Муза&Селінджер
8.03K subscribers
6.85K photos
69 videos
1.23K links
Канал для людей, які в пошуках натхнення ✨️

Книги, геніальні особисті, мистецтво, кіно та культурні події.

Авторка - @Oksana_Bahriy
Download Telegram
Вінтажні обкладинки Vanity Fair
січень 1915-1936


〰️   Муза&Селінджер
91🔥24👍8
Ім'я Річарда Аведона відоме всім, хто так чи інакше пов'язує себе з фотомистецтвом. Цей, без сумніву, великий фотограф, як ніхто інший зумів передати на своїх знімках явища дивовижні та рідкісні, таємничу гру світла та тіні, чорного та білого.

На його знімках можна побачити президентів, науковців, митців, моделей, людей з кіноіндустрії та звичайних робітників. Фотограф встиг попрацювати з: гуртом The Beatles, Бобом Діланом, Твіґґі, Елізабет Тейлор, Бріжит Бардо, Одрі Гепберн, Б'янкою Джаггер, Жаклін і Джоном Кеннеді, Альберто Джакометті, Френсісом Беконом та іншими.

У книзі "Реклама Аведона" зібрані найяскравіші рекламні кампанії, понад 300 ілюстрацій, які фотограф створював упродовж десятиліть для провідних світових брендів. Від класичних чорно-білих знімків до яскравих кольорових серій – у виданні представлені роботи для Dior, Versace, Calvin Klein, Revlon, Chanel та інших культових компаній.

Аведон змінював підхід до реклами: його знімки були не просто візуальними інструкціями до покупки, а створювали настрій, атмосферу та втілювали новий тип візуальної мови, що вплинув на цілі покоління фотографів і дизайнерів.

"Думаю, що моя творча робота в рекламі, – найважча й найчесніша. У ній немає жодних ілюзій… [Реклама] – це фіксація світу, в якому ми живемо, і цілком ймовірно, що мої рекламні роботи за останні двадцять років є значно ціннішими соціальними документами, ніж те, що я вважаю своїми найкращими фешн-світлинами", – зазначав автор у 1965 році.

Якщо ви цікавитеся фотографією, рекламою чи історією моди, то рекомендую погортати альбом "Реклама Аведона".

#щопрочитати

〰️   Муза&Селінджер
44👍10👏4
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Благодійний Фонд Валерії Гуземи Guzema Foundation та Укрзалізниця об’єдналися для оголошення спільного збору коштів на підтримку залізничників, які долучилися до лав ЗСУ.

В межах колаборації створено лімітований святковий брелок – присвята дорозі, яка завжди повертає до рідного.

Брелок складається з трьох елементів: металева пластина у формі квитка зберігає символічну дату та нагадує: дорога додому – це особливий маршрут, де б ти не був.

Міцний шнур та карабін створюють відчуття надійності та опори, яку хочеться тримати в руках.

Фігурка коня – символ 2026 року – уособлює силу, свободу руху та внутрішній імпульс йти вперед, незважаючи ні на що.

Підтримати ініціативу можна придбавши брелок онлайн, а з 9 січня – також офлайн у Залізній Крамниці в Києві протягом місяця.

〰️   Муза&Селінджер
45🔥16👍9
Історія, що надихає

Життя непередбачуване: ніколи не вгадаєш, що ховається за черговим поворотом. Американка Анна Мері Мозес важко працювала з раннього дитинства на фермі, пізно вийшла заміж, народила десять дітей, половина з яких померли в дитинстві, овдовіла у 67 років. Але незважаючи на таке непросте життя, вона й не думала сидіти склавши руки — втративши улюблене хобі (вишивання) через хворобу, Анна взялася за пензель у 78 і через 10 років прославилася на всю країну.

Своїми роботами місіс Мозес радувала на свята близьких, а деякі виставляла у місцевій аптеці. Одного дня милі та наївні сюжети привернули увагу нью-йоркського колекціонера Хузіка-Фоллса. Поціновувач живопису заплатив за кілька картин понад 200 доларів, щоб представити їх у своїй галереї. Не минуло й року, як малюнки талановитої бабусі здобули увагу творчої публіки.

За 20 з лишком років художниця створила понад 1600 малюнків, картин та ілюстрацій!

Незважаючи на важку життєву дорогу, Анна Мозес завжди залишалася оптимісткою і прожила 101 рік.

Більше про Бабусю Мозес читайте на vogue.ua

〰️   Муза&Селінджер
189👍19👏11🔥4
Засніжило так засніжило!

Фото | Кетрін Хепберн прибирає сніг на даху свого будинку на 49-й вулиці в Нью-Йорку, 1988

#простофото

〰️ Муза&Селінджер
111🔥26👏7
"Мемуари слухняної доньки" вийшла друком у Франції 1958 року, коли Бовуар виповнилося п'ятдесят. Книжка розпочалася з початку, з її народження в ранкові години 9 січня 1908 року над Cafe de la Rotonde на Монпарнасі. У квартирі, де вона росла, над вітражними дверима висіли червоні шовкові завіси, зі стелі звисали люстри, а мама, що по-прустівськи цілувала її на добраніч перш ніж вирушити на вечерю, зодягнена була в чорний оксамит. Улітку сім'я відвідувала маєток діда по батькові, Меріньяк, неподалік від Тюля. Там були магнолії, струмок із водяними ліліями та золотими рибками, павичі та гліцинії. Дівчинка була улюбленицею, хоч батьки хотіли хлопчика, і їхнє бажання стало тільки очевидним після народження сестри Елени, яку називали "лялечкою". Під впливом матері, двічі на тиждень вона відвідувала приватну католицьку школу Le Cours Desir, а під впливом батька понад усе любила читати.

Одного дня, витираючи посуд, який мила її мама, вона помітила, як жінки у вікні навпроти роблять те саме, і домашнє життя постало перед нею, як жаский міз-ан-абім. "Було стільки людей, які робили щось суттєве, - сказала вона собі. - Так робитиму і я". Джо з "Маленьких жінок" і Меґґі з "Млина на річці Флосс" допомогли їй з'ясувати, що саме вона збирається робити (Санд і Колетт вона відкрила для себе пізніше).


Фрагмент з книги «Власне життя. Дев'ять письменниць починають усе спочатку», Джоанна Біґґз
Тут авторка намагається знайти сміливі й подекуди контроверсійні відповіді на питання, як жінки впродовж століть виборювали власну інтелектуальну свободу і право голосу, через життя та творчість Сильвії Плат, Сімони де Бовуар, Елени Ферранте, Вірджинії Вулф.

#щопрочитати

〰️   Муза&Селінджер
75👍16🔥11