Денніс Гоппер та Крістофер Вокен у готелі «Шато Мармон», 1995 рік.

Кіно Дайджест 🎧
#галерея

Один із найсамобутніших анімаційних фільмів нульових 🏠👻

Ґіл Кінан з неймовірним продюсерським дуетом Стівена Спілберга та Роберта Земекіса подарували нам історію про трьох дітей, які виявляють, що моторошний будинок навпроти буквально живий — і він голодний.

Що справді вирізняє «Будинок-монстр», так це його ставлення до своїх головних героїв — як до живих, справжніх дітей. Діджей, Чаудер та Дженні здаються абсолютно реальними дітлахами, а сам фільм не боїться бути по-справжньому страшним. Будинок тут — головний монстр історії: з вікнами замість очей, дверима замість пащі та власною, повноцінною особистістю.

Творці використали технологію захоплення акторської гри performance-capture — подібно до «Полярного експреса», але з набагато більш стилізованим дизайном персонажів, щоб уникнути аж такого ефекту зловісної долини.

Для багатьох дітей «Будинок-монстр» став першим знайомством із жанром горору. Він достатньо моторошний, щоб змусити дітей понервувати та достатньо кумедний, щоб розважити всю родину. Тож не дивно, що свого часу фільм отримав номінацію на «Оскар» як найкраща анімаційна стрічка, а з роками ставлення до нього стає тільки теплішим.

🎬 Будинок-монстр (2006)
реж. Ґіл Кінан
RT 75% IMDb 6.7

🎵 BIA - WE ON GO

Кіно Дайджест 🎧
#фрагменти