В сети все еще бурно обсуждают премию Дарвина для генпрокурора Кравченко. Возможно, где-то в сети и обсуждалась возможная отставка Кравченко, но "широким слоям общественности" об этом было не известно. Однако, генпрокурор одним своим постом про то, что "придет к каждому", кто его отставку инициирует -- внес эту новость в повестку дня. И сейчас уже отставку Кравченко действительно обсуждают. Хотя, чего ждать от человека, который заходя на должность Генпрокурора заявил, что имеет колоссальный опыт работы в прокуратуре -- 11 лет. Кравченко -- "птенец Матиоса", человека, чья группировка в ГПУ изначально была заточена на прокурорский "бизнес" -- в основном, вымогательство. Дмитрий Борзых, бывший заместитель Матиоса в военной прокуратуре, к примеру, уже получил подозрение от НАБУ за противозаконную деятельность. Кравченко -- не исключение. И на должность генпрокурора он пришел именно за деньгами. Потому так трагично и воспринимает любую информацию о своей отставке. Так как не успел "отбить" даже деньги, заплаченные за назначение. Самое смешно заключается в том, что "сбить" Кравченко хочет его первый зам -- Мария Вдовиченко. У нее тоже смешной стаж для такой должности -- 13 лет. Зато хороший список влиятельных любовников, которые способствовали ее продвижению по службе. Известны двое -- Олег Кипер и Дмитрий Тышлек из ДСР. Однако, подозреваем, что у нее есть некий куда более влиятельный "папик", который и завел ее на должность первого зама генпрокурора. С прицелом на кресло Генпрокурора. Но есть в этой новости и положительный момент. "Насосала" побеждает "насосал". Традиционные ценности рулят

Семейный офшор Кацуб: фиктивные разводы, Pandora Papers и газовые лицензии на жену. Часть 5

На фоне уголовных дел и токсичного шлейфа вокруг фамилии Кацуба семейная стратегия смещается в сторону юридической мимикрии. Сначала формально разводятся родители — Владимир Кацуба и Наталья Гордиенко, но продолжают вести общий бизнес. Затем, в 2016 году, по такой же схеме «разводится» Александр Кацуба с женой Татьяной Гузенко — дочерью «шпалерного короля» Александра Гузенко, одного из богатейших людей Днепропетровщины.

Развод фиктивен: супруги продолжают появляться вместе, в 2023 году их фиксируют в Монако в рамках расследования «Батальон Монако». Но именно после юридического разрыва на Татьяну начинают переписывать ключевые газовые активы: «Надра-Геоінвест» и «Стратум Україна» — фирмы, ранее входившие в орбиту беглого депутата Александра Онищенко.

Слившаяся в 2023 году переписка показывает, как «Надра-Геоінвест» переводят на жену Кацубы через цепочку офшоров с Кипра, Сейшел и Белиза. В схеме всплывает GIL Gold Investment LTD, связаная с Гузенко и эстонцем Олегом Ягольником и фигурирующая в «Pandora Papers». До 2020 года Ягольник и Гузенко числятся конечными бенефициарами «Надра-Геоінвест» вместе с Татьяной Гузенко. Сейчас компания записана напрямую на неё.

«Стратум Україна» — второй ключевой актив. В феврале 2022 года, буквально накануне полномасштабного вторжения, эта компания получает лицензию на добычу газа в Луганской области. Участок расположен всего в километре от Новоайдара, который позже оказывается под оккупацией. По документам, старт работ планировался на 2024 год, выход на проектную мощность — в 2028-м.

Но уже с 2022 года «Стратум Україна» становится фигурантом уголовного дела по статьям о работе в интересах страны-агрессора и подрывной деятельности против Украины. Следствие утверждает: компания, действуя в интересах рф, не выполнила постановление Кабмина о реализации 20% газа собственного добычи на внутреннем рынке, а вместо этого аккумулировала газ в хранилищах для дальнейшей продажи, фактически помогая России раскачивать энергетическую ситуацию. Аресты имущества, обыски, отказ суда снять арест в январе 2025 года — это уже не коррупция «времен Януковича», а прямая история о войне и коллаборационизме. И в центре этой истории — семья Кацуб, просто юридически маскированная под жену-бенефициара.

Параллельно Татьяна Гузенко заводит косметический бренд Lunesi: регистрирует компанию Lunesi LTD в Лондоне со статутным капиталом в 1 фунт, получает украинскую торговую марку для парфюмерии и косметики, официально указывая лондонский адрес.

Это классический приём: токсичные газовые активы остаются в Украине в статусе проблемных, а персональный бренд постепенно уходит в «лайфстайл» и «бьюти».

Невероятно, но факт...

