Ви просили — ми написали😂. Чіткої інструкції нема, але корисні міркування — в достатній кількості. Інджой!

Боти — це програми, які можуть спілкуватись із читачами, відповідаючи на їхні запити. Майже як справжні люди. Іноді — як особливі люди, наприклад, Тарас Шевченко :) Ми зібрали різні приклади використання ботів у медіях — від твітер-бота The New York Times, який шукає в газеті нові слова, до луцького князя Любарта. Читайте, думайте — може, й собі бота заведете. Їсти він не просить.

«Пишучи лонгрід, ти завжди живеш на певній хвилі. Живеш у режимі гіпотези, в режимі сумніву. Не страху, а сумніву — хоча, може, для когось це й страх. Тривожність. І ось нарешті ти проминув цей етап. Далі треба вирішити для себе, що це було. Тоді втома, задоволення й очікування фідбеку складаються в це дивне почуття. І так — після кожного тексту. Коли випускаєш лонгрід, ти вже трошечки інша людина». Дмитро Фіонік розповів нам про те, як писався цикл про маніяків — один із найцікавіших творів української літератури факту.

Увага до деталей — один із головних стандартів нашої професії :)

Субота, незалежність, розсилка!

У Світлани Ославської на підході книжка репортажів про Туреччину. Один із текстів у цій збірці — про те, як працює авторка, скільки кишень у її пальті і як їй допомагають ангели. Світлана люб’язно дозволила нам його опублікувати. З нього ви дізнаєтесь, чому туркам важко пояснити, що таке репортаж.

«Більшість гомофобів об’єднує незнання й небажання розуміти природу гомосексуальності. Найчастіше гомофобія — це відсутність логіки і критичного сприйняття», — пише Христина Петрик. Вона вже рік є співведучої програми про життя та проблеми лесбійок, ґеїв, бісексуалів, трансгендерів і квір-людей на одеському телеканалі та радіостанції. Виявляється, в регіональних медіях є місце для цієї теми, її можна висвітлювати адекватно й знаходити героїв щотижня.

«В Gres Todorchuk я навчаюся багатьох нових речей, чогось навчаю інших. Майже звик до того, що більшість колег за віком мені в доньки годяться, деякі — в онучки. Допомагає почуття гумору. Мене часто просять поділитися враженнями про те, як я брав інтерв’ю у Авраама Лінкольна. А я у відповідь прошу допомогти мені розкрутитися в інстаграмі, щоб нарешті здобути славу фотками їжі і сідниць»
Михайло Кригель розповідає, як це — працювати редактором у піар-агенції після майже трьох десятиліть роботи в медіа. Хоча це, за його словами, теж медіа.

Розсилка без меланхолії.

Чи можна телефонувати спікерові опівночі? Що казати, якщо дзвониш вранці в неділю? Як поводитись, якщо чуєш, що спікер жує? Розберімося :)

Це медіа, а не соцмережі, поляризують суспільство, розбиваючи його на різні табори — й робили це задовго до того, як з’явився фейсбук. Це наша бізнес-модель передбачала, що конфронтація приносить більше грошей, ніж розв’язання проблеми. Це ми призвичаїли рекламодавців до того, що головне — це гучність, увага, сенсаційність і трафік, і принесли цю заразу в інтернет. Це ми не спромоглися поінформувати людей, готових голосувати за популістів усупереч своїм інтересам. Ми несемо величезну відповідальність за весь цей бардак.

Ми так подумали, що цей тест варто пройти всім новим урядовцям і депутатам. Підкиньте їм, будь ласка, хто знайомий :) А то зараз почнеться: ви того не пишіть, цього не пишіть, ми ж домовлялися, це ж офзерекордз!

Красиво ж, хіба ні? Одна з речей, які (або хоча б пам’ять про які) намагаються зберегти творці проєкту «Індустріальний Харків». У нас є текст про них.

Якщо ви знімаєте сюжет про людей, які копають картоплю, спробуйте подолати спокусу й не робити стендап із лопатою :) Які ще стрьомні речі трапляються в теленовинах, читайте в нашій добірці.

Осінь, сонечко, розсилка.

Коли ми чуємо про цифровий розвиток «Укрпошти», уявляємо щось таке, як на картинці. Насправді все трохи інакше :)

Ми оце почитали й думаємо: може, й собі фестиваль організувати? :)

Марічка Паплаускайте не могла зрозуміти, чому люди вірять у Бога і що це їм дає. Тому почала говорити з героями, які не вірять у збіги та випадковості, та писати про них історії. Тепер ці історії виходять книжкою у видавництві «Човен», а ми розпитали авторку про те, що вона з’ясувала і як змінилася, поки писала.

Медіа довго недооцінювали інстаграм як інструмент залучення аудиторії. Мовляв, якщо посилання не можна дати, то й трафіку не буде. Але все змінюють stories. Тепер в інстаграмі можна розповідати різноформатні довгі історії. Про свій досвід використання вертикальних слайдів розповів засновник Outriders Якуб Ґурніцкі.

То коли нарешті зустріч із читачами у Львові?
Другого жовтня!

Цифри — не головне. Кількість переглядів — тлін. Головне — це люди, які вас люблять і приймають близько до серця. Так?
Так. Але ні.