Перший тріумф української збірної у перші дні Паралімпійських ігор у Токіо!
Україна здобула перші медалі на Паралімпіаді-2020: одну золоту, шість срібних та дві бронзові.
Плавчиня Єлизавета Мерешко — золото, срібло.
Фехтувальниця Олена Федота — срібло.
Плавець Антон Коль — срібло.
Плавець Максим Крипак — срібло.
Плавець Олексій Вірченко — срібло.
Фехтувальник Артем Манько — срібло.
Фехтувальниця Євгенія Бреус — бронза.
Плавчиня Анна Гонтар — бронза.
Пишаємося вами та продовжуємо вболівати!
Україна здобула перші медалі на Паралімпіаді-2020: одну золоту, шість срібних та дві бронзові.
Плавчиня Єлизавета Мерешко — золото, срібло.
Фехтувальниця Олена Федота — срібло.
Плавець Антон Коль — срібло.
Плавець Максим Крипак — срібло.
Плавець Олексій Вірченко — срібло.
Фехтувальник Артем Манько — срібло.
Фехтувальниця Євгенія Бреус — бронза.
Плавчиня Анна Гонтар — бронза.
Пишаємося вами та продовжуємо вболівати!
У Дніпрі діти з особливими потребами будуть навчатися у звичайних школах у супроводі асистентів
З 1 вересня у Дніпрі 17 дітей з особливими потребами, котрі досі навчалися в спеціалізованих закладах, підуть до звичайних шкіл у супроводі асистентів. Це стало можливим завдяки впровадженню пілотного проєкту Міністерства соціальної політики по відпрацюванню державного стандарту супроводу під час інклюзивного навчання.
За словами заступниці начальника управління служби у справах дітей департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради Марини Алєксєєвої, минулого навчального року в Обласному центрі соціальних служб за програмою Мінсоцполітики майбутні асистенти дітей з особливими потребами пройшли навчання з супроводу таких учнів.
Переважно це батьки, зацікавлені в адаптації своїх дітей у здорове середовище. Тепер їм не доводиться обирати – віддавати дітей до спецзакладів, щоб мати змогу працювати, чи особисто займатися їхнім вихованням і отримувати за це грошову допомогу. До програми навчання також залучалися громадські організації, які працюють з особливими дітьми та допомагають їх батькам.
Міська рада Дніпра знайшла можливість додатково ввести 25 штатних одиниць (соціальних робітників) до структури Дніпровського міського центру соціальних служб, заклавши у бюджет відповідні кошти. На 2021 рік на оплату праці цих робітників у міському бюджеті передбачено понад 1,5 млн грн.
Супровід асистентів під час інклюзивного навчання отримають переважно діти з ДЦП. У них з’явиться можливість не лише відвідувати школу, а й позашкільні гуртки, музичні та художні школи тощо. Родини самі обирали школи, в яких буде зручно навчатися їхнім дітям.
Якщо батьки дітей з особливими потребами не хочуть втрачати роботу, але хочуть, щоб діти навчалися в інклюзивних класах і жили в домашніх умовах, вони мають укласти договір з асистентом. Наразі підписано 5 таких договорів.
Загалом у пілотному проєкті взяли участь 10 областей. Та лише в Дніпрі напрацювали відповідні стандарти і втілили їх у життя ще до затвердження на державному рівні.
«Саме регіони мають стати локомотивами розвитку інклюзії в Україні. Кожен такий реалізований проект – великий успіх для всієї держави. Я вдячна місцевим управлінцям, владі міста за небайдужість і професіоналізм. Міністерство соціальної політики і надалі буде створювати всі умови для підтримки громад, які прагнуть забезпечити рівні умови для всіх», – зазначила Міністр соціальної політики Марина Лазебна.
З 1 вересня у Дніпрі 17 дітей з особливими потребами, котрі досі навчалися в спеціалізованих закладах, підуть до звичайних шкіл у супроводі асистентів. Це стало можливим завдяки впровадженню пілотного проєкту Міністерства соціальної політики по відпрацюванню державного стандарту супроводу під час інклюзивного навчання.
За словами заступниці начальника управління служби у справах дітей департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради Марини Алєксєєвої, минулого навчального року в Обласному центрі соціальних служб за програмою Мінсоцполітики майбутні асистенти дітей з особливими потребами пройшли навчання з супроводу таких учнів.
Переважно це батьки, зацікавлені в адаптації своїх дітей у здорове середовище. Тепер їм не доводиться обирати – віддавати дітей до спецзакладів, щоб мати змогу працювати, чи особисто займатися їхнім вихованням і отримувати за це грошову допомогу. До програми навчання також залучалися громадські організації, які працюють з особливими дітьми та допомагають їх батькам.
Міська рада Дніпра знайшла можливість додатково ввести 25 штатних одиниць (соціальних робітників) до структури Дніпровського міського центру соціальних служб, заклавши у бюджет відповідні кошти. На 2021 рік на оплату праці цих робітників у міському бюджеті передбачено понад 1,5 млн грн.
Супровід асистентів під час інклюзивного навчання отримають переважно діти з ДЦП. У них з’явиться можливість не лише відвідувати школу, а й позашкільні гуртки, музичні та художні школи тощо. Родини самі обирали школи, в яких буде зручно навчатися їхнім дітям.
Якщо батьки дітей з особливими потребами не хочуть втрачати роботу, але хочуть, щоб діти навчалися в інклюзивних класах і жили в домашніх умовах, вони мають укласти договір з асистентом. Наразі підписано 5 таких договорів.
Загалом у пілотному проєкті взяли участь 10 областей. Та лише в Дніпрі напрацювали відповідні стандарти і втілили їх у життя ще до затвердження на державному рівні.
«Саме регіони мають стати локомотивами розвитку інклюзії в Україні. Кожен такий реалізований проект – великий успіх для всієї держави. Я вдячна місцевим управлінцям, владі міста за небайдужість і професіоналізм. Міністерство соціальної політики і надалі буде створювати всі умови для підтримки громад, які прагнуть забезпечити рівні умови для всіх», – зазначила Міністр соціальної політики Марина Лазебна.
Сьогодні ще 2 золоті нагороди здобули українці на Паралімпійських іграх у Токіо! Двічі Гімн України пролунав на весь світ сьогодні!
Наші спортсмени за перші 3 дні вже здобули 22 нагороди: 3 золоті, 13 срібних та 6 бронзових медалей!
Вітаємо наших героїв!
