☝️Перша леді України Олена Зеленська ініціювала появу на «Довіднику безбар’єрності» нового розділу, який би допоміг сім'ям з дітьми, людям з івалідністю, людям старшого віку та їхнім близьким з алгоритмом дій у різних обставинах, викликаних війною.
Інформація нового розділу «Довідника безбар’єрності» стане у нагоді українцям щодо пошуку алгоритму дій у складних обставинах, викликаних війною.
❓ Сьогодні розповідаємо про те, як розповісти і пояснити дитині втрату рідної людини
Сказати дитині про смерть повинна найближча людина – та, кому вона найбільше довіряє і з ким може розділити горе.
🟡 Спробуйте знайти безпечне й тихе місце, щоб поговорити з дитиною, і продумайте наперед, що збираєтеся сказати.
🟡 Попросіть дитину сісти поруч. Якщо вона ще маленька і в неї є улюблена річ, наприклад, іграшка, яку вона всюди носить із собою, нехай візьме і її.
🟡 Не варто детально розповідати, як саме це сталося. Якщо це було раптово, спочатку потрібно сказати, що ця людина загинула і її з нами ніколи не буде.
В цілому, якщо дитина не розпитує, не треба говорити зайвого.
🟡 Говоріть повільно і обов’язково робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем.
🟡 Дитині треба дати час, щоб усвідомити цю інформацію. Маленькі діти можуть реагувати так, ніби вони вас не слухають. Проявіть терпіння та дочекайтеся їхньої уваги.
Також будьте готові до того, що молодші діти будуть знову і знову ставити одні й ті ж запитання – як під час розмови, так і упродовж наступних днів та тижнів.
🟡 Не використовуйте образ померлої людини для формування бажаної поведінки дитини. Наприклад: «Не кричи, бо на тебе бабуся зверху дивиться».
🟡 Якщо дитина розпитує про померлу людину, намагайтесь не блокувати спогади про неї. Спитайте, що б вона хотіла сказати людині, якої вже немає. Якою б, на її думку, була відповідь.
🟡 Не заперечуйте почуття дитини: «Не плач», «Заспокойся». А навпаки – приймайте будь-які емоції. Їх треба проговорити (печаль, сум) і допомогти виразити (гнів, агресія).
Говорити про померлу людину – часто є способом, який допомагає виразити накопичені почуття.
©️ Дякуємо за рекомендації психологині Наталі Акульшиній.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
ℹ️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олена Зеленська.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Інформація нового розділу «Довідника безбар’єрності» стане у нагоді українцям щодо пошуку алгоритму дій у складних обставинах, викликаних війною.
❓ Сьогодні розповідаємо про те, як розповісти і пояснити дитині втрату рідної людини
Сказати дитині про смерть повинна найближча людина – та, кому вона найбільше довіряє і з ким може розділити горе.
🟡 Спробуйте знайти безпечне й тихе місце, щоб поговорити з дитиною, і продумайте наперед, що збираєтеся сказати.
🟡 Попросіть дитину сісти поруч. Якщо вона ще маленька і в неї є улюблена річ, наприклад, іграшка, яку вона всюди носить із собою, нехай візьме і її.
🟡 Не варто детально розповідати, як саме це сталося. Якщо це було раптово, спочатку потрібно сказати, що ця людина загинула і її з нами ніколи не буде.
В цілому, якщо дитина не розпитує, не треба говорити зайвого.
🟡 Говоріть повільно і обов’язково робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем.
🟡 Дитині треба дати час, щоб усвідомити цю інформацію. Маленькі діти можуть реагувати так, ніби вони вас не слухають. Проявіть терпіння та дочекайтеся їхньої уваги.
Також будьте готові до того, що молодші діти будуть знову і знову ставити одні й ті ж запитання – як під час розмови, так і упродовж наступних днів та тижнів.
🟡 Не використовуйте образ померлої людини для формування бажаної поведінки дитини. Наприклад: «Не кричи, бо на тебе бабуся зверху дивиться».
🟡 Якщо дитина розпитує про померлу людину, намагайтесь не блокувати спогади про неї. Спитайте, що б вона хотіла сказати людині, якої вже немає. Якою б, на її думку, була відповідь.
🟡 Не заперечуйте почуття дитини: «Не плач», «Заспокойся». А навпаки – приймайте будь-які емоції. Їх треба проговорити (печаль, сум) і допомогти виразити (гнів, агресія).
Говорити про померлу людину – часто є способом, який допомагає виразити накопичені почуття.
©️ Дякуємо за рекомендації психологині Наталі Акульшиній.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
ℹ️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олена Зеленська.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
⚡️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олена Зеленська.
Як переконати людину старшого віку спуститися в укриття ❓
🔳 Проговоріть план переміщення до укриття заздалегідь. Через сповільнену швидкість нервових реакцій літнім людям потрібно більше часу для ухвалення рішення чи згоди зробити щось.
Краще провести такі розмови до виникнення потреби пройти в укриття, пояснити порядок дій, ролі, задачі кожного, дати людині завдання, аби вона не почувалася безпорадною чи «тягарем».
Так, можна попросити нести ковдру чи дивитися за твариною чи взяти неважку сумку. Таким чином у вас буде ще один пункт, чому вашій близькій людині чи знайомому треба пройти з вами в укриття.
🔳 У декого спостерігається певний захисний механізм – «мені вже нічого не треба», «я своє пожив/пожила». Це в жодному разі не означає, що людина здалася чи дійсно так вважає. Це прикриття болю, тривоги й інших важких переживань. Тому невпинно продовжуйте давати людині одяг, наприклад, щоб вона могла пройти вулицею і не замерзнути, підводьте легенько під руку.
Дайте зрозуміти, що її ніхто не кине. Вмовляння і логічні доводи тут не діють, тому м’яко, але рішуче продовжуйте дії щодо переміщення в укриття.
🔳 Якщо людина реагує агресивно (таке теж може бути) – не починайте ані агресивно відповідати, ані вмовляти чи заспокоювати людину. Так виходить її страх і біль, жорстка відповідь – це єдиний зараз спосіб контролю.
Дайте 30-60 секунд на заспокоєння і зняття тиску, а ви поки збирайте речі або одягайте верхній одяг. Після цього спокійно повторіть пропозицію, нагадайте про сплановані дії, скажіть, як вам важливо бути поруч або знати, що людина в безпеці. Намагайтеся говорити спокійно і чітко.
Так ви заспокоїте людину і повернете їй відчуття впевненості й відповідальності. Подякуйте за такий вибір, коли ви вже будете на шляху до укриття. Або після її повернення звідти, якщо ви залишались на місці.
🔳 Не забувайте про потреби літньої людини в укритті. Через тривогу чи розгубленість вона може, наприклад, забути взяти потрібні ліки. Нагадайте або тихенько дайте їй усі потрібні зібрані речі. Вголос повторюйте кожен крок: «Виходимо на вулицю», «Йдемо в цей бік». Це допоможе слідувати за вами і не розгубитися.
🔳 Постійно нагадуйте, як вам важливо бути разом або знати, що близькі люди поруч, в безпеці. Подякуйте, що ви разом.
Наголошуйте на цінності об’єднання і власному спокої, коли людина поруч.
©️ Дякуємо за рекомендації Юлія Павлова, психологині, тренерці і трансформаційному коучу, експертці з теми емоційного інтелекту і комунікації.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Як переконати людину старшого віку спуститися в укриття ❓
🔳 Проговоріть план переміщення до укриття заздалегідь. Через сповільнену швидкість нервових реакцій літнім людям потрібно більше часу для ухвалення рішення чи згоди зробити щось.
Краще провести такі розмови до виникнення потреби пройти в укриття, пояснити порядок дій, ролі, задачі кожного, дати людині завдання, аби вона не почувалася безпорадною чи «тягарем».
Так, можна попросити нести ковдру чи дивитися за твариною чи взяти неважку сумку. Таким чином у вас буде ще один пункт, чому вашій близькій людині чи знайомому треба пройти з вами в укриття.
🔳 У декого спостерігається певний захисний механізм – «мені вже нічого не треба», «я своє пожив/пожила». Це в жодному разі не означає, що людина здалася чи дійсно так вважає. Це прикриття болю, тривоги й інших важких переживань. Тому невпинно продовжуйте давати людині одяг, наприклад, щоб вона могла пройти вулицею і не замерзнути, підводьте легенько під руку.
Дайте зрозуміти, що її ніхто не кине. Вмовляння і логічні доводи тут не діють, тому м’яко, але рішуче продовжуйте дії щодо переміщення в укриття.
🔳 Якщо людина реагує агресивно (таке теж може бути) – не починайте ані агресивно відповідати, ані вмовляти чи заспокоювати людину. Так виходить її страх і біль, жорстка відповідь – це єдиний зараз спосіб контролю.
Дайте 30-60 секунд на заспокоєння і зняття тиску, а ви поки збирайте речі або одягайте верхній одяг. Після цього спокійно повторіть пропозицію, нагадайте про сплановані дії, скажіть, як вам важливо бути поруч або знати, що людина в безпеці. Намагайтеся говорити спокійно і чітко.
Так ви заспокоїте людину і повернете їй відчуття впевненості й відповідальності. Подякуйте за такий вибір, коли ви вже будете на шляху до укриття. Або після її повернення звідти, якщо ви залишались на місці.
🔳 Не забувайте про потреби літньої людини в укритті. Через тривогу чи розгубленість вона може, наприклад, забути взяти потрібні ліки. Нагадайте або тихенько дайте їй усі потрібні зібрані речі. Вголос повторюйте кожен крок: «Виходимо на вулицю», «Йдемо в цей бік». Це допоможе слідувати за вами і не розгубитися.
🔳 Постійно нагадуйте, як вам важливо бути разом або знати, що близькі люди поруч, в безпеці. Подякуйте, що ви разом.
Наголошуйте на цінності об’єднання і власному спокої, коли людина поруч.
©️ Дякуємо за рекомендації Юлія Павлова, психологині, тренерці і трансформаційному коучу, експертці з теми емоційного інтелекту і комунікації.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
⚡️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олена Зеленська.
❓ Як зберегти лактацію в стресових умовах
Реалії багатьох українських мам у воєнний час – неповноцінне та недостатнє харчування, брак сну, постійна втома, стрес, страх і тривога, що негативно впливає на можливість годувати малюка грудним молоком. Аби в умовах війни не втратити лактацію, в Міністерство охорони здоров'я України радять:
1️⃣ Зосереджуватися на собі та дитині. Головні задачі мами зараз – безпека, спокій та харчування для дитини та неї самої. Якщо жінка не дбатиме про себе, то згодом у неї не буде достатньо сил піклуватися про дитину.
2️⃣ Не соромитися попросити додаткову порцію їжі для себе, безпечніше місце для годування, тепліше та зручніше (якщо це можливо) місце для відпочинку, допомогу у догляді за малюком (придбати продукти, приготувати їжу тощо).
Важливо пити достатньо рідини, наприклад, питну воду, зелений або трав’яні чаї. Якщо є нагода, споживати достатню кількість білка та овочів.
3️⃣ Частіше прикладати дитину до грудей. Не рекомендується підгодовувати немовля молочними сумішами, бо це прямий шлях до втрати лактації. Цей варіант можливий лише тоді, коли молока матері недостатньо.
Медики радять годувати немовля часто – щогодини або півтори вдень, та 3-4 рази протягом ночі. Якщо виникає тривала перерва між годуваннями, наприклад, через довгий сон малюка, рекомендується зціджувати молоко (його можна заморозити або віддати іншій дитині).
4️⃣ За першої сприятливої можливості виїхати з дитиною до більш безпечного місця перебування.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
❓ Як зберегти лактацію в стресових умовах
Реалії багатьох українських мам у воєнний час – неповноцінне та недостатнє харчування, брак сну, постійна втома, стрес, страх і тривога, що негативно впливає на можливість годувати малюка грудним молоком. Аби в умовах війни не втратити лактацію, в Міністерство охорони здоров'я України радять:
1️⃣ Зосереджуватися на собі та дитині. Головні задачі мами зараз – безпека, спокій та харчування для дитини та неї самої. Якщо жінка не дбатиме про себе, то згодом у неї не буде достатньо сил піклуватися про дитину.
2️⃣ Не соромитися попросити додаткову порцію їжі для себе, безпечніше місце для годування, тепліше та зручніше (якщо це можливо) місце для відпочинку, допомогу у догляді за малюком (придбати продукти, приготувати їжу тощо).
Важливо пити достатньо рідини, наприклад, питну воду, зелений або трав’яні чаї. Якщо є нагода, споживати достатню кількість білка та овочів.
3️⃣ Частіше прикладати дитину до грудей. Не рекомендується підгодовувати немовля молочними сумішами, бо це прямий шлях до втрати лактації. Цей варіант можливий лише тоді, коли молока матері недостатньо.
Медики радять годувати немовля часто – щогодини або півтори вдень, та 3-4 рази протягом ночі. Якщо виникає тривала перерва між годуваннями, наприклад, через довгий сон малюка, рекомендується зціджувати молоко (його можна заморозити або віддати іншій дитині).
4️⃣ За першої сприятливої можливості виїхати з дитиною до більш безпечного місця перебування.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
⚡️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олени Зеленської.
Як подбати про дитину в укритті❓
📎 Чесно і дуже короткими фразами відповідайте на питання дитини, навіть на найбільш тривожні. Поясніть, що зараз в Україні війна, але наша армія зупиняє усі сили ворога. Робіть акцент: «Наша армія дуже сильна».
📎 Поясніть сигнали сирени: «Коли чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».
📎 Запевняйте дитину, що зараз ви в безпеці. Які слова обрати? «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою». «У нас є план, я знаю, що робити». «Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає».
📎 Не треба соромити за страх, дозволяйте виявляти будь-які емоції. Не порівнюйте з іншими, навпаки – бадьоріть: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся». «Ти мій герой / ти моя героїня».
📎 Переміщуючись в укриття, візьміть із собою іграшку чи іншу улюблену річ дитини. Ви можете стискати руку дитини, просити, щоб вона обійняла вас міцно-міцно.
📎 Робіть з дитиною будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні.
📎 Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це – їхній спосіб впоратися з напругою. Варто дати їм якесь завдання і можливість проявити емоції.
📎 Важливо разом співати і надати дитині можливість – в малюванні, ліпленні, складанні конструктора – трансформувати свій страх і напругу.
📎 Запропонуйте уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
📎 Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розітріть вуха, мочки вух, дайте шоколад і солодкий чорний чай, візьміть на руки, похитайте, почніть співати пісні, які вона пам’ятає. Звертайтеся на ім’я, говоріть: «Мама й тато поруч». Потім дайте тетріс на телефоні, пограти в дартс, або будь-яку іншу гру, пов’язану із просторовим сприйняттям.
©️ Поради дитячої сімейної психологині Світлана Ройз, створені спільно з Міністерство освіти і науки України.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Як подбати про дитину в укритті❓
📎 Чесно і дуже короткими фразами відповідайте на питання дитини, навіть на найбільш тривожні. Поясніть, що зараз в Україні війна, але наша армія зупиняє усі сили ворога. Робіть акцент: «Наша армія дуже сильна».
📎 Поясніть сигнали сирени: «Коли чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».
📎 Запевняйте дитину, що зараз ви в безпеці. Які слова обрати? «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою». «У нас є план, я знаю, що робити». «Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає».
📎 Не треба соромити за страх, дозволяйте виявляти будь-які емоції. Не порівнюйте з іншими, навпаки – бадьоріть: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся». «Ти мій герой / ти моя героїня».
📎 Переміщуючись в укриття, візьміть із собою іграшку чи іншу улюблену річ дитини. Ви можете стискати руку дитини, просити, щоб вона обійняла вас міцно-міцно.
📎 Робіть з дитиною будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні.
📎 Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це – їхній спосіб впоратися з напругою. Варто дати їм якесь завдання і можливість проявити емоції.
📎 Важливо разом співати і надати дитині можливість – в малюванні, ліпленні, складанні конструктора – трансформувати свій страх і напругу.
📎 Запропонуйте уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
📎 Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розітріть вуха, мочки вух, дайте шоколад і солодкий чорний чай, візьміть на руки, похитайте, почніть співати пісні, які вона пам’ятає. Звертайтеся на ім’я, говоріть: «Мама й тато поруч». Потім дайте тетріс на телефоні, пограти в дартс, або будь-яку іншу гру, пов’язану із просторовим сприйняттям.
©️ Поради дитячої сімейної психологині Світлана Ройз, створені спільно з Міністерство освіти і науки України.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
🔥 Україна та Бельгія співпрацюють з питань психосоціальної підтримки
👉 Заступниця Міністра соціальної політики Уляна Токарєва в робочій поїздці до Бельгії ознайомилася з досвідом проведення реформи системи психічного здоров’я.
Поїздка відбулася в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської щодо створення Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.
Взаємодія між Україною та Бельгією у сфері психічного здоров’я була започаткована під час цьогорічної зустрічі Королеви Бельгії Матильди і першої леді України Олени Зеленської та за підтримки директора Регіонального Європейського Бюро ВООЗ доктора Ганса Клюге.
Уляна Токарєва підкреслила, що сьогодні надзвичайно важливим є поєднання найкращого світового досвіду з усіма вітчизняними напрацюваннями для створення ефективної системи надання допомоги й послуг громадянам з метою відновлення психологічного ресурсу постраждалих внаслідок збройної агресії росії.
«Ми бачимо дієвий приклад того, як надання послуг сприяє проживанню людини вдома, отримуючи підтримку і родини, і підготовлених фахівців. Це демонстрація того, як ми маємо розвивати послуги саме в громаді, поруч з людиною, яка їх потребує», - сказала заступниця Міністра.
На зустрічі з українською делегацією Віце-прем’єр-міністр - Міністр із соціальних питань та охорони здоров’я Королівства Бельгія Франк Ванденбрук зазначив: «Меседж, який ми хочемо донести до людей під час реформи, що психічне здоров’я – це не тільки психіатри та психологи, це також те, що стосується шкіл, робочих місць, соціальних послуг, це фінансові питання. Ми це бачимо як частину інтегрованої допомоги, коли ми виходимо за межі закладів, щоб дістатися до людей із комплексом їхніх проблем. Це не тільки інвестування з точки зору грошей, але також зміна культури і ставлення».
Франк Ванденбрук запевнив, що українці, які знайшли прихисток у Бельгії, мають доступ до послуг із психічного здоров’я та соціальних послуг. І питання, над яким потрібно подумати – як забезпечити безперервність послуг, коли люди повернуться в Україну.
Досвід Бельгії показує, що трансформація служб психічного здоров’я вимагає часу, оскільки потребує зміни культури та ставлення, а також безперервної освіти, доступної для всіх зацікавлених сторін.
Бельгійська команда поділилися досвідом щодо переходу від інституційних служб психічного здоров’я до тих, що орієнтовані на громаду, за допомогою:
🔸 створення структури послуг, в центрі якої лежить «мережа», для дорослих і дітей;
зменшення кількості ліжок у психіатричних лікарнях та запровадження виїзних мобільних команд;
🔸 посилення послуг психічного здоров'я в первинній медичній допомозі та залучення психологів;
🔸 запровадження інтегрованої допомоги людям з більш важкими та хронічними захворюваннями;
🔸 оновлення освітніх програм.
Бельгійська сторона, зі свого боку, висловила зацікавленість ознайомитися з українським досвідом подолання наслідків впливу війни на психічне здоров'я людей.
#mentalhealth #психічнездоровя
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
👉 Заступниця Міністра соціальної політики Уляна Токарєва в робочій поїздці до Бельгії ознайомилася з досвідом проведення реформи системи психічного здоров’я.
Поїздка відбулася в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської щодо створення Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.
Взаємодія між Україною та Бельгією у сфері психічного здоров’я була започаткована під час цьогорічної зустрічі Королеви Бельгії Матильди і першої леді України Олени Зеленської та за підтримки директора Регіонального Європейського Бюро ВООЗ доктора Ганса Клюге.
Уляна Токарєва підкреслила, що сьогодні надзвичайно важливим є поєднання найкращого світового досвіду з усіма вітчизняними напрацюваннями для створення ефективної системи надання допомоги й послуг громадянам з метою відновлення психологічного ресурсу постраждалих внаслідок збройної агресії росії.
«Ми бачимо дієвий приклад того, як надання послуг сприяє проживанню людини вдома, отримуючи підтримку і родини, і підготовлених фахівців. Це демонстрація того, як ми маємо розвивати послуги саме в громаді, поруч з людиною, яка їх потребує», - сказала заступниця Міністра.
На зустрічі з українською делегацією Віце-прем’єр-міністр - Міністр із соціальних питань та охорони здоров’я Королівства Бельгія Франк Ванденбрук зазначив: «Меседж, який ми хочемо донести до людей під час реформи, що психічне здоров’я – це не тільки психіатри та психологи, це також те, що стосується шкіл, робочих місць, соціальних послуг, це фінансові питання. Ми це бачимо як частину інтегрованої допомоги, коли ми виходимо за межі закладів, щоб дістатися до людей із комплексом їхніх проблем. Це не тільки інвестування з точки зору грошей, але також зміна культури і ставлення».
Франк Ванденбрук запевнив, що українці, які знайшли прихисток у Бельгії, мають доступ до послуг із психічного здоров’я та соціальних послуг. І питання, над яким потрібно подумати – як забезпечити безперервність послуг, коли люди повернуться в Україну.
Досвід Бельгії показує, що трансформація служб психічного здоров’я вимагає часу, оскільки потребує зміни культури та ставлення, а також безперервної освіти, доступної для всіх зацікавлених сторін.
Бельгійська команда поділилися досвідом щодо переходу від інституційних служб психічного здоров’я до тих, що орієнтовані на громаду, за допомогою:
🔸 створення структури послуг, в центрі якої лежить «мережа», для дорослих і дітей;
зменшення кількості ліжок у психіатричних лікарнях та запровадження виїзних мобільних команд;
🔸 посилення послуг психічного здоров'я в первинній медичній допомозі та залучення психологів;
🔸 запровадження інтегрованої допомоги людям з більш важкими та хронічними захворюваннями;
🔸 оновлення освітніх програм.
Бельгійська сторона, зі свого боку, висловила зацікавленість ознайомитися з українським досвідом подолання наслідків впливу війни на психічне здоров'я людей.
#mentalhealth #психічнездоровя
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
☝️23 вересня 2022 року світ відзначає Міжнародний день жестових мов. Відзначення цього дня офіційно започатковано в 2017 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН.
ℹ️ Для понад 200 тисяч українців та понад 70 мільйонів людей по всьому світу жестова мова є рідною, а для близько 40 тисяч українців – це єдина можливість комунікувати, долати бар’єри.
Саме інклюзивне суспільство дає рівні можливості, щоб кожен був почутим та почував себе соціально захищеним.
Нагадаємо, з ініціативи першої леді України Олени Зеленської була прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджений план заходів з її реалізації на 2021 та 2022 роки.
Жестові мови - об‘єднують нас!
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
ℹ️ Для понад 200 тисяч українців та понад 70 мільйонів людей по всьому світу жестова мова є рідною, а для близько 40 тисяч українців – це єдина можливість комунікувати, долати бар’єри.
Саме інклюзивне суспільство дає рівні можливості, щоб кожен був почутим та почував себе соціально захищеним.
Нагадаємо, з ініціативи першої леді України Олени Зеленської була прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджений план заходів з її реалізації на 2021 та 2022 роки.
Жестові мови - об‘єднують нас!
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
⚡️На Полтавщині спеціалісти проходять навчання з питань психосоціальної підтримки
Війна, на жаль, стала частиною нашого життя. Люди втрачають близьких, будинки, виявляються відірваними від сім'ї і звичного оточення, стають свідками смерті, насильства, руйнувань.
👉 З ініціативи першої леді України Олена Зеленська в країні запущена загальнонаціональна ініціатива щодо зміцнення психічного здоров’я та психосоціальної підтримки громадян. У рамках її реалізації у співпраці з організаціями громадянського суспільства та міжнародними партнерами проводяться навчальні заходи, спрямовані на вдосконалення знань та навичок фахівців соціальної сфери щодо збереження ментального здоров’я людей.
ℹ️ Детальніше: https://facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0A4RsNaBuLWCpGBMTAe1s6nT3G2Urb2DPHU5hvBvtZdFoeMsUULWnpNdW8HDLeb6Tl&id=100064680309537
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree #жестова_мова #жестова_мова_без_барєрів
Війна, на жаль, стала частиною нашого життя. Люди втрачають близьких, будинки, виявляються відірваними від сім'ї і звичного оточення, стають свідками смерті, насильства, руйнувань.
👉 З ініціативи першої леді України Олена Зеленська в країні запущена загальнонаціональна ініціатива щодо зміцнення психічного здоров’я та психосоціальної підтримки громадян. У рамках її реалізації у співпраці з організаціями громадянського суспільства та міжнародними партнерами проводяться навчальні заходи, спрямовані на вдосконалення знань та навичок фахівців соціальної сфери щодо збереження ментального здоров’я людей.
ℹ️ Детальніше: https://facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0A4RsNaBuLWCpGBMTAe1s6nT3G2Urb2DPHU5hvBvtZdFoeMsUULWnpNdW8HDLeb6Tl&id=100064680309537
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree #жестова_мова #жестова_мова_без_барєрів
☝️Уряд забезпечив надання реабілітаційних послуг громадянам, які постраждали від російської агресії
✅ Кабінет Міністрів вніс зміни до Порядку здійснення реабілітаційних заходів щодо розширення переліку категорій осіб, яким можуть надаватися реабілітаційні послуги.
Це дозволить оперативно забезпечувати реабілітаційними послугами учасників бойових дій та цивільних громадян, які в районах воєнних дій отримали поранення, каліцтва та інші захворювання, незалежно від встановлення їм інвалідності.
👉 Детальніше: https://www.msp.gov.ua/news/22254.html
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
✅ Кабінет Міністрів вніс зміни до Порядку здійснення реабілітаційних заходів щодо розширення переліку категорій осіб, яким можуть надаватися реабілітаційні послуги.
Це дозволить оперативно забезпечувати реабілітаційними послугами учасників бойових дій та цивільних громадян, які в районах воєнних дій отримали поранення, каліцтва та інші захворювання, незалежно від встановлення їм інвалідності.
👉 Детальніше: https://www.msp.gov.ua/news/22254.html
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
⚡️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олени Зеленської
❓ Як налаштувати людину старшого віку на переїзд в безпечне місце
Рідна домівка, спогади, влаштоване життя і умови, страх перед новим, важкість в адаптації, тривожність бути «тягарем» для близьких, нерозуміння перспектив чи загалом відсутність картинки майбутнього. Для людини старшого віку все це може стати причиною не евакуюватися із небезпечної точки.
🔸 Потрібно визначити найголовніший «стоп» у людини і раціонально підійти до його вирішення, пошуку альтернативних рішень.
Якщо це будинок, проговоріть, що наглядати за ним можуть сусіди чи рідні, які не збираються виїжджати. Або що ви вже підшукали тимчасове житло з хорошими умовами і вам є куди їхати (якщо це дійсно так). Наголосіть, що згодом можна повернутися і відремонтувати оселю, якщо щось трапиться.
Якщо є страх бути тягарем – зробіть чіткий план дій, які служби надаватимуть підтримку. Дізнайтеся якомога більше про захист літніх людей в регіоні або країні, до якої зібралися їхати. Ваші близькі мають бачити, що ви врахували те, що їх лякає і бентежить.
🔸 Спостерігайте за тим, які доводи в літньої людини, аби не їхати, що саме вона наводить як свій мотив. Більшість людей вказують на те, що є для них цінним, і це допоможе вам змінити їхню думку щодо евакуації.
Наприклад, цінне для людини – діти й онуки. Тоді ви наголошуєте, що так можна буде не розлучатися, допомогти. Потім даєте час на обдумування і підходите знову, але вже з фото онуків. Можете тепло і м’яко згадати якісь приємні моменти і попросити не позбавляти дітей таких радощів.
