Спільнотне мовлення є ближчим до слухачів, розуміє свою авдиторію і має її підтримку. Воно є альтернативою традиційним формам місцевих медіа.
Брак зв'язку з авдиторією – одна з проблем, яку виокремили медійники на дискусії про регіональний медіаринок України в Івано-Франківську. http://bit.ly/341h0Lc

Щоб організувати свою роботу, потрібно спостерігати за собою, зауважувати той момент, коли робота над текстом переходить у бездіяльне вдивляння в екран. І знати, що робити в такому разі.

Сімон Мішо розповіла, як долає цю та багато інших ситуацій, які заважають писати.
http://bit.ly/347ccnu

Дарина була телевізійною кореспонденткою, а після виходу в декрет, більше не могла їздити на події, працювати з фото і відео. Коли вирішила продовжити писати, то зрозуміла, що має море страхів.
І знайшла для себе способи з ними боротися!
http://bit.ly/2Pez8x1

Фейкові акаунти створюють не лише політики чи піарники. Один з нідерландських поп-співаків, Дотан, проводив розіграші, використовуючи цю ідею. Призи розігрувалися між його акаунтами, і їх ніхто не отримував. Після журналістського розслідування тієї ситуації, співак виїхав у іншу країну і перестав виступати.
Читайте, для чого ще використовують фейкові акаунти, та до чого тут тролі і боти.
http://bit.ly/35pidxo

Ресурсів є набагато більше ніж дванадцять, але цими хочемо поділитися з вами зараз.
Деякі з програм і конкурсів мають дедлайни для подачі заявок, тож не відкладайте на понеділок і не кажіть, що краще вже з нового року щось пошукаєте. Щось вже знайшлося! І, можливо, це саме те, що вам потрібно. http://bit.ly/2M7uYoW

«Ми віримо у довгі тексти. Власне, найбільше віримо у репортажі».
Досвід успішних проектів і досвід окремих журналістів доводить — великі тексти таки читаються. Щоправда, лише тоді, коли написані вони добре: коли історії героїв тексту глибоко пережиті й ґрунтовно опрацьовані автором та редактором.
Завдяки посібнику від Reporters. добрих текстів буде більше! http://bit.ly/2s0NisU

«Часто є відчуття, що знімати треба ще і ще, а реальність ніби розсипається». Це означає, що пора зупинитись.

Семен Мозговий розповідає, як історія героїні перетворилася в історію оранжереї, а години відзнятого матеріалу — у документальний фільм.
http://bit.ly/2EKY8WS

Співпрацювати з Центром документації і інформації НАТО, музеями, Українським культурним фондом, водночас підтримувати креативні індустрії та знаходити час, щоб провести конкурс постерів та інклюзивні читання.

Gwara Media знаходить безліч способів сприяти культурі та інноваціям. А ще любить пояснювати харків'янам, що означає «Gwara» у назві медіа 😉 http://bit.ly/2PQopcs

Бути журналістом означає пояснювати щось, ставити питання і розповідати історії.
На ці засади опирається Шон Патрік Лаветт, коли розмірковує про зміни, які відбувається в журналістиці і цінності, які вона може утверджувати.
Але, як він же зазначає, скільки журналістів – стільки й відповідей на ті й самі питання! http://bit.ly/2QjGhvw

Медіа здорової людини дбають про аудиторію і товаришують з іншими медіа. Щоб перевірити, чи у такому ви працюєте, пройдіть тест від Отара Довженка.
А для того, щоб робити медіа здорової людини, читайте Медіалаб і розсилку від LongDog Media 😌 https://medialab.online/news/test-zdorovya/

«Якщо для вас важливе живе спілкування з колегами, шум офісів / редакцій / підприємств, то нічна робота точно не для вас». Але з такої роботи у вас точно буде багато цікавих історій.
Своїми історіями ділиться Олена Кузьмич 💬 http://bit.ly/2rRJSJ2

Людина, що пережила травму, не завжди хоче говорити про це відкрито перед натовпом. Розмова з журналістом може здаватися такою ж безпечною, як і бесіда в кабінеті психолога. Тож частина етичної відповідальності ― попередити і переконатися, що є розуміння: це потім прочитає чи побачить суспільство. http://bit.ly/35jN6mb

Більшість незалежних онлайн-видань разом із самостійністю отримують порожній бюджет.
На прикладі Конотоп.City та Біляївка.City Леся Пиняк показує як редакції медіа планують свою роботу, шукають рівновагу між новинами, спецтемами, проєктами, рекламою і знаходять способи монетизації.
http://bit.ly/2s6YGDA

Після виходу першого тексту Тетяни Літераті про міську кав'ярню розгорілася дискусія: одні казали, що там була чи не найсмачніша у світі кава, інші стверджували, що то була забігайлівка, в яку страшно зайти.
Ось так, вивчаючи досвіди містян, архівні матеріали і підшивки преси, Тетяна розповідає історії про Ужгород.
http://bit.ly/2tMmEVa

1. Вмовили кращого епідеміолога України зачитати реп про антибіотики.
2. Створили «тіндер» усіх політиків.
3. Розробили інструкцію евакуації з фейсбука.

Це не все, що створила команда Platfor.ma. Читайте про їхні креативні кейси ― вони надихають. http://bit.ly/2QPaRP1

Лайфстайл медіа буває і таким: без гламуру, з проблемними питаннями, з тестами про медрефому і репортажами з навколишніх сіл. http://bit.ly/35U8ApX

«Я нещодавно писала про дискусійний клуб, який об’єднує людей з різними поглядами. Чи розв’яже він проблему зміни клімату, насильства у сім’ї чи збройних конфліктів? Ні. Але він об’єднує, зміцнює рішучість і мотивує до дій».
Роздуми, поради, лайфхаки від тих, хто працює в журналістиці рішень
👇
http://bit.ly/3asR4MY

«Ром як класика: коли п’єш, спершу трохи різкий і терпкий, а потім смак розкривається, і тобі добре й смачно».
Як наблизити класиків до сучасних слухачів, говорити про музику людською мовою і бути суб'єктивною, розповідає Ольга Беца.
http://bit.ly/2Ga79Jz

Якщо не вдається зацікавити читача матеріалом, а клієнта ― продуктом, то, можливо, варто змінити щось у комунікації.
У новому тексті дізнаєтеся, як можна використовувати ігрові прийоми, щоб зробити її захоплюючою.
Побачите, що й самі із задоволенням берете участь у іграх, які нам пропонують практично усюди
😉
http://bit.ly/38wblzx

«Раз в інтернеті домінують Google і Facebook, усе, що ми можемо зробити, аби побороти дезінформацію, фейки та інші цифрові хвороби, — це просити ці платформи вдосконалюватись і краще служити суспільству».
Джошуа Бентон показує, що є й інший варіант.
http://bit.ly/2TUPTQH

Людей, які мають дім, ідентифікують словами: журналіст/журналістка, громадський діяч/діячка, студент/студентка і ще багатьма іншими.
Бездомним же людям нав’язують ідентичність поблажливим словом «безхатько».

Як це впливає на їхнє самосприйняття і чим шкодить, розповіла Мар'яна Соха.
http://bit.ly/37F73WC