Візія забезпечення людей у пенсійному віці - Мінсоцполітики
Пенсії, які виплачує держава, гарантовані Конституцією України. Вони виплачуються за рахунок внесків на соціальне страхування та коштів Державного бюджету. Україна їх виплачує зараз і буде виплачувати за 10, 20 років і надалі.
Але забезпечення людей літнього віку складається не лише з пенсії, яку виплачує держава. Глобальні зміни – старіння, поширення нестандартних форм зайнятості, міграція - вимагають від країн адаптуватись і будувати гнучкі системи забезпечення людей на пенсії.
Адаптуватись до глобальних викликів та забезпечити своїм громадянам та мешканцям гідне життя в літньому віці зможуть ті країни, системи яких мають різні рівні підтримки:
- прямі виплати пенсій від держави,
- виплати з накопичень, зроблених самою людиною та її роботодавцями протягом життя,
- адресні допомоги тим, хто їх насправді потребує,
- розвинені соціальні та медичні послуги для літніх людей у громаді, які змінюють якість життя на краще,
- інклюзивне середовище, яке робить культурне життя, оздоровлення, спорт, дозвілля та соціальні контакти доступними для літніх людей.
Фактично вже зараз Україна має п’ять рівнів підтримки людей літнього віку, і для забезпечення гідного життя майбутніх поколінь Мінсоцполітики зміцнює та розвиває кожен з них в координації з іншими рівнями (див. інфографіку)
Коментуючи візію системи забезпечення людей у пенсійному віці, Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України, зазначила: «Те, як ми домовляємось у суспільстві турбуватись про літніх людей, – індикатор нашої зрілості як нації. Це один із ключових моментів суспільного договору. Наш з вами вибір. А державна політика – лише інструмент реалізації цього вибору.
Спершу ми маємо для себе відповісти на запитання: що ми вважаємо гідним життям людини в поважному віці? Наша візія, що гідне життя – це коли кожна людина в поважному віці:
• Має доходи, достатні для гідного життя, які вона забезпечила собі протягом трудового періоду, або які суспільство надає в певних випадках, якщо людина не працювала.
• Має безперешкодний доступ до якісних соціальних та медичних послуг за місцем проживання, які забезпечують їй комфортне життя з урахуванням вікових потреб.
• Має безперешкодний доступ до активної участі у суспільному, культурному житті, підтримки соціальних контактів.
• Має гідне ставлення до себе з боку оточуючих та суспільства.
Саме цю візію ми заклали в Стратегію людського розвитку та план дій для її реалізації, який ми цього тижня передаємо на розгляд Уряду, на неї ми зважуємо кожне рішення, яке пропонуємо Уряду, кожен законопроект, який подаємо до Верховної ради стосовно турботи про літніх людей».
Пенсії, які виплачує держава, гарантовані Конституцією України. Вони виплачуються за рахунок внесків на соціальне страхування та коштів Державного бюджету. Україна їх виплачує зараз і буде виплачувати за 10, 20 років і надалі.
Але забезпечення людей літнього віку складається не лише з пенсії, яку виплачує держава. Глобальні зміни – старіння, поширення нестандартних форм зайнятості, міграція - вимагають від країн адаптуватись і будувати гнучкі системи забезпечення людей на пенсії.
Адаптуватись до глобальних викликів та забезпечити своїм громадянам та мешканцям гідне життя в літньому віці зможуть ті країни, системи яких мають різні рівні підтримки:
- прямі виплати пенсій від держави,
- виплати з накопичень, зроблених самою людиною та її роботодавцями протягом життя,
- адресні допомоги тим, хто їх насправді потребує,
- розвинені соціальні та медичні послуги для літніх людей у громаді, які змінюють якість життя на краще,
- інклюзивне середовище, яке робить культурне життя, оздоровлення, спорт, дозвілля та соціальні контакти доступними для літніх людей.
Фактично вже зараз Україна має п’ять рівнів підтримки людей літнього віку, і для забезпечення гідного життя майбутніх поколінь Мінсоцполітики зміцнює та розвиває кожен з них в координації з іншими рівнями (див. інфографіку)
Коментуючи візію системи забезпечення людей у пенсійному віці, Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України, зазначила: «Те, як ми домовляємось у суспільстві турбуватись про літніх людей, – індикатор нашої зрілості як нації. Це один із ключових моментів суспільного договору. Наш з вами вибір. А державна політика – лише інструмент реалізації цього вибору.
Спершу ми маємо для себе відповісти на запитання: що ми вважаємо гідним життям людини в поважному віці? Наша візія, що гідне життя – це коли кожна людина в поважному віці:
• Має доходи, достатні для гідного життя, які вона забезпечила собі протягом трудового періоду, або які суспільство надає в певних випадках, якщо людина не працювала.
• Має безперешкодний доступ до якісних соціальних та медичних послуг за місцем проживання, які забезпечують їй комфортне життя з урахуванням вікових потреб.
• Має безперешкодний доступ до активної участі у суспільному, культурному житті, підтримки соціальних контактів.
• Має гідне ставлення до себе з боку оточуючих та суспільства.
Саме цю візію ми заклали в Стратегію людського розвитку та план дій для її реалізації, який ми цього тижня передаємо на розгляд Уряду, на неї ми зважуємо кожне рішення, яке пропонуємо Уряду, кожен законопроект, який подаємо до Верховної ради стосовно турботи про літніх людей».
Підписано Меморандум про співпрацю та партнерство між Міністерством соціальної політики України, Міжнародним благодійним фондом „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництвом HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні
Заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ольга Ревук 06 вересня 2021 року підписала Меморандум про співпрацю та партнерство між Міністерством соціальної політики України, Міжнародним благодійним фондом „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництвом HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні. З боку Міжнародного благодійного фонду „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництва HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні підписантом була виконавчий директор Галина Скіпальська.
Метою Меморандуму є співпраця у проведенні спільних заходів та реалізації програм у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, захисту прав дітей, які постраждали від та / або стали свідками насильства, забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запровадження в Україні ефективної та сталої системи надання соціальних послуг, забезпечення доступності соціальних послуг для вразливих верств населення, зміцнення співпраці між державними та неурядовими організаціями.
Ольга Ревук наголосила на важливості розширення мережі закладів, що надають комплексну допомогу жінкам, які зіткнулися з проблемами та потребують безпечного місця перебування, де можна отримати необхідну психологічну, соціальну та правову підтримку, аби відновити внутрішні ресурси і прийняти рішення щодо подальшого життя.
Галина Скіпальська зазначила, що Україна в цьому році отримала унікальну можливість розширити мережу спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, завдяки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Міжнародний благодійний фонд „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництво HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні мають змогу долучитися до цього проекту.
Заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ольга Ревук 06 вересня 2021 року підписала Меморандум про співпрацю та партнерство між Міністерством соціальної політики України, Міжнародним благодійним фондом „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництвом HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні. З боку Міжнародного благодійного фонду „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництва HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні підписантом була виконавчий директор Галина Скіпальська.
Метою Меморандуму є співпраця у проведенні спільних заходів та реалізації програм у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, захисту прав дітей, які постраждали від та / або стали свідками насильства, забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запровадження в Україні ефективної та сталої системи надання соціальних послуг, забезпечення доступності соціальних послуг для вразливих верств населення, зміцнення співпраці між державними та неурядовими організаціями.
Ольга Ревук наголосила на важливості розширення мережі закладів, що надають комплексну допомогу жінкам, які зіткнулися з проблемами та потребують безпечного місця перебування, де можна отримати необхідну психологічну, соціальну та правову підтримку, аби відновити внутрішні ресурси і прийняти рішення щодо подальшого життя.
