Найкраще українське кіно за сотню років 🌟🇺🇦
(частина 1)
🎞 Тіні забутих предків (1964)
реж. Сергій Параджанов
RT 93% IMDb 7.8
🎞 Земля (1930)
реж. Олександр Довженко
RT 75% IMDb 7.2
🎞 Людина з кіноапаратом (1929)
реж. Дзиґа Вертов
RT 98% IMDb 8.3
🎞 Плем’я (2014)
реж. Мирослав Слабошпицький
RT 87% IMDb 6.9
🎞 Камінний хрест (1968)
реж. Леонід Осика
IMDb 7.5
🎞 Астенічний синдром (1989)
реж. Кіра Муратова
RT 58% IMDb 6.5
🎞 Польоти уві сні та наяву (1982)
реж. Роман Балаян
RT -- IMDb 7.5
🎞 Білий птах з чорною ознакою (1972)
реж. Юрій Іллєнко
RT -- IMDb 7.5
🎞 Довгі проводи (1971)
реж. Кіра Муратова
RT -- IMDb 7.3
🎞 Вавилон ХХ (1979)
реж. Іван Миколайчук
RT -- IMDb 7.6
🎞 Атлантида (2019)
реж. Валентин Васянович
RT 97% IMDb 6.9
🎞 Пропала грамота (1972)
реж. Борис Івченко
RT -- IMDb 8.3
🎞 Короткі зустрічі (1967)
реж. Кіра Муратова
RT 93% IMDb 7.2
🎞 Донбас (2018)
реж. Сергій Лозниця
RT 88% IMDb 6.6
🎞 В бій ідуть тільки «старики» (1973)
реж. Леонід Биков
RT 100% IMDb 8.2
🎞 Навесні (1929)
реж. Михайло Кауфман
IMDb 7.7
🎞 За двома зайцями (1961)
реж. Віктор Іванов
RT -- IMDb 8.0
🎞 Пригоди капітана Врунгеля (1976 — 1979)
реж. Давид Черкаський
IMDb 8.1
🎞 Звенигора (1927)
реж. Олександр Довженко
RT 60% IMDb 7.1
🎞 Мої думки тихі (2019)
реж. Антоніо Лукіч
RT 93% IMDb 7.8
Кіно Дайджест🎧
#добірки
(частина 1)
Головний виклик для спадщини українського кінематографа — наша власна необізнаність. Тривалий час наші стрічки штучно розчинялися в загальному котлі радянського кіно, втрачаючи свою ідентичність в очах масового глядача, а сьогодні їм доводиться пробиватися крізь колосальну тінь масштабної голлівудської індустрії.
Цією добіркою ми хочемо нагадати вам і самим собі, яким самобутнім, глибоким і різноманітним було та залишається українське кіно протягом останньої сотні років.
🎞 Тіні забутих предків (1964)
реж. Сергій Параджанов
RT 93% IMDb 7.8
🎞 Земля (1930)
реж. Олександр Довженко
RT 75% IMDb 7.2
🎞 Людина з кіноапаратом (1929)
реж. Дзиґа Вертов
RT 98% IMDb 8.3
🎞 Плем’я (2014)
реж. Мирослав Слабошпицький
RT 87% IMDb 6.9
🎞 Камінний хрест (1968)
реж. Леонід Осика
IMDb 7.5
🎞 Астенічний синдром (1989)
реж. Кіра Муратова
RT 58% IMDb 6.5
🎞 Польоти уві сні та наяву (1982)
реж. Роман Балаян
RT -- IMDb 7.5
🎞 Білий птах з чорною ознакою (1972)
реж. Юрій Іллєнко
RT -- IMDb 7.5
🎞 Довгі проводи (1971)
реж. Кіра Муратова
RT -- IMDb 7.3
🎞 Вавилон ХХ (1979)
реж. Іван Миколайчук
RT -- IMDb 7.6
🎞 Атлантида (2019)
реж. Валентин Васянович
RT 97% IMDb 6.9
🎞 Пропала грамота (1972)
реж. Борис Івченко
RT -- IMDb 8.3
🎞 Короткі зустрічі (1967)
реж. Кіра Муратова
RT 93% IMDb 7.2
🎞 Донбас (2018)
реж. Сергій Лозниця
RT 88% IMDb 6.6
🎞 В бій ідуть тільки «старики» (1973)
реж. Леонід Биков
RT 100% IMDb 8.2
🎞 Навесні (1929)
реж. Михайло Кауфман
IMDb 7.7
🎞 За двома зайцями (1961)
реж. Віктор Іванов
RT -- IMDb 8.0
🎞 Пригоди капітана Врунгеля (1976 — 1979)
реж. Давид Черкаський
IMDb 8.1
🎞 Звенигора (1927)
реж. Олександр Довженко
RT 60% IMDb 7.1
🎞 Мої думки тихі (2019)
реж. Антоніо Лукіч
RT 93% IMDb 7.8
Кіно Дайджест
#добірки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
#документальний 🇺🇦
Людина з кіноапаратом (1929)
реж. Дзиґа Вертов
🔲 Постер 📸 1 · 2
(натисніть на цифру для перегляду кадрів з фільму)
▶️ Трейлер
🎥👁
Це не звичайний фільм, а експериментальна документальна симфонія, у якій немає ні акторів, ні сценарію, ні декорацій. 68-хвилинна стрічка епохи німого кіно показує один день із життя великого індустріального міста. Її змонтовано з фрагментів, відзнятих у Києві, Харкові та Одесі: від світанку, коли вулиці ще порожні, а машини сплять, до бурхливого робочого дня з його заводами, трамваями й натовпами, і аж до вечірнього відпочинку в клубах та на пляжах. Головним героєм тут є сам безіменний оператор, який із масивним кіноапаратом на плечі подорожує містом, аби зафіксувати справжнє, непідробне життя зсередини.
