Ви уявіть яке нікчемне життя

Прийти, вкрасти іграшку та здохнути у полі від жгуту есмарха

Літакі лєтять, будім всєх бамбіть

https://t.me/ukrain1an_news/34567

Переходьте на українську, бо це база)

"Росіяни зараз це як жиди в Берліні 1940 року"

Галіма російська пропаганда сама стріляє в коліна русні.
Бо українці знають, скільки бід Україні принесли жиди та росіяни. Особливо при радянській владі, коли у 41му більшовики втекли зі Львова а у тюрмах знайшли гори трупів. Закатовані люди, які були ув'язнені за свою проукраїнську позицію. Після того місто було перекрито, а українці пішли мститися тварюкам, які це робили. Майже всі виновні були жидами по крові і комуністами по духу.

І коли ми повернемося на звільнені території Донбасу,ми побачимо ту саму картину, яку бачили в Бучі, яку бачили у Львові 41го. І нам просто необхідно влаштувати самосуд над тварюками, які це зроблять.

Вбивайте унтерменшів, помстіться за біль та горе, яке вони нам зробили.

«Мовчазний, але сміливий. На нього можна було покластися і довірити своє життя. На цей бій ми їхали разом, жартували про минулі пригоди, будували нові плани. Він очікував на народження доньки і мить, коли побачить її вперше. Доля склалася інакше», - загадує побратим Дмитра Кириченка.

▪️Рівно рік тому, холодний окоп на позиціях під Лук‘янівкою. Київщина вже декілька місяців є однією з найгарячіших точок фронту. Перший масштабний контрнаступ. Сирість свіжої землі віддає до самих кісток. Бій триває цілу ніч. Шум снарядів і автоматні черги пробиваються крізь шалений стукіт гарячого серця.
Скоро настане ранок.

Порох змішався з ранковим туманом. З бою повернуться не всі.
Постріл - тиша і вічне життя.

Такою була остання мить для нашого бійця, командира розвідвзводу 1-ї роти батальйону «Реванш» - Дмитра Кириченка.
Він був одним з тих, хто сміливо йшов у наступ, дивлячись у очі смерті.

Найкращі з нас -
прийняли бій першими.

Пам’ятаємо звитяги наших героїв та продовжуємо їх справу.

24.03.2022

@revanche_tactical

Average найомнікі НАТО😱😱😱

Негры наступают