Урядом призначено довічні державні стипендії громадянам України, які рятували євреїв під час Голокосту
Кабінетом Міністрів України 8 вересня прийнято постанову „Деякі питання призначення і виплати довічних державних стипендій для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни та про визнання такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 139 і від 09 серпня 2017 р. № 568”.
Рішення розроблено на виконання Указу Президента України від 14.05.2021 № 193 „Про довічні державні стипендії для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни”.
Довічні державні стипендії з 01 червня 2021 призначено 26 громадянам України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни та удостоєні Ізраїльським інститутом катастрофи і героїзму національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) і Героїзму „Яд ва-Шем” звання Праведника народів світу або Єврейською Радою України – звання Праведника України чи Праведника Бабиного Яру.
Також забезпечено їх щомісячну виплату за місцем отримання пенсії в розмірі трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, незалежно від розміру пенсії чи заробітної плати.
Кабінетом Міністрів України 8 вересня прийнято постанову „Деякі питання призначення і виплати довічних державних стипендій для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни та про визнання такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 139 і від 09 серпня 2017 р. № 568”.
Рішення розроблено на виконання Указу Президента України від 14.05.2021 № 193 „Про довічні державні стипендії для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни”.
Довічні державні стипендії з 01 червня 2021 призначено 26 громадянам України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни та удостоєні Ізраїльським інститутом катастрофи і героїзму національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) і Героїзму „Яд ва-Шем” звання Праведника народів світу або Єврейською Радою України – звання Праведника України чи Праведника Бабиного Яру.
Також забезпечено їх щомісячну виплату за місцем отримання пенсії в розмірі трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, незалежно від розміру пенсії чи заробітної плати.
Український досвід підтримки родин став взірцем на 30-му Економічному форумі
Міністр соціальної політики Марина Лазебна представила стратегічний підхід Уряду України та конкретні кейси і фактичні результати втілення родинної політики в умовах сучасних змін на 30-му Економічному форумі в польському місті Карпач.
Учасники обговорення висловились, що досвід України щодо підтримки родин в умовах COVID-19, зростання нерівності, довготривалих змін в демографії та на ринку праці може виступити взірцем для європейських країн.
Основні тези виступу Марини Лазебної дивіться у відео
https://youtu.be/afavTVN-sfU
Міністр соціальної політики Марина Лазебна представила стратегічний підхід Уряду України та конкретні кейси і фактичні результати втілення родинної політики в умовах сучасних змін на 30-му Економічному форумі в польському місті Карпач.
Учасники обговорення висловились, що досвід України щодо підтримки родин в умовах COVID-19, зростання нерівності, довготривалих змін в демографії та на ринку праці може виступити взірцем для європейських країн.
Основні тези виступу Марини Лазебної дивіться у відео
https://youtu.be/afavTVN-sfU
YouTube
Український досвід підтримки родин став взірцем на 30-му Економічному форумі
Український досвід підтримки родин став взірцем на 30-му Економічному форумі
Міністр соціальної політики Марина Лазебна представила стратегічний підхід Уряду України та конкретні кейси і фактичні результати втілення родинної політики в умовах сучасних змін…
Міністр соціальної політики Марина Лазебна представила стратегічний підхід Уряду України та конкретні кейси і фактичні результати втілення родинної політики в умовах сучасних змін…
Заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко зустрівся з представниками громадських об’єднань пенсіонерів та ветеранів сектору оборони та правоохоронних органів з питань їх грошового та пенсійного забезпечення
На виконання доручення Прем’єр - міністра України Дениса Шмигаля, заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко зустрівся з учасниками акції протесту - представниками громадських об’єднань пенсіонерів та ветеранів сектору оборони та правоохоронних органів.
Віталій Музиченко наголосив, що, як і домовлялися на минулій зустрічі, Міністерство соціальної політики ініціювало створення міжвідомчої робочої групи під головуванням Віце-прем’єр-міністра для комплексного вирішення питання грошового та пенсійного забезпечення колишніх та нинішніх військових, працівників правоохоронних органів тощо.
«Відповідний проект постанови зараз розроблено і погоджено центральними органами виконавчої влади. Проходить правову експертизу в Міністерстві юстиції. Ми плануємо найближчим часом подати його на розгляд Кабінету Міністрів», - зазначив заступник Міністра і додав, що, як і передбачалось, до складу групи буде включено трьох представників від громадськості.
Віталій Музиченко пояснив, що згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії колишнім військовослужбовцям, а також колишнім працівникам правоохоронних органів перераховуються у випадку перегляду грошового забезпечення. Наразі грошове забезпечення останній раз переглядалось у кінці 2017 року.
«Це те, що ми хочемо обговорювати і для чого створюється робоча група», - зазначив заступник Міністра і додав, що рішення має прийматися спільно міністерствами оборони, внутрішніх справ, економіки, фінансів та соціальної політики.
На виконання доручення Прем’єр - міністра України Дениса Шмигаля, заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко зустрівся з учасниками акції протесту - представниками громадських об’єднань пенсіонерів та ветеранів сектору оборони та правоохоронних органів.
Віталій Музиченко наголосив, що, як і домовлялися на минулій зустрічі, Міністерство соціальної політики ініціювало створення міжвідомчої робочої групи під головуванням Віце-прем’єр-міністра для комплексного вирішення питання грошового та пенсійного забезпечення колишніх та нинішніх військових, працівників правоохоронних органів тощо.
«Відповідний проект постанови зараз розроблено і погоджено центральними органами виконавчої влади. Проходить правову експертизу в Міністерстві юстиції. Ми плануємо найближчим часом подати його на розгляд Кабінету Міністрів», - зазначив заступник Міністра і додав, що, як і передбачалось, до складу групи буде включено трьох представників від громадськості.
Віталій Музиченко пояснив, що згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії колишнім військовослужбовцям, а також колишнім працівникам правоохоронних органів перераховуються у випадку перегляду грошового забезпечення. Наразі грошове забезпечення останній раз переглядалось у кінці 2017 року.
«Це те, що ми хочемо обговорювати і для чого створюється робоча група», - зазначив заступник Міністра і додав, що рішення має прийматися спільно міністерствами оборони, внутрішніх справ, економіки, фінансів та соціальної політики.
Родинна політика України на Економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тези
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі ідеологічний підхід Уряду України до родинної політики. Вона зазначила, що її основою є інвестування у потенціал сімей, оскільки це дієвий інструмент стійкого розвитку. Саме родина є основним економічним агентом держави.
Ідеологічний підхід Марина Лазебна охарактеризувала так:
«Кожна країна, коли розвиває свою національну сімейну політику, має відповісти на питання: «Що для нас є сім’я? Яку цінність сім’я несе суспільству? Що саме ми підтримуємо та зберігаємо в суспільстві через сімейну політику?».
Для себе Україна відповіла на ці питання. Сім’я – це сталі соціальні та емоційні зв’язки між людьми.
Наші та міжнародні дослідження свідчать, що наявність таких зв’язків:
- збільшує тривалість здорового життя людей,
- знижує бідність,
- розширює можливості для самореалізації,
- і, зрештою, люди зі сталими зв’язками почуваються щасливими.
Саме тому для нас сім’я є цінністю. Через сім’ю ми створюємо краще майбутнє нашої країни.
Тепер питання – а які методи використовувати?
Можемо давати рибу або вудку.
Що більш дієве? Дати родинам гроші на вирішення життєвих проблем або дати послугу та можливість самостійно вирішити ці проблеми?
