Сьогодні в рубриці #графікроботи
Ірина Ковальчук - засновниця івент-агенції Ultra Promo та бренду OSELYA, авторка книги "Гостинна оселя".
Про робочий день та натхнення
Я, як звична жінка-Телець, абсолютний мультитаскер, (зараз це називають СДВГ?), який за день встигає жонглювати мільйоном завдань.
Все життя я була абсолютною совою, сновигала по дому до 2 ночі, була продуктивна тільки після обіду, але ось кілька років тому все змінилось - я прокидаюсь вранці. І хоча, все ще зранку зі мною краще не розмовляти, я вже планую день, виконую якісь термінові завдання, пишу (в роботі ще 2 книги, весняний проект для Oselya Home and Garden з Сашею Стукальською - класною мультидисциплінарною шефинею та фуд стилістом, а ще - кілька великих проектів для Ultra Promo), але це тільки мій час, ранкові зустрічі чи дзвінки все ще під внутрішньою забороною.
Десь біля 11 ранку починається активна активність. У нас зазвичай кілька проєктів у роботі паралельно, тож з того часу як люди майже перестали користуватись мейлами і почали заводити групи для обговорення проєктів, телефон - моє продовження руки. Іноді, дуже хочеться це продовження просто забути вдома, щоб відпочити, але ви знаєте як це, коли рука тягнеться щось сфотографувати, бо ми перестали сприймати світ інакше ніж крізь камеру телефону... прикро...
Я не люблю снідати і ще років 7-8 тому тількі пила воду/каву вранці, а вже десь ближче до обіду виходила з офісу на ланч, була дисципліна одягатися і наряджатися в офіс, але ковід і війна змінили наш світ. Люблю сервірувати пізні сніданки навіть більше ніж їсти їх, вони такі мальовничі завжди виходять з яйцями, фруктами, зеленню салатів.
Я живу переважно за містом, а з початком війни майже не буваю у міський квартирі. Я працюю в основному з дому, мені подобається запрошувати додому на робочі зустрічі. Так, я нагодую смачно і попрацюємо продуктивніше. Моя робота не вимагає присутності у офісі, іноді я виїжджаю у місто/ в іншу країну, щоб подивитися локації, на заміри, зустрічі з декораторами/флористами/техніками, узгодити зразки матеріалів, попрацювати з дизайнерами або виробництвом, тому я намагаюсь концентрувати такі дні зустрічей на 1-2 дні на тиждень у місті. В цілому більшу частину своєї роботи я можу виконувати дистанційно через мейли, Zoomи etc. Також, бувають пару раз на місяць бьюті дні, коли я планую собі усі необхідні процедури у місті, але також концентровано.
З обов'язкових рутинних справ - ранкова кава (я п'ю одну на день, але велику, запарену, смачну, мелену щоранку зі смачного зерна від fredrocollection).
Потім прогулянка з псами справжня (перший раз вони гуляють самі, просто хто ближче о 7 ранку - той відкриває їм двері на вулицю і вони гуляють у дворі). У ці страшні морози вони гулять хвилини 3 максимум.
Далі - вмивання і всякі кремчики, маски роблю рідко, бо лінива, але моє обличчя дуже вдячне за все, що йому дають)
Хоча б один раз на день - вранці або ввечері я намагаюсь сама, попри все, гуляти у полі з собаками, частіше це виходить ввечері. І це саме той час, коли вивільняється якась частина спокою, коли я можу щось гарне придумати для роботи. Я не дуже розділяю життя і роботу - це у мене переплетені речі, я живу роботою і мені здається, це найорганічніший стан. Я не можу перестати думати про концепцію заходу чи колекції чи книги о 18:00.
А ще моя медитація - приготування їжі. Якщо у мене є у житті питання, які треба вирішити - я йду на кухню і готую до нестями. Взагалі кухня - це моя улюблена частина дому.
Ірина Ковальчук - засновниця івент-агенції Ultra Promo та бренду OSELYA, авторка книги "Гостинна оселя".
Про робочий день та натхнення
Я, як звична жінка-Телець, абсолютний мультитаскер, (зараз це називають СДВГ?), який за день встигає жонглювати мільйоном завдань.