Якщо людина вагається, дайте ще час. Запитайте, чи хотіла б вона, щоб її рідні були поруч, мати розуміння, що у них все гаразд. Важливо: це не маніпуляція, ви не маєте прихованих мотивів і бонусів. Це спосіб нагадати людині про важливі речі, щоб подолати її страхи.
🔸 Майте готовий план – це найкраще. Опишіть кожен крок, розкажіть про план «Б». Важко наважитися їхати «в нікуди», якщо сил будувати нове життя немає. Людина літнього віку має відчувати безпеку. Розуміти, чим буде корисна. І бути певна, що вона вам не заважатиме.
Знайдіть ті справи, якими вона буде зайнята. Вони мають опиратися на те, що важливо людині і що вона звикла робити вдома, наприклад, доглядати за будинком, сидіти з малечею, берегти традиції.
Ваша пропозиція не має бути обов’язком для людини (мене беруть як няньку). Вона має звучати як прохання про допомогу і можливість бути поруч.
🔸 Залишайте людині вибір. Ваш тон не має бути зі звинуваченням чи викликом: «Хочеш, щоб я постійно непокоївся/-лась про тебе?». Плануйте діалог, в якому ваша позиція буде переконливою, але не тиснутиме на близьких.
🔸 Коли людина буде готова до поїздки, перевірте разом наявність потрібних ліків, одягу, інших важливих речей. Поясніть це турботою, не нервуйте, спокійно перепитайте, що і де лежить.
Краще в особистих речах чи кишені лишити контакти, за якими можна з вами зв’язатися. Людина може загубитися, дістати поранення чи просто перелякатися під час подорожі. Можна навіть вказати на папірці хронічні хвороби чи потрібні ліки, щоб ті, хто знайде людину, зрозуміли чим допомогти.
🔸 Дорогою перепитуйте літню людину, чи хоче вона їсти, пити, в туалет. Часто люди старшого віку соромляться, мовчать, щоб не бути «тягарем».
Пропонуйте невеличкі зупинки кожні 3-4 години, якщо є така можливість.
🔸 Говоріть протягом дороги. Не про війну, не про подорож (тільки якщо ви внесли якісь зміни чи вам потрібно нагадати наступні кроки).
Розпитайте про щасливі моменти з дитинства чи юності. Згадайте події, що прожили разом і які принесли вам радість. Заспівайте у автівці.
Так ви заспокоїте людину, надасте підтримку, заземлите її та знизите рівень стресу.
©️ Дякуємо за рекомендації Julie Pavlova, психологині, тренерці і трансформаційному коучу, експертці з теми емоційного інтелекту і комунікації.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності»
#Bezbariernist #BarrierFree
❓ Як налаштувати людину старшого віку на переїзд в безпечне місце
Рідна домівка, спогади, влаштоване життя і умови, страх перед новим, важкість в адаптації, тривожність бути «тягарем» для близьких, нерозуміння перспектив чи загалом відсутність картинки майбутнього. Для людини старшого віку все це може стати причиною не евакуюватися із небезпечної точки.
🔸 Потрібно визначити найголовніший «стоп» у людини і раціонально підійти до його вирішення, пошуку альтернативних рішень.
Якщо це будинок, проговоріть, що наглядати за ним можуть сусіди чи рідні, які не збираються виїжджати. Або що ви вже підшукали тимчасове житло з хорошими умовами і вам є куди їхати (якщо це дійсно так). Наголосіть, що згодом можна повернутися і відремонтувати оселю, якщо щось трапиться.
Якщо є страх бути тягарем – зробіть чіткий план дій, які служби надаватимуть підтримку. Дізнайтеся якомога більше про захист літніх людей в регіоні або країні, до якої зібралися їхати. Ваші близькі мають бачити, що ви врахували те, що їх лякає і бентежить.
🔸 Спостерігайте за тим, які доводи в літньої людини, аби не їхати, що саме вона наводить як свій мотив. Більшість людей вказують на те, що є для них цінним, і це допоможе вам змінити їхню думку щодо евакуації.
Наприклад, цінне для людини – діти й онуки. Тоді ви наголошуєте, що так можна буде не розлучатися, допомогти. Потім даєте час на обдумування і підходите знову, але вже з фото онуків. Можете тепло і м’яко згадати якісь приємні моменти і попросити не позбавляти дітей таких радощів.
Якщо людина вагається, дайте ще час. Запитайте, чи хотіла б вона, щоб її рідні були поруч, мати розуміння, що у них все гаразд. Важливо: це не маніпуляція, ви не маєте прихованих мотивів і бонусів. Це спосіб нагадати людині про важливі речі, щоб подолати її страхи.
🔸 Майте готовий план – це найкраще. Опишіть кожен крок, розкажіть про план «Б». Важко наважитися їхати «в нікуди», якщо сил будувати нове життя немає. Людина літнього віку має відчувати безпеку. Розуміти, чим буде корисна. І бути певна, що вона вам не заважатиме.
Знайдіть ті справи, якими вона буде зайнята. Вони мають опиратися на те, що важливо людині і що вона звикла робити вдома, наприклад, доглядати за будинком, сидіти з малечею, берегти традиції.
Ваша пропозиція не має бути обов’язком для людини (мене беруть як няньку). Вона має звучати як прохання про допомогу і можливість бути поруч.
🔸 Залишайте людині вибір. Ваш тон не має бути зі звинуваченням чи викликом: «Хочеш, щоб я постійно непокоївся/-лась про тебе?». Плануйте діалог, в якому ваша позиція буде переконливою, але не тиснутиме на близьких.
🔸 Коли людина буде готова до поїздки, перевірте разом наявність потрібних ліків, одягу, інших важливих речей. Поясніть це турботою, не нервуйте, спокійно перепитайте, що і де лежить.
