На запрошення начальника Луганської обласної військової адміністрації Олексія Харченка долучився до заходів з нагоди 88-ї річниці утворення Луганської області.
Сьогодні Луганщина — це не лише територія. Передусім це люди. Люди, які, попри війну, тимчасову окупацію рідних міст і сіл, зберегли свою ідентичність, культуру, традиції та віру в Україну.
Щиро вражений тим, наскільки дбайливо луганчани бережуть свою спадщину. Виставки народного мистецтва, автентичні костюми, творчість майстрів, історія та культура рідного краю — усе це ще раз нагадує, наскільки багатою і різноманітною є наша держава.
Для Київщини Луганщина давно стала не просто партнером, а частиною великої спільної родини. Сьогодні в нашій області проживають понад 37 тисяч внутрішньо переміщених осіб із Луганщини. Багато родин знайшли тут не лише тимчасовий прихисток, а й нову домівку. Влаштувалися на роботу, створюють бізнес, виховують дітей, беруть активну участь у житті громад.
Разом із людьми на Київщину релокувалися підприємства, соціальні та освітні установи. Вони продовжують працювати, створюють робочі місця, сплачують податки та роблять свій внесок у розвиток нашого регіону. І за це ми щиро вдячні.
Приємно було зустріти на заході Євгена Рибалка — нині заступника голови Бучанської районної державної адміністрації, а в минулому міського голову Сватового. Попри те, що його рідне місто сьогодні перебуває під окупацією, він продовжує працювати на благо громад і робить свій внесок у розвиток Київщини.
Переконаний, що настане день, коли Луганщина знову святкуватиме свої дні народження вдома — під синьо-жовтим прапором України. Дуже хочу побачити звільнені міста й села Луганщини, пройтися їхніми вулицями, поспілкуватися з людьми та привітати їх уже на рідній землі.
Луганщина була, є і буде Україною.
@Mykola_Kalashnyk
Сьогодні Луганщина — це не лише територія. Передусім це люди. Люди, які, попри війну, тимчасову окупацію рідних міст і сіл, зберегли свою ідентичність, культуру, традиції та віру в Україну.
Щиро вражений тим, наскільки дбайливо луганчани бережуть свою спадщину. Виставки народного мистецтва, автентичні костюми, творчість майстрів, історія та культура рідного краю — усе це ще раз нагадує, наскільки багатою і різноманітною є наша держава.
Для Київщини Луганщина давно стала не просто партнером, а частиною великої спільної родини. Сьогодні в нашій області проживають понад 37 тисяч внутрішньо переміщених осіб із Луганщини. Багато родин знайшли тут не лише тимчасовий прихисток, а й нову домівку. Влаштувалися на роботу, створюють бізнес, виховують дітей, беруть активну участь у житті громад.
Разом із людьми на Київщину релокувалися підприємства, соціальні та освітні установи. Вони продовжують працювати, створюють робочі місця, сплачують податки та роблять свій внесок у розвиток нашого регіону. І за це ми щиро вдячні.
Приємно було зустріти на заході Євгена Рибалка — нині заступника голови Бучанської районної державної адміністрації, а в минулому міського голову Сватового. Попри те, що його рідне місто сьогодні перебуває під окупацією, він продовжує працювати на благо громад і робить свій внесок у розвиток Київщини.
Переконаний, що настане день, коли Луганщина знову святкуватиме свої дні народження вдома — під синьо-жовтим прапором України. Дуже хочу побачити звільнені міста й села Луганщини, пройтися їхніми вулицями, поспілкуватися з людьми та привітати їх уже на рідній землі.
Луганщина була, є і буде Україною.
@Mykola_Kalashnyk
❤43👍23🔥5
На жаль, маємо постраждалого унаслідок чергової ворожої атаки на Київщину.
У Бориспільському районі травмовано чоловіка — водія бензовозу. Його госпіталізовано до місцевої лікарні із закритим переломом гомілковостопного суглоба. Медики надають всю необхідну допомогу.
Прошу всіх жителів області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати у безпечних місцях до відбою.
Бережіть себе, своїх рідних і близьких.
@Mykola_Kalashnyk
У Бориспільському районі травмовано чоловіка — водія бензовозу. Його госпіталізовано до місцевої лікарні із закритим переломом гомілковостопного суглоба. Медики надають всю необхідну допомогу.
Прошу всіх жителів області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати у безпечних місцях до відбою.
Бережіть себе, своїх рідних і близьких.
@Mykola_Kalashnyk
😢33🙏20💔3
Сьогодні, у Міжнародний день безневинних дітей — жертв агресії, ми вшанували пам’ять маленьких українців, чиї життя забрала російська війна.
На жаль, для України ця дата — не лише міжнародна. Це наш біль. Наша рана, яка не загоїться ніколи.
З початку російської агресії на Київщині загинули 42 дитини. За кожною цифрою — обірване життя, нездійснені мрії, нерозказані історії, недоспівані колискові та розбиті серця батьків. Ще 71 дитина була поранена.
У Вишгороді, на території Храму святого рівноапостольного князя Володимира, разом із Архієпископом Вишгородським Агапітом, духовенством та жителями області ми вшанували пам’ять дітей, яких убила росія.
На дереві пам’яті розвісили 42 дзвіночки та ангелики.
Дзвіночки — як символ дитячих голосів, сміху, щирих розмов і мрій, які назавжди замовкли через російську жорстокість. Голосів, які ми більше ніколи не почуємо.
Ангелики — як символ дітей, які занадто рано стали небесними охоронцями. Тих, хто мав рости, навчатися, дружити, закохуватися, будувати своє майбутнє та майбутнє нашої країни. Але замість дитинства вони отримали вічність.
Немає слів, які можуть виправдати чи пояснити смерть дитини. Немає прощення тим, хто забирає дитячі життя.
Наш обов’язок — пам’ятати кожного. Називати їхні імена. Робити все, щоб зло було покаране, а правда почута світом.
Світла пам’ять усім українським дітям, яких убила росія. Вічні ангели України.
@Mykola_Kalashnyk
На жаль, для України ця дата — не лише міжнародна. Це наш біль. Наша рана, яка не загоїться ніколи.
З початку російської агресії на Київщині загинули 42 дитини. За кожною цифрою — обірване життя, нездійснені мрії, нерозказані історії, недоспівані колискові та розбиті серця батьків. Ще 71 дитина була поранена.
У Вишгороді, на території Храму святого рівноапостольного князя Володимира, разом із Архієпископом Вишгородським Агапітом, духовенством та жителями області ми вшанували пам’ять дітей, яких убила росія.
На дереві пам’яті розвісили 42 дзвіночки та ангелики.
Дзвіночки — як символ дитячих голосів, сміху, щирих розмов і мрій, які назавжди замовкли через російську жорстокість. Голосів, які ми більше ніколи не почуємо.
Ангелики — як символ дітей, які занадто рано стали небесними охоронцями. Тих, хто мав рости, навчатися, дружити, закохуватися, будувати своє майбутнє та майбутнє нашої країни. Але замість дитинства вони отримали вічність.
Немає слів, які можуть виправдати чи пояснити смерть дитини. Немає прощення тим, хто забирає дитячі життя.
Наш обов’язок — пам’ятати кожного. Називати їхні імена. Робити все, щоб зло було покаране, а правда почута світом.
Світла пам’ять усім українським дітям, яких убила росія. Вічні ангели України.
@Mykola_Kalashnyk
💔36😢13🙏10❤4