Бути журналістом означає пояснювати щось, ставити питання і розповідати історії.
На ці засади опирається Шон Патрік Лаветт, коли розмірковує про зміни, які відбувається в журналістиці і цінності, які вона може утверджувати.
Але, як він же зазначає, скільки журналістів – стільки й відповідей на ті й самі питання! http://bit.ly/2QjGhvw

Медіа здорової людини дбають про аудиторію і товаришують з іншими медіа. Щоб перевірити, чи у такому ви працюєте, пройдіть тест від Отара Довженка.
А для того, щоб робити медіа здорової людини, читайте Медіалаб і розсилку від LongDog Media 😌 https://medialab.online/news/test-zdorovya/

«Якщо для вас важливе живе спілкування з колегами, шум офісів / редакцій / підприємств, то нічна робота точно не для вас». Але з такої роботи у вас точно буде багато цікавих історій.
Своїми історіями ділиться Олена Кузьмич 💬 http://bit.ly/2rRJSJ2

Людина, що пережила травму, не завжди хоче говорити про це відкрито перед натовпом. Розмова з журналістом може здаватися такою ж безпечною, як і бесіда в кабінеті психолога. Тож частина етичної відповідальності ― попередити і переконатися, що є розуміння: це потім прочитає чи побачить суспільство. http://bit.ly/35jN6mb

Більшість незалежних онлайн-видань разом із самостійністю отримують порожній бюджет.
На прикладі Конотоп.City та Біляївка.City Леся Пиняк показує як редакції медіа планують свою роботу, шукають рівновагу між новинами, спецтемами, проєктами, рекламою і знаходять способи монетизації.
http://bit.ly/2s6YGDA

Після виходу першого тексту Тетяни Літераті про міську кав'ярню розгорілася дискусія: одні казали, що там була чи не найсмачніша у світі кава, інші стверджували, що то була забігайлівка, в яку страшно зайти.
Ось так, вивчаючи досвіди містян, архівні матеріали і підшивки преси, Тетяна розповідає історії про Ужгород.
http://bit.ly/2tMmEVa

1. Вмовили кращого епідеміолога України зачитати реп про антибіотики.
2. Створили «тіндер» усіх політиків.
3. Розробили інструкцію евакуації з фейсбука.

Це не все, що створила команда Platfor.ma. Читайте про їхні креативні кейси ― вони надихають. http://bit.ly/2QPaRP1

Лайфстайл медіа буває і таким: без гламуру, з проблемними питаннями, з тестами про медрефому і репортажами з навколишніх сіл. http://bit.ly/35U8ApX

«Я нещодавно писала про дискусійний клуб, який об’єднує людей з різними поглядами. Чи розв’яже він проблему зміни клімату, насильства у сім’ї чи збройних конфліктів? Ні. Але він об’єднує, зміцнює рішучість і мотивує до дій».
Роздуми, поради, лайфхаки від тих, хто працює в журналістиці рішень
👇
http://bit.ly/3asR4MY

«Ром як класика: коли п’єш, спершу трохи різкий і терпкий, а потім смак розкривається, і тобі добре й смачно».
Як наблизити класиків до сучасних слухачів, говорити про музику людською мовою і бути суб'єктивною, розповідає Ольга Беца.
http://bit.ly/2Ga79Jz

Якщо не вдається зацікавити читача матеріалом, а клієнта ― продуктом, то, можливо, варто змінити щось у комунікації.
У новому тексті дізнаєтеся, як можна використовувати ігрові прийоми, щоб зробити її захоплюючою.
Побачите, що й самі із задоволенням берете участь у іграх, які нам пропонують практично усюди
😉
http://bit.ly/38wblzx

«Раз в інтернеті домінують Google і Facebook, усе, що ми можемо зробити, аби побороти дезінформацію, фейки та інші цифрові хвороби, — це просити ці платформи вдосконалюватись і краще служити суспільству».
Джошуа Бентон показує, що є й інший варіант.
http://bit.ly/2TUPTQH

Людей, які мають дім, ідентифікують словами: журналіст/журналістка, громадський діяч/діячка, студент/студентка і ще багатьма іншими.
Бездомним же людям нав’язують ідентичність поблажливим словом «безхатько».

Як це впливає на їхнє самосприйняття і чим шкодить, розповіла Мар'яна Соха.
http://bit.ly/37F73WC

Радитися з своєю аудиторією щодо тематики, розповідати про науку цікаво і доступно, тішити читачів не тільки текстами, але і крутими ілюстраціями ― Куншт це все робить. Але не тільки це є запорукою успіху.
Співзасновник видання Кирило Бескоровайний дав поради тим, хто хоче створити нішеве медіа.
http://bit.ly/2GOp9cT

Дизайн має значення!
Великий шрифт, відсутність зайвих деталей, дотримання стилю роблять медіа комфортнішими. Дизайнер Раян Хетч вважає, що такі прості речі можуть не просто збільшити час перебування на сторінці, що добре для медіа, а й допомагати читачам зосереджуватися.
http://bit.ly/2RT7oiR

«Вважаю, щоб добре писати, треба багато читати. Читання хороших історій насичує мене, воно особливо помічне, коли з якихось причин власний текст “не пишеться”».

Що б ви не читали, з того можна мати користь. Головне ― аналізувати і бути уважним до тексту. Читачі Медіалабу, журналісти і редактори розповіли про книжки, які їм допомагають.

http://bit.ly/2vVzDF3

«Журналістам потрібен швидкісний інтернет, щоб оперативно просто з заходу написати новину чи статтю, та літри кави, щоб мозок працював продуктивніше».

Про те, як Олена Кузьмич приваблювала журналістів до теми децентралізації та організовувала презентації проєкту всупереч дощу, снігу і бездоріжжю, читайте у її новому тексті

http://bit.ly/377SRUZ

Навіть якщо ви не дизайнер, з дизайном ви стикаєтеся постійно: ваше офісне крісло, упаковку для улюбленої кави та інтерфейс програм, якими користуєтеся щодня, створили дизайнери.

Про них і їхні досягнення розповідає єдине в Україні медіа про дизайн Telegraf.design.

З нього ви дізнаєтеся про український дизайн і будете мати причину пишатися.
http://bit.ly/2tLNdKD

Серед цих інструментів ви точно знайдете зручний для своїх розслідувань.
http://bit.ly/328LZG4

Пояснювати складні речі доступною мовою – суперсила.

Саме її, а також ілюстрації та комікси використовують редакторки, автори і авторки «Гендеру в деталях» для того, щоб робити сексуальну освіту, тілесність, сексуальність, темами, які чіпляють кожного.

http://bit.ly/2HBLuec

«Залишатись у своїй приємній бульбашці спокусливо. Але я розумію, що новини — це важливо. Більш того, важливо забезпечувати аудиторію достовірними новинами».

У кожного з героїв тексту є причини залишатися у цій сфері. Незважаючи на постійний стрес і теми, що «висмоктують» усе людське.
http://bit.ly/2PaDAg6