#Жиза
Знаєте ті меми, де порівнюється хвороба в дитинстві, і хвороба в більш дорослому віці? Так от, як виявилось це вам не хіханьки-хахоньки, а справді життєва ситуація!
Ded mode ON
Пам'ятаю, як було круто хворіти в школі — не ходиш на уроки, домашку не робиш тому що "У дитятка болить голова", і коли немає батьків, то годинами сидиш і задротиш...
А що тепер? Тепер ти хрін посидиш з друзями, від компа починає боліти голова (терпимо, але все ж), а лекції треба вчити, бо сесію не здаси! Я б назвав цю ситуацію Le Pizdec.
Тож пробачте, якщо не буде постів. Гадаю, мене можна зрозуміти. Ну а мораль цієї історії така: Бути дідом не так вже й круто

"Православний офіцер" Mike Franchina

І ще одна рубрика. Але ця буде не багатослівною. Тому що це... #КрасивіКартинки
Можете поставити їх на заставку, знайти цікавих художників, або ж навіть отримати натхнення. Я не знаю, робіть з ними що хочете, це ваша справа.

P.S. Більшість з них, напевне, буде похмурими, але це вже справа моїх смаків.

Недавно в мене з'явились вільні кошти, і я міг би їх вкласти в полімерку, нарешті зайнятись чимость корисним, скажімо так. Але як завжди щось пішло не так, а в Стімі підвернулись непогані скидки і...

От тому певний час і не було постів. Вибачаюсь перед собою, постараюсь виправитись і знову наклепати постів, щоб зникнути з чистим серцем. Жартую. Або ні. Або так. Або нахуй я пішов

Але от в чому я шарю (хоч і трішки), так це в фотошопі. Де ще можуть бути створені величні шедеври людської уяви такі як шлакоблокунь, чіліпиздрик чи бульбазавр-Лукашенко? Та ніде, тільки там.
Тому коли мені буває сумно чи просто немає чим зайнятись, я заходжу в милий мій ФШ і на світ народжується щось типу цього:

Знову нудні пари, знову їбанутий ФШ. Тут вже у мене не було якоїсь ідеї, тож я просто ліпив що в голову йшло.
Як ви могли помітити в голову лізла різна дурня, але вийшло... Цікаво, як на мене

Рівноцінний обмін, або феномен Сталевого Алхіміка
Часто люди поділяються на декілька таборів, коли мова йде про моменти радості/смутку в житті. Одні кажуть, що життя йде по принципу "зебри". Спочатку йде чорна полоса, а за нею точно-точно настане біла. А деякі взагалі вважають, що такої послідовності немає, і все твоє життя може пройти добре, або ж ні. Є ще люди, які взагалі не вірять в такі речі, що, можливо і правильно, але зараз не про них, тому вони йдуть смоктати залупу.
Я ж знаходжусь десь посередині. Моя думка полягає у тому, що якщо нам буває боляче, то обов'язково має настати момент радості, який би компенсував прожитий нами тяжкий досвід.
Так, довів цю думку до більш-менш цільного стану я саме після перегляду Сталевого Алхіміка (рекомендую глянути/почитати, до речі. Якось, може і про нього розповім), де саме на принципі рівноцінного обміну діяла "магія" світу манги. По ньому, також, жив і головний герой — Едвард Елрік (сасний хлопчина). І переглянувши свої погляди і СА, я подумав, що то справді гарний принцип, і, можливо навіть дієвий.
Пиздіти не буду, нам часто буває погано. Життя, все ж, не цукор, тому треба і потерпіти іноді. Але з часом все стає краще. Речі стають на краще, і от тобі кайфово просто від компанії друзів і барісти, яка запам'ятовує скільки цукру класти в твій капуч. І життя дивовижно виправляєтся хоч трішки, але на краще. Хоча до цього нам здавалось, що все хуйня, і взагалі "I hate my life and i hate you, i hate my wife and her boyfriend too".
Але знайте, дорогі мої, колись гівно пройде, і життя стане краще. Як мінімум, заради світлого майбутнього, яке я сам собі своїми силами і вірою влаштую, варто жити. Як мінімум, так вважаю я. А який шлях оберете ви, вирішувати тільки вам!
#ПростоДумки

Перевстановлення вінди то тааак весело!

Отож, вчора на нетфліксі нарешті вийшов фільм, який мав завершити історію Джессі Пінкмана, і відповісти на всі питання, що залишились у глядача після перегляду Breaking Bad.
І от, після того, як я його переглянув, в мене виникла тільки одна емоція. Задоволення. На мою думку, це було чудове завершення історії, того відкритого фіналу, що залишив після себе серіал. Тоді як сам серіал розповідав нам історію Уолтера Уайта, фільм цілком і повністю було зосереджено на його партнері.
Спойлерити нічого не буду, самі подивитесь (бо воно того варте), але скажу, що цей фільм — те завершення, яке було потрібне серіалу. Це та точка, яка після її нанесення залишає глядача з приємними емоціями та відчуттям повної доконаності захоплючуої історії Уолтера Уайта та Джессі Пінкмана.
9 bitches із 10
#ВбиваємоЧас

Щось пішов покурити, а постів знову нема. Ну, можна уже звикнути, мені здається. Але якщо серйозно то таке, схоже, буде і не раз. А все чому? Тому що останній час як не засяду за щось, відчуваю себе так, як на цьому арті. Треба виправлятись!
Якось...

Чудово виправився — місяць без постів. Ну а що робити? Пиздіти — не мішки носити, тому і даються такі нездійсненні обіцянки.
АЛЕ недавно я витратив трішки грошей на потрібні речі (і не дуже), тому скоро будуть пости про них, де я постараюсь розповісти на кой вони мені, на кой вони, можливо, вам, і взагалі чи годна то тема.
Тому тепер от точно-точно: Скоро будуть пости! Блябуду!

Так, ну погнали. Почнімо з не дуже корисних речей для адекватних людей, але доволі крутої теми для курців.
Недавно я перейшов з звичних сигарет для плебеїв на самокрутки — сигарети витончених людей. В чому їх плюси, порівняно з готовим варіантом? Та їх дохуя і трішки!
По-перше це широкий вибір табаку. Вибір смаків настільки великий, що загалом може становити 1/3 від твоеї маман. Вишневий, шоколад, ваніль, яблуко, кава — і так можна продовжувати дуже довго.
З цього випливає другий плюс — кастомізація. Завдяки такому широкому вибору смаків табаку та папіру, ти можеш скрутити собі ідеальну для тебе сигаретку. Наприклад, з вишневим табаком та шоколадним папіром, отримавши на виході дешевий варіант сигаріли, котрої точно не буде у челяді.
А що ж по ціні за такий-то шик? При затратах порівняних зі звичайними сигаретами, а то і дешевше, ти отримуєш все вищеописане, що доставляє кайф не тільки тобі, а й твоєму гаманцю.
Тому якщо ти досі куриш сигарети, то ось тобі альтернатива, на яку сів я, і тобі рекомендую!

Ну, і до корисних речей. Як і в моєму житті — наостанок.
Мені давно подобалось іноді щось малювати і взагалі творити щось своїми руками, тому коли в мене знову таки з'явились кошти, я вирішив витратити їх саме на творчість. Тому придбав я доволі стандартний (на мою думку) набір для малювання — скетчбук, лінери та набір олівців. Розберемо ж кожне з них по трохи.

Лінери Sakura Micron (*буп*) — доволі круті лінери, які НАРЕШТІ не перебиваються на зворотню сторону листка. Це, напевне, найприємніші лінери з тих, якими я користувався — лінія чітка, йде саме так, як ти і хочеш, а не з пропусками чи потовщеннями. Взагалі, у Сакури є ще один набір, який я не став брати через більшу ціну, але який я однозначно рекомендую. Якщо вам вистачить коштів — беріть саме його (*буп*), або інші лінери того ж виробника, він, як я чув, один із найкращих.

Скетчбук Rosa (*буп*) — теж приємний в користуванні скетчбук, основним плюсом якого для мене стало те, що тут є одразу три кольори паперу, що дозволяє урізноманітнити роботи і зрозуміти, який колір саме для вас. Єдине, на чому можу наголосити, це те, що скоріше всього для акварелі він не дуже підійде, через низьку щільність паперу, але як місце для ваших скетчів — саме те (хто б і сумнівався)

Набір олівців Cretacolor Artist Studio (*буп*) — остання і найдорожча річ з нашого "огляду". Довго я думав чи брати цей набір, саме через його ціну, але вирішив таки ризикнути і спрабувати різні види олівців для того, щоб зрозуміти, які з них найприємніші для мене. І знаєте, це доволі допомогло! Так, я зрозумів що саме вугільні олівці для мене найкайфовіші. Та й сам набір включає таку круту річ, про яку я раніше не знав, як blending stump (хуй його знає, як його перекласти, але назвемо це як "олівець для розмиття"). Нарешті я не буду водити пальцем по малюнку! Ву-ху! Але кажучи в цілому, то це доволі крутий набір для різноманітних робіт — скетчування, академізму та іншого

Загалом, все з цього списку я рекомендую таким початківцям в малюванні як я — він дозволить вам спробувати себе в різних напрямках малюнку, і вирішити — який з них саме для вас!
Сам я вже зробив пару робіт, які, скоріш всього, скоро заллю сюди, а може і буду часто публікувати сюди свої малюнки чи просто скетчі. Хто зна, а поки, дякую за увагу!

Кайф...

Так, скоро вже будуть думки щодо «Лапенко», інших серіалів і, звісно ж, недомалюнки.
Дякую сесії, що скінчилась

Окей, я хуй його зна чому, але 2020 якось складно почався. Пожежі в Австралії, третя світова... Все це якось різко накинулось на і без того повне своїх тягот життя, і тепер настрою на малювання чи взагалі на будь-що немає.
Тому я хз коли буде обіцяний "Лапенко". Він точно буде, але тоді, коли я хоч трішки прийду в себе.
Вибачте, що так склалось. Надіюсь, у вас початок року є\буде краще ❤️

Ну все, хандра скінчилась (надіюсь). Тож перейдемо до обіцяного — Лапенко!
Все частіше мені почали попадати на очі меми з участю кудрявого вченого, тому, як зазвичай, я вирішив передивитись якийсь серіал заради мемів. І очікуючи лиш вищеописаного, і передивившись всі 5 серій, я залишився напрочуд задоволеним!
"Всередині Лапенко" — це дуже приємний серіал, що доволі круто передає всю цю лампову (а місцями і небезпечну) атмосферу 90-х. Всі ці шокуючі шоу, по типу "Слідство вели...", чи ведучі, які знаходяться в якісь дивній, цілком білій кімнаті і постійно посміхаються в камеру (посилання на Рай, не інакше), або ж дивні кліпи тих років — все це було передано так тендітно і атмосферно, що починаєш думати "Як це знято НАСТІЛЬКИ якісно?".
І, звісно ж, гумор. Ооо, про нього можна писати дисертацію, настільки його багато, і настільки він хороший. Більшість нього прив'язана до самих персонажів, їх характерів, які дуже гарно обіграні. Чого тільки варті Інженер чи сама програма "Загадка діри"! Тут точно можна сказати, що кожен може знайти собі того, хто покорить їх сердешко.
Загалом, "Всередині Лапенко" це той серіал який я дуже і дуже рекомендую до перегляду. Я його вже подивився двічі, про що взагалі не жалію.

Вердикт: 10/10
#ВбиваємоЧас