Миграционный конвейер СБУ: как Кран и «контрразведка» торгуют визами под угрозу нацбезопасности

Речь идёт о масштабной и системной схеме легализации трудовых мигрантов из стран миграционного риска при прямом участии сотрудников СБУ и Государственной миграционной службы. Ключевые фигуранты — Юлия Кран, сотрудница ГМС, и куратор от СБУ по линии ГМС Вадим Соколов, действующие совместно с сотрудниками контрразведки СБУ ГУ Киева и Киевской области: Гладким, Чугаем, Чубием, Галаном, Анатолием Ищенко, Кондрахиным и Божонком.

Схема ориентирована на граждан Таджикистана, Туркменистана и Казахстана. За «услугу под ключ» — согласование рабочей визы, разрешение на работу и получение вида на жительство в Украине — взимается 3 500 долларов США с человека. Поток поставлен на постоянную основу. Для его обслуживания зарегистрировано не менее 24 фирм в Киеве, Чернигове и Киевской области. Все они имеют уставный капитал около 10 тысяч гривен и оформлены на подставных лиц.

Эти же лица регулярно фигурируют в материалах контрразведки как понятые, заявители и свидетели. Одни и те же фамилии используются снова и снова, создавая иллюзию процессуальной законности. Формально фирмы «принимают на работу» иностранцев, фактически выполняя роль фиктивных работодателей, необходимых для согласования виз и ВНЖ.

СБУ грубо нарушает межведомственные приказы №439 и №469, которые прямо регламентируют и ограничивают согласование документов для граждан стран повышенного миграционного риска. Эти нормы системно игнорируются, а согласования ставятся автоматически. Под прикрытием контрразведки создаётся неконтролируемый канал легализации иностранцев в условиях военного времени.

Юлия Кран отвечает за выдачу ВНЖ и последующую регистрацию места проживания. Прописка осуществляется через её мать — Минурию Кран, формально безработную. В квартирах, оформленных на неё, организованы адреса массовой регистрации. По ул. Боголюбова, 24 в Софиевской Борщаговке зарегистрировано около 300 человек. Аналогичная ситуация — по адресу на Чоколовском бульваре. Кроме того, выявлено не менее 20 адресов массовой регистрации в Чернигове и Черниговской области.

Проверки проживания носят фиктивный характер. Участковый по команде Ивана Ищенко оформляет акты проверки без выезда на место, без опроса соседей и без контакта с самими иностранцами. В Киеве схема дополнительно прикрыта через Соломенский и Бучанский райотделы, где легализация иностранцев проходит без фактического контроля.

Происходящее выходит далеко за рамки бытовой коррупции. Это прямое вмешательство в систему национальной безопасности. Под статусом контрразведки СБУ фактически не предотвращает угрозы, а создаёт их, превращая миграционную систему в источник дохода. В условиях войны подобные схемы несут системные риски, за которые рано или поздно придётся отвечать не только исполнителям, но и тем, кто обеспечивал прикрытие.

Невероятно, но факт...

Зачистка как метод власти: как Шурма и банк «Альянс» пытаются стереть следы коррупционных схем

История вокруг банка «Альянс» и его фактического куратора Павла Щербаня — это не набор разрозненных скандалов, а цельная иллюстрация того, как в Украине работает связка «политическое покровительство — схемный банк — давление на публичное пространство». Попытки массово убирать из интернета расследования, публикации и упоминания о коррупционных и финансовых схемах говорят не о защите репутации, а о паническом страхе перед системной фиксацией фактов. Когда вместо опровержений запускается зачистка — значит, возразить по существу нечего.

Формально банк «Альянс» выглядит как небольшая финансовая структура с понятной акционерной конфигурацией, где ключевым владельцем значится Александр Сосис. Но рынок давно знает: реальные управленческие и стратегические решения сосредоточены в руках председателя наблюдательного совета Павла Щербаня. Его биография — классический маршрут кадрового «прачечного банкинга»: от «Проминвестбанка» через «Владимирский», «Южкомбанк», «Апекс» и «Стандарт» — к «Альянсу». Практически все эти структуры в разное время фигурировали как схемные банки, обслуживавшие серые и черные потоки, и часть из них была выведена с рынка именно по этой причине.

На этом фоне особый интерес вызывает устойчивость «Альянса». Штрафы НБУ за нарушения финмониторинга, проблемы с выполнением гарантий перед государственными компаниями, претензии к отчетности, скандал с попыткой передачи взятки детективам НАБУ и прокурорам САП через адвоката по делу «Укрэнерго» — набор, который для любого другого банка давно закончился бы временной администрацией. Но «Альянс» продолжает работать. Причина этой аномалии все чаще называется прямо: политическое покровительство со стороны Ростислава Шурмы, бывшего заместителя главы Офиса президента.

