Ось як виглядала резиденція Юбера де Живанші Château du Jonchet на півночі Франції, де він постійно мешкав після того, як пішов з моди.
Тонни антикваріату поєднуються з творами модерністів і сучасників, включаючи Пікассо, Міро, Джакометті, де Сталя та інших.
Сади для нього розбивала Банні Меллон, для якої він по дружбі шив садовий одяг.
〰️ Муза&Селінджер
Тонни антикваріату поєднуються з творами модерністів і сучасників, включаючи Пікассо, Міро, Джакометті, де Сталя та інших.
Сади для нього розбивала Банні Меллон, для якої він по дружбі шив садовий одяг.
〰️ Муза&Селінджер
❤95🔥21👍4
Кава в мистецтві
• Франсіско де Сурбаран «Натюрморт з лимонами, апельсинами та трояндою», 1633
• Олександра Мурашка, "Кафе", 1902
• Анрі Руссо, Натюрморт з кавником", 1910
• Анатолій Петрицький, "Портрет поета М. Семенка", 1929
• Гарольд Харві, "Молода сім'я", 1932
• Річард Дібенкорн, "Кава", 1959
• Пабло Пікассо "Жінка, яка не п'є каву" або "Жінка, що сидить у блакитному кріслі", 1962
• Гієрмо Марті Кабаллос, "Дівчина п'є каву", 1995-2012
• Ігор Роп'яник "Круасани до кави", 2008
• Ольга Кваша "Кава на балконі", 2023
#артколекція
〰️ Муза&Селінджер
• Франсіско де Сурбаран «Натюрморт з лимонами, апельсинами та трояндою», 1633
• Олександра Мурашка, "Кафе", 1902
• Анрі Руссо, Натюрморт з кавником", 1910
• Анатолій Петрицький, "Портрет поета М. Семенка", 1929
• Гарольд Харві, "Молода сім'я", 1932
• Річард Дібенкорн, "Кава", 1959
• Пабло Пікассо "Жінка, яка не п'є каву" або "Жінка, що сидить у блакитному кріслі", 1962
• Гієрмо Марті Кабаллос, "Дівчина п'є каву", 1995-2012
• Ігор Роп'яник "Круасани до кави", 2008
• Ольга Кваша "Кава на балконі", 2023
#артколекція
〰️ Муза&Селінджер
❤69🔥17👍5
Нова колекція ЦУМ by Gunia
ЦУМ by Gunia поповнює свій асортимент оновленою колекцією скляних виробів, які поєднують авторські орнаменти з сучасною естетикою.
У колекції представлені витончені чашки для еспресо й чаю, елегантні чайники та глеки, вишукані склянки та графіни.
Речі, що наповнюють простір естетичним затишком і перетворюють щоденні ритуали на особливі моменти вдома.
Колекція доступна у фірмовому корнері ЦУМ by Gunia на 5 поверсі та на tsum.ua
〰️ Муза&Селінджер
ЦУМ by Gunia поповнює свій асортимент оновленою колекцією скляних виробів, які поєднують авторські орнаменти з сучасною естетикою.
У колекції представлені витончені чашки для еспресо й чаю, елегантні чайники та глеки, вишукані склянки та графіни.
Речі, що наповнюють простір естетичним затишком і перетворюють щоденні ритуали на особливі моменти вдома.
Колекція доступна у фірмовому корнері ЦУМ by Gunia на 5 поверсі та на tsum.ua
〰️ Муза&Селінджер
❤28🔥11👍6🤯2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
У 1959 році Volkswagen представив оригінальний автомобільний аксесуар - Heinrich Volkswagen Coffee Machine. Це дозволяло водію і пасажирам насолоджуватися улюбленим напоєм не виходячи з авто. Як на мене, дуже потрібна опція в наші дні.