Галина Скіпальська зазначила, що Україна в цьому році отримала унікальну можливість розширити мережу спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, завдяки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Міжнародний благодійний фонд „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництво HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні мають змогу долучитися до цього проекту.
До уваги громадських об’єднань осіб з інвалідністю!
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 883 затверджено План заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030.
З метою належного виконання завдань та заходів Плану заходів Мінсоцполітики планується створити робочу групу за участю відповідальних працівників Міністерства та представників інститутів громадянського суспільства – експертів у сфері безбар’єрності.
У зв’язку з цим просимо до 09.09.2021 надати на електрону адресу chornav@mlsp.gov.ua пропозиції щодо участі у робочій групі із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, посади та назви інституту громадянського суспільства, контактного телефону, електронної пошти.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 883 затверджено План заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030.
З метою належного виконання завдань та заходів Плану заходів Мінсоцполітики планується створити робочу групу за участю відповідальних працівників Міністерства та представників інститутів громадянського суспільства – експертів у сфері безбар’єрності.
У зв’язку з цим просимо до 09.09.2021 надати на електрону адресу chornav@mlsp.gov.ua пропозиції щодо участі у робочій групі із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, посади та назви інституту громадянського суспільства, контактного телефону, електронної пошти.
Майже 93 % дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштовані до сімейних форм виховання
На сьогодні майже 93 % дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштовані до сімейних форм виховання: прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ), під опіку, піклування. Про це повідомив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
За його словами, в країні майже 69 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З них понад 63,5 тисяч дітей зростають у сімейних формах виховання, близько 4 тисяч – проживають в інтернатах, а ще понад тисячу – навчаються у професійно-технічних навчальних закладах.
«Це не просто цифри – за кожною з них стоїть доля дитини. В середньому за рік в Україні сиротіє 10 тисяч дітей. Тобто кожного року кількість дітей-сиріт зростає, але більшість з них вдається влаштувати у сімейні форми виховання, а не в інтернатні заклади. Адже життя в інтернатах негативно впливає на розвиток дитини», – підкреслив Руслан Колбаса.
На сьогодні майже 93 % дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштовані до сімейних форм виховання: прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ), під опіку, піклування. Про це повідомив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
За його словами, в країні майже 69 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З них понад 63,5 тисяч дітей зростають у сімейних формах виховання, близько 4 тисяч – проживають в інтернатах, а ще понад тисячу – навчаються у професійно-технічних навчальних закладах.
«Це не просто цифри – за кожною з них стоїть доля дитини. В середньому за рік в Україні сиротіє 10 тисяч дітей. Тобто кожного року кількість дітей-сиріт зростає, але більшість з них вдається влаштувати у сімейні форми виховання, а не в інтернатні заклади. Адже життя в інтернатах негативно впливає на розвиток дитини», – підкреслив Руслан Колбаса.
Уряд схвалив проект закону України щодо посилення відповідальності у сфері надання соціальних послуг
Сьогодні Уряд схвалив проект Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у сфері надання соціальних послугˮ.
Відповідно до Закону України „Про соціальні послугиˮ надавачі соціальних послуг повинні відповідати критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Урядом, та бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
За результатами перевірок обласними, Київською міською державними адміністраціями діяльності надавачів соціальних послуг було виявлено, що вони не надають інформації про свою діяльність для включення їх до Реєстру надавачів соціальних послуг і працюють з порушенням вимог чинного законодавства.
Так, виявлено 822 надавачі послуг недержавного сектору, які надають послуги з проживання. Притягнуто до відповідальності 460 керівників надавачів соціальних послуг, а також направлено до адміністративних судів 25 позовних заяв щодо застосування заходів реагування. Складено органами Нацполіції 69 адміністративних протоколів та розпочато 49 кримінальних проваджень.
З метою врегулювання питання посилення відповідальності за невиконання вимог законодавства у сфері соціальних послуг пропонується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (дивіться інфографіку).
Сьогодні Уряд схвалив проект Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у сфері надання соціальних послугˮ.
Відповідно до Закону України „Про соціальні послугиˮ надавачі соціальних послуг повинні відповідати критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Урядом, та бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
За результатами перевірок обласними, Київською міською державними адміністраціями діяльності надавачів соціальних послуг було виявлено, що вони не надають інформації про свою діяльність для включення їх до Реєстру надавачів соціальних послуг і працюють з порушенням вимог чинного законодавства.
Так, виявлено 822 надавачі послуг недержавного сектору, які надають послуги з проживання. Притягнуто до відповідальності 460 керівників надавачів соціальних послуг, а також направлено до адміністративних судів 25 позовних заяв щодо застосування заходів реагування. Складено органами Нацполіції 69 адміністративних протоколів та розпочато 49 кримінальних проваджень.
З метою врегулювання питання посилення відповідальності за невиконання вимог законодавства у сфері соціальних послуг пропонується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (дивіться інфографіку).
Урядом призначено довічні державні стипендії громадянам України, які рятували євреїв під час Голокосту
Кабінетом Міністрів України 8 вересня прийнято постанову „Деякі питання призначення і виплати довічних державних стипендій для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни та про визнання такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 139 і від 09 серпня 2017 р. № 568”.
Рішення розроблено на виконання Указу Президента України від 14.05.2021 № 193 „Про довічні державні стипендії для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни”.
Довічні державні стипендії з 01 червня 2021 призначено 26 громадянам України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни та удостоєні Ізраїльським інститутом катастрофи і героїзму національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) і Героїзму „Яд ва-Шем” звання Праведника народів світу або Єврейською Радою України – звання Праведника України чи Праведника Бабиного Яру.
Також забезпечено їх щомісячну виплату за місцем отримання пенсії в розмірі трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, незалежно від розміру пенсії чи заробітної плати.
Кабінетом Міністрів України 8 вересня прийнято постанову „Деякі питання призначення і виплати довічних державних стипендій для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни та про визнання такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 139 і від 09 серпня 2017 р. № 568”.
Рішення розроблено на виконання Указу Президента України від 14.05.2021 № 193 „Про довічні державні стипендії для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни”.
Довічні державні стипендії з 01 червня 2021 призначено 26 громадянам України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни та удостоєні Ізраїльським інститутом катастрофи і героїзму національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) і Героїзму „Яд ва-Шем” звання Праведника народів світу або Єврейською Радою України – звання Праведника України чи Праведника Бабиного Яру.
Також забезпечено їх щомісячну виплату за місцем отримання пенсії в розмірі трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, незалежно від розміру пенсії чи заробітної плати.
Український досвід підтримки родин став взірцем на 30-му Економічному форумі
Міністр соціальної політики Марина Лазебна представила стратегічний підхід Уряду України та конкретні кейси і фактичні результати втілення родинної політики в умовах сучасних змін на 30-му Економічному форумі в польському місті Карпач.
Учасники обговорення висловились, що досвід України щодо підтримки родин в умовах COVID-19, зростання нерівності, довготривалих змін в демографії та на ринку праці може виступити взірцем для європейських країн.
Основні тези виступу Марини Лазебної дивіться у відео
https://youtu.be/afavTVN-sfU
Міністр соціальної політики Марина Лазебна представила стратегічний підхід Уряду України та конкретні кейси і фактичні результати втілення родинної політики в умовах сучасних змін на 30-му Економічному форумі в польському місті Карпач.
Учасники обговорення висловились, що досвід України щодо підтримки родин в умовах COVID-19, зростання нерівності, довготривалих змін в демографії та на ринку праці може виступити взірцем для європейських країн.