Іноді здається, що відповідь очевидна - звичайно ж, - вудку! Але, насправді, це не так. Ми не маємо обирати одне або інше. Ми маємо поєднувати.
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі ідеологічний підхід Уряду України до родинної політики. Вона зазначила, що її основою є інвестування у потенціал сімей, оскільки це дієвий інструмент стійкого розвитку. Саме родина є основним економічним агентом держави.
Ідеологічний підхід Марина Лазебна охарактеризувала так:
«Кожна країна, коли розвиває свою національну сімейну політику, має відповісти на питання: «Що для нас є сім’я? Яку цінність сім’я несе суспільству? Що саме ми підтримуємо та зберігаємо в суспільстві через сімейну політику?».
Для себе Україна відповіла на ці питання. Сім’я – це сталі соціальні та емоційні зв’язки між людьми.
Наші та міжнародні дослідження свідчать, що наявність таких зв’язків:
- збільшує тривалість здорового життя людей,
- знижує бідність,
- розширює можливості для самореалізації,
- і, зрештою, люди зі сталими зв’язками почуваються щасливими.
Саме тому для нас сім’я є цінністю. Через сім’ю ми створюємо краще майбутнє нашої країни.
Тепер питання – а які методи використовувати?
Можемо давати рибу або вудку.
Що більш дієве? Дати родинам гроші на вирішення життєвих проблем або дати послугу та можливість самостійно вирішити ці проблеми?
Іноді здається, що відповідь очевидна - звичайно ж, - вудку! Але, насправді, це не так. Ми не маємо обирати одне або інше. Ми маємо поєднувати.
„Справедливість в індексації пенсій буде відновлено", - Марина Лазебна
Міністерство соціальної політики вітає ухвалення Верховною Радою в першому читанні проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного законодавства”, розробленого Мінсоцполітики.
Коментує Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України: „Сьогодні Верховна Рада фантастичними 317 голосами підтримала наш законопроект про індексацію пенсій за загальними правилами для всіх. В цьому ж законопроекті повертається дата щорічної індексації - 1 березня. Вона має бути зафіксована в законі, а не коригуватись щороку вручну політиками.
Цей законопроект виправляє помилку пенсійної реформи 2017 року, коли пенсії частині військових пенсіонерів, науковців, державних службовців, пенсіонерів з органів місцевого самоврядування виключили з механізму індексації. Ціна цієї помилки - якість життя майже півмільйона пенсіонерів, пенсії яких могли б бути зараз на третину вищими.
В солідарній системі потрібно виправляти ще достатньо несправедливостей, але це дуже важливий системний початок в наведенні порядку".
Варто відзначити, що у результаті реалізації комплексної програми підвищення пенсій середня пенсія в Україні зросла за півтора роки майже на 25 % або 784 гривень та складає 3 867 гривень проти 3082,98 гривень на 01.01.2020.
На початку 2020 року осіб, які отримували найнижчі пенсії, менше 2000 гривень, було 4 мільйони. На липень 2021 року пенсії підвищені понад цю межу для 2,3 мільйонів людей і планується, що з середини 2022 року для всіх пенсіонерів розмір пенсії складатиме понад 2 000 гривень. При цьому за останні півтора роки більш як на 50 % збільшилася кількість пенсіонерів, які одержують пенсію від 3 000 грн до 4 000 грн.
З 1 жовтня розпочнеться виплата щомісячної компенсації для більше 1 мільйона осіб віком від 75 до 80 років.
Враховуючи, що такі виплати здійснюються для осіб старше 80 років, загальна чисельність осіб, охоплених цією програмою, становитиме 2,4 мільйони осіб.
Мінсоцполітики підготувало і спрямувало до Кабінету Міністрів України проект постанови про включення у 2022 році до ініційованої Президентом України програми щомісячних доплат літнім громадянам віком від 70 до 75 років, що дозволить підвищити доходи додатково 1,5 мільйонам пенсіонерів.
Міністерство соціальної політики вітає ухвалення Верховною Радою в першому читанні проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного законодавства”, розробленого Мінсоцполітики.
Коментує Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України: „Сьогодні Верховна Рада фантастичними 317 голосами підтримала наш законопроект про індексацію пенсій за загальними правилами для всіх. В цьому ж законопроекті повертається дата щорічної індексації - 1 березня. Вона має бути зафіксована в законі, а не коригуватись щороку вручну політиками.
Цей законопроект виправляє помилку пенсійної реформи 2017 року, коли пенсії частині військових пенсіонерів, науковців, державних службовців, пенсіонерів з органів місцевого самоврядування виключили з механізму індексації. Ціна цієї помилки - якість життя майже півмільйона пенсіонерів, пенсії яких могли б бути зараз на третину вищими.
В солідарній системі потрібно виправляти ще достатньо несправедливостей, але це дуже важливий системний початок в наведенні порядку".
Варто відзначити, що у результаті реалізації комплексної програми підвищення пенсій середня пенсія в Україні зросла за півтора роки майже на 25 % або 784 гривень та складає 3 867 гривень проти 3082,98 гривень на 01.01.2020.
На початку 2020 року осіб, які отримували найнижчі пенсії, менше 2000 гривень, було 4 мільйони. На липень 2021 року пенсії підвищені понад цю межу для 2,3 мільйонів людей і планується, що з середини 2022 року для всіх пенсіонерів розмір пенсії складатиме понад 2 000 гривень. При цьому за останні півтора роки більш як на 50 % збільшилася кількість пенсіонерів, які одержують пенсію від 3 000 грн до 4 000 грн.
З 1 жовтня розпочнеться виплата щомісячної компенсації для більше 1 мільйона осіб віком від 75 до 80 років.
Враховуючи, що такі виплати здійснюються для осіб старше 80 років, загальна чисельність осіб, охоплених цією програмою, становитиме 2,4 мільйони осіб.
Мінсоцполітики підготувало і спрямувало до Кабінету Міністрів України проект постанови про включення у 2022 році до ініційованої Президентом України програми щомісячних доплат літнім громадянам віком від 70 до 75 років, що дозволить підвищити доходи додатково 1,5 мільйонам пенсіонерів.
ДО УВАГИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД!
Запрошуємо територіальні громади прийняти участь у експериментальному проекті!
Це реальна можливість забезпечити мобільність фахівців із соціальної роботи вашої громади та підвищити рівень їх кваліфікації!
Проект реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 817 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації в територіальних громадах соціальної роботи із сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах». В рамках його відбуватиметься апробація інтегрованої моделі надання соціальних послуг і деяких видів державної соціальної допомоги.
Фахівці із соціальної роботи тих громад, які візьмуть участь у експериментальному проекті та /або апробації:
- ОТРИМАЮТЬ НЕОБХІДНІ ТРАСПОРТНІ ЗАСОБИ ТА ПЛАНШЕТИ
- ПРОЙДУТЬ НАВЧАННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ
Від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад територіальних громад
ДОКУМЕНТИ НА УЧАСТЬ У ПРОЕКТІ ПРИЙМАЮТЬСЯ ДО 1 ЖОВТНЯ 2021 р.
Надати їх просто: досить підготувати необхідні документи з урахуванням рекомендацій, наданих Мінсоцполітики у листі від 27.08.2021 №4727/0/290-21/57 (є за лінком: https://www.msp.gov.ua/news/20618.html) та надіслати разом із заявою до Національної соціальної сервісної служби України за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.
