Молодий азовський доброволець з 4-ї роти 2-го батальйону ССО "Азов" на позиціях на Півдні України. З 15 років в українському націоналістичному русі, з перших днів в ССО "Азов". Це нове покоління українських правих, які зростали на ідеологічних працях Миколи Кравченка "Крука". І сьогодні вони продовжують його справу - в боротьбі на грані двох світів здобувають Велику Україну.

*****

Коментар друга Русина.

"Помсти смерть Великих Лицарів" - наказує нам Декалог Українського Nаціоналіста. Азовські добровольці по всій Україні чіпляють на свою броню шеврони "Крук", щоб пам'ятати за кого вони мають помститися московській орді.

*****

Коментар друга Русина.

ЗЕМЛЯ ТА КРОВ

В січні 2019 р. мав відбутися 3-й всеукраїнський з'їзд Nаціонального Корпусу. Для того, щоб він не мав виключно поточно-робочого характеру, Микола Кравченко запропонував ритуал, який би об'єданав усіх присутніх клятвою і пов'язав спільною реліквією.

Було вирішено, що такою реліквією, має стати українська земля. І не проста земля, а з 50 визначних місць для становлення Української Nації. Вона мала бути змішана в один котел на стародавньому давньоруському святилищі в Києві, потім розкладена по дерев'яним тризубам і вручена кожному учаснику та учасниці з'їзду. По завершенню з'їзду NK відбулося вручення дерев'яних тризубів, заповнених українською землею, що була полита кров'ю кращих людей нашого Роду і кров'ю наших ворогів.

Микола Кравченко особисто прийняв клятву кількох тисяч Українських Nаціоналістів в зимовому Києві 2019 р.

Крім цього був створений відеоролик про те, як активісти NK з усієї України виїздили на визначні місця та збирали землю. Текст до відео, яке озвучував соліст культового українського правого гурта Кому Вниз Андрій Середа, написав Крук:

"Нація стоїть на 2 стовпах - це Земля та Кров. Лише те, що ця земля просяклася кров'ю наших попередників - і робить її нашою.

5000 років тому на цій землі жили перші наші предки. Як вони себе називали - історія не пам'ятає. Археологи їх називали ямники, катакомбниками або зрубниками. Лінгвісти - праідноєвропейцями. Та дещо ми знаєм напевно - це був дуже войовничий народ, колісницям якого підкорився тодішній світ. Кам'яні гори посеред приазовської рівнини не могли не стати сакральними для степового вояцтва того часу. Ось чому тут ми знаходимо їх перше святилище та перші записи, залишені в гротах Кам'яної могили.

Протягом тисячі років царство скіфів було непереможним. Своєю могутністю воно завдячувало степовій військовій традиції та культу боротьби. Найпотужніші армії світу були переможені скіфами, в тому числі - Дарія та Олександра Македонського. Вищою цінністю скіфів була воля, а її запорукою - зброя. Недарма скіфський філософ Анахарсіс писав сину грецького царя: "У тебе флейти та повний гаманець, а в мене стріли та лук. Саме тому ти - раб, а я - вільний. У тебе багато ворогів - а у мене їх немає зовсім". Найвеличніші зі скіфів були поховані в т.зв. Геррах, тут і знаходиться Кам'янське городище - столиця Скіфської держави. Значна частина його затоплена Каховським водосховищем, але маленький клаптик суходолу дає нам можливість доторкнутися до минулої величі.

Русини перейняли культ боротьби від своїх попередників - скіфів і сарматів. Цей нестримний потяг до слави та перемог розширив кордони Руської держави від околиць Києва до узбережжя Балтійського та Чорного морей. То була держава, з якою рахувався тогочасний світ. А хто не рахувався - той був знищенний, як Хозарський каганат Святославом. Десь на Хортиці поклав головою князь Святослав, окропивши своєю кров'ю ці пороги.

Чимало крові пролилося, коли на Русь пішла величезна навала зі Сходу, чимало міст було спалено. Донецьке городище стояло на рубежі Русі і одним з перших зустріло темряву зі Сходу. Оборонцям міста було запропоновано здатися в обмін на життя, проте вони обрали прийняти бій.

Навіть втративши свою державність, Nація продовжила існувати у воїнських традиціях, які перейняли козаки. Саме вони стали володарями степу. На скіфських курганах вони влаштували сторожові застави, на дніпровських порогах будували Січ. Звідси почалася Хмельниччина.

Холодний Яр - самий центр України. Тут гайдамаки освятили свої ножі перед Коліївщиною. В цих лісах під час Визвольних змагань була встановлена Холодноярська республіка, яка дала найзапекліший опір радянським окупантам.

