Театр Мало Букв
626 subscribers
1.32K photos
7 videos
1.43K links
Що хочу, те і пишу. Про театр і його фігурантів.
Download Telegram
Доля Марини – Театрально-концертний Київ
https://www.tkk.media/dolia-maryny/

Про нову драматургію
ЗОЗУЛЯ. Нова вистава столичного Малого театру. Режисер - - Андрій Білоус. В основі - - проза Валерія Шевчука, видатного українського прозаіка, лауреата Шевченківськоі премії, йому 81 рік, живе у Житомирі
Щорічні гранти Президента України молодим діячам у галузі культури - Міністерство культури та інформаційної політики України - офіційний веб-сайт
https://mkip.gov.ua/content/shchorichni-granti-prezidenta-ukraini-molodim-diyacham-u-galuzi-kulturi.html

Дають гроші. Але спочатку потрібно зробити подання
Назву планету іменем своїм!
21 жовтня в житті ропулярного театру Київ Модерн Балет (його очільник Раду Поклітару)  трапилося подія історична і симптоматична (для наших важких часів) . Вперше нову виставу Маленький Принц показали максимально широкому загалу - - онлайн, безкоштовно
В екс-Жовтневому палаці, де грали-танцювали цей  прем єрний балет за мотивами тексту Екзюпері, також була певна кількість глядачів (на чолі з Діаною Олегівною Поповою, очільницею столичного Департаменту культури), але грали-танцювали, насамперед, на камери, які транслювали хореографічне видиво максимально широкому загалу. Не сумніваюся, що налаштувалися глядачі не тільки з України, а також з РФ, Молдови Білорусі, інших країн, де добре знають модерні балетні витівки  киівськогомайстра.
Зазвичай, такі теми як Маленький Принц, готують не за місяць. Тому, очевидно, що теперішня світова пандемічна істерія внесла свої корективи і в технологію, і в ідеологію нового балету.
Ця вистава не така вже й солодка на смак, чого можна було б чекати від пластичної історіі про принца-філософа, котрий рятує свою маленькупланету від підступних баобабів і знає ціну великої  дружби.
За час поки  моделювати цей балет, світ і планета опинитися в полоні новітніх мутуючих баобабів - - страшним лишаємнашу планету опоясав жахливий коронавірус, перетворивши життя в  примхливупандемічну реальність.
Тому присмак гіркого шоколаду  сьогодення є і в новому балеті Поклітару. Не буквально і не візуально(добре, що сценою не гасає табун балерунів у коронаподібних масках, хоча могло би бути і таке..) У цій новій балетній історії, навпаки, є якась тиха печаль. Не на кшталт - - мы все умрём... А з іншого боку - - де би найти бідним землянам якусь нову  ідеальну планету для свого тихого щастя, якщо стара планета, судячи з  інформстрічок, свій гуманітарний потенціал вже ніби і вичерпала. Про це, водевидь, думає не тільки Поклітару в своєму балеті, а ще й Ілон Маск, який хоче на Марсі будувати нові міста для здичавілих землян...
От і зустрінуться, може, колись в якомусь новому ідеальному місті на Марсі?
Оцінювати рецензенту цей балет повноцінно  - - лише за онлайн-картинкою в планшеті--  далебі не комільфо. Зрозуміло  , що мізанценуванняі і хореографічне рішення на старті  не передбачали теперішнього онлайн-екстріму. Бо марили, що прем эру покажуть у мирні часи для здорових тисяч глядачів. Але ніколи не буває так, як тобі хочеться, казав колись великий   Теннессі Вільямс. Тому і оффлайн, і онлайн об єдналися в екстазі на  один вечір. І маємо  те, що маємо.
Маємо підозру, що відеопартитура проєкту прописувалася на колінах в останні дні. І, безперечно, живе споглядання Маленького принца подарувало би нам, вимушеним бранцям, спектральні художні враження. Ніколи-ніколи навіть найсучасніші  відеоінсталяція на замінить  енергетики  та об ємного відчуття на  великій живій сцені, коли навіть окремі прорахунки сприймаються за авторський задум. Це ж усім зрозуміло, сподіваюся.
Маленький принц, тим часом, переміщається на сцені, у просторі і в часі, зустрічаючи своїх старовинрих друзів - - Льотчик, Лис, Троянда, інші. Траєкторія сюжетного польоту не змінилася, але змінилися обставини в  нашому  Космосі.