Дзиґа Вертов, працюючи на базі Всеукраїнського фотокіноуправління, створив справжній візуальний маніфест своєї теорії «Кіно-ока». Він вірив, що об'єктив камери бачить світ краще за людське око, і принципово відкидав традиційний театральний підхід до створення кіно. Цей фільм став грандіозною енциклопедією кінематографічних прийомів, серед яких: подвійна експозиція, прискорена та сповільнена зйомка, стоп-кадри, спліт-скріни, голландські кути, зворотна зйомка та покадрова анімація. Завдяки геніальному ритмічному монтажу «Людина з кіноапаратом» стала монументальною стрічкою, що значно випередила свій час і назавжди змінила мову світового кінематографа.
📊 RT 98% IMDb 8.3
Кіно Дайджест🎧
Людина з кіноапаратом (1929)
реж. Дзиґа Вертов
🔲 Постер 📸 1 · 2
(натисніть на цифру для перегляду кадрів з фільму)
▶️ Трейлер
🎥👁
Це не звичайний фільм, а експериментальна документальна симфонія, у якій немає ні акторів, ні сценарію, ні декорацій. 68-хвилинна стрічка епохи німого кіно показує один день із життя великого індустріального міста. Її змонтовано з фрагментів, відзнятих у Києві, Харкові та Одесі: від світанку, коли вулиці ще порожні, а машини сплять, до бурхливого робочого дня з його заводами, трамваями й натовпами, і аж до вечірнього відпочинку в клубах та на пляжах. Головним героєм тут є сам безіменний оператор, який із масивним кіноапаратом на плечі подорожує містом, аби зафіксувати справжнє, непідробне життя зсередини.
Дзиґа Вертов, працюючи на базі Всеукраїнського фотокіноуправління, створив справжній візуальний маніфест своєї теорії «Кіно-ока». Він вірив, що об'єктив камери бачить світ краще за людське око, і принципово відкидав традиційний театральний підхід до створення кіно. Цей фільм став грандіозною енциклопедією кінематографічних прийомів, серед яких: подвійна експозиція, прискорена та сповільнена зйомка, стоп-кадри, спліт-скріни, голландські кути, зворотна зйомка та покадрова анімація. Завдяки геніальному ритмічному монтажу «Людина з кіноапаратом» стала монументальною стрічкою, що значно випередила свій час і назавжди змінила мову світового кінематографа.
📊 RT 98% IMDb 8.3
Кіно Дайджест
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Більше половини 2026 року вже минуло, і для горорів це був просто неймовірний час 🔥🤯
Хоча перевірені часом великі франшизи, як-от сьома частина «Крику» чи чергове повернення «Дуже страшного кіно», продовжують збирати повні зали, справжнім феноменом стали абсолютно нові імена, які ламають усі стереотипи.
Сьогодні скромні незалежні інді-проєкти легко конкурують, а подекуди й перевершують за популярністю багатомільйонні студійні блокбастери. «Залізні легені», «Залаштунки», «Одержимість» — прямо зараз ми спостерігаємо за новою хвилею молодих та перспективних творців у світі кіно.
