Né Dragon

Хто здогадається звідки це — тому чмок в пупок

12 views20:00

Я, перекладаючи любовні оповідання в три години ночі дня всіх закоханих.

11 views01:33

Закоханість

Таке буває рідко, але цей день почався у мене на подив добре. Ніжний, помаранчевий колір неба, легкий сніжок для атмосфери, і відсутність їбучого вітру, який доводить твої руки до обмороження 4-ої степені за лічені секунди під час перекуру змусили мене плюнути, та накатати пост про мої почуття. І почати, звісно ж, з Дня Св. Валентина, або ж просто дня Всіх Закоханих.
Як же я довго ненавидів цей день. Кожного клятого 14 лютого втекти від цих сердечок та сюсюкань було просто неможливо. Ба навіть більше, якийсь чорт на ім'я Валік (що за дебільне ім'я, тобою що, стіни фарбують?) придумав, що найкращий спосіб виразити свою любов — це якісь картонки з цитатами типу "Брат, закрий очі, що ти бачиш, Брат? Нічого, Брат. Це мій світ без тебе, Брат. Брааат". І звісно ж цю фігну підцепили всі: Від канцелярії, яка живе одними лиш валентинками, і до шкіл/університетів, які уявляють себе голими малюками зі зброєю, Купідонами тобіш.
І от, кожного року, десь та виставлялась злощасна коробка, в яку всі вкидали ці картонки, які продавались за ніхуйову таку валюту, щоб потім, наприкінці робочого дня роздати кому треба. І звісно ж, якщо тобі дуже пощастило не мати гарної зовнішності, та відкритості до всіх і кожного, то єдине що ти отримував — це слова "Ну, наступного року отримаєш", або ж валентинку такого розміру, що її і під мікроскопом толком не роздивишся. Надіюсь, всім зрозуміло, що ненависть до цього свята цілком оправдана, бо він вже повністю перетворюється на якийсь культ.
Але от я, стою, курю, милуюсь прекрасним світанком (так, я пишу цей пост зранку, все продумано. Все ж, мою шизу треба приймати порціями) і от що подумав: А саме свято то нормальне, просто ці опездали звели його до статусу культу. Тому от вам my manifest.
Сонечки, барбариски мої, дихайте повним життям, живіть повними грудьми. Те, що якісь їбаньки кажуть вам, що це просто свято для закоханих — така ж дурниця, як і наявність у них самих інтелекту. В першу чергу, це свято любові. Любові до вашої роботи, до людей, що вас оточують (no homo, але якщо вони не проти...), до такої дрібниці як приємний ранок і, якщо вам пощастило більше ніж мені, до тієї особливої людини на яку більшість вашої любові і йде, і повертається. Якщо ж у вас її немає — у вас досі є попередні пункти, не засмучуйтесь. Тож бажаю вам того, щоб таким був не один день в рік, а весь рік взагалі, і щоб вам кожного дня дарили любов, яка викличе у вас посмішку. А не відписку, як мені подарував сьогодні один Віталя (Так, я за всіма вами слідкую, навіть коли ви чіпаєте свого/свою малавах).
І пам'ятайте: Якщо вам здається, що вас ніхто не любить, то викиньте цю дурню з голови. Вас люблю я, тому що ви, з незрозумілих мені причин, досі тут, і читаєте цей текст. Який ще й немаленький, ~~як мій пісюлець~~ через що вам ще більше поваги та любові з моєї сторони 💜💜💜

А мій день почався на подив добре...

18 views10:00