Все життя я була абсолютною совою, сновигала по дому до 2 ночі, була продуктивна тільки після обіду, але ось кілька років тому все змінилось - я прокидаюсь вранці. І хоча, все ще зранку зі мною краще не розмовляти, я вже планую день, виконую якісь термінові завдання, пишу (в роботі ще 2 книги, весняний проект для Oselya Home and Garden з Сашею Стукальською - класною мультидисциплінарною шефинею та фуд стилістом, а ще - кілька великих проектів для Ultra Promo), але це тільки мій час, ранкові зустрічі чи дзвінки все ще під внутрішньою забороною.
Десь біля 11 ранку починається активна активність. У нас зазвичай кілька проєктів у роботі паралельно, тож з того часу як люди майже перестали користуватись мейлами і почали заводити групи для обговорення проєктів, телефон - моє продовження руки. Іноді, дуже хочеться це продовження просто забути вдома, щоб відпочити, але ви знаєте як це, коли рука тягнеться щось сфотографувати, бо ми перестали сприймати світ інакше ніж крізь камеру телефону... прикро...
Я не люблю снідати і ще років 7-8 тому тількі пила воду/каву вранці, а вже десь ближче до обіду виходила з офісу на ланч, була дисципліна одягатися і наряджатися в офіс, але ковід і війна змінили наш світ. Люблю сервірувати пізні сніданки навіть більше ніж їсти їх, вони такі мальовничі завжди виходять з яйцями, фруктами, зеленню салатів.
Я живу переважно за містом, а з початком війни майже не буваю у міський квартирі. Я працюю в основному з дому, мені подобається запрошувати додому на робочі зустрічі. Так, я нагодую смачно і попрацюємо продуктивніше. Моя робота не вимагає присутності у офісі, іноді я виїжджаю у місто/ в іншу країну, щоб подивитися локації, на заміри, зустрічі з декораторами/флористами/техніками, узгодити зразки матеріалів, попрацювати з дизайнерами або виробництвом, тому я намагаюсь концентрувати такі дні зустрічей на 1-2 дні на тиждень у місті. В цілому більшу частину своєї роботи я можу виконувати дистанційно через мейли, Zoomи etc. Також, бувають пару раз на місяць бьюті дні, коли я планую собі усі необхідні процедури у місті, але також концентровано.
З обов'язкових рутинних справ - ранкова кава (я п'ю одну на день, але велику, запарену, смачну, мелену щоранку зі смачного зерна від fredrocollection).
Потім прогулянка з псами справжня (перший раз вони гуляють самі, просто хто ближче о 7 ранку - той відкриває їм двері на вулицю і вони гуляють у дворі). У ці страшні морози вони гулять хвилини 3 максимум.
Далі - вмивання і всякі кремчики, маски роблю рідко, бо лінива, але моє обличчя дуже вдячне за все, що йому дають)
Хоча б один раз на день - вранці або ввечері я намагаюсь сама, попри все, гуляти у полі з собаками, частіше це виходить ввечері. І це саме той час, коли вивільняється якась частина спокою, коли я можу щось гарне придумати для роботи. Я не дуже розділяю життя і роботу - це у мене переплетені речі, я живу роботою і мені здається, це найорганічніший стан. Я не можу перестати думати про концепцію заходу чи колекції чи книги о 18:00.
А ще моя медитація - приготування їжі. Якщо у мене є у житті питання, які треба вирішити - я йду на кухню і готую до нестями. Взагалі кухня - це моя улюблена частина дому.
❤46🔥9👍6
Люблю читати у ванні, доливаючи гарячої води, люблю робити коктейлі ввечері або на вихідних.
Я часто думаю про те, що у мене немає конкретно відведеного для роботи часу - все трапляється по ходу дії, хіба що треба щось сконцентровано пропрацювати, тоді я на пару годин на день закриваюсь у повній тиші у кабінеті і працюю. В такі миті навіть муха не літає, бо я люблю абсолютну тишу. І взагалі, навіть музику не можу слухати фоном, хіба що у машині на довгі відстані, а краще послухаю якийсь подкаст або аудіокнигу.
Я абсолютно всеядна у книгах, у мене стоси книг всюди - у ванні, у спальні, на всіх поверхнях оселі, дуже дуже люблю купувати і читати книги, тягну їх додому з усіх куточків світу.
