Звідки брати інформацію про окуповані території, якщо не можеш туди поїхати? Які формати й теми варто шукати неспеціалізованим медіа, аби тема окупованих Криму і Донбасу не зникала з інформаційного поля? Чи відповідає редактор або редакторка за арешт своїх журналіста / журналістки?

Відповіді на ці й інші питання шукали Тарас Ібрагімов, журналіст Суспільного мовлення, Константин Рєуцький із ГО «Восток SOS» і Тетяна Якубович із Донбас.Реалії в рамках Lviv Media Forum 2021, а матеріал з цієї події підготувала Христина Семерин.

Читайте тут: https://medialab.online/news/okupovani_terytorii/

🔥Увага, вакансії!

👉 Команда LMF шукає координатора/-ку найбільшої медійної конференції Центрально-Східної Європи — Lviv Media Forum 2022

👉 А також координатора/-ку комунікацій ГО «Львівський медіафорум».

Деталі про обидві вакансії читайте за покликанням:
bit.ly/LMF_work2021

Нещодавно на мапі України з'явився Нью-Йорк. А віднедавна це селище має і власний онлайн-журнал — НьюЙоркер.City.

Про те, як створювалось це медіа, де шукає інфоприводи його редакція та чому локальне медіа мають творити виключно місцеві — читайте у матеріалі Юлії Бондар.

https://medialab.online/news/newyorkercity/

Поляки є однією з найчисельніших нацменшин в Україні. Переважно вони добре інтегровані у наше суспільство та вільно володіють державною мовою. Отож, новини країни та регіону, зазвичай, дізнаються з українських ЗМІ. Однак у них є і власні медіа. Серед інших це Monitor Wołyński та Kurier Galicyjski.

Про те, що пишуть, як та для кого працюють ці видання, читайте у матеріалі Івана Кислощука:

https://medialab.online/news/polskie_wydania/

«Ваше інтерв’ю читатимуть як ваші колеги, так і люди, які не мають медичної освіти. Наше з вами завдання — щоб було цікаво, корисно та зрозуміло усім читачам» — такий вступ до інтерв'ю з лікарями сформувала для себе наша нова авторка, Марічка Курило-Алексевич.

А ще вона поспілкувалась із журналістками, які пишуть на медичні теми, і підготувала матеріал про те, як брати інтерв'ю у лікарів, як готуватись до цих інтерв'ю та чому не варто боятись перепитувати декілька разів, якщо чогось не розумієте.

Читайте тут: https://medialab.online/news/interviu-u-likariv/

​​Припускаємо, багатьом відоме те відчуття, коли вдається написати чудовий текст за кілька годин, а потім... ще кілька годин сидіти над заголовком.

Часом буває вкрай складно придумати заголовок, який зможе привернути увагу читача, спонукати його клікнути на покликання і прочитати матеріал.

Що робити?

🔹 Не забувайте, що заголовок — це функціональний елемент. Він не обов'язково має бути метафоричним чи поетичним.

🔹 Варто зосередитись на змісті тексту, адже заголовок має бодай частково передавати саме його, а також ідею та настрій матеріалу.

🔹 Не драматизуйте. Помпезні за пафосні заголовки можуть зіпсувати враження від вашого матеріалу.

🔹Відправте заголовок на А/В-тестування.

Так, згідно з дослідженням Nieman Journalism Lab, заголовки варто відправляти на А/В-тестування, яке подекуди допомагає збільшити клікабельність на 20%. Однак не слід шукати універсальні формули, адже жодна з вигаданих особливостей заголовку не гарантує успіху.

🔹 Окрім того, слід пам'ятати і про підзаголовок — він може підсилити слабкий заголовок.

🔹 Надсилати текст без заголовка теж погана ідея — у такому випадку його придумає редактор. Або відправить вам текст назад.

Ось матеріали, які можуть допомогти:

👉 Як вигадувати заголовки і зберігати спокій

👉 Заголовок, який знецінює текст

👉 Як почати текст і дописати його до кінця

👉 Дослідження NiemanLab

👉 Для тестування заголовків можна використовувати ChartBeat

А ось і принагідний приклад поганого заголовку 🥲

​​Рубрика "новини, за які потрібно бити по руках" — https://bit.ly/3Ci1H2Q 🤬

При чому, як журналістів, так і комунікаційників, які готували спікера до інтерв'ю.