Детальніше з умовами участі можна ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/817-2021-%D0%BF#Text
З консультативної допомоги щодо участі у проекті звертайтеся за тел. (044)289-56-57.
Запрошуємо територіальні громади прийняти участь у експериментальному проекті!
Це реальна можливість забезпечити мобільність фахівців із соціальної роботи вашої громади та підвищити рівень їх кваліфікації!
Проект реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 817 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації в територіальних громадах соціальної роботи із сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах». В рамках його відбуватиметься апробація інтегрованої моделі надання соціальних послуг і деяких видів державної соціальної допомоги.
Фахівці із соціальної роботи тих громад, які візьмуть участь у експериментальному проекті та /або апробації:
- ОТРИМАЮТЬ НЕОБХІДНІ ТРАСПОРТНІ ЗАСОБИ ТА ПЛАНШЕТИ
- ПРОЙДУТЬ НАВЧАННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ
Від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад територіальних громад
ДОКУМЕНТИ НА УЧАСТЬ У ПРОЕКТІ ПРИЙМАЮТЬСЯ ДО 1 ЖОВТНЯ 2021 р.
Надати їх просто: досить підготувати необхідні документи з урахуванням рекомендацій, наданих Мінсоцполітики у листі від 27.08.2021 №4727/0/290-21/57 (є за лінком: https://www.msp.gov.ua/news/20618.html) та надіслати разом із заявою до Національної соціальної сервісної служби України за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.
Детальніше з умовами участі можна ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/817-2021-%D0%BF#Text
З консультативної допомоги щодо участі у проекті звертайтеся за тел. (044)289-56-57.
Що таке державний стандарт супроводу під час інклюзивного навчання?
Рубрика #МаюПраво
Це супровід дитини з особливими освітніми потребами під час навчання в звичайній школі соціальним робітником (асистентом) чи одним із його батьків або законним представником. Супроводжуючі мають пройти відповідну підготовку за програмою, затвердженою Міністерством соціальної політики.
Такий механізм інклюзії широко використовується у багатьох європейських країнах, зокрема, у Швейцарії. Там, як і у нас, питання вирішується на рівні громади. Фахівець супроводжує дитину до школи, сидить з нею на уроках, допомагає у встановленні контактів з однолітками, організовує безпечне пересування дитини і виконує масу інших необхідних функцій.
У нас, щоб отримати послугу супроводу під час інклюзивного навчання, треба звернутися із заявою та висновком Інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) до керівника навчального закладу, який у свою чергу звертається з відповідним клопотанням до місцевого органу влади.
Послуга надається на основі висновку ІРЦ, в якому зазначаються індивідуальні потреби дитини. Згідно з цим висновком асистент надає допомогу школяреві в
-самообслуговуванні;
-підтримці у спілкуванні з дітьми, педагогами та іншими людьми;
- організації харчування та у прийнятті їжі;
- пересуванні: орієнтації в просторі, забезпеченні безпеки в приміщенні, на території закладу освіти або на іншій території під час екскурсій, навчальних поїздок тощо;
-проведенні медичних процедур, прийнятті ліків;
- організації денної зайнятості, дозвілля;
- забезпеченні денного відпочинку (сну).
У цілому набір послуг асістансу у нас і за кордоном співпадає. За потреби до нього можуть включатись послуги, необхідні конкретній дитині, виходячи з її індивідуальних потреб.
Рубрика #МаюПраво
Це супровід дитини з особливими освітніми потребами під час навчання в звичайній школі соціальним робітником (асистентом) чи одним із його батьків або законним представником. Супроводжуючі мають пройти відповідну підготовку за програмою, затвердженою Міністерством соціальної політики.
Такий механізм інклюзії широко використовується у багатьох європейських країнах, зокрема, у Швейцарії. Там, як і у нас, питання вирішується на рівні громади. Фахівець супроводжує дитину до школи, сидить з нею на уроках, допомагає у встановленні контактів з однолітками, організовує безпечне пересування дитини і виконує масу інших необхідних функцій.
У нас, щоб отримати послугу супроводу під час інклюзивного навчання, треба звернутися із заявою та висновком Інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) до керівника навчального закладу, який у свою чергу звертається з відповідним клопотанням до місцевого органу влади.
Послуга надається на основі висновку ІРЦ, в якому зазначаються індивідуальні потреби дитини. Згідно з цим висновком асистент надає допомогу школяреві в
-самообслуговуванні;
-підтримці у спілкуванні з дітьми, педагогами та іншими людьми;
- організації харчування та у прийнятті їжі;
- пересуванні: орієнтації в просторі, забезпеченні безпеки в приміщенні, на території закладу освіти або на іншій території під час екскурсій, навчальних поїздок тощо;
-проведенні медичних процедур, прийнятті ліків;
- організації денної зайнятості, дозвілля;
- забезпеченні денного відпочинку (сну).
У цілому набір послуг асістансу у нас і за кордоном співпадає. За потреби до нього можуть включатись послуги, необхідні конкретній дитині, виходячи з її індивідуальних потреб.
Відбулась пряма телефонна лінія КМУ за участю Мінсоцполітики
У Державній установі „Урядовий контактний центрˮ 7 вересня 2021 року відбулася пряма телефонна лінія Кабінету Міністрів України за участю Міністерства соціальної політики України. На питання громадян відповідав заступник Міністра Віталій Музиченко.
Під час спілкування громадяни мали можливість обговорити питання, що належать до сфери соціального захисту населення.
Загалом на пряму телефонну лінію надійшло 8 дзвінків від громадян.
З міста Одеса зателефонувало дві особи, з Харківської, Дніпропетровської, Чернігівської, Івано-Франківської, Львівської областей та міста Києва – по одній особі.
З питань соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось три особи, з питань пенсійного забезпечення – дві особи, житлових субсидій та пільг, надання матеріальної допомоги – по одній особі.
З питань, що не належить до компетенції Мінсоцполітики, звернулось дві особи.
Усі громадяни отримали фахові роз’яснення безпосередньо під час проведення прямої телефонної лінії.
Стосовно звернень, які потребують подальшого розгляду, керівництвом Мінсоцполітики надані відповідні доручення профільним структурним підрозділам міністерства.
У Державній установі „Урядовий контактний центрˮ 7 вересня 2021 року відбулася пряма телефонна лінія Кабінету Міністрів України за участю Міністерства соціальної політики України. На питання громадян відповідав заступник Міністра Віталій Музиченко.
Під час спілкування громадяни мали можливість обговорити питання, що належать до сфери соціального захисту населення.
Загалом на пряму телефонну лінію надійшло 8 дзвінків від громадян.
З міста Одеса зателефонувало дві особи, з Харківської, Дніпропетровської, Чернігівської, Івано-Франківської, Львівської областей та міста Києва – по одній особі.
З питань соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось три особи, з питань пенсійного забезпечення – дві особи, житлових субсидій та пільг, надання матеріальної допомоги – по одній особі.
З питань, що не належить до компетенції Мінсоцполітики, звернулось дві особи.
Усі громадяни отримали фахові роз’яснення безпосередньо під час проведення прямої телефонної лінії.
Стосовно звернень, які потребують подальшого розгляду, керівництвом Мінсоцполітики надані відповідні доручення профільним структурним підрозділам міністерства.
У Дніпрі бездомних людей повертають у соціум: стимулюють заробляти й розпоряджатися грошима
Дніпро у реформуванні соціальної сфери сьогодні попереду багатьох територіальних громад. Міністерство соціальної політики визнає її організацію кращою в країні по всім напрямам. Один з них – турбота про бездомних. Для людей, які опинилися на вулиці, це час для адаптації в соціумі, поновлення розірваних соціальних зв’язків.
