​​Працевлаштування людей з інвалідністю – важлива ланка в реалізації Національної стратегії розбудови безбар’єрного простору в Україні

Працевлаштування людей з інвалідністю – важлива ланка в реалізації Національної стратегії розбудови безбар’єрного простору в Україні. Саме тому Мінсоцполітики спільно з ГО «Громадський рух «Соціальна єдність» реалізовує проект «Працюй ВІЛЬНО!».

Проект "Працюй ВІЛЬНО!" націлений на допомогу людям з особливими потребами у реалізації права на працю.

Зокрема, це комунікаційний майданчик між людьми з різними формами інвалідності та роботодавцями. Це можливість проводити співбесіди в режимі онлайн із використанням сучасних цифрових сервісів та знаходити сумлінних та ефективних працівників. Наразі на порталі вже передбачено можливості для вільної комунікації роботодавців із шукачами з порушенням слуху.

За три місяці роботи проєкту «Працюй ВІЛЬНО!» було отримано більше 300 звернень людей з різними формами інвалідності, які хочуть знайти або змінити роботу. Ці звернення опрацьовано і користувачі отримали:
1. Інформацію щодо особливостей наявних вакансій на порталі «ВІЛЬНО!».
2. Консультації щодо оформлення резюме, а в деяких випадках і допомогу по створенню резюме для подальшого відправлення роботодавцю.
3. Допомогу у пошуку релевантних вакансій з урахуванням освіти, досвіду та форми інвалідності.
4. Консультації щодо необхідних для працевлаштування довідок та допомогу в їх отриманні.
5. Первинну співбесіду до зустрічі з роботодавцем.

Такий підхід дозволяє роботодавцю не витрачати зайвий час і отримувати резюме потенційних співробітників, які гарантовано за досвідом, освітою та станом здоров’я зможуть виконувати роботу. А шукачі отримують персонального помічника, який знайде актуальні пропозиції та проконсультує щодо будь-яких питань працевлаштування.

​​Україна виборола вже 66 медалей на Паралімпіаді-2021

Українські спортсмени вже здобули 66 нагород на Паралімпіаді у Токіо: 15 золотих, 32 срібні та 19 бронзових медалей.

Наші переможці, вітаємо вас сьогодні!

Золото - Андрій Трусов на дистанції 50 м, плавання, вільний стиль.

Золото зі світовим рекордом на дистанціі 100 м, плавання, батерфляй - Максим Крипак.

Срібло - Максим Веракса на дистанції 100 м плавання, вільний стиль.

Срібло - Єгор Дементьєв, велоспорт.

Срібло - Юлія Шуляр, біг на 400 метрів.

Срібло - Оксана Ботурчук, біг на 400 метрів.

Бронза - Василь Крайник на дистанції 200 м, комплексне плавання.

Бронза - Євгеній Богодайко на дистанції 50 м, плавання, вільний стиль.

Бронза - Єлизавета Мерешко на дистанції 100 м, плавання, вільний стиль з рекордом світу.

Бронза - Марина Піддубна, Анна Стеценко, Максим Веракса, Кирило Гаращенко - естафетне плавання 4х100 м вільним стилем.

Далі буде! Успіхів та перемог!

​​Друзі, продовжуємо нашу рубрику #МаюПраво і поговоримо про соціальну послугу «Представництво інтересів»

Що таке соціальна послуга «Представництво інтересів»?

Соціальна послуга представництва інтересів – це допомога посередницьких дій та заходів особам та сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Допомога посередницьких дій передбачає:
• допомогу в оформленні або відновленні документів,
• допомогу у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння та встановлення зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.

Хто може скористатися даною послугою?

Соціальною послугою представництва інтересів можуть скористатися особи та сім’ї, які не можуть самотужки вирішити складні життєві обставини та потребують сторонньої допомоги посередника:
• бездомні особи,
• особи, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк,
• громадяни похилого віку,
• інваліди,
• особи, постраждалі від торгівлі людьми, від насильства у сім’ї тощо.