Транслювати такі меседжі в країні, де люди масово бояться вакцинації, — стріляти собі в ногу.

Ну ок, заголовок вже замінили, але загалом новина суперечить сама собі ж.

"119 летальних випадків зафіксували в Україні серед вакцинованих проти коронавірусу (...) Він також не зміг відповісти на питання, чи є в Україні хоча б один випадок доведеного зв’язку між щепленням і смертю людини"

🤦‍♀️

У 2021 році Центр Разумкова з’ясував, що церкві довіряють 64% українців та українок. При цьому кількість періодичних релігійних видань налічує аж 553 позиції.

Багато з них – terra incognita в нашому інфопросторі. Христина Семерин проаналізувала кілька різних релігійних видань, аби довідатись, про що вони пишуть та чи відповідають матеріали журналістським стандартам (спойлер: не дуже).

Читайте тут: https://medialab.online/news/relihijnyj_kitch/

​​🤩 Цього тижня новий набір програми Local Media Innovations від Lviv Media Forum починає роботу.

Відібрані редакції пройдуть серію тренінгів, які допоможуть їм дізнатись про успішні практики створення спільнот та необхідні кроки для впровадження клубних моделей у редакціях.

Тренінги будуть доступні лише для редакцій-учасниць, але згодом Medialab неодмінно поділиться корисними порадами від лекторів та лекторок😉

🔥А поки ділимось добіркою матеріалів, що можуть стати в пригоді локальним медіа (і не лише їм):

1. Регіональні онлайн-медіа: як бути локальними, але не провінційними

2. Аудиторія локальних медіа: визначити і впоратись

3. Вудка для локальних медій

4. Мислити глобально, писати локально

5. Туристичний путівник на локальному медіа

6. SMM у локальних медіа: як це працює

7. Як розповідати про локальну культуру

8. «Працюєте за гроші? То ви продажні!»

9. Мистецтво плавати з акулами

10. Зупинив трамвай, аби покурити з другом: як з локальних новин робити популярний контент

Більше про програму Local Media Innovations читайте тут 👉🏻
lvivmediaforum.com/projects/local-media-innovations/

«Розслідування — це важко і часом боляче. Розслідувачі вигоряють, коли бачать, що корупціонери й після розслідувань лишаються на посадах, що люди й далі толерують порушення закону і що зміни відбуваються не так швидко. Але вони відбуваються. А без чесних журналістів, готових за однією ниточкою дійти до краю світу, не було б і цього»

Як це — працювати у сфері журналістських розслідувань? Марія Смик, яка починала кар'єру саме з розслідувань, поділилась власним досвідом.

Читайте тут: https://medialab.online/news/rozsliduvannia/

1 вересня на Urban Space Radio вийшов новий проєкт під назвою «Пошук» — три різні подкасти, автори яких їздять в експедиції та збирають історії: від розповідей жителів середмість й тих, хто постраждав від радянської каральної машини, до оповідей про музику нацменшин, що мешкають в Україні.

Олександра Горчинська поговорила з авторами подкастів — Назарієм Занозом, Петром Троцем та Андрієм Левченком — і дізналась, які історії найбільше вразили їх, а також як робота над цими подкастами змінила кожного з них.

Читайте тут: https://medialab.online/news/shukachi/

​​2 листопада відзначається Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.

◾️ За часів незалежності в Україні були вбиті або загинули за підозрілих обставин понад пів сотні (!) журналістів.

Імена, які найчастіше згадують, коли говорять про вбивства журналістів, — Георгій Гонгадзе, Павло Шеремет — це лише вершина айсберга.

Ось повний перелік тих, хто загинув за незалежності 👉 https://bit.ly/3jU3xQc

◾️ За даними ЮНЕСКО, протягом останніх 11 років було вбито близько 930 журналістів.

◾️ У 2012 році кількість вбитих журналістів у світі сягнула піку — було зафіксовано 124 випадки.