#прокаву
〰️ Муза&Селінджер
#прокаву
〰️ Муза&Селінджер
❤89🔥32👏8🤯4👍1
Сьогодні в рубриці #графікроботи
Павло Попко - креативний директор бренду вишуканих шкіряних аксесуарів POELLE
Про робочий день
Я, якщо чесно, не дуже вмію жити за чіткими планами на тижні вперед. У мене немає стабільності в днях — все більше ситуативно: є задачі, які треба вирішити тут і зараз, і з цього день і складається.
Ранок
Прокидаюся десь о 7:15–7:30. Не люблю різких стартів, тому починаю з базових речей: душ, вмивання. Дуже люблю гоління — це окремий ритуал. У мене є свій комплект: помазок, піна, і я в цьому процесі кайфую. Такий олдскул, який заспокоює.
Після цього — спортзал. Це вже майже щоденна історія, окрім неділі, бо він просто закритий. Я додав це у своє життя не так давно, але зараз мені дуже подобається — день зовсім інакше починається. Час від часу займаюсь боксом, але це більше як кардіо.
Далі я або зранку, або ще з вечора розписую план дня — максимально конкретно, що треба зробити. Бо інакше все дуже легко розсипається.
День
Я живу у Львові, а виробництво — в Городку. Дорога займає десь 30 хвилин, і я люблю цей час: слухаю гучну музику або записую голосові з думками. Це теж частина процесу.
Моя робота не розписана по хвилинах, але я постійно в процесі. З Олесею ми багато працюємо над колекціями: сідаємо і починаємо фантазувати — дизайн, деталі, аксесуари, фурнітура. Разом з арт-директоркою в цьому процесі народжуються різні речі.
Ідеї приходять по-різному: щось можемо придумати, щось побачити в музеї, або просто в розмові щось «клацне».
У Городку живе моя бабуся, тому я часто заїжджаю до неї на обід.
Далі починається більш практична частина: робота з відділом розробки — дивимось, що вже зроблено, що можна покращити. Часто це вдосконалення існуючих моделей, але паралельно працюємо і над новими.
Ми не одразу йдемо в глибину — спочатку збираємо сумку максимально поверхнево, щоб зрозуміти, чи подобається форма. Якщо «заходить», тоді вже пропрацьовуємо деталі.
З виробництвом у нас немає жорсткого контролю, але ми регулярно туди навідуємось. Я приходжу не контролювати, а підтримати, похвалити, дати енергію.
Є ще чат з відгуками — раз на кілька тижнів ми з Олесею аналізуємо, що людям не подобається і що можна покращити. Це добре повертає в реальність.
Зараз ще великий фокус — ми перевозимо виробництво в нове приміщення. Хочеться зробити щось справді круте: великий, красивий, креативний простір із вау-ефектом, куди самому хочеться приїжджати. Це займає багато часу і сил.
Паралельно я будую власну майстерню — з гончарним кругом, роботою з деревом і глиною. Такий більш творчий, «ручний» простір.
Вечір
Після роботи я їду додому, і далі вечори дуже різні.
Іноді — розмови з моїм бізнес-партнером Петром: чай, стратегія, фінанси, розвиток. Такі більш дорослі розмови.
Іноді я просто сам щось фантазую — роблю мудборди, думаю, як має виглядати наш магазин, одяг, взуття, весь бренд.
Іноді — зустрічі з друзями.
Зараз повертаю в життя верхову їзду. Весна, і хочеться більше руху й естетики — це дає дуже класний стан.
Ввечері також люблю малювати, робити скетчі. Люблю друкувати фото — знімаю на Leica, вдома відбираю кадри, друкую, збираю їх разом із квитками, листівками, підписую. Це такі маленькі історії з життя. Мені важливо працювати руками — це зовсім інший стан.
Ще в мене вдома є домашній кінотеатр, і я люблю дивитися старі фільми — про італійську мафію, про Америку тих часів, історичні. В них є якийсь ламповий вайб, який мене зачіпає.
Тому так — день у мене не ідеальний і не суперструктурований. Але він живий. І, напевно, мені це зараз найбільше підходить.
