Марина Лазебна взяла участь в урочистому відкритті меморіальної дошки Кобзареві у Єревані
Під час робочого візиту до Республіки Вірменія у складі офіційної делегації Уряду України Міністр соціальної політики Марина Лазебна взяла участь в урочистому відкритті меморіальної дошки Кобзареві на будівлі Єреванської школи № 42 імені Тараса Шевченка.
Урочистості відбулись за участю Надзвичайного та Повноважного Посла України у Республіці Вірменія Івана Кулеби, заступника Міністра освіти та науки України з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова.
Нагадаємо, Міністр соціальної політики України Марина Лазебна бере участь у восьмому засіданні Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва як голова Української частини СМК.
Під час робочого візиту до Республіки Вірменія у складі офіційної делегації Уряду України Міністр соціальної політики Марина Лазебна взяла участь в урочистому відкритті меморіальної дошки Кобзареві на будівлі Єреванської школи № 42 імені Тараса Шевченка.
Урочистості відбулись за участю Надзвичайного та Повноважного Посла України у Республіці Вірменія Івана Кулеби, заступника Міністра освіти та науки України з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова.
Нагадаємо, Міністр соціальної політики України Марина Лазебна бере участь у восьмому засіданні Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва як голова Української частини СМК.
Міністр соціальної політики Марина Лазебна обговорила з Віце-прем’єр-міністром Вірменії Мгером Григоряном шляхи співробітництва в економічній та гуманітарній сферах
У ході робочого візиту Української частини Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва до Республіки Вірменія Міністр соціальної політики Марина Лазебна як очільник урядової делегаці зустрілася з Віце-прем’єр-міністром Вірменії Мгером Григоряном.
У ході зустрічі були обговорені питання розвитку співпраці у сфері торгівлі, промисловості, транспортній галузі, агропромисловому комплексі, інвестиційній та інноваційній діяльності тощо.
Марина Лазебна піднімала також питання щодо можливих спільних проектів та інвестицій у гуманітарну сферу – у медичні, освітні, соціальні проекти.
Водночас Міністр поінформувала вірменську сторону щодо проведення пенсійної реформи в Україні.
Також відбулася зустріч Міністра соціальної політики Марини Лазебної з Міністром праці та соціальних питань Вірменії Нареком Мкртчяном.
Сторони обмінялися інформацією про проведені урядами України та Республіки Вірменія реформи, обговорили перспективні напрями співпраці в соціальній сфері, а також висловили намір активізувати співпрацю шляхом обміну досвідом, інформацією, проведенням двосторонніх консультацій (у тому числі онлайн).
Сторони домовилися провести двосторонні консультації з метою узгодження проекту Меморандуму про співпрацю в соціальній сфері між Міністерством соціальної політики України та Міністерством праці та соціальних питань Республіки Вірменія.
У ході робочого візиту Української частини Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва до Республіки Вірменія Міністр соціальної політики Марина Лазебна як очільник урядової делегаці зустрілася з Віце-прем’єр-міністром Вірменії Мгером Григоряном.
У ході зустрічі були обговорені питання розвитку співпраці у сфері торгівлі, промисловості, транспортній галузі, агропромисловому комплексі, інвестиційній та інноваційній діяльності тощо.
Марина Лазебна піднімала також питання щодо можливих спільних проектів та інвестицій у гуманітарну сферу – у медичні, освітні, соціальні проекти.
Водночас Міністр поінформувала вірменську сторону щодо проведення пенсійної реформи в Україні.
Також відбулася зустріч Міністра соціальної політики Марини Лазебної з Міністром праці та соціальних питань Вірменії Нареком Мкртчяном.
Сторони обмінялися інформацією про проведені урядами України та Республіки Вірменія реформи, обговорили перспективні напрями співпраці в соціальній сфері, а також висловили намір активізувати співпрацю шляхом обміну досвідом, інформацією, проведенням двосторонніх консультацій (у тому числі онлайн).
Сторони домовилися провести двосторонні консультації з метою узгодження проекту Меморандуму про співпрацю в соціальній сфері між Міністерством соціальної політики України та Міністерством праці та соціальних питань Республіки Вірменія.
Мінсоцполітики за підтримки ЮНІСЕФ починає розробку єдиної Національної стратегії забезпечення прав дітей
Міністерство соціальної політики за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) розпочинає розробку єдиної Національної стратегії у сфері забезпечення прав дітей. Стратегія стане орієнтиром для всіх органів влади на національному та місцевому рівні та допоможе реалізувати міжнародні зобов’язання України щодо захисту прав дітей. Про це повідомила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна.
Вона зазначила, що в Україні ратифіковано низку міжнародних документів у сфері охорони дитинства, протягом останніх років схвалено більше 15 стратегій і різних концепцій, які визначають основні вектори руху нашої держави в різних сферах, у тому числі, життя дітей. Заходи, передбачені цими документами, будуть реалізовуватись до 2030 року.
«Всі ці стратегії та плани заходів потрібно виконувати. Але кожен з них вирішує проблеми в окремій сфері і не є частиною єдиної концепції щодо захисту прав дітей, – підкреслила Марина Лазебна. – Нова Стратегія визначатиме конкретні кроки для забезпечення ефективної імплементації міжнародних стандартів у сфері забезпечення прав дітей в українське законодавство та реальне життя».
Вона додала, що Мінсоцполітики планує залучити до розробки Стратегії широке експертне середовище. Зокрема, партнером Міністерства у роботі над документом стане ЮНІСЕФ.
“ЮНІСЕФ вітає ініціативу Міністерства соціальної політики та лідерство у сфері реалізації і захисту прав дитини. Зі свого боку ми продовжимо надавати підтримку міністерству, аби спільно побудувати комплексну стратегію і перетворити її на реальність для кожної дитини в Україні” – зазначив голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін.
Україна вже виконала низку міжнародних зобов’язань, у тому числі, більшість рекомендацій Комітету ООН з прав дитини. Зокрема, прийнято суттєві зміни до Сімейного Кодексу України, законів України «Про охорону дитинства», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Удосконалено механізми попередження жорстокого поводження з дітьми, організації надання допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах. Також створені умови для залучення інститутів громадянського суспільства до формування та реалізації політики у сфері охорони дитинства.
Міністерство соціальної політики за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) розпочинає розробку єдиної Національної стратегії у сфері забезпечення прав дітей. Стратегія стане орієнтиром для всіх органів влади на національному та місцевому рівні та допоможе реалізувати міжнародні зобов’язання України щодо захисту прав дітей. Про це повідомила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна.
Вона зазначила, що в Україні ратифіковано низку міжнародних документів у сфері охорони дитинства, протягом останніх років схвалено більше 15 стратегій і різних концепцій, які визначають основні вектори руху нашої держави в різних сферах, у тому числі, життя дітей. Заходи, передбачені цими документами, будуть реалізовуватись до 2030 року.
«Всі ці стратегії та плани заходів потрібно виконувати. Але кожен з них вирішує проблеми в окремій сфері і не є частиною єдиної концепції щодо захисту прав дітей, – підкреслила Марина Лазебна. – Нова Стратегія визначатиме конкретні кроки для забезпечення ефективної імплементації міжнародних стандартів у сфері забезпечення прав дітей в українське законодавство та реальне життя».
Вона додала, що Мінсоцполітики планує залучити до розробки Стратегії широке експертне середовище. Зокрема, партнером Міністерства у роботі над документом стане ЮНІСЕФ.
“ЮНІСЕФ вітає ініціативу Міністерства соціальної політики та лідерство у сфері реалізації і захисту прав дитини. Зі свого боку ми продовжимо надавати підтримку міністерству, аби спільно побудувати комплексну стратегію і перетворити її на реальність для кожної дитини в Україні” – зазначив голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін.
Україна вже виконала низку міжнародних зобов’язань, у тому числі, більшість рекомендацій Комітету ООН з прав дитини. Зокрема, прийнято суттєві зміни до Сімейного Кодексу України, законів України «Про охорону дитинства», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Удосконалено механізми попередження жорстокого поводження з дітьми, організації надання допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах. Також створені умови для залучення інститутів громадянського суспільства до формування та реалізації політики у сфері охорони дитинства.
Відбулось восьме засідання Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва у Вірменії
14 вересня 2021 року відбулось восьме засідання Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва у столиці Республіки Вірменія місті Єреван.
Захід пройшов під співголовуванням Міністра соціальної політики України Марини Лазебної, голови Української частини СМК, та Міністра економіки Республіки Вірменія Вагана Керобяна, голови Вірменської частини СМК.
На засіданні розглядалися питання розвитку взаємовигідних відносин між Україною та Вірменією у ключових для обох країн сферах – торгових відносин, промисловості, сільського господарства, інвестиційної та інноваційної діяльності тощо.
Також піднімалися питання щодо можливих спільних проектів та інвестицій у гуманітарну сферу медичного, освітнього, соціального спрямування.
Захід завершився церемонією підписання двосторонніх документів:
Протоколу восьмого засідання Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва;
Меморандуму про співробітництво у сфері регулювання телерадіомовлення між Національною Радою України з питань телебачення та радіомовлення та Комісією з питань телебачення і радіо Республіки Вірменія.
Нагадаємо, сторони домовилися провести двосторонні консультації з метою узгодження проекту Меморандуму про співпрацю в соціальній сфері між Міністерством соціальної політики України та Міністерством праці та соціальних питань Республіки Вірменія.
14 вересня 2021 року відбулось восьме засідання Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва у столиці Республіки Вірменія місті Єреван.
Захід пройшов під співголовуванням Міністра соціальної політики України Марини Лазебної, голови Української частини СМК, та Міністра економіки Республіки Вірменія Вагана Керобяна, голови Вірменської частини СМК.
На засіданні розглядалися питання розвитку взаємовигідних відносин між Україною та Вірменією у ключових для обох країн сферах – торгових відносин, промисловості, сільського господарства, інвестиційної та інноваційної діяльності тощо.
Також піднімалися питання щодо можливих спільних проектів та інвестицій у гуманітарну сферу медичного, освітнього, соціального спрямування.
Захід завершився церемонією підписання двосторонніх документів:
Протоколу восьмого засідання Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва;
Меморандуму про співробітництво у сфері регулювання телерадіомовлення між Національною Радою України з питань телебачення та радіомовлення та Комісією з питань телебачення і радіо Республіки Вірменія.
Нагадаємо, сторони домовилися провести двосторонні консультації з метою узгодження проекту Меморандуму про співпрацю в соціальній сфері між Міністерством соціальної політики України та Міністерством праці та соціальних питань Республіки Вірменія.
Рубрика #МаюПраво
Продовжуємо публікувати серію інформаційних матеріалів про Національну соціальну сервісну службу України.
Нацсоцслужба для виконання визначених для неї завдань:
1) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств з урахуванням практики застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, та в установленому порядку подає їх Міністру соціальної політики;
2) забезпечує:
координацію діяльності структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад з питань соціального захисту населення щодо організації роботи з надання соціальних послуг сім’ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах, особам похилого віку, особам з інвалідністю, бездомним особам і безпритульним дітям, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, іншим соціально вразливим верствам населення;
методичний супровід структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад з питань соціального захисту населення у частині виплати державних допомог, пільг, житлових субсидій та інших виплат, що проводяться за рахунок державного бюджету;
Більш детальну інформацію про діяльність Нацсоцслужби:
1) з питань сім’ї;
2) з питань захисту прав дітей;
3) з питань соціальної роботи і надання соціальних послуг;
4) з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі;
5) з питань запобігання та протидії торгівлі людьми;
6) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
7) з питань захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;
8 ) з питань соціального захисту осіб з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій, соціального захисту ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби;
9) з питань волонтерської діяльності;
10) з питань активного та здорового довголіття, подолання негативних наслідків старіння;
11) з питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб;
12) з питань соціального захисту бездомних осіб, соціальної адаптації звільнених осіб;
13) з питань здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей (в межах повноважень, визначених законом)
та інших напрямів можете отримати за посиланням
Facebook: https://www.facebook.com/nssu.national.social.service.ukraine
Контактні дані Національної соціальної сервісної служби:
Тел. 044 289 8789
E-mail: nsssukraine@gmail.com
Продовжуємо публікувати серію інформаційних матеріалів про Національну соціальну сервісну службу України.