🎞 Дзвін (2024)
реж. Кійосі Куросава
RT -- IMDb 6.4
🎞 Допоможіть (2025)
реж. Сем Реймі
RT 92% IMDb 6.7
🎞 Марама (2025)
реж. Тоа Стаппард
RT 100% IMDb 5.9
🎞 Доторкнися до мене (2025)
реж. Еддісон Гайман
RT 83% IMDb 5.0
🎞 Backrooms: Залаштунки (2026)
реж. Кейн Парсонс
RT 87% IMDb 6.8
🎞 Левіт (2026)
реж. Адріан Кьярелла
RT 92% IMDb 6.4
🎞 Знову, і знову (2025)
реж. Кевін МакМанус, Меттью МакМанус
RT 97% IMDb 6.2
🎞 28 років по тому: Храм кісток (2026)
реж. Ніа ДаКоста
RT 91% IMDb 7.2
🎞 Обсесія (2025)
реж. Керрі Баркер
RT 93% IMDb 7.8
🎞 Гокум (2026)
реж. Деміен Маккарті
RT 90% IMDb 6.7
Кіно Дайджест🎧
#добірки
Хоча перевірені часом великі франшизи, як-от сьома частина «Крику» чи чергове повернення «Дуже страшного кіно», продовжують збирати повні зали, справжнім феноменом стали абсолютно нові імена, які ламають усі стереотипи.
Сьогодні скромні незалежні інді-проєкти легко конкурують, а подекуди й перевершують за популярністю багатомільйонні студійні блокбастери. «Залізні легені», «Залаштунки», «Одержимість» — прямо зараз ми спостерігаємо за новою хвилею молодих та перспективних творців у світі кіно.
🎞 Дзвін (2024)
реж. Кійосі Куросава
RT -- IMDb 6.4
🎞 Допоможіть (2025)
реж. Сем Реймі
RT 92% IMDb 6.7
🎞 Марама (2025)
реж. Тоа Стаппард
RT 100% IMDb 5.9
🎞 Доторкнися до мене (2025)
реж. Еддісон Гайман
RT 83% IMDb 5.0
🎞 Backrooms: Залаштунки (2026)
реж. Кейн Парсонс
RT 87% IMDb 6.8
🎞 Левіт (2026)
реж. Адріан Кьярелла
RT 92% IMDb 6.4
🎞 Знову, і знову (2025)
реж. Кевін МакМанус, Меттью МакМанус
RT 97% IMDb 6.2
🎞 28 років по тому: Храм кісток (2026)
реж. Ніа ДаКоста
RT 91% IMDb 7.2
🎞 Обсесія (2025)
реж. Керрі Баркер
RT 93% IMDb 7.8
🎞 Гокум (2026)
реж. Деміен Маккарті
RT 90% IMDb 6.7
Кіно Дайджест
#добірки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Для сцени аварії Скорсезе використав справжній Lamborghini Countach. Спочатку команда спробувала зняти репліку, але режисер відмовився від цієї ідеї, оскільки в кадрі авто зминалося «негарно».
Тож для зйомок взяли ексклюзивну модель 25th Anniversary Edition 1989 року випуску із пробігом лише 12 тисяч кілометрів. Коли ж після зйомки необхідних дублів машина виявилася недостатньо потрощеною, знімальна група затягла її на евакуатор і таранила об нерухомі об'єкти, аж поки авто не набуло потрібного Скорсезе вигляду.
Справжній Джордан Белфорт підтвердив: аварія під дією кваалюду сталася насправді. Єдине, що змінив режисер — це марку машини, адже в реальному житті він сидів за кермом Mercedes. Наступного ранку Белфорт прокинувся, геть нічого не пам’ятаючи про свою поїздку, і дізнався, що спричинив кілька ДТП, зокрема лобове зіткнення, через яке жінка потрапила до лікарні.
Загалом під час зйомок використали два таких автомобілі. Вціліле авто продали на аукціоні RM Sotheby's у грудні 2023 року. Натомість розбитий суперкар того ж місяця пішов з молотка на аукціоні Bonhams. Його залишили точнісінько в такому ж стані, як і після зйомок, а в комплекті до нього йшли режисерське крісло Скорсезе, костюм Леонардо Ді Капріо з цієї сцени та кінохлопавка з підписами Скорсезе, Ді Капріо і Марго Роббі.
🎬 Вовк з Волл-стріт (2013)
реж. Мартін Скорсезе
RT 79% IMDb 8.2
🎵 Rae Sremmurd - Black Beatles
Кіно Дайджест🎧
#фрагменти
Тож для зйомок взяли ексклюзивну модель 25th Anniversary Edition 1989 року випуску із пробігом лише 12 тисяч кілометрів. Коли ж після зйомки необхідних дублів машина виявилася недостатньо потрощеною, знімальна група затягла її на евакуатор і таранила об нерухомі об'єкти, аж поки авто не набуло потрібного Скорсезе вигляду.
Справжній Джордан Белфорт підтвердив: аварія під дією кваалюду сталася насправді. Єдине, що змінив режисер — це марку машини, адже в реальному житті він сидів за кермом Mercedes. Наступного ранку Белфорт прокинувся, геть нічого не пам’ятаючи про свою поїздку, і дізнався, що спричинив кілька ДТП, зокрема лобове зіткнення, через яке жінка потрапила до лікарні.
