Стратегічний пріоритет Уряду і Міністерства соціальної політики — розвиток сімейних форм виховання
«Діти потребують родинного тепла та виховання. І сьогодні ми бачимо приклад, коли громада дружня до дитини, де у центрі уваги перебуває дитина та її благополуччя», — саме так почала сьогодні свою промову Марина Лазебна під час відкриття новоствореного дитячого будинку сімейного типу в місті Фастів, коли передавала ключі батькам-вихователям.
Органи влади мають відповідально ставитися до виконання функцій захисту прав дітей та супроводження сімей з дітьми, що знаходяться у складних життєвих обставинах. Це, своєю чергою, забезпечення права кожної дитини зростати і виховуватися в сімейному оточенні або наближеному до сімейного, забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування. І надважливу роль саме громада відіграє у попередженні соціального сирітства, що в подальшому впливає на дитину протягом всього життя.
В Україні функціонує 1 298 дитячих будинків сімейного типу, в яких виховується 9 089 дітей. Одночасно з тим 3 051 прийомних сімей виховують 5 838 дітей, що були позбавлені батьківського піклування.
Таким чином, 14 927 дітей виховуються у родинах. І цей показник зростає з кожним днем.
Сьогодні в Київській області стало на один дитячий будинок сімейного типу більше. Батьки-вихователі Хандєєви Оксана та Дмитро виховують шістьох прийомних дітей.
Відповідно до субвенції було придбано житловий двоповерховий будинок загальною площею 300 квадратних метрів з прилеглою земельною ділянкою. У будинку проведено ремонт, наявне індивідуальне опалення, усі кімнати добре умебльовано сучасними м’якими та корпусними меблями, наявна вся необхідна побутова техніка, побутові речі. Родина щомісяця буде отримувати виплати державної соціальної допомоги на дітей та грошове забезпечення батькам-вихователям.
На 2022 рік передбачено субвенцію з державного бюджету у сумі 810 мільйонів гривень місцевим бюджетам на проєктні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа.
«Ви здійснили мрію! Великий дім, де можуть жити мої прийомні діти та отримувати стільки любові, тепла і ласки, скільки їм буде потрібно», — подякувала мати-вихователь усім причетним до цієї події.
«Діти потребують родинного тепла та виховання. І сьогодні ми бачимо приклад, коли громада дружня до дитини, де у центрі уваги перебуває дитина та її благополуччя», — саме так почала сьогодні свою промову Марина Лазебна під час відкриття новоствореного дитячого будинку сімейного типу в місті Фастів, коли передавала ключі батькам-вихователям.
Органи влади мають відповідально ставитися до виконання функцій захисту прав дітей та супроводження сімей з дітьми, що знаходяться у складних життєвих обставинах. Це, своєю чергою, забезпечення права кожної дитини зростати і виховуватися в сімейному оточенні або наближеному до сімейного, забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування. І надважливу роль саме громада відіграє у попередженні соціального сирітства, що в подальшому впливає на дитину протягом всього життя.
В Україні функціонує 1 298 дитячих будинків сімейного типу, в яких виховується 9 089 дітей. Одночасно з тим 3 051 прийомних сімей виховують 5 838 дітей, що були позбавлені батьківського піклування.
Таким чином, 14 927 дітей виховуються у родинах. І цей показник зростає з кожним днем.
Сьогодні в Київській області стало на один дитячий будинок сімейного типу більше. Батьки-вихователі Хандєєви Оксана та Дмитро виховують шістьох прийомних дітей.
Відповідно до субвенції було придбано житловий двоповерховий будинок загальною площею 300 квадратних метрів з прилеглою земельною ділянкою. У будинку проведено ремонт, наявне індивідуальне опалення, усі кімнати добре умебльовано сучасними м’якими та корпусними меблями, наявна вся необхідна побутова техніка, побутові речі. Родина щомісяця буде отримувати виплати державної соціальної допомоги на дітей та грошове забезпечення батькам-вихователям.
На 2022 рік передбачено субвенцію з державного бюджету у сумі 810 мільйонів гривень місцевим бюджетам на проєктні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа.
«Ви здійснили мрію! Великий дім, де можуть жити мої прийомні діти та отримувати стільки любові, тепла і ласки, скільки їм буде потрібно», — подякувала мати-вихователь усім причетним до цієї події.
Рубрика #МаюПраво
У кризовій ситуації треба звертатися на телефон довіри
Якщо Ви постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, Ви можете звернутися за допомогою, скориставшись телефонним номером «гарячої лінії» 1547.
Така ситуація може виникнути у будь-якій сім’ї незалежно від статків та соціального статусу.
І першим кроком для подолання проблеми є анонімна консультація по телефону довіри. Це найшвидший спосіб сповістити про кризову ситуацію й отримати необхідну інформацію та поради. Якщо існує загроза життю чи здоров’ю людини, консультанти негайно в телефонному режимі зв’язуються з поліцією, яка здійснює екстрене втручання, оперативний захист і підтримку того, хто переживає кризову ситуацію.
«Гаряча лінія» 1547 є швидким засобом повідомлення про вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей, його запобіганню та протидії. Даний сервіс є безкоштовним, цілодобовим та доступним на всій території України. Особа, яка звернулася на гарячу лінію, має отримати:
• консультаційну,
• психологічну,
• інформаційну допомогу,
а, у разі необхідності, працівники мають забезпечити екстрений виклик поліції чи/та бригади швидкої медичної допомоги.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
У кризовій ситуації треба звертатися на телефон довіри
Якщо Ви постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, Ви можете звернутися за допомогою, скориставшись телефонним номером «гарячої лінії» 1547.
Така ситуація може виникнути у будь-якій сім’ї незалежно від статків та соціального статусу.
І першим кроком для подолання проблеми є анонімна консультація по телефону довіри. Це найшвидший спосіб сповістити про кризову ситуацію й отримати необхідну інформацію та поради. Якщо існує загроза життю чи здоров’ю людини, консультанти негайно в телефонному режимі зв’язуються з поліцією, яка здійснює екстрене втручання, оперативний захист і підтримку того, хто переживає кризову ситуацію.