З минулого року притулок для бездомних у Дніпрі переїхав з тісного й малопристосованого приміщення в окремий будинок на околиці міста загальною площею понад 500 м. кв. Тепер тут може розміститися одночасно 60 осіб – втричі більше, ніж у колишньому приміщенні. Замість одного спільного санвузла з душовою кабіною тепер - сім роздільних душових і стільки ж убиралень. Є ізолятор, медичний кабінет, кухня, де увечері роздають гарячі страви, банк уживаного одягу, пральна машина, чого раніше не було.
«Місця перебування безхатьків нам підказують громадські активісти та благодійники, з якими ми тісно співпрацюємо, – розповідає директор відділення міського центру соціальної допомоги Максим Єрьоменко. – За вказаними адресами раз на тиждень, по середах, а не раз на місяць, як було раніше, виїжджає патруль у складі соцпрацівника, фельдшера та дільничного інспектора. Вони проводять бесіди з безпритульними, збирають дані про них, пропонують пережити кризу в нашому відділенні. Якщо людина погоджується з цими умовами, привозимо її сюди, а ні – даємо пам’ятку, де нас можна знайти. Взимку у нас всі місця зайняті. А на вулицях тепер практично немає безпритульних».
Працівники закладу допомагають безпритульним у відновленні документів та отриманні реєстрації місця проживання за юридичною адресою закладу. А також займаються пошуком родичів, працевлаштуванням через центри зайнятості. Вчать навіть розпоряджатися грошима і робити покупки у магазині. Когось влаштовують у гуртожитки, когось – до інтернатних установ системи соціального захисту населення. У центрі можна залишатися до півроку.
У міському центрі соціальної допомоги, до складу якого входить притулок, є також відділення соціально-трудової реабілітації для людей з інвалідністю, де їх навчають шити. Учні відділення за власної ініціативи шиють для мешканців притулку флісові шапки, чоловічу нижню білизну, хустинки, багаторазові маски для обличчя. У майбутньому в притулку з’являться теплиця, спортзал, бібліотека.
«Реінтеграція безхатьків – один із пріоритетних напрямів роботи Міністерства соціальної політики України.
Найефективнішим є створення центрів комплексного обслуговування, структурні підрозділи яких надають різноманітні послуги бездомним: центри обліку та центри реінтеграції, будинки нічного перебування, соціальні готелі. Наразі в Україні діє 101 заклад для бездомних. За минулий рік понад 27 тисяч безхатьків знайшли у них ту чи іншу підтримку. Досвід територіальної громади Дніпра показує, що успіх там, де місцева влада підключає до вирішення проблеми організації громадянського суспільства», – зазначає генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
Дніпро у реформуванні соціальної сфери сьогодні попереду багатьох територіальних громад. Міністерство соціальної політики визнає її організацію кращою в країні по всім напрямам. Один з них – турбота про бездомних. Для людей, які опинилися на вулиці, це час для адаптації в соціумі, поновлення розірваних соціальних зв’язків.
З минулого року притулок для бездомних у Дніпрі переїхав з тісного й малопристосованого приміщення в окремий будинок на околиці міста загальною площею понад 500 м. кв. Тепер тут може розміститися одночасно 60 осіб – втричі більше, ніж у колишньому приміщенні. Замість одного спільного санвузла з душовою кабіною тепер - сім роздільних душових і стільки ж убиралень. Є ізолятор, медичний кабінет, кухня, де увечері роздають гарячі страви, банк уживаного одягу, пральна машина, чого раніше не було.
«Місця перебування безхатьків нам підказують громадські активісти та благодійники, з якими ми тісно співпрацюємо, – розповідає директор відділення міського центру соціальної допомоги Максим Єрьоменко. – За вказаними адресами раз на тиждень, по середах, а не раз на місяць, як було раніше, виїжджає патруль у складі соцпрацівника, фельдшера та дільничного інспектора. Вони проводять бесіди з безпритульними, збирають дані про них, пропонують пережити кризу в нашому відділенні. Якщо людина погоджується з цими умовами, привозимо її сюди, а ні – даємо пам’ятку, де нас можна знайти. Взимку у нас всі місця зайняті. А на вулицях тепер практично немає безпритульних».
Працівники закладу допомагають безпритульним у відновленні документів та отриманні реєстрації місця проживання за юридичною адресою закладу. А також займаються пошуком родичів, працевлаштуванням через центри зайнятості. Вчать навіть розпоряджатися грошима і робити покупки у магазині. Когось влаштовують у гуртожитки, когось – до інтернатних установ системи соціального захисту населення. У центрі можна залишатися до півроку.
У міському центрі соціальної допомоги, до складу якого входить притулок, є також відділення соціально-трудової реабілітації для людей з інвалідністю, де їх навчають шити. Учні відділення за власної ініціативи шиють для мешканців притулку флісові шапки, чоловічу нижню білизну, хустинки, багаторазові маски для обличчя. У майбутньому в притулку з’являться теплиця, спортзал, бібліотека.
«Реінтеграція безхатьків – один із пріоритетних напрямів роботи Міністерства соціальної політики України.
Найефективнішим є створення центрів комплексного обслуговування, структурні підрозділи яких надають різноманітні послуги бездомним: центри обліку та центри реінтеграції, будинки нічного перебування, соціальні готелі. Наразі в Україні діє 101 заклад для бездомних. За минулий рік понад 27 тисяч безхатьків знайшли у них ту чи іншу підтримку. Досвід територіальної громади Дніпра показує, що успіх там, де місцева влада підключає до вирішення проблеми організації громадянського суспільства», – зазначає генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
Міністерство розпочало розробку проекту нової Державної цільової соціальної програми з протидії торгівлі людьми на період до 2025 року
9 вересня 2021 року за ініціативою Мінсоцполітики та технічної підтримки Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні проведено сесію стратегічного планування з метою розробки проекту Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року.
Участь у заході взяли представники Мінсоцполітики, МВС, МЗС, Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції, Нацсоцслужби, ДМС, ДСА, а також представники Посольства США в Україні, Агентства США з міжнародного розвитку, ГО „Ла Страда –Українаˮ, Координатора проектів ОБСЄ в Україні, Всеукраїнської коаліції громадських організацій, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми.
Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ольга Ревук під час відкриття заходу висловила сподівання, що наступна Державна програма включатиме заходи, спрямовані на подолання сучасних викликів і проблем, які призводять до торгівлі людьми, а також міститиме дієві механізми захисту постраждалих осіб.
Зокрема, було наголошено, що майбутня Державна програма має містити ефективні заходи щодо виявлення та ідентифікації постраждалих осіб в умовах пандемії, спричиненої COVID-19, у тому числі дітей, які через карантинні обмеження стали більше часу проводити в мережі Інтернет; належне реагування та притягнення до відповідальності осіб, причетних до злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми; покращення доступності та якості допомоги для постраждалих осіб тощо.
За результатами стратегічної сесії учасниками були напрацьовані пропозиції, які увійдуть до майбутньої програми, зокрема щодо удосконалення нормативно-правових актів у сфері протидії торгівлі людьми, посилення міжвідомчої співпраці та координації, підвищення ефективності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у реагуванні на випадки торгівлі людьми, покращення якості та доступності надання послуг та допомоги постраждалим особам тощо.