Західна Україна була останнім бастіоном Руської державності та українства. Так було і в ХХ ст., коли вся Україна була окупована Москвою - саме на Волині, Галичині та Карпатах відбувалася основна війна за українську незалежність.

На Київських пагорбах, звідки пішла давня Українська імперія, Київська Русь, в День Соборності об'єдналися усі Українські землі та усі покоління українців, як би вони не називалися".

До клятви!

Тримаючи в руках цей щит, наповнений святою українською землею, политою кров'ю українських героїв клянуся боротися та працювати на благо Української Nації та Держави доти, доки не зробимо Україну великою!

Клянуся боротися і не спинятися, доки не буде звільненний останній клаптик рідної української землі!

Клянуся в цій боротьбі бути гідним славної пам'яті наших великих предків і з думкою про наступні покоління.

Слава Україні! Слава Nації! Україна понад усе!

*****

Слова Миколи Кравченка "Крука", 2019 рік.

Помстимося!

*****

Коментар ССО АЗОВ.

У квітні 2018 р. почала роботу Школа лідерів ім. Аксьона і Хоми, співзасновником якої був Микола Кравченко "Крук".

Він склав першу навчальну програму Школи і весь час її існування брав участь в розробці методичних матеріалів, проводив лекції та вечірні ватри-гутірки з курсантами школи. Школа ім. Аксьона і Хоми об'єднувала фізичну, психологічну та інтелектуальну підготовку, давала базу для формування всебічно розвиненого українського громадянина. Викладачами школи були ветерани гвардійського полку "Азов" і запрошені спеціалісти, в т.ч. з кандидатськими та докторськими ступенями.

Названа школа була на честь двох добровольців батальйону Азов - 21-річного Аксьона (Олег Аксененко) з Луганщини та 18-річного Хоми (Андрій Снітко) з Волині. Вони загинули в бою за Іловайськ 20 серпня 2014 р. Микола Кравченко особисто знав обох хлопців - з Аксьоном він був знайомий ще з весни 2014 р., адже Олег Аксененко був ще "чорним чоловічком" - бійцем партизанського загону "Чорний Корпус". Микола Кравченко особисто набирав добровольців до нього і був начальником штабу цього загону.

З Хомою Крук познайомився на Козацькому - мобілізаційному центрі добровольчого батальйону "Азову", куди в травні 2014 р. Хома прибув з групою волинських правих добровольців. Микола Кравченко особисто проводив співбесіди з усіма добровольцями, в т.ч. і з Андрієм Снітко.

Через школу лідерів ім. Аксьона і Хоми пройшло близько тисячі молодих українців. Про випускників школи Крук казав: "Саме на цих людях в майбутньому ми будемо будувати нову країну". З 2018 по 2022 р. близько сотні випускників Школи ім. Аксьона і Хоми долучилися до гвардійського полку "Азов", а в лютому і навесні 2022 р. кілька сотень випускників Школи стали в лави новосформованих добровольчих підрозділів ССО ("Азов-Київ", "Азов-Харків", "Азов-Суми"), азовських спецпідрозділів "Кракен" і "Любарт", 98-го батальйону ТрО "Азов" і спецпідрозділу МВС "Схід", азовської добровольчої роти Буковини.

*****

Коментар друга Русина.

Саме на цих людях в майбутньому ми будемо будувати нову країну!..

(с) Микола Кравченко

Бійці одного з взводів 2-го загону ССО на привалі. У взводного "Штефана" можна побачити на 2 азовські шеврони нового зразка - ССО і КРУК.

"Штефан" - хорунжий Nаціонального Корпусу і Nаціональних Дружин Івано-Франківська. Один з наймолодших хорунжих Азовського руху і водночас один з найперспективніших - несучи хоругву Ідеї Nації він повів своїх людей на війну, долучившись до ССО "Азов". Микола Кравченко завжди високо оцінював молодого Штефана, підкреслюючи, що майбутнє нашого руху в таких фанатично відданих ідеї молодих українцях.

*****

Коментар друга Русина.