Краще в особистих речах чи кишені лишити контакти, за якими можна з вами зв’язатися. Людина може загубитися, дістати поранення чи просто перелякатися під час подорожі. Можна навіть вказати на папірці хронічні хвороби чи потрібні ліки, щоб ті, хто знайде людину, зрозуміли чим допомогти.
🔸 Дорогою перепитуйте літню людину, чи хоче вона їсти, пити, в туалет. Часто люди старшого віку соромляться, мовчать, щоб не бути «тягарем».
Пропонуйте невеличкі зупинки кожні 3-4 години, якщо є така можливість.
🔸 Говоріть протягом дороги. Не про війну, не про подорож (тільки якщо ви внесли якісь зміни чи вам потрібно нагадати наступні кроки).
Розпитайте про щасливі моменти з дитинства чи юності. Згадайте події, що прожили разом і які принесли вам радість. Заспівайте у автівці.
Так ви заспокоїте людину, надасте підтримку, заземлите її та знизите рівень стресу.
©️ Дякуємо за рекомендації Julie Pavlova, психологині, тренерці і трансформаційному коучу, експертці з теми емоційного інтелекту і комунікації.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності»
#Bezbariernist #BarrierFree
⚡️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олени Зеленської.
Як подбати про дитину в укритті❓
📎 Чесно і дуже короткими фразами відповідайте на питання дитини, навіть на найбільш тривожні. Поясніть, що зараз в Україні війна, але наша армія зупиняє усі сили ворога. Робіть акцент: «Наша армія дуже сильна».
📎 Поясніть сигнали сирени: «Коли чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».
📎 Запевняйте дитину, що зараз ви в безпеці. Які слова обрати? «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою». «У нас є план, я знаю, що робити». «Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає».
📎 Не треба соромити за страх, дозволяйте виявляти будь-які емоції. Не порівнюйте з іншими, навпаки – бадьоріть: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся». «Ти мій герой / ти моя героїня».
📎 Переміщуючись в укриття, візьміть із собою іграшку чи іншу улюблену річ дитини. Ви можете стискати руку дитини, просити, щоб вона обійняла вас міцно-міцно.
📎 Робіть з дитиною будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні.
📎 Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це – їхній спосіб впоратися з напругою. Варто дати їм якесь завдання і можливість проявити емоції.
📎 Важливо разом співати і надати дитині можливість – в малюванні, ліпленні, складанні конструктора – трансформувати свій страх і напругу.
📎 Запропонуйте уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
📎 Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розітріть вуха, мочки вух, дайте шоколад і солодкий чорний чай, візьміть на руки, похитайте, почніть співати пісні, які вона пам’ятає. Звертайтеся на ім’я, говоріть: «Мама й тато поруч». Потім дайте тетріс на телефоні, пограти в дартс, або будь-яку іншу гру, пов’язану із просторовим сприйняттям.
©️ Поради дитячої сімейної психологині Світлана Ройз, створені спільно з Міністерство освіти і науки України.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Як подбати про дитину в укритті❓
📎 Чесно і дуже короткими фразами відповідайте на питання дитини, навіть на найбільш тривожні. Поясніть, що зараз в Україні війна, але наша армія зупиняє усі сили ворога. Робіть акцент: «Наша армія дуже сильна».
📎 Поясніть сигнали сирени: «Коли чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».
📎 Запевняйте дитину, що зараз ви в безпеці. Які слова обрати? «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою». «У нас є план, я знаю, що робити». «Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає».
📎 Не треба соромити за страх, дозволяйте виявляти будь-які емоції. Не порівнюйте з іншими, навпаки – бадьоріть: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся». «Ти мій герой / ти моя героїня».
📎 Переміщуючись в укриття, візьміть із собою іграшку чи іншу улюблену річ дитини. Ви можете стискати руку дитини, просити, щоб вона обійняла вас міцно-міцно.
📎 Робіть з дитиною будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні.
📎 Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це – їхній спосіб впоратися з напругою. Варто дати їм якесь завдання і можливість проявити емоції.
📎 Важливо разом співати і надати дитині можливість – в малюванні, ліпленні, складанні конструктора – трансформувати свій страх і напругу.
📎 Запропонуйте уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
📎 Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розітріть вуха, мочки вух, дайте шоколад і солодкий чорний чай, візьміть на руки, похитайте, почніть співати пісні, які вона пам’ятає. Звертайтеся на ім’я, говоріть: «Мама й тато поруч». Потім дайте тетріс на телефоні, пограти в дартс, або будь-яку іншу гру, пов’язану із просторовим сприйняттям.
©️ Поради дитячої сімейної психологині Світлана Ройз, створені спільно з Міністерство освіти і науки України.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
⚡️Книгу «Світ без меж» передадуть проекту Олени Зеленської «Книжки без кордонів» для українських дітей, які через війну опинилися у різних куточках світу
👉 Книга допоможе дорослим коректно відповідати на дитячі питання та розповідати про людське різноманіття – на безліч запитань від дітей, які пізнають світ:
? Як пояснити дитині, чому її однокласник пересувається на кріслі колісному,
? Навіщо потрібен пандус,
? Чому деякі люди носять окуляри тощо.
📘 Книга доступна на Yakaboo, і залишається доступною в онлайні https://bit.ly/3FBg86l.
ℹ️ Детальніше: https://www.msp.gov.ua/news/22399.html
☝️ Нагадуємо, що 3 грудня відбувся Форум “Філософія спроможності”, який відкрила Перша Леді Олена Зеленська, організований Міністерством соціальної політики до Міжнародного дня людей з інвалідністю. Детальніше за посиланням.- https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua/videos/892654781918981/
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
👉 Книга допоможе дорослим коректно відповідати на дитячі питання та розповідати про людське різноманіття – на безліч запитань від дітей, які пізнають світ:
? Як пояснити дитині, чому її однокласник пересувається на кріслі колісному,
? Навіщо потрібен пандус,
? Чому деякі люди носять окуляри тощо.