Нацсоцслужба для виконання визначених для неї завдань:
1) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств з урахуванням практики застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, та в установленому порядку подає їх Міністру соціальної політики;
2) забезпечує:
координацію діяльності структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад з питань соціального захисту населення щодо організації роботи з надання соціальних послуг сім’ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах, особам похилого віку, особам з інвалідністю, бездомним особам і безпритульним дітям, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, іншим соціально вразливим верствам населення;
методичний супровід структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад з питань соціального захисту населення у частині виплати державних допомог, пільг, житлових субсидій та інших виплат, що проводяться за рахунок державного бюджету;
Більш детальну інформацію про діяльність Нацсоцслужби:
1) з питань сім’ї;
2) з питань захисту прав дітей;
3) з питань соціальної роботи і надання соціальних послуг;
4) з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі;
5) з питань запобігання та протидії торгівлі людьми;
6) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
7) з питань захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;
8 ) з питань соціального захисту осіб з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій, соціального захисту ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби;
9) з питань волонтерської діяльності;
10) з питань активного та здорового довголіття, подолання негативних наслідків старіння;
11) з питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб;
12) з питань соціального захисту бездомних осіб, соціальної адаптації звільнених осіб;
13) з питань здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей (в межах повноважень, визначених законом)
та інших напрямів можете отримати за посиланням
Facebook: https://www.facebook.com/nssu.national.social.service.ukraine
Контактні дані Національної соціальної сервісної служби:
Тел. 044 289 8789
E-mail: nsssukraine@gmail.com
Радник – уповноважений Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук підтримала ініціативу Міністерства соціальної політики та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) щодо розробки єдиної Національної стратегії у сфері забезпечення прав дітей.
Вона закликала всіх суб’єктів, причетних до забезпечення прав дитини в різних сферах, національних експертів та представників громадськості об’єднати зусилля задля напрацювання якісного та дієвого механізму реалізації і захисту прав дитини в Україні.
Вона закликала всіх суб’єктів, причетних до забезпечення прав дитини в різних сферах, національних експертів та представників громадськості об’єднати зусилля задля напрацювання якісного та дієвого механізму реалізації і захисту прав дитини в Україні.
Уряд затвердив план заходів щодо реалізації Концепції створення та розвитку системи раннього втручання на період до 2026 року
Сьогодні Урядом затверджений план заходів щодо реалізації Концепції створення та розвитку системи раннього втручання на період до 2026 року
Реалізація Концепції створення та розвитку системи раннього втручання сприятиме розвитку дітей з порушеннями розвитку або у яких існує ризик виникнення таких порушень, збереженню їх здоров’я та життя.
Рішенням Уряду рекомендовано органам місцевого самоврядування забезпечити виконання плану заходів у межах своїх повноважень.
Упровадження системи раннього втручання на національному та місцевому рівнях передбачає створення, впровадження та розвиток послуги раннього втручання, яка поєднує медичну, психологічну, соціальну та освітню складові, спрямовується на раннє виявлення та профілактику порушень у дітей, покращення їхнього розвитку, підвищення якості їхнього життя, супровід і підтримку сімей з дітьми, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень.
Відповідно до Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Курс розвитку України як соціально орієнтованої держави вимагає упровадження успішних методик зі світової практики, що спрямовуються на підтримку сімей з дітьми, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень, створення умов для розвитку дитини як у звичному, так і новому для неї середовищі.
Розвиток системи раннього втручання є однією із успішних світових методик у зазначеному напрямі.
Сьогодні Урядом затверджений план заходів щодо реалізації Концепції створення та розвитку системи раннього втручання на період до 2026 року
Реалізація Концепції створення та розвитку системи раннього втручання сприятиме розвитку дітей з порушеннями розвитку або у яких існує ризик виникнення таких порушень, збереженню їх здоров’я та життя.
Рішенням Уряду рекомендовано органам місцевого самоврядування забезпечити виконання плану заходів у межах своїх повноважень.
Упровадження системи раннього втручання на національному та місцевому рівнях передбачає створення, впровадження та розвиток послуги раннього втручання, яка поєднує медичну, психологічну, соціальну та освітню складові, спрямовується на раннє виявлення та профілактику порушень у дітей, покращення їхнього розвитку, підвищення якості їхнього життя, супровід і підтримку сімей з дітьми, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень.
Відповідно до Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Курс розвитку України як соціально орієнтованої держави вимагає упровадження успішних методик зі світової практики, що спрямовуються на підтримку сімей з дітьми, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень, створення умов для розвитку дитини як у звичному, так і новому для неї середовищі.
Розвиток системи раннього втручання є однією із успішних світових методик у зазначеному напрямі.
Пенсіонери віком 70+ отримають у 2022 році щомісячні доплати до пенсії
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України, повідомила, що сьогодні під час розгляду проекту Державного бюджету на 2022 рік Уряд визначив пріоритетним підвищення пенсійних виплат особам старшого віку і додатково включив у 2022 році осіб віком від 70 до 75 років в ініційовану Президентом України Володимиром Зеленським програму збільшення виплат цим громадянам.
Прийнята Урядом постанова передбачає встановлення з жовтня 2022 року для 1,7 мільйонів осіб віком від 70 до 75 років щомісячних доплат до пенсій у розмірі до 300 грн (в межах розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 рік).