«Гаряча лінія» 1547 є швидким засобом повідомлення про вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей, його запобіганню та протидії. Даний сервіс є безкоштовним, цілодобовим та доступним на всій території України. Особа, яка звернулася на гарячу лінію, має отримати:
• консультаційну,
• психологічну,
• інформаційну допомогу,
а, у разі необхідності, працівники мають забезпечити екстрений виклик поліції чи/та бригади швидкої медичної допомоги.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
З сучасними підходами до адміністрування соціального захисту ознайомились територіальні громади Хмельниччини
Хмельницький регіональний онлайн-семінар-тренінг «Сучасні підходи до адміністрування соціального захисту на рівні територіальних громад», що відбувся 26- 27 січня 2022 року, зібрав понад 190 учасників з Хмельницької області, серед яких - представники територіальних громад, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласної та районних державних адміністрацій, служби у справах дітей облдержадміністрації, Головного управління Нацсоцслужби у Хмельницькій області, обласного центру соціальних служб. Цей захід продовжив низку регіональних навчальних заходів, організованих Мінсоцполітики за сприяння Світового банку, до яких у 2021 році були залучені близько 2,5 тис. учасників із 13 регіонів.
Заступник голови Хмельницької обласної держадміністрації Володимир Білик у своєму вступному слові висловив вдячність Мінсоцполітики за організацію навчальних заходів у такому форматі та наголосив: «На сучасному етапі реформування системи надання соціальних послуг з метою підвищення якості таких послуг варто зазначити, що соціальний захист мешканців сприяє збереженню духовних цінностей кожної особи. Зростає потреба створення та підтримання дієвої системи надання соціальних послуг, адже її головна мета – відповідність індивідуальним потребам людей на місцях».
Заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко наголосив на змінах, які очікують систему надання соціальних послуг у контексті майбутніх реформ. Зокрема, Віталій Музиченко зазначив: «Дуже важливо, щоб саме інтегрована модель соціального захисту працювала в кожній громаді. Окрім територіальної громади ніхто не зможе забезпечити якісний і доступний соціальний захист її мешканцям. Мінсоцполітики забезпечує формування нормативного та методологічного підґрунтя, обласний рівень координує та супроводжує його застосування, а реалізувати відповідну модель соціального захисту можна тільки на рівні громади, бо це робиться для мешканців цієї територіальної громади. Важливо, щоб модель соціального захисту забезпечувала інтегрований підхід та працювала в кожній громаді, а керівництву громад для цього потрібно бути активними».
У своєму виступі керівник експертної групи з питань адміністрування соціальних програм Директорату адресної соціальної підтримки населення та розвитку соціального інспектування Мінсоцполітики Любов Черська зосередила увагу на показниках, що характеризують упровадження Програмного комплексу «Соціальна громада» для організації надання адміністративних послуг соціального характеру в Хмельницькій області, а також змінах у законодавстві.
Детальніше: https://www.facebook.com/100064680309537/posts/307192504780091
Хмельницький регіональний онлайн-семінар-тренінг «Сучасні підходи до адміністрування соціального захисту на рівні територіальних громад», що відбувся 26- 27 січня 2022 року, зібрав понад 190 учасників з Хмельницької області, серед яких - представники територіальних громад, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласної та районних державних адміністрацій, служби у справах дітей облдержадміністрації, Головного управління Нацсоцслужби у Хмельницькій області, обласного центру соціальних служб. Цей захід продовжив низку регіональних навчальних заходів, організованих Мінсоцполітики за сприяння Світового банку, до яких у 2021 році були залучені близько 2,5 тис. учасників із 13 регіонів.
Заступник голови Хмельницької обласної держадміністрації Володимир Білик у своєму вступному слові висловив вдячність Мінсоцполітики за організацію навчальних заходів у такому форматі та наголосив: «На сучасному етапі реформування системи надання соціальних послуг з метою підвищення якості таких послуг варто зазначити, що соціальний захист мешканців сприяє збереженню духовних цінностей кожної особи. Зростає потреба створення та підтримання дієвої системи надання соціальних послуг, адже її головна мета – відповідність індивідуальним потребам людей на місцях».
Заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко наголосив на змінах, які очікують систему надання соціальних послуг у контексті майбутніх реформ. Зокрема, Віталій Музиченко зазначив: «Дуже важливо, щоб саме інтегрована модель соціального захисту працювала в кожній громаді. Окрім територіальної громади ніхто не зможе забезпечити якісний і доступний соціальний захист її мешканцям. Мінсоцполітики забезпечує формування нормативного та методологічного підґрунтя, обласний рівень координує та супроводжує його застосування, а реалізувати відповідну модель соціального захисту можна тільки на рівні громади, бо це робиться для мешканців цієї територіальної громади. Важливо, щоб модель соціального захисту забезпечувала інтегрований підхід та працювала в кожній громаді, а керівництву громад для цього потрібно бути активними».
У своєму виступі керівник експертної групи з питань адміністрування соціальних програм Директорату адресної соціальної підтримки населення та розвитку соціального інспектування Мінсоцполітики Любов Черська зосередила увагу на показниках, що характеризують упровадження Програмного комплексу «Соціальна громада» для організації надання адміністративних послуг соціального характеру в Хмельницькій області, а також змінах у законодавстві.
Детальніше: https://www.facebook.com/100064680309537/posts/307192504780091
На Львівщині відкрили два денних центри соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства
Сьогодні заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ольга Ревук взяла участь у відкритті двох денних центрів соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі у містах Дрогобич та Новий Розділ, що на Львівщині.
Участь в урочистому відкритті спеціалізованих служб взяли представники Львівської ОДА, міські голови, громадськість та духовенство.
Слід зазначити, що така спеціалізована служба для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/ або насильства за ознакою статі як денний центр є надзвичайно важливою та необхідною в громаді. Вона забезпечує надання короткострокового або цілодобового перебування у “кризовій кімнаті” постраждалим особам строком до десяти діб, а також надає постраждалим особам комплексну допомогу (психологічну, соціально-побутову, соціально-медичну, інформаційну, юридичну та інші) на основі оцінки їх потреб та індивідуального підходу до особи з урахуванням віку, статі, стану здоров’я та соціального становища.
Створення спеціалізованих служб на Львівщині стало можливим завдяки реалізації субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі, відповідно до якої було передбачено створення притулку для жінок та дітей, які постраждали від домашнього насильства у Моршинській територіальній громаді, створення денного центру для осіб, які постраждали від домашнього насильства, з кризовою кімнатою у Дрогобицькій територіальній громаді, створення денного центру для осіб, які постраждали від домашнього насильства, з кризовою кімнатою у Новороздільській територіальній громаді, закупівля автомобіля та доукомплектування Притулку для жінок та дітей, які постраждали від домашнього насильства, Центру соціально-психологічної допомоги у Львівській області.
«Реалізація державної субвенції на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі в Львівській області - це клопітка робота, над якою працювала велика кількість фахівців Міністерства соціальної політики, Львівської облдержадміністрації, керівників та відповідальних працівників територіальних громад, котрі забезпечили створення спеціалізованих служб, що без сумніву підвищить в рази можливість надавати належні соціальні послуги особам, які, на жаль, стикнулися з таким ганебним явищем як домашнє насильство» - зазначила Ольга Ревук.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Сьогодні заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ольга Ревук взяла участь у відкритті двох денних центрів соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі у містах Дрогобич та Новий Розділ, що на Львівщині.
Участь в урочистому відкритті спеціалізованих служб взяли представники Львівської ОДА, міські голови, громадськість та духовенство.
Слід зазначити, що така спеціалізована служба для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/ або насильства за ознакою статі як денний центр є надзвичайно важливою та необхідною в громаді. Вона забезпечує надання короткострокового або цілодобового перебування у “кризовій кімнаті” постраждалим особам строком до десяти діб, а також надає постраждалим особам комплексну допомогу (психологічну, соціально-побутову, соціально-медичну, інформаційну, юридичну та інші) на основі оцінки їх потреб та індивідуального підходу до особи з урахуванням віку, статі, стану здоров’я та соціального становища.
Створення спеціалізованих служб на Львівщині стало можливим завдяки реалізації субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі, відповідно до якої було передбачено створення притулку для жінок та дітей, які постраждали від домашнього насильства у Моршинській територіальній громаді, створення денного центру для осіб, які постраждали від домашнього насильства, з кризовою кімнатою у Дрогобицькій територіальній громаді, створення денного центру для осіб, які постраждали від домашнього насильства, з кризовою кімнатою у Новороздільській територіальній громаді, закупівля автомобіля та доукомплектування Притулку для жінок та дітей, які постраждали від домашнього насильства, Центру соціально-психологічної допомоги у Львівській області.
«Реалізація державної субвенції на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі в Львівській області - це клопітка робота, над якою працювала велика кількість фахівців Міністерства соціальної політики, Львівської облдержадміністрації, керівників та відповідальних працівників територіальних громад, котрі забезпечили створення спеціалізованих служб, що без сумніву підвищить в рази можливість надавати належні соціальні послуги особам, які, на жаль, стикнулися з таким ганебним явищем як домашнє насильство» - зазначила Ольга Ревук.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Мінсоцполітики продовжує співпрацю з Посольством США в Україні з питань протидії торгівлі людьми
Відбулась зустріч Міністра соціальної політики України Марини Лазебної з Кері Джонстоун, виконуючою обов’язки директора Офісу моніторингу та протидії торгівлі людьми Посольства США в Україні, з питань протидії торгівлі людьми в онлайн-форматі.
Марина Лазебна висловила вдячність Державному департаменту США, а також Посольству США в Україні за багаторічну співпрацю у сфері захисту прав людини, зокрема протидії торгівлі людьми.
Міністр поінформувала учасників зустрічі про діяльність Мінсоцполітики як національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми, захисту прав осіб, які постраждали від цього злочину, а також розробку та удосконалення законодавства у цій сфері, в тому числі Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року.
„У проекті майбутньої програми ми плануємо передбачити конкретні завдання і заходи, які будуть спрямовані на подолання сучасних викликів у сфері протидії торгівлі людьми, а також виконання рекомендацій міжнародних організацій, наданих Уряду України. Я маю сподівання, що майбутня програма стане важливим координуючим документом для подальшої роботи всіх дотичних структур”, - сказала Міністр.
Кері Джонстоун висловила підтримку та високо оцінила зусилля, яких докладає Мінсоцполітики з метою посилення координації діяльності органів влади, збільшення кількості осіб, які звертаються за допомогою, а також налагодження тісної співпраці з міжнародними та громадськими організаціями.
„Наша мета – забезпечити швидке реагування на існуючі виклики з метою надання допомоги якомога більшій кількості осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Нам необхідно консолідувати зусилля органів влади та громадськості, щоб посилити роз’яснювальну роботу серед населення про ризики стати жертвою злочинців”, – наголосила Міністр.
Представники Мінсоцполітики та Посольства США в Україні позитивно оцінили існуючу співпрацю, а також домовилися продовжувати спільну роботу, спрямовану на вирішення проблемних питань у сфері протидії торгівлі людьми.
Відбулась зустріч Міністра соціальної політики України Марини Лазебної з Кері Джонстоун, виконуючою обов’язки директора Офісу моніторингу та протидії торгівлі людьми Посольства США в Україні, з питань протидії торгівлі людьми в онлайн-форматі.
Марина Лазебна висловила вдячність Державному департаменту США, а також Посольству США в Україні за багаторічну співпрацю у сфері захисту прав людини, зокрема протидії торгівлі людьми.
Міністр поінформувала учасників зустрічі про діяльність Мінсоцполітики як національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми, захисту прав осіб, які постраждали від цього злочину, а також розробку та удосконалення законодавства у цій сфері, в тому числі Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року.
„У проекті майбутньої програми ми плануємо передбачити конкретні завдання і заходи, які будуть спрямовані на подолання сучасних викликів у сфері протидії торгівлі людьми, а також виконання рекомендацій міжнародних організацій, наданих Уряду України. Я маю сподівання, що майбутня програма стане важливим координуючим документом для подальшої роботи всіх дотичних структур”, - сказала Міністр.
Кері Джонстоун висловила підтримку та високо оцінила зусилля, яких докладає Мінсоцполітики з метою посилення координації діяльності органів влади, збільшення кількості осіб, які звертаються за допомогою, а також налагодження тісної співпраці з міжнародними та громадськими організаціями.
„Наша мета – забезпечити швидке реагування на існуючі виклики з метою надання допомоги якомога більшій кількості осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Нам необхідно консолідувати зусилля органів влади та громадськості, щоб посилити роз’яснювальну роботу серед населення про ризики стати жертвою злочинців”, – наголосила Міністр.
Представники Мінсоцполітики та Посольства США в Україні позитивно оцінили існуючу співпрацю, а також домовилися продовжувати спільну роботу, спрямовану на вирішення проблемних питань у сфері протидії торгівлі людьми.
Міністерство соціальної політики напрацьовує єдині підходи опрацювання рекомендацій за результатами проведення верифікації державних допомог
Статтею 16 Закону України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат” від 3 грудня 2019 року № 324-IX визначено, що центральні органи виконавчої влади, які забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері надання відповідних державних виплат, за погодженням з Міністерством фінансів, затверджують порядки опрацювання рекомендацій за результатами проведення верифікації державних допомог.
На виконання зазначених норм Закону Мінсоцполітики розроблено проект наказу „Про затвердження Порядку опрацювання рекомендацій за результатами верифікації державних допомог”, яким передбачається встановити уніфіковані підходи щодо опрацювання рекомендацій органами соціального захисту населення.
Відповідний проект наказу 25 січня поточного року опубліковано для обговорення на офіційному веб-сайті Міністерства та надіслано для погодження зацікавленим сторонам.
Такий механізм не встановлює додаткових умов чи критерії отримання соціальних виплат, а передбачає застосування однакового порядку дій органів соціального захисту населення щодо перевірки інформації, яка міститься в рекомендаціях Мінфіну щодо невідповідностей даних, на підставі яких призначено той чи інший вид соціальних виплат, та відомостей з офіційних джерел даних.
Реалізація наказу дозволить визначити єдиний механізм опрацювання органами соціального захисту населення рекомендацій за результатами проведеної Міністерством фінансів верифікації державних допомог незалежно від їх територіального місцезнаходження.
Статтею 16 Закону України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат” від 3 грудня 2019 року № 324-IX визначено, що центральні органи виконавчої влади, які забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері надання відповідних державних виплат, за погодженням з Міністерством фінансів, затверджують порядки опрацювання рекомендацій за результатами проведення верифікації державних допомог.
На виконання зазначених норм Закону Мінсоцполітики розроблено проект наказу „Про затвердження Порядку опрацювання рекомендацій за результатами верифікації державних допомог”, яким передбачається встановити уніфіковані підходи щодо опрацювання рекомендацій органами соціального захисту населення.
Відповідний проект наказу 25 січня поточного року опубліковано для обговорення на офіційному веб-сайті Міністерства та надіслано для погодження зацікавленим сторонам.
Такий механізм не встановлює додаткових умов чи критерії отримання соціальних виплат, а передбачає застосування однакового порядку дій органів соціального захисту населення щодо перевірки інформації, яка міститься в рекомендаціях Мінфіну щодо невідповідностей даних, на підставі яких призначено той чи інший вид соціальних виплат, та відомостей з офіційних джерел даних.
Реалізація наказу дозволить визначити єдиний механізм опрацювання органами соціального захисту населення рекомендацій за результатами проведеної Міністерством фінансів верифікації державних допомог незалежно від їх територіального місцезнаходження.
Друзі, ділимось з Вами #ДайджестМінсоцполітики за 24-28 січня з ключовими подіями за тиждень.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Я спілкуюсь без бар’єрів. Вивчаємо разом жестову мову.
“Довідник безбар’єрності”, доступний за посиланням – https://bf.in.ua
#яспілкуюсьбезбарєрів #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
“Довідник безбар’єрності”, доступний за посиланням – https://bf.in.ua
#яспілкуюсьбезбарєрів #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Я спілкуюсь без бар’єрів. Вивчаємо разом жестову мову.
“Довідник безбар’єрності”, доступний за посиланням – https://bf.in.ua
#яспілкуюсьбезбарєрів #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
“Довідник безбар’єрності”, доступний за посиланням – https://bf.in.ua
#яспілкуюсьбезбарєрів #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Рубрика #МаюПраво
Тих, хто не може самостійно знайти вихід зі складних життєвих обставин, безкоштовно консультують соціальні фахівці
Одинока людина старіє, стає немічною, і в неї виникають тривоги: хто за нею догляне. Юнак через травму втратив здатність самостійно пересуватись і занурився у депресію. Чоловік, відбувши термін покарання, виходить на свободу: житла немає, на роботу не беруть. У сім’ї негаразди… Це означає, що для соціального консультанта є робота.
У залежності від складності ситуації та завдань, які потрібно вирішити, соціальна послуга консультування може бути: сімейне, дистанційне, консультування за принципом „рівний - рівному”, інформаційно-мотиваційне, консультування, орієнтоване на виконання завдання, соціально-психологічне, короткотермінове, кризове, разове, середньотривале, тривале.
Консультування - це комплекс заходів, спрямованих на вихід із життєвих труднощів, адаптації людини (сім’ї, соціальної групи) до нових умов, пристосування до обмежень у життєдіяльності, підтримку соціальної незалежності, що передбачають допомогу в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем.
Крім того, фахівець чи група фахівців, до якої входять психологи, реабілітологи, юристи, медики, працюватимуть над тим, щоб знайти шляхи розв’язання проблем, надаватимуть психологічну допомогу; корегуватимуть психологічний стан та поведінку людини в повсякденному житті; навчатимуть / формуватимуть / розвиватимуть соціальні навички, уміння, соціальні компетенції; допомагатимуть у зміцненні/відновленні родинних і суспільно корисних зв’язків, сприятимуть в отриманні правової допомоги та соціальних послуг відповідно до виявлених потреб, у професійній орієнтації та працевлаштуванні, в оволодінні соціальними навичками тощо.
Консультування можуть відбуватися індивідуально чи колективно; дистанційно по телефону чи з допомогою інших засобів зв’язку (за потреби - анонімно); у стаціонарних умовах, на вулиці тощо.
Соціальна послуга надається за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Тих, хто не може самостійно знайти вихід зі складних життєвих обставин, безкоштовно консультують соціальні фахівці
Одинока людина старіє, стає немічною, і в неї виникають тривоги: хто за нею догляне. Юнак через травму втратив здатність самостійно пересуватись і занурився у депресію. Чоловік, відбувши термін покарання, виходить на свободу: житла немає, на роботу не беруть. У сім’ї негаразди… Це означає, що для соціального консультанта є робота.
У залежності від складності ситуації та завдань, які потрібно вирішити, соціальна послуга консультування може бути: сімейне, дистанційне, консультування за принципом „рівний - рівному”, інформаційно-мотиваційне, консультування, орієнтоване на виконання завдання, соціально-психологічне, короткотермінове, кризове, разове, середньотривале, тривале.
Консультування - це комплекс заходів, спрямованих на вихід із життєвих труднощів, адаптації людини (сім’ї, соціальної групи) до нових умов, пристосування до обмежень у життєдіяльності, підтримку соціальної незалежності, що передбачають допомогу в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем.
Крім того, фахівець чи група фахівців, до якої входять психологи, реабілітологи, юристи, медики, працюватимуть над тим, щоб знайти шляхи розв’язання проблем, надаватимуть психологічну допомогу; корегуватимуть психологічний стан та поведінку людини в повсякденному житті; навчатимуть / формуватимуть / розвиватимуть соціальні навички, уміння, соціальні компетенції; допомагатимуть у зміцненні/відновленні родинних і суспільно корисних зв’язків, сприятимуть в отриманні правової допомоги та соціальних послуг відповідно до виявлених потреб, у професійній орієнтації та працевлаштуванні, в оволодінні соціальними навичками тощо.
Консультування можуть відбуватися індивідуально чи колективно; дистанційно по телефону чи з допомогою інших засобів зв’язку (за потреби - анонімно); у стаціонарних умовах, на вулиці тощо.
Соціальна послуга надається за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Українець Роман Полянський — найкращий паравеслувальник 2021 року
Міжнародна федерація веслувального спорту (World Rowing) назвала українця Романа Полянського найкращим паравеслувальником 2021 року у категорії «найкращий параекіпаж».
Роман Полянський — дворазовий паралімпійський чемпіон, який спеціалізується на одиночних гонках у класі PR1. У ньому змагаються спортсмени з порушенням роботи тулуба.
З 2018 року спортсмен не програв жодних змагань в одиночному катанні, а з чемпіонату світу 2019 року Роман Полянський — чемпіон усіх міжнародних змагань.
До кінця сезону 2021 року він здобув титули паралімпійського чемпіона, чемпіона Європи та чемпіона світу. Встановив новий світовий рекорд у класі PR1 на одиночному човні.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Міжнародна федерація веслувального спорту (World Rowing) назвала українця Романа Полянського найкращим паравеслувальником 2021 року у категорії «найкращий параекіпаж».
Роман Полянський — дворазовий паралімпійський чемпіон, який спеціалізується на одиночних гонках у класі PR1. У ньому змагаються спортсмени з порушенням роботи тулуба.
З 2018 року спортсмен не програв жодних змагань в одиночному катанні, а з чемпіонату світу 2019 року Роман Полянський — чемпіон усіх міжнародних змагань.
До кінця сезону 2021 року він здобув титули паралімпійського чемпіона, чемпіона Європи та чемпіона світу. Встановив новий світовий рекорд у класі PR1 на одиночному човні.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
До уваги осіб з інвалідністю
На сьогодні загальна кількість користувачів „Електронного кабінету особи з інвалідністюˮ складає 2292 особи. Через вказаний сервіс особами з інвалідністю подано 1018 заяви на первинну реєстрацію в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі – ЦБІ), 27 заяв для отримання направлення на реабілітацію, 481 заява для отримання направлення на забезпечення TЗР.
Нагадуємо, що з 01 червня 2021 року було запроваджено сервіс „Електронний кабінет особи з інвалідністюˮ, який забезпечує:
доступ громадянам до електронного кабінету за кваліфікованим електронним підписом (далі – КЕП);
можливість подачі заяв про потребу в забезпеченні ТЗР та пакету документів шляхом заповнення стандартизованих форм, прикріплення сканованих копій документів та підписання заяв КЕП – особам, зареєстрованим в ЦБІ;
можливість подачі заявки на первинну реєстрацію в ЦБІ із заповненням стандартної форми реєстрації, прикріплення сканованих копій необхідних документів та підписання документів КЕП – особам, які відсутні в ЦБІ;
можливість надсилання особам з інвалідністю в електронний кабінет повідомлень про результат розгляду заяви про забезпечення ТЗР та пакету документів;
можливість надсилання інформаційних повідомлень з ЦБІ на електронну скриньку при виникненні подій, про які необхідно повідомити особу з інвалідністю.
Доступ до електронного кабінету можливий за посиланням https://ek-cbi.msp.gov.ua/, або на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики шляхом переходу за посиланням „Електронний кабінет особи з інвалідністю” у розділі „Е-Сервіси”, також на веб-сайті Мінсоцполітики можна ознайомитися з інструкцією користувача електронного кабінету особи та навчальним відео.
З метою популяризації зазначеного сервісу Мінсоцполітики проводяться відповідні заходи, зокрема, доручено обласним державним адміністраціям спільно з територіальними відділеннями Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, органами соціального захисту населення сприяти реєстрації кожної особи з інвалідністю в електронному кабінеті особи, інформуванню осіб з інвалідністю про можливості подачі документів через електронний кабінет для забезпечення ТЗР.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
На сьогодні загальна кількість користувачів „Електронного кабінету особи з інвалідністюˮ складає 2292 особи. Через вказаний сервіс особами з інвалідністю подано 1018 заяви на первинну реєстрацію в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі – ЦБІ), 27 заяв для отримання направлення на реабілітацію, 481 заява для отримання направлення на забезпечення TЗР.
Нагадуємо, що з 01 червня 2021 року було запроваджено сервіс „Електронний кабінет особи з інвалідністюˮ, який забезпечує:
доступ громадянам до електронного кабінету за кваліфікованим електронним підписом (далі – КЕП);
можливість подачі заяв про потребу в забезпеченні ТЗР та пакету документів шляхом заповнення стандартизованих форм, прикріплення сканованих копій документів та підписання заяв КЕП – особам, зареєстрованим в ЦБІ;
можливість подачі заявки на первинну реєстрацію в ЦБІ із заповненням стандартної форми реєстрації, прикріплення сканованих копій необхідних документів та підписання документів КЕП – особам, які відсутні в ЦБІ;
можливість надсилання особам з інвалідністю в електронний кабінет повідомлень про результат розгляду заяви про забезпечення ТЗР та пакету документів;
можливість надсилання інформаційних повідомлень з ЦБІ на електронну скриньку при виникненні подій, про які необхідно повідомити особу з інвалідністю.
Доступ до електронного кабінету можливий за посиланням https://ek-cbi.msp.gov.ua/, або на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики шляхом переходу за посиланням „Електронний кабінет особи з інвалідністю” у розділі „Е-Сервіси”, також на веб-сайті Мінсоцполітики можна ознайомитися з інструкцією користувача електронного кабінету особи та навчальним відео.
З метою популяризації зазначеного сервісу Мінсоцполітики проводяться відповідні заходи, зокрема, доручено обласним державним адміністраціям спільно з територіальними відділеннями Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, органами соціального захисту населення сприяти реєстрації кожної особи з інвалідністю в електронному кабінеті особи, інформуванню осіб з інвалідністю про можливості подачі документів через електронний кабінет для забезпечення ТЗР.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Рубрика #МаюПраво
Сьогодні поговоримо про проблему домашнього насильства, що таке домашнє насильство, його види.
Що таке домашнє насильство?
Домашнє насильство – це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Потрібно знати ключові прояви насильства, щоб захистити себе та своїх рідних. Давайте докладніше розберемо види домашнього насильства:
1. Економічне насильство – це умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборона працювати або надмірне примушування до праці, заборона навчатися;
2. Психологічне насильство – включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняє емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю;
3. Сексуальне насильство – будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
4. Фізичне насильство – ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. Залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Дитина свідок (або очевидець) насильства – теж постраждалий від домашнього насильства!
«Гарячі лінії» з питань запобігання та протидії домашньому насильству (усі дзвінки безкоштовні):
15-47 - урядова «гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства;
116-123 (з мобільного); 0 800 500 335 - національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації;
116 111 (з мобільного); 0 800 500 225 - національна «гаряча лінія» для дітей та молоді;
0 800 213 103 – «гаряча лінія» системи безоплатної правової допомоги.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Сьогодні поговоримо про проблему домашнього насильства, що таке домашнє насильство, його види.
Що таке домашнє насильство?
Домашнє насильство – це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Потрібно знати ключові прояви насильства, щоб захистити себе та своїх рідних. Давайте докладніше розберемо види домашнього насильства:
1. Економічне насильство – це умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборона працювати або надмірне примушування до праці, заборона навчатися;
2. Психологічне насильство – включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняє емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю;
3. Сексуальне насильство – будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
4. Фізичне насильство – ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. Залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Дитина свідок (або очевидець) насильства – теж постраждалий від домашнього насильства!
«Гарячі лінії» з питань запобігання та протидії домашньому насильству (усі дзвінки безкоштовні):
15-47 - урядова «гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства;
116-123 (з мобільного); 0 800 500 335 - національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації;
116 111 (з мобільного); 0 800 500 225 - національна «гаряча лінія» для дітей та молоді;
0 800 213 103 – «гаряча лінія» системи безоплатної правової допомоги.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Марина Лазебна: Створюємо нові можливості
Міністерством соціальної політики розроблений проект постанови Кабінету Міністрів України, спрямований на розвиток самозайнятості людей з інвалідністю, що надасть змогу забезпечити стабільне джерело доходу та гідний рівень життя шляхом допомоги у запровадженні власної справи.
Враховуючи успішний досвід пілотного проекту "Рука допомоги", який реалізовувався у трьох областях - Львівський, Харківській та Полтавській, апробований механізм стимулювання підприємницької діяльності планується розповсюдити і на людей з інвалідністю.
Їм буде запропонована безвідсоткова поворотна фінансова допомога для заснування власної справи у розмірі до 100 тисяч гривень строком на три роки. При цьому повернення допомоги враховуватиме сплачені протягом трирічного періоду податків та соціального внеску.
Крім того, така фінансова допомога може не повертатися, якщо учасник проекту, запровадивши власну справу, протягом року працевлаштує двох непрацюючих людей з інвалідністю.
У якості експерименту цей проект планується запровадити з 1 квітня 2022 року по 1 квітня 2024 року у Київській, Луганській, Херсонській, Черкаській та Чернівецькій областях.
Фінансова допомога надається на придбання обладнання для підприємницької діяльності, у тому числі для створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю.
"Повноцінне працевлаштування людей з інвалідністю на гідно оплачувані робочі місця є одним з головних наших завдань. Даний проект -- реалізація на практиці ідеї модернізації соціальної підтримки в Україні, в основі якої - не лише опіка, але й створення можливостей для самостійного виходу з бідності", - зазначила Міністр соціальної політики Марина Лазебна.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Міністерством соціальної політики розроблений проект постанови Кабінету Міністрів України, спрямований на розвиток самозайнятості людей з інвалідністю, що надасть змогу забезпечити стабільне джерело доходу та гідний рівень життя шляхом допомоги у запровадженні власної справи.
Враховуючи успішний досвід пілотного проекту "Рука допомоги", який реалізовувався у трьох областях - Львівський, Харківській та Полтавській, апробований механізм стимулювання підприємницької діяльності планується розповсюдити і на людей з інвалідністю.
Їм буде запропонована безвідсоткова поворотна фінансова допомога для заснування власної справи у розмірі до 100 тисяч гривень строком на три роки. При цьому повернення допомоги враховуватиме сплачені протягом трирічного періоду податків та соціального внеску.
Крім того, така фінансова допомога може не повертатися, якщо учасник проекту, запровадивши власну справу, протягом року працевлаштує двох непрацюючих людей з інвалідністю.
У якості експерименту цей проект планується запровадити з 1 квітня 2022 року по 1 квітня 2024 року у Київській, Луганській, Херсонській, Черкаській та Чернівецькій областях.
Фінансова допомога надається на придбання обладнання для підприємницької діяльності, у тому числі для створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю.
"Повноцінне працевлаштування людей з інвалідністю на гідно оплачувані робочі місця є одним з головних наших завдань. Даний проект -- реалізація на практиці ідеї модернізації соціальної підтримки в Україні, в основі якої - не лише опіка, але й створення можливостей для самостійного виходу з бідності", - зазначила Міністр соціальної політики Марина Лазебна.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Раннє втручання – комплексна сімейно орієнтована послуга
Пройшла робоча зустріч Міністра соціальної політики Марини Лазебної і Радника-уповноваженого Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук з питань впровадження послуги раннього втручання.
Послуга раннього втручання – це раннє виявлення командою спеціалістів різного профілю проблем зі здоров’ям та розвитком дитини, вчасне і оперативне надання їй допомоги, що дозволяє знизити інвалідизацію дитини в майбутньому. Послуга поєднує медичну, психологічну, соціальну, освітню допомогу та надається дітям перших років життя.
Мінсоцполітики є Національним координатором проведення роботи щодо створення системи раннього втручання в усіх регіонах країни.
У ході зустрічі розглядалися проблемні питання впровадження послуги раннього втручання, розвитку відповідної інфраструктури у громадах, пошуку оптимальної моделі фінансування для її впровадження в Україні.
Учасники зустрічі акцентували увагу, що впровадження комплексної послуги раннього втручання допомагає запобігти інвалідизації та інституціоналізації дітей. Ця послуга враховує потреби як дитини, так і батьків, спрямована на зміцнення потенціалу сім’ї, а також орієнтована на співпрацю та партнерство з батьками.
Пройшла робоча зустріч Міністра соціальної політики Марини Лазебної і Радника-уповноваженого Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук з питань впровадження послуги раннього втручання.
Послуга раннього втручання – це раннє виявлення командою спеціалістів різного профілю проблем зі здоров’ям та розвитком дитини, вчасне і оперативне надання їй допомоги, що дозволяє знизити інвалідизацію дитини в майбутньому. Послуга поєднує медичну, психологічну, соціальну, освітню допомогу та надається дітям перших років життя.
Мінсоцполітики є Національним координатором проведення роботи щодо створення системи раннього втручання в усіх регіонах країни.
У ході зустрічі розглядалися проблемні питання впровадження послуги раннього втручання, розвитку відповідної інфраструктури у громадах, пошуку оптимальної моделі фінансування для її впровадження в Україні.
Учасники зустрічі акцентували увагу, що впровадження комплексної послуги раннього втручання допомагає запобігти інвалідизації та інституціоналізації дітей. Ця послуга враховує потреби як дитини, так і батьків, спрямована на зміцнення потенціалу сім’ї, а також орієнтована на співпрацю та партнерство з батьками.
Україна за два роки піднялась на 32 позиції в глобальному рейтингу за індексом соціального прогресу
У 2021 році Україна піднялась на 15 позицій у світовому рейтингу за значенням індексу соціального прогресу (Social Progress Index) і посіла 48 місце зі значенням індексу 75,78 серед 168 країн.
Середнє значення індексу за всіма країнами, що увійшли до дослідження, 65,05 бали.
Кількість країн, які входять до перших трьох груп, – з дуже високою якістю життя, високою якістю життя та помірно високою якістю життя, – скоротилась із 104 до 78 за два роки. Це сталось переважно через пандемію, погіршення доступу до необхідних медичних послуг, а також через обмеження особистих прав.
Україна не лише залишилась у третій групі, але і покращила свої результати на 32 місця (у 2019 займала 80 місце зі значенням індексу 66,97), випередивши Грузію, Вірменію, Білорусь, Македонію, Чорногорію, Казахстан, Молдову, Росію, Мексику, Перу, Колумбію, Парагвай та інші країни.
Коментує Марина Лазебна: «Те, що у роки пандемії Україна послідовно покращує свої позиції в цьому глобальному рейтингу означає, що на основну частину нових викликів ми реагували правильно і змогли забезпечити стійкість розвитку соціальної сфери в цих умовах. Більше того, серед 15 країн зі схожим рівнем ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності Україна за результатами 2021 року посіла 1 місце за значенням цього індексу. Тобто ми піклуємось про людей краще за інші країни зі схожими економічними можливостями.
Високе місце у рейтингу Україні забезпечили: результативна політика сприяння зайнятості вразливих груп, високе охоплення середньою освітою, доступний мобільний зв’язок та доступна електроенергія, низька смертність від забрудненої води та поганих санітарно-гігієнічних умов, забезпечення рівних можливостей для жінок та чоловіків приймати участь в політичному житті, отримувати вищу освіту, захищати майнові права.
Ми справляємось із забезпеченням базових потреб людей у харчуванні, питній воді, первинній медичній допомозі, житлово-комунальних послугах.
Але маємо ще багато чого зробити для добробуту наших громадян. Так, хоча відбувається зростання очікуваної тривалості життя після 60 років, але воно недостатнє. Також у нас значно вища передчасна смертність від неінфекційних хвороб та від забруднення повітря в порівнянні з іншими країнами - ми на 157 та 116 місці відповідно серед 168 країн за цими показниками.
Маємо низькі показники особистої безпеки, високу нерівність в можливості впливати на політичні рішення в залежності від рівня соціально-економічного становища, корупцію. Також варто ще працювати в напрямку забезпечення правосуддя, зменшення дискримінації та збільшення кількості користувачів Інтернету».