📘 Книга доступна на Yakaboo, і залишається доступною в онлайні https://bit.ly/3FBg86l.
ℹ️ Детальніше: https://www.msp.gov.ua/news/22399.html
☝️ Нагадуємо, що 3 грудня відбувся Форум “Філософія спроможності”, який відкрила Перша Леді Олена Зеленська, організований Міністерством соціальної політики до Міжнародного дня людей з інвалідністю. Детальніше за посиланням.- https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua/videos/892654781918981/
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
⚡️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олени Зеленської.
❓Сьогодні розповімо, як комунікувати на вулиці чи в укритті з людьми із порушеннями зору
Порушення зору — це зниження здатності бачити, погіршення чіткості зору з певної причини. Такі порушення бувають різного рівня, зокрема, людина може бачити погано або ж бути повністю незрячою. Близько 90% людей з порушеннями зору мають залишковий зір, тобто, можуть бачити контури предметів, відрізняти світло і тінь.
Прості та дієві поради, які можуть стати в нагоді кожному при наданні допомоги або спілкуванні із людьми із порушеннями зору:
🔸 при зустрічі назвіть себе та людей, які є поруч;
🔸 не робіть різких рухів, не хапайте людину за руки, не тягніть її в невідомому для неї напрямку;
🔸 при зверненні до незрячої людини, дайте їй зрозуміти, що говорите саме до неї, як приклад, доторкніться до ліктя або плеча;
🔸 завжди говоріть напряму до людини, а не до її супроводжуючих;
🔸 конкретно описуйте перешкоди на шляху, а саме говоріть чітко «увага, сходинки» або «попереду буде бордюр»;
🔸 інформацію про те, що відбувається навколо, незрячі люди сприймають за допомогою слуху, проте якщо відбувається щось важливе, але не зрозуміле на слух, – опишіть це;
🔸 якщо ви опинились з незрячою людиною у новому незнайомому для неї приміщенні, обов’язково опишіть його, покажіть, де туалет, кухня та виходи назовні;
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності»: https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas
#Bezbariernist #BarrierFree
❓Сьогодні розповімо, як комунікувати на вулиці чи в укритті з людьми із порушеннями зору
Порушення зору — це зниження здатності бачити, погіршення чіткості зору з певної причини. Такі порушення бувають різного рівня, зокрема, людина може бачити погано або ж бути повністю незрячою. Близько 90% людей з порушеннями зору мають залишковий зір, тобто, можуть бачити контури предметів, відрізняти світло і тінь.
Прості та дієві поради, які можуть стати в нагоді кожному при наданні допомоги або спілкуванні із людьми із порушеннями зору:
🔸 при зустрічі назвіть себе та людей, які є поруч;
🔸 не робіть різких рухів, не хапайте людину за руки, не тягніть її в невідомому для неї напрямку;
🔸 при зверненні до незрячої людини, дайте їй зрозуміти, що говорите саме до неї, як приклад, доторкніться до ліктя або плеча;
🔸 завжди говоріть напряму до людини, а не до її супроводжуючих;
🔸 конкретно описуйте перешкоди на шляху, а саме говоріть чітко «увага, сходинки» або «попереду буде бордюр»;
🔸 інформацію про те, що відбувається навколо, незрячі люди сприймають за допомогою слуху, проте якщо відбувається щось важливе, але не зрозуміле на слух, – опишіть це;
🔸 якщо ви опинились з незрячою людиною у новому незнайомому для неї приміщенні, обов’язково опишіть його, покажіть, де туалет, кухня та виходи назовні;
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності»: https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas
#Bezbariernist #BarrierFree
Маломобільні пенсіонери можуть отримати послуги Пенсійного фонду за місцем проживання
В Україні понад 10,3 млн пенсіонерів, які можуть отримати послуги Пенсійного фонду України безпосередньо у сервісних центрах Фонду, на віддалених робочих місцях в територіальних громадах, ЦНАП або дистанційно – через вебпортал Фонду https://portal.pfu.gov.ua/ чи за допомогою мобільного застосунку “Пенсійний фонд”.
Проте для частини пенсіонерів, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, отриманні послуг, сприйнятті необхідної інформації, може не підходити жоден з варіантів.
Для маломобільних осіб, які мають певні обмеження, пов'язані з фізичними особливостями спеціалісти Фонду можуть здійснювати виїзні прийоми за місцем проживання чи перебування - і вдома у людини, і в закладі охорони здоров’я чи соціального захисту.
Для того, щоб організувати такий прийом, до ПФУ має звернутися із зверненням або людина, яка потребує прийому, або її представник чи родич.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
В Україні понад 10,3 млн пенсіонерів, які можуть отримати послуги Пенсійного фонду України безпосередньо у сервісних центрах Фонду, на віддалених робочих місцях в територіальних громадах, ЦНАП або дистанційно – через вебпортал Фонду https://portal.pfu.gov.ua/ чи за допомогою мобільного застосунку “Пенсійний фонд”.
Проте для частини пенсіонерів, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, отриманні послуг, сприйнятті необхідної інформації, може не підходити жоден з варіантів.
Для маломобільних осіб, які мають певні обмеження, пов'язані з фізичними особливостями спеціалісти Фонду можуть здійснювати виїзні прийоми за місцем проживання чи перебування - і вдома у людини, і в закладі охорони здоров’я чи соціального захисту.
Для того, щоб організувати такий прийом, до ПФУ має звернутися із зверненням або людина, яка потребує прийому, або її представник чи родич.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree