Роздача стилю вид Девіда Кроненберга на премʼєрі «Виправданої жорстокості» в Каннах ❤️‍🔥

Вігго Мортенсен спочатку терпіти не міг сценарій. Тож Кроненберг повністю переписав текст спеціально під Вігго.

Під час премʼєри в Каннах 16 травня 2005 року, прямуючи на показ фільму, Кроненберг несподівано поцілував Мортенсена. Сам режисер згадував це так:

Того ж вечора мені зателефонував колумбійський журналіст і запитав, до чого був цей поцілунок. Я відповів: «Тому що я його люблю!»

Кіно Дайджест ☎
#галерея

Любовні трикутники в кіно 🔺
(частина 1)

Ці фільми про те, як залишатися там, звідки давно час іти, про втечі й повернення, і про біль, який ми завдаємо ненароком. Про бажання, що розриває на частини, про розгубленість під маскою пристрасті та почуття, які ніяк не знайдуть свого спокою.

🎞 Минулі життя (2022)
реж. Селін Сонг
RT 95% IMDb 7.8

🎞 Суперники (2024)
реж. Лука Гуаданьїно
RT 88% IMDb 7.0

🎞 Мрійники (2003)
реж. Бернардо Бертолуччі
RT 59% IMDb 7.1

🎞 Вікі Крістіна Барселона (2008)
реж. Вуді Аллен
RT 80% IMDb 7.1

🎞 І твою маму теж (2001)
реж. Альфонсо Куарон
RT 90% IMDb 7.7

🎞 Фаворитка (2018)
реж. Йоргос Лантімос
RT 93% IMDb 7.5

🎞 Пасажі (2023)
реж. Айра Закс
RT 94% IMDb 6.6

Кіно Дайджест ☎
#добірки

Вітаємо Джорджа Клуні з 65-м Днем народження!

Галантний, стриманий та зухвалий — яким ми тільки не бачили неповторного Джорджа Клуні на великому екрані! Від харизматичного афериста Денні Оушена та брутального Сета Гекко у культовому «Від заходу до світанку» до хитрого й чарівного головного героя в «Незрівнянний містер Фокс» чи стоїчного фіксера з «Вовків». Він майстерно перевтілюється в будь-які образи, зачаровуючи глядачів з перших секунд появи в кадрі. І хоч би яку маску він приміряв, висновок завжди залишається незмінним: ми все одно його щиро та беззастережно любимо.

Однак сьогодні чомусь надто мало чутно про ще одну його стрічку під назвою «Вище неба» — глибоку драмедію, яка свого часу здобула цілих 6 номінацій «Оскар», але парадоксально програла в кожній із них. Сюжет розгортається навколо Раяна Бінгема, корпоративного юриста, чия робота полягає в тому, щоб літати по всій країні та звільняти людей. Він насолоджується життям у постійних відрядженнях, ідеалізує власну абсолютну незалежність і відсутність будь-яких прив'язаностей, аж поки в його житті не зʼявляються дві жінки, які змінюють усе. У цьому фільмі Клуні видав один із найтонших перформансів у своїй кар'єрі: за фірмовою усмішкою та ідеально випрасуваним костюмом він показав щемливу порожнечу, трагічну самотність та вразливість людини, якій насправді просто нікуди повертатися, по суті, зруйнувавши класичний стереотип своїх головних героїв.

📸 Вище неба (2009)
реж. Джейсон Рейтман
RT 90% IMDb 7.4

Кіно Дайджест ☎
#галерея

Боротьба за свободу слова 📺 👋

Як й багато інших голлівудських легенд, Клуні також не засоромився спробувати себе в режисерському амплуа. У своєму другому режисерському проєкті він звертається до напружених Сполучених Штатів Америки 1950-х років. Фільм розповідає реальну історію принципового протистояння легендарного американського журналіста Едварда Р. Марроу та сенатора Джозефа Маккарті, який влаштував справжнє «полювання на відьом» у пошуках комуністів. Тоді в штатах так прозивали справжніх комуняк, а також просто людей, які були проти тодішніх політичних утисків, що призвело до гнітючого періоду під назвою «маккартизм».

Історія створення фільму повʼязана з батьком Клуні: він, як й головний герой цієї стрічки був відданим своїй справі журналістом, тому повага до професійної етики та вільної преси тече в крові Клуні з самого дитинства. Бажання розповісти про Марроу виникло як реакція режисера на політичний клімат і стан медіа у США початку 2000-х років, коли, на його думку, журналістам бракувало сміливості ставити незручні запитання владі. Клуні, який тут не лише сів у режисерське крісло, а й виступив співавтором сценарію та зіграв другорядну роль, майстерно вибудував клаустрофобну, чорно-білу атмосферу задимленої телевізійної студії. Він перетворив історичну хроніку на гострий і стилістично бездоганний трилер про свободу слова, громадянську сміливість та абсолютну відповідальність медіа перед суспільством. Фільм знову отримав 6 «оскарівських» номінацій і знову не забрав жодної статуетки.

📸 Добраніч, та нехай щастить. (2005)
реж. Джордж Клуні
RT 93% IMDb 7.4

Кіно Дайджест ☎
#галерея