9 вересня 2021 року за ініціативою Мінсоцполітики та технічної підтримки Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні проведено сесію стратегічного планування з метою розробки проекту Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року.
Участь у заході взяли представники Мінсоцполітики, МВС, МЗС, Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції, Нацсоцслужби, ДМС, ДСА, а також представники Посольства США в Україні, Агентства США з міжнародного розвитку, ГО „Ла Страда –Українаˮ, Координатора проектів ОБСЄ в Україні, Всеукраїнської коаліції громадських організацій, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми.
Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ольга Ревук під час відкриття заходу висловила сподівання, що наступна Державна програма включатиме заходи, спрямовані на подолання сучасних викликів і проблем, які призводять до торгівлі людьми, а також міститиме дієві механізми захисту постраждалих осіб.
Зокрема, було наголошено, що майбутня Державна програма має містити ефективні заходи щодо виявлення та ідентифікації постраждалих осіб в умовах пандемії, спричиненої COVID-19, у тому числі дітей, які через карантинні обмеження стали більше часу проводити в мережі Інтернет; належне реагування та притягнення до відповідальності осіб, причетних до злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми; покращення доступності та якості допомоги для постраждалих осіб тощо.
За результатами стратегічної сесії учасниками були напрацьовані пропозиції, які увійдуть до майбутньої програми, зокрема щодо удосконалення нормативно-правових актів у сфері протидії торгівлі людьми, посилення міжвідомчої співпраці та координації, підвищення ефективності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у реагуванні на випадки торгівлі людьми, покращення якості та доступності надання послуг та допомоги постраждалим особам тощо.
Як у Дніпрі працюють відділення для осіб, які постраждали від домашнього насильства
Дуже часто, опинившись у складних життєвих ситуаціях, особи, які постраждали від домашнього насильства, поселяються у залах очікування на вокзалах, у сусідів, родичів чи, навіть, просто на вулиці. Це ганебне явище поступово має відійти в минуле, адже останнім часом у територіальних громадах за підтримки Уряду та міжнародних організацій почали відкриватися місця безпечного тимчасового цілодобового перебування, де постраждалі отримують притулок та усі види соціальних і психологічних послуг. Сьогодні в Україні діють 497 спеціалізованих служб, які надають допомогу особам, які постраждали від домашнього насильства. Зокрема, 40 притулків, 21 кризова кімната, 19 денних центрів, 23 спеціалізовані служби первинного консультування, 365 мобільних бригад.
У Дніпрі до проблеми сімейного або гендерного насилля підійшли з усією відповідальністю й на базі центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» за підтримки Представництва Фонду народонаселення ООН відкрили одразу два кризових відділення – для жінок без дітей, розраховане на десять осіб, та для жінок з дітьми - на 13 сімей (40 осіб).
Дуже часто, опинившись у складних життєвих ситуаціях, особи, які постраждали від домашнього насильства, поселяються у залах очікування на вокзалах, у сусідів, родичів чи, навіть, просто на вулиці. Це ганебне явище поступово має відійти в минуле, адже останнім часом у територіальних громадах за підтримки Уряду та міжнародних організацій почали відкриватися місця безпечного тимчасового цілодобового перебування, де постраждалі отримують притулок та усі види соціальних і психологічних послуг. Сьогодні в Україні діють 497 спеціалізованих служб, які надають допомогу особам, які постраждали від домашнього насильства. Зокрема, 40 притулків, 21 кризова кімната, 19 денних центрів, 23 спеціалізовані служби первинного консультування, 365 мобільних бригад.
У Дніпрі до проблеми сімейного або гендерного насилля підійшли з усією відповідальністю й на базі центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» за підтримки Представництва Фонду народонаселення ООН відкрили одразу два кризових відділення – для жінок без дітей, розраховане на десять осіб, та для жінок з дітьми - на 13 сімей (40 осіб).
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тези
Частина 2
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі українські кейси державної підтримки родин під час пандемії COVID-19.
Кейс 1
Вона зазначила, що в Україні у 50% домогосподарств проживає хоча б один пенсіонер. Переважна більшість родин мають заощадження, яких вистачить не більше, ніж на 3 місяці. Тому, якщо працюючі члени родини втрачають роботу, то пенсія залишається єдиним джерелом існування. Отже, підтримуючи пенсіонерів, держава підтримує доходи таких сімей. Тому Уряд України реалізував комплексну програму підвищення пенсій.
В результаті середня пенсія зросла на 25%. Підвищення отримали більше 10 мільйонів людей.
Кейс 2
Марина Лазебна відмітила, що зазвичай найбільше безробітних серед людей передпенсійного віку та молоді. Але через пандемію в 2020 році вперше найбільше безробітних стало серед людей 35-39 років.
«Більшість цих людей є годувальниками в родинах. Тому ми не лише збільшували допомогу по безробіттю, але, і це головне, запровадили цільові програми допомоги бізнесу для збереження робочих місць, допомоги працівникам під час простою підприємств, зараховували страховий стаж людям в періоди локдаунів без сплати соціальних внесків», - зазначила вона.
Зараз кількість безробітних повернулась на докарантинний рівень.
Кейс 3
Серед найбільш вразливих під час пандемії виявились родини малих підприємців, які були змушені зупинити бізнес через локдаун. Вони фактично втратили всі засоби для існування. Для них Уряд запровадив фінансову допомогу, яка на 25 відсотків більше мінімальної заробітної плати, та додаткову допомогу на кожну дитину до 10 років.
Це допомогло більше 160 тисячам родин пережити кризу.
Кейс 4
«Ми розуміли, що під час локдаунів люди залишаються вдома, працюють з дому, діти вчаться дистанційно, і родини значно більше споживають комунальних послуг. Тому ми збільшили субсидії на основні комунальні послуги. І цим не просто підтримали родини, але й забезпечили доступ дітей до освіти», - розповіла Марина Лазебна.
Ця програма допомогла 3 мільйонам сімей.
Кейс 5
Минулий рік для всього світу став іспитом на вміння об’єднуватись, ставати сильнішими разом. І саме родина була тією точкою опори, яка допомагала пережити кризу, підтримати один одного. Але, на жаль, зворотня тенденція також була – це зростання домашнього насильства.
У відповідь на зростання домашнього насильства в Україні впроваджена державна програма, через яку місцева влада отримала кошти на створення служб для допомоги постраждалим від домашнього насильства та їх сім’ям, надання необхідних послуг для того, щоб вони повернулись до життя без насильства.
Підхід Уряду до підтримки родин дозволив навіть з невеликим ресурсом у важкі часи допомогти великій кількості людей. Це відзначили всі основні міжнародні партнери.
Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет зазначила, що комплекс заходів, які Уряд вжив для збереження робочих місць, залишив мільйони українців в системі соціального страхування і забезпечив захист їх соціальних прав.
Директор Міжнародної організації праці Гай Райдер, коментуючи адресність заходів, запроваджених Урядом України, сказав: «Ваші кроки – це менше нещасть для багатьох». Насправді саме це і є важливим.
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 1
https://www.msp.gov.ua/news/20614.html
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 3
https://www.msp.gov.ua/news/20628.html
Частина 2
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі українські кейси державної підтримки родин під час пандемії COVID-19.
Кейс 1
Вона зазначила, що в Україні у 50% домогосподарств проживає хоча б один пенсіонер. Переважна більшість родин мають заощадження, яких вистачить не більше, ніж на 3 місяці. Тому, якщо працюючі члени родини втрачають роботу, то пенсія залишається єдиним джерелом існування. Отже, підтримуючи пенсіонерів, держава підтримує доходи таких сімей. Тому Уряд України реалізував комплексну програму підвищення пенсій.
