У Західній Європі ви могли неодноразово помічати культуру будівництв і реконструкцій. Будмайданчик завжди огороджений естетичним парканом, тимчасовий прохід для пішоходів не викликає огиди й загалом кожен робочий елемент складає приємне враження, є певним знаком якості.

А що у Києві? У Києві тимчасовий перехід на Дегтярівській — підперті камінням випиляні з палетів криві дошки.

Це те, до чого ми всі звикли. Це, певно, не найбільша проблема у місті зараз. Та саме з таких дрібниць складається загальна картина. Саме такі дрібниці, зрештою, формують враження від реконструкції

За фото подяка підписнику. Друге фото для порівняння: тимчасовий перехід через колії у бельгійському Льєжі.

Настав час розповісти детальніше про проєкт з покращення доступності площі Ринок у Львові й чому замість цього не можна було купити сто дронів.

Сто тисяч євро цільових коштів було виділено ісландцем Харальдуром Торлефсоном. Він дизайнер, ресторатор, меценат, а ще людина з інвалідністю — має м'язову дистрофію, що прогресує. Саме тому він фінансує багато проєктів з покращення інклюзивності і в рідній Ісландії, і в інших країнах Європи. Трохи більше про нього можете почитати тут.

Яка мета проєкту? Зробити центральну та найбільш туристичну площу міста доступною. Вочевидь, зараз вона такою не є навіть для тих, хто має обидві власні ноги — про людей у кріслах колісних годі казати.

Чому шліфована бруківка, а не нова? На такому варіанті зупинилися після перебирання різних варіантів. Світ уже має приклади подібного підходу, тож подивимося, наскільки якісно його реалізують у Львові.

Експерименти також відбуваються в підборі типу тактильного покриття. Воно має бути комбінованим, частково з використанням наявної грубої бруківки, але остаточне рішення ще належить побачити.

Площа Ринок є — що далі? Далі — продовжувати робити доступним усе місто: де з новим покриттям, де зі шліфованим, де частково, а де й повністю. Побажаємо львів'янам у цьому натхнення, адже мало що у містах зараз є важливішим за інклюзивність.

Давайте поговоримо про Вінницю. Це місто відоме стабільною імплементацією швейцарського © досвіду не лише в галузі трамваїв, а й у галузі тротуарів.

Втім, іноді асфальтний каток у них хочеться забрати. Ну бо справді, навіщо робити якісні реконструкції вулиць і навмисно погіршувати їхній естетичний вигляд таким невдалим вибором покриття?

Окрім того, подібна однотонність хідників і велодоріжок робить складнішим візуальне розрізнення останніх. Статистики на руках немає, втім, це явно не спонукає пішоходів триматися своєї зони.

Діліться своїми думками в коментарях, надто якщо ви вінничанин чи вінничанка. А за фото з майже готової вулиці Батозької подяка підписнику.

Рівне та Чернівці до великої війни мали дуже схожі за розміром бюджети (біля 2,5 млрд. грн.) та майже однакове населення. Втім, за площею Чернівецька громада утричі більша, а отже, бідніша. Так? Чи ні?

З Чернівців останнім часом постійно надходять гарні новини. Реконструюються вулиці, будується велоінфраструктура, стабільно розвивається транспорт — лише сьогодні презентували чергові 10 «Мерседесів» КП «ЧТУ».

А що Рівне? Рівне купує маршрутки. 23-го жовтня відбувся аукціон на 20 «Атаманів» для комунального перевізника за 65 млн. грн. Це сума, за яку можна було придбати 30 великих автобусів, хоч і вживаних. Втім, ніт.

Українські міста можуть бути бідними й можуть бути багатими. Можуть бути великими й можуть бути малими. Можуть знаходитися на Сході й на Заході, на Півдні й на Півночі. Та вирішальною завжди є наявність у міських радах розуміння міських потреб. Де його брак, там Рівне 🤷

Фото (ілюстративні): Romann, Pasha Logvis | Alltransua.com

Будівництво нового пішо-велосипедного мосту в Варшаві вже на фінішній прямій - минулого тижня було встановлено останню сталеву секцію переправи.

Перші роботи на мосту розпочалися в січні 2022 року.
Однорівневий міст спирається на сім залізобетонних опор. На лівому березі, перед останньою опорою, переправа роздвоється і проходить над набережно.
Конструкції було виготовлено зі сталі, покритої фарбою, що імітує колір кортену. Такий матеріал і покриття є більш придатним з огляду на високу вологість над річкою.

Новий міст матиме довжину 452 метри може стати одним з найдовших переходів такого типу в світі (на приклад, це на 127 метрів довше за лондонський Міст Тисячоліття).

Конструкція має два вигини, в яких буде розташовано місця для сидіння, ширина змінюється від 6,9 м у найвужчому місці до 16,3 м над течією річки.

Будова мосту стане першим етапом створення нового туристично-рекреаційного маршруту Ząbkowska - Stefana Okrzei - Karowa - plac Piłsudskiego - Ogród Saski (так звана "Саксонська вісь), що перетинатиме вже існуючий Королівський тракт і створюватиме нові точки інтересу на мапі Варшави.
В наступних етапах заплановано перебудову вище згаданих вулиць та їх достосування до потреб піших та велосипедистів.