Настав час розповісти детальніше про проєкт з покращення доступності площі Ринок у Львові й чому замість цього не можна було купити сто дронів.

Сто тисяч євро цільових коштів було виділено ісландцем Харальдуром Торлефсоном. Він дизайнер, ресторатор, меценат, а ще людина з інвалідністю — має м'язову дистрофію, що прогресує. Саме тому він фінансує багато проєктів з покращення інклюзивності і в рідній Ісландії, і в інших країнах Європи. Трохи більше про нього можете почитати тут.

Яка мета проєкту? Зробити центральну та найбільш туристичну площу міста доступною. Вочевидь, зараз вона такою не є навіть для тих, хто має обидві власні ноги — про людей у кріслах колісних годі казати.

Чому шліфована бруківка, а не нова? На такому варіанті зупинилися після перебирання різних варіантів. Світ уже має приклади подібного підходу, тож подивимося, наскільки якісно його реалізують у Львові.

Експерименти також відбуваються в підборі типу тактильного покриття. Воно має бути комбінованим, частково з використанням наявної грубої бруківки, але остаточне рішення ще належить побачити.

Площа Ринок є — що далі? Далі — продовжувати робити доступним усе місто: де з новим покриттям, де зі шліфованим, де частково, а де й повністю. Побажаємо львів'янам у цьому натхнення, адже мало що у містах зараз є важливішим за інклюзивність.

Давайте поговоримо про Вінницю. Це місто відоме стабільною імплементацією швейцарського © досвіду не лише в галузі трамваїв, а й у галузі тротуарів.

Втім, іноді асфальтний каток у них хочеться забрати. Ну бо справді, навіщо робити якісні реконструкції вулиць і навмисно погіршувати їхній естетичний вигляд таким невдалим вибором покриття?

Окрім того, подібна однотонність хідників і велодоріжок робить складнішим візуальне розрізнення останніх. Статистики на руках немає, втім, це явно не спонукає пішоходів триматися своєї зони.

Діліться своїми думками в коментарях, надто якщо ви вінничанин чи вінничанка. А за фото з майже готової вулиці Батозької подяка підписнику.

Рівне та Чернівці до великої війни мали дуже схожі за розміром бюджети (біля 2,5 млрд. грн.) та майже однакове населення. Втім, за площею Чернівецька громада утричі більша, а отже, бідніша. Так? Чи ні?

З Чернівців останнім часом постійно надходять гарні новини. Реконструюються вулиці, будується велоінфраструктура, стабільно розвивається транспорт — лише сьогодні презентували чергові 10 «Мерседесів» КП «ЧТУ».

А що Рівне? Рівне купує маршрутки. 23-го жовтня відбувся аукціон на 20 «Атаманів» для комунального перевізника за 65 млн. грн. Це сума, за яку можна було придбати 30 великих автобусів, хоч і вживаних. Втім, ніт.

Українські міста можуть бути бідними й можуть бути багатими. Можуть бути великими й можуть бути малими. Можуть знаходитися на Сході й на Заході, на Півдні й на Півночі. Та вирішальною завжди є наявність у міських радах розуміння міських потреб. Де його брак, там Рівне 🤷

Фото (ілюстративні): Romann, Pasha Logvis | Alltransua.com

Будівництво нового пішо-велосипедного мосту в Варшаві вже на фінішній прямій - минулого тижня було встановлено останню сталеву секцію переправи.

Перші роботи на мосту розпочалися в січні 2022 року.
Однорівневий міст спирається на сім залізобетонних опор. На лівому березі, перед останньою опорою, переправа роздвоється і проходить над набережно.
Конструкції було виготовлено зі сталі, покритої фарбою, що імітує колір кортену. Такий матеріал і покриття є більш придатним з огляду на високу вологість над річкою.

Новий міст матиме довжину 452 метри може стати одним з найдовших переходів такого типу в світі (на приклад, це на 127 метрів довше за лондонський Міст Тисячоліття).

Конструкція має два вигини, в яких буде розташовано місця для сидіння, ширина змінюється від 6,9 м у найвужчому місці до 16,3 м над течією річки.

Будова мосту стане першим етапом створення нового туристично-рекреаційного маршруту Ząbkowska - Stefana Okrzei - Karowa - plac Piłsudskiego - Ogród Saski (так звана "Саксонська вісь), що перетинатиме вже існуючий Королівський тракт і створюватиме нові точки інтересу на мапі Варшави.
В наступних етапах заплановано перебудову вище згаданих вулиць та їх достосування до потреб піших та велосипедистів.

Подобається, коли міста замовляють для своїх трамваїв унікальний дизайн. Ще більше подобається, коли цей дизайн ідеально лягає на сформований бренд міста.

І ні, ніхто не заперечує крутість у цьому французів, та просто погляньте на нові NGT DX DD у Дрездені й спробуйте сказати, що це не найкращий дизайн міського трамваю десятиріччя.

Цікаво, що він не здається широким — він таким справді є. Попри те, що традиційно європейські системи розраховані на вужчий габарит вагонів — 2300 мм проти 2500 в Україні, стандартом для нових систем є вже 2650 мм. Дрезденська новою не є, та перед надходженням перших Flexity у 2021 р. колії спеціально переклали для можливості роботи ширших вагонів.

І так, саме вони остаточно витіснили з вулиць міста знайомі нам Татри. Замовили таких 33 (+7) штуки — останні мають надійти наступного року. У майбутньому Дрезден планує перевести на ширший габарит весь парк.

Фото: UTF | Alltransua.com