Кумовство между Щербанем и Шурмой — не просто личный факт, а системный элемент защиты. Именно эта связь, по оценкам участников рынка, позволяет банку отбиваться от давления регулятора и избегать активного интереса правоохранительных органов, включая вопросы обслуживания грального бизнеса и потоков сомнительного происхождения. «Альянс» в этой логике выглядит как базовый схемный банк для узкого круга «своих», аналог того, чем в свое время был «Укргазбанк» до очистки, но без перспективы такой очистки сегодня.

Отдельного внимания заслуживает диверсифицированный бизнес-контур Павла Щербаня, который слабо сочетается с кризисным положением банка, но отлично объясняется наличием внешнего политического инвестора. Газодобывающая компания «Вива Эксплорейшн» с хроническими убытками, элеватор в Хороле как задел под аграрную экспансию, ИТ-кластер из нескольких фирм, ориентированных на банковские и торговые решения, а также заготовленные, но пока неактивные компании в сфере топлива и металлолома — все это больше похоже на инфраструктуру для перераспределения и упаковки капитала, чем на случайный набор венчурных вложений.

Логика здесь проста: банк обеспечивает финансовую базу и обслуживание потоков, политическое покровительство — неприкосновенность, а разноотраслевые активы — легализацию и масштабирование влияния. Именно поэтому попытки зачистки информационного поля выглядят столь агрессивно. Речь идет не о защите конкретных фамилий, а о защите конструкции в целом. Любое расследование, оставшееся в публичном доступе, — это зафиксированная точка, за которую в будущем могут ухватиться и журналисты, и следствие.

Источники утверждают, что вокруг Ростислава Шурмы уже накопилось слишком много конфликтных узлов. И если сегодня используется административный ресурс для давления на поисковики и редакции, то завтра эти же факты могут лечь в основу уголовных производств. Зачистка интернета — это всегда признак слабости системы, а не ее силы. И чем активнее убирают следы, тем очевиднее становится: проблема не в публикациях, а в том, что они описывают.

Невероятно, но факт...

💬Полковник Червінський: у 2019-му я двічі зустрічався з Єрмаком і нібито йому сподобався, а потім посередник просив мене виплатити $10 тис

"У 19-му році мене познайомили з Єрмаком Андрієм. Я особисто з ним зустрічався двічі. Вони, коли прийшли, - а вони не очікували, що прийдуть до влади - але він одразу заявив серед своїх друзів, що він буде координувати зміни в Службі безпеки України. Травень місяць - червень місяць 19-го року. Я з ним один раз зустрівся. Мої друзі, які знали чим я займався перед цим, тобто ми організовували успішні спецоперації на території Донецька, Луганщини, вони сказали: вони (Єрмак і його оточення - ред.) публічно говорять, що вони будуть реформувати СБУ і з таких людей формувати новий кадровий потенціал. Я з ним зустрівся. Він сказав: ми хочемо реформувати, ми хочемо щось змінити і т.д. і т. п. Добре. Раз я зустрівся, другий раз я зустрічаюсь - він каже: все, я пам'ятаю про вас, все буде добре", - поділився своїми спогадами Червінський.

Але невдовзі, як стверджує полковник, його попросили "розрахуватися" за ці дві зустрічі.

Прикольно, конечно. Только это нет Миндич папочки собирал, и цинковал, и на ушном сидел. А делали это бравые сотрудники "политического" СБУ Васи Малюка. А Вася Малюк исполнял на раз забаганки какого-то мелкого жулика по фамилии Миндич. А потом, по приказу того же Миндича, Малюк тупо заблокировал доступ к сайту "ОРД". И я точно не могу сказать, за что именно Малюк получил Героя. За "Паутину" и дроны, или за исполнение частных поручений Миндича. Такие дела. А в целом конечно, просто испанский стыд. СБУ превратили в обслугу группы мошенников.

Верховный Суд зафиксировал слив БЭБ и Офисом генерального прокурора громкого уголовного дела об отмывании 5.8 млрд грн казино «Космолот». Из-за пропущенных сроков и невнятной кассационной жалобы суд даже не перешёл к обсуждению сути. Дело развалилось из-за процессуальной беспомощности прокуратуры — очевидно, хорошо оплаченной. Владелец этого офшорного казино, гражданин РФ Сергей Токарев, отпраздновал решение суда, запустив рекламную кампанию о возвращении казино «Космолот» на рынок. Генеральный прокурор Руслан Кравченко, чтобы отвлечь внимание от того, что его подопечные продали дело почти на 6 миллиардов гривен, организовал публичный скандал с журналистами.

Таможня, прокуратура и банки как единая схема: кто и как превратил контрабанду в защищённый бизнес

Обнародованные факты указывают не на отдельные злоупотребления, а на устойчивую систему, в которой ключевые государственные институты годами обслуживали теневые потоки. По имеющейся информации, и.о. главы Гостаможслужбы Сергей Звягинцев совместно с руководителями департаментов Дмитрием Падуном и Дмитрием Райковым, начальниками внутреннего контроля и региональных таможен Олегом Сапсаем, Иваном Керезвасом, Игорем Нижниковым, Михаилом Калиниченко, а также должностным лицом поста «Мостиска» Олегом Будзом выстроили устойчивую схему контрабанды и системного занижения таможенных платежей.

В схеме использовался пул подконтрольных компаний — «ВАРНИ МОЛ», «КОНКОРДИЯ», «ГК ЕВРОТЕХ», «СЕАТ УКРАИНА», «ГЕЛИАД», «СТЕТИК», «СТАНДАРТ ЧЕК СИТИ». Через них оформлялись фиктивные документы, подменялись инвойсы и искусственно занижалась стоимость товаров. Одежда, обувь, текстиль, шины и продукты проходили через «Рава-Русскую», «Шегини» и другие посты как «пустые машины» или дешёвый неликвид — под полным прикрытием руководства таможни.

Отдельный элемент — регулярные договорённости с контролирующими и правоохранительными органами. Деньги позволяли избегать проверок, блокировать уголовные производства и годами беспрепятственно вести контрабанду. Не случайно ТУ ГБР в Полтаве внесло сведения в ЕРДР № 62025170010002885 от 05.12.2025 по ч. 2 ст. 364 УК Украины.

Однако схема выходила далеко за пределы таможни. Бывший генпрокурор Андрей Костин, его первый заместитель Роман Говда и экс-начальник отдела Офиса Генпрокурора Игорь Стадник, по данным источников, выстроили механизм контроля над следствием и «прикрытия» экономических преступлений. Под их защитой годами работали компании олигарха Дмитрия Фирташа. Сообщается, что Стадник получил от Фирташа около 5 млн долларов за содействие в уходе от ответственности и сохранении влияния в Украине. Ключевую роль в этой связке играл Говда, который протежировал Стадника и блокировал работу Бюро экономической безопасности.

В схему были вовлечены и должностные лица НБУ — Андрей Пышный и Сергей Николайчук. Игнорируя нарушения в деятельности АО «Банк Альянс» (ЕГРПОУ 14360506), через который могли проходить средства Фирташа, они обеспечивали ещё один уровень защиты теневых потоков.

По этим фактам сведения также внесены в ЕРДР Главным управлением СБУ в Киеве и Киевской области № 22025101110001285 по ч. 2 ст. 364 УК Украины. Фактически речь идёт о сращивании таможни, прокуратуры и банковского надзора в единую конструкцию, обеспечивавшую контрабанду, легализацию денег и иммунитет для олигархических интересов.

Невероятно, но факт....

У мережі з’явилися чутки про те, що на митницю заходить ексначальник УСБУ в Миколаївській області Олексій Лях.

Якщо чутки про призначення ексголови Миколаївського УСБУ Олексія Ляха на посаду директора Департаменту боротьби з контрабандою ДМСУ - правда, це означає, що Ігор Кононенко, “гаманець” Порошенка на прізвисько “Конус”, знайшов підходи до Єрмака. Справа в тому, що Лях свого часу був повністю людиною Демчини та Кононенка. Щоправда, в кінці каденції Порошенка був знятий з посади в зв’язку з надто яскравими бізнес-зв’язками з миколаївським авторитетом “Мультиком”. Можливо, образився і перейшов до нової влади? Проте в будь-якому разі призначення буде знаковим. Лях — особистість в СБУ вкрай одіозна, професійний здирник. Але вміє правильно ділитися. А ОП завжди потрібні гроші».

У Миколаєві Лях прославився тим, що за замовленням авторитета «Мультика» затримав його конкурента, місцевого авторитета «Наума». У результаті Лях став отримувати щомісячно по 100-200 тисяч доларів від махінацій на залізниці, які раніше йшли «Науму». «Мультик», звісно, теж не залишився в боргу. У Миколаєві над Ляхом насміхалися через його дивовижну дріб’язковість. Він примудрився «отримати частку» навіть у сезонному бізнесі так званих тараночників, які продають рибу відпочивальникам. Але це, звісно ж, дрібниці. Лях, так само як і тодішній губернатор Савченко, «стриг» все.

Наприклад, у справі з ремонтом дороги Миколаїв-Снігурівка довжиною 48 кілометрів, де вартість робіт після втручання в цей процес самого Савченка зросла майже на 50%, склавши в підсумку 500 млн грн (10,5 млн грн за один кілометр замість попередніх 6 млн грн), які успішно розподілилися порівну між двома підрядниками без проведення тендерів. При цьому обов’язковою умовою укладення договорів був «відкат» губернатору — 150 млн грн, з яких 30 млн грн — це частка вірного «ад’ютанта» губернатора, начальника миколаївської СБУ Олексія Ляха.

Також Лях непогано піднявся на тому, що дозволив порізати на метал і продати суднобудівний завод «Імені 61 комунара».

Проте з часом такий же досвідчений злодій – губернатор Савченко - запідозрив, що Лях йому суттєво не «доносить». І вирішено було Ляха «злити». Під приводом занадто тісних зв’язків з кримінальним авторитетом «Мультиком». Проте Лях також виявився не простим і підключив київські зв’язки.

І з цією метою, крім можливостей Павла Демчини, якому Лях щомісяця возив «подяку» з області, були підключені можливості народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Ігоря Кононенка, з яким начальник миколаївського управління був знайомий ще з часів посади «офіцера діючого резерву — радника мера Києва» і займався спільним «вирішенням питань». У вирішенні долі блудного начальника Миколаївського СБУ активну участь взяла Ірина Суслова, також депутатка Верховної Ради від БПП, дружина начальника миколаївської ДФС Романа Кріля, який встановив з Ляхом дружньо-фінансові відносини ще з часів, коли керував миколаївською митницею. Зусилля всіх «симпатиків» безмежно страждаючого Ляха не минули даром, і вони змогли домовитися  з Юрієм Луценком. І для того, щоб Лях взагалі зник з матеріалів слідства й залишився на своєму місці, йому довелося розщедритися на 1,5 млн доларів США.

Це дуже коротко про Ляха. Гідна кандидатура для боротьби з корупцією на митниці. У цей важкий час стане хорошим добувачем для Офісу Президента.

Шевченківський райуправління поліції Києва розслідує можливе шахрайське заволодіння нерухомістю покійного екснардепа Давида Жванії.

Ще на початку 2022 року Жванія і його дружина дізналися, що їхня квартира була відчужена у позасудовому порядку ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс», а подальшому зареєстрована на праві власності за іншою громадянкою України.

Наразі у судах розглядаються позови щодо пʼяти квартир і двох нежитлових приміщень.

Перший позов про витребування квартири Давид Жванія подав до Шевченківського райсуду Києва у січні 2022 року. Але вже 9 травня 2022-го він трагічно загинув під час артилерійського обстрілу так званої «сірої зони» поблизу блокпосту біля села Новопокровка, Пологівського району, Запорізької області.

Кримінальне провадження щодо шахрайського заволодіння майном зареєстроване 26 березня 2025 року за заявою дочки Жванії.

Адвокат родини зʼясував, що у 2016 році році «Діамантбанк», співвласником якого був Жванія,  нібито видав кредит Лідії Аксенич. При цьому Жванія  у забезпечення виконання зобовʼязання за кредитом Аксенич, начебто, передав банку в іпотеку майно своє і дружини.

У 2018 році банк,нібито, відступив право вимоги за вищевказаними договорами іпотеки компанії «Фактор поюс», яка стягнула обʼєкти нерухомості і оформила собі у власність.

Подружжя Жванія заперечувало, що передавало в іпотеку майно і йшлося про те, підписи в документах від їх імені, ймовірно, підроблені.

У жовтні 2022 року, тобто після загибелі Жванії, деяка Чмир Олена Василівна звернулася із позовом про стягнення із загиблого понад 2 мільйонів доларів, які вона, нібито, позичила йому в 2019-му.

У 2023-му Аксенич попросила суд визнати, що померлий Жванія був батьком двох її дітей і вони є його спадкоємцями. Жінка стверджувала, що вони підтримувала відносини з 2009 року, але за життя Жванія як публічний політик і бізнесмен, будучи одруженим, не хотів афішувати ці стосунки. Аксенич повідомила, що покійний утримував дітей і брав участь у їх вихованні та надала численні спільні фото і нотаріально посвідчені заяви трьох свідків.

У 2024 році громадянка Чмир подала позов на 2 мільйони доларів до спадкоємців Жванії. Аксенич як представник своїх дітей від імені спадкоємців визнала вимоги Чмир. Наразі у справі призначено почеркознавчу експертизу договору позики.

У березні 2025-го суд скасував рішення про батьківство Жванії щодо дітей Аксенич. Підставою послужило те, що до розгляду справи як заінтересовані особи не були залучені дружина загиблого і діти, народжені у шлюбі.

У рамках кримінального провадження суд дав дозвіл слідчому поліції на доступ до інформації про доходи громадянок Чмир і Аксенич, щоб зʼясувати, чи могла одна дати Жванії грошей у борг, а інша — отримати кредит і погасити його.

Про звʼязок Аксенич і Жванії ЗМІ писали ще у 2017 році.