В результаті середня пенсія зросла на 25%. Підвищення отримали більше 10 мільйонів людей.
Кейс 2
Марина Лазебна відмітила, що зазвичай найбільше безробітних серед людей передпенсійного віку та молоді. Але через пандемію в 2020 році вперше найбільше безробітних стало серед людей 35-39 років.
«Більшість цих людей є годувальниками в родинах. Тому ми не лише збільшували допомогу по безробіттю, але, і це головне, запровадили цільові програми допомоги бізнесу для збереження робочих місць, допомоги працівникам під час простою підприємств, зараховували страховий стаж людям в періоди локдаунів без сплати соціальних внесків», - зазначила вона.
Зараз кількість безробітних повернулась на докарантинний рівень.
Кейс 3
Серед найбільш вразливих під час пандемії виявились родини малих підприємців, які були змушені зупинити бізнес через локдаун. Вони фактично втратили всі засоби для існування. Для них Уряд запровадив фінансову допомогу, яка на 25 відсотків більше мінімальної заробітної плати, та додаткову допомогу на кожну дитину до 10 років.
Це допомогло більше 160 тисячам родин пережити кризу.
Кейс 4
«Ми розуміли, що під час локдаунів люди залишаються вдома, працюють з дому, діти вчаться дистанційно, і родини значно більше споживають комунальних послуг. Тому ми збільшили субсидії на основні комунальні послуги. І цим не просто підтримали родини, але й забезпечили доступ дітей до освіти», - розповіла Марина Лазебна.
Ця програма допомогла 3 мільйонам сімей.
Кейс 5
Минулий рік для всього світу став іспитом на вміння об’єднуватись, ставати сильнішими разом. І саме родина була тією точкою опори, яка допомагала пережити кризу, підтримати один одного. Але, на жаль, зворотня тенденція також була – це зростання домашнього насильства.
У відповідь на зростання домашнього насильства в Україні впроваджена державна програма, через яку місцева влада отримала кошти на створення служб для допомоги постраждалим від домашнього насильства та їх сім’ям, надання необхідних послуг для того, щоб вони повернулись до життя без насильства.
Підхід Уряду до підтримки родин дозволив навіть з невеликим ресурсом у важкі часи допомогти великій кількості людей. Це відзначили всі основні міжнародні партнери.
Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет зазначила, що комплекс заходів, які Уряд вжив для збереження робочих місць, залишив мільйони українців в системі соціального страхування і забезпечив захист їх соціальних прав.
Директор Міжнародної організації праці Гай Райдер, коментуючи адресність заходів, запроваджених Урядом України, сказав: «Ваші кроки – це менше нещасть для багатьох». Насправді саме це і є важливим.
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 1
https://www.msp.gov.ua/news/20614.html
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 3
https://www.msp.gov.ua/news/20628.html
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тези
Частина 3
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України, представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі стратегічні рішення України щодо інвестицій у потенціал сімей, прийняті у відповідь на виклики глобальних змін.
Вона виділила три ключові тривалі загальносвітові тенденції, до яких має адаптуватись сімейна політика:
- старіння населення,
- скорочення формальної зайнятості,
- зростання нерівності.
Пенсійні системи багатьох країн вже відчули наслідки демографічних змін і змін ринку праці. Україна не виняток. Тривалість життя зростає, народжуваність зменшується. Поширюються нові нестандартні форми зайнятості: робота фрілансерів, робота через цифрові платформи, служби доставки та таксі тощо. Вони не забезпечують належного рівня соціального захисту.
У відповідь на ці два виклики Україна принципово розширює охоплення людей пенсійними накопиченнями.
Плануючи запуск обов’язкових та розвиток добровільних пенсійних накопичень, Уряд оцінив вплив на бюджет, ВВП, доходи людей. Пенсійні накопичення знижують негативний вплив демографії на добробут людини в поважному віці. Відповідно, для родини пенсіонер не стає тягарем. Людина стає відповідальнішою за свою старість, зацікавленою в детінізації та сплаті податків. Також пенсійні накопичення – це довгостроковий внутрішній інвестиційний ресурс, який збільшує ВВП.
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 1
https://www.msp.gov.ua/news/20614.html
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 2
https://www.msp.gov.ua/news/20627.html
Частина 3
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України, представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі стратегічні рішення України щодо інвестицій у потенціал сімей, прийняті у відповідь на виклики глобальних змін.
Вона виділила три ключові тривалі загальносвітові тенденції, до яких має адаптуватись сімейна політика:
- старіння населення,
- скорочення формальної зайнятості,
- зростання нерівності.
Пенсійні системи багатьох країн вже відчули наслідки демографічних змін і змін ринку праці. Україна не виняток. Тривалість життя зростає, народжуваність зменшується. Поширюються нові нестандартні форми зайнятості: робота фрілансерів, робота через цифрові платформи, служби доставки та таксі тощо. Вони не забезпечують належного рівня соціального захисту.
У відповідь на ці два виклики Україна принципово розширює охоплення людей пенсійними накопиченнями.
Плануючи запуск обов’язкових та розвиток добровільних пенсійних накопичень, Уряд оцінив вплив на бюджет, ВВП, доходи людей. Пенсійні накопичення знижують негативний вплив демографії на добробут людини в поважному віці. Відповідно, для родини пенсіонер не стає тягарем. Людина стає відповідальнішою за свою старість, зацікавленою в детінізації та сплаті податків. Також пенсійні накопичення – це довгостроковий внутрішній інвестиційний ресурс, який збільшує ВВП.
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 1
https://www.msp.gov.ua/news/20614.html
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 2
https://www.msp.gov.ua/news/20627.html
Друзі, ділимось з Вами #ДайджестМінсоцполітики за 6-10 вересня з ключовими подіями за тиждень.
Національна соціальна сервісна служба України, її завдання та роль у соціальній сфері
Рубрика #МаюПраво
Соціальний захист населення - одне з пріоритетних питань міністерства. Тому сьогодні поговоримо про Національну соціальну сервісну службу України, її завдання та роль у соціальній сфері.
Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба) – центральний орган виконавчої влади, утворений 26 серпня 2020 року з метою реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей. (постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 783).
Які завдання Нацсоцслужби?
Основними завданнями Нацсоцслужби є:
1) реалізація державної політики у сфері соціального захисту населення з питань:
надання соціальних послуг та провадження соціальної роботи;
соціальної підтримки сім’ї, соціального захисту бездомних осіб;
соціальної адаптації осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнених від подальшого відбування зазначених видів покарання;
запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, торгівлі людьми;
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;
соціального захисту осіб з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни, жертв політичних репресій;
соціального захисту ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби:
волонтерської діяльності;
активного та здорового довголіття, подолання негативних наслідків старіння;
2) реалізація державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей;
3) реалізація державної політики у сфері здійснення державного контролю:
за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, соціальні послуги);
за використанням коштів державного бюджету, виділених для надання соціальної підтримки, зокрема під час проведення перерахунку її розмірів у разі встановлення фактів надмірної виплати коштів або надання її з порушенням законодавства;
за дотриманням прав дітей;
4) в межах повноважень, визначених законом, методичне забезпечення та координація діяльності органів місцевого самоврядування, центрів надання адміністративних послуг у частині надання адміністративних послуг соціального характеру, організації соціальної роботи та надання базових соціальних послуг з урахуванням потреб жителів територіальної громади.
Кому підпорядкована Нацсоцслужба?
Національна соціальна сервісна служба України є центральним органом виконавчої влади, який координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики.
Контактні дані Національної соціальної сервісної служби:
Тел. 044 289 8789
E-mail: nsssukraine@gmail.com
Facebook: https://www.facebook.com/nssu.national.social.service.ukraine
Рубрика #МаюПраво
Соціальний захист населення - одне з пріоритетних питань міністерства. Тому сьогодні поговоримо про Національну соціальну сервісну службу України, її завдання та роль у соціальній сфері.
Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба) – центральний орган виконавчої влади, утворений 26 серпня 2020 року з метою реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей. (постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 783).
Які завдання Нацсоцслужби?
Основними завданнями Нацсоцслужби є:
1) реалізація державної політики у сфері соціального захисту населення з питань:
надання соціальних послуг та провадження соціальної роботи;
соціальної підтримки сім’ї, соціального захисту бездомних осіб;
соціальної адаптації осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнених від подальшого відбування зазначених видів покарання;
запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, торгівлі людьми;
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;
соціального захисту осіб з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни, жертв політичних репресій;
соціального захисту ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби:
волонтерської діяльності;
активного та здорового довголіття, подолання негативних наслідків старіння;
2) реалізація державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей;
3) реалізація державної політики у сфері здійснення державного контролю:
за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, соціальні послуги);
за використанням коштів державного бюджету, виділених для надання соціальної підтримки, зокрема під час проведення перерахунку її розмірів у разі встановлення фактів надмірної виплати коштів або надання її з порушенням законодавства;
за дотриманням прав дітей;
4) в межах повноважень, визначених законом, методичне забезпечення та координація діяльності органів місцевого самоврядування, центрів надання адміністративних послуг у частині надання адміністративних послуг соціального характеру, організації соціальної роботи та надання базових соціальних послуг з урахуванням потреб жителів територіальної громади.
Кому підпорядкована Нацсоцслужба?
Національна соціальна сервісна служба України є центральним органом виконавчої влади, який координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики.
Контактні дані Національної соціальної сервісної служби:
Тел. 044 289 8789
E-mail: nsssukraine@gmail.com
Facebook: https://www.facebook.com/nssu.national.social.service.ukraine
Затверджено новий склад Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України.
Міністерством соціальної політики з метою налагодження ефективної взаємодії з громадськістю, забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики у сферах соціального захисту населення, надання соціальних послуг, з питань сім’ї та дітей, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, попередження насильства в сім’ї створено Громадську раду.
Затверджено новий склад Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України. До складу увійшли 35 представників інститутів громадянського суспільства, яких було обрано шляхом рейтингового голосування на Установчих зборах для формування нового складу Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України, які пройшли 26 серпня 2021 року в Київському міському палаці ветеранів.
Ознайомитись з персональним складом Громадської ради можна за посиланням.
https://www.msp.gov.ua/news/20631.html
Міністерством соціальної політики з метою налагодження ефективної взаємодії з громадськістю, забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики у сферах соціального захисту населення, надання соціальних послуг, з питань сім’ї та дітей, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, попередження насильства в сім’ї створено Громадську раду.
Затверджено новий склад Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України. До складу увійшли 35 представників інститутів громадянського суспільства, яких було обрано шляхом рейтингового голосування на Установчих зборах для формування нового складу Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України, які пройшли 26 серпня 2021 року в Київському міському палаці ветеранів.
Ознайомитись з персональним складом Громадської ради можна за посиланням.
https://www.msp.gov.ua/news/20631.html
«Сонячна» дівчинка з Луцька Улянка Сухачевська отримала диплом і листа від Папи Римського
«Сонячна» 15-річна Улянка Сухачевська з Луцька, яку відкрила для України публікація про безбар’єрність, підготовлена в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», стала справжньою улюбленицею журналістів.
Після публікації телеканал «1+1» зняв про талановиту дівчинку сюжет, а ЗМІ опублікували новину про те, що Уля отримала від Папи Римського диплом за участь у конкурсі дитячих малюнків «Писанка для Папи», що проходив навесні цього року. Улянка намалювала писанки в кошику, а на звороті малюнка написала зворушливого листа до понтифіка, побажавши йому не захворіти на коронавірус й запросила його у гості до Луцька. Уля була єдиною конкурсанткою, яка нічого для себе не попросила у Папи Римського. І єдиною, хто отримав від нього листа у відповідь.
А нещодавно мама Улянки Тетяна Сухачевська повідомила про ще одну приємну новину: її донька отримала першу премію і диплом у номінації «Художнє читання» Всеукраїнського конкурсу-фестивалю ART FEST «Україна – це ти!».
Приводів для радості й гордості за свою особливу донечку у Тетяни багато. Адже дівчинка, окрім дару художниці, має талант артистки й фотомоделі. Вона – постійна учасниця різноманітних художніх конкурсів та виставок. А ще танцює бойовий гопак!
«Вона вміє надихати. От уміє прийти і всім зробити гарний настрій. До неї горнуться всі: і педагоги, і учні», – каже про Улянку Сухачевську її вчителька малювання Ольга Грицюк з приватної студії «Оле Арт».
А між тим лікарі після народження Улянки радили Тетяні відмовитися від неї. Та жінка, переживши розлучення з чоловіком, відчай і депресію, почала працювати з дитиною. Сама здобула фах реабілітолога, шукала хороших спеціалістів для розвиваючих занять зі своєю дитиною, стояла в Улі за спиною, коли вона перший раз вийшла на сцену… Каже, їм щастить у житті на хороших людей, які підтримують і мотивують. Та все ж головна людина в Улянчиному житті, безумовно, - її мама, яка не дослухалася до порад медиків і не залишила донечку в пологовому будинку, яка веде її за руку по життю, долає бар’єри, разом з нею радіє успіхам і переживає невдачі.
«Сонячні» діти – це завжди велика відповідальність, – каже Тетяна Сухачевська. – Не всі родини до цього готові, тому кожну третю дитину з синдромом Дауна залишають у пологовому будинку. Мені доля послала випробовування, яке зробило мене сильною і щасливою водночас».
Мама «сонячної» дівчинки стверджує, що сьогодні, коли в Україні почала розвиватися інклюзія, бар’єри для людей з особливостями поступово зникають. Тому вона впевнено дивиться у майбутнє і вірить, що Улянка зможе повністю реалізувати свій потенціал.
«Сонячна» 15-річна Улянка Сухачевська з Луцька, яку відкрила для України публікація про безбар’єрність, підготовлена в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», стала справжньою улюбленицею журналістів.
Після публікації телеканал «1+1» зняв про талановиту дівчинку сюжет, а ЗМІ опублікували новину про те, що Уля отримала від Папи Римського диплом за участь у конкурсі дитячих малюнків «Писанка для Папи», що проходив навесні цього року. Улянка намалювала писанки в кошику, а на звороті малюнка написала зворушливого листа до понтифіка, побажавши йому не захворіти на коронавірус й запросила його у гості до Луцька. Уля була єдиною конкурсанткою, яка нічого для себе не попросила у Папи Римського. І єдиною, хто отримав від нього листа у відповідь.
А нещодавно мама Улянки Тетяна Сухачевська повідомила про ще одну приємну новину: її донька отримала першу премію і диплом у номінації «Художнє читання» Всеукраїнського конкурсу-фестивалю ART FEST «Україна – це ти!».
