Міжнародний день осіб похилого віку відзначається у світі першого жовтня. Та ми хочемо цей жовтень зробити галереєю наших дорослих співробітників. Це міжнародне та всеукраїнське свято, скоріше, для привернення уваги до людей із життєвим досвідом та фундаментальним значенням - у кожній родині. Наш фонд "Меморі 86" також набув за свого життя ознак родини. Ми разом, спираючись на досвід та здібності кожного, щодня реалізуємо своє призначення. Це підтримка життєздатності великого товариства людей довкола. Вагомі слова мають прості та практичні складові. Тому ми хотіли б представити свою команду. Це саме ті люди, для яких перше жовтня вже відповідне віку свято. Та нам не віриться!
Це Юлія, на вміннях та досвіді якої тримається стабільність документації нашого фонду. Саме вона знає, куди покласти й де знайти кожен потрібний папірець. За її поглядом рівненько шикуються стосики паперів та папки документів. Систематизується база даних у ноутбуці. Звідки у неї такий талант? Юля має прекрасну базову освіту з великою долею математики, яку доповнила роками організаційної роботи. Тому вихід на пенсію став лише датою, а бажання працювати в колі однодумців - залишилася.

Фото цієї людини невипадково з'явилося на банері одного з проектів, які реалізує наш фонд у співпраці та за фінансування партнерських організацій.
Є відповідність віку. Проєкт здебільшого спрямований на підтримку осіб похилого віку. Та є й інші аргументи.

Попри те, що перше свято жовтня - день осіб похилого віку - ніби вже й стосується нашого колеги, його молода енергія помітна щодня. Це суто чоловічі справи: прийняти та перенести вантаж, систематизувати роботу на складі. Це ремонти різного типу (завдяки чому наш штаб набув свіжого приємного вигляду). Це термінові справи, як-от ліквідація наслідків обстрілів у нашому штабі. Таких ситуацій було вже декілька. І кожного разу Ваня долучався до роботи. Та що там казати, навіть догляд та годування нашої офісної киці Марусі також у зоні Ваніної уваги. Іноді не вистачає часу на хобі - роботі на невеличкій ділянці біля штабу, де ростуть квіти, зелень та навіть городина. Та на це ще буде час. Які наші роки!

З усього колективу 'Меморі 86" безпосередньо причетний до створення та особливо – первісного напрямку діяльності благодійного фонду – Олександр. Він учасник подій 1986 року, ліквідатор трагедії на Чорнобильській атомній електростанції. Це був не тільки обумовлений обставинами обов'язок, а й за великим рахунком притаманна Олександру відповідальність. Ця риса визначає його характер. Трансформація діяльності благодійного фонду, основним напрямком якого була підтримка учасників Чорнобильської біди, стала відповіддю новим викликам. Це реалії сучасної війни. І організація допомоги постраждалим, біженцям, які з часом отримали статус ВПО, стала приорітетом діяльності фонду. Вважаємо, що трагедія 2022 року та подальший розвиток подій варті меморіалізації. Багато в чому на початку допомогли зв'язки, сформовані ще під час заснування нашого благодійного фонду. І це не всі таланти нашого завзятого Олександра. Він активний учасник всіх проєктів, уважний та чуйний до людей. А ще він власними руками зробив авторську керамічну плитку, якою оздобив кімнати нашого штабу після ремонту. Це було неочікуване мистецьке рішення! Олександр сповнений молодого ентузіазму та творчих задумів. Він також особа старшого віку. Та хто йому повірить?

День вчорашній, 10 жовтня 2026 року, відізвався болем у всіх запоріжців, де б вони не були наразі у світі Затишна вулиця, дім, наповнений родинним теплом, стали могилою для 20-ти його мешканців. Старших, молодих, юних, зовсім маленьких. Кожен, хто чув про це, бачив у стрічці новин, боявся навіть уявити той біль, з яким пішли з життя невинні люди. Біль, який лишився у поранених, у рідних та друзів загиблих, вже нікуди ніколи не зникне. З ним доведеться жити, й не тільки в День траура 11 жовтня, а все подальше життя. Запоріжжя знало вже декілька таких страшних днів. І саме у жовтні, в золотаво-прекрасні осінні дні. Тепер ці дати назавжди стануть днями пам'яті. Ми будемо пам'ятати та цінувати кожну мить бути разом, допомагати, підтримувати одне одного.