«Народилася вона в Южно-Сахалінську в Росії. Згодом вивчала юриспроденцію в Москві. Але у Києві вона співає. А спонсором цих мистецьких потуг виступає (чи скоріше виступав) Жванія. Пік творчості Аксенич припав на 2014-2015 рр. У неї навіть була презентація концертної програми і пісня, яка стала саундтреком до українського еротичного фільму. Потім у спонсора, як подейкують, закінчилися гроші, а з ними і співоча кар’єра Лідії (…) Проте знайомі пари кажуть, що у Жванії та Аксенич все серйозно. Вони живуть разом, а два роки тому у них народилася дитина», — йшлося у статті.

У 2018 році журналісти повідомили, що кабріолет Жванії продають за борги перед банком. Тоді ситуацію чомусь коментувала Аксеніч, яка представилась близькою подругою сімʼї і сказала, що автомобіль належить дружині Жванії і ніяких боргів насправді немає.

Нагадаємо, що Давид Жванія був народним депутатом України 4-7 скликань. У 2004-му він брав активну участь у Помаранчевій революції, у 2005 році працював міністром із надзвичайних ситуацій в уряді Юлії Тимошенко. 27 квітня 2010-го Жванія голосував за ратифікацію за продовження перебування Чорноморського флоту РФ на території України до 2042 року.

Події Революції гідності у 2013 році Жванія зустрів у фракції Партії регіонів, з якої вийшов у ніч із 29 на 30 листопада, після силового розгону мирного мітингу на Майдані Незалежності.

В новый состав Рады хотят зайти "люди ФСБ". В далеком 2006 году младоолигарх, монополист производства моющих средств Сергей Касьянов проводил свою первую избирательную кампанию в Верховную Раду Украины. Руководителем его избирательной кампании был российский политтехнолог Тимофей Сергейцев. А в числе его подчиненных — юный криворожанин Вова Петров.Выборы тогда Касьянов выиграл, что и немудрено, учитывая его финансы, наличие российской поддержки и влиятельного в криминальных кругах родственника Александра Шепелева. У Касьянова сложились весьма близкие отношения с Тимофеем Сергейцевым, которые продолжаются и по сей день. Так как в россии профессия политтехнолога при диктатуре путина стала бессмысленной — Сергейцев переквалифицировался в придворные пропагандисты по тиму Соловьева, с бешеной пеной на губах. В частности, в своей нашумевшей статье “Что Россия должна сделать с Украиной” Сергейцев прямо призывал к геноциду украинцев. За что и оказался под санкциями практически всех цивилизованных стран.

А что же Касьянов? Интересная фигура. В 2016 году Касьянов получил подозрение от Главной военной прокуратуре в организации вместе с Шепелевым заказного убийства банкира Александра Дядечко. А также в попытке организовать арест Дядечко на территории ... российской федерации. Но... выкрутился. Скорее всего, занес деньги не только судьям, но и тогдашнему начальнику Главной военной прокуратуры Матиосу.

И переквалифицировался в свинари. Его компания KSG Agro весьма успешна на сельхозрынке. И поддерживает давние связи с китайскими чиновниками. Сын -- в политике. В областном совете. Был в "Слуге Народа", но предусмотрительно оттуда вышел.

Сейчас, исходя из нашей информации, Касьянов готовит некую группу политиков для выборов в Верховную Раду. Которые рано или поздно, но состоятся. Одако, учитывая тесные связи Касьянова с россией и родство с Александром Шепелевым, который то ли уже вышел на свободу, то ли скоро выйдет – группа политиков будет попыткой инфильтрации российских спецслужб в высшие эшелоны власти Украины.

Кстати, говорят, что скорому выходу на свободу Шепелева, которого обвиняли в том числе и в сотрудничестве с ФСБ, также поспособствовал Касьянов.