Довідково: Індекс соціального прогресу вимірює ступінь забезпечення країнами соціальних та екологічних потреб громадян за 53 індикаторами, згрупованими за 12 компонентами у трьох напрямках: задоволення базових людських потреб (харчування, доступ до води, електроенергії, санітарія, особиста безпека), забезпечення основ благополуччя (здоров’я та медичні послуги, доступ до знань, інформації та комунікацій, екологія), та забезпечення можливостей для людей (основні права, персональна свобода та свобода вибору, інклюзія, рівність та можливості розвитку).
Він був розроблений під технічним керівництвом професора Майкла Портера з Гарвардської школи бізнесу та Скотта Стерна з Массачусетського технологічного інституту та щорічно публікується некомерційною організацією Social Progress Imperative.
У 2021 році Україна піднялась на 15 позицій у світовому рейтингу за значенням індексу соціального прогресу (Social Progress Index) і посіла 48 місце зі значенням індексу 75,78 серед 168 країн.
Середнє значення індексу за всіма країнами, що увійшли до дослідження, 65,05 бали.
Кількість країн, які входять до перших трьох груп, – з дуже високою якістю життя, високою якістю життя та помірно високою якістю життя, – скоротилась із 104 до 78 за два роки. Це сталось переважно через пандемію, погіршення доступу до необхідних медичних послуг, а також через обмеження особистих прав.
Україна не лише залишилась у третій групі, але і покращила свої результати на 32 місця (у 2019 займала 80 місце зі значенням індексу 66,97), випередивши Грузію, Вірменію, Білорусь, Македонію, Чорногорію, Казахстан, Молдову, Росію, Мексику, Перу, Колумбію, Парагвай та інші країни.
Коментує Марина Лазебна: «Те, що у роки пандемії Україна послідовно покращує свої позиції в цьому глобальному рейтингу означає, що на основну частину нових викликів ми реагували правильно і змогли забезпечити стійкість розвитку соціальної сфери в цих умовах. Більше того, серед 15 країн зі схожим рівнем ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності Україна за результатами 2021 року посіла 1 місце за значенням цього індексу. Тобто ми піклуємось про людей краще за інші країни зі схожими економічними можливостями.
Високе місце у рейтингу Україні забезпечили: результативна політика сприяння зайнятості вразливих груп, високе охоплення середньою освітою, доступний мобільний зв’язок та доступна електроенергія, низька смертність від забрудненої води та поганих санітарно-гігієнічних умов, забезпечення рівних можливостей для жінок та чоловіків приймати участь в політичному житті, отримувати вищу освіту, захищати майнові права.
Ми справляємось із забезпеченням базових потреб людей у харчуванні, питній воді, первинній медичній допомозі, житлово-комунальних послугах.
Але маємо ще багато чого зробити для добробуту наших громадян. Так, хоча відбувається зростання очікуваної тривалості життя після 60 років, але воно недостатнє. Також у нас значно вища передчасна смертність від неінфекційних хвороб та від забруднення повітря в порівнянні з іншими країнами - ми на 157 та 116 місці відповідно серед 168 країн за цими показниками.
Маємо низькі показники особистої безпеки, високу нерівність в можливості впливати на політичні рішення в залежності від рівня соціально-економічного становища, корупцію. Також варто ще працювати в напрямку забезпечення правосуддя, зменшення дискримінації та збільшення кількості користувачів Інтернету».
Довідково: Індекс соціального прогресу вимірює ступінь забезпечення країнами соціальних та екологічних потреб громадян за 53 індикаторами, згрупованими за 12 компонентами у трьох напрямках: задоволення базових людських потреб (харчування, доступ до води, електроенергії, санітарія, особиста безпека), забезпечення основ благополуччя (здоров’я та медичні послуги, доступ до знань, інформації та комунікацій, екологія), та забезпечення можливостей для людей (основні права, персональна свобода та свобода вибору, інклюзія, рівність та можливості розвитку).
Він був розроблений під технічним керівництвом професора Майкла Портера з Гарвардської школи бізнесу та Скотта Стерна з Массачусетського технологічного інституту та щорічно публікується некомерційною організацією Social Progress Imperative.
Мінсоцполітики поновлює діяльність Міжвідомчої ради з питань сім'ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2007 № 1087 (зі змінами) в Україні було створено Міжвідомчу раду з питань сім'ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми.
Основними завданнями ради є: сприяння реалізації ефективної державної політики з питань сім'ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми; розгляд питань, які потребують міжгалузевої узгодженої співпраці щодо реалізації державної політики з питань сім'ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми, зокрема розшуку, повернення, реабілітації жертв такої торгівлі, запобігання та протидії домашньому насильству; сприяння формуванню позитивного ставлення до сім'ї, відповідального батьківства, відродженню та збереженню національних сімейних цінностей, утвердженню рівних прав і можливостей жінок та чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства, запобігання соціальному сирітству тощо.
Суть важливості діяльності Міжвідомчої ради як тимчасового консультативно-дорадчого органу, утвореного при Кабінеті Міністрів України, полягає в можливості взаємодіяти з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, а також з міжнародними організаціями та відповідними органами інших держав.
Наразі Мінсоцполітики проводить оновлення персонального складу ради та узагальнює питання, які необхідно обговорити на її наступному засіданні.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2007 № 1087 (зі змінами) в Україні було створено Міжвідомчу раду з питань сім'ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми.
Основними завданнями ради є: сприяння реалізації ефективної державної політики з питань сім'ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми; розгляд питань, які потребують міжгалузевої узгодженої співпраці щодо реалізації державної політики з питань сім'ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми, зокрема розшуку, повернення, реабілітації жертв такої торгівлі, запобігання та протидії домашньому насильству; сприяння формуванню позитивного ставлення до сім'ї, відповідального батьківства, відродженню та збереженню національних сімейних цінностей, утвердженню рівних прав і можливостей жінок та чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства, запобігання соціальному сирітству тощо.
Суть важливості діяльності Міжвідомчої ради як тимчасового консультативно-дорадчого органу, утвореного при Кабінеті Міністрів України, полягає в можливості взаємодіяти з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, а також з міжнародними організаціями та відповідними органами інших держав.
Наразі Мінсоцполітики проводить оновлення персонального складу ради та узагальнює питання, які необхідно обговорити на її наступному засіданні.