Приводів для радості й гордості за свою особливу донечку у Тетяни багато. Адже дівчинка, окрім дару художниці, має талант артистки й фотомоделі. Вона – постійна учасниця різноманітних художніх конкурсів та виставок. А ще танцює бойовий гопак!
«Вона вміє надихати. От уміє прийти і всім зробити гарний настрій. До неї горнуться всі: і педагоги, і учні», – каже про Улянку Сухачевську її вчителька малювання Ольга Грицюк з приватної студії «Оле Арт».
А між тим лікарі після народження Улянки радили Тетяні відмовитися від неї. Та жінка, переживши розлучення з чоловіком, відчай і депресію, почала працювати з дитиною. Сама здобула фах реабілітолога, шукала хороших спеціалістів для розвиваючих занять зі своєю дитиною, стояла в Улі за спиною, коли вона перший раз вийшла на сцену… Каже, їм щастить у житті на хороших людей, які підтримують і мотивують. Та все ж головна людина в Улянчиному житті, безумовно, - її мама, яка не дослухалася до порад медиків і не залишила донечку в пологовому будинку, яка веде її за руку по життю, долає бар’єри, разом з нею радіє успіхам і переживає невдачі.
«Сонячні» діти – це завжди велика відповідальність, – каже Тетяна Сухачевська. – Не всі родини до цього готові, тому кожну третю дитину з синдромом Дауна залишають у пологовому будинку. Мені доля послала випробовування, яке зробило мене сильною і щасливою водночас».
Мама «сонячної» дівчинки стверджує, що сьогодні, коли в Україні почала розвиватися інклюзія, бар’єри для людей з особливостями поступово зникають. Тому вона впевнено дивиться у майбутнє і вірить, що Улянка зможе повністю реалізувати свій потенціал.
Більшість сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштовується до сімейних форм виховання
Кількість влаштованих до прийомних сімей (ПС) та дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, постійно збільшується. Про це повідомив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
За його словами, в минулому році до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу було влаштовано близько 2 тисяч дітей, в той час, як у 2017 році – понад 1,6 тисяч.
«Виховання дітей у сім’ї – це найкраще для дитини, адже саме у родині вона отримує більше піклування і тепла, ніж в інтернаті. Тому державна політика спрямована на те, щоб дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, була максимально швидко влаштована в родину: прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування», – підкреслив Руслан Колбаса.
Він також зазначив, що наразі у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу виховується понад 14,7 тисяч дітей, що майже на 700 дітей більше, ніж було на початок минулого року.
Загалом, в Україні працює понад 1,2 тисячі дитячих будинків сімейного типу та понад 3 тисячі прийомних сімей.
Кількість влаштованих до прийомних сімей (ПС) та дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, постійно збільшується. Про це повідомив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
За його словами, в минулому році до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу було влаштовано близько 2 тисяч дітей, в той час, як у 2017 році – понад 1,6 тисяч.
«Виховання дітей у сім’ї – це найкраще для дитини, адже саме у родині вона отримує більше піклування і тепла, ніж в інтернаті. Тому державна політика спрямована на те, щоб дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, була максимально швидко влаштована в родину: прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування», – підкреслив Руслан Колбаса.
Він також зазначив, що наразі у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу виховується понад 14,7 тисяч дітей, що майже на 700 дітей більше, ніж було на початок минулого року.
Загалом, в Україні працює понад 1,2 тисячі дитячих будинків сімейного типу та понад 3 тисячі прийомних сімей.
Марина Лазебна взяла участь в урочистому відкритті меморіальної дошки Кобзареві у Єревані
Під час робочого візиту до Республіки Вірменія у складі офіційної делегації Уряду України Міністр соціальної політики Марина Лазебна взяла участь в урочистому відкритті меморіальної дошки Кобзареві на будівлі Єреванської школи № 42 імені Тараса Шевченка.
Урочистості відбулись за участю Надзвичайного та Повноважного Посла України у Республіці Вірменія Івана Кулеби, заступника Міністра освіти та науки України з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова.
Нагадаємо, Міністр соціальної політики України Марина Лазебна бере участь у восьмому засіданні Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва як голова Української частини СМК.
Під час робочого візиту до Республіки Вірменія у складі офіційної делегації Уряду України Міністр соціальної політики Марина Лазебна взяла участь в урочистому відкритті меморіальної дошки Кобзареві на будівлі Єреванської школи № 42 імені Тараса Шевченка.
Урочистості відбулись за участю Надзвичайного та Повноважного Посла України у Республіці Вірменія Івана Кулеби, заступника Міністра освіти та науки України з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова.
Нагадаємо, Міністр соціальної політики України Марина Лазебна бере участь у восьмому засіданні Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва як голова Української частини СМК.
Міністр соціальної політики Марина Лазебна обговорила з Віце-прем’єр-міністром Вірменії Мгером Григоряном шляхи співробітництва в економічній та гуманітарній сферах
У ході робочого візиту Української частини Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва до Республіки Вірменія Міністр соціальної політики Марина Лазебна як очільник урядової делегаці зустрілася з Віце-прем’єр-міністром Вірменії Мгером Григоряном.
У ході зустрічі були обговорені питання розвитку співпраці у сфері торгівлі, промисловості, транспортній галузі, агропромисловому комплексі, інвестиційній та інноваційній діяльності тощо.
Марина Лазебна піднімала також питання щодо можливих спільних проектів та інвестицій у гуманітарну сферу – у медичні, освітні, соціальні проекти.
Водночас Міністр поінформувала вірменську сторону щодо проведення пенсійної реформи в Україні.
Також відбулася зустріч Міністра соціальної політики Марини Лазебної з Міністром праці та соціальних питань Вірменії Нареком Мкртчяном.
Сторони обмінялися інформацією про проведені урядами України та Республіки Вірменія реформи, обговорили перспективні напрями співпраці в соціальній сфері, а також висловили намір активізувати співпрацю шляхом обміну досвідом, інформацією, проведенням двосторонніх консультацій (у тому числі онлайн).
Сторони домовилися провести двосторонні консультації з метою узгодження проекту Меморандуму про співпрацю в соціальній сфері між Міністерством соціальної політики України та Міністерством праці та соціальних питань Республіки Вірменія.
У ході робочого візиту Української частини Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва до Республіки Вірменія Міністр соціальної політики Марина Лазебна як очільник урядової делегаці зустрілася з Віце-прем’єр-міністром Вірменії Мгером Григоряном.
У ході зустрічі були обговорені питання розвитку співпраці у сфері торгівлі, промисловості, транспортній галузі, агропромисловому комплексі, інвестиційній та інноваційній діяльності тощо.
Марина Лазебна піднімала також питання щодо можливих спільних проектів та інвестицій у гуманітарну сферу – у медичні, освітні, соціальні проекти.
Водночас Міністр поінформувала вірменську сторону щодо проведення пенсійної реформи в Україні.
Також відбулася зустріч Міністра соціальної політики Марини Лазебної з Міністром праці та соціальних питань Вірменії Нареком Мкртчяном.
Сторони обмінялися інформацією про проведені урядами України та Республіки Вірменія реформи, обговорили перспективні напрями співпраці в соціальній сфері, а також висловили намір активізувати співпрацю шляхом обміну досвідом, інформацією, проведенням двосторонніх консультацій (у тому числі онлайн).
Сторони домовилися провести двосторонні консультації з метою узгодження проекту Меморандуму про співпрацю в соціальній сфері між Міністерством соціальної політики України та Міністерством праці та соціальних питань Республіки Вірменія.