Берлінська декларація: Захід переходить Рубікон
( Розбір спільної заяви європейських лідерів від 15 грудня 2025 року)
Посилання на документ: https://www.government.se/.../joint-statement-of.../
У Берліні сталося те, чого в москві боялися найбільше, а в Києві обережно сподівалися. Європейські лідери, зібравшись у відомстві канцлера Мерца, підписали документ, який де-факто змінює архітектуру безпеки континенту.
Підписи під документом поставили важковаговики: канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр Британії Кір Стармер, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, а також лідери Італії, Польщі, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Фінляндії та Данії.
Документ має суху назву: «Спільна заява європейських лідерів за підсумками зустрічі в Берліні». Але його зміст — це вирок імперським амбіціям рф.
Ось детальний аналіз 6 ключових пунктів угоди.
1. Армія мирного часу: 800 000 багнетів
Цитата: «Забезпечити стійку підтримку Україні для створення збройних сил, чисельність яких має залишатися на рівні 800 000 осіб...»
Що це означає:
Це кінець будь-яким розмовам про «демілітаризацію». Захід офіційно підписується під тим, що в України буде найбільша армія в Європі. Для порівняння: Бундесвер планує досягти 203 тисяч до 2031 року.
Україна триматиме під рушницею майже мільйон людей. Це не просто оборона, це найпотужніший фактор стримування. Така армада, оснащена західною зброєю, робить будь-яку спробу нового бліцкригу з боку рф самогубством.
2. Європейський легіон: «Коаліція рішучих»
Цитата: «Європейські "Багатонаціональні сили в Україні" (Multinational force Ukraine), сформовані з охочих країн... за підтримки США».
Що це означає:
Вперше офіційно заявлено про введення іноземних військ. Формулювання «сприяння у відновленні», «захист неба» та «безпека на морі» розв'язує руки.
Це «НАТО-лайт». Війська Альянсу заходять в Україну не під прапором НАТО (щоб не лякати Вашингтон), а як «Коаліція охочих». Вони візьмуть на себе тил, логістику, ППО та охорону кордонів з Білоруссю і Придністров'ям, вивільняючи бойові частини ЗСУ для східного фронту.
3. Американський нагляд
Цитата: «Механізм контролю припинення вогню під керівництвом США з міжнародною участю».
Що це означає:
Трамп не хоче посилати солдатів, але він готовий бути «шерифом». Американці очолять моніторингову місію. Це гарантія того, що будь-яке порушення «тиші» з боку рф буде зафіксовано не беззубим ОБСЄ, а представниками Вашингтона. А стріляти в бік американського прапора — погана прикмета навіть для кремля.
4. Юридичні гарантії (замість Будапештського меморандуму)
Цитата: «Юридично зобов'язуючі гарантії безпеки: у разі нападу — обов'язок реагувати військовими, розвідувальними та економічними заходами».
Що це означає:
Це та сама «5-а стаття», але прописана у двосторонніх договорах. Якщо рф сіпнеться знову, Європа зобов'язується не «висловлювати занепокоєння», а вступати в конфлікт: давати зброю, розвіддані та вводити війська.
5. Гроші агресора
Цитата: «Російські активи в ЄС залишаються замороженими».
Що це означає:
путін сподівався виторгувати розморожування активів в обмін на мир. Не вийшло. Гроші залишаються в заручниках і, судячи з усього, підуть на той самий «план Маршалла» для України. Економіка відновлення будуватиметься на конфіскованих мільярдах рф.
6. Шлях до ЄС
Цитата: «Підтримка вступу України до ЄС».
Що це означає:
Це політична точка неповернення. Україна остаточно йде з орбіти «русского міра» в економічний і політичний простір Європи.
Резюме
Цей документ — результат жорсткого компромісу між «хотєлками» Трампа (швидко закінчити війну) і страхами Європи (залишитися сам на сам з путіним).
Трамп отримує: лаври миротворця, зупинку гарячої фази та перекладання фінансових витрат на Європу.
Європа отримує: буферну зону, захищену 800-тисячною армією.
Україна отримує: виживання, гарантії безпеки, гроші на відновлення і перспективу ЄС, нехай і ціною болючих територіальних компромісів (де-факто, але не де-юре).
москва отримує: стратегічний глухий кут. Замість слабкої нейтральної країни біля кордонів — військовий монстр, інтегрований у Захід.

Берлін 15 грудня 2025 року увійде в підручники історії як день, коли Європа перестала боятися і почала діяти.

Ермак ушел, но подельники остались. Ермак вроде бы ушел, но его все чаще видят въезжающим в резиденцию Зеленского. А люди Ермака продолжают работать в ОП и исполнять его указания. Мало того, вероятно, некоторые из них пойдут на повышение. Сейчас в фаворитах у Зеленского бывший закарпатский сбушник Виктор Микита. Не выделяющийся ничем, кроме дома за 2 миллиона долларов. Причем, дом находится в Венгрии. Стране, откровенно враждебной Украине. Притом, Микита – действующий сотрудник СБУ. Сложно предположить, что венгерские спецслужбы не завербовали столь ценного и зависимого ( в силу венгерской недвижимости) чиновника. Сейчас кандидатура Микиты рассматривается на должность министра внутренних дел. Впереди выборы, а именно МВД может сделать результаты выборов "правильными".