Для осіб старших за 70 років за наявності тривалого стажу роботи (у чоловіків - 35 років, а у жінок - 30 років) мінімальна пенсійна виплата з жовтня 2022 року складатиме 3000 грн.
За наявності стажу меншої тривалості мінімальна пенсійна виплата для вказаних осіб визначатиметься пропорційно наявному страховому стажу і при наявності страхового стажу у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років складатиме не менше ніж 2 500 гривень.
У результаті прийняття цієї постанови додаткові до пенсії щомісячні виплати одержуватимуть понад 4 млн пенсіонерів старше 70 років. (3 2020 року додаткові виплати 500 грн одержують 1,4 млн осіб старше 80 років, з 1 жовтня 2021 року розпочнуться такі виплати у розмірі 400 грн для майже 1 млн пенсіонерів віком від 75 до 80 років).
У 2022 році при виході на пенсію в 60 років жінкам встановлюватиметься підвищення до пенсії у розмірі 9 відсотків. Таке підвищення збереже співвідношення у розмірах пенсій жінок за наявності однакової тривалості страхового стажу і заробітку у 2022 році, який є перехідним роком завершення підвищення пенсійного віку жінкам.
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України, повідомила, що сьогодні під час розгляду проекту Державного бюджету на 2022 рік Уряд визначив пріоритетним підвищення пенсійних виплат особам старшого віку і додатково включив у 2022 році осіб віком від 70 до 75 років в ініційовану Президентом України Володимиром Зеленським програму збільшення виплат цим громадянам.
Прийнята Урядом постанова передбачає встановлення з жовтня 2022 року для 1,7 мільйонів осіб віком від 70 до 75 років щомісячних доплат до пенсій у розмірі до 300 грн (в межах розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 рік).
Для осіб старших за 70 років за наявності тривалого стажу роботи (у чоловіків - 35 років, а у жінок - 30 років) мінімальна пенсійна виплата з жовтня 2022 року складатиме 3000 грн.
За наявності стажу меншої тривалості мінімальна пенсійна виплата для вказаних осіб визначатиметься пропорційно наявному страховому стажу і при наявності страхового стажу у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років складатиме не менше ніж 2 500 гривень.
У результаті прийняття цієї постанови додаткові до пенсії щомісячні виплати одержуватимуть понад 4 млн пенсіонерів старше 70 років. (3 2020 року додаткові виплати 500 грн одержують 1,4 млн осіб старше 80 років, з 1 жовтня 2021 року розпочнуться такі виплати у розмірі 400 грн для майже 1 млн пенсіонерів віком від 75 до 80 років).
У 2022 році при виході на пенсію в 60 років жінкам встановлюватиметься підвищення до пенсії у розмірі 9 відсотків. Таке підвищення збереже співвідношення у розмірах пенсій жінок за наявності однакової тривалості страхового стажу і заробітку у 2022 році, який є перехідним роком завершення підвищення пенсійного віку жінкам.
У проекті держбюджету на 2022 рік збільшено видатки на надання пільг і житлових субсидій
У законопроекті «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено збільшення видатків на надання пільг і житлових субсидій, порівняно з показниками цього року, на 3,2 млрд гривень. Загальна сума, яку передбачається спрямувати на житлові субсидії, становить 38,4 млрд гривень. При плануванні видатків на фінансування субсидій важливими факторами є кількість одержувачів цього виду соціальної підтримки та розміри нарахованих субсидій, а на ці показники, в сою чергу, впливають рівень доходів населення та встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги.
Тому важливим пріоритетом політики Уряду у наступному році є прискорене зростання заробітних плат та інших доходів, особливо соціально вразливих категорій, та збереження діючого рівня тарифів на енергоносії, зокрема теплову енергію.
Наразі всі житлові субсидії за серпень поточного року профінансовані ще 1 вересня для проведення виплат одержувачам через установи банків та пошту. На ці видатки спрямовано майже 1 мільярд гривень.
Зобов’язання Уряду щодо вчасного фінансування нарахованих житлових субсидій, особливо під час опалювального сезону, будуть виконані вчасно та в повному обсязі.
У законопроекті «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено збільшення видатків на надання пільг і житлових субсидій, порівняно з показниками цього року, на 3,2 млрд гривень. Загальна сума, яку передбачається спрямувати на житлові субсидії, становить 38,4 млрд гривень. При плануванні видатків на фінансування субсидій важливими факторами є кількість одержувачів цього виду соціальної підтримки та розміри нарахованих субсидій, а на ці показники, в сою чергу, впливають рівень доходів населення та встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги.
Тому важливим пріоритетом політики Уряду у наступному році є прискорене зростання заробітних плат та інших доходів, особливо соціально вразливих категорій, та збереження діючого рівня тарифів на енергоносії, зокрема теплову енергію.
Наразі всі житлові субсидії за серпень поточного року профінансовані ще 1 вересня для проведення виплат одержувачам через установи банків та пошту. На ці видатки спрямовано майже 1 мільярд гривень.
Зобов’язання Уряду щодо вчасного фінансування нарахованих житлових субсидій, особливо під час опалювального сезону, будуть виконані вчасно та в повному обсязі.
Заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ольга Ревук взяла участь у засіданні Міжвідомчої робочої групи щодо проведення оцінки досягнення цілей та оновлення додатків до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної
У ході засідання Міжвідомчої робочої групи було прийнято рішення щодо делегування повноважень органам державної влади стосовно оновлення проекту оцінки досягнення цілей за 2015-2021 роки в різних частинах Угоди в залежності від сфери відповідальності.
За результатами домовленостей, досягнутих на засіданні, було визначено відповідні підгрупи та створено графік проведення нарад для подальшого опрацювання проекту оцінки. В межах визначених підгруп та відповідно до встановленого графіку проводяться наради з відповідальними органами державної влади та готується зведений проект оцінки досягнення цілей Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який згодом буде наданий Стороні ЄС для ознайомлення.