От і 21-го у прем єрному балеті Маленького принца сприймаю далебі не за миле солодке  допитливе дитя з широко відкритими очима.. У новому балеті, відповідно, і герой  подорослішав. Це далебі не щира мила наївна  дитина, а стрункий вихований підліток у період свого пізнього статевого дозрівання. І він вже багато чого ХОЧЕ.. Хоче  не тільки пізнати знаки Нескінченності (як Земфіра у своїй пісні) , а  пізнати і дещо інше, про що  постійно думають підлітки у такому віці, муштруючи свої  телефони з відповідними відео...
Маленький принц вже виріс - - ніби натякає Поклітару І йогоомріяна планета також постаріла, - - ніби натякає автор проєкту.
І що ж тоді лишається?
Лишається прекрасний сон про минуле, про вчорашній ідеалізм, оптимізм та наівність...
Так, ми дійсновідповідаємо  за тих, кого приручили.
Але ж і приручені можуть з часом  перетворитися у потвор,.
Сон мрії іноді народжує власних потвор
Сам Поклітару задовго до вистави спойлерить секрет свого балету, коли анонсує його важливою музичною складовою - - це українські колискові.
Ага, думаю , якщо  будуть колискові, значить передбачається  і очікуваний мотив Сну, коли Принцу може наснитися, яким він колись був маленьким та дурненьким...
За бажанням, можна і так прочитати цей новит балет - - юному Принцу наснилися добрі часи, коли він був ще маленьким принцом, світ навколо був іншим, а зустрічі цікавішими... 
В БАЛЕТІ такий прийом очікуваний іможливий на всі 100%.
Загалом, прем єрний Маленький Принц від Раду Поклітару - - проєкт синкретичний і егоцентричний.
Синкретизм  - - через комбінацію на території одного хореографічного тексту елементів різних - - і споріднених, і антагоністичних. До впізнаваного хореографічного почерку Раду Поклітару додаються... певні елементи лялькового театру (деякі персонажі і задані як ляльки-маріонетки), елементи анімації, комп ютерноі графіки, а ще ж  є українські колискові(як окрема але рідна цьому  сюжету планета) , звісно тут  єі  музика зовсім юного Моцарта, яка у виставі іноді   домінує над хореографією, ніби виривається на перший план, коли хочеш тільки слухати і  трохи менше дивитися (вибачте, на те він і геній, Моцарт).
Хореографічний почерк Поклітару саме у Маленькому принці, на мій онлайн-погляд, вирізняє така собі  КОНВУЛЬСИВНІСТЬ(від слова - - конвульсіі), образно кажучи. І це, до речі, також лягає на імовірний концепт хворого  світу, про який хоче забути у своєму сні колись маленький  Принц.
Хореографічна партитура загострюється постановником через сцени-дуети. Принц і Лис, Принц і Троянда. Такі сцени вирішені переконливо, емоційно, гостро, характерно. Так і передбачаю, як автор хотів би випустити в окремих сценах свої гротескно-гострі шипи, на що він великий майстер. Але бачу як сам себе стримує. Шипів і так довкола достатньо, тому тут - - про пелюстки Троянди.
Я не є видатнимтитулованим поклітарузнавцем у нашому арт-середовищі, Але беру на себе сміливість зазначити, що Маленький Принц -- найОсобистішніший балет Раду. НайЕгоцентричніший. Ставить про Принца, думає про себе. Це виявляється і в хореографічних рішеннях, коли Автор(постановник) повсякчас воліє довести свій пріоритет над Екзюпері, над Моцартом, над Принцем. Тобто, для балетмейстер це  доволі  особистісна історія. Спомин про сон власного дитинства, коли, наприклад, ховався у кишинівській школі від учителів, накривши себе металевими ночами.. І ті ночви з минулого - - також йогодитяча планета, панцир від буденності, захист від баобабів.
Тепер, перед прем єрою Принца, балетмейстер помітно змінив свій  імідж. Відпустив зразково-показову бороду, аяка вилискує сивиною. І, згідно нового образу, Поклітару тепер схожий на мудрого і втомленого ЕрнестаХемінгвея, а не на розважливо романтичного Екзюпері, про  польоти якого співає  в таксі Тетяна Дороніна у фільми Три топополі на Плющисі.

З такою бородою, подумалося мені, більше личить ставити про Старого і Море авторства Хемінгвея. Але ще встигне поставити про  хиткі шанси людини перемогти стихію Невідворотності. Встигне.
Ще щас літати і гостювали на різних планетах, не втрачаючи надіі знайти у Всесвіті  іперсональну Планету, назвавши її іменем своїм. Як часто і називаємо якесь  примхливе чи примарне Щастя своїми іменами...
Лети!
Назву планету іменем своїм!
21 жовтня в житті ропулярного театру Київ Модерн Балет (його очільник Раду Поклітару)  трапилося подія історична і симптоматична (для наших важких часів) . Вперше нову виставу Маленький Принц показали максимально широкому загалу - - онлайн, безкоштовно
В екс-Жовтневому палаці, де грали-танцювали цей  прем єрний балет за мотивами тексту Екзюпері, також була певна кількість глядачів (на чолі з Діаною Олегівною Поповою, очільницею столичного Департаменту культури), але грали-танцювали, насамперед, на камери, які транслювали хореографічне видиво максимально широкому загалу. Не сумніваюся, що налаштувалися глядачі не тільки з України, а також з РФ, Молдови Білорусі, інших країн, де добре знають модерні балетні витівки  киівськогомайстра.
Зазвичай, такі теми як Маленький Принц, готують не за місяць. Тому, очевидно, що теперішня світова пандемічна істерія внесла свої корективи і в технологію, і в ідеологію нового балету.
Ця вистава не така вже й солодка на смак, чого можна було б чекати від пластичної історіі про принца-філософа, котрий рятує свою маленькупланету від підступних баобабів і знає ціну великої  дружби.
За час поки  моделювати цей балет, світ і планета опинитися в полоні новітніх мутуючих баобабів - - страшним лишаємнашу планету опоясав жахливий коронавірус, перетворивши життя в  примхливупандемічну реальність.
Тому присмак гіркого шоколаду  сьогодення є і в новому балеті Поклітару. Не буквально і не візуально(добре, що сценою не гасає табун балерунів у коронаподібних масках, хоча могло би бути і таке..) У цій новій балетній історії, навпаки, є якась тиха печаль. Не на кшталт - - мы все умрём... А з іншого боку - - де би найти бідним землянам якусь нову  ідеальну планету для свого тихого щастя, якщо стара планета, судячи з  інформстрічок, свій гуманітарний потенціал вже ніби і вичерпала. Про це, водевидь, думає не тільки Поклітару в своєму балеті, а ще й Ілон Маск, який хоче на Марсі будувати нові міста для здичавілих землян...
От і зустрінуться, може, колись в якомусь новому ідеальному місті на Марсі?
Оцінювати рецензенту цей балет повноцінно  - - лише за онлайн-картинкою в планшеті--  далебі не комільфо. Зрозуміло  , що мізанценуванняі і хореографічне рішення на старті  не передбачали теперішнього онлайн-екстріму. Бо марили, що прем эру покажуть у мирні часи для здорових тисяч глядачів. Але ніколи не буває так, як тобі хочеться, казав колись великий   Теннессі Вільямс. Тому і оффлайн, і онлайн об єдналися в екстазі на  один вечір. І маємо  те, що маємо.
Маємо підозру, що відеопартитура проєкту прописувалася на колінах в останні дні. І, безперечно, живе споглядання Маленького принца подарувало би нам, вимушеним бранцям, спектральні художні враження. Ніколи-ніколи навіть найсучасніші  відеоінсталяція на замінить  енергетики  та об ємного відчуття на  великій живій сцені, коли навіть окремі прорахунки сприймаються за авторський задум. Це ж усім зрозуміло, сподіваюся.
Маленький принц, тим часом, переміщається на сцені, у просторі і в часі, зустрічаючи своїх старовинрих друзів - - Льотчик, Лис, Троянда, інші. Траєкторія сюжетного польоту не змінилася, але змінилися обставини в  нашому  Космосі.
От і 21-го у прем єрному балеті Маленького принца сприймаю далебі не за миле солодке  допитливе дитя з широко відкритими очима.. У новому балеті, відповідно, і герой  подорослішав. Це далебі не щира мила наївна  дитина, а стрункий вихований підліток у період свого пізнього статевого дозрівання. І він вже багато чого ХОЧЕ.. Хоче  не тільки пізнати знаки Нескінченності (як Земфіра у своїй пісні) , а  пізнати і дещо інше, про що  постійно думають підлітки у такому віці, муштруючи свої  телефони з відповідними відео...
Маленький принц вже виріс - - ніби натякає Поклітару І йогоомріяна планета також постаріла, - - ніби натякає автор проєкту.