Основні тези виступу Марини Лазебної дивіться у відео
https://youtu.be/afavTVN-sfU
YouTube
Український досвід підтримки родин став взірцем на 30-му Економічному форумі
Український досвід підтримки родин став взірцем на 30-му Економічному форумі
Міністр соціальної політики Марина Лазебна представила стратегічний підхід Уряду України та конкретні кейси і фактичні результати втілення родинної політики в умовах сучасних змін…
Міністр соціальної політики Марина Лазебна представила стратегічний підхід Уряду України та конкретні кейси і фактичні результати втілення родинної політики в умовах сучасних змін…
Заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко зустрівся з представниками громадських об’єднань пенсіонерів та ветеранів сектору оборони та правоохоронних органів з питань їх грошового та пенсійного забезпечення
На виконання доручення Прем’єр - міністра України Дениса Шмигаля, заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко зустрівся з учасниками акції протесту - представниками громадських об’єднань пенсіонерів та ветеранів сектору оборони та правоохоронних органів.
Віталій Музиченко наголосив, що, як і домовлялися на минулій зустрічі, Міністерство соціальної політики ініціювало створення міжвідомчої робочої групи під головуванням Віце-прем’єр-міністра для комплексного вирішення питання грошового та пенсійного забезпечення колишніх та нинішніх військових, працівників правоохоронних органів тощо.
«Відповідний проект постанови зараз розроблено і погоджено центральними органами виконавчої влади. Проходить правову експертизу в Міністерстві юстиції. Ми плануємо найближчим часом подати його на розгляд Кабінету Міністрів», - зазначив заступник Міністра і додав, що, як і передбачалось, до складу групи буде включено трьох представників від громадськості.
Віталій Музиченко пояснив, що згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії колишнім військовослужбовцям, а також колишнім працівникам правоохоронних органів перераховуються у випадку перегляду грошового забезпечення. Наразі грошове забезпечення останній раз переглядалось у кінці 2017 року.
«Це те, що ми хочемо обговорювати і для чого створюється робоча група», - зазначив заступник Міністра і додав, що рішення має прийматися спільно міністерствами оборони, внутрішніх справ, економіки, фінансів та соціальної політики.
На виконання доручення Прем’єр - міністра України Дениса Шмигаля, заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко зустрівся з учасниками акції протесту - представниками громадських об’єднань пенсіонерів та ветеранів сектору оборони та правоохоронних органів.
Віталій Музиченко наголосив, що, як і домовлялися на минулій зустрічі, Міністерство соціальної політики ініціювало створення міжвідомчої робочої групи під головуванням Віце-прем’єр-міністра для комплексного вирішення питання грошового та пенсійного забезпечення колишніх та нинішніх військових, працівників правоохоронних органів тощо.
«Відповідний проект постанови зараз розроблено і погоджено центральними органами виконавчої влади. Проходить правову експертизу в Міністерстві юстиції. Ми плануємо найближчим часом подати його на розгляд Кабінету Міністрів», - зазначив заступник Міністра і додав, що, як і передбачалось, до складу групи буде включено трьох представників від громадськості.
Віталій Музиченко пояснив, що згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії колишнім військовослужбовцям, а також колишнім працівникам правоохоронних органів перераховуються у випадку перегляду грошового забезпечення. Наразі грошове забезпечення останній раз переглядалось у кінці 2017 року.
«Це те, що ми хочемо обговорювати і для чого створюється робоча група», - зазначив заступник Міністра і додав, що рішення має прийматися спільно міністерствами оборони, внутрішніх справ, економіки, фінансів та соціальної політики.
Родинна політика України на Економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тези
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі ідеологічний підхід Уряду України до родинної політики. Вона зазначила, що її основою є інвестування у потенціал сімей, оскільки це дієвий інструмент стійкого розвитку. Саме родина є основним економічним агентом держави.
Ідеологічний підхід Марина Лазебна охарактеризувала так:
«Кожна країна, коли розвиває свою національну сімейну політику, має відповісти на питання: «Що для нас є сім’я? Яку цінність сім’я несе суспільству? Що саме ми підтримуємо та зберігаємо в суспільстві через сімейну політику?».
Для себе Україна відповіла на ці питання. Сім’я – це сталі соціальні та емоційні зв’язки між людьми.
Наші та міжнародні дослідження свідчать, що наявність таких зв’язків:
- збільшує тривалість здорового життя людей,
- знижує бідність,
- розширює можливості для самореалізації,
- і, зрештою, люди зі сталими зв’язками почуваються щасливими.
Саме тому для нас сім’я є цінністю. Через сім’ю ми створюємо краще майбутнє нашої країни.
Тепер питання – а які методи використовувати?
Можемо давати рибу або вудку.
Що більш дієве? Дати родинам гроші на вирішення життєвих проблем або дати послугу та можливість самостійно вирішити ці проблеми?
Іноді здається, що відповідь очевидна - звичайно ж, - вудку! Але, насправді, це не так. Ми не маємо обирати одне або інше. Ми маємо поєднувати.
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі ідеологічний підхід Уряду України до родинної політики. Вона зазначила, що її основою є інвестування у потенціал сімей, оскільки це дієвий інструмент стійкого розвитку. Саме родина є основним економічним агентом держави.
Ідеологічний підхід Марина Лазебна охарактеризувала так:
«Кожна країна, коли розвиває свою національну сімейну політику, має відповісти на питання: «Що для нас є сім’я? Яку цінність сім’я несе суспільству? Що саме ми підтримуємо та зберігаємо в суспільстві через сімейну політику?».
Для себе Україна відповіла на ці питання. Сім’я – це сталі соціальні та емоційні зв’язки між людьми.
Наші та міжнародні дослідження свідчать, що наявність таких зв’язків:
- збільшує тривалість здорового життя людей,
- знижує бідність,
- розширює можливості для самореалізації,
- і, зрештою, люди зі сталими зв’язками почуваються щасливими.
Саме тому для нас сім’я є цінністю. Через сім’ю ми створюємо краще майбутнє нашої країни.
Тепер питання – а які методи використовувати?
Можемо давати рибу або вудку.
Що більш дієве? Дати родинам гроші на вирішення життєвих проблем або дати послугу та можливість самостійно вирішити ці проблеми?
Іноді здається, що відповідь очевидна - звичайно ж, - вудку! Але, насправді, це не так. Ми не маємо обирати одне або інше. Ми маємо поєднувати.
„Справедливість в індексації пенсій буде відновлено", - Марина Лазебна
Міністерство соціальної політики вітає ухвалення Верховною Радою в першому читанні проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного законодавства”, розробленого Мінсоцполітики.
Коментує Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України: „Сьогодні Верховна Рада фантастичними 317 голосами підтримала наш законопроект про індексацію пенсій за загальними правилами для всіх. В цьому ж законопроекті повертається дата щорічної індексації - 1 березня. Вона має бути зафіксована в законі, а не коригуватись щороку вручну політиками.
Цей законопроект виправляє помилку пенсійної реформи 2017 року, коли пенсії частині військових пенсіонерів, науковців, державних службовців, пенсіонерів з органів місцевого самоврядування виключили з механізму індексації. Ціна цієї помилки - якість життя майже півмільйона пенсіонерів, пенсії яких могли б бути зараз на третину вищими.
В солідарній системі потрібно виправляти ще достатньо несправедливостей, але це дуже важливий системний початок в наведенні порядку".
Варто відзначити, що у результаті реалізації комплексної програми підвищення пенсій середня пенсія в Україні зросла за півтора роки майже на 25 % або 784 гривень та складає 3 867 гривень проти 3082,98 гривень на 01.01.2020.
