У Дніпрі реорганізовано центри соціально-психологічної реабілітації дітей
Міська влада міста Дніпра створює максимально сприятливі умови для усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
За словами директора департаменту соціальної політики, заступника міського голови Дніпра Едуарда Підлубного, з січня цього року у місті реорганізували комунальні центри соціально-психологічної реабілітації дітей у центри соціальної підтримки дітей та сімей, яких тепер чотири: «Мамине щастя», «Обійми», «Барвінок» та «Довіра». У останніх трьох з’явилися кімнати для діток віком від народження до трьох років, розраховані на п’ять осіб.
«Тепер малеча, яка народжена в місті і не має вад здоров’я, не направляється до обласних будинків дитини, а одразу потрапляє до цих закладів, з яких шлях до усиновлення набагато коротший. Діти, які мають статус сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, зазвичай тут довго не затримуються, – їх швидко забирають у родини»,– розповідає Едуард Підлубний.
Крім того, на базі центру соціальної підтримки «Мамине щастя» створено нове відділення для підтримки мам з дітьми, які переживають кризу в сімейному житті. Наразі тут перебувають 11 таких родин з 15 дітьми. «Ми забезпечуємо їм безоплатне проживання, посилене харчування, медичний, психологічний і соціальний супровід протягом дев’яти місяців, хоча, з огляду на ситуацію, цей термін може бути продовжений. Втім, нерідко після проведеної роботи з жінками та їхніми кривдниками строк перебування у відділенні значно скорочується. Таким чином, вдається зберегти сім’ю або ж, якщо це неможливо, дати шанс жінці знайти роботу, житло і почати нове життя. А головне – уникнути направлення дітей в інтернати», – зазначає Едуард Підлубний.
За словами генерального директора Директорату розвитку соціальних послуг і захисту прав дітей Міністерства соціальної політики України Руслана Колбаси, місцева влада має зробити максимально все, щоб у батьків не було потреби відправляти дитину в інтернат. «Якщо це дитина-сирота, то головне завдання служби у справах дітей у територіальній громаді – сприяти усиновленню або влаштувати її в сімейні форми виховання: прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу. Якщо у дитини є родичі, які можуть її забрати у сім’ю, – влаштувати під опіку, піклування», – підкреслив Руслан Колбаса.
Міська влада міста Дніпра створює максимально сприятливі умови для усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
За словами директора департаменту соціальної політики, заступника міського голови Дніпра Едуарда Підлубного, з січня цього року у місті реорганізували комунальні центри соціально-психологічної реабілітації дітей у центри соціальної підтримки дітей та сімей, яких тепер чотири: «Мамине щастя», «Обійми», «Барвінок» та «Довіра». У останніх трьох з’явилися кімнати для діток віком від народження до трьох років, розраховані на п’ять осіб.
«Тепер малеча, яка народжена в місті і не має вад здоров’я, не направляється до обласних будинків дитини, а одразу потрапляє до цих закладів, з яких шлях до усиновлення набагато коротший. Діти, які мають статус сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, зазвичай тут довго не затримуються, – їх швидко забирають у родини»,– розповідає Едуард Підлубний.
Крім того, на базі центру соціальної підтримки «Мамине щастя» створено нове відділення для підтримки мам з дітьми, які переживають кризу в сімейному житті. Наразі тут перебувають 11 таких родин з 15 дітьми. «Ми забезпечуємо їм безоплатне проживання, посилене харчування, медичний, психологічний і соціальний супровід протягом дев’яти місяців, хоча, з огляду на ситуацію, цей термін може бути продовжений. Втім, нерідко після проведеної роботи з жінками та їхніми кривдниками строк перебування у відділенні значно скорочується. Таким чином, вдається зберегти сім’ю або ж, якщо це неможливо, дати шанс жінці знайти роботу, житло і почати нове життя. А головне – уникнути направлення дітей в інтернати», – зазначає Едуард Підлубний.
За словами генерального директора Директорату розвитку соціальних послуг і захисту прав дітей Міністерства соціальної політики України Руслана Колбаси, місцева влада має зробити максимально все, щоб у батьків не було потреби відправляти дитину в інтернат. «Якщо це дитина-сирота, то головне завдання служби у справах дітей у територіальній громаді – сприяти усиновленню або влаштувати її в сімейні форми виховання: прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу. Якщо у дитини є родичі, які можуть її забрати у сім’ю, – влаштувати під опіку, піклування», – підкреслив Руслан Колбаса.
Рубрика #МаюПраво
Продовжуємо тему щодо соціальної послуги «Представництво інтересів».
Переглянути першу частину інформації про соціальну послугу «Представництво інтересів» можна за посиланням (https://www.facebook.com/193806577332516/posts/4386355988077533)
Що входить до послуги представництва інтересів?
Для осіб, сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, осіб з дітьми та осіб, які постраждали від насильства у сім’ї:
• ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг,
• допомога в оформленні або відновленні документів,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
Для дітей, які влаштовані до закладів соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей опікунів, піклувальників:
• ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
Для громадян похилого віку:
• ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо,
• допомога в оформленні або відновленні документів,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
Для осіб, які постраждали від торгівлі людьми:
• ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг (за потреби),
• допомога в оформленні або відновленні документів,
• допомога у наданні послуг перекладача (для іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проживають та/або перебувають на території України),
• сприяння в реєстрації місця проживання або перебування,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
Для бездомних осіб та осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк:
• допомога в оформленні або відновленні документів,
• сприяння в реєстрації місця проживання або перебування,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння та встановлення зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
Увага! Зміст та обсяг соціальної послуги визначається залежно від ступеня індивідуальної потреби отримувача соціальної послуги, що відображається в індивідуальному плані та зазначається в договорі про надання соціальної послуги.
Періодичність надання соціальної послуги представництва інтересів:
• до першого перегляду індивідуального плану - 1 раз на тиждень протягом місяця (тривалістю мінімум 30 хвилин на тиждень, але в сукупності не більше ніж 3 години на місяць),
• після перегляду індивідуального плану - 1 раз на місяць (тривалістю від 30 хвилин до 3 годин).
Продовжуємо тему щодо соціальної послуги «Представництво інтересів».
Переглянути першу частину інформації про соціальну послугу «Представництво інтересів» можна за посиланням (https://www.facebook.com/193806577332516/posts/4386355988077533)
Що входить до послуги представництва інтересів?
Для осіб, сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, осіб з дітьми та осіб, які постраждали від насильства у сім’ї:
• ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг,
• допомога в оформленні або відновленні документів,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
Для дітей, які влаштовані до закладів соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей опікунів, піклувальників:
• ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
Для громадян похилого віку:
• ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо,
• допомога в оформленні або відновленні документів,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
Для осіб, які постраждали від торгівлі людьми:
• ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг (за потреби),
• допомога в оформленні або відновленні документів,
• допомога у наданні послуг перекладача (для іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проживають та/або перебувають на території України),
• сприяння в реєстрації місця проживання або перебування,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
Для бездомних осіб та осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк:
• допомога в оформленні або відновленні документів,
• сприяння в реєстрації місця проживання або перебування,
• допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків,
• сприяння та встановлення зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
Увага! Зміст та обсяг соціальної послуги визначається залежно від ступеня індивідуальної потреби отримувача соціальної послуги, що відображається в індивідуальному плані та зазначається в договорі про надання соціальної послуги.
Періодичність надання соціальної послуги представництва інтересів:
• до першого перегляду індивідуального плану - 1 раз на тиждень протягом місяця (тривалістю мінімум 30 хвилин на тиждень, але в сукупності не більше ніж 3 години на місяць),
• після перегляду індивідуального плану - 1 раз на місяць (тривалістю від 30 хвилин до 3 годин).
В Україні на 22% збільшилася кількість фахівців із соціальної роботи
В Україні у цьому році на 22% збільшилася кількість фахівців із соціальної роботи в порівнянні з 2020 роком. Завдяки цьому на 30% зросла кількість отримувачів соціальних послуг за перше півріччя 2021 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив Голова Національної соціальної сервісної служби України Владислав Машкін.
За його словами, держава створює всі умови для збільшення кількості фахівців із соціальної роботи та ефективності їх праці у територіальних громадах. Адже саме ці фахівці виявляють сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах (СЖО), оцінюють їх потреби та визначають перелік необхідних соціальних послуг для запровадження місцевою владою. В обов’язки фахівців із соціальної роботи також входить соціальний супровід сімей, які перебувають у СЖО, прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу.
«Є великий ризик, що дитина з сім’ї, яка знаходиться у складних життєвих обставинах, може потрапити до інтернату. Тому держава створює умови, щоб сім’я мала можливість вийти зі скрути. Наприклад, надає допомогу з пошуку роботи, або послугу з догляду за дітьми чи близькими похилого віку, щоб працездатні члени сім’ї мали змогу працювати», - розповів Владислав Машкін.
Він зазначив, що Нацсоцслужба допомагає територіальним громадам запроваджувати та розвивати такі соціальні послуги, зокрема, в рамках пілотного проекту Міністерства соціальної політики України з організації в територіальних громадах соціальної роботи із сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих обставинах.
Громади, які візьмуть участь у пілотному проекті, отримають необхідні транспортні засоби та комп’ютерне обладнання для фахівців із соціальної роботи. Окрім технічного забезпечення фахівці таких громад пройдуть навчання щодо організації соціальної роботи і надання соціальних послуг населенню.
Владислав Машкін також звернув увагу, що Нацсоцслужба приймає документи від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад територіальних громад для участі у пілотному проекті до 1 жовтня поточного року.
Проект проходитиме з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2023 року в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який реалізується Міністерством соціальної політики України спільно зі Світовим банком.
В Україні у цьому році на 22% збільшилася кількість фахівців із соціальної роботи в порівнянні з 2020 роком. Завдяки цьому на 30% зросла кількість отримувачів соціальних послуг за перше півріччя 2021 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив Голова Національної соціальної сервісної служби України Владислав Машкін.
За його словами, держава створює всі умови для збільшення кількості фахівців із соціальної роботи та ефективності їх праці у територіальних громадах. Адже саме ці фахівці виявляють сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах (СЖО), оцінюють їх потреби та визначають перелік необхідних соціальних послуг для запровадження місцевою владою. В обов’язки фахівців із соціальної роботи також входить соціальний супровід сімей, які перебувають у СЖО, прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу.
«Є великий ризик, що дитина з сім’ї, яка знаходиться у складних життєвих обставинах, може потрапити до інтернату. Тому держава створює умови, щоб сім’я мала можливість вийти зі скрути. Наприклад, надає допомогу з пошуку роботи, або послугу з догляду за дітьми чи близькими похилого віку, щоб працездатні члени сім’ї мали змогу працювати», - розповів Владислав Машкін.
Він зазначив, що Нацсоцслужба допомагає територіальним громадам запроваджувати та розвивати такі соціальні послуги, зокрема, в рамках пілотного проекту Міністерства соціальної політики України з організації в територіальних громадах соціальної роботи із сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих обставинах.
Громади, які візьмуть участь у пілотному проекті, отримають необхідні транспортні засоби та комп’ютерне обладнання для фахівців із соціальної роботи. Окрім технічного забезпечення фахівці таких громад пройдуть навчання щодо організації соціальної роботи і надання соціальних послуг населенню.
Владислав Машкін також звернув увагу, що Нацсоцслужба приймає документи від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад територіальних громад для участі у пілотному проекті до 1 жовтня поточного року.
Проект проходитиме з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2023 року в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який реалізується Міністерством соціальної політики України спільно зі Світовим банком.
У Мінсоцполітики відбулась зустріч з представниками Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я
2 вересня 2021 року Генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Руслан Колбаса зустрівся зі спеціалістами з питань генедру та прав людини Європейського регіонального бюро Вснесвітньої організації охорони здоров’я.
В обговоренні взяли участь Ізабель Йорді Агірре, технічний спеціаліст з питань гендеру та прав людини відділу національної політики та систем охорони здоров’я, Сара Сімпсон, незалежний консультант, EquiACT, Олена Фаримець, керівник експертної групи з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству та гендерної рівності, Наталія Богданова, державний експерт цієї групи.
Обговорено шляхи інтеграції гендерних підходів у сфері охорони здоров’я, зокрема, через включення гендерних аспектів до нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я, організацію діяльності радників, удосконалення статистичної звітності, проведення гендерних аудитів закладів охорони здоров’я.
Поінформовано про цілі та завдання Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, яка розробляється Мінсоцполітики спільно з центральними та місцевими органами виконавчої влади у співпраці з міжнародними організаціями та громадськими об’єднаннями.
Також досягнуто домовленості щодо обміну досвідом щодо запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству та сексуальному насильству в умовах конфлікту.
2 вересня 2021 року Генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Руслан Колбаса зустрівся зі спеціалістами з питань генедру та прав людини Європейського регіонального бюро Вснесвітньої організації охорони здоров’я.
В обговоренні взяли участь Ізабель Йорді Агірре, технічний спеціаліст з питань гендеру та прав людини відділу національної політики та систем охорони здоров’я, Сара Сімпсон, незалежний консультант, EquiACT, Олена Фаримець, керівник експертної групи з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству та гендерної рівності, Наталія Богданова, державний експерт цієї групи.
Обговорено шляхи інтеграції гендерних підходів у сфері охорони здоров’я, зокрема, через включення гендерних аспектів до нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я, організацію діяльності радників, удосконалення статистичної звітності, проведення гендерних аудитів закладів охорони здоров’я.
Поінформовано про цілі та завдання Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, яка розробляється Мінсоцполітики спільно з центральними та місцевими органами виконавчої влади у співпраці з міжнародними організаціями та громадськими об’єднаннями.
Також досягнуто домовленості щодо обміну досвідом щодо запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству та сексуальному насильству в умовах конфлікту.
Друзі, ділимось з Вами #ДайджестМінсоцполітики за 30 cерпня - 3 вересня з ключовими подіями за тиждень.
Україна посіла п'яте місце за кількістю нагород і шосте - в медальному заліку Паралімпіади в Токіо
Паралімпійська збірна України завершила змагання на Іграх-2021 у Токіо і потрапила до ТОП-6 найкращих країн.
Україна посіла п'яте місце за кількістю нагород і шосте місце в медальному заліку.
Збірна України у Токіо отримала 98 медалей: 24 золотих, 47 срібних і 27 бронзових. Українці виступали в 15 видах спорту, в 10 з них змогли отримати нагороди.
Найбільше медалей Україна отримала у категорії плавання - 43 медалі, на другому місці легка атлетика - 24. У стрільбі українці розділили перше місце з Китаєм за кількістю медалей - 6.
Український плавець Максим Крипак став найтитулованішим атлетом цієї Паралімпіади. Представник України уперше виграв "особистий медальний залік". В активі українці 7 нагород: 5 золотих, 1 срібло і 1 бронза.
Вітаємо кожного спортсмена, що прославляв Україну на цих Іграх! Дякуємо кожному з вас! Кожен з Вас - чемпіон!
Паралімпійська збірна України завершила змагання на Іграх-2021 у Токіо і потрапила до ТОП-6 найкращих країн.
Україна посіла п'яте місце за кількістю нагород і шосте місце в медальному заліку.
Збірна України у Токіо отримала 98 медалей: 24 золотих, 47 срібних і 27 бронзових. Українці виступали в 15 видах спорту, в 10 з них змогли отримати нагороди.
Найбільше медалей Україна отримала у категорії плавання - 43 медалі, на другому місці легка атлетика - 24. У стрільбі українці розділили перше місце з Китаєм за кількістю медалей - 6.
Український плавець Максим Крипак став найтитулованішим атлетом цієї Паралімпіади. Представник України уперше виграв "особистий медальний залік". В активі українці 7 нагород: 5 золотих, 1 срібло і 1 бронза.
Вітаємо кожного спортсмена, що прославляв Україну на цих Іграх! Дякуємо кожному з вас! Кожен з Вас - чемпіон!
Тергромади Житомирської області ознайомились з сучасними підходами адміністрування соціального захисту
Житомирський регіональний семінар-тренінг «Сучасні підходи до адміністрування соціального захисту на рівні територіальних громад» став четвертим навчальним заходом у цьому році в рамках спільного проєкту Мінсоцполітики та Світового Банку «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».
Семінар відбувся 2-3 вересня та зібрав близько 160 учасників з Житомирської області, а також представників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, служби у справах дітей облдержадміністрації та обласного центру соціальних служб, Головного управління Нацсоцслужби у Житомирській області.
Відкриваючи захід, заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко наголосив на важливості подібних заходів, оскільки вже сьогодні ми можемо бачити їх ефективність та користь для організації надання соціальних послуг населенню в громадах. Під час своєї промови заступник Міністра також зазначив про оновлення низки законодавчих актів у сфері соціального захисту, спрямованих на розмежування повноважень між центральним, регіональним рівнями та органами місцевого самоврядування, та наголосив: «Міністерству соціальної політики вдалося відстояти позицію стосовно організаційної моделі надання адміністративних послуг соціального характеру на базовому рівні, і наразі кожна територіальна громада має визначатися з цією моделлю самостійно, адже основна функція тергромад, що стосується надання соціальної підтримки – це функціонування фронт-офісу та забезпечення первинного контакту між мешканцем територіальної громади та державою».
Заступник Голови Житомирської обласної держадміністрації Віктор Градівський у своєму вступному слові відзначив корисність та актуальність подібних навчальних заходів та наголосив на важливості участі керівників громад у процесі організації соціальних послуг для створення комфортного середовища для громадян тергромад. Зокрема, він зазначив: «Подібні заходи надають можливість отримувати нові знання та тим самим тримати гідний рівень надання соціальних послуг та захисту населення у громаді».
Протягом першого дня семінару-тренінгу, учасники отримали можливість покращити свої знання щодо автоматизованої системи надання адміністративних послуг соціального характеру «Програмний комплекс «Соціальна громада»». Це було підтверджено результатами тестування, що відбулось під час заходу. В якості кращих практик було презентовано досвід Баранівської міської та Любарської селищної територіальних громад Житомирської області.
Леся Томашевська, начальник відділу адміністрування усіх видів соціальної підтримки населенню УСЗН Баранівської міської ради Житомирської області, присвятила свій виступ досвіду впровадження моделі надання адміністративних послуг соціального характеру в Баранівській громаді, розповіла про організаційну структуру соціального захисту населення, наголосила на корисності Програмного комплексу «Соціальна громада» та порівняла його зі своєрідним транспортом, який дає можливість швидко доставити будь-яку справу до відповідального органу.
Окрім цього, спікерка зазначила: «З метою покращення якості надання адміністративних послуг соціального характеру необхідно всім причетним до соціальної сфери йти в ногу з часом, постійно здійснювати моніторинг чинного законодавства з питань соціального захисту населення та залишатися небайдужим у вирішені проблемних питань кожного жителя, який потребує соціальної захищеності».
Неоніла Любіцька, начальник відділу соціального захисту населення Любарської селищної ради Житомирської області, зосередила свій виступ на системі адміністрування соціального захисту Любарської громади з використанням Програмного комплексу та відзначила його основні переваги, серед яких - наближення соціальних послуг до людей за місцем проживання, скорочення строків розгляду звернень, оперативність обміну інформацією, економія людських, часових та фінансових ресурсів.
Житомирський регіональний семінар-тренінг «Сучасні підходи до адміністрування соціального захисту на рівні територіальних громад» став четвертим навчальним заходом у цьому році в рамках спільного проєкту Мінсоцполітики та Світового Банку «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».
Семінар відбувся 2-3 вересня та зібрав близько 160 учасників з Житомирської області, а також представників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, служби у справах дітей облдержадміністрації та обласного центру соціальних служб, Головного управління Нацсоцслужби у Житомирській області.
Відкриваючи захід, заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко наголосив на важливості подібних заходів, оскільки вже сьогодні ми можемо бачити їх ефективність та користь для організації надання соціальних послуг населенню в громадах. Під час своєї промови заступник Міністра також зазначив про оновлення низки законодавчих актів у сфері соціального захисту, спрямованих на розмежування повноважень між центральним, регіональним рівнями та органами місцевого самоврядування, та наголосив: «Міністерству соціальної політики вдалося відстояти позицію стосовно організаційної моделі надання адміністративних послуг соціального характеру на базовому рівні, і наразі кожна територіальна громада має визначатися з цією моделлю самостійно, адже основна функція тергромад, що стосується надання соціальної підтримки – це функціонування фронт-офісу та забезпечення первинного контакту між мешканцем територіальної громади та державою».
Заступник Голови Житомирської обласної держадміністрації Віктор Градівський у своєму вступному слові відзначив корисність та актуальність подібних навчальних заходів та наголосив на важливості участі керівників громад у процесі організації соціальних послуг для створення комфортного середовища для громадян тергромад. Зокрема, він зазначив: «Подібні заходи надають можливість отримувати нові знання та тим самим тримати гідний рівень надання соціальних послуг та захисту населення у громаді».
Протягом першого дня семінару-тренінгу, учасники отримали можливість покращити свої знання щодо автоматизованої системи надання адміністративних послуг соціального характеру «Програмний комплекс «Соціальна громада»». Це було підтверджено результатами тестування, що відбулось під час заходу. В якості кращих практик було презентовано досвід Баранівської міської та Любарської селищної територіальних громад Житомирської області.
Леся Томашевська, начальник відділу адміністрування усіх видів соціальної підтримки населенню УСЗН Баранівської міської ради Житомирської області, присвятила свій виступ досвіду впровадження моделі надання адміністративних послуг соціального характеру в Баранівській громаді, розповіла про організаційну структуру соціального захисту населення, наголосила на корисності Програмного комплексу «Соціальна громада» та порівняла його зі своєрідним транспортом, який дає можливість швидко доставити будь-яку справу до відповідального органу.
Окрім цього, спікерка зазначила: «З метою покращення якості надання адміністративних послуг соціального характеру необхідно всім причетним до соціальної сфери йти в ногу з часом, постійно здійснювати моніторинг чинного законодавства з питань соціального захисту населення та залишатися небайдужим у вирішені проблемних питань кожного жителя, який потребує соціальної захищеності».
Неоніла Любіцька, начальник відділу соціального захисту населення Любарської селищної ради Житомирської області, зосередила свій виступ на системі адміністрування соціального захисту Любарської громади з використанням Програмного комплексу та відзначила його основні переваги, серед яких - наближення соціальних послуг до людей за місцем проживання, скорочення строків розгляду звернень, оперативність обміну інформацією, економія людських, часових та фінансових ресурсів.
Зокрема, спікерка зазначила: «Наразі, прийом документів відділу в Любарській громаді з внесенням відомостей у ПК «Соціальна громада» значно пришвидшує та полегшує розгляд звернень та скорочує строк прийняття рішення про призначення або непризначення допомоги громадянам».
Упродовж другого дня семінару-тренінгу учасники заходу отримали нові знання з питань адміністрування соціальних послуг у громадах та організації виконання повноважень та функцій у сфері забезпечення прав дітей на рівні громади в умовах децентралізації. У своїх виступах Генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Руслан Колбаса та Оксана Суліма, заступник Генерального директора Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей – керівник експертної групи Мінсоцполітики, наголосили на завданнях територіальних громад з мінімізації й профілактики складних життєвих обставин, зокрема шляхом надання соціальних послуг та здійснення соціальної роботи для населення, яке цього потребує.
Також учасники заходу протягом другого дня мали змогу покращити свої знання та навички з планування розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей у ході практичної частини семінару. Разом із досвідченими тренерами вони розглянули конкретну ситуацію в умовній громаді та визначили необхідні соціальні послуги, їх надавачів та механізми фінансування, виходячи із потреб мешканців та ситуації в цій громаді.
За відгуками учасників, подібні семінари дуже корисні для фахівців з територіальних громад, адже надають можливість удосконалити рівень професійних знань та навичок та, використовуючи їх, покращити життя громадян на місцях.
Упродовж другого дня семінару-тренінгу учасники заходу отримали нові знання з питань адміністрування соціальних послуг у громадах та організації виконання повноважень та функцій у сфері забезпечення прав дітей на рівні громади в умовах децентралізації. У своїх виступах Генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Руслан Колбаса та Оксана Суліма, заступник Генерального директора Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей – керівник експертної групи Мінсоцполітики, наголосили на завданнях територіальних громад з мінімізації й профілактики складних життєвих обставин, зокрема шляхом надання соціальних послуг та здійснення соціальної роботи для населення, яке цього потребує.
Також учасники заходу протягом другого дня мали змогу покращити свої знання та навички з планування розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей у ході практичної частини семінару. Разом із досвідченими тренерами вони розглянули конкретну ситуацію в умовній громаді та визначили необхідні соціальні послуги, їх надавачів та механізми фінансування, виходячи із потреб мешканців та ситуації в цій громаді.
За відгуками учасників, подібні семінари дуже корисні для фахівців з територіальних громад, адже надають можливість удосконалити рівень професійних знань та навичок та, використовуючи їх, покращити життя громадян на місцях.
Візія забезпечення людей у пенсійному віці - Мінсоцполітики
Пенсії, які виплачує держава, гарантовані Конституцією України. Вони виплачуються за рахунок внесків на соціальне страхування та коштів Державного бюджету. Україна їх виплачує зараз і буде виплачувати за 10, 20 років і надалі.
Але забезпечення людей літнього віку складається не лише з пенсії, яку виплачує держава. Глобальні зміни – старіння, поширення нестандартних форм зайнятості, міграція - вимагають від країн адаптуватись і будувати гнучкі системи забезпечення людей на пенсії.
Адаптуватись до глобальних викликів та забезпечити своїм громадянам та мешканцям гідне життя в літньому віці зможуть ті країни, системи яких мають різні рівні підтримки:
- прямі виплати пенсій від держави,
- виплати з накопичень, зроблених самою людиною та її роботодавцями протягом життя,
- адресні допомоги тим, хто їх насправді потребує,
- розвинені соціальні та медичні послуги для літніх людей у громаді, які змінюють якість життя на краще,
- інклюзивне середовище, яке робить культурне життя, оздоровлення, спорт, дозвілля та соціальні контакти доступними для літніх людей.
Фактично вже зараз Україна має п’ять рівнів підтримки людей літнього віку, і для забезпечення гідного життя майбутніх поколінь Мінсоцполітики зміцнює та розвиває кожен з них в координації з іншими рівнями (див. інфографіку)
Коментуючи візію системи забезпечення людей у пенсійному віці, Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України, зазначила: «Те, як ми домовляємось у суспільстві турбуватись про літніх людей, – індикатор нашої зрілості як нації. Це один із ключових моментів суспільного договору. Наш з вами вибір. А державна політика – лише інструмент реалізації цього вибору.
Спершу ми маємо для себе відповісти на запитання: що ми вважаємо гідним життям людини в поважному віці? Наша візія, що гідне життя – це коли кожна людина в поважному віці:
• Має доходи, достатні для гідного життя, які вона забезпечила собі протягом трудового періоду, або які суспільство надає в певних випадках, якщо людина не працювала.
• Має безперешкодний доступ до якісних соціальних та медичних послуг за місцем проживання, які забезпечують їй комфортне життя з урахуванням вікових потреб.
• Має безперешкодний доступ до активної участі у суспільному, культурному житті, підтримки соціальних контактів.
• Має гідне ставлення до себе з боку оточуючих та суспільства.
Саме цю візію ми заклали в Стратегію людського розвитку та план дій для її реалізації, який ми цього тижня передаємо на розгляд Уряду, на неї ми зважуємо кожне рішення, яке пропонуємо Уряду, кожен законопроект, який подаємо до Верховної ради стосовно турботи про літніх людей».
Пенсії, які виплачує держава, гарантовані Конституцією України. Вони виплачуються за рахунок внесків на соціальне страхування та коштів Державного бюджету. Україна їх виплачує зараз і буде виплачувати за 10, 20 років і надалі.
Але забезпечення людей літнього віку складається не лише з пенсії, яку виплачує держава. Глобальні зміни – старіння, поширення нестандартних форм зайнятості, міграція - вимагають від країн адаптуватись і будувати гнучкі системи забезпечення людей на пенсії.
Адаптуватись до глобальних викликів та забезпечити своїм громадянам та мешканцям гідне життя в літньому віці зможуть ті країни, системи яких мають різні рівні підтримки:
- прямі виплати пенсій від держави,
- виплати з накопичень, зроблених самою людиною та її роботодавцями протягом життя,
- адресні допомоги тим, хто їх насправді потребує,
- розвинені соціальні та медичні послуги для літніх людей у громаді, які змінюють якість життя на краще,
- інклюзивне середовище, яке робить культурне життя, оздоровлення, спорт, дозвілля та соціальні контакти доступними для літніх людей.
Фактично вже зараз Україна має п’ять рівнів підтримки людей літнього віку, і для забезпечення гідного життя майбутніх поколінь Мінсоцполітики зміцнює та розвиває кожен з них в координації з іншими рівнями (див. інфографіку)
Коментуючи візію системи забезпечення людей у пенсійному віці, Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України, зазначила: «Те, як ми домовляємось у суспільстві турбуватись про літніх людей, – індикатор нашої зрілості як нації. Це один із ключових моментів суспільного договору. Наш з вами вибір. А державна політика – лише інструмент реалізації цього вибору.
Спершу ми маємо для себе відповісти на запитання: що ми вважаємо гідним життям людини в поважному віці? Наша візія, що гідне життя – це коли кожна людина в поважному віці:
• Має доходи, достатні для гідного життя, які вона забезпечила собі протягом трудового періоду, або які суспільство надає в певних випадках, якщо людина не працювала.
• Має безперешкодний доступ до якісних соціальних та медичних послуг за місцем проживання, які забезпечують їй комфортне життя з урахуванням вікових потреб.
• Має безперешкодний доступ до активної участі у суспільному, культурному житті, підтримки соціальних контактів.
• Має гідне ставлення до себе з боку оточуючих та суспільства.
Саме цю візію ми заклали в Стратегію людського розвитку та план дій для її реалізації, який ми цього тижня передаємо на розгляд Уряду, на неї ми зважуємо кожне рішення, яке пропонуємо Уряду, кожен законопроект, який подаємо до Верховної ради стосовно турботи про літніх людей».
Підписано Меморандум про співпрацю та партнерство між Міністерством соціальної політики України, Міжнародним благодійним фондом „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництвом HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні
Заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ольга Ревук 06 вересня 2021 року підписала Меморандум про співпрацю та партнерство між Міністерством соціальної політики України, Міжнародним благодійним фондом „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництвом HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні. З боку Міжнародного благодійного фонду „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництва HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні підписантом була виконавчий директор Галина Скіпальська.
Метою Меморандуму є співпраця у проведенні спільних заходів та реалізації програм у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, захисту прав дітей, які постраждали від та / або стали свідками насильства, забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запровадження в Україні ефективної та сталої системи надання соціальних послуг, забезпечення доступності соціальних послуг для вразливих верств населення, зміцнення співпраці між державними та неурядовими організаціями.
Ольга Ревук наголосила на важливості розширення мережі закладів, що надають комплексну допомогу жінкам, які зіткнулися з проблемами та потребують безпечного місця перебування, де можна отримати необхідну психологічну, соціальну та правову підтримку, аби відновити внутрішні ресурси і прийняти рішення щодо подальшого життя.
Галина Скіпальська зазначила, що Україна в цьому році отримала унікальну можливість розширити мережу спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, завдяки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Міжнародний благодійний фонд „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництво HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні мають змогу долучитися до цього проекту.
Заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ольга Ревук 06 вересня 2021 року підписала Меморандум про співпрацю та партнерство між Міністерством соціальної політики України, Міжнародним благодійним фондом „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництвом HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні. З боку Міжнародного благодійного фонду „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництва HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні підписантом була виконавчий директор Галина Скіпальська.
Метою Меморандуму є співпраця у проведенні спільних заходів та реалізації програм у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, захисту прав дітей, які постраждали від та / або стали свідками насильства, забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запровадження в Україні ефективної та сталої системи надання соціальних послуг, забезпечення доступності соціальних послуг для вразливих верств населення, зміцнення співпраці між державними та неурядовими організаціями.
Ольга Ревук наголосила на важливості розширення мережі закладів, що надають комплексну допомогу жінкам, які зіткнулися з проблемами та потребують безпечного місця перебування, де можна отримати необхідну психологічну, соціальну та правову підтримку, аби відновити внутрішні ресурси і прийняти рішення щодо подальшого життя.
Галина Скіпальська зазначила, що Україна в цьому році отримала унікальну можливість розширити мережу спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, завдяки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Міжнародний благодійний фонд „Українська фундація громадського здоров’яˮ та Представництво HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні мають змогу долучитися до цього проекту.
До уваги громадських об’єднань осіб з інвалідністю!
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 883 затверджено План заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030.
З метою належного виконання завдань та заходів Плану заходів Мінсоцполітики планується створити робочу групу за участю відповідальних працівників Міністерства та представників інститутів громадянського суспільства – експертів у сфері безбар’єрності.
У зв’язку з цим просимо до 09.09.2021 надати на електрону адресу chornav@mlsp.gov.ua пропозиції щодо участі у робочій групі із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, посади та назви інституту громадянського суспільства, контактного телефону, електронної пошти.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 883 затверджено План заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030.
З метою належного виконання завдань та заходів Плану заходів Мінсоцполітики планується створити робочу групу за участю відповідальних працівників Міністерства та представників інститутів громадянського суспільства – експертів у сфері безбар’єрності.
У зв’язку з цим просимо до 09.09.2021 надати на електрону адресу chornav@mlsp.gov.ua пропозиції щодо участі у робочій групі із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, посади та назви інституту громадянського суспільства, контактного телефону, електронної пошти.
Майже 93 % дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштовані до сімейних форм виховання
На сьогодні майже 93 % дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштовані до сімейних форм виховання: прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ), під опіку, піклування. Про це повідомив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
За його словами, в країні майже 69 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З них понад 63,5 тисяч дітей зростають у сімейних формах виховання, близько 4 тисяч – проживають в інтернатах, а ще понад тисячу – навчаються у професійно-технічних навчальних закладах.
«Це не просто цифри – за кожною з них стоїть доля дитини. В середньому за рік в Україні сиротіє 10 тисяч дітей. Тобто кожного року кількість дітей-сиріт зростає, але більшість з них вдається влаштувати у сімейні форми виховання, а не в інтернатні заклади. Адже життя в інтернатах негативно впливає на розвиток дитини», – підкреслив Руслан Колбаса.
На сьогодні майже 93 % дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштовані до сімейних форм виховання: прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ), під опіку, піклування. Про це повідомив генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.
За його словами, в країні майже 69 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З них понад 63,5 тисяч дітей зростають у сімейних формах виховання, близько 4 тисяч – проживають в інтернатах, а ще понад тисячу – навчаються у професійно-технічних навчальних закладах.
«Це не просто цифри – за кожною з них стоїть доля дитини. В середньому за рік в Україні сиротіє 10 тисяч дітей. Тобто кожного року кількість дітей-сиріт зростає, але більшість з них вдається влаштувати у сімейні форми виховання, а не в інтернатні заклади. Адже життя в інтернатах негативно впливає на розвиток дитини», – підкреслив Руслан Колбаса.
Уряд схвалив проект закону України щодо посилення відповідальності у сфері надання соціальних послуг
Сьогодні Уряд схвалив проект Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у сфері надання соціальних послугˮ.
Відповідно до Закону України „Про соціальні послугиˮ надавачі соціальних послуг повинні відповідати критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Урядом, та бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
За результатами перевірок обласними, Київською міською державними адміністраціями діяльності надавачів соціальних послуг було виявлено, що вони не надають інформації про свою діяльність для включення їх до Реєстру надавачів соціальних послуг і працюють з порушенням вимог чинного законодавства.
Так, виявлено 822 надавачі послуг недержавного сектору, які надають послуги з проживання. Притягнуто до відповідальності 460 керівників надавачів соціальних послуг, а також направлено до адміністративних судів 25 позовних заяв щодо застосування заходів реагування. Складено органами Нацполіції 69 адміністративних протоколів та розпочато 49 кримінальних проваджень.
З метою врегулювання питання посилення відповідальності за невиконання вимог законодавства у сфері соціальних послуг пропонується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (дивіться інфографіку).
Сьогодні Уряд схвалив проект Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у сфері надання соціальних послугˮ.
Відповідно до Закону України „Про соціальні послугиˮ надавачі соціальних послуг повинні відповідати критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Урядом, та бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
За результатами перевірок обласними, Київською міською державними адміністраціями діяльності надавачів соціальних послуг було виявлено, що вони не надають інформації про свою діяльність для включення їх до Реєстру надавачів соціальних послуг і працюють з порушенням вимог чинного законодавства.
Так, виявлено 822 надавачі послуг недержавного сектору, які надають послуги з проживання. Притягнуто до відповідальності 460 керівників надавачів соціальних послуг, а також направлено до адміністративних судів 25 позовних заяв щодо застосування заходів реагування. Складено органами Нацполіції 69 адміністративних протоколів та розпочато 49 кримінальних проваджень.
З метою врегулювання питання посилення відповідальності за невиконання вимог законодавства у сфері соціальних послуг пропонується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (дивіться інфографіку).
Урядом призначено довічні державні стипендії громадянам України, які рятували євреїв під час Голокосту
Кабінетом Міністрів України 8 вересня прийнято постанову „Деякі питання призначення і виплати довічних державних стипендій для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни та про визнання такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 139 і від 09 серпня 2017 р. № 568”.
Рішення розроблено на виконання Указу Президента України від 14.05.2021 № 193 „Про довічні державні стипендії для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни”.
Довічні державні стипендії з 01 червня 2021 призначено 26 громадянам України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни та удостоєні Ізраїльським інститутом катастрофи і героїзму національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) і Героїзму „Яд ва-Шем” звання Праведника народів світу або Єврейською Радою України – звання Праведника України чи Праведника Бабиного Яру.
Також забезпечено їх щомісячну виплату за місцем отримання пенсії в розмірі трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, незалежно від розміру пенсії чи заробітної плати.
Кабінетом Міністрів України 8 вересня прийнято постанову „Деякі питання призначення і виплати довічних державних стипендій для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни та про визнання такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 139 і від 09 серпня 2017 р. № 568”.
Рішення розроблено на виконання Указу Президента України від 14.05.2021 № 193 „Про довічні державні стипендії для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни”.
Довічні державні стипендії з 01 червня 2021 призначено 26 громадянам України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни та удостоєні Ізраїльським інститутом катастрофи і героїзму національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) і Героїзму „Яд ва-Шем” звання Праведника народів світу або Єврейською Радою України – звання Праведника України чи Праведника Бабиного Яру.
Також забезпечено їх щомісячну виплату за місцем отримання пенсії в розмірі трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, незалежно від розміру пенсії чи заробітної плати.
Український досвід підтримки родин став взірцем на 30-му Економічному форумі
Міністр соціальної політики Марина Лазебна представила стратегічний підхід Уряду України та конкретні кейси і фактичні результати втілення родинної політики в умовах сучасних змін на 30-му Економічному форумі в польському місті Карпач.
Учасники обговорення висловились, що досвід України щодо підтримки родин в умовах COVID-19, зростання нерівності, довготривалих змін в демографії та на ринку праці може виступити взірцем для європейських країн.
Основні тези виступу Марини Лазебної дивіться у відео
https://youtu.be/afavTVN-sfU
Міністр соціальної політики Марина Лазебна представила стратегічний підхід Уряду України та конкретні кейси і фактичні результати втілення родинної політики в умовах сучасних змін на 30-му Економічному форумі в польському місті Карпач.
Учасники обговорення висловились, що досвід України щодо підтримки родин в умовах COVID-19, зростання нерівності, довготривалих змін в демографії та на ринку праці може виступити взірцем для європейських країн.
Основні тези виступу Марини Лазебної дивіться у відео
https://youtu.be/afavTVN-sfU
YouTube
Український досвід підтримки родин став взірцем на 30-му Економічному форумі
Український досвід підтримки родин став взірцем на 30-му Економічному форумі
Міністр соціальної політики Марина Лазебна представила стратегічний підхід Уряду України та конкретні кейси і фактичні результати втілення родинної політики в умовах сучасних змін…
Міністр соціальної політики Марина Лазебна представила стратегічний підхід Уряду України та конкретні кейси і фактичні результати втілення родинної політики в умовах сучасних змін…
Заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко зустрівся з представниками громадських об’єднань пенсіонерів та ветеранів сектору оборони та правоохоронних органів з питань їх грошового та пенсійного забезпечення
На виконання доручення Прем’єр - міністра України Дениса Шмигаля, заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко зустрівся з учасниками акції протесту - представниками громадських об’єднань пенсіонерів та ветеранів сектору оборони та правоохоронних органів.
Віталій Музиченко наголосив, що, як і домовлялися на минулій зустрічі, Міністерство соціальної політики ініціювало створення міжвідомчої робочої групи під головуванням Віце-прем’єр-міністра для комплексного вирішення питання грошового та пенсійного забезпечення колишніх та нинішніх військових, працівників правоохоронних органів тощо.
«Відповідний проект постанови зараз розроблено і погоджено центральними органами виконавчої влади. Проходить правову експертизу в Міністерстві юстиції. Ми плануємо найближчим часом подати його на розгляд Кабінету Міністрів», - зазначив заступник Міністра і додав, що, як і передбачалось, до складу групи буде включено трьох представників від громадськості.
Віталій Музиченко пояснив, що згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії колишнім військовослужбовцям, а також колишнім працівникам правоохоронних органів перераховуються у випадку перегляду грошового забезпечення. Наразі грошове забезпечення останній раз переглядалось у кінці 2017 року.
«Це те, що ми хочемо обговорювати і для чого створюється робоча група», - зазначив заступник Міністра і додав, що рішення має прийматися спільно міністерствами оборони, внутрішніх справ, економіки, фінансів та соціальної політики.
На виконання доручення Прем’єр - міністра України Дениса Шмигаля, заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко зустрівся з учасниками акції протесту - представниками громадських об’єднань пенсіонерів та ветеранів сектору оборони та правоохоронних органів.
Віталій Музиченко наголосив, що, як і домовлялися на минулій зустрічі, Міністерство соціальної політики ініціювало створення міжвідомчої робочої групи під головуванням Віце-прем’єр-міністра для комплексного вирішення питання грошового та пенсійного забезпечення колишніх та нинішніх військових, працівників правоохоронних органів тощо.
«Відповідний проект постанови зараз розроблено і погоджено центральними органами виконавчої влади. Проходить правову експертизу в Міністерстві юстиції. Ми плануємо найближчим часом подати його на розгляд Кабінету Міністрів», - зазначив заступник Міністра і додав, що, як і передбачалось, до складу групи буде включено трьох представників від громадськості.
Віталій Музиченко пояснив, що згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії колишнім військовослужбовцям, а також колишнім працівникам правоохоронних органів перераховуються у випадку перегляду грошового забезпечення. Наразі грошове забезпечення останній раз переглядалось у кінці 2017 року.
«Це те, що ми хочемо обговорювати і для чого створюється робоча група», - зазначив заступник Міністра і додав, що рішення має прийматися спільно міністерствами оборони, внутрішніх справ, економіки, фінансів та соціальної політики.
Родинна політика України на Економічному форумі «Європа у пошуках лідерства»: тези
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі ідеологічний підхід Уряду України до родинної політики. Вона зазначила, що її основою є інвестування у потенціал сімей, оскільки це дієвий інструмент стійкого розвитку. Саме родина є основним економічним агентом держави.
Ідеологічний підхід Марина Лазебна охарактеризувала так:
«Кожна країна, коли розвиває свою національну сімейну політику, має відповісти на питання: «Що для нас є сім’я? Яку цінність сім’я несе суспільству? Що саме ми підтримуємо та зберігаємо в суспільстві через сімейну політику?».
Для себе Україна відповіла на ці питання. Сім’я – це сталі соціальні та емоційні зв’язки між людьми.
Наші та міжнародні дослідження свідчать, що наявність таких зв’язків:
- збільшує тривалість здорового життя людей,
- знижує бідність,
- розширює можливості для самореалізації,
- і, зрештою, люди зі сталими зв’язками почуваються щасливими.
Саме тому для нас сім’я є цінністю. Через сім’ю ми створюємо краще майбутнє нашої країни.
Тепер питання – а які методи використовувати?
Можемо давати рибу або вудку.
Що більш дієве? Дати родинам гроші на вирішення життєвих проблем або дати послугу та можливість самостійно вирішити ці проблеми?
Іноді здається, що відповідь очевидна - звичайно ж, - вудку! Але, насправді, це не так. Ми не маємо обирати одне або інше. Ми маємо поєднувати.
Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України представила на ХХХ Економічному форумі в Польщі ідеологічний підхід Уряду України до родинної політики. Вона зазначила, що її основою є інвестування у потенціал сімей, оскільки це дієвий інструмент стійкого розвитку. Саме родина є основним економічним агентом держави.
Ідеологічний підхід Марина Лазебна охарактеризувала так:
«Кожна країна, коли розвиває свою національну сімейну політику, має відповісти на питання: «Що для нас є сім’я? Яку цінність сім’я несе суспільству? Що саме ми підтримуємо та зберігаємо в суспільстві через сімейну політику?».
Для себе Україна відповіла на ці питання. Сім’я – це сталі соціальні та емоційні зв’язки між людьми.
Наші та міжнародні дослідження свідчать, що наявність таких зв’язків:
- збільшує тривалість здорового життя людей,
- знижує бідність,
- розширює можливості для самореалізації,
- і, зрештою, люди зі сталими зв’язками почуваються щасливими.
Саме тому для нас сім’я є цінністю. Через сім’ю ми створюємо краще майбутнє нашої країни.
Тепер питання – а які методи використовувати?
Можемо давати рибу або вудку.
Що більш дієве? Дати родинам гроші на вирішення життєвих проблем або дати послугу та можливість самостійно вирішити ці проблеми?
Іноді здається, що відповідь очевидна - звичайно ж, - вудку! Але, насправді, це не так. Ми не маємо обирати одне або інше. Ми маємо поєднувати.
„Справедливість в індексації пенсій буде відновлено", - Марина Лазебна
Міністерство соціальної політики вітає ухвалення Верховною Радою в першому читанні проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного законодавства”, розробленого Мінсоцполітики.
Коментує Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України: „Сьогодні Верховна Рада фантастичними 317 голосами підтримала наш законопроект про індексацію пенсій за загальними правилами для всіх. В цьому ж законопроекті повертається дата щорічної індексації - 1 березня. Вона має бути зафіксована в законі, а не коригуватись щороку вручну політиками.
Цей законопроект виправляє помилку пенсійної реформи 2017 року, коли пенсії частині військових пенсіонерів, науковців, державних службовців, пенсіонерів з органів місцевого самоврядування виключили з механізму індексації. Ціна цієї помилки - якість життя майже півмільйона пенсіонерів, пенсії яких могли б бути зараз на третину вищими.
В солідарній системі потрібно виправляти ще достатньо несправедливостей, але це дуже важливий системний початок в наведенні порядку".
Варто відзначити, що у результаті реалізації комплексної програми підвищення пенсій середня пенсія в Україні зросла за півтора роки майже на 25 % або 784 гривень та складає 3 867 гривень проти 3082,98 гривень на 01.01.2020.
На початку 2020 року осіб, які отримували найнижчі пенсії, менше 2000 гривень, було 4 мільйони. На липень 2021 року пенсії підвищені понад цю межу для 2,3 мільйонів людей і планується, що з середини 2022 року для всіх пенсіонерів розмір пенсії складатиме понад 2 000 гривень. При цьому за останні півтора роки більш як на 50 % збільшилася кількість пенсіонерів, які одержують пенсію від 3 000 грн до 4 000 грн.
З 1 жовтня розпочнеться виплата щомісячної компенсації для більше 1 мільйона осіб віком від 75 до 80 років.
Враховуючи, що такі виплати здійснюються для осіб старше 80 років, загальна чисельність осіб, охоплених цією програмою, становитиме 2,4 мільйони осіб.
Мінсоцполітики підготувало і спрямувало до Кабінету Міністрів України проект постанови про включення у 2022 році до ініційованої Президентом України програми щомісячних доплат літнім громадянам віком від 70 до 75 років, що дозволить підвищити доходи додатково 1,5 мільйонам пенсіонерів.
Міністерство соціальної політики вітає ухвалення Верховною Радою в першому читанні проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного законодавства”, розробленого Мінсоцполітики.
Коментує Марина Лазебна, Міністерка соціальної політики України: „Сьогодні Верховна Рада фантастичними 317 голосами підтримала наш законопроект про індексацію пенсій за загальними правилами для всіх. В цьому ж законопроекті повертається дата щорічної індексації - 1 березня. Вона має бути зафіксована в законі, а не коригуватись щороку вручну політиками.
Цей законопроект виправляє помилку пенсійної реформи 2017 року, коли пенсії частині військових пенсіонерів, науковців, державних службовців, пенсіонерів з органів місцевого самоврядування виключили з механізму індексації. Ціна цієї помилки - якість життя майже півмільйона пенсіонерів, пенсії яких могли б бути зараз на третину вищими.
В солідарній системі потрібно виправляти ще достатньо несправедливостей, але це дуже важливий системний початок в наведенні порядку".
Варто відзначити, що у результаті реалізації комплексної програми підвищення пенсій середня пенсія в Україні зросла за півтора роки майже на 25 % або 784 гривень та складає 3 867 гривень проти 3082,98 гривень на 01.01.2020.
На початку 2020 року осіб, які отримували найнижчі пенсії, менше 2000 гривень, було 4 мільйони. На липень 2021 року пенсії підвищені понад цю межу для 2,3 мільйонів людей і планується, що з середини 2022 року для всіх пенсіонерів розмір пенсії складатиме понад 2 000 гривень. При цьому за останні півтора роки більш як на 50 % збільшилася кількість пенсіонерів, які одержують пенсію від 3 000 грн до 4 000 грн.
З 1 жовтня розпочнеться виплата щомісячної компенсації для більше 1 мільйона осіб віком від 75 до 80 років.
Враховуючи, що такі виплати здійснюються для осіб старше 80 років, загальна чисельність осіб, охоплених цією програмою, становитиме 2,4 мільйони осіб.
Мінсоцполітики підготувало і спрямувало до Кабінету Міністрів України проект постанови про включення у 2022 році до ініційованої Президентом України програми щомісячних доплат літнім громадянам віком від 70 до 75 років, що дозволить підвищити доходи додатково 1,5 мільйонам пенсіонерів.
ДО УВАГИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД!
Запрошуємо територіальні громади прийняти участь у експериментальному проекті!
Це реальна можливість забезпечити мобільність фахівців із соціальної роботи вашої громади та підвищити рівень їх кваліфікації!
Проект реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 817 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації в територіальних громадах соціальної роботи із сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах». В рамках його відбуватиметься апробація інтегрованої моделі надання соціальних послуг і деяких видів державної соціальної допомоги.
Фахівці із соціальної роботи тих громад, які візьмуть участь у експериментальному проекті та /або апробації:
- ОТРИМАЮТЬ НЕОБХІДНІ ТРАСПОРТНІ ЗАСОБИ ТА ПЛАНШЕТИ
- ПРОЙДУТЬ НАВЧАННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ
Від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад територіальних громад
ДОКУМЕНТИ НА УЧАСТЬ У ПРОЕКТІ ПРИЙМАЮТЬСЯ ДО 1 ЖОВТНЯ 2021 р.
Надати їх просто: досить підготувати необхідні документи з урахуванням рекомендацій, наданих Мінсоцполітики у листі від 27.08.2021 №4727/0/290-21/57 (є за лінком: https://www.msp.gov.ua/news/20618.html) та надіслати разом із заявою до Національної соціальної сервісної служби України за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.
Детальніше з умовами участі можна ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/817-2021-%D0%BF#Text
З консультативної допомоги щодо участі у проекті звертайтеся за тел. (044)289-56-57.
Запрошуємо територіальні громади прийняти участь у експериментальному проекті!
Це реальна можливість забезпечити мобільність фахівців із соціальної роботи вашої громади та підвищити рівень їх кваліфікації!
Проект реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 817 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації в територіальних громадах соціальної роботи із сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах». В рамках його відбуватиметься апробація інтегрованої моделі надання соціальних послуг і деяких видів державної соціальної допомоги.
Фахівці із соціальної роботи тих громад, які візьмуть участь у експериментальному проекті та /або апробації:
- ОТРИМАЮТЬ НЕОБХІДНІ ТРАСПОРТНІ ЗАСОБИ ТА ПЛАНШЕТИ
- ПРОЙДУТЬ НАВЧАННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ
Від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад територіальних громад
ДОКУМЕНТИ НА УЧАСТЬ У ПРОЕКТІ ПРИЙМАЮТЬСЯ ДО 1 ЖОВТНЯ 2021 р.
Надати їх просто: досить підготувати необхідні документи з урахуванням рекомендацій, наданих Мінсоцполітики у листі від 27.08.2021 №4727/0/290-21/57 (є за лінком: https://www.msp.gov.ua/news/20618.html) та надіслати разом із заявою до Національної соціальної сервісної служби України за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.
Детальніше з умовами участі можна ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/817-2021-%D0%BF#Text
З консультативної допомоги щодо участі у проекті звертайтеся за тел. (044)289-56-57.
Що таке державний стандарт супроводу під час інклюзивного навчання?
Рубрика #МаюПраво
Це супровід дитини з особливими освітніми потребами під час навчання в звичайній школі соціальним робітником (асистентом) чи одним із його батьків або законним представником. Супроводжуючі мають пройти відповідну підготовку за програмою, затвердженою Міністерством соціальної політики.
Такий механізм інклюзії широко використовується у багатьох європейських країнах, зокрема, у Швейцарії. Там, як і у нас, питання вирішується на рівні громади. Фахівець супроводжує дитину до школи, сидить з нею на уроках, допомагає у встановленні контактів з однолітками, організовує безпечне пересування дитини і виконує масу інших необхідних функцій.
У нас, щоб отримати послугу супроводу під час інклюзивного навчання, треба звернутися із заявою та висновком Інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) до керівника навчального закладу, який у свою чергу звертається з відповідним клопотанням до місцевого органу влади.
Послуга надається на основі висновку ІРЦ, в якому зазначаються індивідуальні потреби дитини. Згідно з цим висновком асистент надає допомогу школяреві в
-самообслуговуванні;
-підтримці у спілкуванні з дітьми, педагогами та іншими людьми;
- організації харчування та у прийнятті їжі;
- пересуванні: орієнтації в просторі, забезпеченні безпеки в приміщенні, на території закладу освіти або на іншій території під час екскурсій, навчальних поїздок тощо;
-проведенні медичних процедур, прийнятті ліків;
- організації денної зайнятості, дозвілля;
- забезпеченні денного відпочинку (сну).
У цілому набір послуг асістансу у нас і за кордоном співпадає. За потреби до нього можуть включатись послуги, необхідні конкретній дитині, виходячи з її індивідуальних потреб.
Рубрика #МаюПраво
Це супровід дитини з особливими освітніми потребами під час навчання в звичайній школі соціальним робітником (асистентом) чи одним із його батьків або законним представником. Супроводжуючі мають пройти відповідну підготовку за програмою, затвердженою Міністерством соціальної політики.
Такий механізм інклюзії широко використовується у багатьох європейських країнах, зокрема, у Швейцарії. Там, як і у нас, питання вирішується на рівні громади. Фахівець супроводжує дитину до школи, сидить з нею на уроках, допомагає у встановленні контактів з однолітками, організовує безпечне пересування дитини і виконує масу інших необхідних функцій.
У нас, щоб отримати послугу супроводу під час інклюзивного навчання, треба звернутися із заявою та висновком Інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) до керівника навчального закладу, який у свою чергу звертається з відповідним клопотанням до місцевого органу влади.
Послуга надається на основі висновку ІРЦ, в якому зазначаються індивідуальні потреби дитини. Згідно з цим висновком асистент надає допомогу школяреві в
-самообслуговуванні;
-підтримці у спілкуванні з дітьми, педагогами та іншими людьми;
- організації харчування та у прийнятті їжі;
- пересуванні: орієнтації в просторі, забезпеченні безпеки в приміщенні, на території закладу освіти або на іншій території під час екскурсій, навчальних поїздок тощо;
-проведенні медичних процедур, прийнятті ліків;
- організації денної зайнятості, дозвілля;
- забезпеченні денного відпочинку (сну).
У цілому набір послуг асістансу у нас і за кордоном співпадає. За потреби до нього можуть включатись послуги, необхідні конкретній дитині, виходячи з її індивідуальних потреб.
Відбулась пряма телефонна лінія КМУ за участю Мінсоцполітики
У Державній установі „Урядовий контактний центрˮ 7 вересня 2021 року відбулася пряма телефонна лінія Кабінету Міністрів України за участю Міністерства соціальної політики України. На питання громадян відповідав заступник Міністра Віталій Музиченко.
Під час спілкування громадяни мали можливість обговорити питання, що належать до сфери соціального захисту населення.
Загалом на пряму телефонну лінію надійшло 8 дзвінків від громадян.
З міста Одеса зателефонувало дві особи, з Харківської, Дніпропетровської, Чернігівської, Івано-Франківської, Львівської областей та міста Києва – по одній особі.
З питань соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось три особи, з питань пенсійного забезпечення – дві особи, житлових субсидій та пільг, надання матеріальної допомоги – по одній особі.
З питань, що не належить до компетенції Мінсоцполітики, звернулось дві особи.
Усі громадяни отримали фахові роз’яснення безпосередньо під час проведення прямої телефонної лінії.
Стосовно звернень, які потребують подальшого розгляду, керівництвом Мінсоцполітики надані відповідні доручення профільним структурним підрозділам міністерства.
У Державній установі „Урядовий контактний центрˮ 7 вересня 2021 року відбулася пряма телефонна лінія Кабінету Міністрів України за участю Міністерства соціальної політики України. На питання громадян відповідав заступник Міністра Віталій Музиченко.
Під час спілкування громадяни мали можливість обговорити питання, що належать до сфери соціального захисту населення.
Загалом на пряму телефонну лінію надійшло 8 дзвінків від громадян.
З міста Одеса зателефонувало дві особи, з Харківської, Дніпропетровської, Чернігівської, Івано-Франківської, Львівської областей та міста Києва – по одній особі.
З питань соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось три особи, з питань пенсійного забезпечення – дві особи, житлових субсидій та пільг, надання матеріальної допомоги – по одній особі.
З питань, що не належить до компетенції Мінсоцполітики, звернулось дві особи.
Усі громадяни отримали фахові роз’яснення безпосередньо під час проведення прямої телефонної лінії.
Стосовно звернень, які потребують подальшого розгляду, керівництвом Мінсоцполітики надані відповідні доручення профільним структурним підрозділам міністерства.
