Кіно Дайджест — твій кіногід 📽
🎞 Французький вісник від «Ліберті, Канзас Івнінґ Сан» (2021)
реж. Вес Андерсон
RT 75% IMDb 7.1
🎞 Фінікійська схема (2025)
реж. Вес Андерсон
RT 77% IMDb 6.6
реж. Вес Андерсон
RT 75% IMDb 7.1
🎞 Фінікійська схема (2025)
реж. Вес Андерсон
RT 77% IMDb 6.6
Від альтер-его до Бога 📰☁️
Творчий симбіоз Білла Мюррея та Веса Андерсона вже давно вийшов за межі звичного формату «режисер-актор», перетворившись на спільний елемент, який обʼєднує майже кожен фільм усім відомого майстра симетрії. У «Французькому віснику» ця хімія набуває надзвичайно зворушливої форми: Мюррей у ролі редактора Артура Гавітцера-молодшого стає своєрідним альтер-его самого Андерсона. Він — мовчазна, стоїчна батьківська фігура, що намагається впорядкувати блискучий хаос своїх ексцентричних авторів у єдиний наратив. Так само і сам Андерсон працює зі своїм строкатим акторським ансамблем, вписуючи кожного у фірмову стилістичну орбіту, де за відстороненою, гіперстилізованою та іронічною реальністю завжди приховується глибока меланхолія та щирість.
І що вже казати про «Фінікійську схему», де Мюррей буквально грає Бога. У сюрреалістичних сценах потойбіччя, коли головний герой у виконанні Бенісіо дель Торо переживає наслідки чергового замаху, саме Всевишній із фірмовим примруженим поглядом Мюррея зустрічає головного негідника цієї історії. Цей кастинг стає блискучим метажартом про майже релігійне значення актора для режисера та й справжнім апофеозом їхньої тридцятилітньої співпраці. Тільки Андерсон міг уявити Бога як злегка втомленого старця з саркастичним почуттям гумору, і тільки Мюррей міг втілити цей образ із притаманною йому невимушеністю.
Кіно Дайджест🎧
#добірки #постери
Творчий симбіоз Білла Мюррея та Веса Андерсона вже давно вийшов за межі звичного формату «режисер-актор», перетворившись на спільний елемент, який обʼєднує майже кожен фільм усім відомого майстра симетрії. У «Французькому віснику» ця хімія набуває надзвичайно зворушливої форми: Мюррей у ролі редактора Артура Гавітцера-молодшого стає своєрідним альтер-его самого Андерсона. Він — мовчазна, стоїчна батьківська фігура, що намагається впорядкувати блискучий хаос своїх ексцентричних авторів у єдиний наратив. Так само і сам Андерсон працює зі своїм строкатим акторським ансамблем, вписуючи кожного у фірмову стилістичну орбіту, де за відстороненою, гіперстилізованою та іронічною реальністю завжди приховується глибока меланхолія та щирість.
І що вже казати про «Фінікійську схему», де Мюррей буквально грає Бога. У сюрреалістичних сценах потойбіччя, коли головний герой у виконанні Бенісіо дель Торо переживає наслідки чергового замаху, саме Всевишній із фірмовим примруженим поглядом Мюррея зустрічає головного негідника цієї історії. Цей кастинг стає блискучим метажартом про майже релігійне значення актора для режисера та й справжнім апофеозом їхньої тридцятилітньої співпраці. Тільки Андерсон міг уявити Бога як злегка втомленого старця з саркастичним почуттям гумору, і тільки Мюррей міг втілити цей образ із притаманною йому невимушеністю.