На початку 2020 року осіб, які отримували найнижчі пенсії, менше 2000 гривень, було 4 мільйони. На липень 2021 року пенсії підвищені понад цю межу для 2,3 мільйонів людей і планується, що з середини 2022 року для всіх пенсіонерів розмір пенсії складатиме понад 2 000 гривень. При цьому за останні півтора роки більш як на 50 % збільшилася кількість пенсіонерів, які одержують пенсію від 3 000 грн до 4 000 грн.
З 1 жовтня розпочнеться виплата щомісячної компенсації для більше 1 мільйона осіб віком від 75 до 80 років.
Враховуючи, що такі виплати здійснюються для осіб старше 80 років, загальна чисельність осіб, охоплених цією програмою, становитиме 2,4 мільйони осіб.
Мінсоцполітики підготувало і спрямувало до Кабінету Міністрів України проект постанови про включення у 2022 році до ініційованої Президентом України програми щомісячних доплат літнім громадянам віком від 70 до 75 років, що дозволить підвищити доходи додатково 1,5 мільйонам пенсіонерів.
Міністерство соціальної політики вітає ухвалення Верховною Радою в першому читанні проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного законодавства”, розробленого Мінсоцполітики.
Коментує Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України: „Сьогодні Верховна Рада фантастичними 317 голосами підтримала наш законопроект про індексацію пенсій за загальними правилами для всіх. В цьому ж законопроекті повертається дата щорічної індексації - 1 березня. Вона має бути зафіксована в законі, а не коригуватись щороку вручну політиками.
Цей законопроект виправляє помилку пенсійної реформи 2017 року, коли пенсії частині військових пенсіонерів, науковців, державних службовців, пенсіонерів з органів місцевого самоврядування виключили з механізму індексації. Ціна цієї помилки - якість життя майже півмільйона пенсіонерів, пенсії яких могли б бути зараз на третину вищими.
В солідарній системі потрібно виправляти ще достатньо несправедливостей, але це дуже важливий системний початок в наведенні порядку".
Варто відзначити, що у результаті реалізації комплексної програми підвищення пенсій середня пенсія в Україні зросла за півтора роки майже на 25 % або 784 гривень та складає 3 867 гривень проти 3082,98 гривень на 01.01.2020.
На початку 2020 року осіб, які отримували найнижчі пенсії, менше 2000 гривень, було 4 мільйони. На липень 2021 року пенсії підвищені понад цю межу для 2,3 мільйонів людей і планується, що з середини 2022 року для всіх пенсіонерів розмір пенсії складатиме понад 2 000 гривень. При цьому за останні півтора роки більш як на 50 % збільшилася кількість пенсіонерів, які одержують пенсію від 3 000 грн до 4 000 грн.
З 1 жовтня розпочнеться виплата щомісячної компенсації для більше 1 мільйона осіб віком від 75 до 80 років.
Враховуючи, що такі виплати здійснюються для осіб старше 80 років, загальна чисельність осіб, охоплених цією програмою, становитиме 2,4 мільйони осіб.
Мінсоцполітики підготувало і спрямувало до Кабінету Міністрів України проект постанови про включення у 2022 році до ініційованої Президентом України програми щомісячних доплат літнім громадянам віком від 70 до 75 років, що дозволить підвищити доходи додатково 1,5 мільйонам пенсіонерів.
ДО УВАГИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД!
Запрошуємо територіальні громади прийняти участь у експериментальному проекті!
Це реальна можливість забезпечити мобільність фахівців із соціальної роботи вашої громади та підвищити рівень їх кваліфікації!
Проект реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 817 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації в територіальних громадах соціальної роботи із сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах». В рамках його відбуватиметься апробація інтегрованої моделі надання соціальних послуг і деяких видів державної соціальної допомоги.
Фахівці із соціальної роботи тих громад, які візьмуть участь у експериментальному проекті та /або апробації:
- ОТРИМАЮТЬ НЕОБХІДНІ ТРАСПОРТНІ ЗАСОБИ ТА ПЛАНШЕТИ
- ПРОЙДУТЬ НАВЧАННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ
Від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад територіальних громад
ДОКУМЕНТИ НА УЧАСТЬ У ПРОЕКТІ ПРИЙМАЮТЬСЯ ДО 1 ЖОВТНЯ 2021 р.
Надати їх просто: досить підготувати необхідні документи з урахуванням рекомендацій, наданих Мінсоцполітики у листі від 27.08.2021 №4727/0/290-21/57 (є за лінком: https://www.msp.gov.ua/news/20618.html) та надіслати разом із заявою до Національної соціальної сервісної служби України за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.
Детальніше з умовами участі можна ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/817-2021-%D0%BF#Text
З консультативної допомоги щодо участі у проекті звертайтеся за тел. (044)289-56-57.
Запрошуємо територіальні громади прийняти участь у експериментальному проекті!
Це реальна можливість забезпечити мобільність фахівців із соціальної роботи вашої громади та підвищити рівень їх кваліфікації!
Проект реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 817 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації в територіальних громадах соціальної роботи із сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах». В рамках його відбуватиметься апробація інтегрованої моделі надання соціальних послуг і деяких видів державної соціальної допомоги.
Фахівці із соціальної роботи тих громад, які візьмуть участь у експериментальному проекті та /або апробації:
- ОТРИМАЮТЬ НЕОБХІДНІ ТРАСПОРТНІ ЗАСОБИ ТА ПЛАНШЕТИ
- ПРОЙДУТЬ НАВЧАННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ
Від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад територіальних громад
ДОКУМЕНТИ НА УЧАСТЬ У ПРОЕКТІ ПРИЙМАЮТЬСЯ ДО 1 ЖОВТНЯ 2021 р.
Надати їх просто: досить підготувати необхідні документи з урахуванням рекомендацій, наданих Мінсоцполітики у листі від 27.08.2021 №4727/0/290-21/57 (є за лінком: https://www.msp.gov.ua/news/20618.html) та надіслати разом із заявою до Національної соціальної сервісної служби України за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.
Детальніше з умовами участі можна ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/817-2021-%D0%BF#Text
З консультативної допомоги щодо участі у проекті звертайтеся за тел. (044)289-56-57.
Що таке державний стандарт супроводу під час інклюзивного навчання?
Рубрика #МаюПраво
Це супровід дитини з особливими освітніми потребами під час навчання в звичайній школі соціальним робітником (асистентом) чи одним із його батьків або законним представником. Супроводжуючі мають пройти відповідну підготовку за програмою, затвердженою Міністерством соціальної політики.
Такий механізм інклюзії широко використовується у багатьох європейських країнах, зокрема, у Швейцарії. Там, як і у нас, питання вирішується на рівні громади. Фахівець супроводжує дитину до школи, сидить з нею на уроках, допомагає у встановленні контактів з однолітками, організовує безпечне пересування дитини і виконує масу інших необхідних функцій.
У нас, щоб отримати послугу супроводу під час інклюзивного навчання, треба звернутися із заявою та висновком Інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) до керівника навчального закладу, який у свою чергу звертається з відповідним клопотанням до місцевого органу влади.
Послуга надається на основі висновку ІРЦ, в якому зазначаються індивідуальні потреби дитини. Згідно з цим висновком асистент надає допомогу школяреві в
-самообслуговуванні;
-підтримці у спілкуванні з дітьми, педагогами та іншими людьми;
- організації харчування та у прийнятті їжі;
- пересуванні: орієнтації в просторі, забезпеченні безпеки в приміщенні, на території закладу освіти або на іншій території під час екскурсій, навчальних поїздок тощо;
-проведенні медичних процедур, прийнятті ліків;
- організації денної зайнятості, дозвілля;
- забезпеченні денного відпочинку (сну).