Також, отримувачем соціальної послуги представництва інтересів можуть бути:
• особа чи сім’я, у тому числі прийомна, сім’я опікунів/піклувальників,
• дитячий будинок сімейного типу,
• окремі соціальні групи, які перебувають у складних життєвих обставинах (спричинених інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем, життєвими звичками та способом життя) та потребує надання або вже отримує таку послугу.

Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг.

Які документи необхідно надати для отримання послуги?

Підставою для отримання соціальної послуги є надання заяви отримувача соціальної послуги або його законного представника.

Фахівці проводять комплексне оцінювання індивідуальних потреб та складають індивідуальний план надання послуги. Після визначення індивідуального плану між отримувачем та надавачем послуги укладається договір про надання послуги представництва інтересів.

Рішення про надання соціальної послуги чи відмову приймається не пізніше ніж через 10 днів з дати звернення отримувача соціальної послуги або його законного представника.

​​ПК «Соціальна громада» дозволяє отримати призначення соціальної допомоги за 20 хвилин

За даними Міністерства соціальної політики до Програмного комплексу «Соціальна громада» вже підключено 1427 із 1439 територіальних громад (за винятком громад, створених на непідконтрольних територіях).

Завдяки програмному комплексу у громаді її мешканці можуть звернутися за отриманням більшості соціальних виплат, пільг, послуг за місцем свого проживання. Він забезпечує електронну взаємодію фронт-офісів, де ведеться прийом документів від населення в електронному вигляді, з бек-офісами у структурних підрозділах соцзахисту населення райдержадміністрацій, де приймаються рішення по призначенню послуг на основі цих документів.

Зокрема, у Дніпрі, за словами заступника начальника Правобережного управління соцзахисту населення Людмили Форісь, отримання адмінпослуг соціального характеру скоротилося на цілий тиждень, оскільки більше не потрібно доставляти паперові документи з одного підрозділу в інший.

«Раніше, аби потрапити на прийом до фахівця, люди змушені були попередньо записуватися, а прийшовши сюди, подовгу сидіти під тими дверима в «живій» черзі… А зараз максимальний час перебування клієнта у Правобережному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради складає 20 хвилин. А призначення пільг відбувається протягом 2-3 хвилин», - зазначила Людмила Форісь.

За її словами, система «Соціальна громада» взаємодіє з електронною базою Пенсійного фонду та Державної податкової служби, отже «бачить» усі доходи заявника, необхідні для нарахування соціальних виплат. Тому громадянину не треба ходити до цих установ за довідками. «Система також автоматично проводить верифікацію заявника і перевіряє, чи не оформлював він уже деінде державної допомоги. Заяви на всі види соціальних послуг оформлюються в електронному вигляді, а допомога призначається одразу, навіть якщо людина не має всіх довідок на руках. Їх можна донести пізніше», – каже Людмила Форісь.

Програмний комплекс «Соціальна громада» надається територіальним громадам Мінсоцполітики з 2018 року в рамках реалізації проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» та буде інтегровано до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС).

​​Понад 95 % територіальних громад вже створили служби у справах дітей

У понад 95 % територіальних громад (1370 з 1439) вже створено служби у справах дітей. Про це повідомив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.

За його словами, частина цих служб поки не працюють у повному обсязі. Адже потрібно провести конкурси на вакантні посади, знайти фахівців, забезпечити проходження ними відповідного навчання або підвищення кваліфікації, отримати справи дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах від служб у справах дітей районних державних адміністрацій, які цим займалися раніше.

Руслан Колбаса зазначив, що Мінсоцполітики поряд із розвитком системи служб у справах дітей на місцях всебічно допомагає громадам у створенні і розвитку соціальних послуг на місцях: розробляє відповідні проекти, вносить зміни у нормативно-правову базу для більш ефективної роботи соціальних працівників.

«Наша ціль – створити у громадах систему забезпечення прав та інтересів дітей, до якої входять служби у справах дітей і надавачі соціальних послуг – центри соціальних служб або центри надання соціальних послуг. В таких центрах мають працювати фахівці з соціальної роботи, які надають послуги та виявляють проблеми, що можуть загрожувати інтересам дитини.

