Не баян, а класика.

Я чуток акабный человек и, как говорится, у меня кругом ненависть к мусорам, этим слугам буржуазии, угнетателям рабочего люда. Но когда я вижу примеры такой дырявой гомосятни, как оправдывание бухого цыгана-жлоба на ягуаре, мне хочется сказать: «Я аваковец, я сторонник полицейского государства, я ценитель сильной руки от мира внутренних дел, я полон репрессий и внесудебных расправ, фашист, мусор, новый Беркутовец."

Не баян, а класика.

Знай, рускій солдат, ти воюєш за те, щоб твою дружину єбали хачі.

Листівка гейським їжакам.

Знову стикаюсь з ситуацією, коли допомагаєш людині (і знову - військовому), а вона тупо сідає на голову. Як же це заєбало, якщо чесно.

Ситуація: допомагаю чєлу з купою важливих речей, навіть збір був під його запит. Потім ще раз допомагаю, бо деякі речі згоріли. Потім починається розмова про те, що кореша побачили ремінь на АК і теж такий захотіли. Потім те саме з рюкзаком. А потім викатує список зі всякою дрібною хернею, за яку навіть соромно просити має бути. Хоча я купу разів казав, що збори у нас більш серйозні і на більш важливі речі. І от нахуй послати не хочу, але і купувати ремінь за 450 грн і рюкзак за 1к грн я єбав ну.