Можливо хтось із вас пам'ятає...

Минулого року ви ділились зі мною фотографіями вашого годування у сховищах. Тоді я ділилась вашими фотокартками в історіях мого Інстаґрам. Це було зворушливо і життєво.

Цього разу в мене назріла ідея зробити більш масштабний проєкт. Тому що минулого разу "небайдужі люди" з мордору накидали скарг і мій акаунт навіть було заблоковано. І це лише через ваші фото і короткі розповіді про годування грудьми у війну. Для того, щоб це спрацювало, мені потрібна ваша підтримка, і я на не дуже сподіваюсь. Запрошую долучитись всіх, хто має наснагу.

Я назвала цей проєкт
МОЛОЧНІ ІСТОРІЇ ВІЙНИ

Я знаю безліч історій від матерів, що годували своїх передчасно народжених дітей у сховищах. Що тікали, лишаючи свої домівки, і єдиною їжею для дітей продовж кількох днів було тільки грудне молоко. І безліч інших ситуацій, які можуть показати реальні історії матерів.

Невеличкі історії я публікувати в своєму блозі. Об'ємні історії я випускатиму на моєму YouTube в форматі подкастів. Тож, якщо вам є, що розповісти про своє грудне вигодовування під час війни, будь ласка, напишіть вашу МОЛОЧНУ ІСТОРІЮ ВІЙНИ, заповнивши цю форму:

https://milkblogger.com/warmilk

Перші МОЛОЧНІ ІСТОРІЇ ВІЙНИ вже на сайті: https://milkblogger.com/warmilkstories

Ну, загалом, обирай:
або «недомати – не долюбила – не догодувала»,
або «о жах, ти годуєш довше *цифру вигадайте самі*, а це означає, що ти – збоченка / ростиш ґея (гомофобія check) / ти просто сексуально задовольняєшся смоктанням дитини / яжемати-фанатичка».

Ну що? Вам куди? До розумних чи красивих? Час обирати.

А що, якщо не обирати? Якщо банан – це просто банан? Без домислів, самобичування, почуття провини, страху, сорому, обов'язку. Багато хто з нас уже досить дорослі, щоб не народжувати через те, що «а годинник цокає», «ти маєш продовжити рід», «бабуся хоче онуків». Але дуже небагато досить дорослих, щоб продовжувати годування, не дивлячись на «у молоці після року нічого немає», «це тільки психологічна залежність», «ти що, зібралася годувати його до армії?», «Такий великий, а цицьку досі смокче», «останнє, що він запам'ятає – смоктання твоїх грудей».

Десь на сході годують до 4-5 років і дивуються, коли годують грудьми «лише» 2 роки. А хтось на заході годує щонайбільше 3-6 місяців і криво дивиться на тих, хто годує після року.

Тривалість вашого грудного вигодовування залежить від того, ким ви оточили себе у своєму материнстві. Я зараз не маю на увазі «самадуравинувата» спілкуєшся з «невірними». Я про можливості сучасного світу:

💙 мій блог тут і мої відео на YouTube;
💙 групи підтримки мам-годувальниць в соцмережах;
💙 до речі, на сторінці реєстрації https://stop.milk.education/ ви знайдете вводний урок «Коли закінчувати годування грудьми» – там ми з Наталею Мовчан найширше розкрили цю тему.

Розкажіть в коментарях, до якого віку ви збираєтесь грудьми. І поділіться цим постом на своїх сторінках, щоб взяти участь у колі підтримки матерів.

Я знаю про все, в чому ви винні. Ось короткий перелік:

• недостатньо їла свіжих овочів у вагітність (і навіть одного разу пила вино 😱)

• КР замість вагінальних пологів (хоча мала скрутитись в дулю й народити вагінально)

• вагінальні пологи, але не в тій позі (не сіла, а лягла / не лягла, а встала / не встала, а сіла не на той бік 🤸‍♀️)

• піддалась медперсоналу – дала суміш у пологовому (а мала б викликати туди свого адвоката 🤬)

• не дала суміш в пологовому – дитина мало набрала за перший місяць (я ж завжди ношу з собою енциклопедію правильних вчинків ідеальних матусь 🤓)

• недостатньо гуляла з дитиною на вулиці (подумаєш - ноги мерзнуть і пісять хочу… могла скористатись підгузком для дорослих)

• сходила на манікюр, а дитина без мене кричала з чоловіком (а він теж дитя, еге ж?)

• набрала «зайву» вагу і не впоралась з розтяжками (я ж завжди маю лишатись гладенька і підтягнута в правильних місцях)

• недогледіла і дитина впала з ліжка (навіть не з ліжка, а з матраса на підлозі, але я маю бути страчена)

• почала прикорм з баночки, а не з манни небесної з альпійських ланів (таке взагалі не прощають ☠️)

• промайнула думка закінчити годування раніше, аніж в 2 роки дитини (ВООЗ вже текст на принтері надрукував, нічого не можна змінити)

• годувала довше 1 року (рощу безпорадну нікчему, вона ніколи не стане великою хімікинею 👩‍🔬)

Почуття провини – один з найвиразніших привідів для маніпуляції батьками. На вашому почутті провини на вас раді заробити гроші виробники суміші, ліків від кольок немовляти, кремів від розтяжок, продавці курсів для схуднення і фітнесу після пологів.

Маніпулюючи вашим почуттям справедливості, кажу вам:

1. Неможливо народити дитину і зробити вигляд, що нічого не сталось. Хіба що ви інста-діва, що заробляє гроші супер-фоточками з життя супер-героїв.

2. Неможливо вперше народити дитину і зробити вигляд, що це вже ваше п’яте дитя і ви вмієте все зробити правильно.

3. Неможливо отримати задоволення від материнства, коли ви ставите на перший план дитину, ігноруючи власні почуття й потреби.

Пишіть в коментарях, в чому ви винні. Або відчували провину, а згодом попустило.

Можливо цей допис позакриває ваші гештальти після мого попереднього посту про почуття провини в материнстві.

Маю до вас запитання:
ТИ СПЕЦІАЛЬНО ХОТІЛА НАШКОДИТИ ДИТИНІ?

• Недостатньо їла свіжих овочів у вагітність – хотіла, щоб дитині менше вітамінів дісталось

• КР замість вагінальних пологів – замислила це, аби дитині ліки в кров потрапили, та ще й мікробіомом не поділитись

• Вагінальні пологи, але не в тій позі – намагалась вигадати спосіб, як би дитині довше і складніше було проходити пологові шляхи

• Піддалась медперсоналу, дала суміш у пологовому – напевне шукала підступний привід спровокувати запор у дитини

• Не дала суміш в пологовому, дитина мало набрала за перший місяць – нарешті вигадала, як завадити повноцінному розвитку малюка

• Недостатньо гуляла з дитиною на вулиці – мабуть зараз їдеш десь в автобусі, аби грип підхопити і дитині передати, бо імунітет вже знизила

• Сходила на манікюр, а дитина без тебее кричала з чоловіком – так йому й треба! Хай звикає, що життя – то біль

Ось так наче бачу – сидиш ти така і міркуєш собі:«Чого б ще такого зробити, щоб йому нашкодити?»... Така-собі мама-Грінч зі щоденною крадіжкою Різдва.

Застосуємо два промені з зірки Мілтона-Еріксона:

1. Всі люди здійснюють свої вчинки, в основі яких завжди добрі наміри.

Ти не хотіла завдати шкоди своїй дитині, ми всі це знаємо. Авжеж жодна мати не робить вчинки з такими намірами.

2. Всі люди роблять для себе найкращий вибір на даний відрізок часу.

Це почуття провини – воно про те, що «я тоді мала бути такої освіченою / рішучою / нормальною, як тепер». Але ти не можеш взяти, і себе сьогоднішню, з нинішніми своїми знаннями, досвідом, розумінням, свідомістю і т.д. перенести туди в часі. Окрім того, вчинки, які ти робиш сьогодні, для тебе є єдиними правильними і можливими. І ти знаєш, що й тоді вони були такими самими – єдиними правильними на той момент.

Ти не була якоюсь неправильною тоді. Ти була іншою. Я для себе тодішньої твій вибір був найкращим. Як і для тебе нинішньої, всі твої вибори – найкращі на їхній момент.

Тож, це почуття провини – насправді прояв твого сумування за тим, що ти не можеш відтворити ті події зараз зі своїми нинішніми знаннями та досвідом.

– Ніна, хочу до вас на курс по відлученню, бо вже не витримую ті нічні підсоси – хочу спати! 😩»
– А якщо б питання сну було вирішено, ви б продовжували годування грудьми?
– 🤔…

Ставте ❤️, кому знайомо.
Читайте допис «ЧАСТІ НІЧНІ ГОДУВАННЯ», якщо пропустили.

Коли ви не спите через те, що дитина смокче, ви маєте схильність звинувачувати в цьому грудне вигодовування. Логічно: прибрала годування грудьми – прибрала проблему нічних годувань також. В цих випадках я зазвичай наводжу приклад мам з малюками на штучному вигодовуванні. Вони були вимушені від початку щось робити зі сном дитини. Тож, насправді, це не про спосіб годування. Це про навчання дитини сну без грудей, в якому б віці вона не була. Вам не потрібно переводити дитину на суміш чи відлучати від грудей, аби навчити спати без грудей.

Немає сил на годування? Та чи є сили на відлучення? Бо тут і з відлученням треба працювати і зі сном одночасно. Якщо ви невиспана, роздратована, з повною відсутністю внутрішнього ресурсу. Аби не просто нагримати на дитя, але увійти з ним в процес навчання і підтримувати його, поки воно не навчиться жити вдень без грудей, потім засинати без грудей, а потім ще й продовжувати сон без грудей…

Або менше сил і енергії ви можете витратити на роботу лише зі сном дитини (власне, і своїм сном так само, якщо чесно, бо ці приколи на кшталт «лягла о першій ночі, 2 рази годувала, прокинулась о 6-ій» – вони взагалі не про нічні годування), а завершення грудного вигодовування ви можете лишити поки воно нікому не заважає в інший час.

Я почала цей допис з прикладу діалогу. Якщо б цей діалог продовжувався, він виглядав би так:

– Ви можете пройти мій курс STOP MILK не обов’язково задля роботи з відлученням, а й для роботи зі сном. А потім, коли ви станете озброєні всіма знаннями, що отримаєте на курсі, тоді вже вирішите, як ви бачите своє продовження годування – завершувати, чи просто спати та годувати.

Долучайтесь до зимового потоку STOP MILK education, початок вже в цю неділю – 28 січня. Деталі та реєстрація за поклика́нням: https://stop.milk.education/

І тут зазвичай йде розповідь про те, як черговий диво-лікар, маніпулюючи почуттям провини та страху матері, розповідає їй, що годувати не можна, тому що у неї виросте пухлина від мозку до матки. Або, що треба обов'язково робити перерви між годуваннями грудьми мінімум 3 години, тому що грудне молоко в шлунку ходить-бродить, створює гнильні процеси, наздоганяє попередню порцію молока і вступає з нею в бійку. Напишіть в коментарях, що такого страшного про грудне вигодовування ви дізнались від лікаря.

«Ніно, це що, правда? Або лікар каже маячню?»

Нещодавно в одному з відео Майкла Накі почула таку крутезну фразу! Навіть записала собі:

«Презумпция бремени доказательства на утверждающем»
«Презумпція тягаря доказу на тому, хто стверджує»

Ось ви були там, у кабінеті лікаря. Він сидів і з серйозним видом у білому халаті розповідав вам, що якщо ви не перестанете годувати, у вашої новонародженої доньки через ваші гормони грудного молока буде мастит! Он вже груди у неї набрякли і навіть молоко виділяється! І скажіть мені, будь ласка, а чому ж ви не уточнили у лікаря, на чому ґрунтується ця його думка?

З цією новиною ви йдете до мене і просите спростувати слова лікаря. Розумієте? Ви не в лікаря просили доказів, ви у мене просите спростування 🤷🏻‍♀️ Виходить, що ви мене ставите в таке становище, ніби я маю відповісти за слова незнайомого мені фахівця.

Так ось, мої дорогі-хороші, коли лікар щось таке вам каже, через що ви відчуваєте страх чи провину, це саме той момент, коли важливо увімкнути свій емоційний інтелект і розібратись на місці з цим конкретним лікарем.

А знаєте, чому? Тому що більше, ніж у половині випадків, виявляється, що це не лікар не має рації, а що це ви щось не так зрозуміли 😁 Так теж буває.

P.S. Під час написання допису жоден лікар не постраждав.

Не хоче їсти прикорм, надає перевагу смоктанню молока з грудей. І, що найнеприємніше, про рекомендацію «кидай годувати грудьми, тоді почне їсти нормальну їжу» матері найчастіше розповідають як про таку, яку почули від сімейної лікарки. Дивина. Насправді це така сама історія, що й про сон два дописи тому, чи не так? Ніби грудним вигодовування вирішуються проблеми сну чи харчування.

Порада «не давай груди, з голодухи заїсть» – це взагалі негуманно. Це так, ніби тебе кидають посеред озера зі словами «захочеш вижити – навчишся плавати». Як вирішують таку проблему харчування дорослі цивілізовані батьки:

📌 Дізнаються рівень заліза у дитини. Низький рівень заліза пригнічує апетит.
📌 Переглядають умови харчування, які вони створили для дитини: місце, час, меню, умови трапези, присутність за столом, манера годування, вибір страв в кожну трапезу тощо.
📌 Переглядають власну годувальну поведінку: харчове насилля, відволікання з автозапихуванням їжі в рота, вмовляння, позитивне чи негативне підкріплення, потурання і таке інше.
📌 Аналізують раціон дитини і формують план розширення груп продуктів в споживанні дитиною.
📌 Врешті решт роблять висновки і починають роботу над помилками.

Інколи, коли дитині вже рік, півтора чи навіть два, навіть язик не повертається назвати це роботою з прикормом. Давайте називатимемо це роботу з харчовою поведінкою дитини.

Ми – ті люди, що несуть відповідальність за повноцінне харчування наших дітей. Іноді так буває, що ми недалекоглядно зупиняємось на грудному годуванні, як повноцінному харчуванні. Але вже з 6-ти місяців дитини в це поняття додається ще й прикорм разом з грудним молоком. Зупинятись тут не можна. Розібрались з грудним молоком, вчимось далі, бо через кілька місяців треба буде навчати дитину їсти дорослу їжу.

Невчасно оговтались? Не проблема! Мій курс FOOD MILK education не тільки про підготовку і початок прикорму, він і про виправлення ось таких помилок. Курс доступний для перегляду у запису* з постійно діючим чатом підтримки https://food.milk.education/

*Курс записаний російською мовою, обов’язково зроблю запис українською, як з’являться на це сили.

Одне дослідження показало, що ви можете налаштувати донорське молоко, збагачуючи його власним грудним молоком!

Змішуючи донорське молоко з вашим власним замороженим молоком, ви можете підвищити його поживність і забезпечити свою дитину молоком, яке більше відповідає її індивідуальним потребам. Це гарантує, що ваша дитина отримає переваги материнського молока, включаючи необхідні поживні речовини та захисні фактори, навіть якщо ви не в змозі забезпечити його достатньою кількістю.

Змішування донорського молока з вашим власним молоком:
💧 посилює імуностимулюючі властивості молока, забезпечуючи додатковий захист дитини;
💧 гарантує, що немовля отримує оптимальний баланс поживних речовин, необхідних для його росту, потенційно сприяючи кращим результатам щодо збільшення ваги
💧 когнітивний розвиток і загальний стан здоров’я – звичні компоненти вашого молока можуть бути «м’якшими» для травної системи вашої дитини;
💧 дозволяє вашій дитині отримати користь від цього унікального зв’язку, навіть якщо пряме грудне вигодовування неможливе.

Ви можете буквально налаштувати донорське молоко, щоб воно було більше схожим на ваше, просто змішавши їх разом!

Думка про годування дитину молоком іншої матері справді може викликати почуття дискомфорту чи вагання. Однак індивідуальне збагачення може допомогти полегшити ці проблеми та зробити донорське молоко більш прийнятним. Це також дозволяє вам відігравати активну роль у забезпеченні «індивідуалізованого» харчування для вашої дитини, водночас користуючись перевагами жіночого молока, незалежно від ваших власних можливостей грудного вигодовування.

Torrez Lamberti MF, Harrison NA, Bendixen MM,DeBose-Scarlett EM, Thompson SC, Neu J, Parker LAand Lorca GL (2021) Frozen Mother's Own Milk CanBe Used Effectively to Personalize Donor HumanMilk. Front. Microbiol. 12:656889. doi: 10.3389/fmicb.2021.656889

ЯК ГРУДНЕ МОЛОКО ЗАХИЩАЄ ВАШУ ДИТИНУ

💦 Грудне молоко складається приблизно з 87% води, 1% білка, 4% ліпідів і 7% вуглеводів (включаючи від 1 до 2,4% олігосахаридів)

💦 Воно також містить багато мінералів, включаючи кальцій, фосфор, магній, калій, натрій, і багато вітамінів.

💦 Молозиво і грудне молоко містять антитіла, які називаються імуноглобулінами. Вони являють собою певний вид білка, який дозволяє матері передавати імунітет своїй дитині. Зокрема, молозиво містить велику кількість імуноглобулінів А, які захищають дитину, утворюючи захисний шар на слизовій оболонці в її носі, горлі та всій травній системі.

💦 Коли мати піддається впливу вірусів і бактерій, вона виробляє додаткові антитіла у своєму тілі, які передаються через грудне молоко.

💦 Зараз загальновизнано, що грудне молоко є домівкою для власного унікального мікробіому, що складається з багатьох бактерій, які відіграють важливу роль у заселенні кишківника немовляти бактеріями після народження та є позитивним активом для здоров’я вашої дитини.

Якщо у вас є запитання до мене про грудне вигодовування, прикорм або сон дитини - пишіть їх під цим дописом

Невеличкий допис внаслідок ваших запитань в коментарях до попереднього допису про самостійне засинання і продовження сну.

Те, що ви робите з дитиною — це процес навчання. Не чекайте, що ви не дали груди і вона така погодилась і заснула. Вона ще не вміє так робити, вам треба її цього навчити.

Як приклад, дитина бігла-бігла, впала, кричить. Підбігає мама і дає груди. Наступного разу в такій самій ситуації вона пригортає, жаліє, дає груди. Наступного разу — пригортає, жаліє, не дає груди, але якщо ще дуже просить — дає. Потім настає момент, коли дитині вистачає лише того, що мама жаліє. Потім не обов'язково навіть підходити, дитина встала, обтрусилась і побігла далі.

Це процес, він потребує ЧАСУ і ПОВТОРЕНЬ. Скорегуйте власні очікування від цього процесу.

#sme_подкаст

Добрый день, я хотела бы задать вопрос о ГВ и антидепрессантах. Принимаю их полгода в связи с прд. Нужно ли как-то учитывать это при завершении ГВ? Вроде как по новым исследованиям на ребенка не очень влияют АД, то есть эффекта отмены не будет, но мало ли.

⬇️⬇️⬇️

Вы можете проверять любые лекарства на e-lactancia.org
Например, если ваш АД относится к группе АД обратного захвата серотонина (сертралин), то мы можем увидеть, что он в незначительном количестве выделается в грудное молоко, и "It is probably the safest antidepressant during breastfeeding" - вероятно самый безопасный АД в период грудного вскармливания.

Снова-таки, если ваш вопрос о том "надо ли давать ребенку антидепрессант после отлучения от груди, чтобы у него не было синдрома отмены", то ответ - нет, здоровым детям не назначают подобные препараты.

P.S. Синдром отмены у АД не такой уж и страшный на самом деле.