У дитинстві, я «каталогізувала» свою домашню бібліотеку, за прізвищами авторів, а сусіди приходили брати книги для своїх дітей на уроки літератури, як у бібліотеку, мене це дуже тішило))
Ну і, звісно, переїзди займають велику частину мого життя зараз, ми відкрили європейський офіс, далі працюємо у всьому світі. Правда, наші замовники в основному люди, яких не цікавить публічність, але я захоплююсь як багато вони працюють у справжніх великих бізнесах, витрачають гроші на емоції, досвід, красу.
У європейських поїздах народилось, мабуть, 80% моєї першої книги - обожнюю одягати звукопоглинаючі навушники і працювати в дорозі на самоті. Я взагалі обожнюю бути одна у поїздках (крім рутини логістики, де я зовсім безпорадна, тут мені потрібне сильне плече мого back office).
Завжди думаю про те як перевернувся світ. Наскільки багато світських заходів ми робили навіть у просвітках пандемії і наскільки зараз розумний світ став по-справжньому інтровертним.
Попри все те, що відбувається навколо нас, попри страшну війну, я визначила свою життєву місію, попри все дарувати тепло і надихати, намагатися плекати справжнє, щире, рідне.
〰️ Муза&Селінджер
Я часто думаю про те, що у мене немає конкретно відведеного для роботи часу - все трапляється по ходу дії, хіба що треба щось сконцентровано пропрацювати, тоді я на пару годин на день закриваюсь у повній тиші у кабінеті і працюю. В такі миті навіть муха не літає, бо я люблю абсолютну тишу. І взагалі, навіть музику не можу слухати фоном, хіба що у машині на довгі відстані, а краще послухаю якийсь подкаст або аудіокнигу.
Я абсолютно всеядна у книгах, у мене стоси книг всюди - у ванні, у спальні, на всіх поверхнях оселі, дуже дуже люблю купувати і читати книги, тягну їх додому з усіх куточків світу.
У дитинстві, я «каталогізувала» свою домашню бібліотеку, за прізвищами авторів, а сусіди приходили брати книги для своїх дітей на уроки літератури, як у бібліотеку, мене це дуже тішило))
Ну і, звісно, переїзди займають велику частину мого життя зараз, ми відкрили європейський офіс, далі працюємо у всьому світі. Правда, наші замовники в основному люди, яких не цікавить публічність, але я захоплююсь як багато вони працюють у справжніх великих бізнесах, витрачають гроші на емоції, досвід, красу.
У європейських поїздах народилось, мабуть, 80% моєї першої книги - обожнюю одягати звукопоглинаючі навушники і працювати в дорозі на самоті. Я взагалі обожнюю бути одна у поїздках (крім рутини логістики, де я зовсім безпорадна, тут мені потрібне сильне плече мого back office).
Завжди думаю про те як перевернувся світ. Наскільки багато світських заходів ми робили навіть у просвітках пандемії і наскільки зараз розумний світ став по-справжньому інтровертним.
Попри все те, що відбувається навколо нас, попри страшну війну, я визначила свою життєву місію, попри все дарувати тепло і надихати, намагатися плекати справжнє, щире, рідне.
〰️ Муза&Селінджер
❤77🔥10👍4
Після інтерв'ю з Іриною Ковальчук, дуже хочеться порекомендувати її книгу - «Гостинна оселя. Свято вдома і не вдома».
Тут авторка щедро ділиться порадами, відкриває нам інший світ – той, де особливі моменти створюємо ми самі.
Ірина, засновниця івент-агенції Ultra Promo та бренду текстилю OSELYA Home and Garden, легко й з гумором розповідає, як сервірувати стіл із сенсом, влаштувати затишне свято для близьких чи масштабний захід, на якому гості почуватимуться, ніби у мрії.
Книгу доповнюють численні знімки, які надихають на експерименти та святкування.
Познайомтеся з книгою ✨️
#щопрочитати
〰️ Муза&Селінджер
Тут авторка щедро ділиться порадами, відкриває нам інший світ – той, де особливі моменти створюємо ми самі.
