшло лише 16% з них.
Злочини за статтями, пов'язаними з посібничеством та виправдовуванням РФ, активно реєструвати та розглядати почали з червня 2022 року. Зокрема, йдеться про:
◽️ колаборантів
36% або ж 1390 відкритих проваджень проти колаборантів припадає на червень. Другий сплеск відбувся на початку осені, й відтоді кількість відкритих справ за цією статтею зменшувалась.
З червня про грудень було зареєстровано 3851 провадження, до суду дійшли лише 16% справ.
◽️ пособництво державі-агресору
Так само найбільшу кількість проваджень було зареєстровано у червні — 76 справ. Загалом з червня про грудень обліковано 379 проваджень за статтею 111-2, з них до суду дійшло лише 6%
◽️ виправдання та глорифікація збройної агресії РФ
Найбільшу кількість справ щодо виправдовування та вихваляння нападу РФ на Україну було зареєстровано у червні — 544 провадження. Це 40% від загальної кількості облікованих справ.
Загалом за півроку зафіксовано 1354 провадження, з них до суду дійшли 38%.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/warcrimes-civilians-2022
◽️ Державна зрада
Після вторгнення РФ очікувано відбувся сплеск кількості справ за статтею про державну зраду. Так, у березні кількість облікованих проваджень за цією статтею зросла майже у 10 разів за місяць — до 359 справ. Пік протримався до квітня й відтоді кількість зареєстрованих справ поступово меншала. У грудні було зареєстровано 17 справ.
Загалом за весь рік було зареєстровано 1957 проваджень за статтею про державну зраду. До суду дійшло лише 16% з них.
Злочини за статтями, пов'язаними з посібничеством та виправдовуванням РФ, активно реєструвати та розглядати почали з червня 2022 року. Зокрема, йдеться про:
◽️ колаборантів
36% або ж 1390 відкритих проваджень проти колаборантів припадає на червень. Другий сплеск відбувся на початку осені, й відтоді кількість відкритих справ за цією статтею зменшувалась.
З червня про грудень було зареєстровано 3851 провадження, до суду дійшли лише 16% справ.
◽️ пособництво державі-агресору
Так само найбільшу кількість проваджень було зареєстровано у червні — 76 справ. Загалом з червня про грудень обліковано 379 проваджень за статтею 111-2, з них до суду дійшло лише 6%
◽️ виправдання та глорифікація збройної агресії РФ
Найбільшу кількість справ щодо виправдовування та вихваляння нападу РФ на Україну було зареєстровано у червні — 544 провадження. Це 40% від загальної кількості облікованих справ.
Загалом за півроку зафіксовано 1354 провадження, з них до суду дійшли 38%.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/warcrimes-civilians-2022
opendatabot.ua
Виправдовувачі «руського миру» та решта колаборантів: як у 2022 році знаходили та засуджували зрадників — Опендатабот
Генпрокуратура підбила пiдсумки 2022 року
Українські суди першої інстанції винесли щонайменш 8 рішень щодо відшкодування шкоди, завданої військовою агресією Російської Федерації. Найбільший позов сягає 154 млн грн. Загалом країні-агресору присудили відшкодування українцям збитків на суму понад 173 млн грн.
Станом на початок 2023 року на розгляді національних судів перебуває 209 справ щодо відшкодування Росією майнової та моральної шкоди українцям та українським компаніям.
Серед них:
◽️ 154 позовів від громадяни, що втратили своє майно внаслідок збройної агресії РФ. 7 з них вже у стадії апеляційного розгляду.
◽️ 55 справ щодо відшкодування шкоди державою-агресором подані бізнесом.
Більшість справ, поданих на апеляцію, перебували на розгляді перших інстанцій до повномасштабного вторгнення та позовні вимоги в них були незадоволені. Натомість майже усі позови, подані після 24 лютого 2022 року, суди задовольняють у повному обʼємі — за умови, якщо розмір завданих майнових збитків та моральної шкоди доведено.
Олексій Колток, радник судової практики Sayenko Kharenko, радить не баритись та фіксувати збитки у національних судах та готувати папери на відшкодування збитків вже зараз з кількох міркувань:
◽️ після запуску механізму виникне конкуренція стосовно російських активів, на які можна буде звернути стягнення;
◽️ позивач отримає документ, який зафіксує розмір вимог до рф. Таке право вимоги de facto є активом, може продаватись або відступатись;
◽️ обставини, встановлені судовими рішеннями, не підлягають доказуванню під час вирішення інших справ. Тобто коли механіхми будуть налагоджені, не потрібно буде втрачати час та знову збирати папери й свідків задля доведення своїх вимог.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/courts-ua-russia
Станом на початок 2023 року на розгляді національних судів перебуває 209 справ щодо відшкодування Росією майнової та моральної шкоди українцям та українським компаніям.
Серед них:
◽️ 154 позовів від громадяни, що втратили своє майно внаслідок збройної агресії РФ. 7 з них вже у стадії апеляційного розгляду.
◽️ 55 справ щодо відшкодування шкоди державою-агресором подані бізнесом.
Більшість справ, поданих на апеляцію, перебували на розгляді перших інстанцій до повномасштабного вторгнення та позовні вимоги в них були незадоволені. Натомість майже усі позови, подані після 24 лютого 2022 року, суди задовольняють у повному обʼємі — за умови, якщо розмір завданих майнових збитків та моральної шкоди доведено.
Олексій Колток, радник судової практики Sayenko Kharenko, радить не баритись та фіксувати збитки у національних судах та готувати папери на відшкодування збитків вже зараз з кількох міркувань:
◽️ після запуску механізму виникне конкуренція стосовно російських активів, на які можна буде звернути стягнення;
◽️ позивач отримає документ, який зафіксує розмір вимог до рф. Таке право вимоги de facto є активом, може продаватись або відступатись;
◽️ обставини, встановлені судовими рішеннями, не підлягають доказуванню під час вирішення інших справ. Тобто коли механіхми будуть налагоджені, не потрібно буде втрачати час та знову збирати папери й свідків задля доведення своїх вимог.
Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/courts-ua-russia
opendatabot.ua
Понад 173 млн грн відшкодування вже присудили Рф українські суди — Опендатабот
Чому варто вже зараз подавати до суду, не чекаючи на перемогу?