В Україні два колишні народні депутати ведуть бізнес із представниками російської федерації та сепаратистів: йдеться про власника українських вугільних ТЕЦ Анатолія Шкрібляка та його партнера з Партії Регіонів Дмитра Сандлера

Анатолій Шкрібляк контролює чотири ТЕЦ: ТОВ «Єврореконструкція» (Дарницька ТЕЦ, Київ), ПАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаська ТЕЦ), ТОВ «ТехНова» (Чернігівська ТЕЦ) та ТОВ «Сумитеплоенерго» (Сумська ТЕЦ)

Його бізнес-партнером є громадянин України, Ізраїлю та США – колишній регіонал Сандлер Дмитро

У нього спільний бізнес із російським олігархом Олександром Смирновим. 2013 схемники провели продаж агрохолдингу «Дружба Нова» (Чернігівська область), вивівши незаконно з України близько 170 00 000$ виручки

на вказані кошти вони організували великий аграрний бізнес у Ставропольському краї російської федерації, який здійснюється досі, тоді як країна-агресор намагається зруйнувати аграрний сектор економіки України

до кінця 2021 Дмитров Сандлер був власником фонду "Данмор", яким керує ТОВ "КУА "Реді-інвест".

Щодо екс-нардепа Шкрібляка, то він також є громадянином Республіки Кіпр. Екс-політик живе на віллі в іспанському селищі Сагаро (s'Agaró), Коста-Брава вартістю близько 25 000 000€. Його сусідом є голова «Ростеху» Сергій Чемезов

💰 активи Шкрібляка вже перетнули позначку 1 000 000 000$. Кошти він накопичив через використання корупційних механізмів, у тому числі й для фінансування тероризму через прямі та опосередковані закупівлі вугілля у сепаратистів на тимчасово окупованій території України, корупційне лобіювання, завищення тарифів в енергетичній сфері

Недавно фискальные органы заинтересовались тем, что ТРЦ Plaza Sport Outlet в Киеве, офисный центр в Киеве на Антоновича 51, ТЦ «Ярмарка» в Житомире почти полностью заполнены арендаторами, при этом якобы приносят... миллионные убытки. Все фирмы, управляющие этими объектами — «СОГЛАСИЕ-6», «ИСТИЛ ХОЛДИНГ», «БЕСТМЕНТ-СЕРВИС» и другие — декларируют минусы, не выдерживающие никакой логики. Бухгалтерия "в две кассы": официальная - для налоговой, неофициальная - для собственника.
А владелец – Сергей Закревский, бывший основатель «Домотехники» и сети «Эльдорадо», ныне – владелец теневой империи недвижимости.
Когда запахло ответственностью — Закревский пошел искать "крышу". И обратился к тому, кто обещает «решить все» — к Константину Брылю.
Константин Брыль: рейдер с СБУшным прошлым и российскими связями, а еще он экс-глава Запорожской ОГА. Сегодня он не просто «решальщик» с силовиками, он — агент влияния, человек, несущий угрозу государству изнутри. У него каналы в СБУ, МВД, налоговой, полиции. Он крошит, отжимает, переписывает активы на себя. А самое страшное — координируется с предателями, которые сейчас в РФ.
У Брыля тесные контакты с Медведчуком и Казаком, он руководит украинскими объектами через "номиналов" с российскими паспортами. Эти структуры не просто бизнес: это инструменты по отмыванию средств, финансированию российских проектов и сбору информации для Москвы.
Закревский сделал ставку на лицо сотрудничающего с предателями?.. Вместо того чтобы отвечать за миллионные уклонения, Сергей Закревский решил "договориться"... Но "договорился" с тем, кто сначала обещает защиту, а потом отжимает все. По классической схеме: ? «наезд → паника → защита → часть → все».
Сейчас Брыль уже контролирует активы Закревского, финансовые потоки переведены на людей из РФ, готовится полная зачистка. Закревского уничтожат руками того самого "спасителя", к которому он побежал.

Сбэушная сетка Ермака

Андрей Ермак – чрезвычайно талантливый мафиози. Он смог создать в Украине альтернативные органы власти, подчиняющиеся только ему. И немного – Василию Малюку. Примеры. Олег Кипер – бывший прокурор Киева. С 2019 года – советник Ермака. В начале войны был «мобилизован» в СБУ. Получил звание полковника. То есть, конвертировал свой прокурорский чин в воинское звание. В 2023 году Кипера назначают главой Одесской областной администрации. При этом он остается действующим сотрудником СБУ. Мало того, если его сейчас уволить, он сразу же восстановится в должности прокурора Киева. Ермак умеет расставлять кадры.
В 2025 году начальником Одесской городской военной администрации назначают Сергея Лысака. Бригадного генерала СБУ. У этой должности нет даже служебного функционала. Просто «смотрящий» от Ермака. До этого Лысак был председателем облгосадминистрации Днепропетровской области. Сейчас, вместе с Кипером они полностью контролируют Одессу и область. Точнее – контролирует Ермак.
Виктор Микита – сотрудник ОП, полковник СБУ. До этого, будучи сотрудником СБУ был Председателем Закарпатской облгосадминистрации. Полностью контролировал контрабандные потоки региона. Не он. Ермак.
Судя по тому, что ни Кипер, ни Лысюк, ни Микита не уволены – Ермак по прежнему управляет страной. При помощи своей сетки параллельной власти