Україна відзначає 30-річчя введення в дію Конвенції ООН про права дитини
Тридцять років тому, 27 вересня 1991 року, норми Конвенції ООН про права дитини почали діяти як складова законодавства нашої країни.
«Україна була однією з перших держав, що ратифікували Конвенцію ООН про права дитини, яку називають «Світовою конституцією прав дитини». За ці три десятиліття ми вибудували в нашій державі систему захисту та забезпечення прав дітей, яка сьогодні потребує переформатування. Адже у зв’язку з реформою децентралізації багато повноважень передається на рівень територіальних громад, зокрема створення служб у справах дітей», – зазначила Міністр соціальної політики Марина Лазебна.
З часу ратифікації Конвенції Україною ухвалено більше 15 стратегій, концепцій і програм, спрямованих на вдосконалення законодавства у сфері захисту прав дітей.
«Важливим етапом стало прийняття Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” у січні 1995 року, який започаткував утворення вертикалі органів виконавчої влади у справах дітей. У 2001 році прийнято Закон України „Про охорону дитинства”, у якому відображене одне із пріоритетних прав дитини на захист від усіх форм фізичного і психічного насильства. Наразі норми українського законодавства у сфері захисту прав дитини відповідають положенням Конвенції ООН про права дитини, а також міжнародним стандартам і пріоритетам з прав дитини», - підкреслив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Мінсоцполітики Руслан Колбаса.
За його словами, велику роль у впровадженні положень Конвенції відіграє підтримка міжнародних партнерів, серед яких - ЮНІСЕФ, Європейський Союз, Світовий банк, Агентство США з міжнародного розвитку, ПРООН та інші агентства системи ООН, уряди Німеччини, Швеції, Нідерландів, Польщі та інших країн.
Руслан Колбаса також повідомив, що за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Радника-уповноваженого Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук Мінсоцполітики розпочинає розробку єдиної Національної стратегії у сфері забезпечення прав дітей, яка стане орієнтиром для всіх органів влади на національному та місцевому рівнях.
Тридцять років тому, 27 вересня 1991 року, норми Конвенції ООН про права дитини почали діяти як складова законодавства нашої країни.
«Україна була однією з перших держав, що ратифікували Конвенцію ООН про права дитини, яку називають «Світовою конституцією прав дитини». За ці три десятиліття ми вибудували в нашій державі систему захисту та забезпечення прав дітей, яка сьогодні потребує переформатування. Адже у зв’язку з реформою децентралізації багато повноважень передається на рівень територіальних громад, зокрема створення служб у справах дітей», – зазначила Міністр соціальної політики Марина Лазебна.
З часу ратифікації Конвенції Україною ухвалено більше 15 стратегій, концепцій і програм, спрямованих на вдосконалення законодавства у сфері захисту прав дітей.
«Важливим етапом стало прийняття Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” у січні 1995 року, який започаткував утворення вертикалі органів виконавчої влади у справах дітей. У 2001 році прийнято Закон України „Про охорону дитинства”, у якому відображене одне із пріоритетних прав дитини на захист від усіх форм фізичного і психічного насильства. Наразі норми українського законодавства у сфері захисту прав дитини відповідають положенням Конвенції ООН про права дитини, а також міжнародним стандартам і пріоритетам з прав дитини», - підкреслив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Мінсоцполітики Руслан Колбаса.
За його словами, велику роль у впровадженні положень Конвенції відіграє підтримка міжнародних партнерів, серед яких - ЮНІСЕФ, Європейський Союз, Світовий банк, Агентство США з міжнародного розвитку, ПРООН та інші агентства системи ООН, уряди Німеччини, Швеції, Нідерландів, Польщі та інших країн.
Руслан Колбаса також повідомив, що за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Радника-уповноваженого Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук Мінсоцполітики розпочинає розробку єдиної Національної стратегії у сфері забезпечення прав дітей, яка стане орієнтиром для всіх органів влади на національному та місцевому рівнях.
За який період враховуються доходи при розрахунку розміру житлової субсидії та як розраховується розмір житлової субсидії.
Звертаємо увагу, що житлова субсидія розраховується окремо на опалювальний і неопалювальний сезони. У випадку призначення житлової субсидії на наступний період 2021-2022 рр., повторно звертатись за призначенням житлової субсидії у жовтні 2021 року НЕ ПОТРІБНО. Її розрахунок буде проведено органами соціального захисту населення самостійно (без звернення громадян). Сьогодні поговоримо про те, за який період враховуються доходи при розрахунку розміру житлової субсидії та як розраховується розмір житлової субсидії.
За який період враховуються доходи при розрахунку розміру житлової субсидії
Доходи враховуються:
за III-IV квартали попереднього календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалювального сезону;
за I-II квартали поточного календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку опалювального сезону;
за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії, - у разі, коли житлова субсидія призначається не з початку опалювального (неопалювального) сезону.
У разі призначення житлової субсидії з початку опалювального сезону доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за серпень поточного року, а в разі призначення житлової субсидії з початку неопалювального сезону доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за березень поточного року. У разі призначення житлової субсидії не з початку опалювального (неопалювального) сезону враховується розмір нарахованої пенсії за місяць, що передує місяцю, попередньому до місяця, з якого призначається житлова субсидія.
Розрахунок розміру житлової субсидії
Розмір субсидії розраховується як різниця між вартістю житлово-комунальних послуг в межах соціальних норм і нормативів та обсягом обов’язкового платежу.
Субсидія=плата за ЖКП в межах норм і нормативів - обов’язковий платіж.
Знаючи дохід сім’ї, а також членів сім’ї і осіб зі складу домогосподарства, можна самостійно розрахувати розмір обов’язкового платежу і орієнтовний розмір субсидії. Постановою КМУ від 06.08.2014 № 409 установлено соціальну норму житла та соціальні нормативи, у межах яких держава надає громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Згідно з постановою КМУ від 27.07.1998 № 1156, розмір обов’язкового відсотка платежу за житлово-комунальні послуги визначається для кожного домогосподарства індивідуально за єдиною формулою і залежить виключно від розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства на одну особу.
Житлова субсидія розраховується окремо на опалювальний і неопалювальний сезони.
Звертаємо увагу, що житлова субсидія розраховується окремо на опалювальний і неопалювальний сезони. У випадку призначення житлової субсидії на наступний період 2021-2022 рр., повторно звертатись за призначенням житлової субсидії у жовтні 2021 року НЕ ПОТРІБНО. Її розрахунок буде проведено органами соціального захисту населення самостійно (без звернення громадян). Сьогодні поговоримо про те, за який період враховуються доходи при розрахунку розміру житлової субсидії та як розраховується розмір житлової субсидії.
За який період враховуються доходи при розрахунку розміру житлової субсидії
Доходи враховуються:
за III-IV квартали попереднього календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалювального сезону;
за I-II квартали поточного календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку опалювального сезону;
за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії, - у разі, коли житлова субсидія призначається не з початку опалювального (неопалювального) сезону.
У разі призначення житлової субсидії з початку опалювального сезону доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за серпень поточного року, а в разі призначення житлової субсидії з початку неопалювального сезону доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за березень поточного року. У разі призначення житлової субсидії не з початку опалювального (неопалювального) сезону враховується розмір нарахованої пенсії за місяць, що передує місяцю, попередньому до місяця, з якого призначається житлова субсидія.