У цілому набір послуг асістансу у нас і за кордоном співпадає. За потреби до нього можуть включатись послуги, необхідні конкретній дитині, виходячи з її індивідуальних потреб.
Рубрика #МаюПраво
Це супровід дитини з особливими освітніми потребами під час навчання в звичайній школі соціальним робітником (асистентом) чи одним із його батьків або законним представником. Супроводжуючі мають пройти відповідну підготовку за програмою, затвердженою Міністерством соціальної політики.
Такий механізм інклюзії широко використовується у багатьох європейських країнах, зокрема, у Швейцарії. Там, як і у нас, питання вирішується на рівні громади. Фахівець супроводжує дитину до школи, сидить з нею на уроках, допомагає у встановленні контактів з однолітками, організовує безпечне пересування дитини і виконує масу інших необхідних функцій.
У нас, щоб отримати послугу супроводу під час інклюзивного навчання, треба звернутися із заявою та висновком Інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) до керівника навчального закладу, який у свою чергу звертається з відповідним клопотанням до місцевого органу влади.
Послуга надається на основі висновку ІРЦ, в якому зазначаються індивідуальні потреби дитини. Згідно з цим висновком асистент надає допомогу школяреві в
-самообслуговуванні;
-підтримці у спілкуванні з дітьми, педагогами та іншими людьми;
- організації харчування та у прийнятті їжі;
- пересуванні: орієнтації в просторі, забезпеченні безпеки в приміщенні, на території закладу освіти або на іншій території під час екскурсій, навчальних поїздок тощо;
-проведенні медичних процедур, прийнятті ліків;
- організації денної зайнятості, дозвілля;
- забезпеченні денного відпочинку (сну).
У цілому набір послуг асістансу у нас і за кордоном співпадає. За потреби до нього можуть включатись послуги, необхідні конкретній дитині, виходячи з її індивідуальних потреб.
Відбулась пряма телефонна лінія КМУ за участю Мінсоцполітики
У Державній установі „Урядовий контактний центрˮ 7 вересня 2021 року відбулася пряма телефонна лінія Кабінету Міністрів України за участю Міністерства соціальної політики України. На питання громадян відповідав заступник Міністра Віталій Музиченко.
Під час спілкування громадяни мали можливість обговорити питання, що належать до сфери соціального захисту населення.
Загалом на пряму телефонну лінію надійшло 8 дзвінків від громадян.
З міста Одеса зателефонувало дві особи, з Харківської, Дніпропетровської, Чернігівської, Івано-Франківської, Львівської областей та міста Києва – по одній особі.
З питань соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось три особи, з питань пенсійного забезпечення – дві особи, житлових субсидій та пільг, надання матеріальної допомоги – по одній особі.
З питань, що не належить до компетенції Мінсоцполітики, звернулось дві особи.
Усі громадяни отримали фахові роз’яснення безпосередньо під час проведення прямої телефонної лінії.
Стосовно звернень, які потребують подальшого розгляду, керівництвом Мінсоцполітики надані відповідні доручення профільним структурним підрозділам міністерства.
У Державній установі „Урядовий контактний центрˮ 7 вересня 2021 року відбулася пряма телефонна лінія Кабінету Міністрів України за участю Міністерства соціальної політики України. На питання громадян відповідав заступник Міністра Віталій Музиченко.
Під час спілкування громадяни мали можливість обговорити питання, що належать до сфери соціального захисту населення.
Загалом на пряму телефонну лінію надійшло 8 дзвінків від громадян.
З міста Одеса зателефонувало дві особи, з Харківської, Дніпропетровської, Чернігівської, Івано-Франківської, Львівської областей та міста Києва – по одній особі.
З питань соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось три особи, з питань пенсійного забезпечення – дві особи, житлових субсидій та пільг, надання матеріальної допомоги – по одній особі.
З питань, що не належить до компетенції Мінсоцполітики, звернулось дві особи.
Усі громадяни отримали фахові роз’яснення безпосередньо під час проведення прямої телефонної лінії.
Стосовно звернень, які потребують подальшого розгляду, керівництвом Мінсоцполітики надані відповідні доручення профільним структурним підрозділам міністерства.
У Дніпрі бездомних людей повертають у соціум: стимулюють заробляти й розпоряджатися грошима
Дніпро у реформуванні соціальної сфери сьогодні попереду багатьох територіальних громад. Міністерство соціальної політики визнає її організацію кращою в країні по всім напрямам. Один з них – турбота про бездомних. Для людей, які опинилися на вулиці, це час для адаптації в соціумі, поновлення розірваних соціальних зв’язків.
З минулого року притулок для бездомних у Дніпрі переїхав з тісного й малопристосованого приміщення в окремий будинок на околиці міста загальною площею понад 500 м. кв. Тепер тут може розміститися одночасно 60 осіб – втричі більше, ніж у колишньому приміщенні. Замість одного спільного санвузла з душовою кабіною тепер - сім роздільних душових і стільки ж убиралень. Є ізолятор, медичний кабінет, кухня, де увечері роздають гарячі страви, банк уживаного одягу, пральна машина, чого раніше не було.
«Місця перебування безхатьків нам підказують громадські активісти та благодійники, з якими ми тісно співпрацюємо, – розповідає директор відділення міського центру соціальної допомоги Максим Єрьоменко. – За вказаними адресами раз на тиждень, по середах, а не раз на місяць, як було раніше, виїжджає патруль у складі соцпрацівника, фельдшера та дільничного інспектора. Вони проводять бесіди з безпритульними, збирають дані про них, пропонують пережити кризу в нашому відділенні. Якщо людина погоджується з цими умовами, привозимо її сюди, а ні – даємо пам’ятку, де нас можна знайти. Взимку у нас всі місця зайняті. А на вулицях тепер практично немає безпритульних».
Працівники закладу допомагають безпритульним у відновленні документів та отриманні реєстрації місця проживання за юридичною адресою закладу. А також займаються пошуком родичів, працевлаштуванням через центри зайнятості. Вчать навіть розпоряджатися грошима і робити покупки у магазині. Когось влаштовують у гуртожитки, когось – до інтернатних установ системи соціального захисту населення. У центрі можна залишатися до півроку.
У міському центрі соціальної допомоги, до складу якого входить притулок, є також відділення соціально-трудової реабілітації для людей з інвалідністю, де їх навчають шити. Учні відділення за власної ініціативи шиють для мешканців притулку флісові шапки, чоловічу нижню білизну, хустинки, багаторазові маски для обличчя. У майбутньому в притулку з’являться теплиця, спортзал, бібліотека.
«Реінтеграція безхатьків – один із пріоритетних напрямів роботи Міністерства соціальної політики України.
Найефективнішим є створення центрів комплексного обслуговування, структурні підрозділи яких надають різноманітні послуги бездомним: центри обліку та центри реінтеграції, будинки нічного перебування, соціальні готелі. Наразі в Україні діє 101 заклад для бездомних. За минулий рік понад 27 тисяч безхатьків знайшли у них ту чи іншу підтримку. Досвід територіальної громади Дніпра показує, що успіх там, де місцева влада підключає до вирішення проблеми організації громадянського суспільства», – зазначає генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
Дніпро у реформуванні соціальної сфери сьогодні попереду багатьох територіальних громад. Міністерство соціальної політики визнає її організацію кращою в країні по всім напрямам. Один з них – турбота про бездомних. Для людей, які опинилися на вулиці, це час для адаптації в соціумі, поновлення розірваних соціальних зв’язків.