Ірина, засновниця івент-агенції Ultra Promo та бренду текстилю OSELYA Home and Garden, легко й з гумором розповідає, як сервірувати стіл із сенсом, влаштувати затишне свято для близьких чи масштабний захід, на якому гості почуватимуться, ніби у мрії.
Книгу доповнюють численні знімки, які надихають на експерименти та святкування.
Познайомтеся з книгою ✨️
#щопрочитати
〰️ Муза&Селінджер
❤43🔥15👍12🤯1
Вам дуже відгукнулося японське слово "Юкімі" - мистецтво милуватися зимовою красою. Тому на vogue.ua вже можна прочитати мій матеріал про цю захопливу традицію.
Фото | Unosuke Gamou, Діти радіють першому снігу, Японія, 1950
〰️ Муза&Селінджер
Фото | Unosuke Gamou, Діти радіють першому снігу, Японія, 1950
〰️ Муза&Селінджер
❤113🔥19👍9👏3
«Люблю, щоб усе було по порядку, – зізнавався Лінч в інтерв'ю 1990-го.
«Ось уже сім років я обідаю в Bob's Big Boy, приходжу о 14.30 після години пік, коли схлине натовп. Шоколадний мус і чотири, п'ять, шість, сім чашок кави з великою кількістю цукру – таке меню. І в мусі теж багато цукру. Густий такий мус. У срібній чашці. Багато цукру дає поштовх, з'являється стільки ідей! Я записую їх прямо на серветках. Все одно що власний письмовий стіл, паперу вдосталь, тільки ручку не забути принести з собою, проте офіціантка дасть мені свою, аби я тільки повернув її перед виходом. У Bob's до мене приходять найкращі думки».
Має в своєму розпорядженні Лінч інші способи приманювання ідей: з 1973 р. він практикує трансцендентальну медитацію. «Я жодного разу за 33 роки не пропустив медитацію, – підсумовує він у книзі «Впіймати велику рибу». - Я виділяю для неї час вранці та після вечері, щоразу по двадцять хвилин. Потім продовжую займатися звичайними щоденними справами».
Коли Девід знімає фільм, він зазвичай додає ще й третю медитацію наприкінці дня. «Ми витрачаємо так багато часу на марні речі! – вигукує він. – Варто просто додати медитацію до свого щоденного розкладу, і ви здивуєтеся, як органічно вона його доповнює».
20 січня 1946 року народився американський кінорежисер, художник та актор - Девід Лінч.
#графікроботи
〰️ Муза&Селінджер
«Ось уже сім років я обідаю в Bob's Big Boy, приходжу о 14.30 після години пік, коли схлине натовп. Шоколадний мус і чотири, п'ять, шість, сім чашок кави з великою кількістю цукру – таке меню. І в мусі теж багато цукру. Густий такий мус. У срібній чашці. Багато цукру дає поштовх, з'являється стільки ідей! Я записую їх прямо на серветках. Все одно що власний письмовий стіл, паперу вдосталь, тільки ручку не забути принести з собою, проте офіціантка дасть мені свою, аби я тільки повернув її перед виходом. У Bob's до мене приходять найкращі думки».
Має в своєму розпорядженні Лінч інші способи приманювання ідей: з 1973 р. він практикує трансцендентальну медитацію. «Я жодного разу за 33 роки не пропустив медитацію, – підсумовує він у книзі «Впіймати велику рибу». - Я виділяю для неї час вранці та після вечері, щоразу по двадцять хвилин. Потім продовжую займатися звичайними щоденними справами».
Коли Девід знімає фільм, він зазвичай додає ще й третю медитацію наприкінці дня. «Ми витрачаємо так багато часу на марні речі! – вигукує він. – Варто просто додати медитацію до свого щоденного розкладу, і ви здивуєтеся, як органічно вона його доповнює».
20 січня 1946 року народився американський кінорежисер, художник та актор - Девід Лінч.
#графікроботи
〰️ Муза&Селінджер
❤85👍9🔥9💔2
В пам'ять про легендарного кутюр'є Валентіно Гаравані, хочеться поділитися його винятковою колекцією мистецтва з роботами Твомблі, Бекона, Баскія, Воргола, Річарда Прінса, подружжя Лаланн, де Кунінга, Фонтана та інших.
〰️ Муза&Селінджер
〰️ Муза&Селінджер
💔71❤45👏6