Кіно Дайджест
#добірки #постери
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Улюблене кіно Віллема Дефо 🤐
🎞 Онібаба (1964)
реж. Кането Сіндо
RT 90% IMDb 7.8
🎞 Попіл і діамант (1958)
реж. Анджей Вайда
RT 96% IMDb 7.7
🎞 Брама плоті (1964)
реж. Сейдзюн Судзукі
RT 100% IMDb 7.2
🎞 Європа ’51 (1952)
реж. Роберто Росселліні
RT 75% IMDb 7.4
🎞 Хребет диявола (2001)
реж. Ґільєрмо дель Торо
RT 93% IMDb 7.3
Кіно Дайджест🎧
#добірки
Вимкніть звук у фільмі, і якщо ви можете зрозуміти, що відбувається, фільм повинен працювати.
🎞 Онібаба (1964)
реж. Кането Сіндо
RT 90% IMDb 7.8
🎞 Попіл і діамант (1958)
реж. Анджей Вайда
RT 96% IMDb 7.7
🎞 Брама плоті (1964)
реж. Сейдзюн Судзукі
RT 100% IMDb 7.2
🎞 Європа ’51 (1952)
реж. Роберто Росселліні
RT 75% IMDb 7.4
🎞 Хребет диявола (2001)
реж. Ґільєрмо дель Торо
RT 93% IMDb 7.3
Кіно Дайджест
#добірки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Джоан Голловей з «Божевільних» 💋🔴
Рудим не варто носити червоне... це старе правило, і Джоан Голловей була створена саме для того, щоб його порушувати.
Деякі правила існують лише для того, щоб та сама жінка розтрощила їх на своїх підборах.
Кіно Дайджест🎧
#галерея
Рудим не варто носити червоне... це старе правило, і Джоан Голловей була створена саме для того, щоб його порушувати.
Деякі правила існують лише для того, щоб та сама жінка розтрощила їх на своїх підборах.
Кіно Дайджест
#галерея
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Книжкові історії 🏳️🌈
Є ті, хто любить документалки про всяку трешанину?
— Тоді ми до вас 😎
Нещодавно подивились на Нетфліксі кілька документальних серіалів про мормонів.
«Будьте чемні: Моліться і коріться» — про відокремлену гілку мормонів-фундаменталістів, яка практикує багатожонство і вірить, що їх пророк живий і власне мешкає серед них. У нього кілька десятків дружин, в тому числі і неповнолітніх, та бо зна скільки дітей.
Міні серіал «Вір мені: Лжепророк» — розповідає про те саме містечко мормонів, що й перший. Різниця у тому, що попереднього пророка посадили у вʼязницю, і ось зʼявляється новий. Також у центрі сюжету фігурує Крістін — колишня членкиня іншої мормонськоі церкви, яка в минулому стала жертвою експлуатації та сексуального рабства ще одного «пророка». Вона приїжджає, щоб розкрити правду і допомогти бідолашним жінкам усвідомити, що їх використовують.
Документалка «Лиха інфлюенсерка, історія Джоді Гільдебрандт» — про дуже популярних блогерок-мормонок, божевільні психологічні маніпуляції, знущання над дітьми і все на камеру. Мозок закипає від всього про що вони розповідають.
Тепер до книжечок: старша донька однієї з цих блогерок написала книгу «Будинок моєї матері», яка розповідає про все це зі своєї сторони і розкриває нам нові деталі подій.
🤷🏻♀️ На фоні всього цього згадались мені мемуари Тари Вестовер «Освітчена». Вона розповідає свою історію життя і дорослішання у мормонський родині. Разом з батьками дівчина готувалась до кінця світу, а до школи вперше пішла лише у 17 років.
Я не хочу спойлерити, тому не буду розкривати якихось додаткових подробиць цих історій, але якщо ви таке любите, то вам має зайти.
Хто дивився/читав — го обговорювати в коментарях 😉
— Тоді ми до вас 😎
Нещодавно подивились на Нетфліксі кілька документальних серіалів про мормонів.
❕дисклеймер: ми не засуджуємо релігійній вибір, і не узагальнюємо. Мова в пості виключно про те і тих, про кого ми дивились/читали.