Маріуполь завжди був особливим містом для Миколи Кравченка. Він збирав азовських добровольців для відправки в Маріуполь, він сам служив у лавах батальйону "Азов" в Маріуполі і брав участь в підготовці до його оборони в серпні - вересні 2014. Тоді легкоозброєний батальйон "Азов" зупинив просування ворога на укріпрайоні в с.Широкино і не пустив армію РФ у місто, стримав її до підходу основних сил ЗСУ. В 2022 росіяни змогли взяти місто в кільце, але українська залога Маріуполя на чолі з підполковником Денисом Прокопенко, командиром ОЗСП "Азов", 3 місяці вела героїчні бої за кожен будинок і вулицю Маріуполя-Домахи. Тривалій успішній обороні сприяв ряд успішних операцій ГУР і ССО "Азов-Київ" з налагодження повітряного сполучення з фортецею Азовсталь.

На плечі у начальника зв'язку ОЗСП НГУ "Азов" Мольфара, який був евакуйований з Маріуполя гелікоптером, недарма шеврон Крука - Микола Кравченко з самого початку повномасштабного вторгнення РФ був подумки в Маріуполі, як і всі ветерани гвардійського "Азову", що не змогли дістатися Маріуполя і створили підрозділи ССО "Азов" у Києві та Харкові.

*****

Коментар друга Русина.

Микола Кравченко "Крук", як ідеолог сучасного Українського Nаціоналізму, проводив ритуал складання клятви задовго до появи Nаціонального Корпусу. Ця традиція з'явилася ще у Всеукраїнській Громадській Організації "Патріот України". Це унікальне відео з пізньої осені 2008 р. - на давньоруському Донецькому городищі на Харківщині "Крук" приводить до клятви нових бійців ВГО "Патріот України":

"Вступаючи до лав Організації "Патріот України", клянуся своєю Українською Кров'ю і своєю Українською Душею бути вірним ідеям та ідеалам великої Української Nації, боротися проти всіх ворогів Nашої ідеї і в боротьбі тій не пошкодую ані свого часу, ані майна, а якщо треба і життя. Клянуся чітко виконувати накази зверхників і бути вірним побратимом. Слава Україні!"

Своїй клятві Крук лишився вірним до самого кінця - не шкодував нічого заради відродження Великої Русі-України, ніколи не зраджував побратимів і в полум'ї боротьби віддав своє життя.

*****

Коментар друга Русина.

Прощай Горенка
Снова выстрел за рекою
Никогда никогда не увидимся с тобою...

"На Мощун", - пісня написана добровольцем ССО Азов-Київ у березні 2022 р. про азовських добровольців на західному фланзі оборони Києва. Селища Мощун і Горенка Київської обл. були одними з найгарячіших точок в лютому - березні 2022 р. Загибель Миколи Кравченка, співзасновника ССО Азов-Київ, і його ад'ютанта Сергія Машовця під Горенкою 14.03.2022 є підтвердженням цього. Не зважаючи на російську мову виконання пісні, вона надзвичайним чином передає березневий настрій азовців-оборонців Києва.

*****

Коментар друга Русина.

Запрошуємо на презентацію збірки "Олександр Маслак: Український архітектор Інтермаріуму", яка відбудеться завтра в Музеї Гетьманства о 14:00

Це перша книга з списку Миколи Кравченка, яку він планував видати в 2022 р.

Великі особистості продовжують свій шлях, поки їх ідеї впливають на світ. Тому і Олександр Маслак, і Микола Кравченко однозначно не завершили свою роль в історії України.

Ідеї, провідниками яких вони були, будуть продовжувати штовхати на нові вчинки та пошуки тисячі українських пасіонаріїв.

*****

Коментар друга Русина.

Командир добровольчого підрозділу "Альбін" з шевроном на честь Миколи Кравченка звільняє Харківщину від московської орди. Чорним крилом Крук прикриває українських націоналістів від ворожих куль і снарядів.

*****

Коментар друга Русина.

Із загибеллю Крука Україна втратила перспективного науковця, видавця, політика й отримала нову легенду українського націоналістичного руху. Крук був веселим і дуже працездатним! Він любив козацькі пісні, козацьку естетику, дійсно був козацького роду. Крук ніколи не опускав руки, якими б важкими не були обставини навколо. Він був прикладом вірного чоловіка, люблячого батька, відданого націоналіста та свідомого громадянина України. Крук вірив у перемогу України та наближав її всіма силами… У його серці палав вогонь боротьби

Видання The Village підготувало статтю про 4-х українських письменників, які загинули під час повномасштабної фази російсько-української війни. Один з героїв матеріалу - засновник першого ветеранського Видавництва Орієнтир Микола Кравченко "Крук"

https://www.the-village.com.ua/village/city/war/330757-ukrayinski-pismenniki-yaki-zaginuli-na-viyni-2022

* * * * *

Коментар друга Русина.

Сьогодні в київському офісі Вікімедіа відбулося урочисте вручення нагород від Інституту Національного Розвитку регулярним дописувачам української Вікіпедії, які знаходяться в складі бойових підрозділів. 7 лауреатів були нагороджені відзнакою "Вікімеч" ім. Олега "Райдера" Ковалишина. Ідея створення цієї відзнаки на нагородження українських вікіпедістів народилася у Миколи Кравченка в 2021 році - в тому ж році було проведене і перше нагородження творців і ключових українських авторів Вікіпедії за багаторічний вклад на інформаційному фронті російсько-української війни.

В цьому році посмертну нагороду Миколі Кравченку, який загинув 14 березня 2022 року поблизу с. Горенка Київської обл. отримала його дружина Ольга Кравченко, яка перебрала на себе керівництво Видавництвом Орієнтир і очолила один з відділів Азовської патронатної служби. Відзнака була вручена від в.о. директора Інституту Національного Розвитку Даніілом Ковалем. Також варто відзначити Євгена Букета, редактора української Вікіпедії та кореспондента агентства "Армія Inform" за вклад в організаційну допомогу підготовки нагородження лауреатів відзнаки Вікімеч ім. Олега "Райдера" Ковалишина.

Великі люди продовжують жити в своїх справах. Проекти Крука живуть - значить духовно продовжує жити і він сам.

* * * * *

Коментар друга Русина.

Однією з ключових цілей українських правих є відродження Nаціональної Держави. Реалізувати це можна або революційним шляхом, або еволюційним. В 2013-14 українські праві використали революційний підхід - відбулася Революція Гідності, яка скинула проросійський режим Януковича. Nарод підтримав той вектор Революції, який пропонував Правий Сектор (союз українських правих організацій) - боротьбу до переможного кінця. Однак початок російської збройної агресії врятував існуючу з 1991 прогнилу пострадянську державну систему - Nаціоналісти-революціонери пішли на фронт боронити Батьківщину, сформувавши потужний добровольчий рух. Азов, Донбас, Айдар і ще десятки добровольчих батальйонів стали на бій проти російських окупантів і їх посібників. Вклад добровольців у деокупацію більшої частини Донеччини та Луганщини в 2014 був ключовим і водночас знеціненим державою. Влада продовжила сприймати Nаціоналістів, як загрозу, хоч реальних причин на це вже не було.

В 2014-2021 будь-які революційні дії під час збройної агресії РФ загрожували завалити існуючу хитку і місцями прогнилу конструкцію української державності, тому був обраний шлях еволюції - творити здорове Nаціональне суспільство всередині прогнилої ліберально-демократичної системи.

Авангардом Українського Nаціоналізму з 2014 став Азовський рух. Одним з його стрижнів була власна освітня система, яка діяла протягом 2016-2021. Поки українська влада допускала масову інфільтрацію в українську освіту західних культмарксистів і їх наративи, Азовський рух творив здорову альтернативу деградації освіті. У різних куточках України діяли Nаціоналістичні освітні проекти, через які пройшли десятки тисяч молодих українок і українців:

Школа Nаціократії
Школа активіста Nаціонального Корпусу
Школа десятників Nаціонального Корпусу
Школа старшин Nаціонального Корпусу
Школа референтур Nаціонального Корпусу
Школа лідерів ім. Аксьона і Хоми
Школа десятника Nаціональних Дружин
Школа взводних Nаціональних Дружин
Школа старшин Nаціональних Дружин

Залежно від профіля школи її учасники отримували різноманітні теоретичні та практичні знання - від філософії, політології, історії та регілієзнавства до практичного правознавства, кібербезпеки, тайм-менеджменту, базової медичної та тактичної підготовки тощо. Творилося нове покоління Nаціональної еліти Русі-України.

Одним з місць, де на постійній основі функціонували Азовські школи була база у с. Бузова Київської обл. Її територію Азовський рух надавав і як майданчик для проведення українських правих фестивалів.

З присутніх на відео - ідеолог Азовського руху Микола Кравченко "Крук" і сержант Освітнього дивізіону Nаціонального Корпусу Сергій Машовець "Ванчік" загинули від влучання російського граду, а сержант Мішель Перколаб "Мет" загинув ще раніше від розриву гранати. Андрій Ромащенко "Ромашка" та Владислав Дутчак "Доцент" пройшли пекло Азовсталі у складі ОЗСП НГУ "Азов" і російський полон, а у вересні 2022 були визволені звідти. Данііл Коваль "Русин" - з першого дня повномасштабної наступу РФ у лавах ТРО Азов-Київ, а згодом ССО Азов-Київ.