У ході засідання Міжвідомчої робочої групи було прийнято рішення щодо делегування повноважень органам державної влади стосовно оновлення проекту оцінки досягнення цілей за 2015-2021 роки в різних частинах Угоди в залежності від сфери відповідальності.
За результатами домовленостей, досягнутих на засіданні, було визначено відповідні підгрупи та створено графік проведення нарад для подальшого опрацювання проекту оцінки. В межах визначених підгруп та відповідно до встановленого графіку проводяться наради з відповідальними органами державної влади та готується зведений проект оцінки досягнення цілей Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який згодом буде наданий Стороні ЄС для ознайомлення.
Мінсоцполітики опрацьовує механізми запровадження органами місцевого самоврядування пенсійних накопичувальних програм
Міністерство соціальної політики України розробляє проект порядку запровадження регіональних пенсійних накопичувальних програм органами місцевого самоврядування. Відповідне доручення Прем’єр-Міністр України Денис Шмигаль озвучив на першому установчому засіданні робочої групи з розвитку пенсійних накопичень в Україні.
Пенсійні накопичувальні програми для окремих категорій працівників, які можуть запровадити органи місцевого самоврядування, стануть для мешканців громади додатковим джерелом доходу та своєрідною «подушкою безпеки» у літньому віці.
Одночасно вони можуть стати ефективним інструментом сталого соціально-економічного розвитку громади, створення гідних робочих місць та залучення на довгостроковій основі кваліфікованих кадрів, сприятимуть формуванню внутрішнього інвестиційного ресурсу.
До розробки проекту порядку Мінсоцполітики залучає представників органів місцевого самоврядування та профільних експертів.
Обговорюється необхідність забезпечити органам місцевого самоврядування можливість вибору одного з декількох організаційних механізмів запровадження таких програм, відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», та створення таких програм на засадах державно-приватного партнерства.
Міністерство соціальної політики України розробляє проект порядку запровадження регіональних пенсійних накопичувальних програм органами місцевого самоврядування. Відповідне доручення Прем’єр-Міністр України Денис Шмигаль озвучив на першому установчому засіданні робочої групи з розвитку пенсійних накопичень в Україні.
Пенсійні накопичувальні програми для окремих категорій працівників, які можуть запровадити органи місцевого самоврядування, стануть для мешканців громади додатковим джерелом доходу та своєрідною «подушкою безпеки» у літньому віці.
Одночасно вони можуть стати ефективним інструментом сталого соціально-економічного розвитку громади, створення гідних робочих місць та залучення на довгостроковій основі кваліфікованих кадрів, сприятимуть формуванню внутрішнього інвестиційного ресурсу.
До розробки проекту порядку Мінсоцполітики залучає представників органів місцевого самоврядування та профільних експертів.
Обговорюється необхідність забезпечити органам місцевого самоврядування можливість вибору одного з декількох організаційних механізмів запровадження таких програм, відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», та створення таких програм на засадах державно-приватного партнерства.
Уряд схвалив реалістичний та збалансований проект Державного бюджету на 2022 рік. Фінансування соціальних програм в ньому збільшено на 7,3 мільярда гривень у порівнянні з 2021 роком.
«Соціальна складова бюджету за рахунок попередньо проведеного ретельного та адресного планування соціальних видатків дає нам змогу допомогти більшій кількості людей в умовах обмежених ресурсів та виконати всі соціально значущі програми», - прокоментувала Марина Лазебна, Міністр соціальної політики.
Пріоритетом Уряду залишається пенсійне забезпечення. Це, в тому числі:
• індексація пенсій з 1 березня, яка, нарешті, відбудеться для всіх пенсіонерів за однаковими правилами;
• доплати військовим пенсіонерам;
• перерахунок пенсій ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС;
• розширення програми Президента щодо вікових доплат до пенсій, яка наступного року буде поширена на пенсіонерів віком 70-75 років;
• встановлення мінімальної пенсійної виплати для людей віком від 70 років при повному стажі на рівні 3000 гривень.
Програма субсидій збільшується на 3,2 мільярда гривень.
Майже до 3 мільярдів гривень зростає програма соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На 250 мільйонів більше держава виділить на технічні засоби реабілітації для людей з інвалідністю і, загалом, наступного року в Державному бюджеті на це передбачено близько 2 мільярдів гривень.
Крім того, проект Державного бюджету на 2022 рік передбачає цільові соціальні інвестиції в розмірі 1,14 мільярда гривень.
Зокрема, 100 мільйонів буде виділено на нову програму, яка допоможе малозабезпеченим родинам розпочати власний бізнес.
236 мільйонів держава надасть у вигляді субвенції громадам на розбудову мережі служб підтримки та соціальних послуг для постраждалих від домашнього насильства.
Також 810 мільйонів громади отримають з державного бюджету на забезпечення житлом дітей-сиріт та розвиток сімейних форм виховання.
Ухвалений Урядом проект бюджету передбачає також розвиток соціальних послуг, реабілітаційних програм, зокрема для дітей та розбудову безбар'єрного суспільства.
«Соціальна складова бюджету за рахунок попередньо проведеного ретельного та адресного планування соціальних видатків дає нам змогу допомогти більшій кількості людей в умовах обмежених ресурсів та виконати всі соціально значущі програми», - прокоментувала Марина Лазебна, Міністр соціальної політики.
Пріоритетом Уряду залишається пенсійне забезпечення. Це, в тому числі:
• індексація пенсій з 1 березня, яка, нарешті, відбудеться для всіх пенсіонерів за однаковими правилами;
• доплати військовим пенсіонерам;
• перерахунок пенсій ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС;
• розширення програми Президента щодо вікових доплат до пенсій, яка наступного року буде поширена на пенсіонерів віком 70-75 років;
• встановлення мінімальної пенсійної виплати для людей віком від 70 років при повному стажі на рівні 3000 гривень.
Програма субсидій збільшується на 3,2 мільярда гривень.
Майже до 3 мільярдів гривень зростає програма соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На 250 мільйонів більше держава виділить на технічні засоби реабілітації для людей з інвалідністю і, загалом, наступного року в Державному бюджеті на це передбачено близько 2 мільярдів гривень.