Розрахунок розміру житлової субсидії
Розмір субсидії розраховується як різниця між вартістю житлово-комунальних послуг в межах соціальних норм і нормативів та обсягом обов’язкового платежу.
Субсидія=плата за ЖКП в межах норм і нормативів - обов’язковий платіж.
Знаючи дохід сім’ї, а також членів сім’ї і осіб зі складу домогосподарства, можна самостійно розрахувати розмір обов’язкового платежу і орієнтовний розмір субсидії. Постановою КМУ від 06.08.2014 № 409 установлено соціальну норму житла та соціальні нормативи, у межах яких держава надає громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Згідно з постановою КМУ від 27.07.1998 № 1156, розмір обов’язкового відсотка платежу за житлово-комунальні послуги визначається для кожного домогосподарства індивідуально за єдиною формулою і залежить виключно від розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства на одну особу.
Житлова субсидія розраховується окремо на опалювальний і неопалювальний сезони.
Запровадження ЄІССС на території всієї країни дозволить державі щорічно економити 11 млрд гривень
Запровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) суттєво зменшить витрати на утримання органів соціального захисту населення. Про це повідомив заступник Міністра соціальної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Валерій Бушков.
За його словами, скорочення адміністративних видатків у соціальній сфері складе не менш ніж 50% або понад 6 млрд грн на рік.
«ЄІССС забезпечить повну верифікацію соціальних виплат, дозволить уникнути існування «двійників» і «мертвих душ» у централізованій системі шляхом здійснення перевірки достовірності даних, поданих заявником ще на стадії опрацювання заяви, тобто до прийняття рішення щодо призначення соціальних виплат. Завдяки достовірності і повноті всіх даних в ЄІССС про людину, яка подала заяву на отримання державної допомоги, вона зможе скористатися послугою з призначення соціальної виплати за кілька хвилин і без додаткових довідок.
Запровадження електронних послуг, електронного документообігу та інформаційних обмінів між державними реєстрами і системами дозволить зекономити ще не менше 5 млрд грн на рік державних коштів у соціальній сфері», - зазначив Валерій Бушков.
Він також додав, що запровадження ЄІССС по всій країні забезпечить прозорий контроль та можливість моніторингу в режимі онлайн понад 700 млрд грн річних видатків бюджету на соціальний захист населення.
Запровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) суттєво зменшить витрати на утримання органів соціального захисту населення. Про це повідомив заступник Міністра соціальної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Валерій Бушков.
За його словами, скорочення адміністративних видатків у соціальній сфері складе не менш ніж 50% або понад 6 млрд грн на рік.
«ЄІССС забезпечить повну верифікацію соціальних виплат, дозволить уникнути існування «двійників» і «мертвих душ» у централізованій системі шляхом здійснення перевірки достовірності даних, поданих заявником ще на стадії опрацювання заяви, тобто до прийняття рішення щодо призначення соціальних виплат. Завдяки достовірності і повноті всіх даних в ЄІССС про людину, яка подала заяву на отримання державної допомоги, вона зможе скористатися послугою з призначення соціальної виплати за кілька хвилин і без додаткових довідок.
Запровадження електронних послуг, електронного документообігу та інформаційних обмінів між державними реєстрами і системами дозволить зекономити ще не менше 5 млрд грн на рік державних коштів у соціальній сфері», - зазначив Валерій Бушков.
Він також додав, що запровадження ЄІССС по всій країні забезпечить прозорий контроль та можливість моніторингу в режимі онлайн понад 700 млрд грн річних видатків бюджету на соціальний захист населення.
Заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ольга Ревук взяла участь у тематичній дискусії ,,Вплив пандемії COVID-19 на зростання бідності та на вразливе населення в Україні” під час Десятого засідання Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС
Платформа громадянського суспільства Україна – ЄС створена у відповідності до ст. 469-470 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та є органом для взаємодії з ЄС на рівні представників громадянського суспільства. ПГС складається з представників громадянського суспільства України, з однієї сторони, і членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК), з іншої, та регулярно проводить засідання для моніторингу реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також обміну думками.
На Десятому засіданні ПГС головували Олена Павленко, Президент DiXi Group, та Веселін Мітов, член ЄСЕК та Голова Болгарської конфедерації праці «Подкрепа» (Podkrepa).
Під час засідання 27 вересня 2021 року члени ПГС обговорили прогрес в імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, наслідки впливу пандемії COVID-19 на зростання бідності в Україні та на вразливі верстви населення, а також за результатами обговорення прийняли Спільну декларацію.
Заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ольга Ревук повідомила учасників засідання стосовно реалізації низки важливих реформ, спрямованих на запровадження європейських стандартів і норм, а також проведення антикризових заходів, спрямованих на посилення соціального захисту найбільш незахищених верств населення у межах протидії пандемії COVID-19.
Платформа громадянського суспільства Україна – ЄС створена у відповідності до ст. 469-470 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та є органом для взаємодії з ЄС на рівні представників громадянського суспільства. ПГС складається з представників громадянського суспільства України, з однієї сторони, і членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК), з іншої, та регулярно проводить засідання для моніторингу реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також обміну думками.
На Десятому засіданні ПГС головували Олена Павленко, Президент DiXi Group, та Веселін Мітов, член ЄСЕК та Голова Болгарської конфедерації праці «Подкрепа» (Podkrepa).
Під час засідання 27 вересня 2021 року члени ПГС обговорили прогрес в імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, наслідки впливу пандемії COVID-19 на зростання бідності в Україні та на вразливі верстви населення, а також за результатами обговорення прийняли Спільну декларацію.
Заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ольга Ревук повідомила учасників засідання стосовно реалізації низки важливих реформ, спрямованих на запровадження європейських стандартів і норм, а також проведення антикризових заходів, спрямованих на посилення соціального захисту найбільш незахищених верств населення у межах протидії пандемії COVID-19.
Всі, хто потребує допомоги в оплаті комунальних послуг, отримають підтримку від держави, – Марина Лазебна
Субсидії отримають всі, хто потребує допомоги в оплаті комунальних послуг. Про це заявила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна під час прес-конференції.
«Механізм субсидій стабільно працюватиме за будь-якого перебігу опалювального сезону. Як би не змінювались тарифи, всі, хто потребує допомоги в оплаті комунальних послуг, обов’язково отримають підтримку від держави», – підкреслила Марина Лазебна.
Вона зауважила, що після посилення цільового характеру виплат субсидії отримають родини, які їх насправді потребують, і для яких це питання життєво важливе.
Міністр зазначила, що у держбюджеті на цей рік на виплату субсидій передбачено 35,2 млрд гривень. «На сьогодні всі заявки органів соціального захисту населення на виплату житлових субсидій населенню фінансуються Мінсоцполітики в повному обсязі. Також у Верховній Раді знаходиться законопроект, який передбачає збільшення фінансування субсидій у цьому році ще більш ніж на 12 млрд гривень», - повідомила Марина Лазебна.
Вона зазначила, що у разі збільшення комунальних тарифів розмір субсидій буде збільшуватися автоматично. «Жодних додаткових заяв чи інших документів від людей не потрібно. Якщо ж людина не отримувала субсидію, але через зростання тарифів їй знадобилась така допомога, вона може звернутись за нею в будь-який момент. І субсидію призначать одразу в місяць звернення», – пояснила Марина Лазебна.
Вона також підкреслила, що для мешканців регіонів, які потраплять до «червоної зони» внаслідок поширення епідемії COVID-19, автоматично на 50% будуть збільшені норми споживання основних комунальних послуг при розрахунку субсидій. «Коли люди вимушено знаходяться вдома, працюють з дому, діти вчаться дистанційно, вони споживають більше води, газу та електрики. Збільшення норм споживання відбудеться автоматично», – сказала Марина Лазебна.
Міністр додала, що минулого опалювального сезону субсидію на оплату житлово-комунальних послуг отримувало близько трьох мільйонів домогосподарств.
Мінсоцполітики очікує, що цього сезону буде співставна цифра. Станом на вересень житлова субсидія призначена вже майже 2,5 мільйонам домогосподарств, з них автоматично ‒ майже двом мільйонам. Заяви від людей продовжують надходити, процес призначення триває.
Згідно з очікуваннями Мінсоцполітики, середній розмір субсидії на оплату житлово-комунальних послуг в опалювальному сезоні 2021‒2022 років складатиме близько двох тисяч гривень.
Субсидії отримають всі, хто потребує допомоги в оплаті комунальних послуг. Про це заявила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна під час прес-конференції.
«Механізм субсидій стабільно працюватиме за будь-якого перебігу опалювального сезону. Як би не змінювались тарифи, всі, хто потребує допомоги в оплаті комунальних послуг, обов’язково отримають підтримку від держави», – підкреслила Марина Лазебна.
Вона зауважила, що після посилення цільового характеру виплат субсидії отримають родини, які їх насправді потребують, і для яких це питання життєво важливе.
Міністр зазначила, що у держбюджеті на цей рік на виплату субсидій передбачено 35,2 млрд гривень. «На сьогодні всі заявки органів соціального захисту населення на виплату житлових субсидій населенню фінансуються Мінсоцполітики в повному обсязі. Також у Верховній Раді знаходиться законопроект, який передбачає збільшення фінансування субсидій у цьому році ще більш ніж на 12 млрд гривень», - повідомила Марина Лазебна.
Вона зазначила, що у разі збільшення комунальних тарифів розмір субсидій буде збільшуватися автоматично. «Жодних додаткових заяв чи інших документів від людей не потрібно. Якщо ж людина не отримувала субсидію, але через зростання тарифів їй знадобилась така допомога, вона може звернутись за нею в будь-який момент. І субсидію призначать одразу в місяць звернення», – пояснила Марина Лазебна.
Вона також підкреслила, що для мешканців регіонів, які потраплять до «червоної зони» внаслідок поширення епідемії COVID-19, автоматично на 50% будуть збільшені норми споживання основних комунальних послуг при розрахунку субсидій. «Коли люди вимушено знаходяться вдома, працюють з дому, діти вчаться дистанційно, вони споживають більше води, газу та електрики. Збільшення норм споживання відбудеться автоматично», – сказала Марина Лазебна.
Міністр додала, що минулого опалювального сезону субсидію на оплату житлово-комунальних послуг отримувало близько трьох мільйонів домогосподарств.
Мінсоцполітики очікує, що цього сезону буде співставна цифра. Станом на вересень житлова субсидія призначена вже майже 2,5 мільйонам домогосподарств, з них автоматично ‒ майже двом мільйонам. Заяви від людей продовжують надходити, процес призначення триває.
Згідно з очікуваннями Мінсоцполітики, середній розмір субсидії на оплату житлово-комунальних послуг в опалювальному сезоні 2021‒2022 років складатиме близько двох тисяч гривень.
У 2021 році за ініціативою Мінсоцполітики були підвищені всі страхові пенсії
У цьому році були підвищені всі страхові пенсії, а саме для 10,3 мільйонів пенсіонерів. Про це заявила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна під час прес-конференції.
Вона зазначила, що це вдалося зробити завдяки кільком крокам: з 1 березня пенсії зросли в результаті індексації; з 1 липня – у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму та встановленням доплати до пенсій, які не індексувались протягом попередніх двох років. «Також з 1 липня до 2 тисяч гривень ми підвищили військовим пенсії, які не збільшувались з 2018 року. А ще – на 2000-2500 гривень зросли пенсії людям з інвалідністю, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС», – пояснила Марина Лазебна.
Міністр нагадала, що вже за декілька днів, з 1 жовтня, доплати до пенсії почнуть отримувати люди віком 75-80 років у рамках розширення «вікової лінійки» доплат, ініційованої Президентом України.
А з 1 грудня зростуть пенсійні виплати у зв’язку із збільшенням прожиткового мінімуму. У результаті збільшення мінімальної заробітної плати до 6 500 грн мінімальна пенсія для людей старших за 65 років за наявності повного страхового стажу (для жінки - 30 років страхового стажу та 35 років - для чоловіка) збільшиться до 2600 грн.
За даними Мінсоцполітики, наразі середня пенсія становить 3 867 грн, її розмір збільшився на 25% за останні півтора роки.
«Середні цифри важливі, щоб відслідковувати тенденції, але вони не розкажуть, як живуть люди. Для цього треба дивитись глибше, по групах пенсіонерів. Тому всі програми підвищення пенсій ми робили максимально адресними, щоб в першу чергу підняти найменші пенсії. Адже, коли прийшов наш Уряд, 4 мільйони людей отримували пенсії нижчі двох тисяч гривень», – зауважила Марина Лазебна.
Міністр зазначила, що в результаті поетапних підвищень для 2 мільйонів 300 тисяч пенсіонерів пенсії вже перевищили дві тисячі гривень. «І ми не зупиняємось. Вже з середини наступного року пенсій менше двох тисяч гривень в країні не буде», – наголосила Марина Лазебна.
Вона також додала, що в результаті цільових програм кількість пенсіонерів, які одержують пенсію від трьох до чотирьох тис. грн, зросла на 50%, а тих, чиї пенсії становлять від чотирьох до п’яти тис. грн, - на 40%.
У цьому році були підвищені всі страхові пенсії, а саме для 10,3 мільйонів пенсіонерів. Про це заявила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна під час прес-конференції.
Вона зазначила, що це вдалося зробити завдяки кільком крокам: з 1 березня пенсії зросли в результаті індексації; з 1 липня – у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму та встановленням доплати до пенсій, які не індексувались протягом попередніх двох років. «Також з 1 липня до 2 тисяч гривень ми підвищили військовим пенсії, які не збільшувались з 2018 року. А ще – на 2000-2500 гривень зросли пенсії людям з інвалідністю, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС», – пояснила Марина Лазебна.
Міністр нагадала, що вже за декілька днів, з 1 жовтня, доплати до пенсії почнуть отримувати люди віком 75-80 років у рамках розширення «вікової лінійки» доплат, ініційованої Президентом України.
А з 1 грудня зростуть пенсійні виплати у зв’язку із збільшенням прожиткового мінімуму. У результаті збільшення мінімальної заробітної плати до 6 500 грн мінімальна пенсія для людей старших за 65 років за наявності повного страхового стажу (для жінки - 30 років страхового стажу та 35 років - для чоловіка) збільшиться до 2600 грн.
За даними Мінсоцполітики, наразі середня пенсія становить 3 867 грн, її розмір збільшився на 25% за останні півтора роки.
«Середні цифри важливі, щоб відслідковувати тенденції, але вони не розкажуть, як живуть люди. Для цього треба дивитись глибше, по групах пенсіонерів. Тому всі програми підвищення пенсій ми робили максимально адресними, щоб в першу чергу підняти найменші пенсії. Адже, коли прийшов наш Уряд, 4 мільйони людей отримували пенсії нижчі двох тисяч гривень», – зауважила Марина Лазебна.
Міністр зазначила, що в результаті поетапних підвищень для 2 мільйонів 300 тисяч пенсіонерів пенсії вже перевищили дві тисячі гривень. «І ми не зупиняємось. Вже з середини наступного року пенсій менше двох тисяч гривень в країні не буде», – наголосила Марина Лазебна.
Вона також додала, що в результаті цільових програм кількість пенсіонерів, які одержують пенсію від трьох до чотирьох тис. грн, зросла на 50%, а тих, чиї пенсії становлять від чотирьох до п’яти тис. грн, - на 40%.
У 2022 році Уряд планує продовжити підвищення пенсій
Уряд вже запланував послідовне підвищення пенсій на наступний 2022 рік. Про це повідомила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна під час прес-конференції.
Вона зазначила, що у наступному році мінімальна пенсійна виплата у людини віком від 70 років при наявності страхового стажу 35 років у чоловіка та 30 років у жінки буде не меншою, ніж три тисячі гривень. «По-перше, з 1 березня пройде індексація пенсій. І я сподіваюсь, що у 2022 році вона відбудеться для всіх без виключення пенсіонерів за однаковими правилами. По-друге, реалізація президентської програми вікових доплат до пенсій, якою ми послідовно охоплюємо людей від 70 років, дає нам змогу вийти на нову мінімальну пенсійну гарантію», – пояснила Марина Лазебна.
Разом з тим, вона підкреслила, що наразі основні зусилля всіх гілок влади мають бути спрямовані на три ключові позиції: відновити справедливість в солідарній системі; запровадити обов’язкові пенсійні накопичення та стимулювати розвиток добровільних; забезпечити для кожної людини поважного віку доступність необхідних соціальних послуг гарантованого обсягу та якості відповідно до її індивідуальних потреб. Готується законопроект про реформу системи державних гарантій підтримки доходів непрацездатних осіб.
«На часі справжня, а не параметрична пенсійна реформа», – повідомила Марина Лазебна.
Уряд вже запланував послідовне підвищення пенсій на наступний 2022 рік. Про це повідомила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна під час прес-конференції.
Вона зазначила, що у наступному році мінімальна пенсійна виплата у людини віком від 70 років при наявності страхового стажу 35 років у чоловіка та 30 років у жінки буде не меншою, ніж три тисячі гривень. «По-перше, з 1 березня пройде індексація пенсій. І я сподіваюсь, що у 2022 році вона відбудеться для всіх без виключення пенсіонерів за однаковими правилами. По-друге, реалізація президентської програми вікових доплат до пенсій, якою ми послідовно охоплюємо людей від 70 років, дає нам змогу вийти на нову мінімальну пенсійну гарантію», – пояснила Марина Лазебна.
Разом з тим, вона підкреслила, що наразі основні зусилля всіх гілок влади мають бути спрямовані на три ключові позиції: відновити справедливість в солідарній системі; запровадити обов’язкові пенсійні накопичення та стимулювати розвиток добровільних; забезпечити для кожної людини поважного віку доступність необхідних соціальних послуг гарантованого обсягу та якості відповідно до її індивідуальних потреб. Готується законопроект про реформу системи державних гарантій підтримки доходів непрацездатних осіб.
«На часі справжня, а не параметрична пенсійна реформа», – повідомила Марина Лазебна.
В Міністерстві соціальної політики України підписано Меморандум про співпрацю з Національною радою жінок України
та відкрито виставку „Впровадження соціальної дипломатії держави та громадських організаційˮ
Заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ольга Ревук 28 вересня 2021 року підписала Меморандум про співпрацю та партнерство Міністерства соціальної політики України з Національною радою жінок України в особі голови Людмили Порохняк-Гановської.
Метою Меморандуму є консолідація зусиль Мінсоцполітики та Національної ради жінок України, які спрямовані на захист прав, свобод і законних інтересів громадян, у тому числі в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, торгівлі людьми, дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також забезпечення надання соціальних послуг особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати.
Ольга Ревук наголосила, що Національна рада жінок України вже не один рік є одним з головних партнерів міністерства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, а також зазначила, що підписання даного документу стане ефективним продовженням спільної роботи у захисті прав, свобод і законних інтересів громадян України, як жінок, дітей, так і чоловіків.
Голова Національної ради жінок України підкреслила, що багаторічна співпраця має свої позитиві результати, проте підтримка з боку держави громадських організацій та об’єднань завжди відіграє важливу роль у питаннях соціальної підтримки вразливих верств населення.
Також впродовж цієї події в приміщенні Мінсоцполітики сьогодні відкрилась виставка „Впровадження соціальної дипломатії держави та громадських організаційˮ, яку підготовлено за ініціативою та силами Національної ради жінок України, зокрема Людмили Порохняк-Грановської. У відкритті виставки взяли участь представниці всіх громадських організацій та об’єднань, що входять до складу ради, які презентували діяльність своїх організацій.
та відкрито виставку „Впровадження соціальної дипломатії держави та громадських організаційˮ
Заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ольга Ревук 28 вересня 2021 року підписала Меморандум про співпрацю та партнерство Міністерства соціальної політики України з Національною радою жінок України в особі голови Людмили Порохняк-Гановської.
Метою Меморандуму є консолідація зусиль Мінсоцполітики та Національної ради жінок України, які спрямовані на захист прав, свобод і законних інтересів громадян, у тому числі в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, торгівлі людьми, дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також забезпечення надання соціальних послуг особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати.
Ольга Ревук наголосила, що Національна рада жінок України вже не один рік є одним з головних партнерів міністерства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, а також зазначила, що підписання даного документу стане ефективним продовженням спільної роботи у захисті прав, свобод і законних інтересів громадян України, як жінок, дітей, так і чоловіків.
Голова Національної ради жінок України підкреслила, що багаторічна співпраця має свої позитиві результати, проте підтримка з боку держави громадських організацій та об’єднань завжди відіграє важливу роль у питаннях соціальної підтримки вразливих верств населення.
Також впродовж цієї події в приміщенні Мінсоцполітики сьогодні відкрилась виставка „Впровадження соціальної дипломатії держави та громадських організаційˮ, яку підготовлено за ініціативою та силами Національної ради жінок України, зокрема Людмили Порохняк-Грановської. У відкритті виставки взяли участь представниці всіх громадських організацій та об’єднань, що входять до складу ради, які презентували діяльність своїх організацій.
Міністерство соціальної політики України pinned «У 2022 році Уряд планує продовжити підвищення пенсій Уряд вже запланував послідовне підвищення пенсій на наступний 2022 рік. Про це повідомила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна під час прес-конференції. Вона зазначила, що у наступному…»
Марина Лазебна представила «дорожню мапу» розвитку пенсійних накопичень
Марина Лазебна, Міністр соціальної політики, взяла участь у публічній дискусії на тему «Накопичувальна пенсія - українська мрія чи реальність?», організованою Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»
Під час дискусії вона представила «дорожню мапу» розвитку пенсійних накопичень в Україні, яка складається з трьох основних етапів:
1. Запровадження обов’язкових пенсійних накопичень. Вона зазначила, що цієї осені народні депутати планують ухвалити в першому читанні відповідний законопроект.
«В результаті півтора року спільної роботи маємо два документи, кожен з яких може стати основою ефективної системи пенсійних накопичень. В них мінімізовано ризики корупції та монополізації, а центром прийняття рішень є людина. Це проект 2683-3, який доопрацьований Міністерством соціальної політики та зареєстрований народними депутатами у Верховній Раді, та напрацьований на базі нього групою експертів в Офісі простих рішень та результатів проект 2683 «д» і відповідні податкові зміни. Цей проект ще не зареєстрований, але на базі нього теж можна рухатись далі», - прокоментувала Марина Лазебна.
Також вона зазначила, що після консультацій зі Світовим Банком Мінсоцполітики разом з Мінфіном опрацьовують такий режим внесків, який забезпечить обов’язкові внески від роботодавців без зростання податкового навантаження та добровільні внески від людини за принципом автозапису зі стимулюючим софінансуванням від держави.
Мінсоцполітики разом з Мінцифрою, зі свого боку, вже здійснюють розробку Єдиного соціального реєстру, який, в тому числі, буде центром надійного зберігання даних про пенсійні накопичення людей, незалежно від того, в якій саме установі людина накопичуватиме собі на пенсію.
2. Запровадження професійних накопичувальних пенсій для працюючих у важких та шкідливих умовах. Марина Лазебна повідомила, що у Верховній Раді зареєстрований відповідний урядовий законопроект 4408. Уряд очікує на його підтримку Верховною Радою та готовий до його реалізації. Це стосуватиметься невеликої кількості людей, обсяги пенсійних коштів повністю відповідають можливостям фондового ринку, навіть в поточному стані, задовольнити потреби у їх інвестуванні. Також важливо, що це стійке зменшення видатків Пенсійного фонду у довгостроковій перспективі.
3. Розвиток добровільних пенсійних накопичень на базі чинного законодавства. Попередні кроки вимагають зміни законодавства. Але в Україні працює система добровільних пенсійних накопичень. Сьогодні близько 900 тисяч людей мають накопичення у 60 недержавних пенсійних фондах. Недержавні пенсійні фонди надійно зберегли кошти людей, навіть у кризові роки, розвивають сервіси для людей та виплачують пенсії. Загалом люди отримали з НПФ вже більше мільярду гривень додаткових пенсій.
Марина Лазебна, Міністр соціальної політики, взяла участь у публічній дискусії на тему «Накопичувальна пенсія - українська мрія чи реальність?», організованою Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»
Під час дискусії вона представила «дорожню мапу» розвитку пенсійних накопичень в Україні, яка складається з трьох основних етапів:
1. Запровадження обов’язкових пенсійних накопичень. Вона зазначила, що цієї осені народні депутати планують ухвалити в першому читанні відповідний законопроект.
«В результаті півтора року спільної роботи маємо два документи, кожен з яких може стати основою ефективної системи пенсійних накопичень. В них мінімізовано ризики корупції та монополізації, а центром прийняття рішень є людина. Це проект 2683-3, який доопрацьований Міністерством соціальної політики та зареєстрований народними депутатами у Верховній Раді, та напрацьований на базі нього групою експертів в Офісі простих рішень та результатів проект 2683 «д» і відповідні податкові зміни. Цей проект ще не зареєстрований, але на базі нього теж можна рухатись далі», - прокоментувала Марина Лазебна.
Також вона зазначила, що після консультацій зі Світовим Банком Мінсоцполітики разом з Мінфіном опрацьовують такий режим внесків, який забезпечить обов’язкові внески від роботодавців без зростання податкового навантаження та добровільні внески від людини за принципом автозапису зі стимулюючим софінансуванням від держави.
Мінсоцполітики разом з Мінцифрою, зі свого боку, вже здійснюють розробку Єдиного соціального реєстру, який, в тому числі, буде центром надійного зберігання даних про пенсійні накопичення людей, незалежно від того, в якій саме установі людина накопичуватиме собі на пенсію.
2. Запровадження професійних накопичувальних пенсій для працюючих у важких та шкідливих умовах. Марина Лазебна повідомила, що у Верховній Раді зареєстрований відповідний урядовий законопроект 4408. Уряд очікує на його підтримку Верховною Радою та готовий до його реалізації. Це стосуватиметься невеликої кількості людей, обсяги пенсійних коштів повністю відповідають можливостям фондового ринку, навіть в поточному стані, задовольнити потреби у їх інвестуванні. Також важливо, що це стійке зменшення видатків Пенсійного фонду у довгостроковій перспективі.
3. Розвиток добровільних пенсійних накопичень на базі чинного законодавства. Попередні кроки вимагають зміни законодавства. Але в Україні працює система добровільних пенсійних накопичень. Сьогодні близько 900 тисяч людей мають накопичення у 60 недержавних пенсійних фондах. Недержавні пенсійні фонди надійно зберегли кошти людей, навіть у кризові роки, розвивають сервіси для людей та виплачують пенсії. Загалом люди отримали з НПФ вже більше мільярду гривень додаткових пенсій.
Урядом запроваджується державний контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки
На засіданні Уряду 29 вересня 2021 року схвалено проект Закону України „Про державний контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки” з метою посилення відповідальності з питань надання державної допомоги, пільг, житлових субсидій та інших виплат, що проводяться за рахунок коштів державного бюджету, надання соціальних послуг.
Зокрема, цим законопроектом передбачається визначити:
- Нацсоцслужбу суб’єктом державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та надати їй відповідні повноваження щодо здійснення державного контролю;
- місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад, центри надання адміністративних послуг, надавачів соціальних послуг об’єктами державного контролю;
- способи здійснення державного контролю надання соціальних послуг – проведення планових та позапланових перевірок. При цьому перевірки надавачів соціальних послуг мають проводитись з урахуванням норм Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльностіˮ;
- повноваження, права та обов’язки уповноваженої посадової особи Нацсоцслужби на здійснення державного контролю;
- санкції за порушення вимог законодавства з питань соціальної підтримки, надання соціальних послуг;
- підстави для видачі приписів щодо виявлених порушень законодавства;
- підстави для зупинення (повного або часткового) діяльності надавачів соціальних послуг;
- оскарження приписів і розгляд спорів, що виникають під час здійснення державного контролю з питань соціальної підтримки.
На засіданні Уряду 29 вересня 2021 року схвалено проект Закону України „Про державний контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки” з метою посилення відповідальності з питань надання державної допомоги, пільг, житлових субсидій та інших виплат, що проводяться за рахунок коштів державного бюджету, надання соціальних послуг.
Зокрема, цим законопроектом передбачається визначити:
- Нацсоцслужбу суб’єктом державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та надати їй відповідні повноваження щодо здійснення державного контролю;
- місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад, центри надання адміністративних послуг, надавачів соціальних послуг об’єктами державного контролю;
- способи здійснення державного контролю надання соціальних послуг – проведення планових та позапланових перевірок. При цьому перевірки надавачів соціальних послуг мають проводитись з урахуванням норм Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльностіˮ;
- повноваження, права та обов’язки уповноваженої посадової особи Нацсоцслужби на здійснення державного контролю;
- санкції за порушення вимог законодавства з питань соціальної підтримки, надання соціальних послуг;
- підстави для видачі приписів щодо виявлених порушень законодавства;
- підстави для зупинення (повного або часткового) діяльності надавачів соціальних послуг;
- оскарження приписів і розгляд спорів, що виникають під час здійснення державного контролю з питань соціальної підтримки.
Особи та діти з інвалідністю, постраждалі від вибухонебезпечних предметів, отримають одноразову компенсацію та щорічну допомогу на оздоровлення
Сьогодні на засіданні Уряд прийняв рішення щодо надання одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю до 18 років, яким встановлено інвалідність унаслідок одержаних на території України ушкоджень здоров’я, спричинених вибухонебезпечними предметами, визначеними пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України „Про протимінну діяльність в Україні”.
Постановою Кабінету Міністрів:
‒ затверджено порядки надання одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії від вибухонебезпечних предметів;
‒ встановлено розміри одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії від вибухонебезпечних предметів;
‒ надано можливість зазначеним категоріям осіб подавати документи для призначення таких виплат через виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад та центри надання адміністративних послуг.
Постанова набуває чинності з 1 січня 2022 року.
Сьогодні на засіданні Уряд прийняв рішення щодо надання одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю до 18 років, яким встановлено інвалідність унаслідок одержаних на території України ушкоджень здоров’я, спричинених вибухонебезпечними предметами, визначеними пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України „Про протимінну діяльність в Україні”.
Постановою Кабінету Міністрів:
‒ затверджено порядки надання одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії від вибухонебезпечних предметів;
‒ встановлено розміри одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії від вибухонебезпечних предметів;
‒ надано можливість зазначеним категоріям осіб подавати документи для призначення таких виплат через виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад та центри надання адміністративних послуг.
Постанова набуває чинності з 1 січня 2022 року.
Урядом схвалено зміни до Податкового кодексу України в частині встановлення місячної звітності зі сплати єдиного внеску і податку на доходи фізичних осіб
Кабінет Міністрів України сьогодні схвалив проект Закону України ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб”.
Зокрема, запропоновано внести зміни до Податкового кодексу України в частині встановлення місячної звітності зі сплати єдиного внеску і податку на доходи фізичних осіб.
Проект закону спрямований на вирішення проблеми своєчасності обчислення страхового стажу, призначення та отримання пенсійних та інших виплат за соціальним страхуванням.
Кабінет Міністрів України сьогодні схвалив проект Закону України ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб”.
Зокрема, запропоновано внести зміни до Податкового кодексу України в частині встановлення місячної звітності зі сплати єдиного внеску і податку на доходи фізичних осіб.
Проект закону спрямований на вирішення проблеми своєчасності обчислення страхового стажу, призначення та отримання пенсійних та інших виплат за соціальним страхуванням.
На які послуги надається житлова субсидія
Продовжуємо інформувати громадян про житлові субсидії. Сьогодні поговоримо про те, на які послуги надається житлова субсидія.
Статтею 5 Закону України ,,Про житлово-комунальні послуги” визначено перелік житлово-комунальних послуг, на які надаються житлові субсидії. Час від часу цей перелік зазнає змін.
Наразі у вигляді житлових субсидій держава відшкодовує витрати на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, а саме:
1) внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також наступних житлово-комунальних послуг:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;
- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
2) внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив, та витрат на комунальні послуги в такому будинку;
3) на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Житлові субсидії на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива надаються один раз на рік і призначаються, якщо домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення.
Продовжуємо інформувати громадян про житлові субсидії. Сьогодні поговоримо про те, на які послуги надається житлова субсидія.
Статтею 5 Закону України ,,Про житлово-комунальні послуги” визначено перелік житлово-комунальних послуг, на які надаються житлові субсидії. Час від часу цей перелік зазнає змін.
Наразі у вигляді житлових субсидій держава відшкодовує витрати на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, а саме:
1) внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також наступних житлово-комунальних послуг:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;
- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
2) внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив, та витрат на комунальні послуги в такому будинку;
3) на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Житлові субсидії на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива надаються один раз на рік і призначаються, якщо домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення.
До онлайн-навчання з питань адміністрування соцзахисту вже залучилися близько 1000 фахівців територіальних громад із 6 регіонів
Міністерство соціальної політики реалізує інноваційний навчальний проект для територіальних громад України в онлайн -форматі «Сучасні підходи до адміністрування соціального захисту на рівні територіальних громад». Він передбачає проведення дистанційно двадцяти навчальних заходів, які відбуваються в межах третього етапу навчальних заходів. Представники громад отримують актуальні знання стосовно моделей соціального захисту в умовах децентралізації повноважень.
Навчання відбувається в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який Мінсоцполітики реалізує спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
Воно передбачає набуття фахівцями територіальних громад відповідних компетенцій з питань соціального захисту населення і захисту прав дітей. Спеціально для організації дистанційного навчання було створено навчальний портал для територіальних громад https://portal-gromady.msp.gov.ua/. Він містить відеоуроки, переліки дотичних нормативно-правових документів, презентації, опис кращих практик територіальних громад тощо. Це дає можливість представникам територіальних громад не тільки брати участь у навчальних семінарах і тренінгах, а й проводити самостійну роботу з використанням розміщених на порталі матеріалів.
Згідно з затвердженим графіком у 2021-2022 рр. відбудуться 16 регіональних семінарів-тренінгів. У них візьмуть участь представники близько 1000 територіальних громад з 16 областей України. Також до цих тренінгових програм залучаються представники структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, служб у справах дітей, обласних центрів соціальних служб.
Міністерство соціальної політики реалізує інноваційний навчальний проект для територіальних громад України в онлайн -форматі «Сучасні підходи до адміністрування соціального захисту на рівні територіальних громад». Він передбачає проведення дистанційно двадцяти навчальних заходів, які відбуваються в межах третього етапу навчальних заходів. Представники громад отримують актуальні знання стосовно моделей соціального захисту в умовах децентралізації повноважень.
Навчання відбувається в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який Мінсоцполітики реалізує спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
Воно передбачає набуття фахівцями територіальних громад відповідних компетенцій з питань соціального захисту населення і захисту прав дітей. Спеціально для організації дистанційного навчання було створено навчальний портал для територіальних громад https://portal-gromady.msp.gov.ua/. Він містить відеоуроки, переліки дотичних нормативно-правових документів, презентації, опис кращих практик територіальних громад тощо. Це дає можливість представникам територіальних громад не тільки брати участь у навчальних семінарах і тренінгах, а й проводити самостійну роботу з використанням розміщених на порталі матеріалів.
Згідно з затвердженим графіком у 2021-2022 рр. відбудуться 16 регіональних семінарів-тренінгів. У них візьмуть участь представники близько 1000 територіальних громад з 16 областей України. Також до цих тренінгових програм залучаються представники структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, служб у справах дітей, обласних центрів соціальних служб.
Із 2009 року 30 вересня в Україні відзначається День усиновлення – день вшанування людяності, милосердя, доброти та любові.
Це день сімей, які взяли на себе відповідальність за долі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віддаючи любов і турботу, не чекаючи винагород; день для всіх людей, чия наполеглива праця та активна суспільна позиція допомагає розв’язувати проблеми дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це день для дітей, які отримали люблячих та дбайливих батьків, які мають змогу проживати кожен день свого дитинства у сім’ї.
Усиновити дитину-сироту, полюбити, виховати і виростити як рідну ‒ таке надзвичайно важливе рішення щороку приймають більше, ніж тисяча сімей в Україні. Саме вони вселяють у дитячі душі і серця віру, надію та любов, роблять дитинство світлим і радісним.
За 8 місяців поточного року в Україні усиновлено 912 дітей, що на 218 дітей більше, ніж за такий же період 2020 року. Сподіваємось на те, що ця тенденція збережеться, не зважаючи на пандемію.
Ми щиро вітаємо і пишаємося родинами, які усиновили дитину. Ви є прикладом невимовної людяності, справжньої сили духу та невдаваної шляхетності! Віримо, що батьки і діти, яких звела доля, будуть щасливими.
Доброта і любов ‒ головне, в чому відчувають потребу діти. Зрозуміло, що весь світ не зміниться, якщо кілька людей усиновлять дитину, але для таких дітей світ зміниться назавжди.
Тож нехай кожна дитина має родину, в якій зможе бути щасливою! Із Днем усиновлення!
Міністр соціальної політики Марина Лазебна
Це день сімей, які взяли на себе відповідальність за долі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віддаючи любов і турботу, не чекаючи винагород; день для всіх людей, чия наполеглива праця та активна суспільна позиція допомагає розв’язувати проблеми дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це день для дітей, які отримали люблячих та дбайливих батьків, які мають змогу проживати кожен день свого дитинства у сім’ї.
Усиновити дитину-сироту, полюбити, виховати і виростити як рідну ‒ таке надзвичайно важливе рішення щороку приймають більше, ніж тисяча сімей в Україні. Саме вони вселяють у дитячі душі і серця віру, надію та любов, роблять дитинство світлим і радісним.
За 8 місяців поточного року в Україні усиновлено 912 дітей, що на 218 дітей більше, ніж за такий же період 2020 року. Сподіваємось на те, що ця тенденція збережеться, не зважаючи на пандемію.
Ми щиро вітаємо і пишаємося родинами, які усиновили дитину. Ви є прикладом невимовної людяності, справжньої сили духу та невдаваної шляхетності! Віримо, що батьки і діти, яких звела доля, будуть щасливими.
Доброта і любов ‒ головне, в чому відчувають потребу діти. Зрозуміло, що весь світ не зміниться, якщо кілька людей усиновлять дитину, але для таких дітей світ зміниться назавжди.
Тож нехай кожна дитина має родину, в якій зможе бути щасливою! Із Днем усиновлення!
Міністр соціальної політики Марина Лазебна
Марина Лазебна: Усиновлення – одна з кращих сімейних форм виховання для дитини
Усиновлення – одна з кращих сімейних форм виховання для дитини. На цьому наголосила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна у День усиновлення, який Україна відзначає 30 вересня, починаючи з 2009 року.
«Кожна дитина-сирота, влаштована до сімейних форм виховання, а не до інтернату, – наша велика перемога, адже саме у родині вона отримує необхідне піклування і батьківське тепло. І одна з пріоритетних серед сімейних форм виховання – усиновлення, коли дитину приймають на правах рідної. Низький уклін людям, які беруть на себе велику відповідальність, роблячи чужу дитину своєю і даруючи їй повноцінне життя», – сказала Марина Лазебна.
Вона зазначила, що у поточному році спостерігається позитивна динаміка усиновлення: у першому півріччі 2021 року на 42% зросла кількість усиновлених дітей у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року.
Загалом в Україні майже 69 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Майже 17 тисяч з них чекають на усиновлення і близько 1,1 тисяч сімей і одиноких громадян, які хочуть усиновити дитину та мають статус кандидатів в усиновлювачі. Тому Мінсоцполітики продовжує удосконалення процедури усиновлення задля того, щоб кожна сирота знайшла свою люблячу родину.
Марина Лазебна зазначила, що Мінсоцполітики розробило законопроект щодо удосконалення процедури усиновлення, який Уряд подав до Верховної Ради. Для того, щоб забезпечити можливість покинутій дитині бути усиновленою раніше та менше часу провести у пологовому будинку пропонується зменшити термін для надання згоди на усиновлення дитини батьками з 8 до 6 тижнів у відповідності до Європейської конвенції про усиновлення дітей. Також передбачається вдосконалити процедуру надання згоди на усиновлення дитини у разі, коли мати чи батько новонародженої дитини є неповнолітніми або малолітніми; позбавити інтернати права вирішувати, чи зможуть діти, які в них проживають, бути усиновленими та виховуватись в сім’ї.
Наразі Мінсоцполітики розробляє зміни до постанови Уряду про Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей. Зокрема, планується спростити процедуру подачі документів кандидатів в усиновлювачі, прискорити розгляд справ завдяки можливості подання їх в електронній формі, вдосконалити та прискорити процедуру підбору для дитини сім’ї, забезпечити її прозорість та зменшити корупційні ризики.
«Кандидати в усиновлювачі зможуть подавати документи в електронній формі, а служби у справах дітей отримають доступ до відповідних електронних баз даних, що прискорить опрацювання цих документів та зменшить ризики отримання недостовірних даних. Людям не доведеться більше подавати велику купу документів», – повідомила Марина Лазебна.
Усиновлення – одна з кращих сімейних форм виховання для дитини. На цьому наголосила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна у День усиновлення, який Україна відзначає 30 вересня, починаючи з 2009 року.
«Кожна дитина-сирота, влаштована до сімейних форм виховання, а не до інтернату, – наша велика перемога, адже саме у родині вона отримує необхідне піклування і батьківське тепло. І одна з пріоритетних серед сімейних форм виховання – усиновлення, коли дитину приймають на правах рідної. Низький уклін людям, які беруть на себе велику відповідальність, роблячи чужу дитину своєю і даруючи їй повноцінне життя», – сказала Марина Лазебна.
Вона зазначила, що у поточному році спостерігається позитивна динаміка усиновлення: у першому півріччі 2021 року на 42% зросла кількість усиновлених дітей у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року.
Загалом в Україні майже 69 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Майже 17 тисяч з них чекають на усиновлення і близько 1,1 тисяч сімей і одиноких громадян, які хочуть усиновити дитину та мають статус кандидатів в усиновлювачі. Тому Мінсоцполітики продовжує удосконалення процедури усиновлення задля того, щоб кожна сирота знайшла свою люблячу родину.
Марина Лазебна зазначила, що Мінсоцполітики розробило законопроект щодо удосконалення процедури усиновлення, який Уряд подав до Верховної Ради. Для того, щоб забезпечити можливість покинутій дитині бути усиновленою раніше та менше часу провести у пологовому будинку пропонується зменшити термін для надання згоди на усиновлення дитини батьками з 8 до 6 тижнів у відповідності до Європейської конвенції про усиновлення дітей. Також передбачається вдосконалити процедуру надання згоди на усиновлення дитини у разі, коли мати чи батько новонародженої дитини є неповнолітніми або малолітніми; позбавити інтернати права вирішувати, чи зможуть діти, які в них проживають, бути усиновленими та виховуватись в сім’ї.
Наразі Мінсоцполітики розробляє зміни до постанови Уряду про Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей. Зокрема, планується спростити процедуру подачі документів кандидатів в усиновлювачі, прискорити розгляд справ завдяки можливості подання їх в електронній формі, вдосконалити та прискорити процедуру підбору для дитини сім’ї, забезпечити її прозорість та зменшити корупційні ризики.
«Кандидати в усиновлювачі зможуть подавати документи в електронній формі, а служби у справах дітей отримають доступ до відповідних електронних баз даних, що прискорить опрацювання цих документів та зменшить ризики отримання недостовірних даних. Людям не доведеться більше подавати велику купу документів», – повідомила Марина Лазебна.
Віталій Музиченко, заступник Міністра соціальної політики України, в ефірі програми "Сніданок з 1+1" розповів про те, як українцям отримати субсидію на комунальні послуги.
Детальніше у відео: https://youtu.be/b13tq3NrAOc
Детальніше у відео: https://youtu.be/b13tq3NrAOc
YouTube
Віталій Музиченко: Як українцям отримати субсидію на комунальні послуги
Віталій Музиченко, заступник Міністра соціальної політики України, в ефірі програми "Сніданок з 1+1" розповів про те, як українцям отримати субсидію на комунальні послуги.
#Субсидія #Мінсоцполітики #ВіталійМузиченко
#Субсидія #Мінсоцполітики #ВіталійМузиченко
Відновлення та локалізація миру через призму порядку денного "Жінки, мир, безпекаˮ
29 вересня 2021 року відбулась міжнародна конференція з питань реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325 „Жінки, мир, безпекаˮ, в якій взяли участь понад 100 представників та представниць центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства з України, Грузії, Молдови, агентств ООН та міжнародних партнерів, жіночих груп самодопомоги постраждалим від конфлікту Донецької, Луганської та Запорізької областей.
У заході також взяла участь Агнешка-Фал Дутра Сантос – директорка програми Глобальної мережі жінок-миротворців, яка координує діяльність з впровадження порядку денного „Жінки, мир, безпекаˮ у країнах Східної Європи та на Південному Кавказі.
Заступниця Міністра з питань європейської інтеграції Ольга Ревук акцентувала увагу на питаннях проведення моніторингу реалізації Національного плану дій, як одного із найбільш ефективних інструментів оцінювання змін, що відбулися.
Зокрема, інтегрованим показником, що буде свідчити про успішність документу в цілому стане місце України в Індексі ООН із становища жінок, миру і безпеки. На сьогодні Україна посідає 105 місце із 167 країн світу.
29 вересня 2021 року відбулась міжнародна конференція з питань реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325 „Жінки, мир, безпекаˮ, в якій взяли участь понад 100 представників та представниць центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства з України, Грузії, Молдови, агентств ООН та міжнародних партнерів, жіночих груп самодопомоги постраждалим від конфлікту Донецької, Луганської та Запорізької областей.
У заході також взяла участь Агнешка-Фал Дутра Сантос – директорка програми Глобальної мережі жінок-миротворців, яка координує діяльність з впровадження порядку денного „Жінки, мир, безпекаˮ у країнах Східної Європи та на Південному Кавказі.
Заступниця Міністра з питань європейської інтеграції Ольга Ревук акцентувала увагу на питаннях проведення моніторингу реалізації Національного плану дій, як одного із найбільш ефективних інструментів оцінювання змін, що відбулися.
Зокрема, інтегрованим показником, що буде свідчити про успішність документу в цілому стане місце України в Індексі ООН із становища жінок, миру і безпеки. На сьогодні Україна посідає 105 місце із 167 країн світу.
Е-лікарняні в Україні: спільний брифінг Мінцифри, МОЗ, Мінсоцполітики та ПФУ
Міністерство цифрової трансформації України спільно з Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством соціальної політики України та Пенсійним фондом України презентували електронні лікарняні у червні цього року.
З 1 жовтня Україна повноцінно перейде на е-лікарняні. Усі медичні заклади мають формувати їх в електронному вигляді.
Коли: 1 жовтня 2021 року.
Час: 10:00.
Формат: онлайн.
Учасники:
▪️Михайло Федоров, Віце-прем'єр-міністр України — Міністр цифрової трансформації України;
▪️Віктор Ляшко, Міністр охорони здоров’я України;
▪️Марина Лазебна, Міністр соціальної політики України;
▪️Євгеній Капінус, Голова правління Пенсійного фонду України.
Під час брифінгу:
▪️Михайло Федоров розповість, як вдалося технічно реалізувати та як працюють е-лікарняні;
▪️Віктор Ляшко пояснить, як електронні лікарняні спрощують життя пацієнтам та лікарям;
▪️Марина Лазебна розкаже, який соціальний ефект дадуть е-лікарняні;
▪️Євгеній Капінус розповість про формування та ведення Електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійним фондом України.
Е-лікарняні — це один із важливих кроків до запровадження режиму “без паперів” у сфері охорони здоров’я. Цифровізація лікарняних збереже Україні мільярди гривень.
Журналісти можуть поставити запитання спікерам в онлайн-формі до 20:00 30 вересня 2021 р.: https://forms.gle/wVgQDfA85s1c37jJ8
Відповіді будуть надані під час брифінгу.
Акредитація для ЗМІ: https://forms.gle/KmJTytG3YZMj4EzA8
Міністерство цифрової трансформації України спільно з Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством соціальної політики України та Пенсійним фондом України презентували електронні лікарняні у червні цього року.
З 1 жовтня Україна повноцінно перейде на е-лікарняні. Усі медичні заклади мають формувати їх в електронному вигляді.
Коли: 1 жовтня 2021 року.
Час: 10:00.
Формат: онлайн.
Учасники:
▪️Михайло Федоров, Віце-прем'єр-міністр України — Міністр цифрової трансформації України;
▪️Віктор Ляшко, Міністр охорони здоров’я України;
▪️Марина Лазебна, Міністр соціальної політики України;
▪️Євгеній Капінус, Голова правління Пенсійного фонду України.
Під час брифінгу:
▪️Михайло Федоров розповість, як вдалося технічно реалізувати та як працюють е-лікарняні;
▪️Віктор Ляшко пояснить, як електронні лікарняні спрощують життя пацієнтам та лікарям;
▪️Марина Лазебна розкаже, який соціальний ефект дадуть е-лікарняні;
▪️Євгеній Капінус розповість про формування та ведення Електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійним фондом України.
Е-лікарняні — це один із важливих кроків до запровадження режиму “без паперів” у сфері охорони здоров’я. Цифровізація лікарняних збереже Україні мільярди гривень.
Журналісти можуть поставити запитання спікерам в онлайн-формі до 20:00 30 вересня 2021 р.: https://forms.gle/wVgQDfA85s1c37jJ8
Відповіді будуть надані під час брифінгу.
Акредитація для ЗМІ: https://forms.gle/KmJTytG3YZMj4EzA8