До цього свята причетні дві Олі. Вони матусі, одна з них вже й бабуся, другій бажаємо здійснення мрії.
Та обидві вони уособлення стиглої, як соковите осіннє яблуко, краси. Тому у свято першого дня жовтня - день осіб старшого віку - ніби й треба їх привітати. Та здебільшого - подякувати. За ясний розум та почуття гумору. За талант бути красивою за будь-яких обставин. За вміння прикрасити стіл неповторними смаколиками - у кожної та кожного разу - нові. За чутливість до людей під час реалізації численних проектів нашого фонду. Вони не втомлюються бути приязними, уважними, тактовними. Тому свято людей похилого віку вони зустріли з гордовитою поставою та посмішками.

Зберігаємо в архівах та спогадах унікальні зустрічі, які відбувалися під час реалізації проєкту «Підвищення стійкості сільських громад Запорізької області у період воєнного часу та раннього відновлення».
Спеціалісти «Меморі 86» проводили тренінги з надання психологічної та першої домедичної допомоги в громадах Запорізької області. Запрошували представників громадських організацій: “Ми проводимо групові заняття та консультації, не відмовляючи людям, які звертаються по кваліфіковану допомогу”, – говорить сертифікований спеціаліст Володимир.
Співпраця налагоджена з такою унікальною спільнотою, як громадська організація «Запорізька міська організація борців антифашистського опору». Ці люди живуть у Запоріжжі, наймолодшим – вісімдесят шість років.
“Ми вже тривалий час підтримуємо стосунки з цією неймовірною організацією, – говорить Володимир. – Найдорослішій жінці в цьому році виповнюється сто один рік. Досвід спілкування з учасниками Другої світової війни – безцінний. Надаємо підтримку, проводимо зустрічі, за можливості просто спілкуємося”.
Обмін досвідом, можливість почути спогади та знайти спільне розуміння подолання негативного впливу війни – такі аспекти спілкування допомагають і спеціалістам фонду, і учасникам зустрічей. Цей досвід стає корисним у щоденній роботі.
БО БФ  «Меморі 86» організовує зустрічі за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Підвищення стійкості сільських громад Запорізької області у період воєнного часу та раннього відновлення» за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст публікації є відповідальністю БО БФ  «Меморі 86» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

ІСАР Єднання
#norwayinukraine
Embassy of Sweden in Kyiv
#SwedeninUA

Важливою складовою роботи впродовж проєкту «Підвищення стійкості сільських громад Запорізької області у період воєнного часу та раннього відновлення» стала така тема, як догляд за людьми, які потребують сторонньої допомоги. Теорія та практика такої роботи була висвітлена під час занять з першої домедичної допомоги.
На жаль, це наразі об’єктивно поширена ситуація, коли людина через погіршення здоров’я чи травму повністю або частково втрачає можливість самостійно пересуватися та себе обслуговувати.
І вже з першого заняття на таку тему спеціалістам «Меморі 86» стало зрозуміло, наскільки є потреба мати саме такий набір навичок та вмінь.
Частково така практика співпадає з алгоритмом дій під час надання першої домедичної допомоги. Та тривалість догляду формує правила взаємної поведінки того, хто такий догляд надає й того, хто його отримує.
Практика надання консультацій такого напрямку виявила неабияку користь. Учасники проявили зацікавленість, а ті, хто має таку ситуацію з доглядом за рідними вдома, відзначили доречність професійних порад. 
Такі зустрічі БО БФ  «Меморі 86» проводить за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Підвищення стійкості сільських громад Запорізької області у період воєнного часу та раннього відновлення» за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст публікації є відповідальністю БО БФ  «Меморі 86» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

ІСАР Єднання
#norwayinukraine
Embassy of Sweden in Kyiv
#SwedeninUA