Людей, які мають дім, ідентифікують словами: журналіст/журналістка, громадський діяч/діячка, студент/студентка і ще багатьма іншими.
Бездомним же людям нав’язують ідентичність поблажливим словом «безхатько».

Як це впливає на їхнє самосприйняття і чим шкодить, розповіла Мар'яна Соха.
http://bit.ly/37F73WC

Радитися з своєю аудиторією щодо тематики, розповідати про науку цікаво і доступно, тішити читачів не тільки текстами, але і крутими ілюстраціями ― Куншт це все робить. Але не тільки це є запорукою успіху.
Співзасновник видання Кирило Бескоровайний дав поради тим, хто хоче створити нішеве медіа.
http://bit.ly/2GOp9cT

Дизайн має значення!
Великий шрифт, відсутність зайвих деталей, дотримання стилю роблять медіа комфортнішими. Дизайнер Раян Хетч вважає, що такі прості речі можуть не просто збільшити час перебування на сторінці, що добре для медіа, а й допомагати читачам зосереджуватися.
http://bit.ly/2RT7oiR

«Вважаю, щоб добре писати, треба багато читати. Читання хороших історій насичує мене, воно особливо помічне, коли з якихось причин власний текст “не пишеться”».

Що б ви не читали, з того можна мати користь. Головне ― аналізувати і бути уважним до тексту. Читачі Медіалабу, журналісти і редактори розповіли про книжки, які їм допомагають.

http://bit.ly/2vVzDF3

«Журналістам потрібен швидкісний інтернет, щоб оперативно просто з заходу написати новину чи статтю, та літри кави, щоб мозок працював продуктивніше».

Про те, як Олена Кузьмич приваблювала журналістів до теми децентралізації та організовувала презентації проєкту всупереч дощу, снігу і бездоріжжю, читайте у її новому тексті

http://bit.ly/377SRUZ

Навіть якщо ви не дизайнер, з дизайном ви стикаєтеся постійно: ваше офісне крісло, упаковку для улюбленої кави та інтерфейс програм, якими користуєтеся щодня, створили дизайнери.

Про них і їхні досягнення розповідає єдине в Україні медіа про дизайн Telegraf.design.

З нього ви дізнаєтеся про український дизайн і будете мати причину пишатися.
http://bit.ly/2tLNdKD

Серед цих інструментів ви точно знайдете зручний для своїх розслідувань.
http://bit.ly/328LZG4

Пояснювати складні речі доступною мовою – суперсила.

Саме її, а також ілюстрації та комікси використовують редакторки, автори і авторки «Гендеру в деталях» для того, щоб робити сексуальну освіту, тілесність, сексуальність, темами, які чіпляють кожного.

http://bit.ly/2HBLuec

«Залишатись у своїй приємній бульбашці спокусливо. Але я розумію, що новини — це важливо. Більш того, важливо забезпечувати аудиторію достовірними новинами».

У кожного з героїв тексту є причини залишатися у цій сфері. Незважаючи на постійний стрес і теми, що «висмоктують» усе людське.
http://bit.ly/2PaDAg6

«Масова розсилка прес-релізів — це зло в налагодженні комунікації з локальними виданнями».

Вікторія Гончаренко зібрала поради, як співпрацювати з медіа і подати їм свою історію так, щоб вони хотіли розповісти її своїй аудиторії.

http://bit.ly/2SQly4H

«Книжка – це той продукт, із яким людина готова побути довше за статтю. Її не відкриваєш тільки в режимі швидкого перегляду в месенджері».
Водночас кількість переглядів вашого тексту може обмежитися тиражем книги.

http://bit.ly/2VnzwNm

Навіщо фотоагенству, магазину електроніки, торговій мережі та видавництву власні блоги?
Чим вони приваблюють читачів, хто пише для них тексти та як з’являються найцікавіші історії, дізналася Наталія Патрікєєва.

http://bit.ly/2I1i7lC

Стартував продаж квитків на Lviv Media Forum 2020!

До 28-го травня ще 87 днів, але ранні пташки розлетяться значно швидше. Не зволікайте.
bit.ly/LMF_tickets2020

Щоразу, коли журналісти публікують новини про насильство, вони поширюють історію чиєїсь травми. Факт залишається фактом, навіть при праві громадськості знати про такі інциденти.

Сара Велівер створила посібник для тих, хто висвітлює насильство над дітьми, а в статті обґрунтовує основні тези.

http://bit.ly/2x6qvy3

«Один із найпростіших способів потрапити на Донбас ― напроситися у фестивальний автобус в обмін на статтю чи сюжет.
Команда фестивалю ― це зазвичай не місцеві. Тож, по суті, на Донбасі ви перебуваєте хіба що фізично».
У колонці Оксана Расулова розповіла, як вона намагалась наблизитися до життя Донбасу не міфологізованого.

http://bit.ly/2IlDZbF

Безкоштовні поїздки у монастир для мешканців села, відкриття дитячих майданчиків чи баночки меду для всіх дітей у місцевій школі — про такі діяння політиків можна прочитати напередодні виборів у ЗМІ. Вони показують кандидатів однобоко і створюють їм позитивний імідж.

Як журналістам не стати рупорами політиків? Ольга Беца добрала поради.

http://bit.ly/39As0CO

Від текстів про туристичну привабливість до громадського активізму. Такий шлях пройшло вінницьке медіа Veжа. Головний редактор Андрій Качор розповів про факапи на початку, пошук команди і способи монетизації, які вже цього року видання має впроваджувати.

http://bit.ly/38EGHUm

Стерти межу реальності та гри — це можна зробити з допомогою ігор у альтернативній реальності. Їх використовують для промоції фільмів, книг, інших проєктів. У них дуже легко перетнути етичні норми і втратити контроль над розвитком сюжету.

Яку роль у них відіграють медіа?
Галина Салдан проаналізувала найгучніші випадки.

http://bit.ly/2vk4DyM

«В Україні живе до 1,5 млн людей, хворих на рак. Їхні історії — це не лише про біль чи страх смерті, а про боротьбу і перемогу над захворюванням, зміну життєвих пріоритетів і цінностей».

Як писати про тяжкохворих, щоб допомогти їм у боротьбі, розповіла Ілона Буц-Мироненко.
http://bit.ly/2xTzXW5

ЗМІСТ збирає на вольєри для бездомних котів у притулку, розвиває журналістику рішень та не публікує клікбейту. Олексій Сердюков розповів про фінансування медіа та проекти, які впливають на життя у Полтаві.

http://bit.ly/33mhk8V

Як викладати, якщо ви інтровертка, якщо у вас у програмі є дисципліна «Медіакритика в Радянському союзі», а на дискусії приходить десять студентів замість п'ятдесяти, розповідають медійниці.

https://bit.ly/39eJEvc