〰️ Муза&Селінджер
Павло Попко - креативний директор бренду вишуканих шкіряних аксесуарів POELLE
Про робочий день
Я, якщо чесно, не дуже вмію жити за чіткими планами на тижні вперед. У мене немає стабільності в днях — все більше ситуативно: є задачі, які треба вирішити тут і зараз, і з цього день і складається.
Ранок
Прокидаюся десь о 7:15–7:30. Не люблю різких стартів, тому починаю з базових речей: душ, вмивання. Дуже люблю гоління — це окремий ритуал. У мене є свій комплект: помазок, піна, і я в цьому процесі кайфую. Такий олдскул, який заспокоює.
Після цього — спортзал. Це вже майже щоденна історія, окрім неділі, бо він просто закритий. Я додав це у своє життя не так давно, але зараз мені дуже подобається — день зовсім інакше починається. Час від часу займаюсь боксом, але це більше як кардіо.
Далі я або зранку, або ще з вечора розписую план дня — максимально конкретно, що треба зробити. Бо інакше все дуже легко розсипається.
День
Я живу у Львові, а виробництво — в Городку. Дорога займає десь 30 хвилин, і я люблю цей час: слухаю гучну музику або записую голосові з думками. Це теж частина процесу.
Моя робота не розписана по хвилинах, але я постійно в процесі. З Олесею ми багато працюємо над колекціями: сідаємо і починаємо фантазувати — дизайн, деталі, аксесуари, фурнітура. Разом з арт-директоркою в цьому процесі народжуються різні речі.
Ідеї приходять по-різному: щось можемо придумати, щось побачити в музеї, або просто в розмові щось «клацне».
У Городку живе моя бабуся, тому я часто заїжджаю до неї на обід.
Далі починається більш практична частина: робота з відділом розробки — дивимось, що вже зроблено, що можна покращити. Часто це вдосконалення існуючих моделей, але паралельно працюємо і над новими.
Ми не одразу йдемо в глибину — спочатку збираємо сумку максимально поверхнево, щоб зрозуміти, чи подобається форма. Якщо «заходить», тоді вже пропрацьовуємо деталі.
З виробництвом у нас немає жорсткого контролю, але ми регулярно туди навідуємось. Я приходжу не контролювати, а підтримати, похвалити, дати енергію.
Є ще чат з відгуками — раз на кілька тижнів ми з Олесею аналізуємо, що людям не подобається і що можна покращити. Це добре повертає в реальність.
Зараз ще великий фокус — ми перевозимо виробництво в нове приміщення. Хочеться зробити щось справді круте: великий, красивий, креативний простір із вау-ефектом, куди самому хочеться приїжджати. Це займає багато часу і сил.
Паралельно я будую власну майстерню — з гончарним кругом, роботою з деревом і глиною. Такий більш творчий, «ручний» простір.
Вечір
Після роботи я їду додому, і далі вечори дуже різні.
Іноді — розмови з моїм бізнес-партнером Петром: чай, стратегія, фінанси, розвиток. Такі більш дорослі розмови.
Іноді я просто сам щось фантазую — роблю мудборди, думаю, як має виглядати наш магазин, одяг, взуття, весь бренд.
Іноді — зустрічі з друзями.
Зараз повертаю в життя верхову їзду. Весна, і хочеться більше руху й естетики — це дає дуже класний стан.
Ввечері також люблю малювати, робити скетчі. Люблю друкувати фото — знімаю на Leica, вдома відбираю кадри, друкую, збираю їх разом із квитками, листівками, підписую. Це такі маленькі історії з життя. Мені важливо працювати руками — це зовсім інший стан.
Ще в мене вдома є домашній кінотеатр, і я люблю дивитися старі фільми — про італійську мафію, про Америку тих часів, історичні. В них є якийсь ламповий вайб, який мене зачіпає.
Тому так — день у мене не ідеальний і не суперструктурований. Але він живий. І, напевно, мені це зараз найбільше підходить.
〰️ Муза&Селінджер
❤53🔥10👍6