Миколай Данилевич
939 members
50 photos
5 videos
1 file
156 links
Особистий, неофіційний телеграм-простір священика УПЦ і громадянина України Миколая Данилевича. Пишу про те, що мені цікаво і мене хвилює.
Download Telegram
to view and join the conversation
Несколько слов по поводу обращения Митрополита Варшавского Саввы ко всем Церквям с призывом сохранить единство Православия.
Многим сам текст обращения показался слишком дипломатичным и многие его не поняли, подумав, что Блаж. Савва якобы намекает на признание раскольников. Действительно, текст был составлен не самым удачным образом, давая повод усматривать разное понимание смыслов.
Однако, вчера в Канцелярии Варшавской Митрополии дали уточняющий комментарий, который не оставляет сомнений в истинной позиции Митрополита Саввы и епископата Польской Церкви. А эта позиция четкая: никакого признания раскола быть не может, Епифаний не имеет священного сана. Вопрос надо решать всеправославным способом.

Но я не об этом. На самом деле Б. М. Савва - один из немногих Предстоятелей других Церквей, который очень хорошо знает церковную Украину, её проблемы и искренне болеет и переживает за неё. Греческие Предстоятели, например, не особо разбираются в наших проблемах. Они на это смотрят теоретически, прочитав об этом в книгах или статьях, да ещё и с оглядкой на или в толковании Фанара. Это далеко от них, это им не болит, и даже в какой то мере чуждо им. Даже теоретически зная нашу ситуацию, они ее не понимают.

Кстати также, как и мы - большая часть духовенства и верующих УПЦ, не знает, что происходит внутри греческих Церквей, чем они там живут. Внешне мы иногда читаем новости, но греческий мир мы не знаем глубоко. Кроме тех, кто специально этой темой занимается.

Б. М. Савва украинскую церковную жизнь знает глубоко, знает почти всех украинских архиереев, со многими лично знаком, духовенство знает, знает события и их логику. Это ещё и потому, что Польская Церковь по большому счету плоть от плоти и кровь от крови нашей Церкви.

Именно поэтому он и обратился с таким воззванием. Пусть оно в словах не идеально, но в намерениях искреннее.
Сьогодні день пам’яті св. Миколая.
Цей святий був добрим і навіть універсальним пастирем: він і бідним та знедоленим допомагав, і проти несправедливості виступав, і віру православну захищав, і багато іншого робив. Як ті ізраїльтяни після виходу з вавилонського полону Єрусалимський храм будували: однією рукою будували, а іншою відбивалися від нападників – місцевих язичницьких племен. В одній руці тримали кельню, а в іншій меч.
Думаю, що для Церкви саме сьогодні, в цей історичний період її буття, такий спосіб служіння св. Миколая має бути прикладом. Треба віру відстоювати і Церкву захищати, але при цьому й бідним служити, і знедолених захищати, і справи милосердя творити і Слово Боже проповідувати й людей вчити. І все це одночасно. І багато таких пастирів було в історії Церкви. Наприклад, св. Василій Великий, який з аріанами боровся, але скільки богословських текстів написав: не лише полемічних, але й моральних, повчальних, тлумачення св. Письма, і багато іншого зробив.
Нам часто хочеться просто служити, молитися, і щоб ніхто нас не чіпав. Щоб суцільна субота (шабат - спокій) була. А, ні. З різних сторін проблеми і виклики. Отож, продовжуймо й надалі трудитися і служити Богу і людям, як це робили ці святі!
І це не лише священиків стосується, але й всіх вірних християн, які покликані брати участь в житті Церкви і вносити свою лепту в розвиток Церкви. З днем пам’яті св. Миколая всіх вітаю!
«Признаюсь, я продолжаю страдать, когда не могу согласиться с дорогими и уважаемыми братьями, но я не могу игнорировать очевидные факты и основные православные принципы», – подчеркнул Предстоятель Албанской Церкви.
https://telegra.ph/Albanskij-Predstoyatel-vidit-opasnost-ehtnorasovogo-raskola-v-Pravoslavii-12-21
Эти слова Архиепископа Анастасия свидетельствуют о том, что всё-таки владыка прежде всего православный, а потом грек. Он страдает, потому что видит неправильные действия Константинополя, который дорог ему как греку, но и игнорировать безчинства Фанара в Украине и их последствия он тоже не может.
Честный и принципиальный православный грек. Это приятно наблюдать. Ещё остались в греческом мире такие несгибаемые личности.
В мережі ширяться слухи про те, що чи то в кінці січня, чи то в лютому до України приїде патріарх Константинопольський Варфоломій і заборонить весь єпископат УПЦ за те, що не приєднався до "ПЦУ".
У зв'язку з цим хотів би сказати наступне.

1. Патріарх Варфоломій не приїде ні в кінці січня, ні в лютому до України. Він планує приїхати в серпні 2021 року на святкування Дня Незалежності України. Про це повідомлено офіційно.
2. На даний момент, немає підтвердження інформації про те, що п. Варфоломій хоче заборонити єпископат УПЦ. Навіть якби він це зробив, то це абсурд і його самого така дія ще більше скомпроментує. Я не хочу сказати, що цього бути не може, тому що після всього того, що він в нас натворив, я вже не здивуюся нічому. Але хочу лише сказати, що на даний момент немає підтвердження цієї інформації. Тому я би не став піддаватися якимись хвилюванням.
Forwarded from Инсайдер UA
Дед Мороз - советский пропагандист

"Дед Мороз был успешным примером советской пропаганды для прикрытий репрессий", - сказал юрист Сергей Рябенко в материале "Радио Свобода".