А служба у справах дітей має координувати роботу усіх надавачів соціальних послуг у громаді, щоб дитина своєчасно отримала допомогу, або якісну послугу», – підкреслив Руслан Колбаса.

​​На 25% зросла середня пенсія в Україні за півтора роки

У результаті комплексної програми підвищення пенсій середня пенсія в Україні зросла майже на 25% або 784 гривні з початку 2020 року. Так, станом на 01.01.2020 середня пенсія становила 3082,98 гривні, а станом на 01.08.2021 – 3 866,84 гривні.

Марина Лазебна, Міністр соціальної політики, повідомила, що метою програми підтримки доходів пенсіонерів є забезпечення соціальної справедливості та зменшення нерівності. Для цього пропонується забезпечити індексацію всіх пенсій за загальними правилами і підвищення виплат людям, які за віком або станом здоров’я потребують додаткового соціального захисту.

Тому комплексна програма підвищення пенсій фокусується, в першу чергу, на підвищенні найнижчих пенсій. «На початку 2020 року людей, які отримують найнижчі пенсії, менше 2000 гривень, було 4 мільйони. На сьогодні ми підняли пенсії понад цю межу для 2,3 мільйонів людей і очікуємо, що з середини 2022 року пенсії для всіх пенсіонерів складатимуть понад 2 000 грн. Більш як на 50 відсотків збільшилася кількість пенсіонерів, які одержують пенсію від 3 000 грн до 4 000 грн», - зазначила вона.

Для забезпечення соціальної справедливості пенсійної системи та стимулів для детінізації зайнятості і сплати страхових внесків Мінсоцполітики опрацьовує пропозиції щодо диференціації соціальних гарантій пенсіонерам із урахуванням тривалості страхового стажу.
На 2022 рік Мінсоцполітики пропонує включити до ініційованої Президентом програми щомісячних доплат літнім громадянам пенсіонерів віком від 70 до 75 років, що дозволить підвищити доходи додатково 1,5 мільйонам пенсіонерів.

Також у рамках підготовки проекту Державного бюджету на 2022 рік Мінсоцполітики пропонує передбачити у календарі підвищення пенсій на наступний рік такі кроки:

• підвищення з 1 січня пенсій особам з інвалідністю з числа ліквідаторів Чорнобильської катастрофи;
• індексацію з 1 березня пенсій для майже 10 млн пенсіонерів та компенсаційних виплат для пенсіонерів віком старше 75 років;
• перерахунок з 1 липня і з 1 грудня пенсійних виплат у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;
• перерахунок з 1 жовтня мінімальної пенсії за віком у зв’язку із прогнозованим підвищенням мінімальної заробітної плати.

Ці пропозиції, а також схвалення Верховною Радою України урядового законопроекту № 4668 дадуть можливість уперше після 2014 року охопити в 2022 році програмою підвищення всі категорії пенсіонерів з акцентом на найбільш вразливих їх групах.

​​Відбулось засідання Координаційної ради з питань реалізації Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією HATO щодо співпраці у сфері медичної реабілітації

01 вересня 2021 року під головуванням заступника Міністра соціальної політики України Віталія Музиченка відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань реалізації Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією HATO з підтримки та постачання про реалізацію співпраці у сфері медичної реабілітації (далі – Координаційна рада) у форматі відео-конференції.

У засіданні Координаційної ради взяли участь представники Мінсоцполітики, Мінветеранів, Міноборони, МВС, Нацгвардії, МОЗ та МОН.

На засіданні було розглянуто питання щодо уточнення бюджету деяких ініціатив проекту Трастовового фонду НАТО з фізичної реабілітації (протезування) військовослужбовців, поранених в антитерористичній операції.

Також учасники засідання обговорили питання щодо лікування та реабілітації українських військовослужбовців в Королівстві Нідерланди. Зокрема, триває візит делегації Королівства Нідерланди щодо відбору українських військовослужбовців для участі в проекті, завданням якого є реабілітація важкопоранених діючих військовослужбовців, учасників бойових дій в зоні АТО / ООС в Військовому реабілітаційному центрі міста Арденбург (Королівство Нідерланди) з метою забезпечення можливості продовжувати їм військову службу.

Також було розглянуто питання щодо підготовки проектних пропозицій та узгодження дій для організації реабілітації відібраних військовослужбовців в жовтні 2021 року. Представники Королівства Нідерланди висловили зацікавленість у подальшій співпраці з Україною в сфері медичної реабілітації військовослужбовців, зокрема щодо співпраці з Українським науково-дослідним інститутом протезування, протезобудування та відновлення працездатності (місто Харків) як провідним закладом, який впроваджує найновіші технології у сфері протезування / ортезування і допомагає українським військовослужбовцям повернутися до активної життєдіяльності після важких поранень.

​​До уваги батьків новонароджених: з 1 липня 2021 року монетизація ,,пакунку малюка” проводиться за бажанням батьків одразу після народження дитини

З 1 липня 2021 року виплата грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги ,,пакунок малюка” на дітей проводиться за бажанням отримувача одразу після народження дитини.

Батькам новонароджених дітей не потрібно дотримуватись 30-тиденного терміну для звернення за призначенням грошової компенсації замість одноразової натуральної допомоги ,,пакунок малюка”.

Також Мінсоцполітики розробляються відповідні зміни до законодавства стосовно надання можливості батькам новонароджених дітей звертатись за отриманням грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги ,,пакунок малюка” під час оформлення комплексної послуги ,,єМалятко” за допомогою порталу ,,Дія”.

​​Урядом прийнято постанову щодо виплати пенсій для осіб з інвалідністю, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у підвищених розмірах

Відповідно до внесених змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 1 липня 2021 року підвищено пенсії для осіб з інвалідністю, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Урядом прийнято постанову про приведення у відповідність Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, із змінами, що внесені до зазначеного закону.

Так, з 1 липня 2021 року мінімальні розміри пенсій для осіб з інвалідністю, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, становлять:

для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.

Перерахунок пенсій отримали 35,9 тис. осіб, середній розмір підвищення пенсій становить 2 337,16 грн.

​​У Дніпрі реорганізовано центри соціально-психологічної реабілітації дітей

Міська влада міста Дніпра створює максимально сприятливі умови для усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
За словами директора департаменту соціальної політики, заступника міського голови Дніпра Едуарда Підлубного, з січня цього року у місті реорганізували комунальні центри соціально-психологічної реабілітації дітей у центри соціальної підтримки дітей та сімей, яких тепер чотири: «Мамине щастя», «Обійми», «Барвінок» та «Довіра». У останніх трьох з’явилися кімнати для діток віком від народження до трьох років, розраховані на п’ять осіб.

«Тепер малеча, яка народжена в місті і не має вад здоров’я, не направляється до обласних будинків дитини, а одразу потрапляє до цих закладів, з яких шлях до усиновлення набагато коротший. Діти, які мають статус сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, зазвичай тут довго не затримуються, – їх швидко забирають у родини»,– розповідає Едуард Підлубний.

Крім того, на базі центру соціальної підтримки «Мамине щастя» створено нове відділення для підтримки мам з дітьми, які переживають кризу в сімейному житті. Наразі тут перебувають 11 таких родин з 15 дітьми. «Ми забезпечуємо їм безоплатне проживання, посилене харчування, медичний, психологічний і соціальний супровід протягом дев’яти місяців, хоча, з огляду на ситуацію, цей термін може бути продовжений. Втім, нерідко після проведеної роботи з жінками та їхніми кривдниками строк перебування у відділенні значно скорочується. Таким чином, вдається зберегти сім’ю або ж, якщо це неможливо, дати шанс жінці знайти роботу, житло і почати нове життя. А головне – уникнути направлення дітей в інтернати», – зазначає Едуард Підлубний.

За словами генерального директора Директорату розвитку соціальних послуг і захисту прав дітей Міністерства соціальної політики України Руслана Колбаси, місцева влада має зробити максимально все, щоб у батьків не було потреби відправляти дитину в інтернат. «Якщо це дитина-сирота, то головне завдання служби у справах дітей у територіальній громаді – сприяти усиновленню або влаштувати її в сімейні форми виховання: прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу. Якщо у дитини є родичі, які можуть її забрати у сім’ю, – влаштувати під опіку, піклування», – підкреслив Руслан Колбаса.

​​Рубрика #МаюПраво

Продовжуємо тему щодо соціальної послуги «Представництво інтересів».

Переглянути першу частину інформації про соціальну послугу «Представництво інтересів» можна за посиланням (https://www.facebook.com/193806577332516/posts/4386355988077533)

Що входить до послуги представництва інтересів?

Для осіб, сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, осіб з дітьми та осіб, які постраждали від насильства у сім’ї:
• ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг,
• допомога в оформленні або відновленні документів,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.

Для дітей, які влаштовані до закладів соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей опікунів, піклувальників:
• ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.

Для громадян похилого віку:
• ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо,
• допомога в оформленні або відновленні документів,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.

Для осіб, які постраждали від торгівлі людьми:
• ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг (за потреби),
• допомога в оформленні або відновленні документів,
• допомога у наданні послуг перекладача (для іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проживають та/або перебувають на території України),
• сприяння в реєстрації місця проживання або перебування,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.

Для бездомних осіб та осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк:
• допомога в оформленні або відновленні документів,
• сприяння в реєстрації місця проживання або перебування,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння та встановлення зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.

Увага! Зміст та обсяг соціальної послуги визначається залежно від ступеня індивідуальної потреби отримувача соціальної послуги, що відображається в індивідуальному плані та зазначається в договорі про надання соціальної послуги.

Періодичність надання соціальної послуги представництва інтересів:
• до першого перегляду індивідуального плану - 1 раз на тиждень протягом місяця (тривалістю мінімум 30 хвилин на тиждень, але в сукупності не більше ніж 3 години на місяць),
• після перегляду індивідуального плану - 1 раз на місяць (тривалістю від 30 хвилин до 3 годин).

​​В Україні на 22% збільшилася кількість фахівців із соціальної роботи

В Україні у цьому році на 22% збільшилася кількість фахівців із соціальної роботи в порівнянні з 2020 роком. Завдяки цьому на 30% зросла кількість отримувачів соціальних послуг за перше півріччя 2021 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив Голова Національної соціальної сервісної служби України Владислав Машкін.

За його словами, держава створює всі умови для збільшення кількості фахівців із соціальної роботи та ефективності їх праці у територіальних громадах. Адже саме ці фахівці виявляють сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах (СЖО), оцінюють їх потреби та визначають перелік необхідних соціальних послуг для запровадження місцевою владою. В обов’язки фахівців із соціальної роботи також входить соціальний супровід сімей, які перебувають у СЖО, прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу.

«Є великий ризик, що дитина з сім’ї, яка знаходиться у складних життєвих обставинах, може потрапити до інтернату. Тому держава створює умови, щоб сім’я мала можливість вийти зі скрути. Наприклад, надає допомогу з пошуку роботи, або послугу з догляду за дітьми чи близькими похилого віку, щоб працездатні члени сім’ї мали змогу працювати», - розповів Владислав Машкін.

Він зазначив, що Нацсоцслужба допомагає територіальним громадам запроваджувати та розвивати такі соціальні послуги, зокрема, в рамках пілотного проекту Міністерства соціальної політики України з організації в територіальних громадах соціальної роботи із сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих обставинах.

Громади, які візьмуть участь у пілотному проекті, отримають необхідні транспортні засоби та комп’ютерне обладнання для фахівців із соціальної роботи. Окрім технічного забезпечення фахівці таких громад пройдуть навчання щодо організації соціальної роботи і надання соціальних послуг населенню.

Владислав Машкін також звернув увагу, що Нацсоцслужба приймає документи від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад територіальних громад для участі у пілотному проекті до 1 жовтня поточного року.

Проект проходитиме з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2023 року в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який реалізується Міністерством соціальної політики України спільно зі Світовим банком.

​​У Мінсоцполітики відбулась зустріч з представниками Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я

2 вересня 2021 року Генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Руслан Колбаса зустрівся зі спеціалістами з питань генедру та прав людини Європейського регіонального бюро Вснесвітньої організації охорони здоров’я.

В обговоренні взяли участь Ізабель Йорді Агірре, технічний спеціаліст з питань гендеру та прав людини відділу національної політики та систем охорони здоров’я, Сара Сімпсон, незалежний консультант, EquiACT, Олена Фаримець, керівник експертної групи з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству та гендерної рівності, Наталія Богданова, державний експерт цієї групи.

Обговорено шляхи інтеграції гендерних підходів у сфері охорони здоров’я, зокрема, через включення гендерних аспектів до нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я, організацію діяльності радників, удосконалення статистичної звітності, проведення гендерних аудитів закладів охорони здоров’я.

Поінформовано про цілі та завдання Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, яка розробляється Мінсоцполітики спільно з центральними та місцевими органами виконавчої влади у співпраці з міжнародними організаціями та громадськими об’єднаннями.

Також досягнуто домовленості щодо обміну досвідом щодо запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству та сексуальному насильству в умовах конфлікту.

Друзі, ділимось з Вами #ДайджестМінсоцполітики за 30 cерпня - 3 вересня з ключовими подіями за тиждень.

​​Україна посіла п'яте місце за кількістю нагород і шосте - в медальному заліку Паралімпіади в Токіо

Паралімпійська збірна України завершила змагання на Іграх-2021 у Токіо і потрапила до ТОП-6 найкращих країн.

Україна посіла п'яте місце за кількістю нагород і шосте місце в медальному заліку.

Збірна України у Токіо отримала 98 медалей: 24 золотих, 47 срібних і 27 бронзових. Українці виступали в 15 видах спорту, в 10 з них змогли отримати нагороди.

Найбільше медалей Україна отримала у категорії плавання - 43 медалі, на другому місці легка атлетика - 24. У стрільбі українці розділили перше місце з Китаєм за кількістю медалей - 6.

Український плавець Максим Крипак став найтитулованішим атлетом цієї Паралімпіади. Представник України уперше виграв "особистий медальний залік". В активі українці 7 нагород: 5 золотих, 1 срібло і 1 бронза.

Вітаємо кожного спортсмена, що прославляв Україну на цих Іграх! Дякуємо кожному з вас! Кожен з Вас - чемпіон!

Тергромади Житомирської області ознайомились з сучасними підходами адміністрування соціального захисту

Житомирський регіональний семінар-тренінг «Сучасні підходи до адміністрування соціального захисту на рівні територіальних громад» став четвертим навчальним заходом у цьому році в рамках спільного проєкту Мінсоцполітики та Світового Банку «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».

Семінар відбувся 2-3 вересня та зібрав близько 160 учасників з Житомирської області, а також представників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, служби у справах дітей облдержадміністрації та обласного центру соціальних служб, Головного управління Нацсоцслужби у Житомирській області.

Відкриваючи захід, заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко наголосив на важливості подібних заходів, оскільки вже сьогодні ми можемо бачити їх ефективність та користь для організації надання соціальних послуг населенню в громадах. Під час своєї промови заступник Міністра також зазначив про оновлення низки законодавчих актів у сфері соціального захисту, спрямованих на розмежування повноважень між центральним, регіональним рівнями та органами місцевого самоврядування, та наголосив: «Міністерству соціальної політики вдалося відстояти позицію стосовно організаційної моделі надання адміністративних послуг соціального характеру на базовому рівні, і наразі кожна територіальна громада має визначатися з цією моделлю самостійно, адже основна функція тергромад, що стосується надання соціальної підтримки – це функціонування фронт-офісу та забезпечення первинного контакту між мешканцем територіальної громади та державою».

Заступник Голови Житомирської обласної держадміністрації Віктор Градівський у своєму вступному слові відзначив корисність та актуальність подібних навчальних заходів та наголосив на важливості участі керівників громад у процесі організації соціальних послуг для створення комфортного середовища для громадян тергромад. Зокрема, він зазначив: «Подібні заходи надають можливість отримувати нові знання та тим самим тримати гідний рівень надання соціальних послуг та захисту населення у громаді».

Протягом першого дня семінару-тренінгу, учасники отримали можливість покращити свої знання щодо автоматизованої системи надання адміністративних послуг соціального характеру «Програмний комплекс «Соціальна громада»». Це було підтверджено результатами тестування, що відбулось під час заходу. В якості кращих практик було презентовано досвід Баранівської міської та Любарської селищної територіальних громад Житомирської області.

Леся Томашевська, начальник відділу адміністрування усіх видів соціальної підтримки населенню УСЗН Баранівської міської ради Житомирської області, присвятила свій виступ досвіду впровадження моделі надання адміністративних послуг соціального характеру в Баранівській громаді, розповіла про організаційну структуру соціального захисту населення, наголосила на корисності Програмного комплексу «Соціальна громада» та порівняла його зі своєрідним транспортом, який дає можливість швидко доставити будь-яку справу до відповідального органу.

Окрім цього, спікерка зазначила: «З метою покращення якості надання адміністративних послуг соціального характеру необхідно всім причетним до соціальної сфери йти в ногу з часом, постійно здійснювати моніторинг чинного законодавства з питань соціального захисту населення та залишатися небайдужим у вирішені проблемних питань кожного жителя, який потребує соціальної захищеності».

Неоніла Любіцька, начальник відділу соціального захисту населення Любарської селищної ради Житомирської області, зосередила свій виступ на системі адміністрування соціального захисту Любарської громади з використанням Програмного комплексу та відзначила його основні переваги, серед яких - наближення соціальних послуг до людей за місцем проживання, скорочення строків розгляду звернень, оперативність обміну інформацією, економія людських, часових та фінансових ресурсів.

​​Зокрема, спікерка зазначила: «Наразі, прийом документів відділу в Любарській громаді з внесенням відомостей у ПК «Соціальна громада» значно пришвидшує та полегшує розгляд звернень та скорочує строк прийняття рішення про призначення або непризначення допомоги громадянам».
Упродовж другого дня семінару-тренінгу учасники заходу отримали нові знання з питань адміністрування соціальних послуг у громадах та організації виконання повноважень та функцій у сфері забезпечення прав дітей на рівні громади в умовах децентралізації. У своїх виступах Генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Руслан Колбаса та Оксана Суліма, заступник Генерального директора Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей – керівник експертної групи Мінсоцполітики, наголосили на завданнях територіальних громад з мінімізації й профілактики складних життєвих обставин, зокрема шляхом надання соціальних послуг та здійснення соціальної роботи для населення, яке цього потребує.

Також учасники заходу протягом другого дня мали змогу покращити свої знання та навички з планування розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей у ході практичної частини семінару. Разом із досвідченими тренерами вони розглянули конкретну ситуацію в умовній громаді та визначили необхідні соціальні послуги, їх надавачів та механізми фінансування, виходячи із потреб мешканців та ситуації в цій громаді.

За відгуками учасників, подібні семінари дуже корисні для фахівців з територіальних громад, адже надають можливість удосконалити рівень професійних знань та навичок та, використовуючи їх, покращити життя громадян на місцях.

​​Візія забезпечення людей у пенсійному віці - Мінсоцполітики

Пенсії, які виплачує держава, гарантовані Конституцією України. Вони виплачуються за рахунок внесків на соціальне страхування та коштів Державного бюджету. Україна їх виплачує зараз і буде виплачувати за 10, 20 років і надалі.

Але забезпечення людей літнього віку складається не лише з пенсії, яку виплачує держава. Глобальні зміни – старіння, поширення нестандартних форм зайнятості, міграція - вимагають від країн адаптуватись і будувати гнучкі системи забезпечення людей на пенсії.

Адаптуватись до глобальних викликів та забезпечити своїм громадянам та мешканцям гідне життя в літньому віці зможуть ті країни, системи яких мають різні рівні підтримки:
- прямі виплати пенсій від держави,
- виплати з накопичень, зроблених самою людиною та її роботодавцями протягом життя,
- адресні допомоги тим, хто їх насправді потребує,
- розвинені соціальні та медичні послуги для літніх людей у громаді, які змінюють якість життя на краще,
- інклюзивне середовище, яке робить культурне життя, оздоровлення, спорт, дозвілля та соціальні контакти доступними для літніх людей.

Фактично вже зараз Україна має п’ять рівнів підтримки людей літнього віку, і для забезпечення гідного життя майбутніх поколінь Мінсоцполітики зміцнює та розвиває кожен з них в координації з іншими рівнями (див. інфографіку)

Коментуючи візію системи забезпечення людей у пенсійному віці, Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України, зазначила: «Те, як ми домовляємось у суспільстві турбуватись про літніх людей, – індикатор нашої зрілості як нації. Це один із ключових моментів суспільного договору. Наш з вами вибір. А державна політика – лише інструмент реалізації цього вибору.

Спершу ми маємо для себе відповісти на запитання: що ми вважаємо гідним життям людини в поважному віці? Наша візія, що гідне життя – це коли кожна людина в поважному віці:
• Має доходи, достатні для гідного життя, які вона забезпечила собі протягом трудового періоду, або які суспільство надає в певних випадках, якщо людина не працювала.
• Має безперешкодний доступ до якісних соціальних та медичних послуг за місцем проживання, які забезпечують їй комфортне життя з урахуванням вікових потреб.
• Має безперешкодний доступ до активної участі у суспільному, культурному житті, підтримки соціальних контактів.
• Має гідне ставлення до себе з боку оточуючих та суспільства.

Саме цю візію ми заклали в Стратегію людського розвитку та план дій для її реалізації, який ми цього тижня передаємо на розгляд Уряду, на неї ми зважуємо кожне рішення, яке пропонуємо Уряду, кожен законопроект, який подаємо до Верховної ради стосовно турботи про літніх людей».

​​Підписано Меморандум про співпрацю та партнерство між Міністерством соціальної політики України, Міжнародним благодійним фондом „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництвом HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні

Заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ольга Ревук 06 вересня 2021 року підписала Меморандум про співпрацю та партнерство між Міністерством соціальної політики України, Міжнародним благодійним фондом „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництвом HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні. З боку Міжнародного благодійного фонду „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництва HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні підписантом була виконавчий директор Галина Скіпальська.

Метою Меморандуму є співпраця у проведенні спільних заходів та реалізації програм у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, захисту прав дітей, які постраждали від та / або стали свідками насильства, забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запровадження в Україні ефективної та сталої системи надання соціальних послуг, забезпечення доступності соціальних послуг для вразливих верств населення, зміцнення співпраці між державними та неурядовими організаціями.

Ольга Ревук наголосила на важливості розширення мережі закладів, що надають комплексну допомогу жінкам, які зіткнулися з проблемами та потребують безпечного місця перебування, де можна отримати необхідну психологічну, соціальну та правову підтримку, аби відновити внутрішні ресурси і прийняти рішення щодо подальшого життя.

Галина Скіпальська зазначила, що Україна в цьому році отримала унікальну можливість розширити мережу спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, завдяки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Міжнародний благодійний фонд „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництво HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні мають змогу долучитися до цього проекту.

​​До уваги громадських об’єднань осіб з інвалідністю!

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 883 затверджено План заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030.

З метою належного виконання завдань та заходів Плану заходів Мінсоцполітики планується створити робочу групу за участю відповідальних працівників Міністерства та представників інститутів громадянського суспільства – експертів у сфері безбар’єрності.

У зв’язку з цим просимо до 09.09.2021 надати на електрону адресу chornav@mlsp.gov.ua пропозиції щодо участі у робочій групі із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, посади та назви інституту громадянського суспільства, контактного телефону, електронної пошти.