Крім того, проект Державного бюджету на 2022 рік передбачає цільові соціальні інвестиції в розмірі 1,14 мільярда гривень.
Зокрема, 100 мільйонів буде виділено на нову програму, яка допоможе малозабезпеченим родинам розпочати власний бізнес.
236 мільйонів держава надасть у вигляді субвенції громадам на розбудову мережі служб підтримки та соціальних послуг для постраждалих від домашнього насильства.
Також 810 мільйонів громади отримають з державного бюджету на забезпечення житлом дітей-сиріт та розвиток сімейних форм виховання.
Ухвалений Урядом проект бюджету передбачає також розвиток соціальних послуг, реабілітаційних програм, зокрема для дітей та розбудову безбар'єрного суспільства.
Майже 1,1 тисяч сімей та одиноких громадян хочуть усиновити дитину
Наразі в Україні майже 1,1 тисяч сімей і одиноких громадян, які хочуть усиновити дитину та мають статус кандидатів в усиновлювачі. У той же час понад 17 тисяч дітей, які можуть бути усиновлені, чекають на свою сім’ю. Про це повідомив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
«У минулому році ми запровадили обов’язкове навчання для потенційних усиновлювачів, під час якого професійні спеціалісти вчать, як налагодити контакт з дітьми. Створюємо умови, щоб усі діти мали рівні шанси на усиновлення. Навчання також допомагає попередити випадки скасувань усиновлень через те, що усиновлювач не зміг налагодити з дитиною стосунки», – зазначив Руслан Колбаса.
За його словами, переважна більшість кандидатів в усиновлювачі хоче взяти у сім’ю відносно здорову дитину до 5 років без братів та сестер. Проте діти, які можуть бути усиновленими, здебільшого або старшого віку, або з родинних груп, а деякі мають якісь захворювання.
Він також зазначив, що процедура усиновлення складніша, ніж оформлення опікунства і займає більше часу переважно через обов’язковість проходження судових процесів. «Але усиновлення дає більше прав і можливостей тим, хто хоче створити свою сім'ю, порівняно з усіма іншими формами влаштування дитини. Адже дитина приходить у сім’ю на правах рідної, а усиновителі стають повноправними батьками», – підкреслив Руслан Колбаса.
Наразі в Україні майже 1,1 тисяч сімей і одиноких громадян, які хочуть усиновити дитину та мають статус кандидатів в усиновлювачі. У той же час понад 17 тисяч дітей, які можуть бути усиновлені, чекають на свою сім’ю. Про це повідомив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
«У минулому році ми запровадили обов’язкове навчання для потенційних усиновлювачів, під час якого професійні спеціалісти вчать, як налагодити контакт з дітьми. Створюємо умови, щоб усі діти мали рівні шанси на усиновлення. Навчання також допомагає попередити випадки скасувань усиновлень через те, що усиновлювач не зміг налагодити з дитиною стосунки», – зазначив Руслан Колбаса.
За його словами, переважна більшість кандидатів в усиновлювачі хоче взяти у сім’ю відносно здорову дитину до 5 років без братів та сестер. Проте діти, які можуть бути усиновленими, здебільшого або старшого віку, або з родинних груп, а деякі мають якісь захворювання.
Він також зазначив, що процедура усиновлення складніша, ніж оформлення опікунства і займає більше часу переважно через обов’язковість проходження судових процесів. «Але усиновлення дає більше прав і можливостей тим, хто хоче створити свою сім'ю, порівняно з усіма іншими формами влаштування дитини. Адже дитина приходить у сім’ю на правах рідної, а усиновителі стають повноправними батьками», – підкреслив Руслан Колбаса.
Понад 30 територіальних громад вже подали документи для участі у пілотному проекті „Розвиток соціальних послуг”, який реалізується Міністерством соціальної політики України.
Кожна громада, яка візьме участь у цьому пілоті, отримає від держави до 2 млн гривень на розвиток ключових соціальних послуг: денного догляду для дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю та людей похилого віку; супроводу під час інклюзивного навчання; соціального супроводу при працевлаштуванні та під час роботи; тимчасового відпочинку для батьків або опікунів, які доглядають за дітьми з інвалідністю; підтриманого проживання; стаціонарного догляду.
Кожна громада, яка візьме участь у цьому пілоті, отримає від держави до 2 млн гривень на розвиток ключових соціальних послуг: денного догляду для дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю та людей похилого віку; супроводу під час інклюзивного навчання; соціального супроводу при працевлаштуванні та під час роботи; тимчасового відпочинку для батьків або опікунів, які доглядають за дітьми з інвалідністю; підтриманого проживання; стаціонарного догляду.
Відбулась зустріч Міністра соціальної політики Марини Лазебної з мовним омбудсменом Тарасом Кремінем щодо застосування державної мови при наданні послуг з оздоровлення та відпочинку дітей
17 вересня 2021 року відбулась зустріч Міністра соціальної політики Марини Лазебної з Тарасом Кремінем, Уповноваженим із захисту державної мови.
Під час зустрічі були обговорені питання щодо застосування державної мови при наданні послуг з оздоровлення та відпочинку дітей під час проведення заходів виховного характеру та заходів, спрямованих на організацію дозвілля дітей.
Сторони підкреслили необхідність неухильного дотримання вимог Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Учасники зустрічі домовилися про подальшу співпрацю з метою покращення якості надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей.
17 вересня 2021 року відбулась зустріч Міністра соціальної політики Марини Лазебної з Тарасом Кремінем, Уповноваженим із захисту державної мови.
Під час зустрічі були обговорені питання щодо застосування державної мови при наданні послуг з оздоровлення та відпочинку дітей під час проведення заходів виховного характеру та заходів, спрямованих на організацію дозвілля дітей.
Сторони підкреслили необхідність неухильного дотримання вимог Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Учасники зустрічі домовилися про подальшу співпрацю з метою покращення якості надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей.