◾️ У дев'яти з десяти випадків вбивці журналістів залишаються непокараними

«Чому ж тоді убивць в Україні майже ніколи не притягають до відповідальності?» — питає у своєму матеріалі головний редактор Kyiv Post Браян Боннер.

І одразу відповідає:

«Проста відповідь полягає в тім, що багатьом посадовцям байдуже. Тому ми як журналісти маємо мобілізувати всеможливі ресурси, щоб до наступного вбивства журналіста в Україні створити свої розслідувальні команди. Зважаючи на історію безкарних злочинів, наступне вбивство буде».

У іншому матеріалі Отар Довженко пише: «Мусимо далі рухатись у бік країни, в якій не можна буде безкарно вбивати нікого. У якій закон захищатиме кожного, а правоохоронці розслідуватимуть усі злочини, а не тільки ті, що "на особистому контролі" за принципом політичної доцільності».

Як би сумно це не звучало, але журналістам у таких ситуаціях справді часто доводиться покладатись лише на себе.
Тому маємо частіше говорити про ту ціну, яку ми платимо за правду, — і не лише у цей день. Усі наші слова, можливо, не приведуть до справедливості, але приведуть до правди.

Тому «в майбутньому люди, які хочуть нашкодити журналістам, можуть переосмислити свої наміри, якщо усвідомлять: навіть якщо їм немає чого боятися правоохоронців, їх викриють, знеславлять і переслідуватимуть до кінця їхнього життя».

Принагідно нагадуємо про інформаційну кампанію Lviv Media Forum «Ціна слова», мета якої — нагадати аудиторії українських медіа про цінність незалежної журналістики 👉 https://bit.ly/LMF_tsina_slova

А про те, чому журналісти обирають говорити правду, читайте тут 👉 https://medialab.online/news/sytechko-pravdy/

«Коли журналіст публікує ті чи інші факти про людину, він має бути уважним, щоб не розповсюдити зайвих деталей з приватного життя героїв і не перетворитися на того, хто порпається у "брудній білизні"».

Вероніка Нановська підготувала матеріал, який може допомогти зрозуміти, чому сенсаційність не виправдовує публікації особистих даних, у чому різниця між публічною та непублічною особою, а також чому усі ми маємо право на забуття.

Читайте тут: https://medialab.online/news/pryvatne_zhyttia/

Уже понад рік влада у Білорусі захоплена Олександром Лукашенком, який програв вибори минулого року. Протягом всього цього часу на незалежні білоруські ЗМІ чиниться великий тиск.

Більшість журналістів були змушені емігрувати, аби не потрапити у в'язницю. Вони продовжують роботу попри заборони та блокування їхніх видань.

Під час Lviv Media Forum 2021 журналісти з Euroradio, Белсат TV, REFORM.by, TUT.BY та Наша Ніва розповіли, як працюють їхні видання не еміграції, а Юлія Бондар підготувала матеріал з цієї розмови.

Читайте тут: https://medialab.online/news/zablokovani/

​​🔥Цієї неділі відбудеться LMF Talks: Мережі медіа vs мережі дезінформаторів.

Це найбільша подія цієї осені, присвячена дезінформації. В її рамках українські та міжнародні спікери говоритимуть про способи виявлення та протидії дезінформації й підвищення рівня медіаграмотності серед широкого кола споживачів медіа.

Участь в LMF Talks візьмуть: Павло Клімкін, Пітер Померанцев Наталя Гуменюк, Євген Глібовицький, Ксенія Ілюк, Севгіль Мусаєва, Ігор Балинський, Дмитро Тужанський, Ольга Маслова, Олена Лівінська, Олександр Коляда та Марія Павлічук.

👉 Трансляцію події можна буде переглянути на сторінці Lviv Media Forum, початок о 10:00

👉 PDF програми тут: cutt.ly/xR1aTVz

Згідно з опитуванням International Media Support, 54% жінок-журналісток України, Молдови та Білорусі не відчувають себе у безпеці на роботі у ЗМІ, а 61% заявили, що стикалися з сексизмом в роботі.