Загалом під час зйомок використали два таких автомобілі. Вціліле авто продали на аукціоні RM Sotheby's у грудні 2023 року. Натомість розбитий суперкар того ж місяця пішов з молотка на аукціоні Bonhams. Його залишили точнісінько в такому ж стані, як і після зйомок, а в комплекті до нього йшли режисерське крісло Скорсезе, костюм Леонардо Ді Капріо з цієї сцени та кінохлопавка з підписами Скорсезе, Ді Капріо і Марго Роббі.
🎬 Вовк з Волл-стріт (2013)
реж. Мартін Скорсезе
RT 79% IMDb 8.2
🎵 Rae Sremmurd - Black Beatles
Кіно Дайджест
#фрагменти
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Відродження 007 🎲🚁
Бондіана — одна з найвитриваліших кінофраншиз в історії, яку до середини 2000-х не пародіював хіба що лінивий. Тоді ж серія фільмів про Джеймса Бонда почала втрачати актуальність на тлі інших, більш сучасних та приземлених шпигунських історій. В результаті масовий глядач перестав всерйоз сприймати пригоди агента 007, і франшиза критично потребувала чергового переродження. Так ми отримали «Казино Рояль» — жорсткий, реалістичний і неймовірно успішний перезапуск, який вдихнув у серію нове життя та представив нам безкомпромісного Бонда у виконанні Деніела Крейга.
Однак закріпити цей успіх одразу не вдалося, і наступний фільм, «Квант милосердя», вийшов відверто розчаровуючим. Через масштабний страйк сценаристів у Голлівуді сюжет картини виявився рваним, порожнім і недопрацьованим, а надмірно хаотичний монтаж екшн-сцен лише посилював загальне відчуття сумбуру та вторинності. Після такого кроку назад серії потрібен був абсолютний тріумф, яким виявився «Скайфолл». Сем Мендес створив, мабуть, найкращий фільм про Джеймса Бонда за всю історію франшизи. Йому вдалося майстерно адаптувати класичні тропи бондіани, поєднавши фірмовий шарм франшизи з небаченим раніше рівнем психологічної драми. Глядач побачив іншого агента 007 — вразливого, втомленого та надламаного безжальним плином часу. А завдяки візуальній досконалості від оператора Роджера Дікінса, моторошній харизмі лиходія Хав'єра Бардема та геніальному інтро-треку від Адель фільм став сучасним втіленням того, як сьогодні мусить виглядати класичний шпигунський фільм.
🎞 Казино Рояль (2006)
реж. Мартін Кемпбелл
RT 94% IMDb 8.0
🎞 Координати Скайфолл (2012)
реж. Сем Мендес
RT 92% IMDb 7.8
Кіно Дайджест🎧
#схожі #опитування
Бондіана — одна з найвитриваліших кінофраншиз в історії, яку до середини 2000-х не пародіював хіба що лінивий. Тоді ж серія фільмів про Джеймса Бонда почала втрачати актуальність на тлі інших, більш сучасних та приземлених шпигунських історій. В результаті масовий глядач перестав всерйоз сприймати пригоди агента 007, і франшиза критично потребувала чергового переродження. Так ми отримали «Казино Рояль» — жорсткий, реалістичний і неймовірно успішний перезапуск, який вдихнув у серію нове життя та представив нам безкомпромісного Бонда у виконанні Деніела Крейга.
Однак закріпити цей успіх одразу не вдалося, і наступний фільм, «Квант милосердя», вийшов відверто розчаровуючим. Через масштабний страйк сценаристів у Голлівуді сюжет картини виявився рваним, порожнім і недопрацьованим, а надмірно хаотичний монтаж екшн-сцен лише посилював загальне відчуття сумбуру та вторинності. Після такого кроку назад серії потрібен був абсолютний тріумф, яким виявився «Скайфолл». Сем Мендес створив, мабуть, найкращий фільм про Джеймса Бонда за всю історію франшизи. Йому вдалося майстерно адаптувати класичні тропи бондіани, поєднавши фірмовий шарм франшизи з небаченим раніше рівнем психологічної драми. Глядач побачив іншого агента 007 — вразливого, втомленого та надламаного безжальним плином часу. А завдяки візуальній досконалості від оператора Роджера Дікінса, моторошній харизмі лиходія Хав'єра Бардема та геніальному інтро-треку від Адель фільм став сучасним втіленням того, як сьогодні мусить виглядати класичний шпигунський фільм.
🎞 Казино Рояль (2006)
реж. Мартін Кемпбелл
RT 94% IMDb 8.0
🎞 Координати Скайфолл (2012)
реж. Сем Мендес
RT 92% IMDb 7.8
Кіно Дайджест
#схожі #опитування
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM