Метод Латенко
984 subscribers
675 photos
251 videos
9 files
756 links
Олексій Латенко - інвестор, викладач, засновник простору CashFlow.Family, найбільшої спільноти, що грає у фінансові тренінг-ігри.
Досліджує гроші, доходи, активи та інвестиції.
Проводить служіння для віруючих.

Замовити консультацію @AlexLatenko
Download Telegram
Чому гроші не приходять і як це змінити?

Чому одні люди постійно працюють, але грошей більше не стає, а інші ніби притягують нові можливості та доходи?

Можливо, проблема не в грошах.

Можливо, проблема в тому, що ми не бачимо справжню причину, яка нас стримує.

У цьому відео я розповідаю про:
• фінансові переконання, які непомітно керують нашим життям;
• страхи, що маскуються під логіку та обережність;
• родові та життєві сценарії, які впливають на наші рішення;
• головну причину, чому гроші не приходять навіть тоді, коли людина багато працює;
• «дельта-вузол» — ключове обмеження, усунувши яке можна суттєво змінити свої фінансові результати.

Якщо Ви відчуваєте, що ніби ходите по колу, багато робите, але результат не відповідає зусиллям, рекомендую подивитися це відео до кінця.

Саме такі питання ми глибоко розбираємо на клубі «Психологія грошей». Там ми досліджуємо переконання, фінансові сценарії, звички, страхи та рішення, які впливають на рівень доходу, інвестиції та якість життя.

Якщо хочете краще зрозуміти свої фінансові моделі та знайти свій ключовий вузол, запрошую приєднатися до клубу «Психологія грошей».

Напишіть у коментарях - я відправлю запрошення на гостьову зустріч.

Олексій.

https://youtu.be/KFycJ6nCtQI
1🔥1
ХРОНОС, КАЙРОС І ГОЛОВНА ПАСТКА XXI СТОЛІТТЯ

Друзі, останнім часом я все частіше думаю не про гроші, а про час.

Ми звикли говорити, що найцінніший ресурс - це час. Але, як на мене, проблема не в тому, що його мало. Проблема в тому, що ми дедалі гірше розрізняємо, який саме час проживаємо.

Давні греки виділяли кілька видів часу.

Хронос - це час годинника. Дедлайни, зустрічі, календарі, плани, KPI. Саме він дозволяє будувати бізнес, реалізовувати проєкти та виконувати зобов’язання.

Без Хроноса не буде результату.

Але є ще Кайрос.

Це не кількість часу, а його якість.

Саме в Кайросі народжуються найкращі ідеї. Саме тоді ми повністю занурюємося у справу, читаємо книгу, розмовляємо з близькими, молимося, тренуємося або просто дивимося на захід сонця і не думаємо про годинник.

Саме такі моменти ми потім називаємо Життям.

Парадокс у тому, що сучасний світ дедалі більше винагороджує Хронос і дедалі менше залишає місця для Кайросу.

Смартфон вимірює кроки.
Годинник вимірює сон.
Додатки вимірюють продуктивність.
Соціальні мережі вимірюють увагу.

Ми починаємо оцінювати навіть власне життя через показники. І в якийсь момент виникає дивне відчуття - все зроблено, усе за графіком.
А сил і радості майже не залишилося.

І тут з’являється ще один гравець - штучний інтелект.
Багато хто запитує, чи AI - це добро чи зло.

Мені здається, питання поставлене неправильно.

AI - це підсилювач.

Якщо він допомагає виконувати ще більше завдань, він лише прискорює Хронос.

Якщо ж він забирає рутину й звільняє час для творчості, навчання, сім’ї, спорту та глибоких розмов - тоді він стає союзником Кайросу.

Але є ще одна думка, яка мене не відпускає.

Греки говорили про Хронос і Кайрос.

Я ж додав би ще третій вимір.

Мету.

Бо саме вона відповідає на питання:

Навіщо?

Хронос відповідає - коли.

Кайрос - як.

Мета - заради чого. Для мене це проєкт «Власне Місто», 10 кластерів, 600 Га, для 47,000 мешканців.

Якщо немає великої Мети, навіть ідеально спланований календар поступово виснажує.

Якщо ж вона є, тоді дисципліна перестає бути тягарем, а стає інструментом.

Тому для себе я сьогодні формулюю головне питання не так:

«Як стати продуктивнішим?»

А так: Чи працює мій календар на мою місію?

Бо час - це єдиний актив, який неможливо заробити вдруге.

І, можливо, справжній фінансовий інтелект майбутнього - це не лише вміння примножувати гроші.

Це ще й уміння свідомо інвестувати власний час туди, де народжується справжнє життя.

А ви що відчуваєте сьогодні? У вашому житті зараз більше Хроноса чи більше Кайросу?

А в цей час наша команда будує «Власне Місто», за 7 км перед Києвом.

https://www.vlasnemisto.city/
15
Ми відкриваємо можливість долучитися до проєкту «Власне Місто» через інвестиційний фонд Vlasne Invest.

Друзі, запрошую вас на закриту онлайн-презентацію Vlasne Invest, де ми покажемо, як працює фонд, у які напрямки спрямовуються інвестиції та за рахунок чого може формуватися дохідність у проєкті.

На презентації ви дізнаєтесь:
- що таке «Власне Місто» і яку економіку ми будуємо;
- як працює модель інвестиційного фонду;
- які можливості відкриті для приватних інвесторів і партнерів;
- як можна долучитися до проєкту;
- які існують варіанти потенційного щомісячного доходу та зростання капіталу;
- які механізми захисту інвесторів передбачені;
- які напрямки розвитку міста фінансуються першочергово.

Наша задача - просто й прозоро показати логіку проєкту, модель фонду, потенціал зростання та відповісти на ваші запитання.

Дата: 1 липня 2026 року, середа
Час: 19:00
Формат: Zoom
Тривалість: 1 година

Щоб отримати посилання на Zoom, заповніть, будь ласка, форму нижче:
https://forms.gle/f6BcXZnEct3CdDAq6

Можливо, саме зараз той момент, коли капітал варто спрямувати не просто в актив, а в Мету, яка створює майбутнє.
4🔥1
Більшість людей не хочуть грошей.
Вони хочуть колись захотіти змін.

Мене часто питають на консультаціях:
«Куди можна надійно вкласти?»
«Де зараз є можливості для заробітку?»
«Що б ви порадили?»

І знаєте, що я бачу?

Багатьом легше залишатися з думкою:
«Я колись щось зміню».
«Ще не час».
«Пізніше розберуся».

Але життя не змінюється від наміру.
Життя змінюється від рішення.

Нещодавно я запросив людей на зустріч, де планую показувати реальні кейси: як працюють інвестиційні моделі, де сьогодні є можливості для капіталу і як можна заробляти.

Із 1250 людей підписників, подивилося повідомлення 147, зареєструвалися 7.
Це не погано і не добре.
Це просто чесна статистика: реально змінюватися готові менше 1%.

Більшість хоче грошей, але не хоче змінювати мислення, рішення, середовище і рівень відповідальності.

Бо фраза «хочу грошей» сама по собі нічого не створює.
Гроші приходять не до бажання.
Гроші приходять до системи.
До мислення, до дій, до рішень, до середовища, до здатності бачити можливість і брати за неї відповідальність.

Саме тому мене цікавить не питання: «Де взяти гроші?»

Мене цікавить інше:
Якою людиною потрібно стати, щоб гроші стали нормою?
Які рішення народжують новий рівень життя?
У яке середовище потрібно потрапити, щоб почати бачити можливості?

Саме про це ми будемо говорити вже завтра 1 липня на закритій онлайн-презентації Vlasne Invest.

Ми відкриваємо можливість долучитися до проєкту «Власне Місто» через інвестиційний фонд Vlasne Invest.

Це не просто розмова про інвестиції.
Це розмова про капітал, який може працювати в реальній економіці, створювати нову інфраструктуру і формувати майбутню вартість.

Щоб отримати посилання на Zoom, заповніть форму:
https://forms.gle/f6BcXZnEct3CdDAq6

Можливо, саме зараз той момент, коли варто перестати просто хотіти грошей - і почати приймати рішення, які створюють капітал.
👍2🔥2
Нещодавно у мене був 53 день народження.

Сьогодні я отримав неймовірний подарунок від свого друга Олексія.

Для мене це видання Біблії дуже цінне й сакральне.

Щиро дякую за ті емоції, які я отримую, коли гортаю її сторінки та читаю Святе Письмо.

Це справжній скарб, який займе особливе місце в моїй бібліотеці та моєму серці.

Дякую, друже! 🙏🏻❤️
9
«Я продаю. Крах уже почався».

Саме таку заяву зробив відомий інвестор Джеремі Грентем в одному з останніх інтерв’ю.

Його слова можуть звучати надто різко. Але вони змушують замислитися.

Грентем був серед тих, хто ще задовго до інших попереджав про кризу доткомів 2000 року та іпотечну кризу 2008-го. Цього разу він говорить про нову бульбашку, яка, на його думку, формується навколо штучного інтелекту та американського фондового ринку.

Але для мене головний висновок зовсім не в тому, що потрібно все продати.

Головне питання звучить інакше:

Чи готовий ваш капітал до будь-якого сценарію?

Історія повторюється.

Кожне покоління переконане, що цього разу все буде інакше. З’являється нова технологія, нові рекорди на біржі, нові історії про швидке збагачення. А потім ринок нагадує, що ціна і цінність - не завжди одне й те саме.

Штучний інтелект справді змінить світ. У цьому майже немає сумнівів.

Але це зовсім не означає, що всі компанії, які сьогодні перебувають у центрі уваги, залишаться переможцями через десять років.

Так само було із залізницями.
Так було з інтернетом.
Так може бути й із AI.

Тому сьогодні я ставив би собі не запитання: «Що купити?»

А інші:
• Чи достатньо диверсифікований мій капітал?
• Що станеться, якщо ринок впаде на 30–50%?
• Яка частина моїх активів створює реальну цінність і грошовий потік?
• Чи зможу я використати кризу як можливість, а не як катастрофу?

Саме тому я завжди говорю: справжній інвестор готується до кризи ще тоді, коли більшість переконана, що кризи більше ніколи не буде.

Не тому, що він песиміст.

А тому, що він мислить на десятиліття вперед.

Найкращий час будувати стійкість - до того, як вона стане життєво необхідною.

https://podcasts.apple.com/ua/podcast/the-diary-of-a-ceo-with-steven-bartlett/id1291423644?i=1000774144260

А в цей час ми будуємо Власне Місто, для 47,000 мешканців, за 7 км, перед Києвом.
4👍1
Як живуть українці залежно від доходу.

Провів дослідження за допомогою ШІ, які є фінансові класи в Україні і як їх визначити. Пишіть у коментарях що дійсно так і що не відповідає реальному життю.

Для розуміння масштабу: у травні 2026 року середня зарплата в Україні становила 30 961 грн до податків, або приблизно 23 840 грн на руки. У Києві — 47 115 грн до податків, або близько 36 280 грн на руки. Із зарплати працівника утримуються 18% ПДФО та 5% військового збору. (Київстат)

1. Критична нестача грошей

Дохід однієї людини: до 10 000 грн
Необхідні витрати: 15 000–20 000 грн
Дефіцит: 5 000–10 000 грн щомісяця

Грошей не вистачає навіть на базові потреби:

* їжу;
* комунальні послуги;
* ліки;
* транспорт;
* одяг.

Людина змушена позичати, користуватися допомогою родичів, економити на лікуванні та якості харчування.

2. Грошей мало і постійно не вистачає

Дохід: 10 000–20 000 грн
Витрати: 18 000–25 000 грн
Результат: гроші закінчуються раніше, ніж місяць

На дешеву їжу та комунальні послуги переважно вистачає. Але лікування, ремонт, новий одяг або побутова техніка стають серйозною проблемою.

Заощаджень немає. Будь-яка непередбачена витрата створює борг.

3. Базові потреби закриті, але грошей усе одно не вистачає

Дохід: 20 000–30 000 грн
Витрати: 23 000–32 000 грн
Залишається: від нуля до 3 000 грн

Людина може оплачувати повсякденне життя, але:

* не має фінансової подушки;
* відкладає лікування;
* купує техніку в кредит;
* не може регулярно відпочивати;
* майже не інвестує.

Саме тут перебуває значна частина найманих працівників. Середня українська зарплата після податків — близько 23 840 грн — потрапляє саме до цієї групи.

4. Впритик, але вистачає

Дохід: 30 000–45 000 грн
Витрати: 28 000–40 000 грн
Залишається: 3 000–10 000 грн

Людина вже не відчуває постійного голоду чи гострого дефіциту, але фінансова стабільність залишається слабкою.

Можна нормально харчуватися, оплачувати побут і зрідка відпочивати. Проте втрата роботи, серйозна хвороба або ремонт автомобіля швидко знищують усі накопичення.

У Києві ситуація складніша: середня оренда однокімнатної квартири становить близько 17 500 грн на місяць. Тому навіть київська середня зарплата близько 36 280 грн на руки після оренди залишає лише приблизно 18 800 грн на все інше. (ЛУН)

Продовження дослідження тут:

https://www.facebook.com/share/1KT8oKQy7b/?mibextid=wwXIfr