Ждем Деда Мороза в списках "Миротворца".

©️Инсайдер UA
Forwarded from Правблог
Парламент Черногории одобрил изменения в закон о вероисповедании.

Твердое стояние черногорских верующих в защиту своей Церкви дало свои плоды. Закон, дискриминирующий каноническую Церковь, претерпел изменения.

Этот опыт необходимо учитывать и пастве УПЦ. Ведь над нашей Церковью до сих пор Дамокловым мечом висит закон о т.н. принудительном переименовании.
Некоторые украинские СМИ начинают разносить информацию о том, что Синод РПЦ ограничил некоторые права УПЦ.

Это не так.

В частности, в журнале #113 Синода РПЦ говорится о том, что тексты служб святым Самоуправляемые Церкви должны согласовывать с Патриархией. Однако, статус УПЦ выше Самоуправляемой Церкви.
Поэтому, это решение не касается УПЦ.

Мы уже давно сами совершаем канонизации святых и составляем тексты богослужений святым, без согласования с РПЦ. И вряд ли эта ситуация изменится в сторону ограничения наших прав.

Конечно, бывает иногда, что некоторые решения Синода РПЦ, в которых упоминается УПЦ, трактуются так, как это делают наши СМИ. Однако, реалии жизни нашей Церкви другие. УПЦ растет и развивается, и втиснуть обратно некоторые аспекты её жизни в рамки некоторых регламентирующих документов уже сложно, а иногда и невозможно.
https://coronavirus.tsn.ua/ru/predstoyatel-elladskoy-cerkvi-umer-ot-koronavirusa-1699123.html?utm_source=share&utm_medium=mob - приклад безграмотності журналістів в релігійних питаннях. Це видання написало, що від коронавірусу помер Предстоятель Еладської Церкви (яким зараз є Архієпископ Ієронім) і дає фото Митрополита Пірейського Серафима, а в тексті говориться про смерть Митрополита Касторійського Серафима. Все наплутали. Пірейський Митрополит Серафим - живий, Предстоятель Еладської Церкви Архієпископ Ієронім - живий, а помер митр. Касторійський Серафим (не Предстоятель, а ієрарх).
Інфо-провокації від "ПЦУ".
Сьогодні представник "ПЦУ" на Закарпатті Варсонофій (він же у фб Володимир Руднік) розніс у фейсбуці шум про те, що нібито Хустська єпархія УПЦ хоче захопити 5 січня храм "ПЦУ" в селі Ділове, Рахівського району.
Я зробив декілька дзвінків. Виявилося, що храм в с. Ділове фактично належить громаді УПЦ. Там на даний момент молиться громада УПЦ. Більше того, сьогодні там служив єпископ Угольський Симеон, вікарій Хустського митрополита Марка. Інформація про це є на фб-сторінці Хустської єпархії УПЦ (ось посилання: https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=906265493558166&id=100025241711166).

Як може громада УПЦ, яка служить в своєму храмі, захопити храм в самої себе? Для чого ця вся брехня, ці інфо-провокації, і це збурення людей напередодні свят?
Ось скрін, до теми попереднього посту
Календарные споры не утихают. Нам настойчиво говорят, что для того, чтобы оторваться от Москвы, мы должны праздновать Рождество вместе с Европой. Но социологи спросили - и украинский народ ответил, когда он отмечает Рождество Христово. Смотрите результаты опроса, проведенного Социологической группой "Рейтинг". https://spzh.news/ru/news/76862-podavlyajushheje-bolyshinstvo-ukraincev-otmechajut-rozhdestvo-7-janvarya--opros
До того, як стати християнином я навряд чи зауважував собі, що життя людини після навернення неминуче складається з тих самих речей, що й раніше: можна сподіватися, що вони набувають нового духовного виміру, але все ж це ті самі речі. До того, як піти на минулу війну, я очікував, що моє життя в окопах буде якимось неосяжним чином, складатися виключно з війни. Але в дійсності я побачив, що чим ближче ти до лінії фронту, тим навкруги менше чути про домовленості між союзниками та хід бойових дій. І мені приємно було взнати, що Толстой, в найвеличнішій з коли-небудь написаних книг про війну, говорить про те ж саме - як і, по своєму, "Іліада". Ні навернення, ні вступ на військову службу не скасовують нашого звичного життя. Християни і військові не перестають бути людьми: уявлення невіруючого про релігійне життя і цивільного про військову службу мають мало спільного з дійсністю. Якщо в тому чи іншому випадку вам вдасться відмовитися від ваших інтелектуальних чи естетичних зацікавлень, то ви всього-навсього зміните хорошу культуру на погану. Ні в церкві, ні на фронті ви не перестанете читати: просто замість хороших книг будуть гірші. Переставши думати мудро, ви станете думати нерозумно. Відмовившись від естетичних задоволень, ви зануритеся в задоволення тілесні. Саме так виглядає аналогія між претензіями релігії і війни: ні те, ні інше для більшості з нас не скасовує того життя, яке ми провадили перш, ніж стати під їхніми прапорами. Але ті претензії правомірні з різних причин. Війна не зможе захопити всю нашу увагу, тому, що вона - вичерпна, а тому не може своєю сутністю підтримувати повноцінне буття людської душі.

Навчання у воєнні дні (Learning in war time, 1939)

#lewisdaily
Це зараз триває на парафії наш різдвяний концерт - колядки
Очень полезно и интересно прослушать, 14 минут слов, которые охватывают всю жизнь.