#ВбиваємоЧас
Так як я недавно з друзями зміг розкошелитись на підписку netflix, то тепер весь свій вільний час я витрачаю не на перегляд відосів ютубу чи задротство в overwatch, а саме на серіали. Отооож, іноді я буду писати про те що взагалі на тому вашому хуєтфліксі за 300 гривень можна глянути.
Останні кілька днів я безвилазно дивлюсь серіал, який ви теж мали б вже давно глянути, і я взагалі не розумію як ми могли бути такими опездалами, щоб не зацінити цей шедевр. Говорю я звісно про спін-офф серіалу "Пуститися берега", а саме "Краще телефонуйте Солу"!
Якщо вам зайшли пригоди Хайзенберга, гарна мексиканська музика і цікаві персонажі, то дивитись цей серіал треба обов'язково. В ньому дуже круто розвиваються лінії другорядних персонажів (і не лише Сола), з'являється навіть Туко і його ще навіть ХОДЯЧИЙ і РОЗМОВЛЯЮЧИЙ дядько Гектор, що викликало в мене справді дитячий захват і зовсім недитячий стояк. Спойлерів не буде (я сам тільки на 3 сезоні), але гарантую, що глянути варто!
8 ходячих Гекторів з 10

А, ще!
Нетфлікс, братан, де українські саби на 2 сезоні Солянки? Перший сезон — є, третій — теж, другий — ..? А нема їх, братан, пиздуй з Толоки качати! От як так то?! ЗА ШО Я ПЛАЧУ СВОЇ КРОВНІ 300 ГРИВЕНЬ В МІСЯЦЬ, КУРВО, ААА?!

#Жиза
Сідайте дітки в коло, я повідаю вам дуже цікаву і неменш трагічну історію про четверту пару Наукового образу світу...
Отож, це був жаркий день 11-го вересня. Позаду мене вже було дву пари, які несли собою тяжкий вантаж Кореї в шостій циві та її ж війну з невеличким містом-державою. Попереду був НОС (назовімо його так), і сам Бог знав, що вона могла принести. Ніхто не знав, що там буде, але всі знали, що під її кінець, в 7:30 вечора, всі будуть стомлені як чорти.
Та все-ж, поборовши своє невимовне бажання піти з неї в обійми серіальчиків, і менш приємні обійми невиконаних лаб, моя бренна нога ступила в злополучний 215 кабінет. Все було непогано. Хоч я і був стомлений, а на фоні викладач сухо зачитував лекцію, пара йшла непогано: Я тихенько намагався намалювати Хайзенберга, а про лекцію я не переймався, бо викладач, який би сухий як Сахара він не був, скинув презентацію нам.
Тож совість моя була чиста: Я чесно відсидів четверту пару, навідміну від другої группи, у яких вона була взагалі єдиною, через що ніхто і не прийшов.
АЛЕ КРАДЕТЬСЯ ВЖЕ ПІЗДЕЦЬ СВОЄЮ УСМІШКОЮ ХИЖОЙ! І наш викладач вимовляє слова, які і понині стоять дзвоном в мене у вухах: Відмічати він нікого не буде, бо блядська Данія друга група не прийшла. Отож, всі мої страждання були марними...
Тож зібравши речі, я подивився своєму Хайзенбергу в очі, він поглянув одним оком на мене, другим на Кавказ, і ми з ним сумно пішли додому під народну німецьку пісню Was Ich Liebe.
День пройшов тяжко.

Блет, в четвертому сезоні Сола теж немає українських сабів. Не розумію, що за ненависть у Нетфлікса до України і парних чисел.
А взагалі третій сезон — топчик. Напруга, саспенс, інші розумні слова пов'язані з кінематографом — все це реалізовано просто на вищому рівні. Все ж, на арену вийшли курчата, і принесли з собою конфлікт команди ПокиХодячих і БратівАкробатів.
Надіюсь, 4 сезон буде неменш крутим

#Жиза
Знаєте ті меми, де порівнюється хвороба в дитинстві, і хвороба в більш дорослому віці? Так от, як виявилось це вам не хіханьки-хахоньки, а справді життєва ситуація!
Ded mode ON
Пам'ятаю, як було круто хворіти в школі — не ходиш на уроки, домашку не робиш тому що "У дитятка болить голова", і коли немає батьків, то годинами сидиш і задротиш...
А що тепер? Тепер ти хрін посидиш з друзями, від компа починає боліти голова (терпимо, але все ж), а лекції треба вчити, бо сесію не здаси! Я б назвав цю ситуацію Le Pizdec.
Тож пробачте, якщо не буде постів. Гадаю, мене можна зрозуміти. Ну а мораль цієї історії така: Бути дідом не так вже й круто

"Православний офіцер" Mike Franchina

І ще одна рубрика. Але ця буде не багатослівною. Тому що це... #КрасивіКартинки
Можете поставити їх на заставку, знайти цікавих художників, або ж навіть отримати натхнення. Я не знаю, робіть з ними що хочете, це ваша справа.