Територіальні громади Запорізької області у форматі онлайн вивчали сучасні підходи до адміністрування соціального захисту
Запорізький регіональний онлайн-семінар-тренінг «Сучасні підходи до адміністрування соціального захисту на рівні територіальних громад» продовжує низку навчальних заходів для територіальних громад, які реалізуються в рамках спільного проєкту Мінсоцполітики та Світового Банку.
Семінар відбувся 15-16 вересня 2021 року та зібрав близько 250 учасників із Запорізької області, серед яких - представники територіальних громад, а також структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих та районних державних адміністрацій, служби у справах дітей облдержадміністрації, обласного центру соціальних служб, Головного управління Нацсоцслужби у Запорізькій області.
Руслан Шиханов, заступник Голови Запорізької обласної держадміністрації, у своєму вступному слові подякував Мінсоцполітики та Світовому Банку за організацію таких навчальних заходів та наголосив на їх важливості для працівників соціальної сфери тергромад. Зокрема, він зазначив: «Усім, хто здійснює соціальну допомогу, необхідно йти в ногу з часом та залишатися небайдужими до створення гідних умов для людей, які потребують захищеності. Завдячуючи подібним семінарам, ми маємо можливість покращувати свої знання та у подальшому на достойному рівні надавати послуги громадянам, які цього потребують».
Під час свого виступу заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко, зазначив про оновлення низки законодавчих актів у сфері соціального захисту, спрямованих на розмежування повноважень між центральним, регіональним рівнями та органами місцевого самоврядування. Зокрема, заступник Міністра наголосив: «Основний напрямок роботи на сьогодні – це уніфікація алгоритмів та чітке законодавче закріплення ролей і функцій щодо організації надання соціального захисту.
Протягом останніх років відбулися достатньо серйозні зміни в підходах щодо надання соціальної підтримки, і наразі ми знаходимось на старті перехідного періоду, протягом якого запускається нова модель надання соціальної підтримки, де чітко визначені однакові повноваження для усіх тергромад щодо реалізації соціальної політики. Послуга має бути доступною та надаватися в якісному вигляді кожному мешканцю країни, а краще ніж тергромади на базовому рівні цю модель не побудує ніхто».
Запорізький регіональний онлайн-семінар-тренінг «Сучасні підходи до адміністрування соціального захисту на рівні територіальних громад» продовжує низку навчальних заходів для територіальних громад, які реалізуються в рамках спільного проєкту Мінсоцполітики та Світового Банку.
Семінар відбувся 15-16 вересня 2021 року та зібрав близько 250 учасників із Запорізької області, серед яких - представники територіальних громад, а також структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих та районних державних адміністрацій, служби у справах дітей облдержадміністрації, обласного центру соціальних служб, Головного управління Нацсоцслужби у Запорізькій області.
Руслан Шиханов, заступник Голови Запорізької обласної держадміністрації, у своєму вступному слові подякував Мінсоцполітики та Світовому Банку за організацію таких навчальних заходів та наголосив на їх важливості для працівників соціальної сфери тергромад. Зокрема, він зазначив: «Усім, хто здійснює соціальну допомогу, необхідно йти в ногу з часом та залишатися небайдужими до створення гідних умов для людей, які потребують захищеності. Завдячуючи подібним семінарам, ми маємо можливість покращувати свої знання та у подальшому на достойному рівні надавати послуги громадянам, які цього потребують».
Під час свого виступу заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко, зазначив про оновлення низки законодавчих актів у сфері соціального захисту, спрямованих на розмежування повноважень між центральним, регіональним рівнями та органами місцевого самоврядування. Зокрема, заступник Міністра наголосив: «Основний напрямок роботи на сьогодні – це уніфікація алгоритмів та чітке законодавче закріплення ролей і функцій щодо організації надання соціального захисту.
Протягом останніх років відбулися достатньо серйозні зміни в підходах щодо надання соціальної підтримки, і наразі ми знаходимось на старті перехідного періоду, протягом якого запускається нова модель надання соціальної підтримки, де чітко визначені однакові повноваження для усіх тергромад щодо реалізації соціальної політики. Послуга має бути доступною та надаватися в якісному вигляді кожному мешканцю країни, а краще ніж тергромади на базовому рівні цю модель не побудує ніхто».
Друзі, ділимось з Вами #ДайджестМінсоцполітики за 13-17 вересня з ключовими подіями за тиждень.
За останні п’ять років в Україні кількість учнів в інклюзивних класах зросла вдесятеро
Рубрика #МаюПраво
Україна суттєво наростила темпи впровадження інклюзії в середніх навчальних закладах. За інформацією Державної служби якості освіти України, ще п’ять років тому в інклюзивних класах навчалось вдесятеро менше дітей, ніж сьогодні. Наразі інклюзивне навчання організовано майже у 43% шкіл, у понад 18 тисяч класів.
Закони України «Про освіту» та «Про соціальні послуги» гарантують кожному рівні умови доступу до освіти та забезпечують батькам чи законним представникам дитини право обирати заклад освіти, програму, вид та форму здобуття освіти дітьми шкільного віку.
Так, заклад за заявою батьків зобов’язаний створити інклюзивний клас в обов’язковому порядку, а також забезпечити дітям з особливими освітніми потребами постійну або часткову підтримку під час навчання. Створення у школі інклюзивного середовища забезпечує держава.
Якщо ж особливі освітні потреби в учня виявлені під час навчального процесу, дирекція закладу докладає зусиль для їхньої мінімізації, а коли цього недостатньо, рекомендує батькам звернутися до інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини. І вже на основі його висновку школа надаватиме підтримку з урахуванням виявлених у неї проблем. А саме: забезпечуватиме умови для безперешкодного доступу дитини до приміщення школи, закуповуватиме обладнання ресурсної кімнати та засобів корекції відповідно до своїх можливостей.