З минулого року притулок для бездомних у Дніпрі переїхав з тісного й малопристосованого приміщення в окремий будинок на околиці міста загальною площею понад 500 м. кв. Тепер тут може розміститися одночасно 60 осіб – втричі більше, ніж у колишньому приміщенні. Замість одного спільного санвузла з душовою кабіною тепер - сім роздільних душових і стільки ж убиралень. Є ізолятор, медичний кабінет, кухня, де увечері роздають гарячі страви, банк уживаного одягу, пральна машина, чого раніше не було.
«Місця перебування безхатьків нам підказують громадські активісти та благодійники, з якими ми тісно співпрацюємо, – розповідає директор відділення міського центру соціальної допомоги Максим Єрьоменко. – За вказаними адресами раз на тиждень, по середах, а не раз на місяць, як було раніше, виїжджає патруль у складі соцпрацівника, фельдшера та дільничного інспектора. Вони проводять бесіди з безпритульними, збирають дані про них, пропонують пережити кризу в нашому відділенні. Якщо людина погоджується з цими умовами, привозимо її сюди, а ні – даємо пам’ятку, де нас можна знайти. Взимку у нас всі місця зайняті. А на вулицях тепер практично немає безпритульних».
Працівники закладу допомагають безпритульним у відновленні документів та отриманні реєстрації місця проживання за юридичною адресою закладу. А також займаються пошуком родичів, працевлаштуванням через центри зайнятості. Вчать навіть розпоряджатися грошима і робити покупки у магазині. Когось влаштовують у гуртожитки, когось – до інтернатних установ системи соціального захисту населення. У центрі можна залишатися до півроку.
У міському центрі соціальної допомоги, до складу якого входить притулок, є також відділення соціально-трудової реабілітації для людей з інвалідністю, де їх навчають шити. Учні відділення за власної ініціативи шиють для мешканців притулку флісові шапки, чоловічу нижню білизну, хустинки, багаторазові маски для обличчя. У майбутньому в притулку з’являться теплиця, спортзал, бібліотека.
«Реінтеграція безхатьків – один із пріоритетних напрямів роботи Міністерства соціальної політики України.
Найефективнішим є створення центрів комплексного обслуговування, структурні підрозділи яких надають різноманітні послуги бездомним: центри обліку та центри реінтеграції, будинки нічного перебування, соціальні готелі. Наразі в Україні діє 101 заклад для бездомних. За минулий рік понад 27 тисяч безхатьків знайшли у них ту чи іншу підтримку. Досвід територіальної громади Дніпра показує, що успіх там, де місцева влада підключає до вирішення проблеми організації громадянського суспільства», – зазначає генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
Міністерство розпочало розробку проекту нової Державної цільової соціальної програми з протидії торгівлі людьми на період до 2025 року
9 вересня 2021 року за ініціативою Мінсоцполітики та технічної підтримки Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні проведено сесію стратегічного планування з метою розробки проекту Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року.
Участь у заході взяли представники Мінсоцполітики, МВС, МЗС, Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції, Нацсоцслужби, ДМС, ДСА, а також представники Посольства США в Україні, Агентства США з міжнародного розвитку, ГО „Ла Страда –Українаˮ, Координатора проектів ОБСЄ в Україні, Всеукраїнської коаліції громадських організацій, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми.
Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ольга Ревук під час відкриття заходу висловила сподівання, що наступна Державна програма включатиме заходи, спрямовані на подолання сучасних викликів і проблем, які призводять до торгівлі людьми, а також міститиме дієві механізми захисту постраждалих осіб.
Зокрема, було наголошено, що майбутня Державна програма має містити ефективні заходи щодо виявлення та ідентифікації постраждалих осіб в умовах пандемії, спричиненої COVID-19, у тому числі дітей, які через карантинні обмеження стали більше часу проводити в мережі Інтернет; належне реагування та притягнення до відповідальності осіб, причетних до злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми; покращення доступності та якості допомоги для постраждалих осіб тощо.
За результатами стратегічної сесії учасниками були напрацьовані пропозиції, які увійдуть до майбутньої програми, зокрема щодо удосконалення нормативно-правових актів у сфері протидії торгівлі людьми, посилення міжвідомчої співпраці та координації, підвищення ефективності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у реагуванні на випадки торгівлі людьми, покращення якості та доступності надання послуг та допомоги постраждалим особам тощо.
9 вересня 2021 року за ініціативою Мінсоцполітики та технічної підтримки Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні проведено сесію стратегічного планування з метою розробки проекту Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року.
Участь у заході взяли представники Мінсоцполітики, МВС, МЗС, Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції, Нацсоцслужби, ДМС, ДСА, а також представники Посольства США в Україні, Агентства США з міжнародного розвитку, ГО „Ла Страда –Українаˮ, Координатора проектів ОБСЄ в Україні, Всеукраїнської коаліції громадських організацій, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми.
Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ольга Ревук під час відкриття заходу висловила сподівання, що наступна Державна програма включатиме заходи, спрямовані на подолання сучасних викликів і проблем, які призводять до торгівлі людьми, а також міститиме дієві механізми захисту постраждалих осіб.
Зокрема, було наголошено, що майбутня Державна програма має містити ефективні заходи щодо виявлення та ідентифікації постраждалих осіб в умовах пандемії, спричиненої COVID-19, у тому числі дітей, які через карантинні обмеження стали більше часу проводити в мережі Інтернет; належне реагування та притягнення до відповідальності осіб, причетних до злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми; покращення доступності та якості допомоги для постраждалих осіб тощо.
За результатами стратегічної сесії учасниками були напрацьовані пропозиції, які увійдуть до майбутньої програми, зокрема щодо удосконалення нормативно-правових актів у сфері протидії торгівлі людьми, посилення міжвідомчої співпраці та координації, підвищення ефективності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у реагуванні на випадки торгівлі людьми, покращення якості та доступності надання послуг та допомоги постраждалим особам тощо.
Як у Дніпрі працюють відділення для осіб, які постраждали від домашнього насильства
Дуже часто, опинившись у складних життєвих ситуаціях, особи, які постраждали від домашнього насильства, поселяються у залах очікування на вокзалах, у сусідів, родичів чи, навіть, просто на вулиці. Це ганебне явище поступово має відійти в минуле, адже останнім часом у територіальних громадах за підтримки Уряду та міжнародних організацій почали відкриватися місця безпечного тимчасового цілодобового перебування, де постраждалі отримують притулок та усі види соціальних і психологічних послуг. Сьогодні в Україні діють 497 спеціалізованих служб, які надають допомогу особам, які постраждали від домашнього насильства. Зокрема, 40 притулків, 21 кризова кімната, 19 денних центрів, 23 спеціалізовані служби первинного консультування, 365 мобільних бригад.
У Дніпрі до проблеми сімейного або гендерного насилля підійшли з усією відповідальністю й на базі центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» за підтримки Представництва Фонду народонаселення ООН відкрили одразу два кризових відділення – для жінок без дітей, розраховане на десять осіб, та для жінок з дітьми - на 13 сімей (40 осіб).
Дуже часто, опинившись у складних життєвих ситуаціях, особи, які постраждали від домашнього насильства, поселяються у залах очікування на вокзалах, у сусідів, родичів чи, навіть, просто на вулиці. Це ганебне явище поступово має відійти в минуле, адже останнім часом у територіальних громадах за підтримки Уряду та міжнародних організацій почали відкриватися місця безпечного тимчасового цілодобового перебування, де постраждалі отримують притулок та усі види соціальних і психологічних послуг. Сьогодні в Україні діють 497 спеціалізованих служб, які надають допомогу особам, які постраждали від домашнього насильства. Зокрема, 40 притулків, 21 кризова кімната, 19 денних центрів, 23 спеціалізовані служби первинного консультування, 365 мобільних бригад.
У Дніпрі до проблеми сімейного або гендерного насилля підійшли з усією відповідальністю й на базі центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» за підтримки Представництва Фонду народонаселення ООН відкрили одразу два кризових відділення – для жінок без дітей, розраховане на десять осіб, та для жінок з дітьми - на 13 сімей (40 осіб).
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тези
Частина 2
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі українські кейси державної підтримки родин під час пандемії COVID-19.
Кейс 1
Вона зазначила, що в Україні у 50% домогосподарств проживає хоча б один пенсіонер. Переважна більшість родин мають заощадження, яких вистачить не більше, ніж на 3 місяці. Тому, якщо працюючі члени родини втрачають роботу, то пенсія залишається єдиним джерелом існування. Отже, підтримуючи пенсіонерів, держава підтримує доходи таких сімей. Тому Уряд України реалізував комплексну програму підвищення пенсій.
В результаті середня пенсія зросла на 25%. Підвищення отримали більше 10 мільйонів людей.
Кейс 2
Марина Лазебна відмітила, що зазвичай найбільше безробітних серед людей передпенсійного віку та молоді. Але через пандемію в 2020 році вперше найбільше безробітних стало серед людей 35-39 років.
«Більшість цих людей є годувальниками в родинах. Тому ми не лише збільшували допомогу по безробіттю, але, і це головне, запровадили цільові програми допомоги бізнесу для збереження робочих місць, допомоги працівникам під час простою підприємств, зараховували страховий стаж людям в періоди локдаунів без сплати соціальних внесків», - зазначила вона.
Зараз кількість безробітних повернулась на докарантинний рівень.
Кейс 3
Серед найбільш вразливих під час пандемії виявились родини малих підприємців, які були змушені зупинити бізнес через локдаун. Вони фактично втратили всі засоби для існування. Для них Уряд запровадив фінансову допомогу, яка на 25 відсотків більше мінімальної заробітної плати, та додаткову допомогу на кожну дитину до 10 років.
Це допомогло більше 160 тисячам родин пережити кризу.
Кейс 4
«Ми розуміли, що під час локдаунів люди залишаються вдома, працюють з дому, діти вчаться дистанційно, і родини значно більше споживають комунальних послуг. Тому ми збільшили субсидії на основні комунальні послуги. І цим не просто підтримали родини, але й забезпечили доступ дітей до освіти», - розповіла Марина Лазебна.
Ця програма допомогла 3 мільйонам сімей.
Кейс 5
Минулий рік для всього світу став іспитом на вміння об’єднуватись, ставати сильнішими разом. І саме родина була тією точкою опори, яка допомагала пережити кризу, підтримати один одного. Але, на жаль, зворотня тенденція також була – це зростання домашнього насильства.
У відповідь на зростання домашнього насильства в Україні впроваджена державна програма, через яку місцева влада отримала кошти на створення служб для допомоги постраждалим від домашнього насильства та їх сім’ям, надання необхідних послуг для того, щоб вони повернулись до життя без насильства.
Підхід Уряду до підтримки родин дозволив навіть з невеликим ресурсом у важкі часи допомогти великій кількості людей. Це відзначили всі основні міжнародні партнери.
Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет зазначила, що комплекс заходів, які Уряд вжив для збереження робочих місць, залишив мільйони українців в системі соціального страхування і забезпечив захист їх соціальних прав.
Директор Міжнародної організації праці Гай Райдер, коментуючи адресність заходів, запроваджених Урядом України, сказав: «Ваші кроки – це менше нещасть для багатьох». Насправді саме це і є важливим.
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 1
https://www.msp.gov.ua/news/20614.html
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 3
https://www.msp.gov.ua/news/20628.html
Частина 2
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі українські кейси державної підтримки родин під час пандемії COVID-19.
Кейс 1
Вона зазначила, що в Україні у 50% домогосподарств проживає хоча б один пенсіонер. Переважна більшість родин мають заощадження, яких вистачить не більше, ніж на 3 місяці. Тому, якщо працюючі члени родини втрачають роботу, то пенсія залишається єдиним джерелом існування. Отже, підтримуючи пенсіонерів, держава підтримує доходи таких сімей. Тому Уряд України реалізував комплексну програму підвищення пенсій.
В результаті середня пенсія зросла на 25%. Підвищення отримали більше 10 мільйонів людей.
Кейс 2
Марина Лазебна відмітила, що зазвичай найбільше безробітних серед людей передпенсійного віку та молоді. Але через пандемію в 2020 році вперше найбільше безробітних стало серед людей 35-39 років.
«Більшість цих людей є годувальниками в родинах. Тому ми не лише збільшували допомогу по безробіттю, але, і це головне, запровадили цільові програми допомоги бізнесу для збереження робочих місць, допомоги працівникам під час простою підприємств, зараховували страховий стаж людям в періоди локдаунів без сплати соціальних внесків», - зазначила вона.
Зараз кількість безробітних повернулась на докарантинний рівень.
Кейс 3
Серед найбільш вразливих під час пандемії виявились родини малих підприємців, які були змушені зупинити бізнес через локдаун. Вони фактично втратили всі засоби для існування. Для них Уряд запровадив фінансову допомогу, яка на 25 відсотків більше мінімальної заробітної плати, та додаткову допомогу на кожну дитину до 10 років.
Це допомогло більше 160 тисячам родин пережити кризу.
Кейс 4
«Ми розуміли, що під час локдаунів люди залишаються вдома, працюють з дому, діти вчаться дистанційно, і родини значно більше споживають комунальних послуг. Тому ми збільшили субсидії на основні комунальні послуги. І цим не просто підтримали родини, але й забезпечили доступ дітей до освіти», - розповіла Марина Лазебна.
Ця програма допомогла 3 мільйонам сімей.
Кейс 5
Минулий рік для всього світу став іспитом на вміння об’єднуватись, ставати сильнішими разом. І саме родина була тією точкою опори, яка допомагала пережити кризу, підтримати один одного. Але, на жаль, зворотня тенденція також була – це зростання домашнього насильства.
У відповідь на зростання домашнього насильства в Україні впроваджена державна програма, через яку місцева влада отримала кошти на створення служб для допомоги постраждалим від домашнього насильства та їх сім’ям, надання необхідних послуг для того, щоб вони повернулись до життя без насильства.
Підхід Уряду до підтримки родин дозволив навіть з невеликим ресурсом у важкі часи допомогти великій кількості людей. Це відзначили всі основні міжнародні партнери.
Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет зазначила, що комплекс заходів, які Уряд вжив для збереження робочих місць, залишив мільйони українців в системі соціального страхування і забезпечив захист їх соціальних прав.
Директор Міжнародної організації праці Гай Райдер, коментуючи адресність заходів, запроваджених Урядом України, сказав: «Ваші кроки – це менше нещасть для багатьох». Насправді саме це і є важливим.
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 1
https://www.msp.gov.ua/news/20614.html
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 3
https://www.msp.gov.ua/news/20628.html
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тези
Частина 3
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України, представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі стратегічні рішення України щодо інвестицій у потенціал сімей, прийняті у відповідь на виклики глобальних змін.
Вона виділила три ключові тривалі загальносвітові тенденції, до яких має адаптуватись сімейна політика:
- старіння населення,
- скорочення формальної зайнятості,
- зростання нерівності.
Пенсійні системи багатьох країн вже відчули наслідки демографічних змін і змін ринку праці. Україна не виняток. Тривалість життя зростає, народжуваність зменшується. Поширюються нові нестандартні форми зайнятості: робота фрілансерів, робота через цифрові платформи, служби доставки та таксі тощо. Вони не забезпечують належного рівня соціального захисту.
У відповідь на ці два виклики Україна принципово розширює охоплення людей пенсійними накопиченнями.
Плануючи запуск обов’язкових та розвиток добровільних пенсійних накопичень, Уряд оцінив вплив на бюджет, ВВП, доходи людей. Пенсійні накопичення знижують негативний вплив демографії на добробут людини в поважному віці. Відповідно, для родини пенсіонер не стає тягарем. Людина стає відповідальнішою за свою старість, зацікавленою в детінізації та сплаті податків. Також пенсійні накопичення – це довгостроковий внутрішній інвестиційний ресурс, який збільшує ВВП.
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 1
https://www.msp.gov.ua/news/20614.html
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 2
https://www.msp.gov.ua/news/20627.html
Частина 3
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України, представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі стратегічні рішення України щодо інвестицій у потенціал сімей, прийняті у відповідь на виклики глобальних змін.
Вона виділила три ключові тривалі загальносвітові тенденції, до яких має адаптуватись сімейна політика:
- старіння населення,
- скорочення формальної зайнятості,
- зростання нерівності.
Пенсійні системи багатьох країн вже відчули наслідки демографічних змін і змін ринку праці. Україна не виняток. Тривалість життя зростає, народжуваність зменшується. Поширюються нові нестандартні форми зайнятості: робота фрілансерів, робота через цифрові платформи, служби доставки та таксі тощо. Вони не забезпечують належного рівня соціального захисту.
У відповідь на ці два виклики Україна принципово розширює охоплення людей пенсійними накопиченнями.
Плануючи запуск обов’язкових та розвиток добровільних пенсійних накопичень, Уряд оцінив вплив на бюджет, ВВП, доходи людей. Пенсійні накопичення знижують негативний вплив демографії на добробут людини в поважному віці. Відповідно, для родини пенсіонер не стає тягарем. Людина стає відповідальнішою за свою старість, зацікавленою в детінізації та сплаті податків. Також пенсійні накопичення – це довгостроковий внутрішній інвестиційний ресурс, який збільшує ВВП.
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 1
https://www.msp.gov.ua/news/20614.html
Родинна політика України на економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тезт. Частина 2
https://www.msp.gov.ua/news/20627.html
Друзі, ділимось з Вами #ДайджестМінсоцполітики за 6-10 вересня з ключовими подіями за тиждень.
Національна соціальна сервісна служба України, її завдання та роль у соціальній сфері
Рубрика #МаюПраво
Соціальний захист населення - одне з пріоритетних питань міністерства. Тому сьогодні поговоримо про Національну соціальну сервісну службу України, її завдання та роль у соціальній сфері.
Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба) – центральний орган виконавчої влади, утворений 26 серпня 2020 року з метою реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей. (постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 783).
Які завдання Нацсоцслужби?
Основними завданнями Нацсоцслужби є:
1) реалізація державної політики у сфері соціального захисту населення з питань:
надання соціальних послуг та провадження соціальної роботи;
соціальної підтримки сім’ї, соціального захисту бездомних осіб;
соціальної адаптації осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнених від подальшого відбування зазначених видів покарання;
запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, торгівлі людьми;
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;
соціального захисту осіб з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни, жертв політичних репресій;
соціального захисту ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби:
волонтерської діяльності;
активного та здорового довголіття, подолання негативних наслідків старіння;
2) реалізація державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей;
3) реалізація державної політики у сфері здійснення державного контролю:
за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, соціальні послуги);
за використанням коштів державного бюджету, виділених для надання соціальної підтримки, зокрема під час проведення перерахунку її розмірів у разі встановлення фактів надмірної виплати коштів або надання її з порушенням законодавства;
за дотриманням прав дітей;
4) в межах повноважень, визначених законом, методичне забезпечення та координація діяльності органів місцевого самоврядування, центрів надання адміністративних послуг у частині надання адміністративних послуг соціального характеру, організації соціальної роботи та надання базових соціальних послуг з урахуванням потреб жителів територіальної громади.
Кому підпорядкована Нацсоцслужба?
Національна соціальна сервісна служба України є центральним органом виконавчої влади, який координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики.
Контактні дані Національної соціальної сервісної служби:
Тел. 044 289 8789
E-mail: nsssukraine@gmail.com
Facebook: https://www.facebook.com/nssu.national.social.service.ukraine
Рубрика #МаюПраво
Соціальний захист населення - одне з пріоритетних питань міністерства. Тому сьогодні поговоримо про Національну соціальну сервісну службу України, її завдання та роль у соціальній сфері.
Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба) – центральний орган виконавчої влади, утворений 26 серпня 2020 року з метою реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей. (постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 783).
Які завдання Нацсоцслужби?
Основними завданнями Нацсоцслужби є:
1) реалізація державної політики у сфері соціального захисту населення з питань:
надання соціальних послуг та провадження соціальної роботи;
соціальної підтримки сім’ї, соціального захисту бездомних осіб;
соціальної адаптації осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнених від подальшого відбування зазначених видів покарання;
запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, торгівлі людьми;
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;
соціального захисту осіб з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни, жертв політичних репресій;
соціального захисту ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби:
волонтерської діяльності;
активного та здорового довголіття, подолання негативних наслідків старіння;
2) реалізація державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей;
3) реалізація державної політики у сфері здійснення державного контролю:
за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, соціальні послуги);
за використанням коштів державного бюджету, виділених для надання соціальної підтримки, зокрема під час проведення перерахунку її розмірів у разі встановлення фактів надмірної виплати коштів або надання її з порушенням законодавства;
за дотриманням прав дітей;
4) в межах повноважень, визначених законом, методичне забезпечення та координація діяльності органів місцевого самоврядування, центрів надання адміністративних послуг у частині надання адміністративних послуг соціального характеру, організації соціальної роботи та надання базових соціальних послуг з урахуванням потреб жителів територіальної громади.
Кому підпорядкована Нацсоцслужба?
Національна соціальна сервісна служба України є центральним органом виконавчої влади, який координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики.
Контактні дані Національної соціальної сервісної служби:
Тел. 044 289 8789
E-mail: nsssukraine@gmail.com
Facebook: https://www.facebook.com/nssu.national.social.service.ukraine
Затверджено новий склад Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України.
Міністерством соціальної політики з метою налагодження ефективної взаємодії з громадськістю, забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики у сферах соціального захисту населення, надання соціальних послуг, з питань сім’ї та дітей, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, попередження насильства в сім’ї створено Громадську раду.
Затверджено новий склад Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України. До складу увійшли 35 представників інститутів громадянського суспільства, яких було обрано шляхом рейтингового голосування на Установчих зборах для формування нового складу Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України, які пройшли 26 серпня 2021 року в Київському міському палаці ветеранів.
Ознайомитись з персональним складом Громадської ради можна за посиланням.
https://www.msp.gov.ua/news/20631.html
Міністерством соціальної політики з метою налагодження ефективної взаємодії з громадськістю, забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики у сферах соціального захисту населення, надання соціальних послуг, з питань сім’ї та дітей, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, попередження насильства в сім’ї створено Громадську раду.
Затверджено новий склад Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України. До складу увійшли 35 представників інститутів громадянського суспільства, яких було обрано шляхом рейтингового голосування на Установчих зборах для формування нового складу Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України, які пройшли 26 серпня 2021 року в Київському міському палаці ветеранів.
Ознайомитись з персональним складом Громадської ради можна за посиланням.
https://www.msp.gov.ua/news/20631.html