P.S. Більшість з них, напевне, буде похмурими, але це вже справа моїх смаків.

Недавно в мене з'явились вільні кошти, і я міг би їх вкласти в полімерку, нарешті зайнятись чимость корисним, скажімо так. Але як завжди щось пішло не так, а в Стімі підвернулись непогані скидки і...

От тому певний час і не було постів. Вибачаюсь перед собою, постараюсь виправитись і знову наклепати постів, щоб зникнути з чистим серцем. Жартую. Або ні. Або так. Або нахуй я пішов

Але от в чому я шарю (хоч і трішки), так це в фотошопі. Де ще можуть бути створені величні шедеври людської уяви такі як шлакоблокунь, чіліпиздрик чи бульбазавр-Лукашенко? Та ніде, тільки там.
Тому коли мені буває сумно чи просто немає чим зайнятись, я заходжу в милий мій ФШ і на світ народжується щось типу цього:

Знову нудні пари, знову їбанутий ФШ. Тут вже у мене не було якоїсь ідеї, тож я просто ліпив що в голову йшло.
Як ви могли помітити в голову лізла різна дурня, але вийшло... Цікаво, як на мене

Рівноцінний обмін, або феномен Сталевого Алхіміка
Часто люди поділяються на декілька таборів, коли мова йде про моменти радості/смутку в житті. Одні кажуть, що життя йде по принципу "зебри". Спочатку йде чорна полоса, а за нею точно-точно настане біла. А деякі взагалі вважають, що такої послідовності немає, і все твоє життя може пройти добре, або ж ні. Є ще люди, які взагалі не вірять в такі речі, що, можливо і правильно, але зараз не про них, тому вони йдуть смоктати залупу.
Я ж знаходжусь десь посередині. Моя думка полягає у тому, що якщо нам буває боляче, то обов'язково має настати момент радості, який би компенсував прожитий нами тяжкий досвід.
Так, довів цю думку до більш-менш цільного стану я саме після перегляду Сталевого Алхіміка (рекомендую глянути/почитати, до речі. Якось, може і про нього розповім), де саме на принципі рівноцінного обміну діяла "магія" світу манги. По ньому, також, жив і головний герой — Едвард Елрік (сасний хлопчина). І переглянувши свої погляди і СА, я подумав, що то справді гарний принцип, і, можливо навіть дієвий.
Пиздіти не буду, нам часто буває погано. Життя, все ж, не цукор, тому треба і потерпіти іноді. Але з часом все стає краще. Речі стають на краще, і от тобі кайфово просто від компанії друзів і барісти, яка запам'ятовує скільки цукру класти в твій капуч. І життя дивовижно виправляєтся хоч трішки, але на краще. Хоча до цього нам здавалось, що все хуйня, і взагалі "I hate my life and i hate you, i hate my wife and her boyfriend too".
Але знайте, дорогі мої, колись гівно пройде, і життя стане краще. Як мінімум, заради світлого майбутнього, яке я сам собі своїми силами і вірою влаштую, варто жити. Як мінімум, так вважаю я. А який шлях оберете ви, вирішувати тільки вам!
#ПростоДумки

Перевстановлення вінди то тааак весело!

Отож, вчора на нетфліксі нарешті вийшов фільм, який мав завершити історію Джессі Пінкмана, і відповісти на всі питання, що залишились у глядача після перегляду Breaking Bad.
І от, після того, як я його переглянув, в мене виникла тільки одна емоція. Задоволення. На мою думку, це було чудове завершення історії, того відкритого фіналу, що залишив після себе серіал. Тоді як сам серіал розповідав нам історію Уолтера Уайта, фільм цілком і повністю було зосереджено на його партнері.
Спойлерити нічого не буду, самі подивитесь (бо воно того варте), але скажу, що цей фільм — те завершення, яке було потрібне серіалу. Це та точка, яка після її нанесення залишає глядача з приємними емоціями та відчуттям повної доконаності захоплючуої історії Уолтера Уайта та Джессі Пінкмана.
9 bitches із 10
#ВбиваємоЧас

Щось пішов покурити, а постів знову нема. Ну, можна уже звикнути, мені здається. Але якщо серйозно то таке, схоже, буде і не раз. А все чому? Тому що останній час як не засяду за щось, відчуваю себе так, як на цьому арті. Треба виправлятись!
Якось...