Ще до приходу дитини до школи родина може налагодити контакти з психологічною службою, фахівцями ІРЦ, реабілітаційними центрами, соціальною службою, іншими активними партнерами-учасниками процесу впровадження інклюзії в освіті, які володіють інформацією, корисною як для працівників закладу освіти, так і для батьків. Основне завдання у цьому напрямі - організувати для дитини з особливими освітніми проблемами зрозуміле та чітко визначене середовище, в якому вона може почуватися захищеною та працювати у своєму режимі й відповідно до своїх здібностей, забезпечити комунікацію з рештою дітей у колективі. Не менш важливою умовою є наявність достатнього фінансування та доступної інформаційної, матеріально-технічної бази та інфраструктури.
Рубрика #МаюПраво
Україна суттєво наростила темпи впровадження інклюзії в середніх навчальних закладах. За інформацією Державної служби якості освіти України, ще п’ять років тому в інклюзивних класах навчалось вдесятеро менше дітей, ніж сьогодні. Наразі інклюзивне навчання організовано майже у 43% шкіл, у понад 18 тисяч класів.
Закони України «Про освіту» та «Про соціальні послуги» гарантують кожному рівні умови доступу до освіти та забезпечують батькам чи законним представникам дитини право обирати заклад освіти, програму, вид та форму здобуття освіти дітьми шкільного віку.
Так, заклад за заявою батьків зобов’язаний створити інклюзивний клас в обов’язковому порядку, а також забезпечити дітям з особливими освітніми потребами постійну або часткову підтримку під час навчання. Створення у школі інклюзивного середовища забезпечує держава.
Якщо ж особливі освітні потреби в учня виявлені під час навчального процесу, дирекція закладу докладає зусиль для їхньої мінімізації, а коли цього недостатньо, рекомендує батькам звернутися до інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини. І вже на основі його висновку школа надаватиме підтримку з урахуванням виявлених у неї проблем. А саме: забезпечуватиме умови для безперешкодного доступу дитини до приміщення школи, закуповуватиме обладнання ресурсної кімнати та засобів корекції відповідно до своїх можливостей.
Ще до приходу дитини до школи родина може налагодити контакти з психологічною службою, фахівцями ІРЦ, реабілітаційними центрами, соціальною службою, іншими активними партнерами-учасниками процесу впровадження інклюзії в освіті, які володіють інформацією, корисною як для працівників закладу освіти, так і для батьків. Основне завдання у цьому напрямі - організувати для дитини з особливими освітніми проблемами зрозуміле та чітко визначене середовище, в якому вона може почуватися захищеною та працювати у своєму режимі й відповідно до своїх здібностей, забезпечити комунікацію з рештою дітей у колективі. Не менш важливою умовою є наявність достатнього фінансування та доступної інформаційної, матеріально-технічної бази та інфраструктури.
Мінсоцполітики впроваджує технологічну інфраструктуру для надійної, прозорої та безпечної роботи системи пенсійних накопичень
Запровадження загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення планується з 2023 року.
Для того, щоб це стало можливим, необхідно заздалегідь побудувати технологічну інфраструктуру, яка:
- буде зручною, доступною і прозорою для людини,
- забезпечить їй право вибору та заміни установи, в якій людина хоче накопичувати кошти на старість,
- надасть можливості контролю власних пенсійних накопичень в режимі 24/7,
- надійно зберігатиме інформацію про пенсійні накопичення людини,
- забезпечить захищений обмін інформацією між усіма установами, які дотичні до формування пенсійних накопичень,
- надасть державі можливість контролю руху коштів та інформації на всіх ключових етапах для захисту прав людей на їх пенсійні накопичення.
Тому, поки народні депутати та експерти погоджують останні деталі законопроектів, які регулюватимуть впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, Уряд будує необхідну технологічну інфраструктуру.
Вона створюється в рамках Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС). Використання ЄІССС для адміністрування системи обов‘язкових пенсійних накопичень було передбачено Стратегією цифрової трансформації соціальної сфери, яка за ініціативою Мінсоцполітики була ухвалена Кабінетом Міністрів майже рік тому..
Запровадження загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення планується з 2023 року.
Для того, щоб це стало можливим, необхідно заздалегідь побудувати технологічну інфраструктуру, яка:
- буде зручною, доступною і прозорою для людини,
- забезпечить їй право вибору та заміни установи, в якій людина хоче накопичувати кошти на старість,
- надасть можливості контролю власних пенсійних накопичень в режимі 24/7,
- надійно зберігатиме інформацію про пенсійні накопичення людини,
- забезпечить захищений обмін інформацією між усіма установами, які дотичні до формування пенсійних накопичень,
- надасть державі можливість контролю руху коштів та інформації на всіх ключових етапах для захисту прав людей на їх пенсійні накопичення.
Тому, поки народні депутати та експерти погоджують останні деталі законопроектів, які регулюватимуть впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, Уряд будує необхідну технологічну інфраструктуру.
Вона створюється в рамках Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС). Використання ЄІССС для адміністрування системи обов‘язкових пенсійних накопичень було передбачено Стратегією цифрової трансформації соціальної сфери, яка за ініціативою Мінсоцполітики була ухвалена Кабінетом Міністрів майже рік тому..
Ольга Ревук взяла участь у відкритті інсталяції „Дженга” щодо вирішення проблем психічного здоров’я та відвідала Медико-реабілітаційний центр для осіб, які постраждали від торгівлі людьми
Сьогодні заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ольга Ревук взяла участь у відкритті інсталяції, яка покликана привернути увагу наших громадян до проблем психічного здоров’я, що можуть стати причиною серйозних соціальних та економічних проблем.
Інсталяція організована Представництвом МОМ в Україні за підтримки Посольства США в Україні.
Сьогодні заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ольга Ревук взяла участь у відкритті інсталяції, яка покликана привернути увагу наших громадян до проблем психічного здоров’я, що можуть стати причиною серйозних соціальних та економічних проблем.
Інсталяція організована Представництвом МОМ в Україні за підтримки Посольства США в Україні.