Золото здобули:
Єлизавета Мерешко (плавання, 50 метрів, вільний стиль, клас - S6)
Мар'яна Шевчук (пауерліфтинг, до 54 кг)
Анна Стеценко (плавання, 400 метрів, вільний стиль, клас - S13)
Срібло здобули:
Антон Коль (плавання, 100 метрів, спина, клас - S1)
Анастасія Москаленко (легка атлетика, метання булави, клас - F32)
Артем Манько (фехтування на візках, шабля, клас - А)
Олена Федота (фехтування на візках, шабля)
Максим Крипак (плавання, 50 метрів, вільний стиль, клас - S10)
Олексій Вірченко (плавання, 100 метрів, батерфляй, клас - S13)
Єлизавета Мерешко (плавання, 200 метрів, комплексний стиль, клас - S6)
Владислав Білий (легка атлетика, метання списа, клас - F38)
Сергій Кліпперт (плавання, 100 метрів, спина, клас - S12)
Катерина Денисенко (плавання, 100 метрів, спина, клас - S8)
Андрій Трусов (плавання, 200 метрів, комплексний стиль, клас - S7)
Кирило Гаращенко (плавання, 400 метрів, вільний стиль, клас - S13)
Збірна України (фехтування, рапіра, клас - А та В)
Бронзу здобули:
Євгенія Бреус (фехтування на візках, шабля, клас - А)
Анна Гонтар (плавання, 50 метрів, вільний стиль, клас - S6)
Юлія Павленко (легка атлетика, стрибки у довжину, клас - F11)
Єгор Дементьєв (велоспорт, гонка переслідування, клас - С5)
Юлія Іваницька (дзюдо, до 48 кг, клас - B2)
Наталія Ніколайчик (дзюдо, до 52 кг, клас B1)
Пишаємось кожним з вас і вболіваємо!
Наші спортсмени за перші 3 дні вже здобули 22 нагороди: 3 золоті, 13 срібних та 6 бронзових медалей!
Вітаємо наших героїв!
Золото здобули:
Єлизавета Мерешко (плавання, 50 метрів, вільний стиль, клас - S6)
Мар'яна Шевчук (пауерліфтинг, до 54 кг)
Анна Стеценко (плавання, 400 метрів, вільний стиль, клас - S13)
Срібло здобули:
Антон Коль (плавання, 100 метрів, спина, клас - S1)
Анастасія Москаленко (легка атлетика, метання булави, клас - F32)
Артем Манько (фехтування на візках, шабля, клас - А)
Олена Федота (фехтування на візках, шабля)
Максим Крипак (плавання, 50 метрів, вільний стиль, клас - S10)
Олексій Вірченко (плавання, 100 метрів, батерфляй, клас - S13)
Єлизавета Мерешко (плавання, 200 метрів, комплексний стиль, клас - S6)
Владислав Білий (легка атлетика, метання списа, клас - F38)
Сергій Кліпперт (плавання, 100 метрів, спина, клас - S12)
Катерина Денисенко (плавання, 100 метрів, спина, клас - S8)
Андрій Трусов (плавання, 200 метрів, комплексний стиль, клас - S7)
Кирило Гаращенко (плавання, 400 метрів, вільний стиль, клас - S13)
Збірна України (фехтування, рапіра, клас - А та В)
Бронзу здобули:
Євгенія Бреус (фехтування на візках, шабля, клас - А)
Анна Гонтар (плавання, 50 метрів, вільний стиль, клас - S6)
Юлія Павленко (легка атлетика, стрибки у довжину, клас - F11)
Єгор Дементьєв (велоспорт, гонка переслідування, клас - С5)
Юлія Іваницька (дзюдо, до 48 кг, клас - B2)
Наталія Ніколайчик (дзюдо, до 52 кг, клас B1)
Пишаємось кожним з вас і вболіваємо!
Мінсоцполітики розробило проект Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2030 року
Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків визнано в усьому світі найважливішим чинником досягнення сталого розвитку для всіх, а також умовою побудови правової та демократичної держави, в якій гарантуються та забезпечуються права і свободи людини.
Мінсоцполітики для забезпечення проведення єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, вдосконалення механізмів її реалізації розробило проект Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2030 року.
За підтримки ООН-Жінки Мінсоцполітики проведено 5 консультацій („Ефективні інститути та партнерство заради гендерної рівностіˮ, „Мир та справедливістьˮ, „Людський розвитокˮ, „Сталий економічний розвитокˮ, підсумкова консультація-презентація напрацювань) за участю Урядової уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко, представників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської міської держадміністрацій, міжнародних організацій та громадських об’єднань, організацій профспілок та роботодавців на національному рівні.
Стратегія базується як на базових міжнародних документах у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, так і враховує стратегічні документи у сфері прав людини та уже затверджені національні плани у сфері гендерної рівності.
Проект Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2030 року та плану заходів на 2022-2024 роки розміщено на сайті Мінсоцполітики за посиланням: https://www.msp.gov.ua/projects/709/ для громадського обговорення.
Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків визнано в усьому світі найважливішим чинником досягнення сталого розвитку для всіх, а також умовою побудови правової та демократичної держави, в якій гарантуються та забезпечуються права і свободи людини.
Мінсоцполітики для забезпечення проведення єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, вдосконалення механізмів її реалізації розробило проект Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2030 року.
За підтримки ООН-Жінки Мінсоцполітики проведено 5 консультацій („Ефективні інститути та партнерство заради гендерної рівностіˮ, „Мир та справедливістьˮ, „Людський розвитокˮ, „Сталий економічний розвитокˮ, підсумкова консультація-презентація напрацювань) за участю Урядової уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко, представників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської міської держадміністрацій, міжнародних організацій та громадських об’єднань, організацій профспілок та роботодавців на національному рівні.
Стратегія базується як на базових міжнародних документах у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, так і враховує стратегічні документи у сфері прав людини та уже затверджені національні плани у сфері гендерної рівності.
Проект Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2030 року та плану заходів на 2022-2024 роки розміщено на сайті Мінсоцполітики за посиланням: https://www.msp.gov.ua/projects/709/ для громадського обговорення.
До уваги виконавчих органів міських рад, сільських, селищних рад об’єднаних територіальних громад, державних центрів комплексної реабілітації для осіб (дітей) з інвалідністю, що належать до сфери управління Мінсоцполітики
Відбулось засідання робочої групи Міністерства соціальної політики України щодо забезпечення транспортними засобами спеціалізованого призначення для перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, та інших маломобільних груп населення.
Було прийнято рішення щодо надання в користування транспортних засобів спеціалізованого призначення виконавчим органам рад, реабілітаційним закладам, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, які надали повні пакети документів.
Відповідні накази Мінсоцполітики за результатами засідання робочої групи будуть розміщені на сайті Мінсоцполітики в рубриці „Особам з інвалідністюˮ (розділ „Програма придбання для ОТГ спеціально обладнаних автомобілів для перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апаратуˮ).
Водночас інформуємо, що Мінсоцполітики буде проведено додатковий прийом заяв від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, державних центрів комплексної реабілітації для осіб (дітей) з інвалідністю, державних і казенних експериментальних протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, для використання залишків бюджетних коштів, передбачених для придбання транспортних засобів спеціалізованого призначення, про що буде повідомлено на офіційному веб-сайті Міністерства.
Відбулось засідання робочої групи Міністерства соціальної політики України щодо забезпечення транспортними засобами спеціалізованого призначення для перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, та інших маломобільних груп населення.
Було прийнято рішення щодо надання в користування транспортних засобів спеціалізованого призначення виконавчим органам рад, реабілітаційним закладам, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, які надали повні пакети документів.
Відповідні накази Мінсоцполітики за результатами засідання робочої групи будуть розміщені на сайті Мінсоцполітики в рубриці „Особам з інвалідністюˮ (розділ „Програма придбання для ОТГ спеціально обладнаних автомобілів для перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апаратуˮ).
Водночас інформуємо, що Мінсоцполітики буде проведено додатковий прийом заяв від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, державних центрів комплексної реабілітації для осіб (дітей) з інвалідністю, державних і казенних експериментальних протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, для використання залишків бюджетних коштів, передбачених для придбання транспортних засобів спеціалізованого призначення, про що буде повідомлено на офіційному веб-сайті Міністерства.
Мінсоцполітики розробило проект Типової програми для постраждалих від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі осіб, а також проект змін до Типової програми для кривдників
Щороку від насильства в Україні страждає понад 150 тисяч жінок. За даними Нацсоцслужби, лише за І півріччя 2021 року від жінок надійшло 86 955 звернень з приводу домашнього насильства (для порівняння: 14 564 звернення надійшло від чоловіків та 1778 – від дітей).
Однією із важливих умов протидії домашньому насильству та / або насильству за ознакою статі, у тому числі попередження нових випадків насильства, є ефективна робота із надання допомоги постраждалим особам.
З метою забезпечення комплексної підтримки та соціально-психологічної реабілітації осіб, які потерпають від психологічних, фізичних, економічних та інших наслідків домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі, Мінсоцполітики розроблено проект Типової програми для постраждалих осіб.
Програмою передбачено комплекс заходів, спрямованих на позбавлення від емоційної залежності, невпевненості у собі та формування у постраждалої особи здатності відстоювати власну гідність, захищати свої права у приватних стосунках, у тому числі за допомогою уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Зазначена програма після її затвердження впроваджуватиметься фахівцями, які мають вищу освіту (в тому числі психологи, психотерапевти, психіатри) та пройшли навчання відповідно до законів України „Про запобігання та протидію домашньому насильству” і „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.
Також невід’ємною складовою протидії насильству є ефективна робота із кривдниками – особами, які вчиняють таке насильство, – проведення з ними комплексу заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, до виконання батьківських обов’язків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків.
Тому, вивчивши досвід та практику впровадження Типової програми для кривдників, затвердженої у 2018 році (довідково: наказ Мінсоцполітики від 01 жовтня 2018 року № 1434, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2018 року за № 1222/32674), Мінсоцполітики також розроблено проект змін до цієї програми з метою її удосконалення.
Зазначені документи були розроблені міністерством за активної участі представників Координатора проектів ОБСЄ в України, Представництва Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, Міжнародного благодійного фонду „Українська фундація громадського здоров’я”, Кафедри психології, соціальної роботи та інклюзивної освіти КЗВО „Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради”, ГО „Велес+”.
Нагадаємо, надання допомоги та послуг особам, які постраждали домашнього насильства та насильства за ознакою статі, станом на 01.08.2021 забезпечують:
339 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги;
40 притулків або відділень для постраждалих осіб;
22 кризові кімнати;
16 центрів денного перебування;
урядова „гаряча лінія” 1547 з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
Щороку від насильства в Україні страждає понад 150 тисяч жінок. За даними Нацсоцслужби, лише за І півріччя 2021 року від жінок надійшло 86 955 звернень з приводу домашнього насильства (для порівняння: 14 564 звернення надійшло від чоловіків та 1778 – від дітей).
Однією із важливих умов протидії домашньому насильству та / або насильству за ознакою статі, у тому числі попередження нових випадків насильства, є ефективна робота із надання допомоги постраждалим особам.
З метою забезпечення комплексної підтримки та соціально-психологічної реабілітації осіб, які потерпають від психологічних, фізичних, економічних та інших наслідків домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі, Мінсоцполітики розроблено проект Типової програми для постраждалих осіб.
Програмою передбачено комплекс заходів, спрямованих на позбавлення від емоційної залежності, невпевненості у собі та формування у постраждалої особи здатності відстоювати власну гідність, захищати свої права у приватних стосунках, у тому числі за допомогою уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Зазначена програма після її затвердження впроваджуватиметься фахівцями, які мають вищу освіту (в тому числі психологи, психотерапевти, психіатри) та пройшли навчання відповідно до законів України „Про запобігання та протидію домашньому насильству” і „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.
Також невід’ємною складовою протидії насильству є ефективна робота із кривдниками – особами, які вчиняють таке насильство, – проведення з ними комплексу заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, до виконання батьківських обов’язків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків.
Тому, вивчивши досвід та практику впровадження Типової програми для кривдників, затвердженої у 2018 році (довідково: наказ Мінсоцполітики від 01 жовтня 2018 року № 1434, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2018 року за № 1222/32674), Мінсоцполітики також розроблено проект змін до цієї програми з метою її удосконалення.
Зазначені документи були розроблені міністерством за активної участі представників Координатора проектів ОБСЄ в України, Представництва Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, Міжнародного благодійного фонду „Українська фундація громадського здоров’я”, Кафедри психології, соціальної роботи та інклюзивної освіти КЗВО „Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради”, ГО „Велес+”.
Нагадаємо, надання допомоги та послуг особам, які постраждали домашнього насильства та насильства за ознакою статі, станом на 01.08.2021 забезпечують:
339 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги;
40 притулків або відділень для постраждалих осіб;
22 кризові кімнати;
16 центрів денного перебування;
урядова „гаряча лінія” 1547 з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
Друзі, ділимось з Вами #ДайджестМінсоцполітики за 25-28 серпня з ключовими подіями за тиждень.
Перший пілотний проект впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери успішно завершився
У десяти територіальних управліннях соціального захисту населення (УСЗН) Київської та Житомирської областей успішно протестовані основні технології Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС). Про це повідомив заступник Міністра соціальної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Валерій Бушков.
Підсумки пілотного проекту підведено на засіданні робочої групи за участю представників Мінсоцполітики, Мінцифри, Пенсійного фонду та міжнародних донорів, які фінансували пілотний проект.
«Завершився пілотний проект впровадження першої черги ЄІССС, в процесі якого ми апробували ключові елементи Системи: Єдиний соціальний реєстр, Соціальне казначейство, Єдиний процесинговий центр та шість видів соціальних послуг. Механізм роботи перевірено, він успішно працює. Тепер ми можемо рухатися далі по створенню ЄІССС – запроваджувати надання визначених соціальних послуг в електронній формі для громадян у пілотних областях, які ми зараз визначаємо», – розповів Валерій Бушков.
За його словами, завдяки впровадженню ЄІССС будуть спрощені всі процеси отримання соціальної допомоги. «Якщо вчора людині потрібно було звернутися в кілька державних органів, тепер буде потрібен лише її паспорт. Оскільки реєстри різних інстанцій між собою не взаємодіяли, це була проблема. Тепер вся інформація про людину, яка має право на отримання державної допомоги, буде зосереджена в одному місці. І не потрібно збирати якісь додаткові довідки з різних інстанцій. Ви подаєте заяву, що вам необхідна певна державна допомога. Працівники УСЗН перевірять, що ви маєте на неї право, нараховують і виплачують», – сказав Валерій Бушков.
Він також зазначив, що паралельно із впровадженням ЄІССС Мінсоцполітики працює над внесенням змін у нормативно-правову базу, щоб завершити юридичний процес до того часу, як система буде готова до впровадження в усій країні.
У десяти територіальних управліннях соціального захисту населення (УСЗН) Київської та Житомирської областей успішно протестовані основні технології Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС). Про це повідомив заступник Міністра соціальної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Валерій Бушков.
Підсумки пілотного проекту підведено на засіданні робочої групи за участю представників Мінсоцполітики, Мінцифри, Пенсійного фонду та міжнародних донорів, які фінансували пілотний проект.
«Завершився пілотний проект впровадження першої черги ЄІССС, в процесі якого ми апробували ключові елементи Системи: Єдиний соціальний реєстр, Соціальне казначейство, Єдиний процесинговий центр та шість видів соціальних послуг. Механізм роботи перевірено, він успішно працює. Тепер ми можемо рухатися далі по створенню ЄІССС – запроваджувати надання визначених соціальних послуг в електронній формі для громадян у пілотних областях, які ми зараз визначаємо», – розповів Валерій Бушков.
За його словами, завдяки впровадженню ЄІССС будуть спрощені всі процеси отримання соціальної допомоги. «Якщо вчора людині потрібно було звернутися в кілька державних органів, тепер буде потрібен лише її паспорт. Оскільки реєстри різних інстанцій між собою не взаємодіяли, це була проблема. Тепер вся інформація про людину, яка має право на отримання державної допомоги, буде зосереджена в одному місці. І не потрібно збирати якісь додаткові довідки з різних інстанцій. Ви подаєте заяву, що вам необхідна певна державна допомога. Працівники УСЗН перевірять, що ви маєте на неї право, нараховують і виплачують», – сказав Валерій Бушков.
Він також зазначив, що паралельно із впровадженням ЄІССС Мінсоцполітики працює над внесенням змін у нормативно-правову базу, щоб завершити юридичний процес до того часу, як система буде готова до впровадження в усій країні.
«Сонячна» дівчинка з Луцька Улянка Сухачевська: актриса, художниця, модель
15 років тому, коли лучанка Тетяна Сухачевська народила «сонячну» дівчинку, лікарі «втішали» її тим, що такі дітки довго не живуть і радили відмовитися від неї. Тетяна доклала максимум зусиль, щоб адаптувати донечку в суспільство. Сьогодні Улянка радує її своїми успіхами: вона актриса трьох самодіяльних театрів, переможниця багатьох художніх конкурсів, модель і просто чарівна дівчинка
https://www.msp.gov.ua/news/20578.html
15 років тому, коли лучанка Тетяна Сухачевська народила «сонячну» дівчинку, лікарі «втішали» її тим, що такі дітки довго не живуть і радили відмовитися від неї. Тетяна доклала максимум зусиль, щоб адаптувати донечку в суспільство. Сьогодні Улянка радує її своїми успіхами: вона актриса трьох самодіяльних театрів, переможниця багатьох художніх конкурсів, модель і просто чарівна дівчинка
https://www.msp.gov.ua/news/20578.html
Працевлаштування людей з інвалідністю – важлива ланка в реалізації Національної стратегії розбудови безбар’єрного простору в Україні
Працевлаштування людей з інвалідністю – важлива ланка в реалізації Національної стратегії розбудови безбар’єрного простору в Україні. Саме тому Мінсоцполітики спільно з ГО «Громадський рух «Соціальна єдність» реалізовує проект «Працюй ВІЛЬНО!».
Проект "Працюй ВІЛЬНО!" націлений на допомогу людям з особливими потребами у реалізації права на працю.
Зокрема, це комунікаційний майданчик між людьми з різними формами інвалідності та роботодавцями. Це можливість проводити співбесіди в режимі онлайн із використанням сучасних цифрових сервісів та знаходити сумлінних та ефективних працівників. Наразі на порталі вже передбачено можливості для вільної комунікації роботодавців із шукачами з порушенням слуху.
За три місяці роботи проєкту «Працюй ВІЛЬНО!» було отримано більше 300 звернень людей з різними формами інвалідності, які хочуть знайти або змінити роботу. Ці звернення опрацьовано і користувачі отримали:
1. Інформацію щодо особливостей наявних вакансій на порталі «ВІЛЬНО!».
2. Консультації щодо оформлення резюме, а в деяких випадках і допомогу по створенню резюме для подальшого відправлення роботодавцю.
3. Допомогу у пошуку релевантних вакансій з урахуванням освіти, досвіду та форми інвалідності.
4. Консультації щодо необхідних для працевлаштування довідок та допомогу в їх отриманні.
5. Первинну співбесіду до зустрічі з роботодавцем.
Такий підхід дозволяє роботодавцю не витрачати зайвий час і отримувати резюме потенційних співробітників, які гарантовано за досвідом, освітою та станом здоров’я зможуть виконувати роботу. А шукачі отримують персонального помічника, який знайде актуальні пропозиції та проконсультує щодо будь-яких питань працевлаштування.
Працевлаштування людей з інвалідністю – важлива ланка в реалізації Національної стратегії розбудови безбар’єрного простору в Україні. Саме тому Мінсоцполітики спільно з ГО «Громадський рух «Соціальна єдність» реалізовує проект «Працюй ВІЛЬНО!».
Проект "Працюй ВІЛЬНО!" націлений на допомогу людям з особливими потребами у реалізації права на працю.
Зокрема, це комунікаційний майданчик між людьми з різними формами інвалідності та роботодавцями. Це можливість проводити співбесіди в режимі онлайн із використанням сучасних цифрових сервісів та знаходити сумлінних та ефективних працівників. Наразі на порталі вже передбачено можливості для вільної комунікації роботодавців із шукачами з порушенням слуху.
За три місяці роботи проєкту «Працюй ВІЛЬНО!» було отримано більше 300 звернень людей з різними формами інвалідності, які хочуть знайти або змінити роботу. Ці звернення опрацьовано і користувачі отримали:
1. Інформацію щодо особливостей наявних вакансій на порталі «ВІЛЬНО!».
2. Консультації щодо оформлення резюме, а в деяких випадках і допомогу по створенню резюме для подальшого відправлення роботодавцю.
3. Допомогу у пошуку релевантних вакансій з урахуванням освіти, досвіду та форми інвалідності.
4. Консультації щодо необхідних для працевлаштування довідок та допомогу в їх отриманні.
5. Первинну співбесіду до зустрічі з роботодавцем.
Такий підхід дозволяє роботодавцю не витрачати зайвий час і отримувати резюме потенційних співробітників, які гарантовано за досвідом, освітою та станом здоров’я зможуть виконувати роботу. А шукачі отримують персонального помічника, який знайде актуальні пропозиції та проконсультує щодо будь-яких питань працевлаштування.
Україна виборола вже 66 медалей на Паралімпіаді-2021
Українські спортсмени вже здобули 66 нагород на Паралімпіаді у Токіо: 15 золотих, 32 срібні та 19 бронзових медалей.
Наші переможці, вітаємо вас сьогодні!
Золото - Андрій Трусов на дистанції 50 м, плавання, вільний стиль.
Золото зі світовим рекордом на дистанціі 100 м, плавання, батерфляй - Максим Крипак.
Срібло - Максим Веракса на дистанції 100 м плавання, вільний стиль.
Срібло - Єгор Дементьєв, велоспорт.
Срібло - Юлія Шуляр, біг на 400 метрів.
Срібло - Оксана Ботурчук, біг на 400 метрів.
Бронза - Василь Крайник на дистанції 200 м, комплексне плавання.
Бронза - Євгеній Богодайко на дистанції 50 м, плавання, вільний стиль.
Бронза - Єлизавета Мерешко на дистанції 100 м, плавання, вільний стиль з рекордом світу.
Бронза - Марина Піддубна, Анна Стеценко, Максим Веракса, Кирило Гаращенко - естафетне плавання 4х100 м вільним стилем.
Далі буде! Успіхів та перемог!
Українські спортсмени вже здобули 66 нагород на Паралімпіаді у Токіо: 15 золотих, 32 срібні та 19 бронзових медалей.
Наші переможці, вітаємо вас сьогодні!
Золото - Андрій Трусов на дистанції 50 м, плавання, вільний стиль.
Золото зі світовим рекордом на дистанціі 100 м, плавання, батерфляй - Максим Крипак.
Срібло - Максим Веракса на дистанції 100 м плавання, вільний стиль.
Срібло - Єгор Дементьєв, велоспорт.
Срібло - Юлія Шуляр, біг на 400 метрів.
Срібло - Оксана Ботурчук, біг на 400 метрів.
Бронза - Василь Крайник на дистанції 200 м, комплексне плавання.
Бронза - Євгеній Богодайко на дистанції 50 м, плавання, вільний стиль.
Бронза - Єлизавета Мерешко на дистанції 100 м, плавання, вільний стиль з рекордом світу.
Бронза - Марина Піддубна, Анна Стеценко, Максим Веракса, Кирило Гаращенко - естафетне плавання 4х100 м вільним стилем.
Далі буде! Успіхів та перемог!
Друзі, продовжуємо нашу рубрику #МаюПраво і поговоримо про соціальну послугу «Представництво інтересів»
Що таке соціальна послуга «Представництво інтересів»?
Соціальна послуга представництва інтересів – це допомога посередницьких дій та заходів особам та сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Допомога посередницьких дій передбачає:
• допомогу в оформленні або відновленні документів,
• допомогу у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння та встановлення зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
Хто може скористатися даною послугою?
Соціальною послугою представництва інтересів можуть скористатися особи та сім’ї, які не можуть самотужки вирішити складні життєві обставини та потребують сторонньої допомоги посередника:
• бездомні особи,
• особи, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк,
• громадяни похилого віку,
• інваліди,
• особи, постраждалі від торгівлі людьми, від насильства у сім’ї тощо.
Також, отримувачем соціальної послуги представництва інтересів можуть бути:
• особа чи сім’я, у тому числі прийомна, сім’я опікунів/піклувальників,
• дитячий будинок сімейного типу,
• окремі соціальні групи, які перебувають у складних життєвих обставинах (спричинених інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем, життєвими звичками та способом життя) та потребує надання або вже отримує таку послугу.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг.
Які документи необхідно надати для отримання послуги?
Підставою для отримання соціальної послуги є надання заяви отримувача соціальної послуги або його законного представника.
Фахівці проводять комплексне оцінювання індивідуальних потреб та складають індивідуальний план надання послуги. Після визначення індивідуального плану між отримувачем та надавачем послуги укладається договір про надання послуги представництва інтересів.
Рішення про надання соціальної послуги чи відмову приймається не пізніше ніж через 10 днів з дати звернення отримувача соціальної послуги або його законного представника.
Що таке соціальна послуга «Представництво інтересів»?
Соціальна послуга представництва інтересів – це допомога посередницьких дій та заходів особам та сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Допомога посередницьких дій передбачає:
• допомогу в оформленні або відновленні документів,
• допомогу у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння та встановлення зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
Хто може скористатися даною послугою?
Соціальною послугою представництва інтересів можуть скористатися особи та сім’ї, які не можуть самотужки вирішити складні життєві обставини та потребують сторонньої допомоги посередника:
• бездомні особи,
• особи, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк,
• громадяни похилого віку,
• інваліди,
• особи, постраждалі від торгівлі людьми, від насильства у сім’ї тощо.
Також, отримувачем соціальної послуги представництва інтересів можуть бути:
• особа чи сім’я, у тому числі прийомна, сім’я опікунів/піклувальників,
• дитячий будинок сімейного типу,
• окремі соціальні групи, які перебувають у складних життєвих обставинах (спричинених інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем, життєвими звичками та способом життя) та потребує надання або вже отримує таку послугу.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг.
Які документи необхідно надати для отримання послуги?
Підставою для отримання соціальної послуги є надання заяви отримувача соціальної послуги або його законного представника.
Фахівці проводять комплексне оцінювання індивідуальних потреб та складають індивідуальний план надання послуги. Після визначення індивідуального плану між отримувачем та надавачем послуги укладається договір про надання послуги представництва інтересів.
Рішення про надання соціальної послуги чи відмову приймається не пізніше ніж через 10 днів з дати звернення отримувача соціальної послуги або його законного представника.
ПК «Соціальна громада» дозволяє отримати призначення соціальної допомоги за 20 хвилин
За даними Міністерства соціальної політики до Програмного комплексу «Соціальна громада» вже підключено 1427 із 1439 територіальних громад (за винятком громад, створених на непідконтрольних територіях).
Завдяки програмному комплексу у громаді її мешканці можуть звернутися за отриманням більшості соціальних виплат, пільг, послуг за місцем свого проживання. Він забезпечує електронну взаємодію фронт-офісів, де ведеться прийом документів від населення в електронному вигляді, з бек-офісами у структурних підрозділах соцзахисту населення райдержадміністрацій, де приймаються рішення по призначенню послуг на основі цих документів.
Зокрема, у Дніпрі, за словами заступника начальника Правобережного управління соцзахисту населення Людмили Форісь, отримання адмінпослуг соціального характеру скоротилося на цілий тиждень, оскільки більше не потрібно доставляти паперові документи з одного підрозділу в інший.
«Раніше, аби потрапити на прийом до фахівця, люди змушені були попередньо записуватися, а прийшовши сюди, подовгу сидіти під тими дверима в «живій» черзі… А зараз максимальний час перебування клієнта у Правобережному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради складає 20 хвилин. А призначення пільг відбувається протягом 2-3 хвилин», - зазначила Людмила Форісь.
За її словами, система «Соціальна громада» взаємодіє з електронною базою Пенсійного фонду та Державної податкової служби, отже «бачить» усі доходи заявника, необхідні для нарахування соціальних виплат. Тому громадянину не треба ходити до цих установ за довідками. «Система також автоматично проводить верифікацію заявника і перевіряє, чи не оформлював він уже деінде державної допомоги. Заяви на всі види соціальних послуг оформлюються в електронному вигляді, а допомога призначається одразу, навіть якщо людина не має всіх довідок на руках. Їх можна донести пізніше», – каже Людмила Форісь.
Програмний комплекс «Соціальна громада» надається територіальним громадам Мінсоцполітики з 2018 року в рамках реалізації проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» та буде інтегровано до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС).
За даними Міністерства соціальної політики до Програмного комплексу «Соціальна громада» вже підключено 1427 із 1439 територіальних громад (за винятком громад, створених на непідконтрольних територіях).
Завдяки програмному комплексу у громаді її мешканці можуть звернутися за отриманням більшості соціальних виплат, пільг, послуг за місцем свого проживання. Він забезпечує електронну взаємодію фронт-офісів, де ведеться прийом документів від населення в електронному вигляді, з бек-офісами у структурних підрозділах соцзахисту населення райдержадміністрацій, де приймаються рішення по призначенню послуг на основі цих документів.
Зокрема, у Дніпрі, за словами заступника начальника Правобережного управління соцзахисту населення Людмили Форісь, отримання адмінпослуг соціального характеру скоротилося на цілий тиждень, оскільки більше не потрібно доставляти паперові документи з одного підрозділу в інший.
«Раніше, аби потрапити на прийом до фахівця, люди змушені були попередньо записуватися, а прийшовши сюди, подовгу сидіти під тими дверима в «живій» черзі… А зараз максимальний час перебування клієнта у Правобережному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради складає 20 хвилин. А призначення пільг відбувається протягом 2-3 хвилин», - зазначила Людмила Форісь.
За її словами, система «Соціальна громада» взаємодіє з електронною базою Пенсійного фонду та Державної податкової служби, отже «бачить» усі доходи заявника, необхідні для нарахування соціальних виплат. Тому громадянину не треба ходити до цих установ за довідками. «Система також автоматично проводить верифікацію заявника і перевіряє, чи не оформлював він уже деінде державної допомоги. Заяви на всі види соціальних послуг оформлюються в електронному вигляді, а допомога призначається одразу, навіть якщо людина не має всіх довідок на руках. Їх можна донести пізніше», – каже Людмила Форісь.
Програмний комплекс «Соціальна громада» надається територіальним громадам Мінсоцполітики з 2018 року в рамках реалізації проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» та буде інтегровано до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС).
Понад 95 % територіальних громад вже створили служби у справах дітей
У понад 95 % територіальних громад (1370 з 1439) вже створено служби у справах дітей. Про це повідомив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
За його словами, частина цих служб поки не працюють у повному обсязі. Адже потрібно провести конкурси на вакантні посади, знайти фахівців, забезпечити проходження ними відповідного навчання або підвищення кваліфікації, отримати справи дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах від служб у справах дітей районних державних адміністрацій, які цим займалися раніше.
Руслан Колбаса зазначив, що Мінсоцполітики поряд із розвитком системи служб у справах дітей на місцях всебічно допомагає громадам у створенні і розвитку соціальних послуг на місцях: розробляє відповідні проекти, вносить зміни у нормативно-правову базу для більш ефективної роботи соціальних працівників.
«Наша ціль – створити у громадах систему забезпечення прав та інтересів дітей, до якої входять служби у справах дітей і надавачі соціальних послуг – центри соціальних служб або центри надання соціальних послуг. В таких центрах мають працювати фахівці з соціальної роботи, які надають послуги та виявляють проблеми, що можуть загрожувати інтересам дитини.
А служба у справах дітей має координувати роботу усіх надавачів соціальних послуг у громаді, щоб дитина своєчасно отримала допомогу, або якісну послугу», – підкреслив Руслан Колбаса.
У понад 95 % територіальних громад (1370 з 1439) вже створено служби у справах дітей. Про це повідомив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
За його словами, частина цих служб поки не працюють у повному обсязі. Адже потрібно провести конкурси на вакантні посади, знайти фахівців, забезпечити проходження ними відповідного навчання або підвищення кваліфікації, отримати справи дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах від служб у справах дітей районних державних адміністрацій, які цим займалися раніше.
Руслан Колбаса зазначив, що Мінсоцполітики поряд із розвитком системи служб у справах дітей на місцях всебічно допомагає громадам у створенні і розвитку соціальних послуг на місцях: розробляє відповідні проекти, вносить зміни у нормативно-правову базу для більш ефективної роботи соціальних працівників.
«Наша ціль – створити у громадах систему забезпечення прав та інтересів дітей, до якої входять служби у справах дітей і надавачі соціальних послуг – центри соціальних служб або центри надання соціальних послуг. В таких центрах мають працювати фахівці з соціальної роботи, які надають послуги та виявляють проблеми, що можуть загрожувати інтересам дитини.
А служба у справах дітей має координувати роботу усіх надавачів соціальних послуг у громаді, щоб дитина своєчасно отримала допомогу, або якісну послугу», – підкреслив Руслан Колбаса.
На 25% зросла середня пенсія в Україні за півтора роки
У результаті комплексної програми підвищення пенсій середня пенсія в Україні зросла майже на 25% або 784 гривні з початку 2020 року. Так, станом на 01.01.2020 середня пенсія становила 3082,98 гривні, а станом на 01.08.2021 – 3 866,84 гривні.
Марина Лазебна, Міністр соціальної політики, повідомила, що метою програми підтримки доходів пенсіонерів є забезпечення соціальної справедливості та зменшення нерівності. Для цього пропонується забезпечити індексацію всіх пенсій за загальними правилами і підвищення виплат людям, які за віком або станом здоров’я потребують додаткового соціального захисту.
Тому комплексна програма підвищення пенсій фокусується, в першу чергу, на підвищенні найнижчих пенсій. «На початку 2020 року людей, які отримують найнижчі пенсії, менше 2000 гривень, було 4 мільйони. На сьогодні ми підняли пенсії понад цю межу для 2,3 мільйонів людей і очікуємо, що з середини 2022 року пенсії для всіх пенсіонерів складатимуть понад 2 000 грн. Більш як на 50 відсотків збільшилася кількість пенсіонерів, які одержують пенсію від 3 000 грн до 4 000 грн», - зазначила вона.
Для забезпечення соціальної справедливості пенсійної системи та стимулів для детінізації зайнятості і сплати страхових внесків Мінсоцполітики опрацьовує пропозиції щодо диференціації соціальних гарантій пенсіонерам із урахуванням тривалості страхового стажу.
На 2022 рік Мінсоцполітики пропонує включити до ініційованої Президентом програми щомісячних доплат літнім громадянам пенсіонерів віком від 70 до 75 років, що дозволить підвищити доходи додатково 1,5 мільйонам пенсіонерів.
Також у рамках підготовки проекту Державного бюджету на 2022 рік Мінсоцполітики пропонує передбачити у календарі підвищення пенсій на наступний рік такі кроки:
• підвищення з 1 січня пенсій особам з інвалідністю з числа ліквідаторів Чорнобильської катастрофи;
• індексацію з 1 березня пенсій для майже 10 млн пенсіонерів та компенсаційних виплат для пенсіонерів віком старше 75 років;
• перерахунок з 1 липня і з 1 грудня пенсійних виплат у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;
• перерахунок з 1 жовтня мінімальної пенсії за віком у зв’язку із прогнозованим підвищенням мінімальної заробітної плати.
Ці пропозиції, а також схвалення Верховною Радою України урядового законопроекту № 4668 дадуть можливість уперше після 2014 року охопити в 2022 році програмою підвищення всі категорії пенсіонерів з акцентом на найбільш вразливих їх групах.
У результаті комплексної програми підвищення пенсій середня пенсія в Україні зросла майже на 25% або 784 гривні з початку 2020 року. Так, станом на 01.01.2020 середня пенсія становила 3082,98 гривні, а станом на 01.08.2021 – 3 866,84 гривні.
Марина Лазебна, Міністр соціальної політики, повідомила, що метою програми підтримки доходів пенсіонерів є забезпечення соціальної справедливості та зменшення нерівності. Для цього пропонується забезпечити індексацію всіх пенсій за загальними правилами і підвищення виплат людям, які за віком або станом здоров’я потребують додаткового соціального захисту.
Тому комплексна програма підвищення пенсій фокусується, в першу чергу, на підвищенні найнижчих пенсій. «На початку 2020 року людей, які отримують найнижчі пенсії, менше 2000 гривень, було 4 мільйони. На сьогодні ми підняли пенсії понад цю межу для 2,3 мільйонів людей і очікуємо, що з середини 2022 року пенсії для всіх пенсіонерів складатимуть понад 2 000 грн. Більш як на 50 відсотків збільшилася кількість пенсіонерів, які одержують пенсію від 3 000 грн до 4 000 грн», - зазначила вона.
Для забезпечення соціальної справедливості пенсійної системи та стимулів для детінізації зайнятості і сплати страхових внесків Мінсоцполітики опрацьовує пропозиції щодо диференціації соціальних гарантій пенсіонерам із урахуванням тривалості страхового стажу.
На 2022 рік Мінсоцполітики пропонує включити до ініційованої Президентом програми щомісячних доплат літнім громадянам пенсіонерів віком від 70 до 75 років, що дозволить підвищити доходи додатково 1,5 мільйонам пенсіонерів.
Також у рамках підготовки проекту Державного бюджету на 2022 рік Мінсоцполітики пропонує передбачити у календарі підвищення пенсій на наступний рік такі кроки:
• підвищення з 1 січня пенсій особам з інвалідністю з числа ліквідаторів Чорнобильської катастрофи;
• індексацію з 1 березня пенсій для майже 10 млн пенсіонерів та компенсаційних виплат для пенсіонерів віком старше 75 років;
• перерахунок з 1 липня і з 1 грудня пенсійних виплат у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;
• перерахунок з 1 жовтня мінімальної пенсії за віком у зв’язку із прогнозованим підвищенням мінімальної заробітної плати.
Ці пропозиції, а також схвалення Верховною Радою України урядового законопроекту № 4668 дадуть можливість уперше після 2014 року охопити в 2022 році програмою підвищення всі категорії пенсіонерів з акцентом на найбільш вразливих їх групах.
Відбулось засідання Координаційної ради з питань реалізації Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією HATO щодо співпраці у сфері медичної реабілітації
01 вересня 2021 року під головуванням заступника Міністра соціальної політики України Віталія Музиченка відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань реалізації Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією HATO з підтримки та постачання про реалізацію співпраці у сфері медичної реабілітації (далі – Координаційна рада) у форматі відео-конференції.
У засіданні Координаційної ради взяли участь представники Мінсоцполітики, Мінветеранів, Міноборони, МВС, Нацгвардії, МОЗ та МОН.
На засіданні було розглянуто питання щодо уточнення бюджету деяких ініціатив проекту Трастовового фонду НАТО з фізичної реабілітації (протезування) військовослужбовців, поранених в антитерористичній операції.
Також учасники засідання обговорили питання щодо лікування та реабілітації українських військовослужбовців в Королівстві Нідерланди. Зокрема, триває візит делегації Королівства Нідерланди щодо відбору українських військовослужбовців для участі в проекті, завданням якого є реабілітація важкопоранених діючих військовослужбовців, учасників бойових дій в зоні АТО / ООС в Військовому реабілітаційному центрі міста Арденбург (Королівство Нідерланди) з метою забезпечення можливості продовжувати їм військову службу.
Також було розглянуто питання щодо підготовки проектних пропозицій та узгодження дій для організації реабілітації відібраних військовослужбовців в жовтні 2021 року. Представники Королівства Нідерланди висловили зацікавленість у подальшій співпраці з Україною в сфері медичної реабілітації військовослужбовців, зокрема щодо співпраці з Українським науково-дослідним інститутом протезування, протезобудування та відновлення працездатності (місто Харків) як провідним закладом, який впроваджує найновіші технології у сфері протезування / ортезування і допомагає українським військовослужбовцям повернутися до активної життєдіяльності після важких поранень.
01 вересня 2021 року під головуванням заступника Міністра соціальної політики України Віталія Музиченка відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань реалізації Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією HATO з підтримки та постачання про реалізацію співпраці у сфері медичної реабілітації (далі – Координаційна рада) у форматі відео-конференції.
У засіданні Координаційної ради взяли участь представники Мінсоцполітики, Мінветеранів, Міноборони, МВС, Нацгвардії, МОЗ та МОН.
На засіданні було розглянуто питання щодо уточнення бюджету деяких ініціатив проекту Трастовового фонду НАТО з фізичної реабілітації (протезування) військовослужбовців, поранених в антитерористичній операції.
Також учасники засідання обговорили питання щодо лікування та реабілітації українських військовослужбовців в Королівстві Нідерланди. Зокрема, триває візит делегації Королівства Нідерланди щодо відбору українських військовослужбовців для участі в проекті, завданням якого є реабілітація важкопоранених діючих військовослужбовців, учасників бойових дій в зоні АТО / ООС в Військовому реабілітаційному центрі міста Арденбург (Королівство Нідерланди) з метою забезпечення можливості продовжувати їм військову службу.
Також було розглянуто питання щодо підготовки проектних пропозицій та узгодження дій для організації реабілітації відібраних військовослужбовців в жовтні 2021 року. Представники Королівства Нідерланди висловили зацікавленість у подальшій співпраці з Україною в сфері медичної реабілітації військовослужбовців, зокрема щодо співпраці з Українським науково-дослідним інститутом протезування, протезобудування та відновлення працездатності (місто Харків) як провідним закладом, який впроваджує найновіші технології у сфері протезування / ортезування і допомагає українським військовослужбовцям повернутися до активної життєдіяльності після важких поранень.
До уваги батьків новонароджених: з 1 липня 2021 року монетизація ,,пакунку малюка” проводиться за бажанням батьків одразу після народження дитини
З 1 липня 2021 року виплата грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги ,,пакунок малюка” на дітей проводиться за бажанням отримувача одразу після народження дитини.
Батькам новонароджених дітей не потрібно дотримуватись 30-тиденного терміну для звернення за призначенням грошової компенсації замість одноразової натуральної допомоги ,,пакунок малюка”.
Також Мінсоцполітики розробляються відповідні зміни до законодавства стосовно надання можливості батькам новонароджених дітей звертатись за отриманням грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги ,,пакунок малюка” під час оформлення комплексної послуги ,,єМалятко” за допомогою порталу ,,Дія”.
З 1 липня 2021 року виплата грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги ,,пакунок малюка” на дітей проводиться за бажанням отримувача одразу після народження дитини.
Батькам новонароджених дітей не потрібно дотримуватись 30-тиденного терміну для звернення за призначенням грошової компенсації замість одноразової натуральної допомоги ,,пакунок малюка”.
Також Мінсоцполітики розробляються відповідні зміни до законодавства стосовно надання можливості батькам новонароджених дітей звертатись за отриманням грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги ,,пакунок малюка” під час оформлення комплексної послуги ,,єМалятко” за допомогою порталу ,,Дія”.
Урядом прийнято постанову щодо виплати пенсій для осіб з інвалідністю, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у підвищених розмірах
Відповідно до внесених змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 1 липня 2021 року підвищено пенсії для осіб з інвалідністю, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Урядом прийнято постанову про приведення у відповідність Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, із змінами, що внесені до зазначеного закону.
Так, з 1 липня 2021 року мінімальні розміри пенсій для осіб з інвалідністю, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, становлять:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Перерахунок пенсій отримали 35,9 тис. осіб, середній розмір підвищення пенсій становить 2 337,16 грн.
Відповідно до внесених змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 1 липня 2021 року підвищено пенсії для осіб з інвалідністю, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Урядом прийнято постанову про приведення у відповідність Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, із змінами, що внесені до зазначеного закону.
Так, з 1 липня 2021 року мінімальні розміри пенсій для осіб з інвалідністю, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, становлять:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Перерахунок пенсій отримали 35,9 тис. осіб, середній розмір підвищення пенсій становить 2 337,16 грн.
У Дніпрі реорганізовано центри соціально-психологічної реабілітації дітей
Міська влада міста Дніпра створює максимально сприятливі умови для усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
За словами директора департаменту соціальної політики, заступника міського голови Дніпра Едуарда Підлубного, з січня цього року у місті реорганізували комунальні центри соціально-психологічної реабілітації дітей у центри соціальної підтримки дітей та сімей, яких тепер чотири: «Мамине щастя», «Обійми», «Барвінок» та «Довіра». У останніх трьох з’явилися кімнати для діток віком від народження до трьох років, розраховані на п’ять осіб.
«Тепер малеча, яка народжена в місті і не має вад здоров’я, не направляється до обласних будинків дитини, а одразу потрапляє до цих закладів, з яких шлях до усиновлення набагато коротший. Діти, які мають статус сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, зазвичай тут довго не затримуються, – їх швидко забирають у родини»,– розповідає Едуард Підлубний.
Крім того, на базі центру соціальної підтримки «Мамине щастя» створено нове відділення для підтримки мам з дітьми, які переживають кризу в сімейному житті. Наразі тут перебувають 11 таких родин з 15 дітьми. «Ми забезпечуємо їм безоплатне проживання, посилене харчування, медичний, психологічний і соціальний супровід протягом дев’яти місяців, хоча, з огляду на ситуацію, цей термін може бути продовжений. Втім, нерідко після проведеної роботи з жінками та їхніми кривдниками строк перебування у відділенні значно скорочується. Таким чином, вдається зберегти сім’ю або ж, якщо це неможливо, дати шанс жінці знайти роботу, житло і почати нове життя. А головне – уникнути направлення дітей в інтернати», – зазначає Едуард Підлубний.
За словами генерального директора Директорату розвитку соціальних послуг і захисту прав дітей Міністерства соціальної політики України Руслана Колбаси, місцева влада має зробити максимально все, щоб у батьків не було потреби відправляти дитину в інтернат. «Якщо це дитина-сирота, то головне завдання служби у справах дітей у територіальній громаді – сприяти усиновленню або влаштувати її в сімейні форми виховання: прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу. Якщо у дитини є родичі, які можуть її забрати у сім’ю, – влаштувати під опіку, піклування», – підкреслив Руслан Колбаса.
Міська влада міста Дніпра створює максимально сприятливі умови для усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
За словами директора департаменту соціальної політики, заступника міського голови Дніпра Едуарда Підлубного, з січня цього року у місті реорганізували комунальні центри соціально-психологічної реабілітації дітей у центри соціальної підтримки дітей та сімей, яких тепер чотири: «Мамине щастя», «Обійми», «Барвінок» та «Довіра». У останніх трьох з’явилися кімнати для діток віком від народження до трьох років, розраховані на п’ять осіб.
«Тепер малеча, яка народжена в місті і не має вад здоров’я, не направляється до обласних будинків дитини, а одразу потрапляє до цих закладів, з яких шлях до усиновлення набагато коротший. Діти, які мають статус сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, зазвичай тут довго не затримуються, – їх швидко забирають у родини»,– розповідає Едуард Підлубний.
Крім того, на базі центру соціальної підтримки «Мамине щастя» створено нове відділення для підтримки мам з дітьми, які переживають кризу в сімейному житті. Наразі тут перебувають 11 таких родин з 15 дітьми. «Ми забезпечуємо їм безоплатне проживання, посилене харчування, медичний, психологічний і соціальний супровід протягом дев’яти місяців, хоча, з огляду на ситуацію, цей термін може бути продовжений. Втім, нерідко після проведеної роботи з жінками та їхніми кривдниками строк перебування у відділенні значно скорочується. Таким чином, вдається зберегти сім’ю або ж, якщо це неможливо, дати шанс жінці знайти роботу, житло і почати нове життя. А головне – уникнути направлення дітей в інтернати», – зазначає Едуард Підлубний.
За словами генерального директора Директорату розвитку соціальних послуг і захисту прав дітей Міністерства соціальної політики України Руслана Колбаси, місцева влада має зробити максимально все, щоб у батьків не було потреби відправляти дитину в інтернат. «Якщо це дитина-сирота, то головне завдання служби у справах дітей у територіальній громаді – сприяти усиновленню або влаштувати її в сімейні форми виховання: прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу. Якщо у дитини є родичі, які можуть її забрати у сім’ю, – влаштувати під опіку, піклування», – підкреслив Руслан Колбаса.