Чудово виправився — місяць без постів. Ну а що робити? Пиздіти — не мішки носити, тому і даються такі нездійсненні обіцянки.
АЛЕ недавно я витратив трішки грошей на потрібні речі (і не дуже), тому скоро будуть пости про них, де я постараюсь розповісти на кой вони мені, на кой вони, можливо, вам, і взагалі чи годна то тема.
Тому тепер от точно-точно: Скоро будуть пости! Блябуду!

Так, ну погнали. Почнімо з не дуже корисних речей для адекватних людей, але доволі крутої теми для курців.
Недавно я перейшов з звичних сигарет для плебеїв на самокрутки — сигарети витончених людей. В чому їх плюси, порівняно з готовим варіантом? Та їх дохуя і трішки!
По-перше це широкий вибір табаку. Вибір смаків настільки великий, що загалом може становити 1/3 від твоеї маман. Вишневий, шоколад, ваніль, яблуко, кава — і так можна продовжувати дуже довго.
З цього випливає другий плюс — кастомізація. Завдяки такому широкому вибору смаків табаку та папіру, ти можеш скрутити собі ідеальну для тебе сигаретку. Наприклад, з вишневим табаком та шоколадним папіром, отримавши на виході дешевий варіант сигаріли, котрої точно не буде у челяді.
А що ж по ціні за такий-то шик? При затратах порівняних зі звичайними сигаретами, а то і дешевше, ти отримуєш все вищеописане, що доставляє кайф не тільки тобі, а й твоєму гаманцю.
Тому якщо ти досі куриш сигарети, то ось тобі альтернатива, на яку сів я, і тобі рекомендую!

Ну, і до корисних речей. Як і в моєму житті — наостанок.
Мені давно подобалось іноді щось малювати і взагалі творити щось своїми руками, тому коли в мене знову таки з'явились кошти, я вирішив витратити їх саме на творчість. Тому придбав я доволі стандартний (на мою думку) набір для малювання — скетчбук, лінери та набір олівців. Розберемо ж кожне з них по трохи.

Лінери Sakura Micron (*буп*) — доволі круті лінери, які НАРЕШТІ не перебиваються на зворотню сторону листка. Це, напевне, найприємніші лінери з тих, якими я користувався — лінія чітка, йде саме так, як ти і хочеш, а не з пропусками чи потовщеннями. Взагалі, у Сакури є ще один набір, який я не став брати через більшу ціну, але який я однозначно рекомендую. Якщо вам вистачить коштів — беріть саме його (*буп*), або інші лінери того ж виробника, він, як я чув, один із найкращих.

Скетчбук Rosa (*буп*) — теж приємний в користуванні скетчбук, основним плюсом якого для мене стало те, що тут є одразу три кольори паперу, що дозволяє урізноманітнити роботи і зрозуміти, який колір саме для вас. Єдине, на чому можу наголосити, це те, що скоріше всього для акварелі він не дуже підійде, через низьку щільність паперу, але як місце для ваших скетчів — саме те (хто б і сумнівався)

Набір олівців Cretacolor Artist Studio (*буп*) — остання і найдорожча річ з нашого "огляду". Довго я думав чи брати цей набір, саме через його ціну, але вирішив таки ризикнути і спрабувати різні види олівців для того, щоб зрозуміти, які з них найприємніші для мене. І знаєте, це доволі допомогло! Так, я зрозумів що саме вугільні олівці для мене найкайфовіші. Та й сам набір включає таку круту річ, про яку я раніше не знав, як blending stump (хуй його знає, як його перекласти, але назвемо це як "олівець для розмиття"). Нарешті я не буду водити пальцем по малюнку! Ву-ху! Але кажучи в цілому, то це доволі крутий набір для різноманітних робіт — скетчування, академізму та іншого

Загалом, все з цього списку я рекомендую таким початківцям в малюванні як я — він дозволить вам спробувати себе в різних напрямках малюнку, і вирішити — який з них саме для вас!
Сам я вже зробив пару робіт, які, скоріш всього, скоро заллю сюди, а може і буду часто публікувати сюди свої малюнки чи просто скетчі. Хто зна, а поки, дякую за увагу!