«Будьте чемні: Моліться і коріться» — про відокремлену гілку мормонів-фундаменталістів, яка практикує багатожонство і вірить, що їх пророк живий і власне мешкає серед них. У нього кілька десятків дружин, в тому числі і неповнолітніх, та бо зна скільки дітей.
Міні серіал «Вір мені: Лжепророк» — розповідає про те саме містечко мормонів, що й перший. Різниця у тому, що попереднього пророка посадили у вʼязницю, і ось зʼявляється новий. Також у центрі сюжету фігурує Крістін — колишня членкиня іншої мормонськоі церкви, яка в минулому стала жертвою експлуатації та сексуального рабства ще одного «пророка». Вона приїжджає, щоб розкрити правду і допомогти бідолашним жінкам усвідомити, що їх використовують.
Документалка «Лиха інфлюенсерка, історія Джоді Гільдебрандт» — про дуже популярних блогерок-мормонок, божевільні психологічні маніпуляції, знущання над дітьми і все на камеру. Мозок закипає від всього про що вони розповідають.
Тепер до книжечок: старша донька однієї з цих блогерок написала книгу «Будинок моєї матері», яка розповідає про все це зі своєї сторони і розкриває нам нові деталі подій.
🤷🏻♀️ На фоні всього цього згадались мені мемуари Тари Вестовер «Освітчена». Вона розповідає свою історію життя і дорослішання у мормонський родині. Разом з батьками дівчина готувалась до кінця світу, а до школи вперше пішла лише у 17 років.
Я не хочу спойлерити, тому не буду розкривати якихось додаткових подробиць цих історій, але якщо ви таке любите, то вам має зайти.
Хто дивився/читав — го обговорювати в коментарях 😉
Книжкові історії 🏳️🌈
Є ті, хто любить документалки про всяку трешанину? — Тоді ми до вас 😎 Нещодавно подивились на Нетфліксі кілька документальних серіалів про мормонів. ❕дисклеймер: ми не засуджуємо релігійній вибір, і не узагальнюємо. Мова в пості виключно про те і тих, про…
Якщо після титрів ви одразу шукаєте, за якою книжкою зняли фільм і що змінили сценаристи, — вам у «Книжкові історії» 🎬📚
Тут за майбутніми екранізаціями стежать ще до перших трейлерів. Можна дізнатися, як феміністична «Моя блискуча кар’єра» пройшла шлях від роману 1901 року та фільму 1979-го до нового серіалу Netflix. Або прочитати про Yesteryear з Енн Гетевей — майбутню сатиру на tradwife-культуру, релігійний перформанс і життя заради соцмереж.
Та канал не обмежується екранізаціями. У рубриці #історіякнижок розповідають, як з’являлися знакові тексти та що стояло за їхнім створенням. А тематичні добірки допомагають знайти наступне читання — від лонгліста International Booker до нових книжок про жінок, які кохають жінок.
Підписуйтеся на «Книжкові історії», якщо хочете не лише стежити за новинками, а й розуміти, чому про певні книжки говорить увесь світ і чи справді їх варто читати.
Тут за майбутніми екранізаціями стежать ще до перших трейлерів. Можна дізнатися, як феміністична «Моя блискуча кар’єра» пройшла шлях від роману 1901 року та фільму 1979-го до нового серіалу Netflix. Або прочитати про Yesteryear з Енн Гетевей — майбутню сатиру на tradwife-культуру, релігійний перформанс і життя заради соцмереж.
Та канал не обмежується екранізаціями. У рубриці #історіякнижок розповідають, як з’являлися знакові тексти та що стояло за їхнім створенням. А тематичні добірки допомагають знайти наступне читання — від лонгліста International Booker до нових книжок про жінок, які кохають жінок.
Підписуйтеся на «Книжкові історії», якщо хочете не лише стежити за новинками, а й розуміти, чому про певні книжки говорить увесь світ і чи справді їх варто читати.