І що ж тоді лишається?
Лишається прекрасний сон про минуле, про вчорашній ідеалізм, оптимізм та наівність...
Так, ми дійсновідповідаємо  за тих, кого приручили.
Але ж і приручені можуть з часом  перетворитися у потвор,.
Сон мрії іноді народжує власних потвор
Сам Поклітару задовго до вистави спойлерить секрет свого балету, коли анонсує його важливою музичною складовою - - це українські колискові.
Ага, думаю , якщо  будуть колискові, значить передбачається  і очікуваний мотив Сну, коли Принцу може наснитися, яким він колись був маленьким та дурненьким...
За бажанням, можна і так прочитати цей новит балет - - юному Принцу наснилися добрі часи, коли він був ще маленьким принцом, світ навколо був іншим, а зустрічі цікавішими... 
В БАЛЕТІ такий прийом очікуваний іможливий на всі 100%.
Загалом, прем єрний Маленький Принц від Раду Поклітару - - проєкт синкретичний і егоцентричний.
Синкретизм  - - через комбінацію на території одного хореографічного тексту елементів різних - - і споріднених, і антагоністичних. До впізнаваного хореографічного почерку Раду Поклітару додаються... певні елементи лялькового театру (деякі персонажі і задані як ляльки-маріонетки), елементи анімації, комп ютерноі графіки, а ще ж  є українські колискові(як окрема але рідна цьому  сюжету планета) , звісно тут  єі  музика зовсім юного Моцарта, яка у виставі іноді   домінує над хореографією, ніби виривається на перший план, коли хочеш тільки слухати і  трохи менше дивитися (вибачте, на те він і геній, Моцарт).
Хореографічний почерк Поклітару саме у Маленькому принці, на мій онлайн-погляд, вирізняє така собі  КОНВУЛЬСИВНІСТЬ(від слова - - конвульсіі), образно кажучи. І це, до речі, також лягає на імовірний концепт хворого  світу, про який хоче забути у своєму сні колись маленький  Принц.
Хореографічна партитура загострюється постановником через сцени-дуети. Принц і Лис, Принц і Троянда. Такі сцени вирішені переконливо, емоційно, гостро, характерно. Так і передбачаю, як автор хотів би випустити в окремих сценах свої гротескно-гострі шипи, на що він великий майстер. Але бачу як сам себе стримує. Шипів і так довкола достатньо, тому тут - - про пелюстки Троянди.
Я не є видатнимтитулованим поклітарузнавцем у нашому арт-середовищі, Але беру на себе сміливість зазначити, що Маленький Принц -- найОсобистішніший балет Раду. НайЕгоцентричніший. Ставить про Принца, думає про себе. Це виявляється і в хореографічних рішеннях, коли Автор(постановник) повсякчас воліє довести свій пріоритет над Екзюпері, над Моцартом, над Принцем. Тобто, для балетмейстер це  доволі  особистісна історія. Спомин про сон власного дитинства, коли, наприклад, ховався у кишинівській школі від учителів, накривши себе металевими ночами.. І ті ночви з минулого - - також йогодитяча планета, панцир від буденності, захист від баобабів.
Тепер, перед прем єрою Принца, балетмейстер помітно змінив свій  імідж. Відпустив зразково-показову бороду, аяка вилискує сивиною. І, згідно нового образу, Поклітару тепер схожий на мудрого і втомленого ЕрнестаХемінгвея, а не на розважливо романтичного Екзюпері, про  польоти якого співає  в таксі Тетяна Дороніна у фільми Три топополі на Плющисі.

З такою бородою, подумалося мені, більше личить ставити про Старого і Море авторства Хемінгвея. Але ще встигне поставити про  хиткі шанси людини перемогти стихію Невідворотності. Встигне.
Ще щас літати і гостювали на різних планетах, не втрачаючи надіі знайти у Всесвіті  іперсональну Планету, назвавши її іменем своїм. Як часто і називаємо якесь  примхливе чи примарне Щастя своїми іменами...
Лети!
Маленький принц Раду Поклітару - Київ модерн-балет показав прем'єру онлайн
https://zn.ua/ukr/CULTURE/radu-poklitaru-vpershe-v-istoriji-svoho-teatru-prezentuvav-onlajn-premjeru-malenkoho-printsa.html
Пост в тг-каналі став основу для інформації на стрічці новин.
Не тільки ж про карантин, про театр теж потрібно!