Про те, з якими ґендерно-обумовленими ризиками під час роботи мають справу журналістки з країн Східного партнерства, як їхніх дітей роблять інструментом погрози та що слід зробити, аби уникнути цих загроз, під час Lviv Media Forum 2021 розповіла медіаекспертка та тренерка з питань ґендерної рівності та недискримінації Ліза Кузьменко.

Матеріал з цієї події підготувала Катерина Москалюк:

https://medialab.online/news/stratehiia-bezpeky/

Інстаграм є однією із найпопулярніших соцмереж: красиві фото, гарні тексти, задоволення від життя, успіх, успіх, успіх... Але чи все так ідеально насправді?

Олександра Горчинська зловила себе на думці, що ні. І вирішила провести експеримент, відписавшись від усіх.

Про те, що цьому передувало, як це — не мати підписок, а також та які висновки з цього можна зробити — читайте у колонці Олександри:

https://medialab.online/news/0_pidpysok/

​​📣 Запрошуємо на публічну розмову America House Kyiv та Craft Magazine під назвою «Культура глибинної розмови: інтерв’ю як мистецтво порозуміння».

🔹 Подія відбудеться 17 листопада о 19:00.

Ця розмова організовується з метою закріплення міжкультурних зв’язків та трансформації сприйняття культурної України аудиторією США на прикладі моножанрового медіа, що фокусується на форматі інтерв’ю.

👉 У розмові візьмуть участь:

🔹 Тетяна Стрельченко, директорка America House Kyiv;

🔹 Катерина Казімірова, засновниця Craft | Magazine, виконавча директорка діджитал агенції ArtWeb.

🔹 Кейт Цуркан, письменниця, редакторка та перекладачка, співзасновниця медіаплатформи Apofenie.

🔹 Тетяна Терен, журналістка, кураторка книжкових проєктів та літературних програм, виконавча директорка Українського ПЕН.

🔹 Андрій Курков, письменник, журналіст, кіносценарист, Президент Українського ПЕН.

🔹 Сергій Жадан, письменник, перекладач, музикант, кіносценарист, громадський діяч.

🔹 Ніна Карнаух, професорка Державного університету штату Огайо, США; засновниця YouTube каналу «Ніна-Україна».

👉 Де дивитись?

Розмова транслюватиметься українською та англійською.

🔹 Англійською:

на Facebook сторінках Американського дому в Києві, Посольства України в США та Fulbright Ukraine

🔹 Українською:

на Facebook сторінках Craft Magazine, Сергія Жадана та YouTube сторінці Американського дому в Києві (https://bit.ly/3qqiZHZ).

👉 Більше інформації про подію тут: Культура глибинної розмови: інтерв’ю як мистецтво порозуміння

Не зможете долучитись до перегляду? Не біда, бо невдовзі після трансляції конспект цієї розмови вийде на Medialab 🙂

Уявіть: ви написали й опублікували прекрасний текст. На вашу думку, його неодмінно прочитає кількасот тисяч (мільйонів!) людей, а опісля ви ще й отримаєте за нього всі-всі відзнаки у журналістиці.

Однак минають дні, минають ночі, але у вашого матеріалу не більше двох тисяч переглядів. Що може бути не так?

Можливо, ви наламали дров під час публікації матеріалу. І справа тут не у тексті, а у SEO-помилках.

Наталія Судакова виокремила типові хиби пошукової оптимізації, усунення яких може допомогти вашому матеріалу збільшити охоплення.

Читайте тут: https://medialab.online/news/klasnyi_tekst/

Промисловість формує життя локальних спільнот та значно впливає на стан української економіки. Від неї залежить курс національної валюти й графік роботи громадського транспорту в пересічному робітничому містечку...

Але чому так мало журналістів пишуть про неї? Як знову зробити індастріал цікавим для широкої аудиторії?

Відповіді на ці та інші питання під час Lviv Media Forum 2021 шукали Андрій Яніцький, Володимир Федорін, Борис Дивиденко та Ярина Ключковська.

Матеріал з цієї розмови підготувала Катерина Москалюк: https://medialab.online/news/zavody/